Консультація для батьків «РАННІЙ РОЗВИТОК ДИТИНИ МЕТОДИКОЮ М.ЗАЙЦЕВА»

 Консультація для батьків

«РАННІЙ РОЗВИТОК ДИТИНИ МЕТОДИКОЮ М.ЗАЙЦЕВА»

Кожна дитина розвивається своїм темпом, поступово, крок за кроком... Кожен малюк формується на свій лад. І це не треба комусь доводити. Але, безумовно, існують і загальні норми: до певного віку дитина має сидіти, стояти, ходити, бігати, малювати, читати, писати. Ці межі встановлено для того, щоб показати педагогам і батькам, коли має розвинутись ця або інша функція. Якщо у дитини щось не сфор­мовано до певного віку, це свідчить про затримку в розвитку. Так може статися, коли дитина хвора або з нею ніхто не займається. Але слід приділити дитині бодай трохи уваги, пограти з нею, щось розповіс­ти, показати малюнки, почитати книжки, як вона почне розумнішати і дорослішати прямо на очах. Такій дитині все цікаво, вона просить позайматися з нею ще й ще.

А що, як не просто погратися і почитати, а почати вчити дитину за допомогою відомої методики раннього розвитку (звісно, через гру, а не посадивши за парту). Вона розвиватиметься ще швидше, інтенсив­ніше, вразить батьків і вихователів своїм розумом, пам’яттю, винахід­ливістю, творчими здібностями. Діти в сучасному світі дуже ерудовані. Тому, я хочу звернути увагу  на актуальність в сучасному дошкіллі методик навчання М. О. Зайцева.

Микола Олександрович Зайцев розробив унікальну методику навчання лічби на основі оригінальних кубиків. Кубики різних розмірів заповняються відповідними матеріалами, відрізняють різними сенсорними еталонами і т д. Розроблена ним технологія навчання використовує типово дитячий засіб пізнання кубики, яким великого значення надавали Я. А. Коменський, Ф. Фребель. Технологію високо цінив автор оригінальної системи розвитку ігор В. Нікітін.

Кожна дитина унікальна і має свої вікові та індивідуальні особли­вості зростання, свій метод пізнання, родинні стосунки. Поєднання дорослих, навчальної програми і дитячого колективу має враховувати індивідуальні відмінності дітей. Процес навчання малюків постає як результат взаємодії мислення дитини та її контакту з навчальними засобами, іншими людьми. Таке навчання має відповідати розвитку дитини та зважати на її захоплення і вміння.

Отже, друга сторона концепції відповідності розвитку, що полягає в індивідуальній відповідності, вимагає уважного спостереження вихо­вателів за здібностями, потребами, інтересами, темпераментом, методом пізнання кожної дитини. У малюків, рівень розвитку яких відповідає вимогам, сформується висока самооцінка та здатність сприймати нові ідеї, види діяльності. Якщо вимоги вищі або нижчі за рівень розвитку, дитина може втратити зацікавленість, почне нудьгувати, стане неспокій­ною чи байдужою.

Що таке розвиток, — знають усі. Що таке ранній, теж пояснювати не треба. А от що означає ранній розвиток? Що це? Навіщо і чому він «ранній»? А чи варто позбавляти малюка дитинства? Виникає вельми багато запитань і суперечливих думок. Спробуємо розібратися, що ж таке ранній розвиток і навіщо він потрібен.

Ранній розвиток — це розвиток здібностей дитини в ранньому віці, а ще:

необмежена фізична активність, а саме створене спеціальне середо­вище, яке дає дитині змогу краще і раніше навчитися керувати своїм тілом, почуватися впевненіше;

цілий різновид іграшок, які розвивають тактильні, зорові, слухові, нюхові відчуття;

спеціально створене життєве середовище, наповнене цікавими незвичайними предметами, які дитина може розглядати і вивчати;

кубики з буквами і складами, з якими дитина просто грає разом дорослими;

картки і книжки, які написані великими буквами по складах великими малюнками;

ігри для дитини, які враховують її інтереси та вікові можливості;

постійні прогулянки, екскурсії, бесіди, читання книжок тощо;

активна позиція матері-вихователя стосовно дитини в перші роки її життя; неперервний процес, кропітка праця, яка вимагає від вихователя постійного втручання в дитяче життя, постійної творчої напруги;

бажання наповнити повсякденність радістю пізнання і творчістю; розуміння унікальності періоду дошкільного дитинства і вельми важливо, щоб дитина прожила його повною мірою.

Загальні принципи методики М.Зайцева:

• Від простого до складного.
• Від загального до конкретного і від часткового до загального.
• Від конкретно – образного через наочно-дійове до словесно-логічного.
• Забезпечення наочності (не тільки від слова «дивитися») з використанням різних видів сприймання.
• Системне подання матеріалу.
• Алгоритмінізація навчальних дій.
• Облік фізіології сприйнятя навчальної інформації.
• Охорона здоровя дітей.

Технологія М. Зайцева кардинально відрізняється від традиційних методик  формування в них елементарних математичних уявлень. Однак вони засвідчили свою високу результативність, а також можливість застосування не лише в освітніх закладах, а й домашніх умовах.

Що у нас за ненормальне прагнення одразу в СВІТОВУ художню культуру малюка занурити, недобравши рідних загадок, примовок, пісень, казок, віршів, віддавши перевагу «спідоносній ламбаді», а не національним мелодіям, рухам, ритмам» (М. Зайцев).