Консультація для батьків "Як дорослим допомогти дитині подолати страх"

Консультація для батьків

«Як дорослим допомогти дитині подолати страх?»

Дитячий страх - це природня реакція на певну небезпечну або тривожну ситуацію в житті дитини, реальну чи придуману; сигнал що дитина з чимось не справляється, переживає внутрішнє напруження. Страхи можуть виникати в певному віці і через деякий час пропадати. А саме в 1-3 роки – розлуки з батьками, незнайомих людей, страх покарання батьків, страх лікарів, страх темноти, закритого простору. 

Страх дитини перед покаранням за будь – якої проступок. Причому провину може бути настільки незначним, що дорослі просто не звернуть на нього ніякої уваги. У разі появи подібного страху батьки повинні серйозно задуматися про свою модель поведінки з дитиною і переглянути її, щоб уникнути дуже серйозних проблем.

Страх крові. Дуже багато діток при вигляді маленької крапельки крові, починають кричати з такою силою, що можна подумати, що ранка – це не маленька подряпина, а знята живцем шкіра. Дитина кричить не від болю, а від панічного страху, який у них викликає вид крові. Подібний страх – абсолютно непідконтрольне дитині почуття, тому ні в якому разі не можна сварити дитину.  

Звідки ж беруться страхи? Причини виникнення страхів у дітей, окрім процесу дорослішання, можуть бути різні. Але загалом, можна виділити такі основні фактори, які впливають на появу страхів у дітей:

• це і певний конкретний випадок (вкусила собака, несподівано налякалась грому);
• це і нав’язані батьками перестороги і заборони («туди не йди, там небезпечно»);
• надмірна турбота (гіперопіка) батьків не дає дитині можливість зустрітись з певними повсякденними труднощами, таким чином відчути свою силу і спроможність переборювати щось;
• відчуття недостатньої захищеності зі сторони батьків (страх це сигнал що дитина не відчуває що її захистять її близькі)

Як допомогти дитині побороти свій страх?

Дитина сприймає інформацію не так, через слова і осмислення сказаного, як через почуття та емоції. Вона як губка впитує в себе всі події кожного дня. А за день з нею відбувається маса нових подій та вражень, як позитивних так і негативних, які їй складно логічно оцінити, що є реальною небезпекою, а чого взагалі не варто боятися.

Тому для початку дитині треба роз’яснити природу того що вона боїться, і показати де є реальна небезпека, а де її нема. От наприклад якщо в дитини є страх грому, в такому випадку можна пояснити що це тільки дуже сильний звук, який не є небезпечний.

Ефективний спосіб подолати дитячий страх, це допомогти дитині не уникати його, а навпаки в ігровій формі, через казку, малюнок, ліпку зустрітись зі своїм страхом. Тобто намалювати його, зліпити, перетворитись в нього і прожити хвилюючу зустріч зі своїм страхом в кінці кінців можна знищити його (порвати, потоптати, побороти). При цьому завдання батьків супроводжувати та співпереживати кожен з цих кроків разом з дитиною.

Якщо не допомогти дитині справитись зі своїми страхом, це може набрати більших обертів і призвести до серйозніших проблем – замкнутості, невпевненості, тривожності, неврозів. Адже дитячий організм довго не може перебувати в напруженні, і якщо не позбуватися страху, він осяде і набуде іншої неприємної форми.

Гра з страхом.

Завдання: навчити дитину відчувати позитивні емоції, що сприятливо впливає на її психіку. Позитивні емоційні стани, що виникають у дітей в процесі спеціально організованих ситуацій успіху та перемоги, закріплюють потребу в переживаннях щастя, радості, задоволення від гри та спілкування.

                   Розігрування ситуації взаємодії з предметом страху.

Для гри «в страх» підбирається сюжет і предмети, що символізують те, чого дитина боїться (собаку, привид та ін.) Розігруючи сюжети з цими предметами, вона може «розправитися» зі своїм страхом, у символічній форміпрогравати свої емоції та відреагувати, таким чином, знімаючи напругу від стресового впливу.  Корисний прийом спрямованого фантазування: «Закрий очі і уяви, що ти виріс. Чого можна боятися тепер?»

Гра з темрявою, коли дитина забігає на секунду в темну кімнату і повертається в освітлене приміщення, являє собою перехід від стану небезпеки до стану безпеки. 

Відомо, що страх темряви - один з найбільш поширених дитячих страхів. Він часто пов'язаний зі страхом невідомості. Діти вважають, що дорослі обманюють їх, коли говорять, що насправді в темній кімнаті нічого страшного немає. Просто чудовиська ховаються, коли хтось входить і запалює світло. Образи об'єктів, якілякають  нерідко є проекцією злості, роздратування або поганого настрою дитини. Вони містять негативні емоціїта почуття, з якими важко впоратися самостійно. Тому необхідно допомогти дитині відчути себе більш сильноюперед уявною небезпекою, навчитися володіти собою. 

Ненав'язливо пояснювати природу страхів допомагають історії, які починаються словами: «Жила-була дівчинка, схожа на тебе ...».

Як себе поводити, коли дитина боїться?

Найперше, вірте своїй дитині і знайте, що це реально для неї, навіть якщо для вас дитячий страх виглядає абсурдним. Не можна заперечувати наявність страху у дитини, ігнорувати, тим більше стидити, або казати: «Не вигадуй!». Для дитини це дійсно серйозно. Варто просто вислухати і прийняти її реальність, якби дивно для нас це не звучало. Створюйте сприятливу атмосферу вдома, проводьте час разом, більше обіймайте свого малюка. Переконайте і дайте відчути своїй дитині, що ви її захисник, що ви розумієте і приймаєте всі її переживання, і щоб не сталось – будете завжди на її стороні.