Консультація для педагогів Організація занять з основ грамоти

Кожна дитина рано чи пізно вчиться читати: хтось у дошкільному віці, а хтось – уже в школі. Однак інтерес до пізнання всього нового, зокрема й до пізнання літер, у більшості дітей виникає досить рано. Не можна обійти увагою й той факт, що в масовій свідомості, а подекуди й педагогічній практиці побутує думка, що саме в навчанні читати, лічби та написання літер і полягає підготовка дітей до школи. Тож дискусія про те, як, де та коли навчати дітей основ грамоти, триває. Спробуємо розібратись в цих питаннях.

Відповідно до Державного стандарту початкової освіти, навчання читання дітей – прерогатива школи. Однак учителі прихильно ставляться до того, що діти приходять до школи з елементарними навичками читання та письма. Та й діти, які володіють такими навичками, легше адаптуються до шкільного життя. Саме тому позитивно, що в новій редакції Базового компонента дошкільної освіти з'явився варіативний складник «Мовлення дитини. Основи грамоти». Адже документ надає змогу педагогам легітимно навчати дітей елементів грамоти в дитячому садку. Нормативні документи також заохочують батьків долучитися до процесу навчання дітей основ грамоти. Зокрема, підтримувати інтерес дитини до друкованого слова, спонукати прочитувати короткі слова, грати у відповідні ігри тощо.

Загалом, дошкільний вік – це період розквіту пізнавальної активності дитини. Дошкільники прагнуть пізнати все, що їх оточує, зокрема й літери. І тому правильно задовольняти потреби дітей, а не штучно їх стримувати й відкладати навчання читання на потім – на період навчання в початковій школі.

Психологи зауважують, що вікові особливості дітей середнього та старшого дошкільного віку сприяють тому, щоб вони легко навчилися читати. Видатний психолог Лев Виготський у своїй роботі «Розумовий розвиток дітей у процесі навчання» зазначав, що грамоти ліпше та легше навчатися в 4-5 років, ніж у 6-8. Він стверджував, що цей період є сенситивним для різнобічного розвитку дитини, і тому грамоті має бути відведене належне місце в дитячому садку.

Психологи рекомендують починати навчати дитину читання, якщо вона вже говорить реченнями, має достатній словниковий запас і розвинений фонематичний слух. Щоб діти оволоділи навичками читання та письма, потрібен певний рівень інтелектуального та психічного розвитку. Зокрема, вони мають розрізняти звуки в словах, тобто мати добре розвинений фонематичний слух; зіставляти з виділеним звуком букву як його графічне зображення; кодувати звук буквою; поєднувати одну букву з іншою й відповідно вимовляти, перекодовуючи тепер букви у звук чи склад. Самі такі складові містить мовленнєва компетентність у площині оволодіння старшими дошкільниками основами грамоти.

Мовленнєва компетентність у площині оволодіння основами грамоти – здатність дитини до фонематичного сприймання, звукового аналізу слів, готовність до письма, друкування й читання свого імені, простих, часто вживаних слів.

 Також, щоб не нашкодити дитині під час навчання, слід звертати увагу на її вікові психологічні особливості:

• особливості протікання пізнавальних процесів – уваги, пам'яті, мислення, уяви;
• рівень сформованості дрібної моторики, навичок виконання різних дій;
• наявність пізнавальних потреб та інтересів.

Залежно від віку дітей, є певна специфіка навчання читання: що менші діти, то меншу кількість завдань вони можуть виконати і то коротша тривалість занять.

Проте навіть не всі старші дошкільники психологічно готові до такої діяльності. Вони мають різний рівень розвитку довільної та мимовільної пам'яті, уваги, різні здатності до засвоєння навчальних матеріалів тощо. Тому основи грамоти автори Державного стандарту віднесли до варіативної частини.

Основа навчання грамоти – загальний мовленнєвий розвиток дитини, а саме: розвиток зв'язного мовлення, словника, граматичної будови, звукової культури мовлення. Тому, щоб діти ліпше засвоювали основи грамоти, створіть умови, у яких вони виявлятимуть мовленнєву активність. Зокрема слід пропонувати дітям ігри і вправи, у яких потрібно:

• користуватися поняттями «звук», «слово», «речення»;
• робити звуковий аналіз слів;
• складати звукові та складові схеми;
• шукати й називати букви;
• читати прямі та обернені склади, прості слова;
• друкувати своє ім'я, прості слова тощо.

Навчання дітей грамоти проводиться під час спеціальних занять. Залежно від рівня мовленнєвого розвитку дітей, проводьте їх у груповому чи індивідуальному форматі.

Цей процес неможливий без близьких і зрозумілих мотивів для дітей. Щоб підтримувати інтерес дітей до друкованого слова, слід пропонувати читати написи під картинками, відповіді на загадки. Враховуючи, що пізнавальні мотиви в дошкільників ще не сформовані повною мірою, треба використовувати ігрові мотиви як стимул навчитися читати і писати.

Враховуючи вище викладені особливості освоєння грамоти дітьми дошкільного віку, слід звернути увагу на авторські методики, які дозволяють урізноманітнити цей процес, зацікавити та мотивувати дітей, якісно сформувати мовленнєву компетентність.

Серед різноманітних інноваційних підходів з навчання дітей основам грамоти  вирізняється авторська методика Людмили Шелестової «Розвивальне читання». В роботу з дітьми дошкільного віку вона впроваджується з 1998 року, має гриф «Рекомендовано Міністерством освіти і науки України».

Шелестова Людмила Володимирівна – кандидат педагогічних наук, старший вчений співробітник Інституту проблем виховання НАПН України, стипендіат Кабінету Міністрів України для молодих учених (2001-2003 рр.), автор близько 100 публікацій з проблем теорії навчання і виховання, головний редактор газети «Шкільний світ», член Національного Союзу журналістів України, методист по навчанню читання ШДС «Євроленд» м. Києва, автор методики навчання читання дошкільників, яка протягом 12 років апробовується в дошкільних навчальних закладах.

Метою методики є не лише опанування навичок читання, а й розвиток мислення, уяви, мовлення, чуттєвої сфери, дрібної моторики, уявлень про навколишній світ тощо. Форми й цілі взаємодії дітей і дорослого авторка конкретизує в завданнях, змісті навчання та способах діяльності, які дорослий пропонує дітям.

Основні засади методики:

• відповідність змісту завдань вимогам Базового компоненту дошкільної освіти;
• навчання читання по складам;
• проведення занять в ігровій формі;
• використання наочного матеріалу (малюнків, природного матеріалу, карток, іграшок тощо);
• залучення дітей до різних видів діяльності (малювання, розфарбовування, вирізання, спів, танців, конструювання, аплікації тощо);
• індивідуальний підхід до кожної дитини;
• логічно визначений і науково обґрунтований алгоритм засвоєння дитиною літер та навчання читання складів, слів, словосполучень, речень та текстів.

Навчаючи дітей дошкільного віку читання за авторською методикою

 Л. Шелестової «Розвивальне читання», розвиток дітей (мовленнєвий, інтелектуальний, чуттєвої сфери тощо) поєднуються із задоволенням їхніх потреб та інтересів, а отже, викликає позитивні емоції.

Для того, щоб дітям були цікаві завдання автор їх наповнила:

• тематичною лексикою, зокрема поняттями з 4 сфер буття людини – природа, культура, суспільство, власне Я;
• різними формами подачі пізнавальної інформації – загадками, прислів'ями, дитячими віршиками;
• близькими дітям персонажами та ситуаціями – образами тварин і казкових персонажів;
• емоційним, особистісно значущим матеріалом – малюнками, цікавими за тематикою текстами, привабливими видами діяльності тощо.

Завдання містять лексичний матеріал та ілюстрації, передбачають використання наочного матеріалу. Це дає змогу дітям поєднувати логічне й образне мислення під час пізнання. Зміст речень і текстів допомагає встановлювати зв'язки між явищами навколишньої дійсності, а відома та невідома лексика – розкривають суть нових понять.

Ігрові завдання структуровані відповідно до етапів засвоєння навичок читання. Спочатку діти ознайомлюються з літерами, які позначають голосні та приголосні звуки.

Приведемо приклад завдань, які пропонує автор для знайомства з літерою А.

• познайомимось з буквою Аа, що прилетіла до тебе на парашуті. Розфарбуй її.

• стань так, щоб ти був схожий на букву А;
• виліпи з пластиліну букву А;
• разом з улюбленою іграшкою знайди Аа, що заховалась у кімнаті;
• поклади свою іграшку спати і заспівай колискову вимовляючи:

- А-а-а-а…

• виріжи кубик з буквою Аа

Потім вчаться читати відкриті склади та починають утворювати й читати прості слова.

Приклад завдання: розфарбуй у зелений та коричневий кольори ананаси, на яких є склади з буквою Аа.

• знайди букву Аа у словах. Обведи або підкресли їх

Далі опановують склади, що містять йотовані літери, м'який знак та апостроф. Насамкінець діти вчаться читати закриті склади та склади зі збігом приголосних. Методика містить завдання різної складності, спрямовані на те, щоб діти ознайомились зі складом, відшукували певні склади серед інших, виокремлювали певні склади у слова у різних позиціях – на початку, у середині та в кінці слова, склади слова з уже відомих складів тощо.

Після того як діти навчились читати слова, слід переходити до формування в них навичок читання складніших мовленнєвих одиниць: словосполучень, речень, невеличких текстів. Ігрові завдання цього етапу навчання структуровані відповідно до різних сфер життєдіяльності людини. У межах кожної теми діти вчаться читати словосполучення, речення та тексти, одночасно ознайомлюючись із сутністю понять, які для них невідомі, або поглиблюючи свої уявлення про вже відомі поняття. Це дає змогу формувати цілісні уявлення дітей про світ.

Розв'язувати завдання педагог пропонує у певній послідовності, в яку закладено повторювальні дії та рух від простого до складного. Зокрема, процес навчання читання слів містить три кроки: діти впізнають і називають букви та склади, вирізняють склади у структурі слова та врешті читають слова.

Перехід від читання слів до текстів педагоги також здійснюють поступово за певним алгоритмом, що діє в межах завдань з однієї теми. В основі цього алгоритму також закладено рух від простого до складного: слова певної тематики – словосполучення – речення – тексти.

Діти люблять співати, танцювати, малювати, розфарбовувати, вирізувати, конструювати, відшукувати предмети у кімнаті, грати в різні ігри тощо. Тому і виникла ідея використовувати весь арсенал перерахованих видів діяльності, щоб навчити дітей читати.

У вибудуваній системі завдань враховано вікові особливості дітей дошкільного віку, зокрема те, що їм складно довгий час зосередитись на одному виді діяльності, вони потребують їх постійної зміни. Тому в основу методики покладено принцип максимальної різноманітності завдань. Для вивчення однієї літери дітям запропоновано 5-8 завдань із використанням різних видів діяльності, які урізноманітнюють процес навчання й зацікавлюють дітей.

У формулюванні завдань акценти з навчання зміщені на різні види діяльності. Так діти спочатку концентрують увагу на привабливих видах діяльності, а вже потім – на опануванні навичок читання. Це дає дітям змогу отримати задоволення та радість від навчання, а вихователю – сформувати в них позитивну мотивацію до навчання читання. Дитина просто грається, слухає, спостерігає, малює, вирізає, ліпить і мимовільно, непомітно для себе, запам'ятовує літери.

Щоб зовнішні вимоги, які висуває середовище, стали чинником розвитку дитини, вони мають стати її власними потребами. Тому доцільним вважає автор є використання таких прийомів мотивації, які сприяють отриманню дитиною задоволення та насолоди від навчання читання, зокрема:

• акцентування уваги дітей не на формуванні навичок читання, а на виконанні цікавих для них видів діяльності;
• використання у змісті завдань різних образів тварин і казкових персонажів, що не залишить жодну дитину байдужою і значно підвищить інтерес до завдань;
• залучення близького і зрозумілого дошкільникам цікавого за змістом лексичного матеріалу – слів, словосполучень, речень, текстів;
• використання малюнків і текстів, які мають позитивну емоційну забарвленість, що створюватиме світлий, оптимістичний, радісний настрій дітей;
• розробка різноманітних за змістом завдань, що сприятиме підтриманню інтересу дітей до навчання та зниженню порогу втомлюваності.

Нескінченна розмаїтність прийомів і гра допоможуть м'яко та без надмірних зусиль сформувати в дітей міцні навички та психологічну готовність до навчання читання.

Усі висвітлені положення закладено у зміст завдань навчально-розвивального посібника «Вчимося читати», що складається з двох частин. Запропонована система ігрових завдань не лише допомагає непомітно для дитини сформувати навички читання, а й сприяє її особистісному розвитку, зокрема:

• формує самостійність, цілеспрямованість, організованість, наполегливість, звичку доводити розпочату справу до кінця;
• підвищує комунікативну компетентність, удосконалює вміння розпочинати розмову й підтримувати діалог з іншими;
• збагачує внутрішній світ позитивними емоціями, насичує життя дитини яскравими враженнями;
• збагачує уявлення про навколишній світ;
• розвиває сприймання, увагу, мислення, уяву, що полегшує орієнтування дітей у навколишньому світі.
• поліпшує опанування лексичного багатства української мови;
• розвиває інтерес до книжки та художньої літератури.

Отже, під час навчання дітей дошкільного віку читанню за авторською методикою Л. Шелестової «Розвивальне читання» розвиток дітей поєднується із задоволенням їх потреб та інтересів, викликає позитивні емоції. Перед дошкільниками не ставиться завдання якнайшвидше оволодіти технікою читання, а завдання вихователя – викликати позитивні емоції, радісний настрій, бажання виконувати ігрові вправи та завдання. Запропоновані завдання діти виконують природно, невимушено, з цікавістю та бажанням досягти результату. Ігрові ситуації, загадковість сюжету спонукають до дії. Вдало підібрані завдання розширюють знання про навколишній світ, розвивають логічне мислення, збагачують активний та пасивний словник, розвивають фонематичний слух, мовленнєве дихання, дрібну моторику, пам'ять, увагу, уяву. Граючись діти не лише вчаться розпізнавати букви, але й закріплюють знання про кольори, предмети побуту, вчаться класифікувати предмети, систематизувати й аналізувати, робити прості узагальнення.