ВИКОРИСТАННЯ МЕДІА ЗАСОБІВ У РОБОТІ З ФОРМУВАННЯ В ДОШКІЛЬНИКІВ ПАТРІОТИЧНИХ ПОЧУТТІВ
Для кожного найкраще місто на землі те місто, де пройшли його дитячі роки. Міста великі і міста малі, Дарують нам цікаві перші кроки...
Первомайський Л.С.
Сучасний період розвитку суспільства в нашій незалежній державі відкриває широкі можливості для оновлення змісту освіти на основі принципу народності, що дає можливість формувати духовно багате підростаюче покоління.
Заклад дошкільної освіти виконує важливу роль у вихованні дітей, формуванні в них любові до рідного краю, історичної пам’яті, духовності, національного характеру. Все, що закладається в дитині у дошкільні роки визначає в подальшому успіх процесу формування особистості, її світогляду і загального розвитку. Ще К.Ушинський, С. Русова, В.Сухомлинський відзначали, що виховання повинно починатися із засвоєння дітьми духовних надбань рідного народу. Без ознайомлення в сім’ї, дитячому садку, школі з культурою свого народу, пізнання його самобутнього національного обличчя, практичного продовження культурно - історичних традицій, звичаїв, обрядів не можна і говорити про успіх патріотичного виховання.
Кожне нове покоління людей живе і розвивається у певному національному середовищі, життя якого залежить від особливостей державного устрою країни. Дитина від народження перебуває під впливом, як соціально - економічних умов, так і національної специфіки: побутового життя, культури, народних звичаїв, традицій. Вона переймає від дорослих багатство рідної мови, відчуття прихильності та симпатії до духовності свого народу, поступово призвичаюється до установлених морально - правових норм. Усе це веде до появи у неї особливих рис національної психології - ментальності, які стають підґрунтям для виховання громадянина - патріота.
Різнобічний аналіз поглядів науковців та практиків на проблему патріотизму, актуалізація окремих факторів дозволили розкрити теоретичний і практичний аспекти дослідження. Теоретичні умови патріотичного виховання громадян закладені в працях В.О. Сухомлинського, який підкреслював діяльний аналіз патріотизму, необхідність вчити дітей шукати своє місце в житті країни, включати їх у боротьбу з недоліками в житті суспільства. Зміст і принципи виховання української молоді висвітлювалися Г. Ващенком.
У філософській, психологічній, педагогічній літературі розкривалася суть патріотизму, його конкретно - історичний характер, ознаки прояву, давалася характеристика форм захисту Батьківщини (В.Г. Афанасьєв, І.Я. Гнатко, Н.А. Горпиневич, Ф.В. Констинтинов та ін.), досліджувалися можливості формування патріотизму в навчальній та позакласній роботі (Н.В. Анісімова, Ш.Б. Баоавадзе, Н.В. Балакіна, Г.Н. Громагласова, М.А. Терентій та ін.), виявлялися особливі виховні можливості дитячої організації, її вплив на виховання школярів (Л.І. Божович, Е.М. Богданов, А.А. Деркач, Т. Е. Коннікова, В.В. Лебединський та ін.) [9, 5].
Різні аспекти підростаючого покоління розглядали сучасні українські науковці І. Бех, Г. Біленька, Г. Бугайцева, З. Вербець, Г. Гуменюк, М. Жулинський, Б. Кобзар, Н. Міщенко, А. Погрібний, Ю. Руденко, М. Павленко та ін. [8, 6]. Заслуговує особливої уваги досвід патріотичного виховання дітей в умовах становлення правової держави педагога академіка О. А. Захаренка.
Протягом останніх років відбуваються значні зміни в дошкільній освіті. Існує тенденція до пошуку нових підходів до виховання та навчання, реалізації інноваційних напрямків у діяльності закладів дошкільної освіти: необхідність модернізації першої освітньої ланки, вдосконалення її змісту, осучаснення навчально - виховної технології, приведення їх у відповідність до вимог сучасного життя. У всьому світі використання інформаційно – комп’ютерних технологій в різних сферах життя стало частиною культури та необхідною нормою.
Протягом останніх трьох років у роботі з дітьми педагоги використовують створену систему роботи з патріотичного виховання через краєзнавчу роботу. Серед багатьох форм роботи, які застосовуються у освітньому процесі, особливо слід виділити такі, як екскурсії рідним містом. Розроблене перспективне планування та конспекти прогулянок, екскурсій, підібрані дидактичні ігри тощо. Але актуальним залишається необхідність здійснити пошук нових способів інтенсифікації й швидкої модернізації системи роботи з патріотичного виховання, підвищення якості навчання з використанням нових методів й інформаційних технологій.
Урізноманітнення форм організації освітнього процесу дошкільників засобами медіа освіти, які відкривають додаткові можливості для досягнення бажаних цілей у патріотичному вихованні; вивчення педагогічних умов ефективності застосування медіа освітніх засобів (фотографії, мультфільми, музичні відеоролики, відеофільми, мультимедійні презентації) для розв’язання завдань патріотичного виховання дошкільників. Ознайомлення дітей з історією рідного міста та Україною; її вплив на виховання гармонійно розвиненої підростаючої особистості, наділеної національною свідомістю, гідністю, здатністю зберігати і примножувати національну культуру як елемент загальнолюдської культури, людину, яка має почуття гордості та пошани до рідного краю.
Для розвитку у малюків пізнавального інтересу педагог має докладати неабияких зусиль. Перед ним стоїть завдання подати цікаву і насичену інформацію, яка спонукала б дітей до активної пізнавальної діяльності.
Пропонований матеріал педагогічним працівником для пізнання має містити елементи надзвичайної, дивовижної, несподіваної інформації, такої, що викликає у дошкільників інтерес до освітнього процесу і допомагає створити позитивну та емоційну атмосферу навчання.
Застосування медіа освітніх засобів у якості навчання для підвищення мотивації та індивідуалізації, розвитку творчих здібностей дітей, створює у дошкільників емоційний фон. Не тільки збільшує швидкість передачі інформації дітям, а й сприяє розвитку таких процесів як увага, пам’ять, уява, мовлення, бере участь в інтелектуальному, емоційному та моральному розвитку дітей. За допомогою яких можна сформувати важливі якості патріота інформаційної доби, як передусім здатність до рефлексії своїх емоцій, почуттів, а також критичного мислення - свідомого патріотизму.
Сучасний світ називають світом масових комунікацій. Заклад дошкільної освіти з одного боку відкритий для них, а з іншого - вимагає доцільного фільтру для певних обмежень, бо знаходиться під лавиною інформаційних потоків. Відсутність професійних знань, пов’язаних із компетентним підходом до використання медіа продукції в дошкільному закладі, вимагає від сучасного педагога володіння відповідними знаннями в галузі медіа освіти для якісної організації роботи з дітьми. Канадський соціолог і медіа педагог М. Маклюен підмітив та зауважив: «Щоб бути по - справжньому грамотним, треба бути грамотним у світі медіа».
Цілі сучасної дошкільної медіа освіти полягають у тому, щоб сприяти всебічному гармонійному розвитку особистості дитини засобами мас - медіа. Із цим, відзначають сучасні науковці та практики дошкільної освіти, тісно пов’язані інноваційні методи роботи з дошкільниками, професійний підхід до реалізації завдань дошкільної освіти на основі встановлення якісних медіа контактів. Отже, нам сьогодні потрібен медіа грамотний педагог, який здатний формувати у вихованця медіа грамотність, вкрай важливу якість для безпечного та успішного подальшого життя в сучасному світі.
Таким чином, підкреслює далі педагог І. Андріянова, «дошкільна медіа освіта може бути представлена як процес всебічного розвитку дитини дошкільного віку засобами медіа творчості та медіаосвітньої гри з метою формування у неї медіа грамотності».
Тому на своїх заняттях необхідно розпочати використовувати медіа освітні засоби (мультимедійні презентації, фотографії, відеоролики патріотичного змісту). Такий підхід до організації освітнього процесу сприяє розвитку розумових здібностей дітей, адже саме здивування будить думку і веде до розуміння пізнаного.
Медіа засоби відкривають додаткові можливості досягати бажаних цілей виховання, розвитку і навчання дітей дошкільного віку, а саме: формування навичок здорового способу життя, культури здоров’я, сімейних цінностей, доброї волі, моральності, культурно - пізнавальної жаги, мовленнєво - комунікативних еталонів тощо.
Медіа середовище, в якому зростають сучасні діти вимагає розуміння всіма педагогами, у тому числі й дошкільних навчальних закладів, особливостей реалізації завдань медіа освіти, позитивного та негативного впливу медіа засобів на свідомість та підсвідомість особистості, що розвивається. Безперечною складовою освітнього простору закладу дошкільної освіти стає реалізація позиції педагога щодо свідомого включення в навчально - виховний процес невичерпних можливостей медіа засобів для гармонійного та безпечного розвитку дошкільника, зокрема, у формуванні морально - духовних, культурно - пізнавальних та мовленнєво - комунікативних складових його розвитку.
Використання в своїй роботі мультимедійних презентацій дає можливість оптимізувати педагогічний процес, індивідуалізувати навчання дітей з різним рівнем пізнавального розвитку і значно підвищити ефективність діяльності.
Це дозволяє:
- представляти інформацію на екрані монітора в ігровій формі, що викликає у дітей величезний інтерес, оскільки це відповідає основному виду діяльності дошкільника - грі;
- яскраво, образно, в доступній дошкільнятам формі, подати новий матеріал, що відповідає наочно - образному мисленню дітей дошкільного віку;
- притягнути увагу дітей рухом, звуком, мультиплікацією;
- заохочувати дітей до рішення проблемної задачі, використовуючи можливості інформації, що є стимулом для розвитку їх пізнавальної активності; розвивати у дошкільнят дослідницьку поведінку; розширювати творчі можливості самого педагога.
Кожен мультфільм, презентація повинні мати просту,
зрозумілу структуру, ланцюжок образів, повинні повністю відповідати її логіці. Такий підхід сприяє хорошому сприйняттю матеріалу і відтворенню в пам’яті представленого змісту за допомогою асоціацій.
Структура технології впровадження медіа засобів в освітній процес. І. Форма ознайомлення з рідним містом – екскурсія.
1. Первинна інформація про об’єкт вивчення (історія, територіальне розташування, розгляд фотоматеріалів).
2. Проведення екскурсії (інтерактивний метод навчання).
3. Закріплення знань, вражень в повсякденному житті в різних видах діяльності ( мовленнєвої, художньо-продуктивної, ігрової, конструктивної).
4. Заняття з використанням мультимедійної презентації, відеофільму, презентації (закріплення, відтворення, емоційне сприйняття). Може передувати екскурсії.
ІІ. Форма ознайомлення з містами, архітектурою, природою України – відео подорожі.
1. Первинна інформація у повсякденному житті про об’єкт (історія, територіальне розташування, розгляд фотоматеріалів, читання художніх творів).
2. Заняття - відео подорож.
Одним з основних засобів розширення дитячих уявлень є презентації, слайд - шоу, мультимедійні фотоальбоми. Це наочність, що дає можливість вихователеві збудувати пояснення на занятті логічно, науково, з використанням відео фрагментів. При такій організації матеріалу включаються три види пам'яті дітей: зорова, слухова, моторна. Презентація дає можливість розглянути складний матеріал поетапно, звернутися не лише до поточного матеріалу, але і повторити попередню тему. Також можна детальніше зупинитися на питаннях, що викликають ускладнення. Використання анімаційних ефектів сприяє підвищенню інтересу дітей до матеріалу, що вивчається.
Комп’ютерні технології повинні органічно вбудовуватися в систему роботи педагогів, не замінюючи безпосереднього міжособистісного спілкування з дітьми і їх батьками, і пізнання світу через безпосередній контакт з тим, що оточує, а лише допомагаючи вирішувати поставлені освітні завдання. Застосування повчальних мультимедійних презентацій дозволяє підвищити ефективність процесу навчання і розвитку дитини, відкриває нові можливості освіти.
Не варто перезавантажувати візуальний ряд занадто докладними і точними даними - це ускладнює сприйняття і запам’ятовування. Для зменшення частки надлишкової інформації необхідний ретельний відбір змісту. В створенні мультфільмів використовую короткі слова у віршованій формі для кращого запам’ятовування.
Висновок
Сьогодні ІКТ починають займати свою нішу в освітньо - виховному просторі. У всьому світі використання інформаційно - комп’ютерних технологій в різних сферах діяльності стало частиною культури і необхідною нормою. Володіння інформаційно - комп’ютерними технологіями допомагає педагогові почувати себе комфортно в нових соціально - економічних умовах.
У освітній роботі досить активно використовуються медіа засоби на заняттях і інших видах діяльності. Застосування комп’ютерної техніки дозволяє зробити заняття привабливим і по - справжньому сучасним, розширює можливості подання навчальної інформації, дозволяє посилити мотивацію дитини. Застосування мультимедіа технологій (кольору, графіки, звуку, сучасних засобів відеотехніки) дозволяє моделювати різні ситуації і сюжети. Ігрові компоненти, включені в мультимедіа програми, активізують пізнавальну діяльність дошкільнят і посилюють засвоєння матеріалу. Вважаю, що застосування медіа засобів в закладах дошкільної освіти можливе і потрібне, воно сприяє підвищенню інтересу до навчання, його ефективності та розвиває дитину всебічно.
Література
1. Л.В. Артемова Програма з українознавства // Палітра педагога. – 1997. – № 1. – С. 4-9.
2. О.А. Астахова, Т.І. Крупа Ми – Харків’яни, нам є чим пишатися. – Х.: Торсінг, 2003. – 42 с.
3. Д.І. Багалій Історія Слобідської України. – Харків: Дельта, 1993. – 248 с.
4. Базовий компонент дошкільної освіти, Київ, 2012.
5. А.М. Богуш, Н.В. Лисенко Українське народознавство в дошкільному закладі. – К.: Вища школа, 1968. – 120 с.
6. Г. Ващенко Виховання любові до Батьківщини // Вибрані педагогічні твори. – Дрогобич, 1997. – С. 56-98.
7. О. Вишневський Сучасне українське виховання. Любов до
Батьківщини. – Львів, 1999. – 68 с.
8. Г.Р. Гродненський– Рідними просторами. – К., 1979. – 148 с.
9. О.В Ковальчук. Українське народознавство. – К., 1992. – 80 с.
10. 1О.В. Ковальчук Українське народознавство. – К., 2004. – 172 с.
11. Т.В. Кузь, Ю.Д. Руденко, З.О. Сергійчик Основи національного виховання. Концептуальні положення. – Умань, 1993. – 68 с.
12. Культурна спадщина Слобожанщини. Історія краєзнавство: Збірка наукових статей. – Х.: Курсор, 2003. – 264 с.
13. І.В. Мартинюк Національне виховання: теорія і методологія. – К., 1995. – 216 с.
14. Мій рідний край, моя земля: Українське народознавство у дошкільному закладі: Програма та роздатковий матеріал вихователям дошкільних закладів. – Одеса, 1993. – 80 с.
15. В.І. Сергійчук Національна символіка України. – К., 1992. – 62 с.
16. М.Г. Стельмахович Народне дитинознавство. – К., 1991. – 124 с.
17. Э.Н. Суслова Растим гражданина // Дошкольное воспитание. –1999. № 1. – С. 12-13.
18. А. Трегило Прапори та герби Українського козацтва // Козацька газета. – 1990. – № 1. – С. 4.
19. П.М. Якобсон Почему надо воспитывать чувства детей. –
М.: Просвещение, 1964. – С. 42-56.
20. В. Якубенко Від народознавства – до свідомого патріотизму // Дошкільне виховання. – 2002. – № 2. – С. 14-16.
21. Ресурси інтернет: Т. П. Бартенева Использование информационно- коммуникационных технологий в процессе развития и обучения дошкольников; О. В. Рябцева Использование медиатехнологий в образовательном процессе ДОУ; Н.Н. Ильюшонок Анализ возможностей интерактивных и компьютерных технологий для повышения качества обучения.