КОНСУЛЬТАЦІЯ ДЛЯ ВИХОВАТЕЛІВ НА ТЕМУ: «А Я РАДЖУ ЧИТАТИ КАЗКУ ТАК!»

КОНСУЛЬТАЦІЯ ДЛЯ ВИХОВАТЕЛІВ НА ТЕМУ:

«А Я РАДЖУ ЧИТАТИ КАЗКУ ТАК!»

                                                                           Підготувала вихователь:

                                                             Олішевко С.М.

Сучасні підходи до розвитку дошкільника як усебічнорозвиненої особистості базуються на роз­витку пізнавальної активності дошкільнят, що, у свою чергу, передбачає включення в діяльність з дітьми комплексів вправ, психологічних ігор, різ­них завдань на кмітливість, що розхитують пси­хологічну інерцію, порушують стереотипи ми­слення, формують, перш за все, людину, яка вміє мислити.

Сьогоднішні діти вимагають, щоб їх не на­вчали, а щоб з ними грали, дали змогу фантазу­вати, почуватися вільно, розкуто. І саме тому, готуючись щоразу до заняття, слід відчува­ти в собі не дорослого вихователя, а жваву, ак­тивну, охочу пізнати цікавий і незнайомий світ дитину.

Дітям необхідне щось загадкове, сповнене не­сподіванок, казкове. А що може бути казковішим за казку? Саме з неї і слід починати, нею зацікав­лювати, з нею «дружити», адже ніщо у світі не люб­лять діти так, як казку.

Вони є у кожній родині. У кожної дитини є улюблена книга з казками, улюблена казка, улюб­лений казковий персонаж. У казках є багато пізна­вального: перші уявлення про час та простір, при­роду, предметний навколишній світ, почуття. Казки дадуть змогу малюкові вперше відчути хоробрість, сміливість, побачити добро і зло... Більшість ка­зок мають добрий кінець, але існують казки жор­стокі, такі, що сповнені насилля, негативних мо­ментів. Ми легко в цьому переконуємося, розпо­відаючи про те, як лисиця їсть Колобка, як сестри кривдять Попелюшку, як тяжко жилося Іванкові-дурнику. У садочку та вдома казки пропонують до­шкільнятам у вигляді читання, розповідання, пере­казу, драматизації та ін. Але в такому вигляді казки не повно використовують для розвитку уяви, ми­слення, мовленнєвої творчості, активного вихован­ня добрих почуттів.

Цікаві методи роботи над казкою свого часу за­пропонував Дж. Родарі. Пропонуємо їх тлумачен­ня:

1. Колаж з казок (можна з ілюстраціями, а можна і без) – переплутування ситуацій, співіснування героїв з різних казок.

2. Рятівні ситуації у не­безпечних для героїв ситуаціях – знаходження виходу для улюблених героїв (наприклад, лисичка не з'їла Колобка, адже раптово чхнула, а Колобок тим часом вискочив і покотився далі)

3. Зміна ситуацій у знайо­мих казках – схожий метод з попереднім, але йдеться не про рятування героїв, а просто про зміну сюжета на розсуд дитини (наприклад: казка «Вовк і семеро козенят» — вовку заважає ведмідь, який кличе його на свій день народження; казка «Гуси-лебеді» — на шляху дівчинки зустрічається вовк; казка «Про рибалку та рибку» — рибка виявила бажання сама зустрітися з бабою і т. ін.).

4. Казки по-новому – метод, що допоможе поглянути на знайомі речі інакше (наприклад: «Попелюшка» — дівчинка лінива і зла; «Червона Шапочка» — добрий вовк; «Котигорошок» — лінивий Котигорошко)

5. Кольорові казки - «Казки про чарівні казки». Особливо доцільно під час вивчення кольорів (наприклад, кожна фарба мешкає у своєму чарівному палаці, гостюють одна в одної, зрештою утворюються нові відтінки, а іноді — зовсім несподівані кольо­ри. Фантазуючи, слід дотримувати правила: в палаці кожної фарби все має бути забарвлене лише у її колір)

6. Серіал у казці – створення нових сюжетів до улюблених казок, з найулюбленішими героями (наприклад, казка «Колобок»: 1-ша серія — традиційна казка; 2-га — як урятувати Колобка; 3-тя — Колобок потрапляє до кольорових країн і змінюється; 4-та — у Колобка з'являється ніс Буратіно; 5-та — у Колобка є подружка; б-та — моя казка про Колобка)

7. Із казки — в задачку! – на основі знайомих казок створюються цікаві задачки з математичним, логічним змістом (наприклад, за казками «Вовк і семеро козенят», «Три ведмеді», «Колобок», «Рукавичка» та ін.)

8. Казка — від задачки – модель початку казки — зміст веселої, цікавої дітям задачки (наприклад, задачка:

Борсучиха-бабушка напекла «оладушки»,

Пригостила п'ять внучат, дуже гарних борсучат.

Два онучка не наїлись, з ревом блюдцями гримлять.

Порахуйте-но швиденько.

Скільки борсучат ждуть добавки та мовчать?

Початок казки: вирішили борсучата втекти від бабусі й шукати щастя в світі...)

9. Казка — від лічилочки – після розучування, неодноразового використання під час рухливих ігор. Пропо­нуємо дітям загадковий початок нової казки, що йде від змісту лічилки. (Наприклад:

Котилось яблучко мимо саду,

Мимо саду, мимо груда,

Хто підніме, той і вийде..

Але яблучко було не простим, а чарівним: воно змінювало характери героїв казок. Першим йому назустріч трапився...)

10. Гороскоп і казка – використовують під час ознайомлення дітей зі знаками Зодіаку, визначення залежності особливостей характеру особи від знака, під яким вона з'явилася на світ. Щоб дітям було доступніше, переносимо дані на персонажів казок (на­приклад: Колобок із однойменної казки. Уявімо, що Колобок за знаком Зодіаку — Лев і вирішив поводитися відповідно до цього знаку.

Характерні особливості Лева (Можливі зміни в поведінці Колобка)

Не любить, щоб великим на його шляху.

Він не просить ані Вовчика, ані Зайчика, а дуже сильно галасує, що всі звірі одра­зу йому поступаються.

Іноді занадто лінивий.

Набридло Колобку котитися по доріжці. Він ліг під кущиком і заснув, прокинувся і вирішив жити на цій галявинці.

Він розумний, любить володарювати.

На цій галявинці Колобок став царем усіх маленьких тваринок та комашок.

Любить тринькати гроші, але не любить їх заробляти.

Одного разу на галявинку прибіг зайчик і в лапках у нього був долар...

Повідомити дітям, що герої казки з якихось причин заховалися (просто граються, або їх зачаклували—). Ускладнення. У разі зміни місцями героїв чи інших знаків — змінюється сюжет казки.

11. Моделювання казок (за схемами-моделями, за знаками, за геоме­тричними фігурами).

Звісно, не кожну казку слід «доопрацьовува­ти», перекручувати і доповнювати, але ці мето­ди слід використовувати, коли виникає потреба розв'язання певної проблеми чи ситуації. Через-казку можна провести заняття морально-етично­го характеру, розвинути мислення чи уяву, пору­шити питання екології, економіки, народознавства, травматизму, безпеки життєдіяльності, розв'язати математичні завдання, вивчити кольори... Напря­мів може бути безліч, і всі вони будуть спрямовані на розвиток зацікавленості, пізнавальної активно­сті у дітей під час різних видів зайнятості.