24 вересня о 18:00Вебінар: Використання елементів проєктної діяльності в умовах змішаного навчання

Контрольна робота №2 "Контрольний письмовий твір за творчістю Тараса Шевченка, Лесі Українки, В. Сосюри"

Про матеріал
Контрольний письмовий твір за творчістю Тараса Шевченка, Лесі Українки, В. Сосюри
Перегляд файлу

Контрольна робота №2

Контрольний письмовий твір за творчістю Тараса Шевченка, Лесі Українки, В. Сосюри

Мета:

  • навчальна: вдосконалювати вміння школярів писати твори-роздуми, узагальнити їх знання про поетичну творчість Т. Шевченка, Л. Українки В. Сосюри;
  • розвивальна: розвивати творчі здібності учнів, їх логічне мислення, уміння послідовно викладати свої думки, наводити аргументи, робити висновки;
  • виховна: виховувати почуття пошани до творчості Кобзаря, Л. Українки, В. Сосюри, нашої незабутньої історії.

Тип уроку: застосування набутих знань, умінь.

Обладнання: портрет Т. Г. Шевченка, Л. Українки, В. Сосюри, виставка літератури, фотоілюстрацій.

Хід уроку

І. ОРГАНІЗАЦІЙНИЙ МОМЕНТ

ІІ. АКТУАЛІЗАЦІЯ ОПОРНИХ ЗНАНЬ

ІІІ. ОГОЛОШЕННЯ ТЕМИ Й МЕТИ УРОКУ

ІІІ. ОСНОВНИЙ ЗМІСТ УРОКУ

  1. Підготовка до написання твору-роздуму
  2. Перелік тем, запропонованих для написання контрольного твору-розуму за творчістю Т. Шевченка
  • Образ України в творчості Володимира Сосюри.
  • У чому полягає справжня любов до Батьківщини?
  • Прояв справжнього патріотизму у творах Т. Шевченка.
  • Україна і українці в творчості Т. Г. Шевченка.
  • Мотиви лірики Лесі Українки.
  1. Вибір теми і написання учнями твору

Зразок твору.

Образ України в творчості Володимира Сосюри

Володимир Сосюру називають поетом Донеччини, бо насправді він був і залишиться у віках чудовим поетом всієї України. Серед запашної гілки української поезії його вірші чи не найдухмяніші віти, що загартовують своїм неповторно-свіжим ароматом. Він такий ніжний і безпосередній, умів нестямно любити землю, яку скропив своєю кров’ю в роки громадянської війни свою просту хатину – бідняцьку хворостянку, де пройшли його дитячі та юнацькі роки. Дуже рано Володимир пізнав каторжну працю шахтаря донецьких копалень, де потом і непосильним трудом заробляв важку копійку, щоб допомогти матері виховати своїх братів і сестричок. Мабуть, зрідка бачив сонце, він так любив безмежно-волошкове небо рідної України і жовтаві хвилі пшениць.

Автор став соловейком рідної сторони. Писав багато і натхненно про людей, коханих і близьких, про рідну матір, про перепела в полі, про зірвану волошку, і про Україну… Йому боліло, що так ганебно в його часи підтоптувалася культура України, нехтувалася рідна мова, що переслідувалися справжні патріоти українського письменства. Він добре знав, що навіть любити рідну Батьківщину-Україну вголос тоді було неможливо. Знав, але не міг мовчати, бо його серце відмовлялося вірити, що бути патріотом рідної землі – це зрада. То були страшні часи лицемірства, коли треба було запакувати свою розгарячену душу і мовчати, а якщо ні – то чекали на тебе тріскучі морози Магадану або ж кам’яна пустеля Соловків.

Проте Сосюра був не з тих поетів, що міг мовчати. Тому й вибухнула душа силою вулканічного виверження любові до своєї приниженої, розтерзаної, але такої милої і любої йому України. Він пише знаменитий свій вірш «Любіть Україну». В цій поезії автор натхненно висловлює свою неосяжну любов до України:

Любіть Україну всім серцем своїм

І всіми своїми ділами.

Закликав всіх живущих на цій вишневій рідній землі. На думку автора, кожен повинен бути гордий з того, що саме ця земля дала йому життя, випестила, відкрила дорогу у майбутнє. Тільки любов до рідної Вітчизни дає силу і непохитність кожному, бо саме в цій землі проростає наше життєве коріння і робить нас безстрашними. Поет був переконаний у тому, що справжній патріот повинен ніжно і трепетно любити свою Вітчизну, її рідну мову:

О мово вкраїнська! Хто любить її,

Той любить мою Україну.

Володимир Сосюра завжди дбав про розвиток української національної культури, рідної мови:

Яка в ній сила і кличе, й сія,

Яка в ній мелодія лине

В натхнення хвилини! О, мово моя,

Душа голосна України!

Мові рідного народу поет присвятив вірш «Рідна мова»:

О мово рідна! Їй гаряче

Віддав я серце недарма.

Без мови рідної, юначе,

Й народу нашого нема.

Своїй Україні, українській природі автор присвятив збірку «Солов’їні далі»:

Я іду до гаю. Краю, ти мій краю,

Кращого за тебе я в житті не знаю!

Для рідної землі, так добре співалися пісні, і поет уже не мислив свого життя без рідного краю:

У всьому – ти, кохана Батьківщино!

Гримлять, гудуть од поїздів мости,

І вся в дротах співає даль орлина,

У всьому ти…

Для поета рідна Батьківщина – це перш за все люди, які створюють її блага. Це – шахтарі, колгоспники, лікарі, вчителі:

Бо ти – це ми, кохана Батьківщино,

З тобою ми майбутні творим дні.

Летить Земля, і пісня з серця лине,

І ти, вся в зорях, вічно у мені.

Володимир Сосюра був справжнім сином своєї Вітчизни, ніколи не забував про те, що Людина сильна своєю відданістю до отчого краю:

Що сили дає твоїй пісні, поет,

І віру в прийдешнє залізну,

Що слово гострішим стає, як багнет? –

Любов до своєї Вітчизни.

І про щоб не писав поет, найголовніша в його творчості ота струна  безмежної вірності, що не полишає його до кінця життя:

Про все ти співаєш: про сльози і сміх,

Про молодість, битвами грізну…

Та що буде вічне у співах твоїх? –

Любов до своєї Вітчизни.

Отже, образ України в творчості Володимира Сосюри щемливий, який  надихає патріотичні почуття всіх поколінь нашої країни.

V. ПІДСУМОК УРОКУ

docx
Додано
6 липня
Переглядів
160
Оцінка розробки
Відгуки відсутні
Безкоштовний сертифікат
про публікацію авторської розробки
Щоб отримати, додайте розробку

Додати розробку