Презентація «Життєвий і творчий шлях Лесі Українки»

1871 - 1913 Леся Українка Фото 1888 р.

Петро Антонович Косач Ольга Петрівна Косач (уроджена - Драгоманова, літературний псевдонім – Олена Пчілка)

Лариса Косач. Фото 1878-1879р. р.

Лариса Косач із братом Михайлом. Фото 1880-1881 р. р. На шлях я вийшла ранньою весною І тихий спів несмілий заспівала, А хто стрічався на шляху зо мною, Того я щирим серденьком вітала: “Самій недовго збитися з путі, Та трудно з неї збитись у гурті”.

Фортепіано, на якому грала Леся Українка. Розстаємось надовго ми з тобою! Зостанешся ти в самоті німій, А я не матиму де дітися з журбою… Прощай же, давній, любий друже мій!

Леся Українка. Фото 1886 р. Я йду шляхом, пісні свої співаю; Та не шукайте в них пророчої науки, — Ні, голосу я гучного не маю! Коли ж хто сльози ллє з тяжкої муки, — Скажу я: “ Разом плачмо, брате мій!” З його плачем я спів з’єднаю свій, Бо не такі вже гіркі сльози — спільні.

Леся Українка. Фото 1887 р. Бажаю так скінчити я свій шлях, Як починала: з співом на устах!

Леся Українка. Фото 1888 р. Хотіла б я піснею стати У сюю хвилину ясну, Щоб вільно по світі літати, Щоб вітер розносив луну.

У 1892р. у Львові виходить “Книга пісень” Генріха Гейне, де Лесі Українці належали 92 переклади Генріх Гейне(1797-1856)(портрет роботи М. Оппенгейма, 1831)

Леся Українка. Фото, яке поетеса подарувала Нестору Гамбарашвілі в 1896 р. … скарб сей, єдиний, що маю, Я вам, браття, тепер віддаю, – Вам і рідному любому краю, – Тож прийміте ви пісню мою.

Леся Українка. Київ. Фото 1913 р. Довго щирими сими словами До людей промовлятиму я; Я загину, – та довго між вами. Гомонітиме пісня моя!.. Так, я умру, і в світі запалає Покинутий вогонь моїх пісень, І стримуваний пломінь засіяє, Вночі запалений, горітиме удень.