Контрольна робота
Навички читання мовчки
уч класу
Кмітливий горобець
Взимку і птахи, і звірі — всі ближче до житла людини туляться. Бо важко в цю пору прогодуватись у голому лісі, у білому від снігу полі.
Покинув ліс і горобець-сірячок, теж до людей подався.
Зразу за лісом вулиця починалась. Ошатні будиночки вряд стоять за невисокою дерев’яною огорожею. Бачить горобець: з одного вікна палиця стримить, з кінця її нитка звисає, на ній — вузлик, якась їжа в марлю загорнута. І, звичайно, синиці вже тут клопочуться.
Сів горобець поряд на дереві, міркує: як би й собі підживитись? Добре синицям, їм, бач, яка шана: кормушки розвішують, підгодовують,— їжте, любі синички, на здоров’я! А для горобців ніхто й пальцем не ворухне. Мовляв, хай самі себе обслуговують.
Ось одна синиця до вузлика підлетіла, почепилась. Нитка то закручується, то розкручується. А синиця й не зважає, довбає собі той вузлик та й годі. Смачно!
Під’їла трохи, відлетіла, на гілку сіла. Одразу друга синиця почепилася за білий вузлик. Теж гойдається, як акробат, униз головою висить, дзьобає. А потім синиці
знову помінялися місцями: перша снідає, друга на гілці дзьоб чистить, чепуриться, своєї черги до вузлика чекає.
Дивився, дивився на синиць горобець, а в самого кишки аж співають,— так їсти хочеться. Ну хоч би тобі яку ріску зранку перехопив! Анічого.
Не витримав бідолаха, стриб з дерева — і до нитки. Крутиться перед ним та нитка, не поступається йому синиця місцем на вузлику. І друга прилетіла, теж заважає, метушиться. Потріпотів крильцями горобець, потріпотів і знов на гілку ялиці. Сів, зажурився.
Коли раптом під деревом собака як гавкне! Полохливі синички пурх — і нема, злякалися. А горобець оглядівся,— що йому той собака, коли їсти хочеться, аж в очах
темніє,— і до вузлика першим підлетів.
Ох і смачно ж у таку холоднечу проковтнути шматочок сиру! Та де там! Не встиг як слід і поласувати, аж тут знову синиці. І такі нахабні,— лети, мовляв, собі геть,
це наше!
Прогнали горобця-сіромаху. Сів на гілці, щось собі міркує, голівкою нетерпляче крутить. Тоді як цвірінькне зненацька, як пурхне! А синиць наче вітром здмухнуло,
розлетілися в різні боки. Та сам горобець недалеко відлетів. Бачить, нема синичок — він мерщій до кормушки-гойдалки. Їсть, поспішає, поки наполохані синиці не повернулись.
Ось так і піддурив подружок-синичок голодний горобець.
Тепер і мороз не страшний. Підживився трохи.
Олег Буцень
І варіант
Обери і познач правильну відповідь (2 -5 завдання).
А від імені горобця
Б від імені автора
В від імені синичок
А боявся собаки
Б не міг під ступитися до кормушки-гойдалки
В сумував за товаришами
А завдяки своїй спритності
Б завдяки своїй працьовитості
В завдяки своїй кмітливості
5. Чому звірі та птахи взимку туляться до житла людей?
А дуже холодно
Б важко прогодуватися в голому лісі
В люди підгодовують птахів та звірів
Ніхто й пальцем не ворухне.
Їсти хочеться, аж в очах темніє.
Запропонуй свій заголовок до цього твору. Обґрунтуй свій вибір.
ІІ варіант
Обери і познач правильну відповідь (2 -5 завдання).
2. Чим люди пригостили пташок?
А Несолоним салом
Б Соняшниковим насінням
В Сиром
3. Чому звірі та птахи взимку туляться до житла людей?
А Дуже холодно
Б Важко прогодуватися в голому лісі
В Люди підгодовують птахів та звірів
4. Хто налякав синичок?
А Собака
Б Кіт
В Діти
5. Яке прислів'я виражає головну думку твору?
А Не хитруй, бо натрапиш на хитрішого.
Б Де сила не може, там розум допоможе.
В Де багато пташок, там нема комашок.
6. Поясни значення виразів.
Їсти хочеться, аж в очах темніє.
Ніхто й пальцем не ворухне.
Запропонуй свій заголовок до цього твору. Обґрунтуй свій вибір.