ІІ семестр
«Речення з однорідними членами, звертаннями, вставними словами (словосполученнями,
реченнями)» Варіант 1
І. Тестові завдання закритої форми з ОДНИМ варіантом правильної відповіді.
1. Однорідними членами не ускладнене речення:
А Радіють молодій обнові берези, клени, явори (Л. Дмитренко)
Б Бринить, співає наша мова, чарує, тішить і п’янить (О. Олесь)
В Відчуває щирість сонця голубий прозорий день (С. Фомін)
Г Я залишусь в серці твоєму на сьогодні, на завтра, навік (Л. Костенко)
2. Кількома рядами однорідних членів ускладнене речення:
А Збирають світлі, золоті меди веселокрилі і прозорі бджоли (М. Рильський).
Б Він у шапці-невидимці мандрував собі щодня по дорозі, по стежинці, по заметах навмання
(В. Скомаровський).
В Замолоду нас вабить і збуджує нашу уяву все грандіозне – великі ріки, великі дерева, пишні суцвіття, а потім ми починаємо помічати маленькі квіточки, травинки й листочки (Ю. Мушкетик). Г А тим часом місяць пливе оглядать і небо, і зорі, і землю, і море (Т. Шевченко).
3. Однорідними означеннями ускладнене речення: А Маяли над нами жовті, голубі, червоні, сині метелики (З журналу).
Б Могила великого Кобзаря стала нашою національною святинею (І. Цюпа).
В В хаті у Меланії було, як у віночку: тіняво, зелено, чисто (О. Гончар).
Г В густім зеленім березовім гаю над Дністром весело щебетали пташки (І. Франко).
4. Помилку допущено при побудові речення:
А Я займаюся спортом як влітку, так і взимку. Б Ми відвідали не тільки історичний музей, а й картинну галерею.
В На вечорі в клубі було багато не лише дівчат, а й молоді.
Г Бабуся зробила вареники не лише з вишнями, а й із малиною та суницями.
5. Поширеним зверненням ускладнене речення: А Слово, моя ти єдина зброє, ми не повинні загинуть обоє (Леся Українка).
Б Всю кров тобі, Вітчизно, завжди готові ми віддати (В. Сосюра).
В Який ти, світе, теплий і широкий! (А. Малишко) Г Чи не продали б ви, чоловіче, тої ялинки, що росте в вашім садочку? (М. Коцюбинський).
6. Вставним словом ускладненим речення (розділові знаки пропущено):
А Тихе блідно-блакитне море здається спить (М. Коцюбинський).
Б Мені осіння ніч короткою здається (Леся Українка) В Де зараз ви кати мого народу? (В. Симоненко).
Г По обидва боки левад видно на косогорах густі садки (І. Нечуй-Левицький).
7. Вставним реченням ускладнене речення (розділові знаки пропущено):
А Власне кажучи щороку відкриття полювання буває двічі (Остап Вишня)
Б Можливо були ми квітками в одному суцвітті чи просто сусідніми днями в спекотному літі
(І. Андрощук)
В Відцвів воронець облетіли на вітрах маки польові рано вони зацвітають і швидко гаснуть зате літо смагляве виглядає із-за кучугур (О. Гончар)
Г Не можна кажуть людині помолодшати а
подобрішати завжди можна (О. Гончар)
8. Знак оклику при звертанні вживається у реченні (розділові знаки при звертаннях пропущено): А Моя біографія друзі сягає в далекі ті дні, коли мене бусол на лузі підкинув батькам навесні (Д. Білоус) Б Залишимо дорогі батьки в серцях наших синів усю красу навколишнього світу, все багатство сердець наших предків (В. Сухомлинський).
В Моя ти любо Мій ти друже Не ймуть нам віри без хреста, не ймуть нам віри без попа раби, невольники недужі (Т. Шевченко)
Г Бідна волошко чому ти у житті, а не на клумбі волієш рости? (М. Рильський)
9. Звертання або вставні слова не передають ставлення до адресата в реченні:
А Спи, дитинко кохана! Баю, люлі, бай (О. Олесь). Б Це була, по-перше, держава з необмеженою владою монарха над підлеглими (М. Попович).
В Пробач мені, далекий друже, що згадку затягли дими, хоч у свої серця байдужість не смієм поселяти ми (В. Крищенко).
Г Зачерпнімо, любі друзі, ми води одним відерцем! (П. Тичина)
10. Фразеологічним висловом із звертанням ускладнене речення:
А Признаться, ніде правди діти, і я гуляючи прожив (Л. Глібов).
Б Вискочив, як Пилип з конопель (Народна творчість).
В Заплач, Матвійку, дам копійку (Народна творчість).
Г Який Сидір, така й Гапка, який кожух, така й латка (Народна творчість).
ІІ. Тестові завдання на встановлення відповідності.
11. Установіть відповідність між реченням і розділовим знаком, який пропущено к ньому:
|
1. Тире |
А Луки, гори, пишні сади все зелене й принишкле (О. Гончар). |
|
2. Двокрапка |
Б Я з тобою навпіл все життя поділю хліб і сіль, і краплину щастя (А. Малишко) |
|
3. Кома |
В Синє глибоке небо розгортало своє безкрає поле (Панас Мирний) Г Чи ти маєш бога в животі а царя в голові?! (Панас Мирний) |
12. Установіть відповідність між реченням і розділовими знаками при вставному реченні, які у ньому пропущено:
1. Кома А Там батько плачучи з дітьми/ а
ми малі біли і голі/ не витерпів лихої долі, помер на панщині
(Т. Шевченко)
2. Тире Б На вашу думку/ ніхто не зважив.
3. Дужки В Мідні браслети/ як вважають сірійські медики/ запобігають розповсюдженню тяжких хвороб.
Г Пісні його / я знав/ подобались дівчині (В. Винниченко)
ІІІ. Прочитайте текст. Виконайте завдання 13-14 до нього
(1) Затопленим лісом іде, поспішає Богдан і не знає, де б’ється його серце – чи в грудях, чи попереду в деревах. (2) Дурило воно його раніше, дурить і тепер. (3) Іноді здавалось, що хтось іде попереду – виразно чулась жіноча хода – чи не Яринина? (4) Він кидався у тіні, у місячні стовпи, а кроки стихали чи озивалися збоку. (5) То, напевне, були кроки осені, чи луни, чи печалі його.
(М. Стельмах)
13. Позначте речення, ускладнені однорідними членами.
|
1 |
2 |
3 |
4 |
5 |
|
|
|
|
|
|
14. Позначте речення, які є простими.
|
1 |
2 |
3 |
4 |
5 |
|
|
|
|
|
|
IV. Виконайте завдання.
15. Складіть невелику розповідь на тему «Учні нашого класу» (6-7 речень). Використайте речення з узагальнюючим словом при однорідних членах.
«Речення з однорідними членами, звертаннями, вставними словами (словосполученнями,
реченнями)» Варіант 2
І. Тестові завдання закритої форми з ОДНИМ варіантом правильної відповіді.
1. Однорідними членами не ускладнене речення:
А Над далекими горбами небо ніби зливалось з землею, вкритою товстим ділим сніговим шаром (І. Нечуй-
Левицький)
Б Голова у нього була темноволоса, велика і великі розумні сірі очі… (О. Довженко)
В Моя рука ніколи і нікому ні кривди, ні біди не принесе! (Д. Павличко)
Г На той раз суддями були Якіїсь два Осли, одна нікчемна шкапа та два стареньких Цапа (Л. Глібов)
2. Кількома рядами однорідних членів ускладнене речення:
А Колись без’язикі, німі, забиті і уярмлені народи піднімаються на повний зріст…
Б На крилах фантазії думки літають в країну темної ночі, там промінням грають, там любо так сяють лагідні веснянії очі (Леся Українка).
В Високий, чистий дзвін коси передвіщав мені радість і втіху – косовицю (О. Довженко).
Г Як учений, етнограф і фольклорист, Франко все життя з палким інтересом ставився до народної творчості (М. Рильський).
3. Однорідними означеннями ускладнене речення: А Грав музикант про сонце в блакитному небі, про біленьку хмаринку…
Б І мене і сім’ї великій, сім’ї вольній, новій, не забудьте пом’янути незлим тихим словом
(Т. Шевченко).
В В погожі літні ночі, в морозні ранки і вечірній час… ми думаємо, правнуки, про вас (В. Симоненко). Г Вузька польова дорога одразу за селом пірнає в ранковий розлив туману і зникає десь у гущавині трав та верболозів (Д. Прилюк).
4. Помилку допущено при побудові речення:
А Навесні по всій Україні забуяють не лише калинові гаї, а й вишневі.
Б Я захоплююсь не тільки сучасною музикою, а й класичною.
В Багато цікавого можна дізнатися як з книжок, так і з телепередач.
Г Взимку я катаюсь не тільки на лижах, а й на ковзанах.
5. Поширеним є звернення у реченні:
А Моя Вітчизно дорога, яка в тобі горить спага! (А. Малишко). Б Україно! Слався нивами, слався рідними людьми! (Т. Масенко).
В Вийся, жайворонку, вийся над полями, розважай людську тугу ти піснями (М. Рильський)
Г Сій, сіваче, в людські груди правди вічної зерно (П. Грабовський).
6. Вставне слово є в реченні (розділові знаки пропущено):
А Вставай же, сонце! Слався, дух творчості людської (М. Бажан).
Б Увечері, бувало, сидимо, задумаюсь, затихну, засумую (В. Симоненко)
В Безперечно, осика відіграє вельми важливу роль у народній медицині (Г. Булашев).
Г Відчиняли люди широко ворота поливали на щастя дорогу щоб завжди таким багатим був двір (І. Цюпа). 7. У якому рядку є вставні речення (розділові знаки пропущено):
А Я мабуть мину як я до вокзалу їхав (Остап Вишня). Б Можливо грека трохи дивували суворих скіфів грізні ритуали. Він може часом щось і не второпав а часом грек бувало й торопів (Л. Костенко)
В Про літературу кажуть нехай не буде це прийнято як тривіальність що література є дзеркалом життя (Ю. Смолиич)
Г У кожному ділі є свої майстри і своє так би мовити натхнення (О. Гончар)
8. Знак оклику при звертанні вживається у реченні (розділові знаки при звертанні пропущено):
А Мій рідний сину бійся нічиїх, вони завжди безкликі і холодні (В. Крищенко)
Б Ти наше диво калинове кохана материнська мово
(Д. Білоус).
В О слово рідне Орле скутий Чужинцями кинуте на сміх! (О. Олесь)
Г Не вам в мережаній лівреї донощики і фарисеї за правду пресвятую стать (Т. Шевченко)
9. Звертання або вставні слова не передають ставлення до адресата в реченні:
А Співуча, солов’їна мово-мамо! Перед тобою – сонячні мости (Н. Шутенко).
Б Республіка повинна, з одного боку, задовольняти свої потреби в кадрах, а з другого – на договірних основах задовольняти прохання близьких і далеких сусідів (В. Русанівський).
В На щастя, сом пішов берегом, і я, слава Богу, встиг ухопитися за кущ (Остап Вишня).
Г Рости, рости, моя пташко, мій маковий цвіте (Т. Шевченко).
10. Фразеологізмом є вставна конструкція в реченні: А Скачи, Данило, хоч тобі не мило (Народна творчість).
Б Хапай, Петре, поки тепле (Народна творчість). В Тепер само собі стоїть деревце молоденьке, сміється, шелестить (раденьке, що дурненьке!)
(Л. Глібов).
Г Хоч нічого не виходить, а ти, Марку, грай!
(Народна творчість).
ІІ. Тестові завдання на встановлення відповідності.
11. Установіть відповідність між реченням з однорідними членами і розділовим знаком, який у ньому пропущено:
|
1. Тире |
А Холодний колючий вітер гнав низько над землею важкі олив’яні хмари! (В. Кучер). |
|
2. Двокрапка |
Б Вітер віє з поля на долину, над водою гне вербою червону калину на калині одиноке гніздечко гойдає (Т. Шевченко) |
|
3. Крапка з |
В Ураз усе покращало біля мене і |
|
комою |
ясени з блакитними тінями й зеленим шумом, і нагорблена клуня з чотирма вітрами, і скрипливі ворота, од яких піде в щось гарне моя дорога, і маківки, що бринять і бринять на городі, і навіть ледачі гарбузи… (М. Стельмах) Г Біль втрат, і дух степів полиновий, і дніпрову блакить, і рожеві, як юність світання все забрали з собою і все несемо на схід (О. Гончар) |
12. Установіть відповідність між реченням та розділовими знаками при вставному реченні, які у ньому пропущено:
1. Кома А Віктор глянув на батька, на його довгі вуса, на примружені очі/ їх так мружив тільки тато/ , і серце огорнули тепло і ніжність
(О. Донченко).
2. Тире Б Нарешті настав той день /мусив же він колись настати! / коли Порфира переводять у вищий ранг
(О. Олесь)
3. Дужки В І /все-таки/ до тебе думка лине
мій назапащений, нещасний краю…
(Леся Українка)
Г Малишко / як мені здається / зумів осягнути саму душу народної поезії, внутрішні закони її розвитку
(О. Гончар)
ІІІ. Прочитайте текст. Виконайте завдання 13-14 до нього
(1) На кожному крилі городу росли кущі барвінку. (2) Здавалось що він і зимою зеленіє, бо коли танули сніги, то на світ пробивалось його туге зелене листя, незмучене холодом, нескалічене морозом. (3) А коли повітря ставало по-материнськи м’яким та лагідним, то барвінок зацвітав, зацвітав так наче небо бризнуло на землю живою своєю блакиттю, зацвітав так, немов дитячі очі землі дивились на тебе довірливо. (4) Баба гнівалась, коли зривали барвінковий цвіт. (5) Вона взагалі ніколи не могла премиритися з тим, що квітку зривають.
(М. Стельмах)
13. Позначте речення, у якому допущено орфографічну помилку.
|
1 |
2 |
3 |
4 |
5 |
|
|
|
|
|
|
14. Позначте речення, у яких допущено пунктуаційну помилку.
|
1 |
2 |
3 |
4 |
5 |
|
|
|
|
|
|
IV. Виконайте завдання.
15. Напишіть діалог (7-8 реплік) «Неймовірна пригода», використовуючи звернення та вставні слова та однорідні члени речення.
Контрольний стислий переказ розповідного тексту, що містить опис місцевості
***
Колись, у сиву давнину, на тому місті, де зараз стоїть наш славний Київ, тільки зеленіли густим лісом пагорби над Дніпром. У лісі було багато дичини, а у ріці – риби. Хороше місце! І на схилах Дніпра оселилися люди.
Розповідає про це нам «Повість минулих літ». Написав її – дев’ять століть тому – давній літописець