Корекційна робота з молодшими школярами з використанням іграшки

Про матеріал
Корекційна робота з молодшими школярами з використанням іграшки. Іграшка є м'ячик-скачик, який є уособленням ляльки-персони.
Перегляд файлу

1

 

Тема.  Комплекс корекційно-розвивальної логопедичної роботи для дітей з ТПМ з використанням іграшки м’ячика-скачика.

 

        Мета: розкрити особливості формування у дітей з ТПМ мовленнєвої компетенції  шляхом використання терапевтичної іграшки як засобу комунікації в процесі розвивально-корекційної роботи.

        Завдання:

  • Визначення порушень мовленнєвого розвитку та механізмів їх виникнення.
  • Подолання виявлених порушень з урахуванням механізмів їх виникнення та з опорою на найбільш збережені компоненти мовленнєвої й пізнавальної діяльностей.
  • Попередження появи вторинних порушень мовленнєвого (дисграфії, дизорфографії та дислексії) та пізнавального розвитку.
  • Формування здатності здійснювати комунікацію в різних сферах спілкування з використанням терапевтичної іграшки.

 

        Як відомо, мова, виступаючи у своєму функціональному призначенні як засіб пізнання і спілкування, слугує найважливішим інструментом соціалізації учнів з особливими освітніми потребами. Особистість формується у діяльності та спілкуванні з іншими людьми і сама визначає характер протікання цих процесів. Мова має величезне значення для формування психічних процесів, всієї особистості дитини, становлення мислення і волі, тому розвиток вербальної комунікації у дітей з ТПМ є однією з актуальних проблем корекційної педагогіки.

         Комунікація є найважливішим чинником розвитку дітей, оскільки в процесі спілкування з оточенням дитина осягає світ, набуває досвіду, засвоює знання. У дітей з ТПМ без спеціального навчання не виникає мовленнєва активність, не утворюються і до мовленнєві види спілкування з оточуючими, не розвивається предметна діяльність. Діти з тяжкими порушеннями мовлення мають низький рівень розуміння їх оточуючими, що спричиняє перепону для  використання  мовлення як засобу комунікації. Такі порушення можуть бути наслідком порушення інтелектуального розвитку. Комунікативні компетенції таких дітей знаходяться на різних рівнях сформованості. Немовленнєвим дітям досить важко привернути відповідну увагу оточуючих до своїх нагальних потреб і бажань. Отже, з метою розвитку комунікативних навичок, активізації та розвитку мовленнєвої компетенції у дітей із ТПМ окрім звичних методів і прийомів слід застосовувати додаткові – нетрадиційні форми та методи, завдяки яким реалізується потреба у соціальному розвитку.

        Одним з таких методів є використання терапевтичної іграшки м’ячика-скачика. Терапевтична іграшка − це інноваційний педагогічний метод, який дає змогу в комфортній атмосфері стимулювати формування і розвиток усного мовлення. Вона допомагає долати ізольованість, дає змогу кожній дитині відчути себе частиною колективу.

         Тож, на  корекційних заняттях з дітьми м'ячик-скачик є  засобом для створення умов формування навичок вільної комунікації,  що сприяє включенню дітей з тяжкими порушеннями мовлення до суспільного життя. Мотивацією та створенням норм поведінки на корекційно-розвиткових занять для дітей з тяжкими порушеннями мовлення є використання терапевтичної іграшки  м’ячика-скачика: безпечний та налагоджений контакт, який сприяє розвитку пізнавальних здібностей, формування досвіду активної взаємодії та співробітництва.

Корекційні заняття з використанням м’ячика-скачика підвищують рівень участі дітей, спонукають їх до активної взаємодії, а педагогів − приймати відповіді кожної дитини і надавати позитивний зворотний зв’язок.

Він спонукає дітей до висловлювання думок через імітаційні ігри-рухи. Під час занять діти набувають навичок самостійно та зрозуміло доносити до слухача нову для нього інформацію. Це значно підвищує рівень їх соціалізації, покращує якість життя, розвиває самоповагу й надає можливість відчути себе повноцінною особистістю.

Комплекс корекційно-розвивальної логопедичної роботи для дітей з ТПМ з використанням м’ячика-скачика включає спектр занять, де на 1-3 занятті необхідно провести обстеження всіх сторін мови дітей, стійкості уваги, спостережливості, знання програмного матеріалу. Використовуючи індивідуальний навчальний план (Додаток 1) будувати заняття за допомогою використання м’ячика-скачика для створення умов психологічниого комфорту, який сприяє  розвитку активності, самостійності дітей, віри в свої сили та можливості практично застосовувати знання.

      У своїй роботі використовую метод сенсомоторної інтеграції. Сенсомоторна інтеграція – це здатність сприймати інформацію за допомогою органів чуття, поєднувати цю інформацію з іншими відомостями, що зберігаються в пам’яті, фізично діяти відповідно до одержаної інформації. 

Сенсорна інтеграція стосується переважно тактильних, вестибулярних, зорових, пропріоцептивних чуттів. Головними принципами сенсорної інтеграції є використання органів чуття для підтримання оптимального стану збудження. Для досягнення поставленої цілі – сенсорної інтеграції використовую вправи зі спеціалізованими м’ячами (Додаток 2), які зроблені з різних матеріалів, щоб домогтися  ефективного впливу на пам’ять, увагу, швидкість, гнучкість, розв’язання задач, дислексію та дисграфію, психомоторні навички. Оволодіння комплексом вправ з м              ячиком-скачиком допомагає підвищити чутливість дитини в просторі, часі та оцінці сенсорної інформації, а отже, готує її до різних видів діяльності Технологія використання терапевтичної іграшки – це лише доповнення до загальноприйнятих технологій. Основним критерієм «інноваційності» технології є підвищення ефективності освітнього процесу за рахунок її застосування. Тому головне завдання вчителя-логопеда – сприяти розвитку комунікативно-мовленнєвих функцій дитини, використовувати ефективні засоби  активізації її мовлення, формувати продуктивні моделі комунікативних ситуацій, підказувати батькам, як активізувати комунікативно-мовленнєві прояви.

 

 

 

 

 

 

Рекомендації для педагогів:

  •             турботливо ставитися до дітей з ООП, показуючи приклад ставлення до таких дітей іншим вихованцям, створювати умови для їх гарного самопочуття і розвитку у дитячому садку;
  •             планувати і здійснювати індивідуальний підхід у всіх видах діяльності з урахуванням діагнозу дітей;
  •             залучати дітей з ООП до ігор у маленьких підгрупах, до загальних хороводних та імітаційних ігор, парних доручень, розвиваючи їх інтерес до спілкування з однолітками і збагачуючи досвід таких дітей;
  •             учити дітей з ООП правильно сидіти за столом і користуватися столовими приборами, складати іграшки на місце і підтримувати порядок, розвиваючи навички елементарного самообслуговування та гігієни;
  •             співпрацювати з дітьми у практичних справах (спільні ігри, трудові доручення, догляд за тваринами, рослинами тощо), сприяючи розвитку пізнавальної активності, допомагати дітям через спільну діяльність освоювати нові способи та прийоми дії;
  •             розвивати дрібну, артикуляційну та загальну моторику за допомогою пальчикової, артикуляційної гімнастики, чистомовок, масажу, загальнорозвивальних вправ, ігор і завдань.

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

Додатки

Додаток 1

Індивідуальна навчальний план

Довгострокова мета:

 

 

№ з/п

 

Короткострокові завдання

 

Дата та успішність

1

Розвивати рухливість артикуляційного апарату

 

2

Розвивати фонематичне сприймання, слухову увагу, уміння чути себе.

 

3

Розвивати координацію рухів, велику та дрібну моторику.

 

4

Розвивати  психічні процеси

 

5

Усувати порушення звуковимови

 

 

6

Підготувати до звукового аналізу слів за допомогою картинок

 

7

Збагачувати словниковий запас

 

8

Навчити контролювати своє мовлення.

 

9

Навчити дорозичливій комунікації, нормам поведінки

 

 

 

Умовні позначення:

О – учень оволодів умінням, досяг поставленої мети;

ЗУ – задовільна успішність;

НУ – знезначна успішність;

У0 – успішності в досягненні конкретної мети немає.

 

 

 

 

 

Додаток 2

Вправа «Лови-кидай,  звук спіймай-назад віддай»

Постановка звука [с] та автоматизація його у відкритих складах і на початку слова.

Мета. Учити правильно вимовляти звук [с] за  допомогою  наслідування. Учити виділяти звук [с] із ряду звуків. Розвивати увагу, дрібну моторику, удосконалювати навички звукового аналізу; розвивати мовлення учнів, спостережливість, пізнавальні інтереси; виховувати допитливість, старанність.

Логопед знайомить  з синім м’ячем, який всюди скаче, але нам необхідно  його приборкати.

  1. Логопед прикріплює знайомі картинки кольорів, ознак та іменників. Необхідно кинути м’яч у ту картинку, де  звук [с] є на початку слова.

(Кольори: білий, чорний, червоний, жовтий, синій, сірий;

ознаки: світлий, темний, сухий, мокрий, смачний, кислий;

іменники: сумка, сіль, смайлик, рука, куртка, свисток, дзвінок, собака). Логопед кидає м’яч, дитина ловить і кидає у відповідні слова (бажано, щоб картинки були збільшеного розміру)

  1. Логопед кидає м’яч, називаючи закритий слог – дитина ловить і кидає у відповідь, перетворюючи на відкритий слог, де звук [с] на початку.

(Ос –со, ас –са, іс – сі, ус – су, ис – си)

Оцінювання: дитина отримує усміхненого смайла – відповідь повинна показати усмішку.

Домашнє завдання: розширювати словниковий запас слів із звуком [с] на початку.

 

 

1

 

docx
Додав(-ла)
Алєшкова Ірина
Пов’язані теми
Логопедія, Інші матеріали
Інкл
Додано
28 жовтня
Переглядів
13
Оцінка розробки
Відгуки відсутні
Безкоштовний сертифікат
про публікацію авторської розробки
Щоб отримати, додайте розробку

Додати розробку