Корекційно-розвиткова програма "Мій шлях до успіху"

Корекційно-розвиткова програма

«Мій шлях до успіху»

                                                   Автор:

               Тютюнник Марина Василівна,

                                              практичний психолог КЗ «Опорна школа

                                              «Оскільський ліцей Оскільської сільської ради

                                              Ізюмського району Харківської області»»

2020 р.

ЗМІСТ

ТЕОРЕТИЧНІ  ОСНОВИ 

КОРЕКЦІЙНО-РОЗВИТКОВОЇ  ПРОГРАМИ   ДЛЯ УЧНІВ 5-го КЛАСУ

«МІЙ ШЛЯХ ДО УСПІХУ»

Перехід учнів із початкової до середньої ланки школи  – важливий період у житті кожної дитини, пов’язаний з істотними ускладненнями, які обумовлюються новими формами та змістом навчання, появою нових вчителів-предметників з різним стилем викладання та вимогами до учнів, а також зміною вікового етапу розвитку  –  вступом до підліткового віку. Крім того, певна частина дітей усвідомлює, що такий перехід є шансом розпочати шкільне життя з чистого аркуша, налагодити стосунки, які не склалися  у молодших класах.

У психологічній літературі даний період розвитку дитини (10-11 років) вважається початком підліткового віку, або молодшим підлітковим віком. Основний зміст і специфіка цього періоду життя полягає в переході від дитинства до дорослості всіх аспектів розвитку – фізичного, розумового, морального, соціального [4;7].

Для молодшого підліткового віку характерні такі психологічні особливості: набуття почуття дорослості; пошук власної унікальності, пізнання власного «Я»; зміна провідного виду діяльності з навчання на спілкування, поява потреби в гідному статусі в колективі однолітків; висока розумова активність здатна розвиватися тільки в діяльності, що викликає позитивні емоції, відсутність адаптації до невдач (успіх/неуспіх суттєво впливає на мотивацію навчання); емоційна нестабільність та підвищена стомлюваність; відсутність авторитету віку, протест до необґрунтованих заборон; переоцінка своїх можливостей, реалізація яких передбачається у віддаленому майбутньому; вимогливість до відповідності слова і справи [1;5].

Численні якісні та кількісні зміни в організмі та у психіці молодшого підлітка суттєво перетворюють його попередні інтереси та взаємини з оточуючими, що викликає складні, суперечливі переживання та негативні прояви поведінки: упертість, грубість, негативізм, агресивність, дратівливість. Починається переорієнтація з дитячих норм і цінностей на дорослі.

Таким чином, цей перехід пов’язаний з виникненням певних труднощів як для дитини, так і для її оточення. Впродовж 1-3 місяців, у деяких випадках і до півроку, відбувається процес шкільної адаптації, який не завжди позитивно позначається на успіхах дитини [3].

Проблема адаптації особистості в процесі шкільного навчання висвітлена у працях сучасних закордонних та українських вчених. Зокрема проблеми вступу дитини до освітнього закладу та підліткової дезадаптації розглянуті в роботах Х. М. Алієва, І. С. Булах, Л. В. Дзюбко, Г. Ф. Кумаріної, Н. Ю. Максимової, К. Л. Мілютіної, Г. О. Хомич. Проблемі адаптації підлітків до навчання в основній школі присвячені дослідження О. А. Дзюбенко, Е. Г. Коблик, А. О. та інших.

У своїх психолого-педагогічних дослідженнях вони розглядали поняття «шкільна адаптація» для висвітлення проблем та труднощів, які виникають у дитини при вступі до освітнього закладу та переході з однієї ланки навчання на іншу, здебільшого з початкової школи до основної. Поняття «шкільна адаптація» використовується для опису труднощів пристосування до нових умов навчання, а поняття «шкільна дезадаптація» виступає результатом неспроможності подолання зазначених труднощів, що особливо характерно для перехідних періодів у процесі шкільного навчання [6].

Отже, адаптація дитини до навчання в  середній школі – це процес її пристосування до нових умов, змісту і форм навчання з одного боку і соціальної ситуації (взаємостосунків з однокласниками, вчителями) – з іншого.

Труднощі шкільної адаптації учнів 5-го класу особливо яскраво проявляються під впливом як зовнішніх чинників (суттєві зміни в організації освітнього процесу, що провокує порушення як психологічної адаптації, так і соціальної, оскільки відбувається зміна уже засвоєних умов навчання), так і внутрішніх (початок підліткового періоду, який сам по собі є кризовим), що зумовлює появу шкільної дезадаптації. Формування дезадаптативної поведінки відбувається на тлі негативних переживань тривоги, напруження, страху, що є наслідком невдалих спроб засвоєння соціальних норм [5].

Адаптація дитини до навчання в середній ланці школи є довготривалим процесом розвитку адаптаційних можливостей учнів, який включає когнітивний, емоційний, навчально-мотиваційний та поведінковий компоненти, і пов’язаний зі значним навантаженням усіх систем організму.

Критерієм когнітивного компонента адаптації є розвиток рефлексивності учнів у нових умовах навчання, емоційного – загальний психоемоційний стан учнів, навчально-мотиваційного – відповідність освітньої діяльності учнів вимогам основної школи та навчальна мотивація, поведінкового – відповідність поведінки учнів вимогам основної школи.

Не всі п’ятикласники навіть з високим рівнем психологічної готовності можуть успішно впоратися з труднощами в навчанні і спілкуванні, внутрішніми психологічними проблемами.

У зв’язку з цим стає очевидним, що така ситуація потребує уважного ставлення з боку педагогічних працівників та проведення спеціальної роботи, спрямованої на підвищення ефективності адаптації здобувачів освіти на цьому етапі навчання, і передбачає, передусім, вивчення та врахування в подальшій роботі чинників, які безпосередньо впливають на цей процес.

НАУКОВО-МЕТОДИЧНЕ ОБҐРУНТУВАННЯ

ПРОГРАМИ «МІЙ ШЛЯХ ДО УСПІХУ»

Нові умови навчання в основній школі висувають високі вимоги до інтелектуального та особистісного розвитку п’ятикласників, підвищують темпи навчальної діяльності, змінюють характер спілкування як з однолітками, так і з дорослими. Від п’ятикласників очікують незалежної, більш самостійної та відповідальної поведінки, до якої більшість дітей не готові. Учні відчувають психологічний дискомфорт, який може перерости в особистісні психологічні проблеми.

Спостерігається тенденція до зниження успішності в навчанні, зниження рівня навчально-пізнавальної мотивації,  уповільнення когнітивного розвитку, порушення поведінки, перевтоми, прояву невротичних реакцій тощо. Виникають труднощі у спілкуванні з ровесниками, батьками та вчителями. Стосунки стають напруженими, конфліктними, а самі молодші підлітки – тривожними, часто непередбачуваними у своїх реакціях.

Саме тому актуальність корекційно-розвиткової програми «Мій шлях до успіху» полягає у забезпеченні успішної адаптації п’ятикласників до нового етапу шкільного навчання та усунення причин дезадаптації.

Корекційно-розвиткова програма спрямована на  підвищення пізнавальної мотивації п’ятикласників, формування системи взаємодії та співробітництва, а також  розвиток особистісних якостей, що мають сприяти успіху у навчанні та спілкуванні, зниження рівня шкільної тривожності, що забезпечить позитивну адаптацію до нових умов навчання.

Мета корекційно-розвиткової програми «Мій шлях до успіху»: ствορити умови для розкриття  творчого потенціалу учнів та набуття важливих життєвих навичок, що сприятимуть  позитивній адаптації п'ятикласників до навчання в основній школі; формувати здатність до рефлексії, самопізнання і самовдосконалення.

Завдання програми:

•       сприяти успішній адаптації п’ятикласників до нових умов навчання в основній школі;
•       розвивати навички конструктивної комунікації  та вміння взаємодіяти в групі;
•       сприяти оволодінню навичками емоційної саморегуляції;
•       формувати позитивну навчальну мотивацію;
•       розвивати вміння ставити мету та планувати власні дії;
•       розвивати когнітивні здібності п’ятикласників.

Очікувані результати:

- підвищення рівня адаптації п’ятикласників до нових умов навчання в основній школі;

- підвищення рівня навчальної мотивації, усвідомлення власних мотивів поведінки;

- володіння навичками ефективної комунікації й мирного вирішення конфліктних ситуацій;

- зниження рівня тривожності;

- розвиток пізнавальних здібностей.

Цільова аудиторія. До корекційно-розвиткової програми «Мій шлях до успіху» залучаються здобувачі освіти 5-х класів, які мають низький рівень адаптації до навчання в основній школі, низький рівень мотивації, знижений рівень навчальної успішності при адекватному розвиткові пізнавальних здібностей, низький соціальний статус у класному колективі.

Рекомендована кількість учасників – 15 осіб.

Опис вимог до спеціаліста, який впроваджує програму.

Корекційно-розвиткову програму у своїй діяльності можуть впроваджувати практичні психологи, соціальні педагоги, класні керівники 5-х класів, які мають знання, навички та досвід тренінгової роботи.

Перелік необхідних умов, матеріалів та обладнання для реалізації програми:

1. Просторе приміщення, яке дозволяє розмістити учасників на стільцях по колу для сприймання інформаційних повідомлень, організувати зону для роботи в групах, використовувати вільне місце для проведення руханок.

2. Папір А1, А4.

3. Дошка, крейда або фліпчарт.

4. Маркери, фломастери, ручки.

5. Кольорові стікери.

6. Клубок ниток.

7. М’яч.

8. Скотч.

Строки та етапи реалізації:

Заняття проводяться один раз на тиждень з учнями 5-го класу. Тривалість кожного заняття складає 60 хвилин в залежності від стану учасників та складності запропонованих вправ та інших видів роботи.

Опис використаних методик і технологій, які сприяють реалізації програми:

- ігри-руханки, ресурсні вправи допомагають зняти напруження, активізують увагу, заохочують до участі та взаємної підтримки;

- інформаційні повідомлення, під час яких учасники ознайомлюються з новою інформацією, що дозволяє їм глибше зрозуміти ситуацію чи проблему, зробити висновки;

- міні-дискусії використовуються для обговорення спірних питань, вільного обміну інформацією, ідеями та досвідом – дають змогу з’ясувати різні точки зору, позиції присутніх щодо обговорюваної проблеми та сформувати толерантне ставлення до них;

- мозковий штурм - метод генерації ідей, який заохочує до вільних висловлювань, допомагає швидко зібрати максимальну кількість думок і поглядів стосовно визначеної теми чи проблеми;

- рольові ігри – надають можливість учням програвати моделі життєвих ситуацій, які є для них значущими;

- практичні та розвиткові вправи.

На заняттях використовуються різні форми організації роботи учасників: індивідуальні, в парах, в малих групах, в колі.

СТРУКТУРА ТА ЗМІСТ ПРОГРАМИ

Програма «Мій шлях до успіху» складається з 10 занять, розподілених на блоки.

Оскільки провідною діяльністю молодших підлітків є спілкування (виходить на перший план), то І-й блок (заняття 1-3)  спрямований на розвиток комунікативних навичок учнів 5-го класу, сприяння груповій взаємодії.

Багаторічні дослідження мотиваційної сфери п’ятикласників свідчать про зниження рівня навчальної мотивації, тому ІІ-й блок програми (заняття 4- 6) спрямований на розвиток мотиваційної сфери учнів.

У зв’язку з великим навантаженням шкільними предметами і зниженням навчальних досягнень, виникає необхідність розвитку пізнавальних процесів молодших підлітків, тому метою ІІІ-го блоку (заняття 7-10) є розвиток пізнавальних процесів.

Тематичне планування:

Заняття 1.

«Творити добро».

Мета: Сприяти згуртуванню групи, створенню позитивної психологічної атмосфери і комфорту; формувати усвідомлення учасниками власної унікальності, розвивати комунікативні навички.

Обладнання: аркуш паперу А1 – 2 шт., бланки анкет, аркуші паперу А4, маркери, фломастери, ручки, клубок ниток, стікери.

Хід роботи:

І. Вступ.

- Шановні п’ятикласники! Ми з вами розпочинаємо цикл тренінгових занять, які допоможуть краще пізнати себе та інших, зрозуміти самого себе, свою поведінку, визначити свої правила досягнення успіху, подолання конфліктних ситуацій, розвинути свої мисленнєві навички.

ІІ. Вправа «Павутинка імен».

Мета: сприяти згуртованості учнів, створенню позитивної психологічної атмосфери.

- Чи знаєте ви, що ім’я дається людині раз і на все життя? Воно допомагає іншим звертатись саме до вас, а вам – до інших. Ім’я має бути дорогим для вас, адже вам його дали ваші найрідніші люди – мама й тато.

У кожного з вас зараз є можливість розповісти про те, як повністю звучить ваше ім’я, як звертаються до вас вдома, як ви хотіли б, щоб до вас звертались у групі?

Психолог бере клубок ниток у руки і розпочинає вправу з розповіді про себе.

Далі передає клубок комусь з учасників, а кінчик ниточки тримає у руці. Учень розповідає про своє ім’я, і передає клубок іншому учневі, але кінчик нитки тримає у руці і т. д. У такий спосіб створюється символічна «павутинка імен».

На завершення вправи психолог пропонує п’ятикласникам змотати «павутинку» назад у клубок, називаючи в зворотньому порядку імена учасників.

ІІІ. Правила роботи. (Обговорюються на початку кожного заняття)

Учням пропонується назвати умови, за яких вони зможуть почувати себе в безпеці, виконувати завдання та вільно спілкуватися.

Названі умови обговорюються, записуються на окремому аркуші паперуА1 та приймаються як  правила роботи усіма учасниками тренінгу.

ІV. Очікування. (Уточнюються на початку кожного заняття)

Учням роздаються кольорові стікери у формі яблук, на яких їм пропонується записати відповіді на питання: що я очікую від занять?, чого я очікую від себе? й прикріпити на плакат, на якому зображено дерево й кошик.

V. Вправа «Три мушкетери».

Мета: сприяти усвідомленню учнями власної унікальності; формувати комунікативні навички.

Учні об’єднуються в підгрупи по 3 чоловіка в кожній. Кожна підгрупа отримує анкету, яку п’ятикласники колективно заповнюють. Після заповнення учні обирають спікера, який презентує групову роботу.

Анкета.

І. Ось три речі, які ми всі полюбляємо:

1.__________________________

2.__________________________

3.__________________________

ІІ. Ось три речі, які ми всі не любимо:

1.__________________________

2.__________________________

3.__________________________

У цьому ми відрізняємося один від одного:

Я___________відрізняюся від інших тим,що я ____________________

Я__________ відрізняюся від інших тим, що я __________________

Я__________відрізняюся від інших тим, що я ___________________

Обговорення:

1. Які труднощі у вас виникли при заповненні анкети?
2. Що нового ви дізналися про своїх однокласників? Про себе?

Висновок: Дійсно, всі ми чимсь схожі один з одним. Є речі, які нас об’єднують, але є ще щось, що робить нас унікальними. І такими ж унікальними є й інші люди, які нас оточують.

VІ. Гра-руханка «Макарони».

Мета: зняти емоційне напруження.

Макарони, макарони,                (почергові кругові рухи руками

        З кетчупом, з кетчупом              перед собою)

Гострі – гострі,                           (тремтіння пальцями)           

        З перцем, з сіллю ,                      (почергові рухи руками, що

                                                     імітують перчіння та соління страв)

Ложка справа,                             (підняти праву руку, зігнуту у лікті)

Ложка зліва,                                (підняти праву руку, зігнуту у лікті)

Маму з татом слухаємо,             (нахили головою вліво-вправо)

Їмо, їмо.                                       (нахили головою вперед-назад)

VІІ. Вправа «Подобається – не подобається».

Мета: сприяти усвідомленню учнями негативних і позитивних сторін подій, які з нами відбуваються; формувати уміння позитивно сприймати навколишню дійсність.

Учням пропонується розділити чистий аркуш паперу на 2 половини й записати відповіді на наступні запитання:

1. Що мені не подобається в школі?

2. Що мені не подобається вдома?

3. Що мені не подобається взагалі в житті?

Відповіді на ці запитання учні записують в лівій частині аркуша. Після цього пропонується серія позитивних запитань, відповіді на які записують у правій частині аркуша:

1. Що мені подобається в школі?

2. Що мені  подобається вдома?

3. Що мені  подобається взагалі в житті?

В загальному колі підлітки розповідають спочатку про те, що їм не подобається у школі, вдома й у житті. Важливо дотримуватися послідовності відповідей: спочатку негативні, потім позитивні, показавши, що не так вже й погано у житті, в школі й вдома [12].

Обговорення:

1. Яке враження ви отримали після виконання цієї вправи?

2. Що на вас вплинуло?

Висновок: Позитивне ставлення до подій та людей набагато краще, ніж критичне (негативне). Кожному з нас приємно, коли в конкретній ситуації (навіть, коли ми помиляємося) люди бачать хоча б щось позитивне. І нехай виникають складнощі, але завжди можна знайти щось хороше. Тому спробуйте бачити позитивні сторони у тому, що вам не подобається.

VІІІ. Притча «Цінність часу».

«Кожному від народження надано найцінніший дар – життя. Це найдорожче, що є в кожної людини; але, як це не дивно, люди дуже легковажно ставляться до цього дару, не вміють берегти його, насолоджуватися ним. Мені хотілося б розповісти вам історію.

Один бізнесмен зібрав собі великий капітал, який становить 3 мільйони доларів. Він вирішив, що візьме рік відпустки, щоб відпочити в своє задоволення. Але не встиг він прийняти це рішення, як його відвідав Янгол Смерті. Бізнесмен дуже злякався та вирішив будь-яким способом умовити Янгола Смерті продати йому трохи часу.

- Продай мені 3 тижні життя, і я віддам тобі 1 мільйон доларів, - запропонував бізнесмен.

Але Янгол Смерті відмовив йому.

- Гаразд, залиш мені 2 тижні… Я віддам тобі 2 мільйони доларів.

Янгол знову відмовив.

- Гаразд, продай мені тільки один день, щоб я зміг насолодитися красою цієї землі, обійняти дружину, дітей, яких я не бачив дуже давно… Я віддам тобі все, що маю, - 3 мільйони доларів.

Янгол відмовив.

Тоді чоловік спитав, чи може Янгол Смерті дати декілька хвилин, щоб він зміг написати прощального листа. Янгол погодився.

Чоловік написав: «Правильно використовуйте час, який вам відведено для життя. Я не зміг купити навіть години за 3 мільйони доларів. Перевірте, чи все, що вас зараз оточує, справді має цінність.»

Отже, краще витрачати своє життя на пошуки доброго, позитивного в подіях, що з нами відбуваються, в людях, з якими ми зустрічаємося.

ІX. Підведення підсумків.

Всі учасники по колу продовжують речення: «Мені сьогодні було добре тому, що…».

Заняття 2.

«Стиль спілкування».

Мета: Сприяти розумінню учнями унікальності, цінності та безумовної значущості особистості; формувати уміння безоціночно відноситися один до одного; закріпити стиль спілкування на основі довіри, самоаналізу і саморегуляції.

Обладнання: аркуші паперу А4, А1, фломастери, маркери, ручки.

Хід роботи:

І. Вступ.

- Минулого разу ми говорили про добро. Обговорювали те, що краще бачити в людях і в подіях, що з нами відбуваються щось позитивне, хороше, добре й самому намагатися відповідати добром.

А сьогодні ми поговоримо про ефективне спілкування – спілкування, що дає нам змогу бути добрими й приємними людьми, з якими хочеться товаришувати й спілкуватися, спілкування за допомогою якого ми не оцінюємо інших людей, а приймаємо їх такими, якими вони є.

ІІ. Повторення правил.

ІІІ. Очікування.

ІV. Вправа «Мій однокласник».

Мета: розвивати навички спілкування, вміння самопрезентації, презентації іншої людини; сприяти усвідомленню власної унікальності; формувати адекватну самооцінку учнів.

Учні об’єднуються в пари і за 2 хвилини мають зібрати якомога більше інформації один про одного. На наступному етапі пари виходять в центр кола, один з них сідає на стілець, а другий презентує його в загальному колі.

Обговорення:

1. Як ви себе почуваєте після виконання цієї вправи?

2. Що вас найбільше вразило?

3. Що було складніше: говорити про іншого чи слухати про себе? Чому?

Висновок:

Кожен з вас народжений, щоб творити дивне життя. Ніколи не було і не буде нікого схожого на вас. Ви унікальні. І саме ви маєте думати про те, якими ви будете в дорослому житті, який слід залишите на землі.

V. Вправа «Мережа».

Мета: сприяти визначенню учнями найближчого кола спілкування, усвідомлення кількості і важливості соціальних контактів з оточуючими.

У центрі   аркушу паперу А4 учень в колі пише своє ім’я. В наступному колі пише імена родичів і близьких друзів. В третьому колі – імена не таких близьких людей. Чим менше підліток спілкується з тією чи іншою людиною, тим далі її ім’я від центру. Згадайте якомога більше знайомих.

Обговорення:

1. Що ви зараз відчуваєте, тримаючи в руках свою мережу спілкування?

2. З якими труднощами ви зіткнулися, виконуючи завдання?

3. Що потрібно зробити, щоб більше імен знаходилося ближче до центру?

Висновок:

Людина не може існувати в суспільстві не маючи контактів, не спілкуючись з іншими людьми. Так чи інакше завжди поруч будуть люди, які просто мають на нас якийсь вплив (значний та не дуже), які перебувають поряд, але ніяк не впливають на нас, а є люди, які мають для нас величезне значення і які завжди знайдуть для нас слова підтримки й допомоги.

VІ. Гра – руханка «Перебудова».

Мета: зняти психоемоційне напруження; сприяти активізації для подальшої роботи.

Психолог пропонує учасникам безперервно хаотично рухатися і попереджає, що кожні 10-15 секунд за сигналом потрібно негайно утворити пару з тим, хто опиниться найближче, зупинитися й виконати одну з наступних інструкцій:

• взятися за руки;
• притулити ногу до ноги партнера;
• притулитися спиною до спини партнера;
• притулитися вухом до вуха партнера.

Після того як учасники добре засвоїли вправу, її можна ускладнити дуже веселим компонентом: після того, як пари утворили певну позицію, запропонувати рухатися таким чином протягом 5-10 секунд.

VІІ. Вправа «Мій стиль спілкування».

Мета: підвести учнів до усвідомлення власних якостей ефективного спілкування; розвивати толерантність, уміння вести дискусію; сприяти самоудосконаленню.

Вправа виконується в декілька етапів.

І етап – кожен учень індивідуально складає список якостей, важливих для спілкування.

ІІ етап – відбувається дискусія, основна мета, якої – виробити загальний список якостей, важливих для спілкування. При цьому кожен може висловити свою думку, аргументуючи її, наводячи приклади. Названі якості включають у загальний список більшістю голосів, який оформлюють на окремому аркуші А1.

ІІІ етап – кожен учень записує на свій аркуш щойно складений загальний список якостей, важливих для спілкування. Потім навпроти кожної якості самостійно виставляє собі оцінку за 10-бальною шкалою наскільки в нього розвинена дана якість. (У підсумку виходить узагальнений список, який можна розглядати як своєрідний орієнтир на майбутнє із саморозвитку якостей, необхідних для ефективного спілкування.)

Обговорення:

1. Які труднощі виникли у вас при виконанні вправи?

2. До якого висновку ви прийшли, виконуючи вправу?

VІІІ. Підведення підсумків.

Учням пропонується кожному сказати по компліменту стосовно сьогоднішнього заняття своєму однокласнику, передаючи при цьому клубок ниток.

Заняття 3.

«Конфлікт чи взаємодія».

Мета: Ознайомити учнів з поняттям «конфлікт», представити широкий спектр стилів вирішення конфліктів; розвивати навички ефективного спілкування й вирішення конфліктних ситуацій.

Обладнання: дошка, крейда, стікери, фломастери.

Хід роботи:

І. Вступ.

- Сьогодні ми з вами поговоримо про те, як часто в нашому житті ми зустрічаємося з ситуаціями, які викликають у нас певне напруження. Розмова буде про конфліктні ситуації.

ІІ. Повторення правил.

ІІІ. Очікування.

ІV. Вправа «Конфлікт чи взаємодія».

Учням пропонується сісти парами за парти обличчям один до одного (як в армрестлінгу). Учням дається завдання: «Вам необхідно за 30 секунд «покласти» руку партнера якомога більше разів. Як тільки його рука доторкнеться столу, повертайтеся в вихідне положення й починайте знову. Приз виграє та пара, яка набере найбільшу кількість балів. (1 дотик – 1 бал)».

(Більшості пар прийдеться боротися за кожний бал, але деякі учні не будуть виявляти ніякої протидії тому, хто нахиляє їхню руку, а будуть самі допомагати в цьому своєму партнеру.)

Обговорення:

1. Як ви думаєте, чому деякі пари змагалися, а деякі діяли разом?

2. Часто і в реальному житті ми розглядаємо деякі ситуації як змагання – з переможцем і переможеним, в той час, коли разом можна досягти більших результатів. Пригадайте такі ситуації.

3. Як люди домовляються, хто буде приймати рішення, а хто – виконувати ці рішення?

4. А як ви себе ведете в конфлікті?  Учням пропонується по колу завершити речення: « Найчастіше в конфлікті я поводжу себе…».

Висновок:

Всі ми ведемо себе в конфліктних ситуаціях по-різному: хтось уникає їх, а хтось, навпаки, провокує ще більше напруження, а деякі намагаються вирішити їх мирним шляхом: спілкуючись на рівних, без роздратування, образ, криків.

V. Вправа «Слухові асоціації до поняття «конфлікт».

Учням пропонується називати слова, які у них асоціюються зі словом «конфлікт», по черзі на кожну букву цього слова:

К-

О-

Н-

Ф-

Л-

І-

К-

Т-

Відповіді учнів записуються на дошці.

VІ. Інформаційне повідомлення «Що таке конфлікт?»

Слово «конфлікт» викликає в нашій пам’яті неприємні асоціації. Ми з невдоволенням згадуємо ті почуття, які відчували під час конфлікту: гнів, образу, нерозуміння, ворожість… І навіть після вирішення конфлікту в нашій душі надовго залишаються неприємні спогади, ми відчуваємо провину, сором, невдоволення собою і своєю поведінкою. Так що ж це таке – конфлікт?

Конфлікт – це зіткнення протилежних інтересів, думок, поглядів, гострі суперечки в спілкуванні.

Що є причиною багатьох конфліктів?

Більшість причин можна віднести до одного з трьох типів:

- прагнення до переваги – спроба поставити себе вище за  співрозмовника, досягаючи при цьому власних вигод (негативне оцінювання, обвинувачення, нав’язування своїх думок, глузування);

- вияв агресивності;

- вияв егоїзму – стійке бажання домагатися чогось для себе за рахунок інших.

Люди рідко замислюються над причинами виникнення конфліктів. Ми зовсім не прагнемо до протистояння, усе відбувається ніби всупереч нашому бажанню. Чутливо реагуючи на образи на нашу адресу, ми можемо бути абсолютно нечутливими й байдужими до того, що робимо й говоримо самі. Ми можемо скривдити іншу людину й навіть не помітити цього. А потім дивуємося тому, що одержуємо у відповідь ще сильніші роздратування й образу. Так і виникають конфлікти.

Пропоную вам поміркувати над тим, як ми ведемо себе в конфлікті: змагаємося, домовляємося, програємо? Які почуття викликає у нас суперник? (учні висловлюють свої думки). Які почуття викликаємо ми у суперника? Отже, тому дуже важливо знати, як вести себе в конфліктних ситуаціях.

VІІ.  Гра-руханка «Подарунок».

Мета: зняти психоемоційне напруження, активізувати увагу.

Учням пропонується «подарувати» на словах якийсь подарунок своєму сусідові, який сидить праворуч, а сусідові, який сидить ліворуч сказати, що йому робити з подарунком, який йому вручили. Після того, як всі учні отримали «подарунки» та інструкції по їх використанню пропонується оголосити їх вголос в загальному колі та поділитися враженнями від гри.

VІІІ. Вправа «Стіна конфлікту».

На першому етапі вправи учням пропонується пригадати, з яких причин найчастіше виникають конфліктні ситуації.

Ведучий записує на дошці відповіді учасників у вигляді цегляної стіни.

На другому етапі, психолог пропонує учням зруйнувати цю «стіну». Для цього учні називають дії, які можна виконати, щоб подолати конфлікт. Ці дії занотовуються на дошці, а «цеглинки» витираються. Таким чином, ми отримуємо перелік дій виходу з конфліктної ситуації.

Обговорення:

1. Які враження у вас після виконання цієї вправи?
2. Які дії допомагають нам вирішувати суперечки?

Висновок:

Тільки злагоджені дії, толерантне відношення один до одного, спокійне ставлення й бажання ефективно спілкуватися здатні зруйнувати стіну непорозуміння.

ІХ. Підведення підсумків.

Учні по колу продовжують речення: «Корисним для мене сьогодні було…»

Заняття 4

«Плануємо свій час.»

Мета: Вчити учнів раціонально використовувати свій час; формувати навички планування.

Обладнання: пам’ятки «Поради складання розкладу домашніх завдань», аркуші з написаними назвами тварин, дошка, крейда, стікери, фломастери, маркери.

Хід роботи:

І. Вступ.

Для кожної успішної людини дуже важливо вміти виділяти, що для неї найголовніше, а що має другорядне значення. Не менш важливим є те, як правильно можна розподілити свій час на всі ці головні й другорядні речі, щоб встигти все зробити. Тому сьогодні ми з вами будемо говорити про час, про те, як його можна раціонально використати, щоб отримувати задоволення від усіх справ, які ми маємо виконувати.

ІІ. Повторення правил.

ІІІ. Очікування.

ІV. Бесіда «Образ часу».

- Кожний із нас може уявити собі час у вигляді певного образу. Це може бути образ пісочного годинника: пісок, що біжить, - це теперішній час, той, що залишився зверху – майбутнє; піщинки, що впали на дно – минуле.

- Зобразіть ваше уявлення про час, виділивши минуле, теперішнє й майбутнє.

- Чи вмієте ви користуватися часом? Чи розумієте його цінність? За дві тисячі років життя люди твердо переконалися, що час – це гроші, але на відміну від грошових знаків, його не можна дати в борг чи повернути. Ми знаємо і про дивні властивості часу.

Кожен із вас може довести, що 45 хвилин іноді тягнуться цілу вічність. Люди похилого віку стверджують, що не помітили, як пролетіли цілі роки. Цю властивість часу сучасна наука пояснити не може.

V. Вправа «Розподіляємо час».

Мета: навчити учнів аналізувати, на що витрачається їхній час, підвести до усвідомлення раціонального використання часу.

Учням пропонується подумати й визначити скільки часу вони витрачають на наступне (позначають приблизно по хвилинах/годинах):

• Робота, яку ти виконуєш в силу своїх обов’язків, але без задоволення.
• Робота, яку ти виконуєш за власним бажанням.
• Ритуали (вмивання, ранковий перегляд телевізора тощо).
• Спілкування.
• Неприємні маніпуляції.
• Діяльність, яка приносить задоволення.
• Планування на майбутнє.
• Марнування часу.

Обговорення:

1. На що у вас йде найбільше часу?

2. Чи визначили ви види діяльності, які «з’їдають» марно ваш час?

3. Як користуватися часом, щоб було не шкода за його марну втрату?

Існують три таємниці раціонального використання часу:

1. Розробка режиму дня.
2. Складання плану роботи.
3. Дотримання режиму дня й плану роботи.

У цих способах використання часу особливих секретів немає. Основна таємниця в тому, щоб знати й уміти користуватися цими трьома порадами-способами.

VІ. Гра-руханка. «Знайди пару».

Мета: сприяти позитивній взаємодії з ровесниками, створити доброзичливу атмосферу.

Учні отримують аркуші паперу, на яких написані назви тварин. Їхнє завдання за допомогою жестів, міміки показати, що за тварина їм дісталася та знайти собі пару в групі.

VІІ. Вправа «Розклад домашніх завдань».

Мета: формувати навички раціонального використання власного часу.

Уміння робити вибір і відповідати за його наслідки – важлива характеристика успішної особистості.

У багатьох вибір мотивів щодо виконання домашніх завдань викликає неприємні хвилювання. Отже, враховуючи те, що навчання для нас є головною метою й всі мотиви нашої діяльності мають підкорятися головній меті, ми будемо складати свій розклад домашніх завдань, щоб подивитися, скільки ще вільного часу ми маємо на інші цікаві речі.

Учні об’єднуються в три підгрупи, кожна з підгруп отримує завдання скласти свій «Розклад домашніх завдань», враховуючи Поради складання.

(Учням бажано пояснити, що виконувати домашні завдання слід після того як трохи відпочив, прийшовши зі школи, а також враховувати, що на виконання домашнього завдання з одного предмета рекомендується витрачати не більше 30 хвилин.).

ПОРАДИ  ЩОДО СКЛАДАННЯ  РОЗКЛАДУ  ДОМАШНІХ  ЗАВДАНЬ

Завдання бажано виконувати в той день, коли його задали, незалежно від того, чи буде цей урок наступного дня, чи ні.

На виконання кожного уроку не треба планувати більше, ніж півгодини.

Перед домашнім завданням кожного уроку повинно бути чітко вказано час початку і закінчення його виконання. Якщо ти знаєш, що завдання з якогось предмета, як правило не виконуєш за півгодини, плануй його виконання в кілька етапів.

Між виконанням різних завдань роби перерву на 10- 20 хвилин.

Розподіли домашнє завдання рівномірно за днями тижня. Якщо треба, виділи спеціальний час для повторення деяких предметів.

Бажано, щоб в неділю ти повноцінно відпочивав, був повністю звільнений від уроків.

Намагайся зовнішньо красиво і зрозуміло оформити цей розклад. Повісь його на стіну.

Складаючи власний розклад, порадься з батьками, накресли, напиши, красиво оформи його. Для складання розкладу візьми великий аркуш паперу. Треба розділити його олівцем на 6 рівних частин за днями тижня: понеділок, вівторок, середа, четвер, п’ятниця, субота. Неділя сюди не заноситься (це твій день).

Кожна частина має заголовок, зверху пишеться назва дня тижня. Кожний день тижня, в свою чергу, ділиться навпіл. Верхня частина – те, що дано нам у незмінному вигляді: розклад уроків.

Тут також треба позначити, коли починаються і коли закінчуються уроки. Повинно бути чітко видно, о котрій годині ти приходиш додому.

Нижня частина кожного дня тижня – те, що ти сам повинен зробити (можливо з допомогою батьків) як керівництво до дії. Цю частину розкладу не треба зразу твердо заповнювати: спочатку можна помітити олівцем, які уроки і в який час виконуються. Потім можна намітити інші справи, які для тебе дуже важливі. Не забувай про допомогу батькам.

VІІ. Підведення підсумків.

Учні по колу діляться враженнями щодо заняття.

Заняття 5

«Мотиви поведінки».

Мета: Ознайомити учнів з психологічним механізмом полімотивованої дії; сприяти усвідомленню власних мотивів поведінки.

Обладнання: записаний на дошці перелік «Мої мотиви», аркуші паперу А3, маркери, фломастери, скотч.

Хід роботи:

І. Вступ.

ІІ. Повторення правил роботи групи.

ІІІ. Очікування.

ІV. Вправа. «Моє найсильніше бажання…».

Всі учасники тренінгу, по черзі, продовжують речення «Моє найсильніше бажання – це …».

V. Бесіда «Що таке мотиви?»

Для того, щоб здійснилось будь-яке твоє бажання, у твоєму внутрішньому світі повинні відбутися важливі події. Спочатку виникає величезна потреба в чому-небудь.

(Потребою називають необхідність у чомусь (комусь) або те, без чого не можна обійтися).

Потім ця потреба викликає різні мотиви, які визначають, що треба робити, щоб потреба була задоволена.

(Мотиви – спонукання до діяльності, причина, через яку ми обираємо певні дії.)

Наприклад, у твоєму внутрішньому світі виникає потреба погратись. Вона викликає різні мотиви – мотив Пограймо (негайно почати грати), мотив Послушка (спочатку зробити уроки, а потім вже гратись), мотив Помагай (допомогти мамі в домашніх справах, а вже потім пограти). Ці мотиви борються між собою і перемагає лише один – найсильніший і значущий.

Подумайте, який мотив в кожного з вас може перемогти, якщо виникне потреба погратись?

VІ. Вправа «Мої мотиви».

Мета: підвести учнів до усвідомлення власних мотивів, що спонукають їх до тих чи інших дій; формувати вміння аналізувати власну поведінку.

- Як ви гадаєте, які у нас ще виникають мотиви?

Після відповідей, учням пропонується роздивитись перелік «Мої мотиви» (записаний на дошці).

Мої мотиви

Мотив Пограймо

Мотив Послух

Мотив Помагай

Мотив Задоволення для себе

Мотив Неслух

Мотив Совість

Мотив Інтерес

Мотив Ледарство

Мотив Байдужість

Мотив Турбота про інших

Даний перелік доповнюється відповідями учнів.

Учні об’єднуються у дві підгрупи. Одна підгрупа отримує завдання записати мотиви, які заважають робити хороші вчинки та пояснити свій вибір. Друга підгрупа отримує завдання записати мотиви, які допомагають робити хороші вчинки та пояснити свій вибір.

Підгрупи презентують свою роботу.

VІІ. Вправа «Хто переможе?»

- Кожен уявіть собі ситуацію. Ти – учень п’ятого класу і прагнеш отримати тільки 12 балів. Уяви, що на завтра потрібно зробити багато уроків, буде диктант і треба добре підготуватися до нього, але водночас тобі хочеться погуляти, пограти з друзями, просто повалятися в ліжку, подивитись телевізор і багато іншого.

Обговорення:

1. Як ви думаєте, яка із потреб може бути сильною в цьому випадку? Які мотиви може викликати ця потреба?
2. Подумаймо, які мотиви поведінки можуть «умовляти» учня діяти так чи інакше?
3. Які з мотивів вступатимуть у боротьбу один з одним?
4. Які з мотивів допоможуть робити уроки?
5. Які з наведених мотивів сприятимуть, допомагатимуть учню здійснити його бажання отримати 12 балів?
6. Які мотиви заважатимуть досягненню цієї мети?
7. Чому найчастіше спонукає лише один мотив?
8. Хто вирішує, який із мотивів буде діяти? (людина)
9. Яка риса характеру допомагає досягти бажаного? (сила волі)

VІІІ. Гра-руханка «В порт прийшов корабель».

Проговорюючи вголос руханку, учні одночасно виконують рухи.

«У порт прийшов корабель, завантажений ножицями (пальцями лівої руки показують ножиці).

У порт прийшов корабель, завантажений ножицями і м’ясорубками (ліва рука – «ріже», а права – одночасно «крутить ручку» уявної м’ясорубки).

У порт прийшов корабель, завантажений ножицями, і м’ясорубками, і ляльками-неваляйками (одночасні рухи обома руками та хитання головою).

У порт прийшов корабель, завантажений ножицями, і м’ясорубками, і ляльками-неваляйками, і лижами (додаються ще рухи ногами, що імітують ходьбу на лижах)»

ІХ. Підведення підсумків.

Уміння робити вибір і нести відповідальність за його наслідки є важливою характеристикою успішної особистості.

Заняття 6.

«Моя ціль».

Мета: Розвивати навички постановки позитивних цілей і шляхів їх досягнення; сприяти усвідомленню своїх вчинків, власного впливу на інших людей.

Обладнання: Таблиця «Я повинен – Я хочу», таблиця «Плани майбутніх справ», папір для учасників, ручки, фломастери, м'яч.

Хід роботи:

І. Вступ.

ІІ. Повторення правил роботи групи.

ІІІ. Очікування.

ІV. Вправа «Повинен або вибираю».

Мета: навчити учнів тому, як знаходити в собі приховані особливості й використовувати їх для зміни особистості в кращу сторону; розвивати навички розуміння свого стану.

- Вам усім знайома ситуація, коли мама говорить: «Ти повинен прибирати у своїй кімнаті» або тато говорить: «Ти повинен ходити в школу й добре вчитися». Як ви при цьому себе почуваєте?

Якщо підлітки не пропонують варіантів, можна сказати, що опір або образу, ворожість. Далі психолог пропонує дітям спробувати переробити слово «повинен» на слово «хочу». Наприклад: «Я хочу бути охайним і тому буду прибирати у своїй кімнаті», «Я хочу одержати нові знання, тому я ходжу в школу». Учні отримують таблицю «Я повинен – я хочу» та пробують дописати свої  пропозиції:

V. Вправа  «Цілі  й справи».

Мета: формувати цілісного  уявлення про свій життєвий шлях; розвивати навички постановки цілей і планування.

«Важливо відрізняти справи від цілей. Справи - це те, що можна зробити. Наприклад, ціль - добре відпочити ввечері, а справи, ведучі до неї, можуть бути різними: запросити гостей, подзвонити й домовитися про зустріч, домовитися з кимсь піти на дискотеку, прибрати в кімнаті, щоб спокійно подивитися телевізор, і т. ін. А тепер за 2 хвилини придумайте якнайбільше способів, як відпочити ввечері. Виявіть якнайбільше винахідливості, потренуйте свою фантазію. Пишіть не зупиняючись, без пауз... А тепер давайте поділимося своїми планами на вечір».

Психолог записує на дошці найпопулярніший спосіб відпочинку й пропонує учасникам назвати ті справи, вчинки, які допоможуть здійснити його. Список справ складається на дошці. Потім учасників просять визначити, скільки часу вони готові витратити на виконання цих справ і в який термін ці справи повинні бути завершені.

Таблиця «Плани майбутніх справ»

Обговорити й заповнити графи таблиці:

VІ. Гра-руханка «Хто швидше?»

Мета: зняти емоційне напруження; формувати уміння прислухатися один до одного, діяти разом.

Усі члени групи мають вишикуватися в шеренгу за:

- зростом;

- кольором волосся;

- абеткою імен;

- розміром ноги.

Завдання виконувати швидко й чітко. Переможці вітаються гучними оплесками.

VІІ. Вправа  «Мої досягнення».

Мета: сприяти цілісному  уявленню підлітків про свій життєвий шлях; усвідомлення власних досягнень та засобів їх досягнення; формувати адекватну самооцінку учнів.

Учні по колу передають м’яч, розповідаючи про те, що їм вдалося в житті - те, чого вони хотіли й досягли. Наприклад: «Я навчився грати у волейбол»,  «Кататися на велосипеді», «Я подружилася із хлопчиком, що мені подобається»...

VІІІ. Підведення підсумків.

Учні по колу діляться враженнями щодо заняття.

Заняття 7.

«Розвиваємо мислення».

Мета: Розвивати  логічне  мислення, оригінальність, продуктивність, гнучкість мислення, вміння встановлювати причинно-наслідкові зв’язки; сприяти розвиткові швидкості розумових дій.

Обладнання: аркуші паперу з завданнями, дошка, крейда.

Хід роботи:

І. Вступ.

ІІ. Повторення правил роботи в групі.

ІІІ. Очікування.

ІV. Гра-руханка «Будь уважний.»

Мета: створити  позитивно-емоційну  атмосферу  під  час  заняття,  розвивати уважність.

Учні крокують по колу. На слово «зайчики», вимовлене психологом, діти мають стрибати; «коники» - крокувати високо піднімаючи коліна; «раки» - задкувати; «пташки» - йти, розкинувши руки («крила»); «лелека» - стояти на одній нозі.

V. Вправа «Хто ким буде?»

Мета: розвивати оригінальність мислення, вміння аналізувати; сприяти розвиткові творчих здібностей.

Учні на аркуші паперу отримують завдання: визначити ким (чим) буде  даний предмет чи істота:

яйце; курча; хлопчик; жолудь; насінина; ікринка; хворий; дівчинка; брунька; цуценя; шкіра; теля; дошка; пташеня; козеня; ягня.

Свої відповіді учні записують.

Під час обговорення відповідей важливо підкреслити можливість кількох варіантів. Виграє той, хто назве більше варіантів.

VІ. Вправа «Логіка».

Учні по колу по черзі відповідають:

- Якщо підвіконня вище, ніж стіл, то… (стіл нижчий за підвіконня).

- Якщо Сашко нижчий, ніж Коля, то… (Коля вищий за Сашка).

- Якщо в правій руці на чотири олівці менше, то… (в лівій руці на чотири олівця більше).

- Якщо Юрко живе далі від школи, ніж Таня, то… (Таня живе ближче до школи, ніж Юрко).

- Якщо Ганна вийшла у школу водночас з Іриною, то… (Ірина вийшла у школу водночас з Ганною).

- Якщо Петрик вищий від Михайла, то… (Михайло нижчий, від Петрика).

- Якщо озеро глибше за річку, то… (річка мілкіша, ніж озеро).

- Якщо шафа вища за стіл, то… (стіл нижчий за шафу).

VІІ. Вправа «Нумо, відгадай».

Учні об’єднуються у дві підгрупи, одна одній загадують предмет. Кожна підгрупа може загадати 5 запитань з відповідями «Так», «Ні».

VІІІ. Вправа «Склади дії».

Мета: розвиток операцій аналізу й синтезу.

Учні об’єднуються в чотири підгрупи й отримують завдання послідовно назвати всі рухи, з яких складається дія.

- Коли ми щось робимо, то виконуємо певні дії. Ось, наприклад, відоме всім шиття. Ми беремо нитки, відміряємо довжину, беремо ножиці, відрізаємо нитку, зав’язуємо вузлик, вдягаємо нитку в голку, беремо тканину, проштрикуємо… (на дошці пишемо ряд дієслів, які позначають дії).

Наприклад: ШИТИ – брати, відміряти, відрізати, брати, протягувати, зав’язувати, брати, проштрикувати, протягувати, натягувати, дивитись…

СТРИБАТИ –

ЧИТАТИ –

ЇСТИ –

КОПАТИ –

Групи презентують свою роботу. Можна наочно показувати ті дії, які зачитуються.

ІХ. Гра-руханка «А я їду…».

Мета: сприяти виникненню позитивних емоцій, дружніх стосунків у групі.

До кола додають зайвий стілець. Психолог сідає на цей вільний стілець зі словами: «- А я їду». Поряд на вільний стілець пересідає його сусід зі словами: «- А я поруч». На наступний вільний стілець пересідає наступний учасник зі словами: «- А я заєць». На пустий стілець пересідає інший учасник зі словами: «- А я з (ім’я будь-якого учасника)». Той учасник, чиє ім’я назвали має перебігти зі свого місця й зайняти вільний стілець). На пустий стілець сідає інший учасник зі словами: «- А я їду». Поряд на вільний стілець пересідає його сусід зі словами: «- А я поруч»… Й таким чином гра продовжується по колу.

Х. Підведення підсумків.

Заняття 8.

«Розвиваємо пам’ять».

Мета: Розвивати різні види пам’яті, увагу, спостережливість; активізувати розумові операції.

 Обладнання: дошка, крейда.

Хід роботи:

І. Вступ.

- Діти, пригадайте, про що ми з вами говорили на першому занятті. Що вам допомогло пригадати? Які образи у вас виникли? Які слова ви пригадали? Отже, сьогодні ми будемо виконувати вправи, які допомагають покращити нашу пам’ять.

ІІ. Повторення правил роботи.

ІІІ. Очікування.

ІV. Гра-руханка «Розминка».

Всі учасники  хаотично ходять по кімнаті. Ведучий називає будь-який колір чи предмет. Усі повинні доторкнутись до цього предмета чи кольору, але не на собі, а на комусь іншому.

V. Вправа «Запам’ятай порядок».

Група шикується в довільному порядку в шеренгу. Обирають ведучого. Ведучий запам’ятовує порядок, за яким учні стоять в шерензі й виходить з кімнати на 30-40 с. За цей час шеренга переміщується, а ведучий має відновити порядок. (Можна змінювати зовнішність – пов’язати шарф, взяти в руки якісь речі тощо).

ІV. Вправа «Драбинка».

Мета: активізувати пізнавальну активність учнів, розвивати процеси мислення, пам’ять, увагу.

На дошці креслиться «драбинка» з початком на одній вертикалі. 1-й ряд – 3 клітинки, 2-й ряд – 4 клітинки, 3-й ряд – 5 клітинок… У перших клітинках по вертикалі записується слово.

Завдання для учнів по горизонталі згадати й записати слова згідно з кількістю клітинок і першою буквою. (Можна зробити декілька заготовок; запропонувати учням самим придумати головне слово.)

VІІ. Вправа «Бабуся складає у свою валізу…»

Мета: розвивати механічну пам’ять.

Психолог починає розповідь: «Бабуся складає у свою валізу... гребінець», а наступний гравець має повторити вже сказане, додавши свій предмет: «Бабуся складає у свою валізу...гребінець і...капці» тощо.

Гра триває до тих пір, поки ряд не стане таким довгим, що його вже не можна відтворити.

VІІІ. Вправа «Вогонь, повітря, вода, земля».

Мета: розвивати довільний контроль, увагу, пам’ять, здібності виконувати завдання за інструкцією; активізувати розумові операції.

Учні сидять у колі. Психолог кидає комусь із учасників м’яч, вимовляючи при цьому одне із чотирьох слів: «земля», «вода», «вогонь», «повітря». Якщо психолог сказав «земля», то той хто піймав м’яч, повинен швидко назвати якусь тварину, на слово «вода» учасник відповідає назвою риби, на слово «повітря» - назвою птаха. Почувши слово «вогонь», усі повинні підвестись і помахати руками. Той, хто помилився, залишає гру. Учасники, які залишилися вітаються оплесками.

ІХ. Підведення підсумків.

Заняття 9.

«Розвиваємо увагу».

Мета: Розвивати увагу, пам’ять, логічне мислення, спостережливість; активізувати розумові процеси.

Хід роботи:

І. Вступ. «Мозкова гімнастика.»

Мета: активізувати дітей, розвивати логічне мислення, швидкість розумових процесів, кмітливість, увагу, спостережливість.

- Сьогодні наше заняття ми розпочнемо з гімнастики, розумової гімнастики, яка допоможе нашому мозку включитися в активну роботу.

Учні відповідають на запитання за правилом піднятої руки. Хто більше дав правильних відповідей, той переміг.

- У чобота завжди є… (пара).

- Перший місяць зими… (грудень).

- У нашій країні не живе… (будь-хто, хто загальновідомо не проживає на території України).

- На березі 7 гілок, на кожній гілці по 2 груші. Скільки на березі груш? (груші на березі не ростуть).

- У дерев завжди є… (коріння).

- Пора року… (називається будь-яка).

- Секретне слово… (тільки нікому не кажи).

- Їжаки дуже люблять… (будь-яка їжа з раціону їжаків (їжаки – хижаки, яблук не їдять)).

- Яйце вариться 10 хвилин. Скільки хвилин будуть варитися 2 яйця? (10 хвилин).

- Зимою вода перетворюється на… (лід).

- Сухий виноград називають… (ізюм).

- Курка важить 2 кг на двох ногах. Скільки вона важить на одній нозі? (2 кг).

ІІ. Повторення правил роботи в групі.

ІІІ. Очікування.

ІV. Вправа «Закінчи розповідь».

Мета: розвивати уміння встановлювати причинно-наслідкові зв’язки.

Учні об’єднуються в дві підгрупи, кожній з яких пропонується скласти декілька речень (2 – 3), за допомогою яких зв’язати два незв’язних між собою речення так, щоб вийшло оповідання.

«Білка, що сиділа на дереві, впустила шишку… Вантажівка не прийшла вчасно в автопарк.»

«Собака погнався за куркою… Школярі не змогли поїхати на екскурсію.»

V. Гра-руханка «Хто швидше?»

Мета: зняти емоційне напруження; формувати уміння прислухатися один до одного, діяти разом.

Учні об’єднуються у дві підгрупи. Усі члени кожної з підгруп мають спільно побудувати:

- квадрат;

- трикутник;

- коло;

- ромб;

- якусь літеру;

- журавлиний клин;

Завдання виконувати швидко й чітко. Переможці вітаються гучними оплесками.

VІ. Вправа «Чотири стихії».

Психолог говорить та показує «земля» - руки внизу; «вода» - руки вперед; «повітря» - руки уверх; «вогонь» - руки в боки.

Потім говорить одне, а показує інше. Учні повинні показати правильні рухи.

VІІ. Вправа «Знайомі предмети».

Мета: розвивати увагу, спостережливість, зосередженість.

За командою психолога впродовж однієї хвилини учні подумки перелічують усі предмети, наявні в аудиторії, назви яких починаються на певну літеру ("п", "с", "д" та ін.).

Після того, як хвилина закінчиться учні мають назвати, які предмети вони знайшли.

VІІІ. Підведення підсумків.

Заняття 10.

«Підводимо підсумки».

Мета: Згадати основні теми й важливі моменти тренінгу, подумати про значущість здобутків; поговорити про перспективи; обговорити, як застосувати набутий під час тренінгу досвід у реальних умовах; закріпити попередні навички здобуті через вправи на розвиток уваги, пам’яті, мислення.

Обладнання: бланки з завданнями, бланки підсумкової анкети

Хід роботи:

І. Вступ.

ІІ. Повторення правил роботи.

ІІІ.Очікування.

VІ. Вправа «Четвертий-зайвий».

Мета: розвивати аналітико-синтетичні функції мислення.

Учні об’єднуються в три підгрупи, кожна з них отримує завдання: розшифрувати слова, а потім виключити зайве у кожному рядочку.

Оплцяи, ашаф, жліок, амшиан. (Полиця, шафа, ліжко, машина).

Нцеос, омре, ялемЗ, казір. (Сонце, море, Земля, зірка).

Ропомід, кябур, исавл, марвок. (Помідор, буряк, слива, морква).

Тоичбо, іфтул, хичопна, икіроквс. (Чоботи, туфлі, панчохи, кросівки).

Ьліс, ецьреп, уоцрк, кичасн. (Сіль, перець, цукор, часник).

Ярондат, сирацн, шкаовло, бду. (Троянда, нарцис, волошка, дуб).

Ахинивл, дескаун, агдоин, ечрів. (Хвилина, секунда, година, вечір).

Ганик, фьпотрле, ізавла, ьцагамен, (Книга, портфель, валіза, гаманець).

Дуьсід, чвеьитл, окьабт, тиам. (Дідусь, вчитель, батько, мати).

V. Учням пропонується обрати декілька вправ, які їм найбільше сподобалися з останніх трьох занять для розвитку пізнавальних процесів.

VІ. Вправа «Свічка».

Мета: згадати основні теми й важливі моменти тренінгу, подумати про значущість здобутків; поговорити про перспективи; обговорити, як застосувати набутий під час тренінгу досвід у реальних умовах.

Обговорення проводиться у вільному режимі.

VІІ. Заповнення підсумкової анкети.

Я навчився___________________________________________________

Я дізнався, що _______________________________________________

Я знайшов підтвердження тому, що _____________________________

Я виявив, що ________________________________________________

Я був здивований тим, що _____________________________________

Мені подобається, що _________________________________________

Я був розчарований тим, що ___________________________________

Найважливішим для мене було _________________________________

СПИСОК  ВИКОРИСТАНОЇ  ЛІТЕРАТУРИ

1. Бадюк Т. К. Особливості адаптаційного періоду учнів п’ятих класів до навчання у шкільній ланці : інформаційно-методичний посібник / Т. К. Бадюк. – Вінниця, 2013.

2. Баришполь С. В. Посібник практичного психолога: психодіагностика, тестування, розробки уроків психічного розвитку. – Х.: Вид. група «Основа», 2009.

3. Бойчук В. Шкільна дезадаптація учнів 5-х класів / В. Бойчук // Психология. — 2008. — № 35.

4. Вікова та педагогічна психологія: навч. посібн./ О. В. Скрипченко, Л. В. Долинська, З. В. Огороднійчук та ін. 4-те вид., і доп. – К.: Каравела, 2014.

5. Дзюбенко О. А. Психологочні особливості адаптації молодших підлітків до навчання в основній школі: дис. канд.псих. наук: 19.00.07 / О. А. Дзюбенко. – К., 2013.

6. Дзюбенко О. А. Соціально-психологічні умови адаптації молодших підлітків при переході до основної школи. Електронний ресурс:http://irbis-nbuv.gov.ua/cgibin/irbis_nbuv/cgiirbis_64.exe?C21COM=2&I21DBN=UJRN&P21DBN=UJRN&IMAGE_FILE_DOWNLOAD=1&Image_file_name=PDF/Vpo_2011_5_30.pdf

7. Дуткевич Т. В. Дитяча психологія: навч. посібн. / Т. В. Дуткевич. – К.: Центр учбової літератури, 2012.

8.  Класні години з психологом / уклад. О. В. Скворчевська, О. С. Нурєєва. – Х.: Вид. група «Основа», 2008.

9. Класному керівнику: створення й розвиток колективу класу/ уклад. А. Г. Дербеньова, А. В. Кунцевська. – Х.: Вид. група «Основа», 2012.

10. Корекційна робота соціального педагога. Ігри та вправи./ уклад. Л. В. Туріщева. – Х.: Вид. група «Основа», 2012.

11. Лук’янова С. М., Насадюк Т. О. Адаптація учнів 5-х класів в процесі вивчення математики. Електронний ресурс: http://irbisnbuv.gov.ua/cgibin/opac/search.exe?C21COM=2&I21DBN=UJRN&P21DBN=UJRN&IMAGE_FILE_DOWNLOAD=1&Image_file_name=PDF/pednauk%5F2016%5F2%5F42%2Epdf

12. Ружинська О. В. Подолання шкільної тривожності учнів молодшого підліткового віку (Корекційно-розвивальна програма для учнів 5-х класів).// Практична психологія та соціальна робота, 9, 2009.

13. Усе про мотивацію/уклад. А.Г. Дербеньова. – Х.: вид. група «Основа», 2012.