Корисні копалини України, їх класифікація за використанням, географія, закономірності поширення. Паливні корисні копалини.

 Дата: 

 клас: 8

Тема: Корисні копалини України, їх класифікація за використанням, географія, закономірності поширення. Паливні корисні копалини. Діючі та перспективні басейни й райони видобутку вугілля, нафти, природного газу, «сланцевого газу», торфу, горючих сланців.

Мета: формувати знання про особливості поширення основних груп корисних копалин, розглянути закономірності поширення паливних корисних копалин по території України, удосконалити практичні уміння встановлювати та пояснювати зв’язки між розміщенням корисних копалин тектонічною і геологічною будовою за допомогою карт атласу; аналізувати та робити висновки, самостійно застосовувати знання для вирішення практичних завдань; виховувати національно свідомого громадянина, дбайливого господаря, бережливе ставлення до природних ресурсів.

Тип уроку: урок засвоєння нових знань і вмінь

Методи та прийоми: розповідь, бесіда, практичні методи (робота з картосхемами, робота з атласом), прийоми «Геологічний код» «Кубування» «Робота в парах», «Робота в групах» «Географічний практикум», «Вірю-не вірю», «Проблемне питання», «Мікрофон», «6 капелюхів де-Боно»

Обладнання та література: карта мінерально-сировинних ресурсів України, підручник, «колекція паливних корисних копалин, атласи, робочий конспект уроку, ноутбук, проектор, маршрутні листи.

Ключові поняття та терміни: корисні копалини, родовище корисних копалин

Географічна номенклатура: Донецький, Львівсько-Волинський кам’яновугільний басейн; Дніпровський буровугільний басейн; Східний, західний, південний нафтогазоносні регіони, Бовтиське родовище горючих сланців, родовища торфу

 

 

 

 

 

Епіграф уроку:

«Природа  –  це не те, що ми отримали у спадок від предків,

 а те, що ми взяли в борг  у наших нащадків.»

Рабірдранат  Тагор (індійський письменник)

ХІД УРОКУ

І. ОРГАНІЗАЦІЙНИЙ МОМЕНТ (1 хв)

Доброго дня.

Мене звати Олена Олександрівна, ми з вами зустрілися на уроці географії, а це значить, що нас чекає нова подорож ще невідомими вам куточками нашої держави, тож давайте подорожувати разом, щоб кожен із вас отримав  задоволення від сьогоднішнього уроку.

Сьогодні у нас навчальний урок,

У світ географії зробимо ще один крок.

Це час міркувань, наполегливий час.

Цікаві завдання чекають на вас.

МОТИВАЦІЯ НАВЧАЛЬНОЇ ДІЯЛЬНОСТІ (2 хв)

Супроводжувати наш урок будуть слова індійського письменника Рабірдраната Тагора:

«Природа  –  це не те, що ми отримали у спадок від предків,

 а те, що ми взяли в борг  у наших нащадків»

То які ж таємниці зберігає природа, пропоную відправитися у мандрівку до підземного царства скарбів. А допоможе нам легенда. Послухайте

Якось стали ділити боги між собою скарби Землі. Океан і весь підводний світ дістався богові Нептунові з тризубцем, а підземне царство хитрому та буркотливому Плутонові. Заволодівши підземеллям, Плутон посадив біля його входу лютого собаку Цербера. Пес вартував Плутонові володіння та виконував наказ свого господаря нікого не випускати на поверхню землі. У підземелля міг увійти кожен, а вийти не вдавалось нікому.

Але час не стоїть на місці. Бурхливими темпами розвивається наука і техніка. Вчені та дослідники винайшли прилади, за допомогою яких можна шукати скарби Плутона. І ми відкриємо завісу Плутонових таємниць.

 

АКТУАЛІЗАЦІЯ ОПОРНИХ ЗНАНЬ І ВМІНЬ УЧНІВ (7 хв)

Зупинка «Вхід у підземне царство»

Метод «КУБУВАННЯ» 

Плутон бажає перевірити ваші знання у географічній  грі «Загадковий куб»: я кидатиму вам у руки кубик, на гранях якого записані певні терміни, які стосуються попередньо вивчених тем з географії, на слайді презентації є визначення до даних термінів. Ваше завдання правильно обрати відповідь.

Мінерал

( Мінерал- це природні утворення, які складаються з однієї речовони.)

Гірська порода

(Гірська порода- це поєднання кількох мінералів чи скупчення одного у великій

кількості в земній корі.)

Геологія

(наука, що вивчає склад, будову та історію розвитку Землі)

Метаморфізм

(процес перетворення гірських порід у глибинах земної кори під  впливом високих температур і тиску).

Тектонічні структури

(ділянки земної кори, що має спільний давній фундамент і складається з менших структур).

 Щит

( частина платформи, де кристалічний фундамент виходить на поверхню)

 

І так, ми успішно подолали перешкоди на вході до підземного царства і сподіваюсь ви готові до нових пригод.  Але під землею GPS-навігатори зовсім не діють, а нам потрібно буде знаходити дорогу, тому нам допоможе маршрутний лист, який лежить на ваших партах і вкаже шлях до наступної зупинки.  Вам потрібно буде виконувати певні завдання, використовуючи свої знання, уміння і навички, бути уважними та сміливими, тож я бажаю Вам успіхів!

 

ВЗАЄМОДІЯ ВЧИТЕЛЯ І УЧНІВ З ВИВЧЕННЯ НОВОГО МАТЕРІАЛУ (20 хв)

• Оголошення та запис теми уроку  

Вступне слово вчителя.

Основним завданням господарської діяльності людини є створення всього необхідного для підтримки і полегшення її існування. Окрім продуктів харчування, це певні матеріальні речі та енергія. Створення останніх переважно засноване на переробці багатств надр Землі. Які ж «скарби» приховані в надрах нашої України? Про це і піде мова на сьогоднішньому уроці.

Думаю ви здогадались, що темою нашого уроку будуть «Корисні копалини України та закономірності їх поширення», але яку саме групу корисних копалин ми будемо розглядати Вам допоможе дізнатись «Геологічний код», пропоную  розшифрувати його

НІЛИВПА СИНІРКО  НИПАЛИКО

Тож давайте в наших маршрутних листах  запишемо  тему нашої наукової подорожі «Корисні копалини України та закономірності їх поширення. Паливні корисні копалини»

• Розгляд завдань уроку

По горах, по лісах та по долинах

Невтомно геологи бродять.

Щось  шукають у надрах земних.

Щось  шукають … і щось  знаходять.

Ми  протягом уроку ознайомимося з особ­ливостями розташування корис­них копалин на території України, розглянемо  закономірності поши­рення паливних корисних копалин, діючі та перспективні басейни і райони, їх видобуток та будемо давати їм оцінку.

Згадаймо:

- Що ж таке корисні копалини? (корисні копалини – це гірські породи та мінерали, що залягають глибоко в землі, які людина використовує або може використати в своїй діяльності для задоволення своїх потреб)

- А як класифікують корисні копалини? Для підказки можна використати географічні атласи.

 

 

 

 

 

Корисні копалини

 

 

 

 

Паливні                                 Металеві (рудні)      Неметалеві (нерудні)

 

      Хімічна           будівельна

     сировина          сировина                                                                               

кам'яне вугілля залізна руда                               кам'яна сіль     вапняк

буре вугілля марганцева руда            калійна сіль      вапняк

торф мідна руда           фосфорит       глина

нафта поліметалева руда           сірка                пісок

природний газ

горючі сланці

сланцевий газ 

- Що вплинуло на розміщення корисних копалин?

(геологічна будова; особливості тектонічної будови території.)

Зупинка «Острів логіки»

 РОБОТА В ПАРАХ

Для того, щоб справитися з завданнями ми будемо:

Не просто слухати, а чути;

Не просто дивитися, а бачити;

Не просто відповідати, а міркувати;

Дружно й плідно працювати.

 

Застосовуючи знання з попередніх уроків географії, користуючись картами тектонічної будови (ст. 17 в атласі)  та мінерально-сировинних ресурсів (ст. 20-21), визначте, який існує взаємозв’язок між корисними копалинами та тектонічними структурами і заповніть таблицю. На це вам відводиться 3 хвилини.

 

Група корисних копалин	Тектонічні структури
Паливні
Рудні
Нерудні

Вчитель: Молодці з завданням справилися.

А тепер згадайте, який існує взаємозв'язок між геологічною будовою те­риторії та корисними копалинами.

Рудні корисні копалини — частіше метаморфічного та магматич­ного походження      горючі — осадового

нерудні — осадового, метаморфічного  і магма­тичного

Зупинка «Хвилина відпочинку»  (Гімнастика для очей)

З багатьох виявлених видів корисних копалин Україна здатна не тільки задовільнити внутрішні потреби, але і створити значний експортний потенціал. Але держава переживає економічну кризу, тому терміни розвідки і введення в експлуатацію більшості об'єктів стримується недостатнім фінансуванням геологорозвідувальних робіт. За теперішнього часу в надрах України виявлено біля 20 тис. родовищ корисних копалин.

Прийом «Словничок»                           

Родовище корисних копалин – це місце зосередження сировини у достатній для розробки кількості. Родовище (чи група родовищ) може бути розташоване в певному басейні (вугільному, залізорудному тощо) чи утворювати регіон, область, провінцію (нафтогазоносну, рудну тощо).

 

Паливні корисні копалини використовуються з давніх-давен: вони забезпечують людину теплом. Нафту почали видобувати ще в III ст. до нашої ери. В 1721 році Петро І відправив Григорія Капустіна на розвідку вугілля в Донбасі. Наявність паливних ресурсів — це основа економіки країни, це розвиток енергетичної та промислової бази. На території України видобувають та розробляють усі види паливних корисних копалин, які знаходяться перед вами. Серед них провідне місце належить кам'яному та бурому вугіллю.

Як утворюється кам’яне вугілля? (відео)                 

Кам’яне вугілля – осадова порода, яка утворюється в земному пласті. Вугілля – чудове паливо. Вважається, що це найдавніший вид палива, який використовували наші далекі предки.

Для утворення вугілля необхідна величезна кількість рослинної маси. І краще, якщо рослини накопичуються в одному місці і не встигають розкладатися повністю. Ідеальне місце для цього – болота. Вода в них бідна киснем, що перешкоджає життєдіяльності бактерій.

Якщо ми згадаємо геологічну історію то кам'яновугільний період палеозойської ери моря неодноразово заливали сучасну територію Донбасу, значну частину правобережжя і лівобережжя Дніпра, частину Львівської і Волинської областей. Клімат у нас був тропічний. Температура повітря не падала нижче +18. сірі густі хмари постійно затягували небо. Повітря було вологе і задушливе. Часті грози проносились над землею і супроводжувались гуркотом. На вологих болотистих грунтах росли дрімучі ліси. Дерева переважно були вкриті лускою, до яких у молодих рослин прикріплювалось листя. Панували плаунові рослини але тоді вони були справжні дерева у висоту до 30 м. і в обхваті 2 м. На них не було гілок, тільки густа крона з тонкого і довгого хвостатого листя (це лепідодендрони, які розмножувались спорами). Ще росли деревоподібні хвощі, деревоподібні папороті, які зараз  зустрічаються в тропічному поясі. Велика кількість вологи сприяла бурхливому розвитку і росту рослин. у болотистому грунті дерева міцно тримались корінням. Вітри, бурі, що супроводжувались зливовими дощами, валили ліси. Дерева падали у воду. Поверх них виростали інші. Знову падали. І так тривало мільйони років. Суша змінилась морем. Шари мертвої рослинності затягло піском, покрило мулом. Без доступу повітря, під великим тиском дерева скам'яніли, перетворились на вугілля, яке тепер добувають.

Демонстрація зразків корисних копалин  Мені допоможуть юні геологи, які познайомлять вас із загальною характеристикою паливних корисних копалин. Запрошую…

Кам’яне вугілля зовні являє собою щільну породу чорного, іноді сіро-чорного кольору з блискучою, напівматовою або матовою поверхнею. Містить 75-97% і навіть більше вуглецю, а також водень, кисень, сірку, азот, летучі речовини, вологу й золу.

Буре вугілля — тверде викопне вугілля, що утворилося з торфу, містить 65-70% вуглецю, бурого кольору, наймолодше з викопного вугілля. Використовується як місцеве паливо, а також як хімічна сировина. Містить багато води (43%), і тому має низьку теплоту згоряння. Крім того, містить більшу кількість летких речовин (до 50%). Утворюється з відмерлих органічних решток під тиском навантаження і дією підвищеної температури на глибинах бл. 1 км.

Нафта: забарвлення червоно-коричневе буває жовто-зелене і чорне іноді зустрічається і безбарвна нафта. Має характериний запах, легша за воду, у воді нерозчиннаю.

Нафта завжди перебуває у гірській породі, фактично у камені. Нафтові ріки, які може собі хтось уявити, зникли чи не сто років тому майже так само швидко, як і з'явилися. Нині паливо потрібно видобувати із надр землі. Нафта має у чомусь зберігатися, вона легша від води і може витекти на поверхню.

Природний газ – газоподібна корисна копалина без кольору і запаху, горить голубим полум’ям із виділенням великої кількості тепла, використовується як паливо і сировина для хімічної промисловості

Горю́чі сла́нці  — тверді горючі корисні копалини, осадові породи, що містять в основному органічну речовину (вимерлих морських і озерних тварин) що ріднить їх з нафтою. Як правило, це рештки найпростіших водоростей. В грудках всі сланці є досить твердими і щільними утвореннями, що іноді розшаровуються на плитки. Горючі сланці, крім того, легко спалахують і горять полум’ям, що коптить.

Торф  — порода рослинного походження, утворена протягом тисяч років з недорозкладених рослинних залишків (трав, мохів та деревини), які внаслідок високої вологості та поганого доступу повітря мінералізувалися лише частково. Колір торфу надає гумус, котрий зумовлює  його основні властивості й надає м'якість.

Отже, характеристики корисних копалин ви знаєте і можемо приступати до їх пошуків у межах України.

Зупинка «Геологічна експедиція» Ви повинні об’єднатися в групи. У нас парти розташовані в три ряди, отже маємо три геологічні експедиції. Кожна група отримує завдання. Прошу підійти до мене по одному учаснику експедиції.

Географічний практикум (матеріали в додатках)

1. Опрацювати матеріал, заповнити таблицю та показати на  карті  басейни  кам'яного  та  бурого  вугілля, (пошукова експедиція №1)

2. Опрацювати матеріал заповнити таблицю та показати карті нафтогазоносні райони   (пошукова експедиція № 2)

3. Опрацювати матеріал заповнити таблицю та показати на карті родовища горючих сланців, торфу, (пошукова експедиція №3)

Виступ групи 1 «Характеристика вугільних басейнів України»  Дякую

Виступ групи 2 «Характеристика нафтогазоносних регіонів України»   Дякую

Виступ групи 3 «Характеристика регіонів видобутку горючих сланців та торфу»

 

Розповідь вчителя (відео)

Нові технології створили умови для видобутку з раніше недоступних джерел природного газу, зокрема сланцевого, то що ж це за газ і чому його називають нетрадиційним давайте переглянемо відео.

Хочу зауважити, що  досліджуючи підземне царство ви знаходити скарби, якими і є корисні копалини.

• Прийом «Мікрофон»

Що вам відомо про наслідки видобутку паливних корисних копалин?

(Можливі відповіді):

• руйнується структура земної кори;
• нагромаджуються відходи, що призводить до змін форм рельєфу;
• утворюються порожнини в надрах землі, що призводить до зсувів та провалів ґрунту;
• відбувається змив родючого шару ґрунту;
• не контролюється пересування підземних вод в місцях утворення порожнин;
• виснаження ґрунтів та підземних вод;
• активізуються процеси вивітрювання, що веде до загибелі лісів.)

– Запропонуйте шляхи вирішення проблем:

(Можливі відповіді:

• Удосконалення державного законодавства за нанесення шкоди навколишньому середовищу.
• Використання певних досконалих технологій видобутку.
• Комплексна переробка сировини.
• Економне використання корисних копалин.
• Вторинна  переробка сировини .)

ЗАКРІПЛЕННЯ НОВИХ ЗНАНЬ І УМІНЬ(7хв)

Зупинка «Острів розуму»

Прийом «Вірю – не вірю»     Для закріплення знань проведемо гру «Вірю-не вірю», якщо ви зі мною погоджуєтеся, то біля порядкової номерації запишіть вірю або не вірю.

1. Чи вірите ви, що Донецький кам'яновугільний басейн більший за Львівсько-Волинський за площею і загальними запасами? (Вірю)

2. Чи вірите ви, що в Західному нафтогазоносному регіоні на даний момент добувають 80 % української нафти і газу? (Не вірю)

3. Чи вірите ви, що вугілля Львівсько-Волинського кам’яновугільного басейну більш якісне, ніж Донецького? (Не вірю)

4. Чи вірите ви, що в Дніпровському буровугільному басейні видобуток здійснюється переважно відкритим кар’єрним способом? (Вірю)

5. Чи вірите ви, що найбільше родовище горючих сланців на Україні Бовтиське? (Вірю)

6. Чи вірите ви, що родовища торфу поширенні на півдні Україні? ( вірю)

ПІДСУМОК УРОКУ (5 хв)

Зупинка «Повернення додому»

Ось і добіг до завершення наш урок і нам з вами настав час підсумувати все, що ми встигли зробити та чого навчилися. На допомогу візьмемо шість яскравих капелюхів.

Отже, хочу запросити шістьох  учнів

Білий капелюх (інформатор)

На уроці ми дізналися____________________________________________

_______________________________________________________________

Чорний капелюх (критик)

На жаль________________________________________________________

_______________________________________________________________

Жовтий капелюх (позитив)

Дуже добре, що_________________________________________________

_______________________________________________________________

Червоний капелюх (емоції)

Вивчаючи тему ми відчули________________________________________

_______________________________________________________________

Зелений капелюх (ідеї)

Я пропоную_____________________________________________________

________________________________________________________________

Синій капелюх (контроль)

Увага! Запам’ятайте_____________________________________________________

_________________________________________________________________

Вікторина «Най, най, най…..»

1.     Найбільший за площею вугільний басейн?  Дніпровський буровугільний

2.     Найбільший за запасами вугілля?                   Донецький

3.     Найменша глибина залягання пластів?  Дніпровський буровугільний

4.     Найменший за площею?                          Львівсько-Волинський

5.     Найбільша глибина залягання?              Донецький

6.     Найпотужніші пласти кам’яного вугілля?  Донецький

7.     Значний відсоток коксівного вугілля?    Львівсько-Волинський

РЕФЛЕКСІЯ

Заключні слова вчителя:

Я дуже вдячна вам за плідну співпрацю на уроці. Тему «Корисні копалини»  ви продовжуватимете вивчати на наступних уроках географії і зрозумієте ще більше, наскільки важливими у нашому житті вони є. Ви добре попрацювали.  

Таких учнів як……..мабуть в майбутньому чекає професія геолога, ви вміло застосовували свої знання та навички та йшли до мети, дехто проявив себе творчо під час нашої експедиції, бажаю вам розвиватися і далі…

Домашнє завдання (2хв)

1. Опрацювати зміст підручника ( )
2. Позначити на контурній карті родовища паливних корисних копалин.

На цьому наш урок завершено До побачення.

 

 

Додатки

 

 

Знайомство   Позначте значком «+» свій настрій на початку уроку
Зупинка «Вхід у підземне царство»	Самооцінювання (правильна відповідь 1 бал) _____
Тема уроку
Зупинка «Острів логіки»	Група корисних копалин Тектонічні структури             Самооцінювання від 1 до 12 балів  _______
«Словничок»
«Геологічна експедиція» Заповнити таблицю, опрацювавши наданий матеріал. Характеристики басейну Донецький кам’яновугільний басейн (ДОНБАС) Львівсько-Волинський кам’яновугільний басейн Дніпровський буревугільний басейн 1. Площа, на території яких областей розміщений, умовне позначення             2.Початок розробки родовищ басейну         3.Глибина залягання шарів вугілля         4. Товщина (потужність) шарів       5. Спосіб видобутку       6. Види вугілля, що видобувається           7. Основні центри видобутку         Самооцінювання роботи в групі від 1 до 12 балів___________
Зупинка «Острів розуму»	1.____________ 2.____________ 3.____________ 4.____________ 5_____________ 6_____________       Самооцінювання роботи в групі від 1 до 12 балів___________
Зупинка «Повернення додому»

 

Подорож до підземного царства скарбів

Знайомство   Позначте значком «+» свій настрій на початку уроку
Зупинка «Вхід у підземне царство»	Самооцінювання (правильна відповідь 1 бал) _____
Тема уроку
Зупинка «Острів логіки»	Група корисних копалин Тектонічні структури             Самооцінювання від 1 до 12 балів  _______
«Словничок»
«Геологічна експедиція» Заповнити таблицю, опрацювавши наданий матеріал. Характеристики нафтогазоносного регіону Донецько-Придніпровський (східний )   Карпатський нафтогазоносний регіон  (західний) Причорноморсько-Кримський нафтогазоносний регіон (південний)   1. Розташування: в межах яких областей           2. Умовне позначення нафти і газу       3.Початок розробки родовищ           4.Глибина  залягання шарів         5. Відсоток видобутку       6. Найбільші родовища
Зупинка «Острів розуму»	1.____________ 2.____________ 3.____________ 4.____________ 5_____________ 6_____________       Самооцінювання роботи в групі від 1 до 12 балів___________
Зупинка «Повернення додому»

 

 

Подорож до підземного царства скарбів

Знайомство   Позначте значком «+» свій настрій на початку уроку
Зупинка «Вхід у підземне царство»	Самооцінювання (правильна відповідь 1 бал) _____
Тема уроку
Зупинка «Острів логіки»	Група корисних копалин Тектонічні структури             Самооцінювання від 1 до 12 балів  _______
«Словничок»
«Геологічна експедиція» Заповнити таблицю, опрацювавши наданий матеріал. Характеристики регіонів Регіони видобутку горючих сланців Регіони видобутку торфу 1. Розташування регіонів видобутку         2. Умовне позначення корисної копалини     3. Товщина покладів         4. Використання         5. Найбільші родовища
Зупинка «Острів розуму»	1.____________ 2.____________ 3.____________ 4.____________ 5_____________ 6_____________       Самооцінювання роботи в групі від 1 до 12 балів___________
Зупинка «Повернення додому»

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

Характеристика вугільних басейнів України

робота з атласом, підручником та додатковим матеріалом

Донецький кам'яновугільний басейн

Донецький кам'яновугільний басейн – найбільший та найважливіший в Україні. Він розміщений на територіях Луганської, Донецької, Дніпропетровської та частково у Полтавській та Харківській областях. Перші родовища були відкриті в 1721 р. експедицією під керівництвом Г. Капустіна. Першу шахту закладено в 1795 р. Цей басейн залишається основним і сьогодні. Нині загальна площа Донецького кам'яновугільного басейну становить близько 50 тис. км², промислові запаси 43,2 млрд. т.,  коксівне вугілля - 30% загальних запасів.

Кам’яновугільні поклади Донбасу зосереджені у 120 вугільних пластах, що залягають на глибині від 60 м до 1700 м,  шари вугілля  досягають робочої потужності в 0,6 м, максимально — до 1,2–1,5 м.  Причому є всі типи викопного вугілля — від бурого до високоякісного антрациту.  Основні центри видобутку: Донецьк, Макіївка,   Лисичанськ,  Горлівка, Павлоград. 

Львівсько-Волинський вугільний басейн

Львівсько-Волинський кам’яновугільний басейн – другий за значенням в Україні. Він знаходиться на північному заході країни на межі Львівської та Волинської областей. У 1912р першим, хто висловив думку, що тут є кам'яне вугілля, був вчений Тетяєв, а пізніше І. Самсонович у 1932. У 1940-1941 роках геологами було підтверджені висновки перших дослідників, але війна не дала приступити до освоєння басейну: тільки з 1954 р. на Львівщині розпочинається будівництво шахт. Волинські шахти починають свій вік з 1950р. Першу шахту почали будувати в 1953р, здали в експлуатацію в 1957р.

Вугілля використовується як енергетичне паливо і для побутових потреб. Порівняно з Донбасом загальні показники якості вугілля нижчі, воно характеризується меншою теплотворністю та більш високою зольністю. Площа Львівсько-Волинського басейну 10 тис. км^2. Глибина залягання пластів 300-700м. Потужність шарів до 2,8м. Коксівне вугілля – 40% загальних запасів.

Основні центри видобутку: Нововолинськ, Червоноград.

Дніпровський буровугільний басейн

Найбільші запаси бурого вугілля зосереджені в Дніпровському басейні. Він простягається вздовж Дніпра з північного заходу на південний схід територією Житомирської, Київської, Черкаської, Кіровоградської та Дніпропетровської областей.

•      Буре вугілля слабкометарфізоване – перехідна стадія від викопного торфу до кам'яного вугілля. Ступінь метаморфізації залежить не стільки від віку вугілля, а скільки від тектонічного тиску. За віком буре вугілля буває старішим за кам'яне. Вугілля малокалорійне не можна перевозити на великі відстані. Використовується як місцеве паливо. Площа басейну – 100 тис. км2. Загальні запаси 6 млрд. т. Глибина залягання пластів 150-180м. Потужність шарів 3-12м. Спосіб видобутку: кар’єрний.

Початок розробки з кінця 17 ст. основні центри: Ватутін, Новомиргород.

Характеристика нафтогазоносних регіонів України.

робота з атласом, підручником та додатковим матеріалом

2 група

Донецько-Придніпровський(східний )

  Донецький-Придніпровський нафтогазоносний регіон знаходиться на північному сході України в межах Чернігівської, Сумської, Полтавської, Дніпропетровської, Харківської, Донецької і Луганської областей. Нафта й газ цього регіону приурочена до Дніпровсько-Донецької западини.

Розвідування покладів нафти у цьому регіоні розпочалося у середині 30-х років XX ст., а їх експлуатація – у повоєнні роки. Найбільша глибина залягання нафтових горизонтів становить понад 5 тис. метрів. Це головний нині район видобутку нафти й газу в Україні. Він дає 57% нафти та 90% газу, що видобувались в Україні.

Значними нафтовими родовищами є Леляківське, Радченківське, Качанівське, Гнідинцівське, Глинсько-Розбишівське; газовими – Шебелинське, Хрестищенське, Єфремівське, Кегичівське, Західнохрестищенське, Качанівське та ін.

Карпатський нафтогазоносний регіон (західний)

Карпатський нафтогазоносний регіон знаходиться на південному заході України в межах Львівської, Івано-Франківської та Чернівецької областей. Це один з найдавніших центрів нафтовидобутку. Примітивне (колодязне) видобування нафти тут відоме з XVII ст., промислове – з другої половини XIX ст. Нафта й газ залягають на глибинах від 150 м до 3000 м.

Найбільшими нафтовими родовищами є Битків-Бабчинське, Долинське, Орів-Уличнянське; серед газових слід відзначити – Дашавське, Калуське, Рудківське, Лопарське та Більче-Волицьке родовища.

Промислові запаси природного горючого газу через тривалість і великі обсяги видобутку в роки перебування України в складі СРСР на Передкарпатті практично вже вичерпані. Для розвідки нових родовищ потрібні значні кошти.

Причорноморсько-Кримський нафтогазоносний регіон (південний)

Причорноморсько-Кримський нафтогазоносний регіон охоплює територію суходолу і прилеглих до нього акваторій Чорного моря на півдні України, початок розробки родовищ 20-ті роки 20 ст. У цьому регіоні запаси нафти становлять 3%, а газу – 6% від загальноукраїнських. Глибина залягання 350-4500 м. Найбільші родовища газу –Штормове та Голицинське. Оскільки південна частина України ще недостатньо вивчена на нафто- й газоносність, то в майбутньому тут (включаючи шельф Чорного і Азовського морів) можуть бути виявлені нові ресурси рідкого і газового палива.

 «Характеристика регіонів видобутку горючих сланців та торфу»

Група 3

робота з атласом, підручником та додатковим матеріалом

До паливних ресурсів відносять горючі сланці. Прогнозові запаси 3,7 млрд.т., Горючі сланці залягають широкою смугою вздовж усіх Українських Карпат, в окремих місцях товщина покладів сягає 1,5 км. На рівнинній частині України найбільші родовища горючих сланців розташовані на межі двох областей – Кіровоградської та Черкаської. Горючі сланці Бовтиського родовища можуть бути ймовірним джерелом палива для теплових електростанцій та цінною сировиною для хімічних виробництв. Тут наявні більше 10 пластів горючих сланців потужністю від 1 до 25м. Горючі сланці можуть бути пали­вом для хімічних виробництв Перегонка сланців дозволяє отримати такі цінні продукти, як смола (близько 4%), газ.

 

 Торф – тверде горюче паливо, використовується на електростанціях, як добриво, газ для автомобілів, підстилка для худоби, торфоперегнійні горшки, лікувальні ванни. Торф малокалорійне паливо, проте його добування в порівнянні з іншими видами значно дешевше.

У північній частині України є понад 2500 переважно невеликих родовищ торфу. Найбільші з них – у Волинській, Рівненській та Чернігівській областях.

Родовища торфу в Україні сформовані порівняно недавно – у антропогені і використовуються переважно в сільському господарстві. Промисловий видобуток цієї паливної корисної копалини в Україні не ведеться з 1996 року.