Конспект до теми "Козацько-селянські повстання 20-30 років XVII ст."

Тема: Козацько-селянських повстань 20-30 років XVII ст.

Клас: 8 клас

Мета: визначати причини козацько-польських збройних конфліктів і повстань; охарактеризувати перебіг козацьких виступів проти польської влади; дослідити у чому виявлявся національно-визвольний характер козацьких рухів; ознайомитися з поняттями і термінами «Куруківська угода», «Тарасова ніч», «Ординація Війська Запорозького»; продовжувати формувати уміння роботи з історичною картою та аналізом історичних джерел.

Очікуванні результати навчання:

Після цього уроку учні зможуть:

• визначати причини та наслідки повстань 20–30-х років XVII ст.;
• показувати на карті території, охоплені національно-визвольним рухом;
• визначати причинно-наслідкові зв’язки основних подій;
• називати імена визначних козацьких провідників;
• на основі писемних джерел аналізувати й узагальнювати історичні явища ;

Тип уроку: урок засвоєння нових знань

Основні дати:

1625  р. – виступ гетьмана Марка Жмайла  проти польської влади;

1630  р. – повстання під проводом  Тараса Федоровича (Трясила);

1635  р. – зруйнування   козацької   фортеці Іваном Сулимою;

1637 – 1638 рр. – козацьке повстання під проводом         Павла Бута, Якова Острянина і Дмитра Гуні;

1638  р. – прийняття «Ординації  Війська Запорозького».

Історичні особистості: Марк Жмайло, Тарас Федорович (Трясило), Павло Бут, Яков Острянин , Дмитро Гуня.

Обладнання: Підручник Гісем О. В., Мартинюк О. О. презентація, атлас, ілюстративний матеріал.

Хід уроку

І. Організаційний момент (1 хв.)

Привітання з учнями, перевірка присутності, поділ учнів на 3 групи.

ІІ. Актуалізація опорних знань (5 хв)

• Бесіда

1. Охарактеризуйте зміни в церковному житті України внаслідок Берестейської унії.

2. Як було відновлено православну церковну ієрархію в Україні?

3. Які заходи для зміцнення православної церкви здійснив П. Могила?

• Учні заповнюють таблиця ЗХВ.

В першу колонку записують те, що їм вже відомо з теми уроку, в другу – те що хочуть дізнатися, третю – те що дізналися, останню заповнюють в кінці уроку.

Знаю	Хочу дізнатися	Дізнався, Вивчив

ІІІ. Мотивація навчальної діяльності (1 хв.)

Сьогодні ми перегорнемо з вами ще одну героїчну сторінку в історії українського народу. Період національно-визвольних повстань 20-30 рр. XVII ст., які стали передднем великої Національно-визвольної війни під проводом Б. Хмельницького.

IV. Представлення теми та мети уроку (4 хв.)

Темою нашого уроку є «Козацько-селянські повстання 20–30-х років ХVІІ ст.» Сьогодні ми визначимо причини козацько-польських збройних конфліктів і повстань, дізнаємося про їх перебіг, а також охарактеризуємо результати та історичне значення збройних конфліктів.

 Попрацюємо за таким планом:

1. Причини повстань 20-30-х років XVII ст.

2. Польсько-козацький збройний конфлікт 1625  р. 

3. Повстання Тараса Федоровича (Трясила) 1630 р.

4. Повстання Івана Сулими 1635 р.

5. Козацьке повстання 1637—1638  рр. Прийняття «Ординації Війська Запорозького».

V. Проблемне питання (1 хв.)

Чи вважаєте Ви, що козацько-селянські повстання завершилися поразкою для повсталих? Відповідь обґрунтуйте.

VІ. Вивчення нового матеріалу (30 хв.)

Давайте з вами застосуємо досить цікавий та пізнавальний метод, який допоможе нам сьогодні у вивченні теми. Метод «фішбоу».

Схему перенесіть у зошит, ви будете з нею працювати протягом усього уроку. Голова – це проблема уроку, верхні кісточки – це причин та передумови, нижні кісточки – основні факти, хвіст – висновок. Проблемою уроку є нашого уроку. З причинами та фактами ви ознайомитеся протягом уроку і висновки запишете в кінці. З схемою будемо працювати протягом цілого уроку, тому не забувайте її заповнювати.

1. Причини повстань 20-30-х років XVII ст.

Давайте разом визначимо причини козацько-селянських повстань 20-30-х років XVII ст.

Посилення феодального, національного та релігійного гніту.

• Зростання утисків селян і козаків з боку польських панів.
• Наступ католицизму в Україні, обмеження та утиски православної віри.
•  Небажання польського уряду рахуватися з інтересами українського козацтва.
•  Невиконання обіцянок польського уряду, які були дані козакам, після Хотинської війни.
•  Відмова козаків, які були виписані з реєстру, після завершення Хотинської війни виконувати накази королівських урядників щодо повернення під владу своїх старих господарів та збереження ними військового устрою.

2. Польсько-козацький збройний конфлікт 1625  р. 

• Робота з документом

Зараз перед вами зображений документ в якому О. Бойко дав оцінку «Куруківській угоді» ознайомившись з нею ви висловлюєте свою думку, чи згодні ви з оцінкою і свою думку аргументуйте.

Документ:«Куруківська угода була компромісом між офіційною польською владою та верхівкою козацтва, але вона зовсім не задовольняла інтереси більшості повсталих, які мусили повертатися у кріпацтво. Саме тому вона прискорила остаточний поділ козацтва на дві групи: заможне реєстрове козацтво, яке дотримувалося поміркованої лінії та йшло на компроміси з урядом, і нереєстрове, яке посідало радикальну позицію».

• Робота з картою 

Користуючись картою зображену перед вами або ж в атласі назвіть місце, де восени 1625 р. відбулася вирішальна битва між козаками під проводом Марка Жмайла  польським військом під командуванням С. Конєцпольського.

3. Повстання Тараса Федоровича (Трясила) 1630 р.

• Робота в парах

1 – учень. Опрацювати текст підручника на с. 83-84 і визначити причину повстання під проводом Тараса Федоровича (Трясила).

2 – учень. Опрацювати текст підручника на с. 83-84 і визначити наслідки та значання повстання під проводом Тараса Федоровича (Трясила).

• Історична довідка

Тарас Федорович (Трясило)

• Обіймав посаду корсунського полковника, а з 1629 р. — козацький гетьман.

• Навесні 1630 р. очолив повстання проти польської влади на Київщині та Полтавщині.

• Завдав поразки польським військам під Корсунем і здобув Переяслав, який польські війська так і не змогли відбити у повстанців.

• 20 травня 1630 р. влаштував полякам «Тарасову ніч», знищивши велику кількість ворогів, причому багатьох представників найшляхетніших польських родів.

• Після укладення Переяславської угоди (29 травня 1630 р.), яка підтвердила умови Куруківської угоди і збільшила реєстр до 8 тис., Трясило з частиною козаків відійшов на Запорожжя, пізніше намагався організувати нове повстання проти Польщі.

4. Повстання І. Сулими 1635 р.

Поділ учнів на три групи. Кожна з груп опрацювує матеріал підручника на с. 84-85. Потім кожна з них отримує окреме завдання.

Група 1

• З якою метою була побудована фортеця Кодак?
• Як на побудову фортеці відреагували козаки?

Група 2

• Чому повстання під проводом Івана Сулими було невдалим?

Група 3

• На карті показати похід запорожців на чолі з Іваном Сулимою на фортецю Кодак та її зруйнування.

5. Козацьке повстання 1637—1638  рр. Прийняття «Ординації Війська Запорозького».

• Історична довідка

Яків Острянин (Остряниця, Іскра)

• Один із керівників повстання 1638 р. проти Польщі.

• У 1633 р. обраний полковником реєстрового козацтва, брав участь у війні з московським військом (1634) на Сіверщині.

• Після поразки Павлюка під Кумейками обраний нереєстровими козаками гетьманом, підняв козаків на повстання.

• Переміг польське військо у квітні 1638 р. під містом Говтвою, а у травні зазнав поразки під Лубнами.

• Разом із частиною козаків відступив на Слобідську Україну, оселився поблизу Чугуєва.

• Загинув під час козацьких заворушень.

Дмитро Гуня

• Козацький гетьман 1638 р.

• Після поразки Павлюка під Кумейками вдалим маневром врятував козацький загін від розгрому.

• Очолив повстання 1638 р. після того, як Остряниця пішов на Слобожанщину.

• Довго тримав оборону в урочищі Старці, але 7 серпня 1638 р. вимушений був скласти зброю.

Павло Бут (Павлюк)

• Гетьман нереєстрового козацтва, очолив повстання 1637 р. Протии Польщі, закликав рішуче стати «за віру християнську і наші золоті вольності».

• Його сподвижниками були Карпо Скидан, Дмитро Гуня, Семен Биховець.

• На допомогу козакам виступили загони селян та міщан Подніпров’я і Лівобережжя, але ці загони діяли роз’єднано і мали погане озброєння.

• Після програної битви під Кумейками 6 грудня 1637 р. Повстанці потрапили в облогу, і Бут вимушений був піти на переговори, де був підступно схоплений і пізніше страчений у Варшаві.

«Ординація Війська Запорозького»

• Ухвалена польським сеймом у березні 1638 р.

• Козаки позбавлялися права обирати старшин, заборонялося козацьке судочинство.

• Реєстрове козацтво скорочувалося до 6 тис.

• Без дозволу урядового комісара під загрозою смерті ніхто на мав права йти на Січ.

• Козакам дозволялося жити тільки на території реєстрових полків.

• Два полки реєстрових козаків повинні постійно стояти на Запорожжі.

• Запитання

1. Яким був склад учасників повстання 1637 р.?

2. Чому повстанці вимушені були піти на підписання мирної угоди?

3. Унаслідок яких подій польський уряд ухвалив «Ординацію Війська Запорозького»? Що вона передбачала? Спробуйте її порівняти з Куруківською угодою.

VІІ. Узагальнення та систематизація знань

На закріплення пропонує Вам визначити особливості, значення та наслідки козацьких повстань початку XVII ст.

• Робота в групах (за методом «Дерево рішень»)

Для цього я вас поділю на 3 групи, кожна з яких занотовуватиме результати роботи інших груп, доповнюватиме та задаватиме запитання.

Група 1.

• З’ясовує особливості козацько-селянських повстань початку XVII ст.

Група 2

• Наслідки козацько-селянських повстань початку XVII ст.

Група 3

• Значення козацько-селянських повстань початку XVII ст.

Особливості	Наслідки	Значення
Участь селян і міщан у повстаннях, масове покозачення населення. Боротьба за соціальне визволення. Релігійні гасла. Національно-визвольна спрямованість. Боротьба за встановлення козацьких порядків	Поширення ідей національного визволення серед українського населення. Набуття досвіду визвольної боротьби. Наступ польської влади на права козаків, посилення утисків козацтва	Повстання засвідчили, що козацтво є провідною верствою українського суспільства. У ході повстання вперше звучать звернення до всього населення України із закликом підтримати козаків. Чітко визначалася мета Боротьби — визволення України з-під влади Речі Посполитої

VІІІ. Підведення підсумків уроку (1 хв.)

Отож, наш урок підійшов до завершення. Я вважаю, що ми сьогодні плідно попрацювали. Оцінки я оголошу на наступному уроці, адже додому вам буде цікаве завдання.

ІХ. Домашнє завдання (1 хв.)

• Опрацювати §13підручника.
• Зробити історичний портрет одного з очільників повстання 20-30 років XVII ст у вигляді Діаграми Вена.

• Скласти хронологічну таблицю «Козацькі повстання 20–30-х років XVII ст.