"Козацька школа національно-патріотичного виховання"

ГРОМАДСЬКА ОРГАНІЗАЦІЯ «Козацька школа національно-патріотичного виховання»

Виховна проблема школи:

«Формування творчої соціально-активної особистості через впровадження інтерактивних технологій у процесі виховання»

Мета:  виховання в учнів почуття патріотизму, формування комплексними підходами, як майбутнє держави, розкрити сутність козацької педагогіки, обґрунтувати можливість її застосування в практиці роботи 5 навчальних закладів, систематизувати основні засоби козацької педагогіки для використання у навчально-виховної роботи.

Завдання: -  сприяння сприятливих умов для виховання та розвитку патріотичних почуттів молоді, розвиток активних громадян, прищеплення любові до української культури та традицій.Вивчити й проаналізувати психолого-педагогічну літературу щодо національно-патріотичного виховання; - ознайомитися із Концепцією української козацької педагогіки- розробити концепцію Козацької школи в умовах шкільного навчального закладу, модель та структуру її функціонування; - розробити орієнтовне перспективне планування роботи Козацької школи. Представлена робота має комбінаторно- моделюючий характер, бо створена на основі творчого поєднання ідей виховання підростаючих поколінь на патріотичних, героїчних, національних традиціях українського козацтва та створення на засадах козацької педагогіки виховної системи дошкільного навчального закладу. Розбудована виховна система опирається на філософські засади вчених, педагогів, досвід педагогів-новаторів та діячів козацького руху.

Принципи: національної спрямованості виховання, культуровідповідності, гуманізації виховного процесу, суб’єкт-суб’єктної взаємодії , цілісності, акмеологічний , особистісної орієнтації означає,  життєвої творчої самодіяльності, толерантності

Колиска наша – ненька Україна,

Сини її – преславні козаки,

Що йшли за правду і за волю

З життя земного в вічне…

Завдання виховної діяльності :

1. Забезпечити реалізацію особистісно орієнтованого, діяльнісного, системного, компетентнісного підходів до організації виховного процесу в шкільному й класному колективах.
2. Створити виховний простір як основу розвитку творчого потенціалу всіх суб`єктів освітнього процесу, їх саморозвитку й самореалізації.
3. Організувати виховний процес на засадах народної, родинної та етнопедагогіки з урахуванням вікових особливостей дитини.
4. Широко проваджувати в практику інноваційні виховні технології (проектні, ігрові, «Створення ситуації успіху», тощо).
5. Оптимізувати співпрацю органів учнівського самоврядування, дитячих та юнацьких громадських організацій.
6. Забезпечити науково-методичний та психологічний супровід реалізації моделі.
7. Залучити батьківську громаду, представників органів державної влади, громадських і благодійних організацій до виховання дітей та учнівської молоді.

Запорукою ефективності виховного процесу є органічне поєднання системи принципів національно-патріотичного виховання в цілісну систему, яка забезпечує досягнення відповідних результатів — міцно і органічно засвоєних загальнолюдських і українських національних цінностей.

Основними принципами національно-патріотичного виховання є:

• принцип національної спрямованості виховання, який передбачає формування у молоді національної свідомості, любові до України, свого народу, шанобливого ставлення до його культури, здатності зберегти свою національну ідентичність, пишатися приналежністю до українського народу, брати участь у розбудові та захисті своєї держави;
• принцип культуровідповідності, який передбачає виховання як культуротворчий процес, спрямований на формування базової культури особистості, базуючись на набутому морально-етичному досвіді людства.
• принцип гуманізації виховного процесу зосереджує увагу на особистості як вищій цінності.
• принцип суб’єкт-суб’єктної взаємодії передбачає, що учасники виховного процесу виступають рівноправними партнерами у процесі спілкування, беруть до уваги точку зору один одного, визнають право на її відмінність від власної, узгоджують свої позиції.
• принцип цілісності означає, що виховання організовується як системний педагогічний процес, спрямований на гармонійний та різнобічний розвиток особистості, формування в неї цілісної картини світу, передбачає забезпечення наступності напрямів та етапів виховної роботи.
• акмеологічний принцип вимагає орієнтації виховного процесу на вищі морально-духовні досягнення і потенційні можливості особистості, створення умов для досягнення нею життєвого успіху, розвиток індивідуальних здібностей.
• принцип особистісної орієнтації означає, що загальні закони психологічного розвитку проявляються у кожної людини своєрідно і неповторно.
• принцип життєвої творчої самодіяльності передбачає становлення особистості як творця свого життя, який здатен приймати особисті рішення, і нести за них відповідальність, повноцінно жити і активно діяти, постійно самовдосконалюватися, адекватно і гнучко реагувати на соціальні зміни.
• принцип толерантності передбачає інтегрованість української культури в європейський та світовий простір, формування у вихованців відкритості, толерантного ставлення до цінностей, відмінних від національних ідей, до культури, мистецтва, вірувань інших народів, здатності диференціювати спільне та відмінне в різних культурах, сприймати українську культуру, як невід’ємну частину загальнолюдської.

Умови реалізації виховної діяльності:

1. Створення необхідних умов для виховання дітей та учнівської молоді, розвитку їх здібностей, професійного самовизначення.
2. Підвищення професійної компетентності вчителів, пов’язаної зі здійсненням процесу виховання.
3. Наукове і організаційно-методичне забезпечення процесу виховання.
4. Активізація творчої ініціативи вчителів, батьків у виборі методів, форм, засобів та технологій виховання.
5. Забезпечення єдності навчання і виховання.
6. Координація дій педагогічного колективу та сім’ї з питань виховання дітей.
7. Популяризація перспективного передового досвіду роботи з проблем виховання і організації життєдіяльності учнівського колективу.
8. Співпраця вчителів, батьків, учнів, громадських організацій у формуванні родинно-сімейних, національно - культурних цінностей.
9. Посилення ролі сім’ї у вихованні дітей, зміцнення взаємодії сім’ї та навчального закладу.
10. Об’єктивне оцінювання результатів виховання учнів та продуктивності колективних творчих  справ.

Очікувані результати виховної діяльності :

   Передбачається, що досягнення зазначених цілей та завдань виховної діяльності дає можливість сформувати духовну, високоморальну, життєво компетентну особистість у системі, яка формується і розвивається із стійкою мотивацією на здоровий спосіб життя, духовно багата, морально стійка, національно свідома, соціально адаптована.

• Класні колективи спільно з класними керівниками включені у проектну діяльність в рамках виховного простору закладу.

• Створення відкритого виховного простору в цілому і в класних колективах;
• Організація роботи з обдарованими дітьми;
• Співпраця з громадськими організаціями і соціальними інституціями;
• Розвиток творчої ініціативи учнів, батьків, учителів;
• Вироблення індивідуального стилю роботи педагога;
• Підвищення і вдосконалення професійної компетентності педагогічних працівників і популяризація передового педагогічного досвіду з проблем виховання і організації життєдіяльності учнівського колективу;
• Поєднання організаційно-педагогічної, родинно-сімейної, національно-культурної, просвітницької діяльності вчителів, батьків, учнів і місцевої громади.
• Військово-патріотичне виховання – це підготовка та виховання самовідданих, свідомих захисників Батьківщини, готових у будь-яких умовах вступити на захист територіальної   Складний процес героїко-патріотичного виховання здійснюється за допомогою різноманітних форм роботи, вибір яких залежить від змісту та завдань виховної роботи, вікових особливостей вихованців з урахуванням основних напрямів діяльності школярів.