Козацького роду нема переводу Народознавче свято

Козацького роду нема переводу

Народознавче свято

Мета: розширювати знання учнів про славне минуле українського народу, про козаччину, формувати уявлення про життя на Запорозькій Січі; зацікавити учнів історією нашого народу; виховувати почуття патріотизму, бажання захищати свою батьківщину.

ХІД ЗАХОДУ

Беруть участь учні класу, їхні батьки, учителі.

Ведучий. Україно, земле рідна,

Земле сонячна і хлібна,

Ти навік у нас одна.

Ти, як мати, найрідніша,

Ти з дитинства наймиліша,

Ти і взимку найтепліша,

Наша отча сторона.

1-ша ведуча. Коли осінь вступає у свої права...

2-га ведуча. І все навкруги покриває вона різнобарв­ним золотим покривалом...

Ведучий. Приходить до нас свято Покрова Божої Матері.

1-ша ведуча. З давніх часів наш народ вірить, що українську землю захищає Божа Матір... Красиво розпростерши над нею свій не­бесний покров.

2-га ведуча. Як свою заступницю особливо почитали її козаки.

Ведучий. Мабуть тому Указом Президента України  № 966  від 7 серпня 1999 року встановлено    у день свята Покрови Пречистої Богородиці -14 жовтня  відзначати День українського козацтва.

1-ша ведуча. А14 жовтня 2014 року видано Указ Президента України № 806, яким установлено 14 жовтня щорічно відзначати  ще й День захисника України.

2-га ведуча.  З цього приводу ми сьогодні зі­бралися у святковому залі; щоб привітати сильну половину люд­ства — мужніх, сміливих, від­важних лицарів — зі святом — Днем Захисника України.

Ведучий. Захисники України — це і лицарі козаки, і герої Крут, і Сі­чові стрільці, і, воїни Великої Вітчизняної війни.

1-ша ведуча. Захисники України — це і солдати незалежної Української держави, і учасники Революції Гідності, захисники  територіальної цілісності України в зоні проведення  антитерористичної операції.

2-га ведуча. Захисники України — це і юнаки, які є в на­шому залі і які в майбутньому стануть мужніми захисниками України.

Разом. Тож вітаймо їх, наших славних захисників !

Звучить пісня «Сяяли на сонці».

1-ша ведуча. Запрошуй наших хлопців, ми хочемо приві­тати їх з Днем Захисника України. (Ведучий виходить.)

    І бути гідними свого народу.

(Ведучий входить.)

Ведучий. Дівчата, у нашому класі сталася незвичайна подія. Хлопці вбили собі в голову, що сьогодні, в День українського козацтва, вони не учні, а вільний козацький курінь, і нікого із сторонніх в клас не пускають. Я біжу до них. Де моя вишита сорочка?

1-ша ведуча. Почекай, а що нам робити? Ми ж хотіли при­вітати хлопців.

Ведучий. Хіба ви не знаєте, що прекрасна половина люд­ства — дівчата і жінки — в Січ не допускалися? Я побіжу в роз­відку, а ви почекайте, можливо, повернуся з повідомленням.

Ведучі виходять, входять хлопці.

1-й   хлопець, Волі, волі нам!

2-й  хлопець. Чоловік без волі - як кінь на припоні!

3-й хлопець. Життя не має ціни, але воля дорожча за життя!

4-й -хлопець. І золота клітка для пташки неволя!

5-й   хлопець.  Коли козак у полі — то він на волі!

6-й хлопець. Степ та воля — козацька доля!

7-й хлопець. Де козак, там і воля!

8-й хлопець. Козацькому роду нема переводу!

1й хлопець. Хто буде нашим отаманом?

2-й хлопець. Кого будемо обирати?

3-й хлопець. Сашка!

4-й хлопець. Богдана!

5-й хлопець. Максима!

6-й хлопець. Нехай Сергій буде кошовим, він сильний, мов тур.

7-й хлопець. Сильний тілом та слабкий головою.

8-й хлопець. Сашка! Він хоробрий, розумний та справедливий.

Всі разом. Гаразд, хай буде Олександр батьком нашим!

1-й хлопець. Отепер воля. Самі будемо жити, самі — вчитися.

2-й хлопець. Січ, Січ...

Рве стрімкі пороги,

Там козацтво виростало,

Слави, волі здобувало!

Рідну землю захищала і народ наш

Прославляла!

7-й хлопець Лиха ж отчий край зазнав...

Людолов нас чатував, щоб позбавить дому.

Бранців до галер кували, ржею зло­би пожирали...

8-й хлопець. Шляхта нас вогнем пекла, на тортури прирекла.

Цар Петро і Катерина зневажали наш народ.

Але наш народ боровся,

І Хмельницький в нас знайшовся,

І Сірко, і Дорошенко, й Полуботок, й Морозенко...

1-й хлопець Рабства каламутну ніч переборювала Січ,

Козаків боялись зайди, бо була в них сила Правди!

Звучить пісня «Гей, там на горі Січ іде» .

ГЕЙ, ТАМ НА ГОРІ СІЧ ІДЕ

Гей, там на горі Січ іде,

Гей, малиновий стяг несе,

Гей, малиновий,

Гей, попереду кошовий,

Гей, як той орел степовий.

Гей, як той орел,

наше славне товариство...

Гей, марширує — раз, два, три!

Гей, отамане батьку наш,

Гей, веди, батьку, вперед нас.

 

Гей, веди, батьку,

наше славне товариство...

Гей, марширує — раз, два, три!

Гей, повій, вітре, зі степів,

Гей, дай нам силу козаків,

Гей, дай нам силу,

наше славне товариство...

Гей, марширує — раз, два, три!

Гей, дай нам силу й відвагу,

Гей, Україні на славу,

Гей, Україні, наше славне товариство...

Звучить музика з опери М. Лисенка «Тарас Бульба».

Козаки (сумно). Пам’ятаємо, батьку.

3-й хлопець Мелькають червоні жупани,

Вирує, кипить Дніпро,

                          І Байда стріляє в султана,

                          Підвішений за ребро.

4-й хлопець І грізні полки Богдана,

                          Шляхетську орду женуть,

             А з півночі, десь за бураном,

            На поміч стрільці ідуть!

Отаман   Знаєте, як наші предки У бої ходили?..

Як за честь Вкраїни-неньки   Голови ложили?

Козаки. Знаємо, батьку.

5-й хлопець На острові на Хортиці,

За порогами Дніпра,

Там зійшла козацька слава

Для народного добра.

6-й хлопець Там стояли на сторожі

Запорожці Січові.

Ой не раз там до схід сонця

Грали сурми бойові!

7-й хлопець Тут життя і кров віддали

Запорозькі  козаки,

Україну рятували

Від ворожої руки.

8-й хлопець Турків клятих, татарву...

Чінгісхан ввірвався в хату:

Нищить все, лютує, клятий,

Хоче в крові утопити Україну, неньку сиву,

Нас занапастити.

4-й хлопець І поляки коси рвали,

Синів, дочок у полон брали..

Скільки горя ти зазнала,

Матінко моя?!

5-й хлопець Але ж де взялася сила!

Всіх ти гнала і громила,

Засівала поле житом,

Щоб щасливі були діти На твоїй землі.

Козаки імітують, іцо вони їдуть на конях. Співають народну пісню «Марш січових стрільців».

Йде січове військо,

Та й співає стиха.

Як поборем воріженьків,

Не буде в нас лиха!

Йде січове військо В боротьбу криваву.

Як поборем воріженьків,

Здобудемо славу!

Йде січове військо,

Пісня степом, степом лине.

Як поборем воріженьків,

Слава не загине!

Отаман

Присягайте, що Вкраїну Будете любити,

Що ввіллєте в неї силу,

Щоб розвеселити!

Козаки. Присягаємо, батьку!

Цисар. Товариство! Ми ж домовлялися написати листа до генеральної старшини — Директорату   Носівського НВК "ЗНЗ-ДНЗ" №3.

1-й хлопець. Ми, вільне ко­зацтво Вербовської Січі, з куреня №7, взиваємо до вас, найясніша, вельмишановна і преславна освітян­ська еліто — в особі директорату.

2-й хлопець. Низенько кла­няючись, перед директоратом падаючи, цемент лобами розбиваючи, тяжкими сльозами вмиваючись, до вас, шановний директорату, надіє наша і опоро, взиваємо;

3-й хлопець. Не дайте погибнути душам християнським, сиротам реформованим, 12-бальною системою мордованим.

4-й хлопець. Згляньтеся на нашу біду, ми ласкаво просимо у вас небагато,

2-й хлопець. Щоб курінь наш міг повноцінно навчатись, просимо Вас звернутись в Міністерство освіти з проханням прискорити випуск нових підручників  .

5-й хлопець. Щоб курінь міг наш вільно розвиватися, можна школу розширити, а основне актовий зал доточити.

6-й хлопець. Щоб козаки могли в воді талапатися і коней напувати, просимо в школі  басейн відновити.

7-й хлопець. В роздягальнях спортивного залу душові кабінки встановити.

4-й   хлопець. В куренях світло поновити та пластикові вікно поставити.

8-й хлопець. А ще хотілось би нам забавки дивної, замор­ської, що Інтернетом зветься не тільки в кабінеті інформатики, а й в усіх класах.

1-й хлопець. Та можна  ще й по мультимедійній дошці чи хоча б по проектору в придачу.

9-й хлопець. На сім просьби наші закінчуємо. Нехай Бог дасть вам сили, звитяги, нас терпіти, шановний ди­ректорату, нами пі­клуватися, а ми все вчительство будемо шанувати і віддавати вам, нашу козацьку честь.

4-й хлопець Стверджуємо цією грамотою, що кожен із загону війська козацького, не щадячи життя свого, шануючи творчість народу українського, продемон­струє козацьку сміливість, винахідли­вість і розум, а також доведе, що козацькому роду нема переводу!

1-й хлопець. Числа не знаємо, бо календаря не маємо, але,  певно, точно відомо, що це День українського козацтва, день святої Покрови Пречистої Богородиці, та ще й День захисника України.

Отаман. Хай буде так! Амінь!

Козаки. Амінь!

Отаман. Посланцю, віднеси особисто в руки нашому дирек­торату в особі пані Надії Олександрівни,

1- ша ведуча. Куди ти біжиш?

Ведучий. Несу послання до директорату.

2-га  ведуча. А що ж вам робити?

4-га ведуча. Дівчата нашого класу хочуть потрапити в курінь.

Ведучий. Тут єдиний вихід. Мерщій переодягайте дівчат у ко­зацьку одежу, і я спробую їх туди провести.

Ведучий. Пане отамане! По­слання передав, але дорогою зу­стрів ще втікачів зі школи, які просяться в ваш курінь.

Отаман. Довбиш! Скликай усіх на нараду!

Довбиш б'є в барабан.

Отаман. Шановне товариство! Ось нові втікачі з нашої школи, вони просяться в курінь, але мені якісь дуже підозрілі.

1-й хлопець. Нехай скажуть, як їх звати.

Дівчата. Непийпиво, Лобода, Вертихвіст,  Садовенко,  Жученко,  Стороженко

1-й хлопець.  А тепер, бать­ку, будемо давати їм випробуван­ня, якщо виконають, то знімуть з себе підозру, і ми їх приймемо в курінь.

Отаман. Хай буде так! Перше завдання. Нехай скажуть кого називають козаками?

Дівчина 2 . Був час, коли всю нашу землю загарбали і поділили між собою сусідні дер­жави. Скрутно жилося українському народові під пануванням чужинців.    Волелюбні люди не могли стерпіти неволі. Вони залишали домівки і родини, тікали в степи за дніпровські пороги. Ці люди гуртувалися, по­лювали на дикого звіра, а на зиму поверталися до­дому. Їх почали називати козаками. Можливо, це слово походить від татарського «кайзак», що озна­чає «вільний чоловік». Їх називали запорожцями тому, що жили козаки за порогами Дніпра.

Дівчина 3. Уважають, що слово «козак» походить і від слова «коза». Козаки спритні, як кози, вдягалися в козячі кожухи, говорили гучним голосом.

Дівчина 4.  А ще вважають, що слово «козак» пішло від слова «коса». Люди, які йшли в бій з татарами, мали на озброєнні коси і серпи.

Дівчина 5. Козаки — це вільні, незалежні, сміливі люди! Козакам були властиві добродушність, безкорисливість, щедрість, щира дружба. Особливо цінували вони особисту свободу. Через те козаки частіше обирали люту смерть, ніж ганебне рабство.

Дівчина 6. Мандрівники відзначали гостинність, привітність і чесність козаків. Можна було залишити на вулиці гроші, не боячись, що їх украдуть.

Дівчина 4. Запорожці боронили народ і рідну землю від ворожих переслідувань і дбали про те, щоб український народ був вільним і мав власну державу. Не один козак віддав своє життя за рідний край і народ.

Дівчина 1. Козак — це людина чесна й смілива. Найдорожча йому —  Батьківщина.

Дівчина 2. Козаки — це вільні люди!

Дівчина 3. Козаки — безстрашні люди!

Дівчина 6. Козаки — борці за волю,

За народу щасну долю!

Отаман. Так з першим завданням вони справились на відмінно. Яке випробування буде наступним

3-й хлопець Хто хотів стати козаком, мусив спочатку прослужити у старого козака 3 роки за слугу й помічника, його звали журою. Він виконував різну роботу.

4-й хлопець Носив за старим козаком другу рушницю, учився володіти зброєю, набирався вправності у битвах. Коли опановував усі премудрості козацької справи, здобував собі зброю — ставав справжнім козаком.

5-й хлопець Про козаків народ склав безліч при­казок і загадок. Справжні козаки їх багато знають. Правда хлопці?

Козаки. Звісно знають.

6-й хлопець Проведемо змагання, чия переможе. Згодні?

Дівчата. Згодні.

Козак 1. Степ та воля — козацька доля.

Дівчина1. Козак — слабкому захисник, цінити побратим­ство звик.

Козак 2. Де козак, там і слава.

Дівчина2. Козак з біди не заплаче.

Козак 3. До булави треба голови.

Дівчина 3. Терпи, козаче, отаманом будеш.

Козак 4. Як є хліб і вода, козаку не біда.

Дівчина 4. З роду — віку козак не був і не буде катом!

Козак 5. На козаку й рогожа пригожа.

Дівчина 5. Не той козак, що поборов, а той, що відвер­нувся.

Козак 6. Ні козак без мужикової поради, ні мужик без козакової сили встояти не можуть.

Дівчина 6. Козак у дорозі, а надія ввозі.

Козак 7. Козак без волі, як кінь на припоні.

Дівчина 1. Не журися, козаче, хай твій ворог плаче.

Козак 8. Хто за народ  - горою,а проти ворога – ордою?

Дівчина 2. Козак. Це  чесна і смілива людина. Найдорожча йому — Батьківщина.

Дівчина 3. Коник вороненький – братик козаченька.

                   А козацька вірна шабля – то сестра рідненька.

Дівчина 4. Козацькому роду нема переводу.

Козак. Ну на цей раз ваша взяла

Отаман. Пропоную вам ще завдання: «Чи знаєте ви геть­манів України?».

               Що ж то за гетьман українського реєстрового козацтва, який очолював запорозьке військо, всюди був обвіяний славою подвигів на су­ходолі та на морі й мав незмінне щастя? У битві був першим. Коли доводилося відступати — останнім. Своїм сорокатисячним військом розгромив триста- тисячну турецьку армію під Хотином. Був глибоко освіченою людиною. (Петро Сагайдачний)

Писар. Що то був за гетьман, який зумів відправити свої гетьманські скарби в один із лондонських бан­ків і заповів повернути їх Україні, коли вона стане незалежною державою? (Павло Полуботок)

Отаман. Гетьман, який укладає зі старшиною та за­порожцями угоду — документ, що вважають пер­шою українською Конституцією, а також однією із перших в Європі. (Пилип Орлик)

Писар. Хто з київських князів носив зачіску запорізького козака (Святослав Ігоревич)

Отаман. І з цим завданням ви впоралися.

Чи хочете позмагатися, силу, спритність показати, як це в козаків ведеться?

Козаки. Згода! Згода!

3-й хлопець. Готуйтеся на старт ! Хто в мішках скакати зможе, Той і турка переможе!                                     Проводиться конкурс «Стрибки в мішках».

4-й хлопець. Улюбленою їжею козаків була каша. Спробу­ємо її зварити. Щоб її зварити, потрібно води на­носити.

Отаман. Тоді приготуйтеся до змагань! Розпочинаємо перше змагання. Чий курінь наносить у казанок більше води?

Два казанки стояють за кілька кроків від двох відер з водою. Козаки обох куренів під музичний супровід носять ложками воду з відер у казанки.

5-й хлопець. Козаки мають вміти варити їсти. Хто швидше перебере продукти ваші, Щоб наварити козацької каші?!

             Проводиться конкурс — потрібно пере­брати рис, горох, гречку.

Учитель. Поки кашовари зварять кашу, проведемо змагання  з глядачами

Вікторина «Що ми знаємо про козаків»

• Кого в Україні називали безстрашними лицарями? (Козаків)
•  Як називалась споруда, у якій жили козаки? {Курінь)
•  Якого кольору був стяг у Запорозькій Січі? {Малиновий)
•  Назвіть українські жіночі прикраси, які козаки дарували дружинам. {Намисто, дукачі, сережки, ґерда­ни, селянки)
•                 Яких ви знаєте уславлених козаків? (Іван Сірко, Петро Сагайдачний, Богдан Хмельницький, Самійло Кішка).
•                 З чого складається озброєння козаків? (Самопали, рушниці, пістолі, шаблі, списи, луки, стріли, гармати).
•                 З яких військових одиниць складається Запорізька Січ? (Полк, сотня, курінь, кіш).
•                 Які військові звання Запорізької Січі ви знаєте? (Полковник, гетьман, сотник, курінний, кошовий, отаман, осавул).
•                 Що було ознакою влади гетьмана? (Булава).
•                 Що означає слово «козак»? (Вільний).
•                 Коли в історії згадуються перші козаки? (ХІV ст.)
•                 Якою речовиною посипали голову козаки при обряді посвячення його в гетьмани? (Попіл).
•                 Яка улюблена їжа козаків? (Куліш).
•                 Як називалися козацькі військові човни які використовували при набігах на Туреччину? (Чайки, байдараки, галери).
•                 Давній національний український чоловічий верхній одяг ( Жупан, кожух, кунтуш, свита, сердак)

Отаман. Перевіримо як же наш учасники справились. Із цим завданням всі впоралися! З незапам’ятних часів в Україні козаки славилися силою та спритністю. Тож зараз побачимо, чи гідні ви називатися справжніми козаками. Проводиться конкурс — армрестлінг

Отаман. Із цим завданням справилися. Але щось вони мені підозрілі. Ану заспівайте нам ко­зацьку пісню!   Дівчата  співають «Ой на горі та й женці жнуть».

7-й хлопець. О, та це ж наші дівчата! 

8-й хлопець. Вони завжди на перерві цю пісню співають! Дівчата знімають шапки.

1-ша дівчина. От ми і про­бралися в курінь до вашого то­вариства!

2 – га дівчина. Ви – справжні козаки, під козацьким одягом ви зуміли по­бачити красу і розпізнати нас. Але й ми від вас не відстаємо, адже пройшли всі випробування і можемо сміло  вас привітати з днем захисника Вітчизни

 Усі виходять на сцену, входять ведучі.

Звучить пісня «Запорізька похідна».

Сяяли на сонці шаблі запорожців,

Як вони на конях гнали ворогів. Козацькому роду нема переводу,

Лине його слава в далечі віків.

Приспів:

Гей, співай, козаки,

Про любов, про землю свою святую.                                                                                                                                    Славте, гей козаки, волю золоту.

Час, як запорожці, славні козаченьки                                                                                                                                                          Вірними шаблями очищати світ.                                                                                                                                                          Козацькому роду нема переводу,

України прапор кличе у похід.

Приспів.

1-ша ведуча Нашої заслуги в тім не  бачу,

                             Нашої не знаю в тім вини,

                             Що козацьку бунтівнику вдачу

                             Нам лишили предки з давнини.

2-га ведуча Нам і те не добавляє слави,

                             Що вони від чужоземних сил.,

                            Заступили землю кучеряву.

                            Горами високими могил.

Ведучий   Бо коли закохані в минуле

                           Прогуляєм  свій великий час;

                           Наша лінь нікого не розчулить,

                           Слава ж та відмовиться від нас.

1-ша ведуча Спогади, докучливі, як нежить,

Хто ту славу нашу збереже?

 Тільки тим історія належить,

Хто сьогодні бореться й живе!

2-га ведуча. На жаль, сьогодні  в Україні продовжує гірчити важким присмаком війни, материнським болем та неспокоєм за життя своїх ді­тей, за їх мирне щасливе майбутнє, яке сьогодні бо­ронять мужні захисники - воїни АТО.

Вчитель. Пропонуємо вашій увазі кадри із документального фільму «Аеропорт. Той день»  моменти захисту, у реальність яких людині, яка не бачила справжньої війни, важко повірити.

   Усі 242 пекельні дні боїв за аеропорт «Донецьк» військові, добровольці, медики, волонтери пройшли пліч-о-пліч. Той, хто воював, найбільше бажає всім миру, щоб ця війна була останньою... Але на жаль військові дії на сході України тривають. На сьогоднішній день  оголошене перемир’я.

Ведучий. Багато славних захисників нашої Вітчизни положили своє життя за недоторканність своїх кордонів, забезпечення миру на території своєї країни.

Вчитель. Ми  повинні завжди пам’ятати імена  тих хто віддав своє життя у боротьбі за незалежність України, і зокрема імена героїв загиблих,  в зв’язку з подіями Революції Гідності та відстоюванні територіальної цілісності України в зоні проведення антитерористичної операції. Згадаємо імена наших земляків, які загинули смертю хоробрих в зоні АТО на сході нашої країни : Буряка Анатолія Миколайовича, Живковича Владислава Хайдаровича .

Пропоную хвилиною мовчання вшанувати пам’ять всіх загиблих у боротьбі за незалежність України.

(Хвилина мовчання)

Вчитель.  Як важко чекати своїх рідних, батьків,  яким прийшлось залишити своє звичайне життя, свої родини і стати на захист своєї Батьківщини знають і учні нашої школи, це  Черниш Тімур і Аня, Гавриленко Олаксандр і Дарина, Герасімов Артем і Вадим, Мархай  Владік  і Дарина, Собех Дмитро,  батьки яких були мобілізовані на службу боронити цілісність і недоторканість рідної України. На нашу виховну годину  запрошені звільнені у запас військовослужбовці, які перебували в зоні АТО на сході нашої країни:

Черниш Олексій Петрович, 

 Герасімов Богдан Федорович,

 Гук Андрія Віталійович.

Вітаємо вас зі святом. Запрошуємо до слова випускника нашої школи 2008р., учасника бойових дій  Гук Андрія Віталійович.

Ведучий. Не можна не згадати  слова відомої української поетеси Ліни Костенко: Ми воїни. Не ледарі. Не лежні.

І наше діло – праведне й святе!

Бо хто за що, а ми незалежність.

Отож, нам так і важко через те.

1-ша ведуча. Бо ми українці, нація, яку не можна поневолити чи зламати. Бо ми народжені вільними на своїй землі, яку готові боронити стільки, скільки це буде потрібно, адже любимо цю зем­лю понад усе на світі.

Звучить пісня «Запорозькі козаки» (муз. Г. Татарченка, сл. В. Крищенка).

Є і нам про що згадати...

Пісне, душу возвелич.

Ой, була в нас ненька-мати,

Запорозька славна Січ.

Впав козак наш у траві,

Гей, ви, запорожці,—

Вітер в чистім полі,

Научіть нащадків.

Так любити волю.

Гей, ви, козаченьки,—

Спомин з м’яти-дути,

Научіть минулу Славу повернути.

Круточола наша доля,

Не вода в ній — кров тече.

Козаку найперша — воля.

Козаку найперша —- честь.

Обростала землю рана Із козацького чола,

Щоб неправда помирала,

Щоби правдонька жила.

Козаки співають пісню, маршируючи зі списами та прапорами.

1-й учень. Нашому роду нема переводу.

 Хай пісня єднає коріння святе.

Дай, Боже, нам віру і братнюю згоду

 На довгі роки, на вічні віки.

2-й учень.  Ми є діти українські,

Хлопці і дівчата.

Рідний край наш, Україна, —

Щедра і багата.

3-й учень. Присягаємо край наш рідний над усе любити,

                  Рідний народ шанувати І для нього жити!

Отаман. Тепер упевнено можна сказати, що козацькому роду ніколи не буде переводу! Славним козакам захисникам Вітчизни  — слава!

Козаки. Слава!

Звучить  пісня «Ти будеш жити, Україно...» (сл. С. Литвина, муз. Г. Татарченка).

      Використана література

1.  Андрощук Н. Рухливі ігри та естафети. – Тернопіль: Підручники і посібники, 2001.
2.  Все для вчителя. Інформаційно-практичний бюлетень // Листопад 2008.
3.  Коваленко Є.І. Методика роботи в літньому оздоровчому таборі. – Київ, 1997.
4. Малов В.І. Я пізнаю світ. Дитяча енциклопедія. – Київ: Школа, 2002.
5. Науково-методичний журнал. Видавництво група «Основа» . «Виховна робота в школі» №11(60)
6.    Науково-методичний журнал. «Виховна робота в школі» №7(70) Видавництво група «Основа»