Козацькому роду нема переводу

Комунальний заклад «Лиманська загальноосвітня школа І-ІІІ ступенів»

Зміївської районної ради Харківської області

 

 

 

 

 

 

 

Розробка виховного заходу на тему
«Козацькому роду нема переводу»

 

 

 

 

Підготувала вчитель

української мови та

літератури вищої

кваліфікаційної категорії,

класний керівник 6 класу

Стаднік Євгенія Семенівна

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

2019 рік
 

 

Анотація

 

 Розробка виховного заходу «Козацькому роду нема переводу» присвячена Дню захисника України. У центрі уваги - історії конкретних особистостей: від козаків до «кіборгів». У розробці використано елементи технології «Лицем до дитини». До сценарію додається мультимедійна презентація.

 Для класних керівників 6-8 класів.

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

Тема: Козацькому роду нема переводу

Мета: формувати почуття патріотизму, духовності, національної свідомості, любові до свого народу, його історії; виховувати громадянина, патріота, захисника рідної землі, розвивати критичне мислення.

Обладнання: мультимедійне обладнання, екран, відеоматеріали, фотографії, картки із завданнями.

Хід заходу

1. Вступне слово вчителя

Щороку 14 жовтня увесь християнський світ з глибокою любов'ю і вдячністю славить Пресвяту Богородицю, Матір Спасителя світу Ісуса Христа. Для нас, українців, це свято ще й національне, бо воно символізує зв'язок поколінь, невмирущість героїчних традицій нашого народу.

Свято Покрови було найбільшим святом козаків. Цього дня в них відбувалися вибори нового отамана. Наші предки вірили, що свята Покрова охороняє їх, а Пресвяту Богородицю вважали своєю заступницею.

Козаки настільки вірили в силу Покрови і настільки щиро й урочисто відзначали свято, що впродовж століть в Україні воно набуло ще й козацького змісту та отримало щиру назву Козацька Покрова. З 2015 року свято Покрови відзначається і як День захисника України.

Дорогі друзі! Прийміть найщиріші вітання з нагоди цього свята.

2. Повідомлення теми і мети.

Сьогодні у нас не звичайна класна година, а урок мужності. Присвячений він усім українцям, які в різні роки захищали й захищають нашу землю від ворогів.

Тому тема нашої класної години - «Козацькому роду нема переводу».

• Це українське прислів’я. Поясніть його зміст.

• Як ви розумієте слово «захисник»? Складіть асоціативний кущ до цього слова.

3. Основна частина.

Якими ж були наші захисники  козаки? Пропоную провести невелике історичне дослідження. Для цього розділимося на три групи, а називатимуться вони по-козацькому - курені.

Допомагатимуть мені троє учнів 8 класу. Вийдіть, будь ласка, шановні помічники, у центр класу (виходять восьмикласники, одягнені в український національний одяг). Це наші курінні отамани. Вам, шановні ватажки, треба сформувати свої загони за таким принципом: ви називаєте прізвище одного з учнів, якого б хотіли мати у своїй команді. Учень виходить, стає перед вами, обирає наступного учасника і т.д. (останні три учні самі обирають собі команду).

Робота в групах

Ну що ж, команди сформовані, починаємо наше дослідження. Кожен курінь зараз отримає фотографії, малюнки і запитання до них. Завдання: якомога швидше розгадати, хто або що зображене на ілюстрації, яким чином це стосується теми нашого спілкування.

Курінні отамани, ознайомте учасників із правилами роботи в групі і починаймо. Час роботи - п’ять хвилин.

Діти працюють над завданням

Сподіваюсь, шановні шестикласники, ви впорались із завданням, тож почнімо презентацію результатів. Слово має представник 1-го куреня.

На екрані проектується фото пам’ятника Богдану Хмельницькому

• Чи впізнали ви історичну особу, яка зображена на світлині? (Діти відповідають, що це пам’ятник Богдану Хмельницькому)
• Де знаходиться цей пам’ятник? (На Софійській площі у Києві)
• Що ви знаєте про Богдана Хмельницького? (Діти відповідають)
• Пане курінний отамане, що ви можете додати до відповідей членів вашої групи?               

Курінний доповнює: Богдан Хмельницький - український військовий, політичний та державний діяч. Гетьман Війська Запорозького, очільник Гетьманщини.

Керівник Хмельниччини - повстання проти зловживань коронної шляхти в Україні, котре переросло у загальну очолену козацтвом, визвольну війну проти Речі Посполитої. Перший з козацьких ватажків, котрому офіційно було надано титул Гетьмана. Намагався розбудовувати незалежну українську державу, укладаючи протягом свого правління союзи з Кримським ханством та Московським царством.

До слова запрошуємо представників 2-го куреня.

На екрані проектується портрет Івана Сірка

• Хто зображений на першому фото? (Іван Сірко)

На екрані проектується картина Іллі Рєпіна
«Запорожці пишуть листа турецькому султану»

 

• Що зображено на другому фото? (Картина Іллі Рєпіна «Запорожці пишуть листа турецькому султану»)
• Як пов’язані між собою ці два зображення? (Іван Сірко зображений на картині, бо саме він підписав листа турецькому султану)
• Що ще ви знаєте про Івана Сірка? (Відповіді дітей)

Доповнить ваші відповіді кошовий отаман.

Курінний доповнює: Іван Сірко - талановитий воїн і видатний політичний діяч свого часу, здійснив близько 50 військових походів і не зазнав жодної поразки.

Про кошового отамана Сірка говорили неймовірні речі: що його не брали ні куля, ні меч; що Сірко - перевертень, який може перевтілюватися на вовка. Казали, що коли він підставляв руку під удар шаблі, на ній залишався лише синій слід. Сірко був козаком-характерником, вмів наводити на ворогів сон, перемагав не тільки людей, а й нечисту силу. Турки й татари називали Сірка «урус-шайтаном» і «семиголовим драконом». Авторитет Івана Сірка в Січі був величезний. Запорозькі козаки дванадцять разів обирали його кошовим отаманом.

Кажуть, він заповів козакам після його смерті відрізати його праву руку і ходити з нею у походи. Козаки виконали заповіт отамана і зустрічаючись з ворогом виставляли вперед його руку зі словами «Душа і рука Сірка з нами». Козаки вірили, де рука - там і удача.

 Ось таким був нащ славний отаман. До речі, Іван Сірко бував і на Зміївщині: у 1668 році він очолив повстання мешканців Слобідської України проти московського панування. Тож нам є ким пишатися!

Слово має 3-й курінь.

На екрані проектується пам’ятний хрест на Козачій горі (Зміївський р-н, Харківська обл..)

• У вас на столі аж три фотографії. Подивіться, будь ласка, на перше фото. Що на ньому зображено? (Пам’ятний хрест на Козачій горі)
• Як ви здогадалися? (Були на екскурсії)

На екрані проектується фото руїн Покровської церкви
козацького монастиря

• Як пов’язане з цією пам’яткою зображення на другому фото? (Руїни козацького храму на Козачій горі)
• Що ви знаєте про цей храм? (Діти відповідають)

Курінний доповнює: руїни Зміївського козацького монастиря є свідками колишньої слави наших предків. У 1999 році під час розкопок тут був знайдений склеп. У ньому знаходився кістяк з відрубаними руками й ногами. Історики довели, що це кістяк зміївського сотника Панкрата Рябухи, учасника народного повстання під проводом Олекси Храмого та Фрола Разіна проти московських воєвод. У цьому повстанні брали участь і наші земляки - лиманці.

На екрані проектується фото «Рів на околиці села»

• А тепер подивіться на третє фото. Чи впізнаєте ви місце, зображене на фото? (Так, це околиця села Лиман біля цвинтаря)
• Що ви ще бачите на фото? (Яр, можливо залишки укріплення)
• Так, відповідь правильна. Більше ви дізнаєтеся з розповіді вашого курінного:

Це залишки кріпосницького рову козацького укріплення.
Околиця Лимана. Наше село Лиман у XVII ст. було сотенним козацьким містечком. Лиманці поєднували хліборобську працю з охороною південних кордонів Московії, у складі якої перебували. Фактично були прикордонниками.

 Укріплення Лимана являло собою острожок з частоколом із загострених паль, густо вбитих у землю та глибокий яр, залишки якого ми й бачимо на фото. Довкола Лиман був оточений пірамідами у 6 сажнів заввишки - козацькими могилами. На них були розміщені маяки - купи хмизу, який козаки підпалювали, щоб передати до Змієва сигнал про небезпеку.

 Мудрі люди, що заснували на цьому місці цвинтар, зберегли цю місцевість у тому вигляді, у якому вона залишилась після останньої руйнації. Про це свідчить незайняті під поховання горби, колишні згарища будівель у середині укріплення.

•    Які почуття викликали у вас історії, які ви почули? (Учні відповідають, що ці історії викликали у них захоплення, бажання дізнатися більше про козацькі часи, що особливо вони пишаються своїми славними земляками, які захищали наш край від загарбників)

 Так, діти, нам є чим пишатися. Але не тільки козаки боронили нашу землю. У ХХ столітті козацькі традиції наслідували й учасники визвольних змагань 1917-1920 рр., і герої Крут, і повстанці Холодного Яру, уславилися своєю мужністю й українці, які воювали за визволення світу від нацизму під час Другої світової війни.

 Боротьба продовжується й зараз. П’ятий рік триває військовий конфлікт у Донецькій і Луганській областях. Наші славні воїни стоять на захисті спокою й мирного життя українців, іноді віддаючи за це найдорожче - своє життя. Але, на жаль, є серед нас і ті, хто намагається не помічати, що йде війна, хто не вірить у нашу перемогу. Із сивої глибини віків до нас звертається наші предки-козаки.

Виходять восьмикласники (курінні) і читають уривок із поеми Івана Франка «Великі роковини».

 Чи послабли наші сили?

Потупилися шаблі?

Чи в серцях ви погасили

Дух лицарський взагалі?

Мовиш: «Де нам взять Богдана?»

Тільки ти придатний будь

На святе, велике діло!

Загартуй думки і грудь!

До великого моменту

Будь готовий кожний з вас, -

Кожний може стать Богданом

Як настане слушний час!

Мовиш: «Нині інші війни».

Ну, то іншу зброю куй,

Ум гостри, насталюй волю,

Лиш воюй, а не тоскуй!

Лиш борися, не мирися,

Радше впадь, а сил не трать,

Гордо стій і не корися,

Хоч пропадь, але не зрадь!

Кожний думай, що на тобі

Міліонів стан стоїть,

Що за долю міліонів

Мусиш дати ти одвіт.

Кожний думай: тут, в тім місці,

Де стою я ув огні

Важиться тепер вся доля

Величезної війни.

Як подамся, не достою,

Захитаюся, мов тінь, -

Пропаде кривава праця

Многих, многих поколінь.

«Чи побіди довго ждати?

Ждати довго!» То й не жди ж!

Нині вчися побіждати

Завтра, певно, побідиш!

 

 Які ж вони - сучасні захисники України? Повернімося до нашого дослідження. У вас на партах знову лежать світлини. Уважно придивіться до них, спробуйте відповісти на запитання. Час для роботи - 5 хвилин.

Учні працюють над завданнями

Почнімо презентацію результатів дослідження. Слово 1-му куреню.

На екрані проектується фото випускника Лиманської школи

•    Хто зображений на вашому фото? Чи впізнали ви його? (Учні розповідають про випускника Лиманської школи К.Ю. - мужнього хлопця, який добровільно пішов служити в лави української армії, став морським десантником, брав участь у навчаннях «Sea Breeze» разом з військовослужбовцями США, декілька ротацій був у зоні АТО. Має подяки й нагороди від командування)

Ми пишаємося нашим мужнім випускником, який з честю продовжив козацькі традиції - захищати рідну землю.

До слова запрошуємо представників 2-го куреня.

На екрані проектується фото з фільму «Кіборги»

•         На вашому столі два фото. Що ви бачите на них? Як пов’язані між собою ці дві світлини? (Учні відповідають, що на першому фото зображені герої фільму «Кіборги», а за ними палає Донецький аеропорт)
•         Що ви знаєте про захисників Донецького аеропорту? (Учні розповідають, що це були мужні воїни, які 242 дні утримували цей важливий плацдарм. За незламність, відчайдушність і сміливість вороги назвали їх «кіборгами»)

На екрані проектується фото Дмитра Сороки

• Хто зображений на другій світлині? (Школярі висловлюють припущення, що це захисник Донецького аеропорту)

Курінний доповнює: на фото захисник Донецького аеропорту, наш земляк, харків’янин Дмитро Сорока, позивний «Ворон». Він фізик-ядерник за професією, науковий співробітник ННЦ «Харківський фізико-технічний інститут». У Донецькому аеропорту перебував 7 місяців: з березня по вересень 2014 року. Щоб захистити своїх бійців від масових обстрілів «Градами», вчений розробив систему фіксації реактивних снарядів ще на підльоті, по спалахах, щоб можна було швидше їх нейтралізувати , а отже, зберегти чиєсь життя.

Зараз демобілізований воїн повернувся до досліджень у галузі ядерної фізики, пов’язаних із отриманням даних з Великого адронного колайдера, що введений у дію в Женеві

 

 

А тепер слово мають представники 3-го куреня.

На екрані проектується фото Василя Сліпака

• Чи впізнаєте цю людину? (Учні припускають, що це український воїн, учасник АТО, але імені не називають)
• А на другому фото хто зображений? (Школярі кажуть, що, це та сама людина, тільки у цивільному й на сцені. Можливо, це артист)

Послухаємо розповідь курінного: На фото всесвітньовідомий оперний співак, золотий тенор Паризької опери і воїн з позивним «Міф» Василь Сліпак.

Він міг співати чоловічі й жіночі оперні партії. Знав сім мов. Здобув багато престижних міжнародних відзнак.

Працював за кордоном, де прожив майже 20 років. Був солістом Паризької опери. В 2014 році повернувся в Україну - спочатку на Майдан, а потім добровольцем на передову - зі зброєю в руках боронив Україну. У 2016 році життя Василя обірвала куля снайпера. Посмертно нагороджений орденом «За мужність».

Відеофрагмент про Василя Сліпака

Війна не розбирає, співак ти чи землероб, вчитель чи професійний військовий. Ворог однаково намагається вбити будь-кого з наших воїнів, хто захищає країну на передовій. І для нас кожна втрата – це щирі біль та сльози, країна сиротіє з загибеллю кожного із захисників.

Пропоную вшанувати пам’ять Василя Сліпака і всіх героїв, які віддали свої життя за незалежність нашої Батьківщини хвилиною мовчання.

Хвилина мовчання

• Як ви гадаєте, чому молоді, здорові, успішні чоловіки кинули теплі домівки, рідних, близьких і пішли добровольцями на війну? Що спонукало їх до цього вчинку? (Любов до України, патріотизм)
• Які риси вам потрібно виховувати в собі, щоб стати справжнім захисником України? (Відповіді учнів)

Сьогодні, коли ми з вами відзначаємо День захисника України, наші воїни продовжують свою варту на передовій: в холодних окопах, під прицілом ворожих снайперів і «Градів». Зігріймо наших захисників любов'ю й теплом. Вдома ви підготували святкові листівки, а зараз напишіть на них привітання українським воїнам. Волонтери обов’язково передадуть їх на передову.

Акція «Зігрій теплом своєї душі українського воїна»

Ми обов’язково передамо українським воїнам і вірш, написаний вашим однокласником Д. Б. А зараз ми послухаємо його у виконанні автора.

Армія в нас найсильніша у світі,

Але не кількістю танків й гармат.

Армія сильна серцем солдата,

Що захищає від ворога нас.

Він не жорстокий, не злий і не грізний,

Як зображують в фільмах його.

Ні, він усміхнений, добрий і ніжний,

Схожий на тата твого і мого.

Та не дивись на його добру вдачу,

Ворог підступний, що мир в нас забрав,

Прийде ще час, і він віддячить

Тим, хто на нашу країну напав.

Тремтіть, вороги таємні і явні,

Всі, хто чинить нам підлість і зло!

Віримо ми, Перемога настане!

У цій боротьбі переможе добро.

 

Сучасні захисники України – це ті, хто взявся за зброю, щоб захистити рідну землю. Їх називають воїнами світла, бо вони воюють за добро, за правду. Вони сильні, як ніколи. Вони продовжують справу своїх пращурів і всім своїм життям підтверджують прислів’я «Козацькому роду нема переводу».

Відеокліп «Час згадати нашу славу, брате!»