Козацтво у першій чверті ХVІІ століття. Петро Конашевич-Сагайдачний

Тема:    Козацтво у першій чверті ХVІІ століття. Петро Конашевич-Сагайдачний

Мета:

         навчальна: визначити  роль українського козацтва в першій чверті ХVІІ ст. в боротьбі з іноземними загарбниками; розглянути основні напрями морських походів козаків; поглибити знання учнів про військове мистецтво українського козацтва; охарактеризувати діяльність гетьмана Петра Конашевича - Сагайдачного;  визначити мету та наслідки участі козацтва в Хотинській війні;

       розвивальна: розвивати картографічні,   хронологічні уміння та навички учнів, уміння працювати з підручником, аналізувати історичні факти та події, робити висновки,  працювати у групах,  доводити або спростовувати твердження, працювати з історичними джерелами;

        виховна: виховувати в учнів інтерес і повагу до історичного минулого своєї країни, до борців за незалежність України,  виховувати   толерантне ставлення до інших культур та релігій, прищеплювати інтерес до вивчення історії.

Обладнання:  підручники,  атласи з історії України, портрет Петра Сагайдачного, презентація «Козацтво у першій чверті ХVІІ століття. Петро Конашевич-Сагайдачний», відеоролик «Морські походи козаків», презентація «Хотинська війна», роздатковий  матеріал до теми, папір А-4, фломастери, стікери.

 Тип уроку:     урок  вивчення нового матеріалу

Форма уроку: квест-урок

Методи і прийоми:  презентація-супровід до теми, «історичний місток»,  «дерево бажань»,  робота в групах, «спільний проект», «пошук інформації»,  керований перегляд відеоролика,  «мозковий штурм»,  «історичне фехтування», «шкала думок», «мої здібності».

                                                  Хід уроку

 І.    Організаційний момент    (організація класу, уваги, створення робочого настрою)

ІІ. Мотивація навчальної діяльності, цілепокладання

1.               Оголошення теми уроку

Учитель (слайд 1, 2)

Зажурилась Україна,

Що ніде прожити:

Гей, витоптала орда кіньми

Маленькії діти!

Ой, маленьких витоптала,

Великих забрала,

Назад руки простягла,

Під пана погнала.

За рікою вогні горять,

Там татари полон ділять.

Село наше запалили

І багатство розграбили,

Стару неньку зарубали,

А миленьку в полон взяли,

А в долині бубни гудуть,

Бо на заріз людей ведуть.

- В якому становищі опинилася Україна на початку ХVІІ ст.?

- Хто ж стає на захист українського народу проти поневолювачів?

Дійсно, козакам доводилося вести постійну жорстоку боротьбу з турецько-татарськими загарбниками. Наприкінці ХVІ – на початку ХVІІст. вони здійснили низку вдалих морських походів проти турків і татар.

 Тема записана на дошці ( слайд 3).

2.               Визначення завдань уроку та очікуваних результатів.

В історію період перших двох десятиліть ХVІІ ст. увійшов як Доба героїчних походів. Чи дійсно це так нам і потрібно з’ясувати на сьогоднішньому уроці.

Проблемне питання (слайд 4)

• Чому козацькі морські експедиції ХVІІ ст. назвали Добою героїчних походів? 

На  уроці  ми будемо працювати, враховуючи ваші очікування, бажання.

Інтерактивна вправа «Дерево бажань»

 Учитель: - Які ваші очікування від сьогоднішнього уроку?    Учні прикріплюють стікери з записаними на них очікуваннями.

III. Сприйняття та засвоєння учнями нового матеріалу

1. Інтерактивна вправа «Історичний місток»

• Перша чверть ХVІІ століття – це … ( вказати роки)
• Які події відбувалися в Європі у цей час? (боротьба з прихильниками Реформації у Франції (1620-1628), боротьба проти іспанського панування у Нідерландах, становлення англіканської церкви в Англії, Тридцятилітня війна (1618-1648)…)
• Україну якось зачепили ці події? (так, проникнення Реформаційних ідей призвело до поширення протестантизму; наступ католицизму та утворення уніатської церкви поставило під загрозу існування православ’я…)

Учитель: - На початку  ХVІІ ст. козацтво набуває сили і відіграє важливу роль  не лише в Речі Посполитої а й у Європі. Воно стає перепоною для турецьких нападів на українські землі і водночас здійснює походи проти турків і татар. Саме в козаках вбачали захисника християнської цивілізації від наступу ісламу.

На українських землях татари брали ясир, захоплювали чоловіків, жінок та дітей, щоб продати на невільницьких ринках. Українські полонянки потрапляли до гаремів чи ставали служницями. Хлопчиків забирали до казарм, щоб виховувати з них яничарів. Чоловіків чекала виснажлива праця або вони ставали гребцями на турецьких каторгах.

2. Словникова робота + квест-пошук (слайд 5)

Завдання: Знайти пояснення термінів: ясир, гарем, яничари, каторга

Учитель: -  Які ж наслідки мала для українців турецько-татарська агресія?

(Турецько-татарські набіги мали жахливі наслідки і були великим лихом для українського народу).

3. Керований перегляд відеоролика «Морські походи козаків»

Завдання:

1. Назвіть, які турецькі фортеці були взяті козаками на початку ХVІІ століття? (Варна, Синоп, Перекоп, Кафа)

2. В чому полягало значення взяття Кафи? (Кафа – це найбільший невільницький ринок)

3. Завдяки чому морські походи козаків були такими вдалими? ( Завдяки мужності та військовій майстерності козаків)

4. Робота в групах + квест-пошук (слайд 7,8)

Завдання:  Керуючись підручниковим матеріалом, переглянутим відео та використовуючи карту в атласі заповніть таблицю «Морські походи козаків»

 

Дата	Подія
	Похід на Кілію: козаки на 30 чайках і відбитих у турків галерах розбили турецьку ескадру
	Похід на Кримське ханство, узяли Перекоп
	Похід на Трапезунд і Синоп
	Напад на Константинополь
	Похід на Кафу: козаки знищили 14 тисяч турецьких воїнів, потопили кораблі, звільнили полонених.
	Похід на Стамбул на 200 човнах: спустошили околиці столиці та взяли Варну.

 

Прогнозований варіант таблиці

Дата	Подія
1602 р.	Похід на Кілію: козаки на 30 чайках і відбитих у турків галерах розбили турецьку ескадру
1608 р.	Похід на Кримське ханство, узяли Перекоп
1614 р.	Похід на Трапезунд і Синоп
1615 р.	Напад на Константинополь
1616 р.	Похід на Кафу: козаки знищили 14 тисяч турецьких воїнів, потопили кораблі, звільнили полонених.
1620 р.	Похід на Стамбул на 200 човнах: спустошили околиці столиці та взяли Варну.

Учитель: - Морські походи козаків мали важливе значення. Вони сприяли ослабленню Османської імперії, перешкоджали здійсненню її загарбницьких планів щодо України та європейських держав, сприяли активізації національно-визвольної боротьби підкорених нею народів.

 Період морських походів українського козацтва став періодом діяльності відомого гетьмана українського козацтва Петра Конашевича-Сагайдачного. (демонстрація портрету П. К. – Сагайдачного) (слайд 9)

5. Робота групах + спільний проект + квест-пошук

Завдання: - Опрацювавши відповідний матеріал підручника та додаткові джерела інформації, визначити основні напрями діяльності гетьмана. (Свої відповіді учні записують на окремих аркушах паперу А-4, які будуть прикріпляти на дошку).

1-а група – Сагайдачний-полководець,

2-а група – Сагайдачний - дипломат.

3-я група – Сагайдачний -громадський діяч.

 

 

 

 

Прогнозовані  відповіді учнів:

•                   Реформує козацьке військо, створює дисципліновану козацьку армію.
•                   Домігся збільшення кількісного складу запорізьких флотилій
•                   Успішні морські походи 1616-1618рр.
•                   Запровадив легку й маневрену артилерію та добре озброєну і навчену піхоту.
•                   Перемога у Хотинській битві.
•                   Боровся за розширення козацьких  прав.
•                   Києв стає знову політичним осередком нової України.
•                   Козацтво вперше сформувало свою політичну програму
•                   Брав активну участь у тогочасній європейській політиці
•                   Опікувався освітою та покровительствував Острозькій школі.
•                   Був ініціатором відновлення вищої ієрархії православної церкви
•                   За його с сприяння було засновано школу при Київському братстві.

6. Інтерактивна вправа «Прес»

Учитель: - Яка ваша власна оцінка діяльності П. Конашевича-Сагайдачного?

Прогнозовані відповіді:

П. Конашевич Сагайдачний заслуговує найвищої оцінки своєї діяльності, оскільки він

• Дбав про вдосконалення військової майстерності козаків та збільшення чисельності козацького війська
• Дбав про зростання ролі козацтва на міжнародній арені
• Дбав про розвиток української культури та православної церкви

Учитель: - Смерть Сагайдачного була великою втратою для козацтва і України в цілому. Сьогодні іменем П. Сагайдачного названі вулиці в ряді міст, флагманський корабель Військово-Морських сил України, пам’ятник гетьману встановлено в Севастополі.

7. Робота в групах + «пошук інформації»

Завдання: - Використовуючи   довідкові джерела інформації,  підручниковий матеріал,  презентаційний матеріал «Участь козаків у Хотинській битві», заповнити схему. (випереджальне завдання)

У 1614 -1618 рр. морські походи запорозьких козаків до турецьких портів західного й південного Причорномор’я, а також підтримка польською владою антитурецьких повстань у Валахії та Молдавії у відповідь викликали спустошливі татарські й турецькі набіги на українські землі. Розпочалася польсько-турецька війна 1614 - 1621 рр.

Після перемоги над польсько-шляхетським військом у Цецорській битві 1620 р. Туреччина почала готуватися до завоювання Речі Посполитої, яка після битви під Цецорою перебувала у політичній ізоляції.

 Потрапивши в скрутне становище, польсько-шляхетський уряд звернувся до українських козаків із закликом взяти участь у війні проти Туреччини, обіцяючи їм розширити права та привілеї. 

17 червня 1621 року в урочищі Суха Діброва козацька рада ухвалила взяти участь у боротьбі проти Туреччини і вислала у Варшаву делегацію на чолі з гетьманом Петром Конашевичем, щоб за свою участь, боротьбі забезпечити деякі привілеї для козацтва та права для Православної Церкви в Україні.

2-28 вересня 1621 р. – Хотинська битва, яка закінчилася козацько-польською перемогою над Туреччиною, у результаті якої турецький султан Осман II був змушений припинити війну.  (слайд 10)

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

8.  Інтерактивна вправа «Шкала думок» (слайд 11)

Учитель: - Яке значення мала Хотинська битва для України і для Європи?

 Прогнозовані відповіді учнів. Перемога в Хотинській Війні примусила Туреччину відмовитися від планів завоювання Європи. Розгром під Хотином привів у султанській Туреччині до народного повстання, заколоту яничарів, ослаблення політичної влади (1622 р. Османа ІІ було вбито яничарами) та до посилення визвольної боротьби слов'янських та арабських народів проти турецьких поневолювачів

 

9. Інтерактивна вправа «Історичне фехтування»

Завдання: На основі вивченого матеріалу, побаченої та почутої інформації скласти запитання. (група – групі)

 

V. Узагальнення та систематизація знань

1. Робота  з тестами

1.Коли датовано перший напад козаків на володіння Османської імперії?

А. 1538 р.

Б. 1556 р.

В. 1600 р.

2.Найпотужнішого удару козаки завдали 1616 року, коли було здобуто найбільший невільницький ринок. Яку назву мала ця фортеця?

А. Акерман

Б. Синоп

В. Трапезунд

Г. Кафа

3. Встановіть відповідність:

1. Ясир	А. привілейована піхота в турецькій армії, що поповнювалася примусовим набором хлопчиків підданих-християн, які виховувалися для військової служби.
2. Яничари	Б. назва великого дерев’яного веслового військового судна в Османській імперії.
3. Каторги	В. жіноче приміщення в будинку мусульманина, де утримувалися жінки й наложниці господаря.
4. Гарем	Г. бранці, яких захоплювали турки й татари під час нападів на українські, російські й польські землі.

 

4. Встановіть хронологічну послідовність

А. Цецорська битва

Б. Хотинська битва

В. Похід на Кафу

Г. Укладення Люблінської унії

Д. Відновлення православної ієрархії в Україні

(Взаємоперевірка, ключ до тестів слайд 12)

2. Інтерактивна вправа «Мозковий штурм»

Учитель: - Отже, чому козацькі морські експедиції ХVІІ ст. назвали Добою героїчних походів?

   3. Інтерактивна вправа «Мої здібності»

Учням пропонується представити опрацьований матеріал у вигляді:

• пантоміми,
• реклами,
• математичної формули чи ребусу,
• співанки, плакату чи колажу,
• вірша тощо.

VI. Підсумки уроку.

   Учитель:

•                  Оцінювання
•                  Рефлексія

- Чи виправдались ваші сподівання? Учні знімають стікери з «дерева бажань», якщо сподівання виправдались.

VІІ.  Повідомлення домашнього завдання. (слайд 13)

1. Обов’язковий рівень. Опрацювати відповідний параграф підручника,  §11.
2.  Тренувальний рівень. Скласти порівняльну таблицю «Петро Сагайдачний і Олівер Кромвель»
3. Творчий рівень. Виконати творче завдання – взяти інтерв’ю у Петра Конашевича – Сагайдачного