Пилип Орлик - гетьман України, творець першої української конституції

Тема: Пилип Орлик – гетьман України, творець першої української конституції

Мета: Проаналізувати головні положення конституції Пилипа Орлика, довести, що конституція стала найвищим щабелям тогочасної політичної думки не тільки в Україні, а й у Європі. Дати історичну оцінку діяльності Пилипа Орлика щодо відновлення державного права. Виховувати патриотизм, любов до історії своєї Батьківщини.

Держава сильна захистом своїх кордонів

                                           /Пилип Орлик/

План проведення заходу

1. Проблемне питання

• Чи погоджуєтесь ви з такою оцінкою діяльністі Петра Орлика:

«…його життя можна визначити як суцільну трагедію, адже до останнього подиху він докладав зусиль, або зорганізувати військову операцію європейських держав для ви зволення України. При всьому цьому як глибоко віруюча людина він вважав війну найтяжчим людським гріхом».

2. Хронологія подій

3.Особистість

Пилип Орлик (1672-1742) походив із давнього чеського роду. Під час гуситських війн предки Орлика виїхали з Чехії та опинилися в Польщі. Майбутній гетьман народився 11 жовтня 1672 р. неподалік Вільна. Коли хлопчикові виповнився рік, загинув його батько. Тому вихованням сина опікувалася мати - українська православна шляхтянка. Клопотами матері Пилип здобув добру освіту, навчаючись попервах в єзуїтському колегіумі у Вільні, а згодом, коли родина переїхала на Україну, - у Києво-Могилянській академії. Маючи незвичайні здібності, він зарекомендував себе одним із найкращих студентів. Орлик вельми полюбляв риторику та був гарним промовцем, писав вірші, що друкувалися ще наприкінці XVII ст., глибоко цікавився філософією та літературою, вільно володів українською, польською, церковнослов'янською, болгарською, сербською, латинською, італійською, німецькою, шведською, давньо- і новогрецькою, ймовірно, турецькою мовами. Природно, що, обійнявши 1699 р. посаду в гетьманській канцелярії, він швидко долав службові сходинки й незабаром (1706 р.) став генеральним писарем. Орлик був утаємничений у всі справи гетьмана Мазепи, підтримав його під час антимосковського повстання й пішов разом із ним у вигнання, до кінця залишаючись вірним ідеї визволення України.

4. Перегляд відео роліка « Пилип Орлик – гетьман України»

https://youtu.be/ws9QvVmlzmw

5. Ухвалення «пактів і Конституції законів і вольностей війська запорозького»

• Під час козацької ради 5 квітня 1710 р. було схвалено документ "Пакти й конституції законів і вольностей Війська Запорозького" (згодом цей документ назвали "Конституцією Пилипа Орлика" та "Бендерською конституцією").
• Основу "Пактів і конституцій..." становила угода між гетьманом і козацтвом, яке виступало від імені українського народу, про взаємні права та обов'язки.
• Це й вирізняло ухвалений документ від традиційних гетьманських статей, що базувалися на угодах між гетьманом і монархом-протектором.
• Уперше новообраний гетьман укладав офіційну угоду зі своїми виборцями, чітко зазначаючи умови, згідно з якими він отримував владу.
• Крім того, в документі обґрунтовувався державний лад України. Саме тому його вважають першою українською Конституцією

Зміст Конституції Пилипа Орлика

Документ складався зі вступу й 16 статей.

Основні положення статей:

• проголошувалася незалежність України від Московії та Речі Посполитої;
• обумовлювалися протекція шведського короля та союз із Кримським ханством;
• територія України визначалася згідно зі Зборівським договором 1649 р.;
• козакам поверталися їхні традиційні території в Подніпров'ї;
• при гетьманові утворювалася Генеральна рада із законодавчою владою, яка складалася з генеральної старшини, полковників, виборних депутатів від кожного полку та з делегатів від запорожців;
• рада збиралася тричі на рік - на Різдво, Великдень, Покрову;
• справи про кривду гетьманові та провини старшини розглядав Генеральний суд, до якого гетьман не мав права втручатися;
• державна скарбниця і майно підпорядковувалися генеральному підскарбію, на утримання гетьмана призначалися окремі землі;
• встановлювалася виборність полковників, сотників із наступним їх затвердженням гетьманом;
• спеціальна комісія мала здійснювати ревізію державних земель, якими користувалася старшина, а також повинностей населення; гетьман мав захищати козацтво і все населення від надмірних податків і повинностей, допомагати козацьким вдовам і сиротам.

Проголосивши

6. Перегляд відео роліка «Конституція Пилипа Орлика»

https://youtu.be/mcPGzVStDmI

7. Створення Орликом антимосковської коаліції

 дДіяльність Пилипа Орлика на гетьманській посаді була спрямована на створення антимосковської коаліції.

• 10 травня 1710 р. Карл ХІІ затвердив обрання Орлика гетьманом.
• Того самого дня було укладено новий договір між Україною та Швецією. У ньому потверджувалися гарантії незалежності й самостійності України. Швеція зобов'язувалася забезпечити оборону й цілісність території.

8. Похід Орлика на Правобережну Україну 1711 р.

Протягом року Орлик зумів створити антимосковську коаліцію у складі Швеції, Кримського ханства, Туреччини, уряду Орлика, а також тих польських сил, які підтримували Станіслава Лещинського. Союзниками було розроблено план воєнного походу на Правобережну Україну.

• 31 січня 1711 р. загони запорожців на чолі з Костем Гордієнком під загальним керівництвом Пилипа Орлика вирушили з Бендер.
• Дорогою до них приєдналися польські й татарські загони. Об'єднане військо швидко просувалося на Правобережжя.
• Українське населення з радістю зустрічало Орлика, без бою здавало міста. Правобережні полки, крім Білоцерківського, визнали Орлика за гетьмана і перейшли на його бік.
• Виступи проти московської адміністрації розпочалися і в Лівобережній Україні.
• Гетьман Лівобережжя Іван Скоропадський вислав проти Орлика полки, але їх було розбито.
• Наприкінці березня війська Орлика підійшли під Білу Церкву, найміцнішу фортецю на Правобережжі, та оточили її, проте невдовзі через брак важких гармат, потрібних для штурму, змушені були відступити.
• Подальшу долю походу визначили і наближення московського війська, і зрадливі дії здавна непевного татарського союзника. Наприкінці квітня Орликові та запорожцям довелося повертати до Бендер.
• Згідно з планом спільних дій проти Москви, наприкінці січня 1711 р. хан із 50-тисячною ордою вийшов з Криму і рушив уздовж нижнього Дніпра, а потім повернув до Харкова.
• Майже не зустрічаючи опору, татари оволоділи Слобожанщиною Однак, підійшовши до Харкова, ординці зненацька відступили й повернулися до Криму.
• Замість визволення ординський похід уже вкотре приніс на українські землі пограбування, пожежі; тисячі українців потрапили в полон.

9. Прутський мирний договір 1711 р. та його наслідки для України

• Переговори між Московією і Туреччиною завершилися укладенням мирного договору. Його було підписано 12 липня 1711 р. на р. Прут поблизу Ясс.
• За угодою московський уряд зобов'язувався передати Туреччині частину українських земель, зокрема Азовську фортецю з прилеглою територією.
• Москва обіцяла зруйнувати свої нещодавно збудовані фортеці - Таганрог, Кам'яний Затон на Дніпрі, Новобогородицьку фортецю в гирлі р. Самари (нині в межах Дніпропетровська).
• Окрім того, московський уряд брав зобов'язання не втручатися в польські справи, зрікався Запорожжя та Правобережної України.
• Що ж до Лівобережжя, то стаття про нього була сформульована настільки двозначно, що кожна сторона могла тлумачити її по-своєму.
• За Прутським мирним договором Туреччина мала дозволити московській армії вивести свої війська з артилерією та обозом із Молдавії.
• Прутський мир був невигідним для Москви. Вирвавшись із оточення, Петро І порушив умови договору.
• Це змусило Орлика вжити заходів, аби переконати турецький уряд не затверджувати договірні документи доти, доки Москва не виконає всіх зобов'язань і не відмовиться від усієї України. Втім, турки під тиском Англії й Голландії ратифікували договір.
• Щоправда, під час ратифікації Прутського мирного договору в Стамбулі турецький уряд примусив Петра І терміново виконати зобов'язання щодо Азова й Таганрога, а також розпочати виведення військ із Польщі й тих земель Правобережної України, що належали Польщі за договором 1686 р.
• 5 березня 1712 р. було видано фірман (указ) султана, 90поширювалася влада Орлика.
• Наступного місяця Туреччина підписала договір з Московією: Лівобережжя з Києвом та його передмістям лишалося за Московською державою.
• Ратифікація Прутського договору в такому вигляді стала тяжким ударом для Орлика та його сподвижників. Адже Україна залишалася розділеною, над Лівобережжям продовжувала панувати Москва.
• Влада ж Орлика над Правобережною Україною, отримана за султанським фірманом, через непоступливість Польщі була надто примарною: вже через два роки, у квітні 1714 р., між Туреччиною та Польщею було укладено договір, за яким Правобережна Україна залишалася за Польщею.

10. Історичне значення Конституції Пилипа Орлика

11. Вшанування історичної памяті