Середземномор'я - це важливий геопол тичний та сторичний рег он, який розташований у п вденн й частин Європи, зах дн й частин Аз ї та п вн чн й
частин Африки. В н охоплює близько 2,5 м льйона квадратних к лометр в є домом для понад 500 м льйон в людей.
Середземномор'я має давню Текстстор ю абзацу, що сягає тисячол ть. У ньому розташован деяк з
найважлив ших культур св ту, включаючи грецьку,
римську, в зант йську та арабську. Рег он також був важливим центром торг вл та культури протягом усього свого снування.
П сля загибел Зах дної Римської мпер ї територ я Італ ї стає об”єктом уваги численних загарбник в.
Це сприяло утворенню численних держав, як розривали територ ю Італ ї на самост йн частини.
Починаючи з ІХ ст., переважно у П вн чн й та
Середн й Італ ї нтенсивно розвиваються м ста за рахунок торг вл , кредитно – грошовим операц ям, розвитку ремесла.
Виникають м ста – держави: Венец я, Генуя, Флоренц я, П за, М лан,- як в боротьб проти сеньйор в здобули незалежн сть. В цих м стах
утворюються комуни, на чол яких стояла колег я консул в.
Італ йськ м ськ республ ки
´Поступово м ста п дкорили навколишн територ ї, перетворюючись на м ста – держави.
´В м стах – державах було своє законодавство, адм н страц я, в йсько, казна, флот.
´В м стах – державах виникли так групи населення: феодальна знать ( гранди), середн та др бн феодали ( кап тани, вальвассори), торг вц й рем сник ( пополани), п дмайстри та найман роб тники ( плебс). ´В м стах – державах сформувалися дв пол тичн теч ї – гвельфи та г бел ни. М ж ним йшла боротьба за владу, а в дпов дно за форму
правл ння – республ ку ( гвельфи – прихильники римських пап) чи тиран ю ( г бел ни – прихильники мператора).
ІТАЛІЙСЬКІ МІСТА-РЕСПУБЛІКИ БУЛИ
НЕЗАЛЕЖНИМИ ДЕРЖАВАМИ, ЯКІ
ПРАВИЛИ СОБОЮ. ВОНИ БУЛИ ВІДОМІ СВОЇМИ МОГУТНІМИ ФЛОТАМИ ТА ТОРГОВИМИ МЕРЕЖАМИ.
НАЙВІДОМІШИМИ ІТАЛІЙСЬКИМИ
МІСТАМИ-РЕСПУБЛІКАМИ БУЛИ ВЕНЕЦІЯ, ГЕНУЯ ТА ФЛОРЕНЦІЯ.
У СЕРЕДНІ ВІКИ ПАПСЬКА ОБЛАСТЬ БУЛА АРЕНОЮ ЧИСЛЕННИХ ПОЛІТИЧНИХ
КОНФЛІКТІВ. ПАПИ РИМСЬКІ ЧАСТО СТИКАЛИСЯ З СУПЕРЕЧКАМИ З
ІМПЕРАТОРАМИ СВЯЩЕННОЇ РИМСЬКОЇ ІМПЕРІЇ, ЯКІ ТАКОЖ ПРЕТЕНДУВАЛИ НА ВЕРХОВЕНСТВО НАД ЦЕРКВОЮ.
У НАСТУПНІ СТОЛІТТЯ ПАПИ ПОСТУПОВО РОЗШИРЮВАЛИ СВОЮ ВЛАДУ, І ДО XI
СТОЛІТТЯ ПАПСЬКА ОБЛАСТЬ СТАЛА ОДНІЄЮ З НАЙСИЛЬНІШИХ ДЕРЖАВ У ЄВРОПІ.
У XIII СТОЛІТТІ ПАПСЬКА ОБЛАСТЬ ПЕРЕЖИЛА ПЕРІОД РОЗКВІТУ. ПАПА
ІНОКЕНТІЙ III БУВ ОДНИМ З НАЙМОГУТНІШИХ ПРАВИТЕЛІВ ЄВРОПИ. ВІН
ПРОВОДИВ АКТИВНУ ЗОВНІШНЮ ПОЛІТИКУ І ДОМІГСЯ ВИЗНАННЯ ПАПСЬКОЇ ВЛАДИ В БІЛЬШОСТІ КРАЇН ЄВРОПИ.
ЦЕНТРОМ ПАПСЬКОЇ ОБЛАСТІ БУВ РИМ, ЯКИЙ БУВ СВЯЩЕННОЮ СТОЛИЦЕЮ
ХРИСТИЯНСТВА. ПАПИ РИМСЬКІ ВВАЖАЛИСЯ ГЛАВОЮ ВСІЄЇ ХРИСТИЯНСЬКОЇ
ЦЕРКВИ І МАЛИ ЗНАЧНИЙ ВПЛИВ НА ПОЛІТИЧНЕ ТА РЕЛІГІЙНЕ ЖИТТЯ ЄВРОПИ.
У XIV СТОЛІТТІ ПАПСЬКА ОБЛАСТЬ ПОТРАПИЛА В ЗАЛЕЖНІСТЬ ВІД
ФРАНЦУЗЬКИХ КОРОЛІВ. ПАПИ БУЛИ ЗМУШЕНІ ПЕРЕЇХАТИ З РИМУ ДО АВІНЬЙОНА, ДЕ ПЕРЕБУВАЛИ ПІД ФРАНЦУЗЬКИМ КОНТРОЛЕМ ПРОТЯГОМ
70 РОКІВ.
Флоренц я, розташована в центральн й Італ ї, була
одним з найважлив шихм ст
Європи в добу Середньов ччя. Вона була центром ремесла, торг вл , культури тамистецтва.
Флоренця була важливим центром ремесла та торгвл . У мст вироблялися шерстян
тканини, зброя, мебл та нш
вироби. Флоренця такожбула важливим торговимцентром,
через який проходилиторгов шляхи мж Європоюта Азєю.
Флоренц я була одним з найбагатших м ст
Європи в Середн в ки. М сто було в доме своїм текстильним виробництвом, особливо
виробництвом шовку. Флоренц я також була
важливим центром торг вл , особливо торг вл з
Близьким Сходом. Флорент йськ купц торгували р зними товарами, включаючи
тканини, бавовну, шовк, метали та зброю.
Флоренц я також була в дома своїми майстерними ювел рними виробами, а також своїми банками, як були одними з найпотужн ших у Європ .
Флоренця була республкою в Середн вки. Мсто було керовано радою, яка складалася з представникв рзних
станв, включаючи купцв, ремсникв
дворян.Рада обирала консула, який був главою держави. Флорентйська
республка була вдома своєю
полтичною нестабльнстю. Мсто часто
було охоплено конфлктами мж рзними полтичними групами
Розкв т Флоренц ї в дбувся в 14-15 стол ттях. М сто було одним з
найбагатших найкультурн ших
м ст Європи в цей час. Флоренц я
була домом для багатьох видатних художник в, скульптор в, письменник в вчених.
Венец я та Генуя — дв наймогутн ш торговельн республ ки в Італ ї в Середн стол ття.
Вони були розташован на узбережж Адр атичного моря, їхнє економ чне процв тання було пов'язане з морською торг влею.
Венец я була заснована в 5 стол тт н.е. венец йськими б женцями, як втекли в д варварських навал. М сто було розташоване на численних островах у Венец анськ й
затоц , що забезпечувало йому природний захист. Венец я швидко стала важливим
торговим центром, контролюючи торг влю м ж Зах дною Європою та Сходом. Вона також стала одн єю з найбагатших найвпливов ших держав у Європ .
Генуя була заснована в 10 стол тт як невелике рибальське селище. М сто швидко розвивалося, до 12 стол ття воно стало одним з найважлив ших торгових центр в у
Середземномор'ї. Генуя контролювала торг влю м ж Зах дною Європою та Африкою, вона також стала одн єю з найбагатших найвпливов ших держав у Європ .
Генуя контролювала важлив торговельн шляхи м ж Європою та Аз єю, її флот був
одним з найсильн ших у Середземномор'ї.
Генуя також була в дома своїми банками та ф нансовими установами.
Генуя також була важливим центром культури та мистецтва. Тут були
заснован перш європейськ друкарн , тут жили та працювали вдом художники, скульптори та композитори.
Венец я та Генуя були пост йними суперниками.
Обидва м ста прагнули дом нуватим в торг вл в
Середземному мор . Ця боротьба призвела до к лькох воєн м ж двома м стами.
Венец я та Генуя досягли свого п ку могутност в 13-14 стол ттях. У цей пер од вони були одними з
найбагатших наймогутн ших м ст у Європ . Однак у 15 стол тт їхня могутн сть почала згасати. Це було
викликано рядом фактор в, зокрема, зростанням
конкуренц ї з боку нших європейських держав, а також пад нням В зант йської мпер ї, яка була
У середньов чч басейн Середземного моря був ареною багатьох конфл кт в, включаючи хрестов походи, реконк сту та турецьк
завоювання. Історично, Середземномор'я було центром розвитку цив л зац ї. Тут виникли так
стародавн цив л зац ї, як єгипетська, елл нська
та римська. Ц цив л зац ї зробили значний внесок у розвиток науки, мистецтва та культури.