Країни Західної Європи в повоєнний період і на сучасному етапі

Лекція №18. Країни західної Європи після ІІ світової війни на сучасному етапі.

Мета- Схарактеризувати політичне соц.-ек. становище Великобританії та Франції у повоєнний період та на сучасному етапі

• Пояснити суть політики «тетеризму»

Тип заняття: Лекція

                             Хід заняття

1. Орг. Момент.
2. Повідомлення теми мети і плану лекції.
3. Актуалізація опорних знань.

 

1. У чому полягає суть політики, маккартизму в США у 1950 роках?
2. Дайте характеристику НТР в США.
3. У чому суть «програми нових рубежів» Дж. Кеннеді
4. Дайте характеристику руху за громадянські права в США у 1960 роках
5. Поясніть «Уотергейнську справу» Ніксона
6. На яких принципах базувалась ек.стратегія адміністрації Р. Рейгана?
7. У чому суть «проблеми Квейку» в Канаді?

 

4. Мотивація навчальної діяльності
5. Вивчення нового матеріалу.

План

1. Політика лейбористів та консерваторів у післявоєнні роки «тетеризм»

Франція в роки 5-ої республіки Ш. де Голль.

 

1.        –Великобританія постраждала від 2-ї св. Війни значно менше, ніж країни Європи бо на її території не велись наземні бої. Правда, ек.країни не була розладнана, людські втрати були порівнянно не великі. Дещо послабились позиції Великобританії в політиці як на міжнародній арені.

• Широкі верстви населення почали дотримуватись позиції лівих сил.

 На виборах 1945р. лейбористська партія здобула перемогу у Черчілля, змінив Клемент ЕТЛТ. Їх заходи:

1. Націоналізація галузей економіки ( вугільна, газова, металургійна, залізнична) та банків.
2. Реконстукція підприємств паливно-енергетичної галузі

 

     Нові соціальні реформи ( система державного соціального страхування. Збільшено пенсії, знижено пенсійний вік, допомога хворим, безробітним, декретні, теплова проблема)

    Лейбористська партія розглядала реформи як здійснення проблемних принципів демократичного соціалізму.

 Основною її турботою була відбудова економіки, відбувається реконструкція народного господарства країни, масове оснащення новітньою технікою.

 Розвитку економіки сприяла американська допомога за «планом Машалла» (27 млрд. $).

Щоб знизити експортні ціни на свої товари Англія змушена була в 1949р. провести (девальвацію фунта стерлінга біль ніж на 30%, це сприяло розширенню експорта, але призвело до зростанню цін.

 А на парламентських виборах у1951р. перемогу здобули консерватори, прем*єр-міністром знову став У. Черчілль. З наступних консервативних прем*єрів помітною фігурою був І. Макмілан (1957-1963)

 У 1964р. до влади прийшов лейбористський уряд Гарольда Вімсона. 1970-1974- привладі консерватори на чолі з Е. Хітом.

 1974-1979- лейбористи на чолі з Вільсоном, а потім  Д. каллагеном.

 З 1936 королевою Великобританії стала Єлизавета ІІ, але вона практично не має впливу на політичне і ек. життя країни.

 У 1950-70р. британська ек. повинна була пристосуватись до умов, що виникли внаслідок перетворення колоніальної імперії у співдружність незалежних держав та поглиблення процесу зх.- Європ. Ек. інтеграції.

  Буливжиті заходи щодо переорієнтації британської зовнішньої торгівлі, збільшився товарооборот з країнами Зх.Європи. У 1973 Великобританія стала членом ЄЕС.

 -Надзвичайної гостроти набула проблема Північної Ірландії (ольстеру)- провінції неоднорідної за етнічним складом і релігією. _________ населення її _________ католики. Вони становлять 1/3 населення провінції, більшість з якого вихідці з Англії і Шотландії, протестанти.

 Ці релігійні і етнічні суперечності найгостріше виявились у 1968р., коли Ірландська республіканська армія (ІРА), розпочала збройну боротьбу проти брит.влади за воз*єднання (Ольстера) з Ірландською республікою.

 Боротьба переросла у теракти і замахи, що тривали десятиліття.

Лише 1994р ІРА відновилась від терористичної діяльності і у провінції становився стійкий  мир.

У зовнішній політиці 1950-х рр. Англія пітримувала політику союзників, погодилась на вступ ФРН в НАТО.

До кінця 1960р Великобританія вивела всі свої війська з країн Азії та надала незалежність своїм колоніям в Азії і Африці.

Щодо СРСР, то у 1971р уряд Е.Хіта вислав з Британії ~ 100 дипломатів радянських установ звинувачених у шпигунстві.Але вже з сер.1970-х р відносини Англії і СРСР розвивались по вихідній лінії активізувався торговий обмін, науково-технічне культурне співробітництво.

• 1979 р на виборах перемогла консервативна партія, прем*єр- міністром стала М. Тетчер. Їх заходи:
  • Зупинити інфляцію
  • Знизити податки на прибутки корпорацій та особисті доходи
  • Зменшити державне втручання в господарські та соціальні справи
  • «Приборкати» профспілки

Уряд Тетчер прагнув надати свободу приватному підприємництву, сприяти зростанню ролі корпорацій і ринку в регулюванні господарських процесів.У приватну власність повертались підприємства нафтової, авіакосмічної галузей.Суттєво скорочувались податкі, згортання соціальних програм.

-Уряд розгорнув наступ на права профспілок. Прийняті парламентом закони про зайнятість ускладнювали процедур проведення страйків, передбачали судове переслідування за « незаконні» страйки.

У1979-81рр. країну охопила ек. криза, інфляція, безробіття.

Але вже з 1982 р. політика «Тетчеризму» дає свої результати: знизились темпи інфляції, безробіття.

Успіхи 1980-х рр. називають англійським дивом! Великі країни було вкладено у переоснащення промисловості з урахуванням досягнень НТР стримувалась інфляція і залучався іноземний капітал.

• Розробка Англією нових родовищ нафти на дні Пн. Моря і в Шотландії забезпечила себе енергоресурсами і стала експортером нафтопродуктів, збільшились золотовалютні запаси Англії, зросли доходи населення.

З 1989Р. Англія перейшла до скорочення ядерних озброєнь шляхом багатосторонніх переговорів на міжнародній арені.

Лише у 1990р. М. Теттчер пішла у відставку.

Новим прим*єр-міністром і лідером консервативної партії став Джен Мейджор фінансист. Він намагався спрямувати ек. політику уряду на подолання кризи 1990-1992рр.

• До сер. 1980-х в умовах загострення міжнародного становища британський уряд при сприянні США. Провадив політику зміцнення обороноздатності країни і союзу НАТО.На поч. 1980-х виник військовий конфлікт між Англією і Аргентиною з приводу приналежності фолклендських(Мальвінських) островів, що з 1833р. належали Англії. Аргентина не прагнула їх захопити – розрив Англо-Аргентинських  відносин, відновились лише у 1990р.
• Відносини Британії з СРСР різко погіршились, через радянську інтервенцію і Авганістан. Після розпаду СРСР Англія визнала всі незалежні держави, що утворилися на його руїнах. У 1995р. Л. Кучма відвідав Англію, а у 1996р. – Дж. Мейджор- Україна.

 

2.        З літа 1944р. Францію почали звільняти від фашистів і в країні почав діяти тимчасовий уряд на чолі з генералом Шврлем де Голлем. Це був антифашистський уряд.

У політичній боротьбі в Франції основну роль відігравали 3 угруповання:

• Комуністи (ФКП)
• Соціалісти
• Католики ( МРП або «Народно – Реслубліканський рух» )

Основні післявоєнні реформи:

1. Націоналізація Французького банку, підприємств вугільної, газової, авіаційної промисловості, автомобільних заводів «Рено»
2. 48 – годинний робочий тиждень і створення єдиної державної системи страхування.
3. Право на пенсії за віком та інвалідністю.
4. Допомога безробітним і багатодітним сім*ям.
5. Корінне населення Фр. Колоній допустили до адм. Посад.
6. Виборчі права одержали жінки і військовослужбовці.

-У 1946р. було схвалено Конституцією 4-ї республіки,що мала демократичний характер.

• Законодавча влада надавалась двопалатному парламенту: Нац. Збори і Рада республіки
• Рівні права чоловіків і жінок.
• «Французька імперія» змінена « Французький союз», а «колонії» на «заміські володіння».
• Права президента і його закони залежали від Нац. Зборів.

1947р.і 1954-1957рр. - І і ІІ плани повоєнної модернізації та реконструкції Франції.

Лише з 1954р. почалось бурхливе ек. піднесення.Основними були капіталовкладення у паливно-енергетичне господарство, металургію, машинобудування, хімічну, атомну промисловість,радіоелектроніку.

Розширення виробництва, збільшення зайнятості населення, підвищення достатку, стабілізація цін.

 Франція у повоєнні роки вела криваві колоніальні війни:

1946-1954рр. у В*єтнамі.

1956-1962рр. в Алжирі

У 1954р. змушена була надати незалежність Лаосу і Камбоджі,а у 1956- Марокко і Тонісу.

 Після урядової кризи ( 5 тижнів), 13 травня 1958р. військові підняли заколот, вимагаючі ств. Уряд «Нац. Порятунку» на чолі з Ш. де Голлем, 1 червня 1958р. Ш. де Голь став главою уряду.

 28 вересня 1958р. референдумом у 58% голосів було схвалено конституцію V республіки.

У жовтні 1958р. голлісти створили політичну партію « Союз на захист нової республіки» ( ЮНА) , що здобула перемогу на парламентських виборах ( листопад 1958р.).Де Голль став президентом V республіки.

Їх заходи:

• Девальвація франка та випуск акцій внутрішноьї позики.
• Бородьба з інфляцією: збільшення податків, підвищення тарифів на газ, електроенергією, транспорт.
• Радикальні заходи регулювання економікі.

У 1960р. уряд визнав незалежність 14 фр. колоній в Африці.

У березні1962р. підписано «Евіанські угоди» за якими визнавалась назалежність Алжиру.

1966р.- Франція вийшла з НАТО, підписано деякі угоди з СРСР.

Але вже на 1968 населення було незадоволене соц..-ек. політикою уряду де Голля- виступи студентів Паризького університету ( арешти і кривава розправа з ними), страйки і демонстрації.

1969- уряд де Голля іде у відставку новим президентом став голліст Жорж Помпіду. Він проголосив програму ств. «нового суспільства», в якому трудящі взяли б участь в керівництві виробництвом. Щоріно підвищувалась зарплата, розширення повноважень місцевих органів влади. У зв*язку з раптовою смертю Помпіду в травні 1974р., новим президентом став Валері Жіскар д* Естен ( республіканець). Його програма передбачала створення « передового ліберального суспільства» із збереженням порядку.

 У зовнішній політиці – курс на прискорення політичного обєднання Європи, покращення відносин з США, співробітництво СРСР.

 Але його програма співпала з світовою ек. кризою і їм не вдалось стабілізувати політико- ек. становище в країні.

 -1981р. – Президентом став представник Соціалістичної партії Ф. Міттеран. Його уряд становили соціалісти та комуністи.

 Одразу ж було націоналізовано 18 банків і 5 найбільших фірм; збільшено мінімальну зарплату, але ці заходи лише прискорили інфляцію. Великі фірми почали переводити свій капітал у закордонні банки, посилелись теракти проти державних діячів.У зв’язку з тим уряд Міттерана оголосив про перехіт до суворої економії, комуністи вийшли з уряду.

 У 1986р. був сформований новий уряд на чолі з Ж. Шіраком. Тепер президент і глава уряду належали до різних політичних партій, мусили шукати компромісу:

• Зворотній процес приватизації націоналізованих підприємств;
• Ліквідація зовнішнього дефіциту;
• Стабілізація ек. і соціальних програм;
• Розвиток ек. зв’язків з країнами Сх. Європи та з колишніми африканськими колоніями.

У 1995р. на виборах переміг Ж. Шірак. 24 січня 1992р. Франція визнала незалежність України і становлення дипломатичних відносин.

- Прихід до влади Н. Саркозі.

1. Систематизація та узагальнення.

2. Підсумок.

3. Д/з.

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

Лекція № 19

 

СРСР у 1953-1964рр.

Десталінізація.

СРСР у 1964-1985рр.

Роки застою.

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

Мета – схарактеризувати особливості соц.- політичного та ек.      розвитку Радянського союзу в 1953-1985рр.

• висвітлити події процесу дестабілізації та періоду « відлиги».

 

Тип заняття: лекція.

Хід лекції:

1. Орг.момент.
2. Повідомлення теми, мети і плану лекції.
3. Актуалізація опорних знань.
4. Мотивація навчальної діяльності.
5. Вивчення нового матеріалу.

 

План.

1. У 20 ст. з*їзд КПРС і його роль в оцінці « культу особи» Сталіна.
2. Ек. та суспільно-політичні реформи Хрущова.
3. Зовнішня політика СРСР. Карибська криза.
4. Реванш консерваторів.
5. Криза в економіці та с/г. Зростання ВПК.
6. Дисидентський рух.
7. Переговори по ОСО-1 і ОСО-2.
8. Вступ радіанських військ в Афганістан.

 

 

1) - За роки 2 св. Війни СРСР втратив 27 млн. осіб.2 св. Війна суттєво розширила кордони СРСР: відійшли частина сх. Прусії з Калінінградом, Литва, Латвія, Устонія, Галичина, Волинь, Закарпаття, Буковина, Тува, пд. Сахалін.

Без змін залишалась командно-адм. система з її напрямком на комунізм, через розбудову важкої промисловості, металургії, гірничо-добувних галузях. Відновлювались Дніпрогрес,шахти Донбасу, « Азовсталь» в’язні ГУЛАГу Вомо-Донський канал, будували Куйбишівську ГЕС, валили ліс.

Сувора паспортна система, коли паспорт селянину видавали лише за згодою місцевої влади, перетворила колгоспників в рабів комуністичної системи. З вересня 1946 р. розпочалась компанія обмеження розмірів присадибних ділянок, городів селян, які і так платили податок за них і постачали певну к-сть мяса,яєць молока.

     З весни 1946 р. розпочали « битву за врожай», під гаслом « Боротьба за хліб – це боротьба за соціалізм». Коли у селян вигрибли зерно і корми, настав голод, що в зимку 1946-1947рр. охопив Україну, Молдавію, різні області Росії. Але в ці роки СРСР безоплатно доставив країнам-сателітав в сх. Європу 1,7 млн.т. зерна.

У 1947 р. грошова реформа «зїла» заощадження населення. Було скасовано карткову систему розподілу продуктів, магазини наповнились делікатесами, але купити населення їх не мало за що. Міське населення жило в бараках, комуналках. Ці злидні оминали номенклатуру, яка мала привілеї, дачі, спец пайки. Статистичні дані про виконання «планів відбудови народного господарства» фальсифікувались і народ вводили в оману.

- Репресіями віддались цілі народи чеченці, курди, німці, інші. Під гаслом викоріненя націоналізму до Сибіру були вислані мешканці Литви, Латвії, Естонії, зх. України.

- Період «ждановщини» (1946-1948) став початком репресії проти інтелігенції: А. Ахматова, М.Заценко, М.Рильський, О.Вишня, С.Корольов, М.Вавилов. Кібернетика і генетика оголошені псевдонауками. Парткоми втручались навіть у сімейне життя членів колективу: навчали, виховували, карали.

- Лібералізація сусп.-політ. життя в СРСР почали після смерті Й.Сталіна (5.03.1953р.). До влади рвались Л.Берія, Г.Маленков. Берін звинуватили в шпіонажі, початку тзаколоту і розстріляли. У вересні 1953р. генсеком СРСР стає М.Хрущов. Період його правління набув назви «відлиги». Було очолено амністію в’язням на термін до 5 років → на волю вийшли кримінальні елементи, бо політв’язні мали довші терміни. Було розпочато розгляд справ політв’язнів та їх реабілітації.

- Найвищою точкою ліберелізації став 20ст. з’їзд КПРС (лютий 1956р.). Хрущов вперше розкрив злочини Сталіна, йшло «розвінчування культу особи Сталіна». Він закликав відкинути сталінізм і повернутись до людей Леніна. Але деякі народи не сприйняли цього. Так у 1956р. Тбілісі відбулась демонстрація протесту проти Хрущовсьеого апарату і на захист Сталіна, яка була розстріляна МВС. Деякі з призидії УККПРС: Г.Маленков, В.Молотов, Л.Каганович вступили у змову, що позбавити Хрущова посади. Але проти них Хрущов використав військову верхівку на чалі з маршалом Жуковим. Цю «антипартійну групу» було виведено з ук. і понизили в посадах.

- На 22 зїзді КПРС (1961р.) була прийнята нова програма партії на шляху до комунізму.

2)- Для того, щоб прискорити темпи розвитку ек., були організовані територіальні управління – ради народного господарства (раднаргоспи), що об’єднували одну чи кілька областей. Це дало позитивний ефект. Реформа прискорила процес технічної реконструкції підприємств: за 1956-1960рр. вступили до ладу втричі більше нових типів машин,агрегатів. Багато зусиль було докладено до розбудови військово-промислового комплексу. У 1953р. СРСР випробував водневу зброю. Батьком термоядерної зброї в СРСР став А.Сахаров, що згодом став борцем за мир.

- У 1954 р. під керівництвом І.Курчатова вперше в світі запущено атомну ел. Станцію в Обміньську.

4 жовтня 1957р. СРСР здійснив запуск штучного супутника з землі, а у 1961р. – у космос полетів Ю.Гагарін.

- Щоб забезпечити населення продуктами, приділяли значну увагу і сільському господарству. У 1954р. розпочалось освоєння цілини в Казахстані, Сибірі, Уралі, чорних земель приблизно на 27%.

- У1959р. ліквідація машино-тракторних станцій (МТС). Їх парк машин передали колгоспам, але ті не мали гаражів, ремонтної бази для них.

- Широке впровадження посівів кукурудзи, за рахунок скорочення інших зернових культур, але це не дало результату.

- Ліквідація присадибних ділянок селян, щоб сумлінніше працювали в колгоспах, «обтинання городів, обмеження худоби».

- Проблема житла вирішувалась будівництвом 5-ти по верхівок (хрущовки). Але вдвічі зросла зарплатня робітників, у крамницях з*явились телевізори, холодильники, москвичі і волга.

- Лише грошова реформа 1961р. викликала інфляцію. Неврожай 1963р. викликав розладнання у постачанні населенню продуктів, особливо хліба. Це спричинило пониження рівня життя, часті перебої у постачанні, відсутність громадянських прав і свобод спричинили спалахи народного протесту (1962р. в Казахстані, Україні).

- З метою наблизити навчання до виробництва у1958р. розпочали реформу середньої школи. Термін навчання збільшився з 10 до 11років, профорієнтація учнів з 9 класу.

- Гострій критиці була піддана інтелігенція: Є. Євтушенко, А. Вознесенський, Б. Ахмадуліна, Е. Неізвестний, І. Єринбург.

-Відчутним ударом по парт номенклатурі сьало рішення про систематичне оновлення складу парторганів ( займати посаду не більше 2 терміни по 4 роки). Страх втратити « теплі місця» згуртував в опозицію до Хрущова партійну верхівку. Військові теж були не вдоволенні, бо йшло скорочення збройних сил.

 

3.        – Після смерті Сталіна М. Хрущов розпочав ліберальні реформи не лише в СРСР, а й чинив тиск на керівників країн- сателітів, щоб ті наслідували приклад Москви, щоб « соціалістична система діяла воєдино».

Коли у червні 1953р. вибухнуло народне повстання в НДР і влада не спроможна була його придушити, група радянських військ направлена в НДР силоміць навела порядок.

- СРСР використав вступ ФРН до НАТО як привід до створення у травні 1955р. військово-політичного блоку – орг. варшавського договору (ОВД) під власним керівництвом. До ОВД ввійшли всі комуністичні країни сх.Європи крім Югославії.

- В осени 1956р. радянські війська затопили у крові революцію в Угорщині. Угорщина на чолі з Імре Надем оголосила про свій вихід з ОВД і демократизацію суспільства → негативна реакція СРСР і з допомогою танків Москва призначила керівником держави свого ставленика Я. Кадара

 З  1954-1955рр. дещо нормалізувались відносини СРСР і Югославією, хоч вона і не захотіла увійти у ОВД

- Розвінчання культу Сталіна, викликало болісну реакцію в лідерів Китаю – Мао Цзедуна та Албанії – Енвера Ходжа, що створив власні культи. У результаті обидві країни опинились поза радянським блоком.

- Радянсько-Арабська дружба знайшла вияв у нагородженні лідерів Єгипту та Алжиру зірками героїв Радянського Союзу.

-1955р. – угода між СРСР, США, Великобританією і Францією щодо Австрії, за якою з неї виводились війська держав переможниць, а саме Австрія ставала нейтральною державою. Встановленнодипломатичні відносини між СРСР і ФРН

- 1956р. – декларація про відновлення дипломатичних відносин між СРСР і Японією.

-1962р. – Карибська криза, коли світ став перед загрозою ядерної війни, але СРСР і США примирились. 5 серпня 63р. – СРСР, США і Англія підписали договір про заборону випробувань ядерної зброї у космосі, атмосфері та під водою.

 4) – Серед партапарату виникли думки про усунення Хрущова від влади. Змову очолили секретарі ЦККПРС Л. Брежнєв, М. Підгорний, О. Шелєпін, голова КДБ – В. Семичастний. Пререворот запланували на час відпочинку Хрущова на морі, змовники теж пороз*їжджались по відпустках. 12 жовтня 64р. – всі з’їхались в столицю і на засіданні президії ЦККПРС всі одностайно проголосували за зняття Хрущова з усіх посад « у зв’язку з похилим віком та погіршенням стану зоров*я» .

 Прешим секретарем ЦККПРС пизначено Л. Брєжнєва, все парт.бюро було похилого віку. Впливові фігури тепер у ЦК стали М, Суслов, Д. Устинов, Ю. Андропов.

- Одним з перших кроків правління Брежнєва стала заборона критики Сталіна, «Сталіністи» відчули себе на коні, а Хрущова почали забувати як і про його реформи.

- Культ Брежнєва ( присвоєння собі орденів і медалей).

5) – Тягарем на економіці СРСР в ті роки лягло те що Брежнєв прагнув досягнути рівності в озброєнні з США. Під час Карибської кризи співвідношення ядерних військових арсеналів СРСР і США становило 1:8. Включившись в гонку озброєнь СРСР досягнув рівності вже на середині 70-х років. Цього було досягнуто за рахунок низького життєвого рівня населення. Виникали цілі міста що працювали на оборону – мілітаризація народного господарства, військові заводи під наглядом КДБ.

В середині 60-х зроблено спробу впровадити систему заходів вдосконалення в управлінні виробництвом :

• Розширення прав і інтуіативи підприємств, що переходили на госп. Розрахунок.
• Скорочення підпр. Планових показників.
• Створення на підприємствах фондів матеріального заохочення.
• Фінансування будівництва нових промислових об’єктів відбувається через кредит

                                                 ↓

Це була « Косилінська ек.реформа»

- Світова енергетична криза 73р. відкрила СРСР блискучі перспективи збагачення нафтою на міжнародному ринку. Потік нафто доларів дав змогу СРСР забути про Косилінську реформу, створити ілюзію добробуту в державі. Але НТР оминала СРСР, не вистачало робо техніки, ком*ятерів.

- В сільському господарстві продуктивність праці була вкрай низькою, більшість робіт виконувались вручну. Безліч програм, заходів, постанов носили лише декларативний характер. Не грамотний підхід до агротехніки призвели до надмірної хімізації СГ, не виправдвної меліорації земель. Різко зросла смертність людей, поширились епідемії.

 Сільська молодь емігрувала в міста, де мала можливість задовольнити свої професійні потреби, їх називали «ліміта». Їх руками виконували плани промислового і житлового будівництва. Тепер масовими стали крадіжки з заводів, зловживання у торгівлі, хабарництво.

6) – дисидентський рух – як незалежний суспільний, опозиційний, комуністичний владі гурт виник ще за часів Хрущовської відлиги і пощирився у 60-х, 70-х рр. Рух існував лише в формі інакодумства в кількох течіях:

Національно-визвольна

Ліберальна

Релігійна

Марксистська або орієнтована на соціалізм з людським обличчям.

 Найпоширенішою з форм десиденства був сам видав, серед самовидавців Висоцький, Бредський, Стус. За кордоном видавали свої твори Пастернак, Синявський. В лютому 66р. КДБ викрив їх справжні імена, над ними відбувся суд, отримали тривалі ув’язнення.

 Цей суд поклав початок розколу серед радянського письменства. На їх захист стало до 60-ти письменників: Домбровський, Каверін, Чуковський, Налібен. Засудили – Михалков, Сименов, Тиханов.

 З квітня 68-80-х рр.. регулярно виходив, не зважаючи на арешти співробітників самвидавський журнал « Хроника текучих событий» ( Габай, Якобен, Ковальов). Їх переслідував КДБ. Журнал містив інформацію про арешти, обшуки, переслідування політв’язнів, ії становище у психлікарнях.

- З серпня 60-х р. захисники прав людини в СРСР теж підняли голос. Вони надсилали листи протесту проти жертв режиму, оприлюднювали інформацію про це. До людей доносили правду радіо: Голос Америки, ББС, Свобода.

 Виникли Гельсінські групи для захисту прав людини. 1- 77р. ( Руденко, Чорновіл, Хандиба ) їх звинуватили в « Антирадянській агітації та пропаганді».

7-8) – Зовнішні ускладнення спричинені США – Вєтнамом, а Китаєм – СРСР, схиляли СРСР і США до пошуку компромісів. Виразом цієї тенденції стаои візити Американського президента Ніксона в Москву 72-74рр. і брежнєва в Вашингтон 73р. У результаті цього піписані договори:

• Основи взаємовідносин між СРСР і США ( травень 72р. )
• Угода про обмеження стратегічних озброєнь ( ОСО1 ) ( травень 72р. )
• Угода про відвернення ядерної війни – Ч червень 73р. )

Йшла розрядка міжнародної напруженості.

 Радянська зовнішня політика 70-х здійснювалась під гаслом «програм миру». Але щойно трапилась можливість насадити комуністичний режим на півд.кордонах СРСР у грудні 79р. СРСР вторгся в Афганістан.

 Ця акція грубо порушила норми міжнародного права, відкинула політику розрядки. У Радяно-Афганській війні загинуло понад 15тис. воїнів СРСР.

 В результаті неї було зірвано ратифікацію конгресом США договору про обмеження стратегічних наступальних озброєнь ОСО1 79р. Осуд радянської агресії в Афганістані виявився у байкоті московських Олімпійських ігор 80-х рр..

VI Систематизація і узагальнення

VII Підсумок

VIII Домашнє завдання.