Краєзнавчий екологічний проект "Мій Кременчук - найкраще місто на Землі"

Про матеріал

Краєзнавчий екологічний проект реалізований з учнями 8 класу в позакласній роботі. Додається презентація "Екологічні проблеми Кременчука" та результати проведеного учнями соціологічного опитування.

Перегляд файлу

Обрахуйте свій особистий екологічний коефіцієнт

Соціологічне дослідження

Анкета

  1. Як ви вважаєте, чи є місцевість, в якій ви живете, екологічно безпечною? (Так, Ні, Не знаю)
  2. Чи є поруч з будинком, в якому ви живете, екологічно шкідливі та небезпечні виробництва? (Так, Ні)
  3. Скільки років ви прожили поблизу шкідливого для здоров’я промислового об’єкта? ( До 5 років, 5-10 років, Більше 10 років)
  4. Чи працювали ви на небезпечному для здоров’я виробництві? Якщо так, то скільки років? (До 5 років, 5-10 років, Більше 10 років)
  5. Чи дозволяє рівень вашого матеріального забезпечення вживати екологічно чисту їжу? (Так, Ні)
  6. Часто ви відчуваєте прблеми зі здоров’ям? (Дуже часто, Практично щотижня, Не рідше одного разу на місяць, Час від часу, Рідко)
  7. На вашу думку, ці проблеми із здоров’ям пов’язані з екологічною ситуацією нашої місцевості? (Так, Ні, Не знаю)
  8. Чи розумієте ви, наскільки небезпечно для здоров’я жити  в екологічно забруднених місцевостях? (Так, Чув, Не знаю)
  9. Як ви вважаєте, чи повинна держава турбуватись про здоров’я тих, хто проживає в екологічно забруднених регіонах? (Так, Ні, Не знаю)
  10. Який розмір (у відсотках від заробітної плати) компенсації за проживання в місцевості, подібної до нашої, ви вважали б для себе справедливим? (25%, 50%, 75%)

Проведіть соціологічне дослідження серед жителів свого населеного пункту. Проаналізуйте відповіді на кожне окреме запитання, побудуйте відповідні діаграми. Зробіть загальні висновки  та пропозиції.

 

Діаграма 1.

Як ви вважаєте, чи є місцевість, в якій ви живете, екологічно безпечною?

 

 

 

 

 

                        Так                 Ні                Не знаю

Діаграма 2.

Чи є поруч з будинком, в якому ви живете, екологічно шкідливі та небезпечні виробництва?

 

 

 

                                             Так                        Ні

Діаграма 3.

Чи дозволяє рівень вашого матеріального забезпечення вживати екологічно чисту їжу?

 

 

 

 

 

 

                        Так               Ні

 

Діаграма 4.

 

На вашу думку, ваші проблеми із здоров’ям пов’язані з екологічною ситуацією нашої місцевості?

 

 

 

 

 

 

 

 

                                   Так                Ні                 Не знаю

 

 

 

Діаграма 5.

Як ви вважаєте, чи повинна держава турбуватись про здоров’я тих, хто проживає в екологічно забруднених регіонах?

 

 

 

 

 

 

 

 

 

                                     Так               Ні             Не знаю

 

Діаграма 6.

Який розмір (у відсотках від заробітної плати) компенсації за проживання в місцевості, подібної до нашої, ви вважали б для себе справедливим?

 

 

 

 

 

 

 

 

 

                                       25 %                50 %               75%

 

 

Опрацьовано 1554 анкети. 

Перегляд файлу

Навчальний проект "Мій Кременчук - найкраще місто на Землі".

 

Мета: формувати знання про природу рідного краю, його географічне положення, рельєф, клімат, грунти, тваринний та рослинний світ;

з'ясувати зміни природних компонентів під впливом урбанізації;

розвивати екологічне мислення учнів, навички роботи з різними джерелами географічних знань, розвивати вміння аналізувати інформацію, працювати в групі, висловлювати власну точку зору;

виховувати дбайливе ставлення до природи, почуття громадськості, бережливості, усвідомлення необхідності раціонального використання та охорони природних багатств, виховувати екологічну культуру.

обладнання: фізична карта України, Полтавської області, географічний атлас Полтавщини,  план міста Кременчука, відеофільм "Кременчуцькі плавні", комп'ютерна презентація, учнівська газета "Передати нащадкам", «Рятуємо місто!», ілюстративний матеріал.

Тип проекту: пізнавальний з елементами досліджень.

 

                                                               "Збережи те, де стоїш, де живеш,- на відстані погляду  й голосу, хоча б на відстані простягнутої руки"

 

1 етап - мотиваційно-орієнтовний

 

Слайди: панорама Кременчука, герб міста.

Багато міст чудових на Землі,

Де краєвиди всім лоскочуть очі.

Там пальми, яхти на блакитнім тлі,

А десь - суцвіття діамантів ночі.

Та є одне містечко в світі цім,

Де перша зірочка - яскрава сама,

Тут сяє своїм німбом золотим

Той дім, де вперше нам всміхнулась мама.

 

 

Для кожного з нас - наше місто найкраще. Ми любимо його сквери і парки, могутній Дніпро, широкі вулиці і площі, рідну вулицю і рідний дім. Але сьогодні нам треба замислитися над тим, що буде з нашим рідним краєм у майбутньому. Адже за останні десятиріччя в Кременчуці, як і в Україні, значно погіршилася екологічна ситуація. Це є наслідком розвитку промисловості, споживацького ставлення до природи як кожної окремої людини, так і всіх нас загалом.  Велике місто з його повсякденним життям, промисловою діяльністю дуже негативно впливає на навколишнє середовище. Ми досі живемо за рахунок майбутніх поколінь, ми неохоче змінюємо споживацьке ставлення до природи, що обертається не менш негативними глобальними наслідками.

Деякі цифри вражають. Наприклад, 97 відсотків усіх відходів, що утворюються в Полтавській області, накопичуються в Кременчуці. Але хочеться звернути увагу і на інше: це байдужі до екологічних болей люди. Наслідки нашої споживацької психології - це бездумне будівництво підприємств на найродючіших чорноземах, перетворення великого Дніпра у систему стоячих водосховищ, тисячі інших подібних прикладів. Саме час замислитися над словами великого вченого В.І. Вернадського, який залишив помітний слід на кременчуцькій землі: "Людина - не цар і не раб Природи. Вона - сама Природа. В людині біосфера начебто пізнає саму себе".

Основною проблемою проекту є вивчення зміни природних компонентів під впливом урбанізації (на прикладі свого міста), усвідомлення необхідності раціонального використання та охорони природних багатств, виховання екологічної культури.

 Учні формують групи. В ході обговорення проблеми висловлюють свої ідеї щодо завдань дослідження, що випливають з основної проблеми проекту.

Завдання 1 групи:

Створити «візитну картку» Кременчука.

Дослідити зміну рельєфу міста під впливом діяльності людини. Які антропогенні форми рельєфу характерні для нашого краю?

Завдання 2 групи:

Дослідити зміну повітряного середовища в місті внаслідок функціонування промислових підприємств. Які з них є найбільшими забруднювачами повітря? Які забруднюючі речовини  мають велику концентрацію у приземному шарі повітря?

Завдання 3 групи:

Дослідити вплив міста на стан підземних вод (їх забруднення іонами важких металів на прикладі міського сміттєзвалища)  а також гідрохімічний стан Дніпра та малих річок, що протікають в межах міста. Дослідити проблему питної води в місті.

Завдання 4 групи:

Дослідити грунти, флору і фауну промислового Кременчука, їх стійкість до урбанізації та антропогенні зміни.

Завдання 5 групи:

Зібрати матеріали про еталон природи Кременчуччини: регіональний ландшафтний парк «Кременчуцькі плавні», та інші пам’ятки природи в межах міста.  Провести соціологічне дослідження серед своїх однокласників, вчителів, батьків, жителів міста. Проаналізувати відповіді, побудувати відповідні діаграми, сформулювати загальні висновки і пропозиції.

 

2 етап – конструктивний

В утворених групах учні розподіляють обов’язки, вивчають свою частину проблеми, підбирають матеріал, аналізують дані, роблять висновки. Обирають форму захисту проекту:

туристсько-екологічний заочний маршрут околицями та вулицями міста,  перегляд відеофрагменту  «Кременчуцькі плавні – перлина природи середнього Придніпров’я», створення презентації «Екологічні проблеми Кременчука», репортаж про  результати соціологічного дослідження  «Обрахуйте свій особистий екологічний коефіцієнт»(діаграми, висновки та пропозиції), випуск екологічних газет «Рятуємо місто!», « Передати нащадкам».

3 етап – презентаційний

 

 Туристсько-екологічний заочний маршрут околицями та вулицями міста

 

Зупинка  «Кременчук – місто в центрі України»

 

 

Слайд: панорама міста. 

 

Кременчук – районний центр Полтавської області, має статус обласного підпорядкування. Місто розташоване на південному-заході Полтавщини на обох берегах Дніпра, практично в центрі України. Площа міста складає 9586 га. Засноване воно в 1571 році як фортеця для оборони від ворога, а ще більше – «...щоб перешкоджати втечі селян південніше, на Січ». Правобережна частина міста – Крюків – довгий час була чумацькою столицею – збірним пунктом формування козацьких валок і місцем складування солі. У другій половині 18 століття у Кременчуці зароджується промисловість – селітряний завод, панчішна, шкіряна фабрики, казенний цукровий завод. Будівництво залізничного мосту через Дніпро (1872 р.) дало могутній поштовх розвитку міста. Вигідне географічне положення сприяло розвитку транспортно-економічних зв’язків. Кременчук займає провідне місце серед промислових центрів Полтавської області, це один з великих прмислових вузлів України. В місті нараховується близько 60 промислових підприємств, серед яких такі гіганти, як вагонобудівний завод, сталеливарний, колісний, дорожніх машин, «АвтоКрАЗ», нафтопереробний, автоскладальний,  завод технічного вуглецю,  Кременчуцька ТЕЦ. На жаль, і за ступенем шкоди, заподіяної навколишньому середовищу, місто теж в числі перших...  Презентація

 

 

 

Зупинка  «Скеля-гранітний реєстр»

 

«Людина стає геологічною силою, що здатна змінити облік Землі» В.І.Вернадський

 

 

Слайди: пам’ятка природи місцевого значення « Скеля-реєстр», повінь у Кременчуці, кінець ΧIΧ ст., виходи кристалічних порід на березі Лніпра,  гранітний та піщаний кар’єри.

Особливістю геологічної будови міста та його околиць є розташування в зоні переходу Українського кристалічного щита в Дніпровсько-Донецьку западину. Тому тут є численні виходи кристалічних порід на денну поверхню. На території набережної Дніпра збереглася скеля-реєстр – геологічна пам’ятка природи місцевого значення.

 

 

Скельні виходи представлені мігматитами віком близько 3 млрд. років. На скелі висічені помітки рівнів повеней у 1789, 1820, 1878, 1895, 1942 роках. Історичні джерела свідчать, що з початку виникнення Кременчук досить часто відчував на собі руйнівну силу великих повеней. Так, у «Повному  Зведенні Російських Літописів» вже описується перша велика повінь на Дніпрі у 1108 році.

 

З кінця 18 століття рівень повеней на Дніпрі відображався позначками на гранітній скелі. Остаточно проблема захисту Кременчука від повеней була вирішена з завершенням будівництва Кременчуцького і Дніпродзержинського водосховищ. Їх заповнення відбувалось у 1959-1961 роках.

О

 

 

Наявність порід УКЩ в межах міста знайшла відображення в назвах вулиць, урочищ – вулиця Скеляста, Гранітна, провулок Кар’єрний, урочище Скеля, озеро Скеля. УКЩ складений амфіболітами, сланцями, мігматитами, гнейсами, гранітами докембрійського віку. Це прекрасний будівельний матеріал, який у Кременчуці  у каменоломнях добували здавна. Тому на околицях міста багато кар’єрів.

 

Картинки по запросу кременчук кар'єр

 

В місцях розробки родовищ залізної руди Кременчуцького басейну  окрім кар’єрів, є і терикони. Поширеними антропогенними формами рельєфу є дамби вздовж Дніпра, залізничні насипи. Будівництво багатоповерхових будинків, промислових підприємств, систем комунікації  сприяє ущільненню грунту, його просіданню. А просідання грунту, створення кар’єрів  спричиняє подальше підняття рівня грунтових вод, їх забруднення. Місто має складний гідрологічний режим, високе стояння грунтових вод, що призводить до підтоплення значних ділянок.

З підняттям рівня грунтових вод пов’язане виникнення  зсувів на м’яких породах, що відбуваються на крутих ділянках берегів Дніпра,  в районі Червоної Гірки, по вулиці Хорольській, Чередницькій, Котовського, Л. Чайкіної, Гранітній, Рудничій, Партизанській.

 

 

 

Зупинка  «Річка Сухий Кагамлик»

Щоб чистим соком наливалася калина,

Щоб міг олень прийти до водопою,

Щоб спрага нас з тобою не спалила,

Щоби планета залишалась голубою,

Врятуйте воду – щедрий дар природи!

 

Слайд: річка Сухий Кагамлик в межах міста.

Сухий Кагамлик бере початок у заболоченій місцевості поблизу с. Устимівка. Довжина річки – 72 км, швидкість течії – 0,12 м\с, середня глибина – 0,24 м. Назва Кагамлик походить від тюркського каган – найвищий титул ватажків у давніх тюркських племенах: каганами називали хозарських ханів та управителів окремих адміністративних одиниць. В природних умовах річка впадала в центрі міста в р. Крива Руда, але після створення Дніпродзержинського водосховища для захисту міста від підтоплення  був змінений напрям річищ цих річок.

 

 

На прикладі Сухого Кагамлика ми можемо побачити зміни річкової сітки міста під впливом діяльності людини. З розбудовою Кременчука  Сухий Кагамлик та  всі малі річки: Крива Руда, Гнилушка, Семова і Домоткань, стали внутрішніми річками міста. На цих річках був змінений напрям річищ, на деяких ділянках вони укладені в залізобетонні колектори,  перетворені на канали, забрані в труби, води відведені у Дніпро за допомогою відвідних каналів. Річки значно забруднені скиданням зворотніх вод Кременчуцької ТЕЦ (Сухий Омельник), стічних вод інших промислових підприємств та кар’єрів (Гнилушка, Сухий Кагамлик), зливовими стоками,  побутовими стоками та сміттям із зон приватної забудови. В період сильних зливових дощів річки створюють загрозу підтоплення низинних територій міста. І все ж для кременчужан, при усіх наслідках урбанізації, вони залишаються бажаними куточками відпочинку.

Постійною загрозою мешканцям міста вже багато років залишається ставок-випарник нафтопереробного заводу. Відходи нафтохімічного виробництва, котрі просочуються крізь грунт із цього ставка, отруїли підземні водні горизонти вже на площі 80 кв. км. Мешканці прилеглих до випарника сіл вже багато років не користуються криницями, а територія, прилегла до ставка-випарника, оголошена зоною надзвичайної ситуації.

 

 

 

 

Зупинка  «Північно-східна промислова зона міста»

 

 «Колись давно, усім на диво,

Цвіло прекрасне місто-сад, неначе дівчина вродлива...

...тепер над містом – сивий чад!..»

 

Слайди: Кременчуцька ТЕЦ, установка нафтопереробного заводу.

 

 

 

 

Найбільша концентрація промислових підприємств Кременчука в його північно-східній промисловій зоні. Саме тут розташований нафтопеперобний завод, завод технічного вуглецю, ТЕЦ, пропарочна станція та ряд менших промислових підприємств.

Усіма кременчуцькими підприємствами в атмосферу викидається понад 156 найменувань забруднюючих речовин, в тому числі 41 речовина першого й другого класів небезпеки.

Речовини, концентрація яких вище ГДК, це двоокис азоту, сірчистий ангідрид, бензол, бутилацетат, мінеральне нафтове масло, пил тютюнової фабрики, сажа, пил абразивно-металевий, свинець і його сполуки, сірководень, спирт бутиловий та ін. Речовини, які викидаються в атмосферу, перебувають у різних агрегатних станах: тверді частки, пари й газ. Концентрація цих речовин невелика, але вони входять до складу груп, що володіють ефектом поєднання дії. Тому вони посилюють негативний вплив на екологію навіть при малих концентраціях. Тонни викидів оксуду азоту і сірки, хлору та інших сполук у поєднанні з краплями води у повітрі спричинюють кислі опади дощів і снігу. Крім того, ці речовини потрапляють і акумулюються у верхніх шарах грунту і у вирощуваній на цьому грунті сільськогосподарській продукції. Мінеральні кислоти атакують грунти, з них швидше вимиваються корисні елементи, а в поєднанні з підвищеною кислотністю грунтової води це дуже знижує родючість. Цьому лиху можна зарадити, але дорогою ціною. Мало не після кожного рясного «кислого» дощу слід вносити вапно аж до глибини проникнення коренів рослин.

Крім джерел викидів промислових підприємств, на екологічний стан істотно впливають викиди забруднюючих речовин автотранспортом, адже Кременчук перетинають автомобільні, залізничні, водні магістралі. Ці речовини добре адсорбуються рослинами, грунтом, попадають у воду. З повітрям і водою вони потрапляють в організми людей і тварин. Кількість забруднюючих речовин, що виділяються тільки при роботі автотранспорту в місті, перевищує 16 тисяч тонн, з них СО -12,5 тисяч тонн на рік, вуглеводнів - 1,6 тисячі т, бензопирену – 0,015 т, сажі – 2,63 т на рік. У нас забруднення свинцем грунту обочин автомобільних шляхів таке велике,  що довелось відмовитися від звичаїв предків висаджувати плодові дерева вздовж них. Хоч подекуди ще можна зустріти яблуні, вишні чи абрикоси, їхні плоди частково отруєні свинцем. Поясніть це своїм друзям, та й самі уникайте їх рвати. Коли ж у нас заборонять бензин із домішками свинцю, мине багато років, доки грунт частково очиститься від цього отруйного металу.

На розсіювання забруднюючих речовин в атмосфері впливають періоди року, швидкість вітру, тривалість періодів штилю або несприятливих метеорологічних умов. За антициклональних погод над містом утворюється смог.

Постійною загрозою мешканцям міста вже багато років залишається ставок-випарник нафтопереробного заводу. Відходи нафтохімічного виробництва, котрі просочуються крізь грунт із цього ставка, отруїли підземні водні горизонти вже на площі 80 кв. км. Мешканці прилеглих до випарника сіл вже багато років не користуються криницями.

 

 

Зупинка  « Річка Дніпро»

«Дніпра нема, а є болотні твані

Та ще й нестерпний сморід навкруги.

Твої, Тарасе, правнуки погані

Спаскудили дніпровські береги.

А все робилось ніби для добра,

А вийшло – ні добра, ані окраси.

Нема, писав ти, другого Дніпра,

Нема уже і першого, Тарасе!»

 

Слайди: міст  через Дніпро у Кременчуці, Дніпро «цвіте», дохла риба на берегах Дніпра (літо 2001 року, вид на річку в межах міста.

 

Особливою прикметою Кременчука, яка робить цого неповторним містом, є те, що через його центр проходить великий Дніпро. Дніпро – найбільша річка України. Походження назви досі остаточно не з’ясовано. Є кілька припущень: від скіфського дана – «річка» і іпр – «глибока» - тобто «глибока річка». За іншим припущенням, назва походить від сарматського дна, дон – «вода, річка», і санскритського apris- «західний»: «західна річка».стародавні греки її називали Борисфен, римляни та скіфи – Данапріс, а згодом Данапер, половці – Узом, вікінги – Вандова вода, давні слов’яни – Дънfупръ, Славна ріка – Славутич, українці – Дніпро. Свій початок Дніпро бере біля с. Клєвцове Смоленської обл., на Валдайській височині, і впадає в Чорне море. 

Кременчук знаходиться в середній частині річки.  Кременчуцька фортеця була заснована в кінці 20 – початку 30 років ΧҮII ст. на невеличкій рівнинній території другої тераси Дніпра.

.

 

Сьогодні місто знаходиться на короткій ділянці природнього русла річки між Кременчуцьким та Дніпродзержинським водосховищами. Кременчуцька ГЕС і водосховище споруджені на кілька кілометрів вище міста. Площа цього «моря» - 2250 кв.км, довжина – 145 км, ширина – 30 км, середня глибина – 6м. Це найбільше за площею водосховище України. У 125 км нижче міста збудована Дніпродзержинська ГЕС, яка створює підпір води аж до греблі КремГЕС.

 

 

Кременчужани звикли, що з настанням теплого періоду з’являються постанови СЕС про заборону купання в Дніпрі, але це і так помітно і без санітарних лікарів. Зазвичай Дніпро починає «цвісти» і смердіти в липні через велику кількість синьо-зелених водоростей. Вони забирають кисень. Риба гине. Воду з річки беруть для пиття у Кременчуці і Горішніх Плавнях. Її перевіряють на очисній станції і у водогоні. Водоканал додає у воду активоване вугілля, інші сорбенти, сильніше хлорують. Фахівці радять воду із запахом хлору відстоювати, а в спеку питну воду треба кип’ятити. Адже в літній період спостерігаються  незвичні зміни якості води, що супроводжуються загибеллю мешканців водосховищ та погіршенням якості питної води. Так, влітку було зафіксовано масову загибель двохстулкових молюсків, риб, що живуть у донних шарах води – бичків, різке зменшення біомаси водоростей, масовий вихід раків на берег. Аналіз проб води в лабораторії міськводоканалу показав значне зростання концентрації марганцю у воді. За високих температур і тривалих штилів вода в Кременчуцькому водосховищі місцями прогрівалась до 27 градусів. Тому з мулових відкладів, які в водосховищі займають 72% його дна, виділялися високотоксичні сполуки, в тому числі і марганець, які й викликали екологічну катастрофу. Забруднення води донними відкладами, виникнення дефіциту кисню у воді, масові замори риби, «цвітіння» води значно погіршили якість води, що обмежує її використання  для питного водопостачання місту. Вчені встановили, що «цвітіння» водосховищ викликає виділення водоростями біологічно активних сполук, частина з яких має активно виражену токсичну, канцерогенну і алергенну дію.

Великою небезпекою для якості дніпровської води є і зливова каналізація, води якої потрапляють в річку без очищення. При аварії на каналізаційних мережах в річку потрапляють через зливову каналізацію і побутові та промислові стоки.

 

 

 

 

Зупинка  «Міське сміттєзвалище»

«Нащадки ніколи не пробачать нам спустошення землі, наруги над тим, що по праву належить не тільки нам, а й їм.» (П.І.Чайковський)

 

Слайди: міське сміттєзвалище на Деєвській горі, перша факельна установка, що використовує біогаз,  на місці майбутнього сміттєпереробного заводу в Кременчуці, контейнери для роздільного збирання сміття на вулицях Кременчука.

 

Міське сміттєзвалище влаштоване на Деївській горі (правобережна частина міста) і завантажене відходами вже на 75 відсотків. . На цій території активний поверхневий змив та водна ерозія, є невеликий ухил поверхні. Тому  сміттєзвалище значно забруднює грунти та підземні води, позбавлені водотривкого захисту. Значне місце серед забруднюючих речовин займають важкі метали. Найчастіше зустрічаються ртуть, свинець, цинк, хром, кадмій, мідь. Спалювання сміття дуже забруднює повітря, а у золі, що утворюється при спалюванні побутового сміття, вміст кадмію вище норми у 2000 разів,  ртуті – у тисячі разів. В підземних водах на території сміттєзвалища вміст заліза, кадмію, ртуті, кобальту та хрому значно перевищує ГДК. Існує загроза, що забруднені підземні води досягнуть житлової забудови, з усіма можливими наслідками для здоров’я і життя людей. Вже сьогодні в прилеглій зоні приватної забудови воду в колодязях вживати небезпечно. Раз чи два на сезон у теплу пору року сміття загорається. Останній раз майже тиждень тривала пожежа на Деївському сміттєзвалищі. У місті розроблений проект реконструкції міського звалища твердих побутових відходів з розробкою захисту його території.

 

.

 

Кременчук міг би стати першим містом в Україні, де запровадять унікальну технологію переробки сміття. Німецька компанія «Хаазе Енергітехнік» могла б навчити кременчужан не лише ефективно утилізувати сміття, а й виробляти з нього електоенергію. Німецькі спеціалісти пропонують спорудити на Деївському сміттєзвалищі сміттєпереробний завод, який перероблятиме 150 тис. тонн сміття на рік. Для заводу потрібна територія 7 га.

«Хаазе Енергітехнік» споруджує сміттєпереробні установки в Європі, Азії. 2009 року на Деївській горі в Кременчуці запалили факел спеціальної установки, що стане частиною майбутнього сміттєпереробного заводу. Фахівці компанії пробурили свердловину, з якої качають біогаз і встановили першу факельну установку. Видобутий газ, що накопичується у надрах звалища, використовуватиметься для виробництва електроенергії. За її рахунок наше місто можна буде освітлювати, на ній зможе працювати міський електротранспорт. Або ж узагалі вирішити питання опалення Кременчука за рахунок альтернативного виду пального, коли сміттєпереробний завод запрацює на повну потужність. Свердловина пробурена на глибину 20 метрів, фахівці компанії «Хаазе» з’ясовують, скільки біогазу залягає у надрах міського полігона твердих побутових відходів. Згодом планується пробурити ще 5 свердловин і спорудити завод.

 Сміттєпереробний завод у Кременчуці частково будуватиметься за рахунок продажу Україною квот на викиди парникових газів  у рамках Кіотського протоколу. Проект окупиться за 5 років, а запасів біогазу вистачить років на  20. Кременчуцькі підприємства готові купувати дармову електроенергію, що вироблятиметься на звалищі зі сміття. Тут працюватиме установка потужністю 500 кіловат на годину. Технологія переробки сміття складається з кількох етапів. Спочатку сміття привозять на завод і сортують. На конвеєрі з загальної маси вилучають метал. Потім «сировина» проходить кілька етапів подрібнення. Біологічні відходи змішують з технічною вюдою, в результаті такого бродіння одержують біогаз, який і стане джерелом електрики. Коли суміш віддасть газ, її почнуть осушувати та ущільнювати. Залишки сміття використають для того, щоб «стерти» з лиця землі старі сміттєзвалиша. Кінцеві відходи виробництва – сухий залишок, яким можна буде присипати старий смітник без шкоди навколишньому середовищу. До речі, вода, яку використовують у процесі переробки, теж пройде очищення. Таким чином вдасться зупинити подальше забруднення підземних вод у районі Деївського звалища. Сміттєпереробний завод не приноситиме високих прибутків, а головний капітал, який можна заробити завдяки заводу – це збережена екологія.

 

 В нашому місті починають впроваджувати роздільне збирання твердих побутових відходов. Задля цього закупили спеціальні контейнери на кожен вид сміття. Його потім перероблятимуть на заводі.

 

 

 

 

Зупинка  «Міський сад та Придніпровський парк»

«О, земле рідна! Боляче душі

За ту збіднілу фауну і флору

 І сором за душевних тих сліпців,

Що нівечать безцінну твою вроду.

Сліпців, які не втямили азів,

Що справжнє щастя – в килимах  із квітів,

У сріблі рос, у золоті хлібів,

У кришталях отих джерелець світлих.»

Слайди:  Придніпровський парк, фотографія Міського саду 1787 р., представники міської орнітофауни, парк Жовтневий.

 

 

 Місто Кременчук та його околиці займають унікальну в природному відношенні ділянку Придніпров’я. На правому  і лівому берегах Дніпра – забудови Кременчука, а поміж ними, в долині Дніпра, збереглися до нашого часу типові та рідкісні напівприродні екосистеми – Кременчуцькі плавні та різні за площею острови з лісовими, лучними та водно-болотними угіддями. Озеленення – це один із показників, який свідчить про рівень загальної культури мешканців будь-якого міста. Сьогодні у Кременчуці нараховується 14 парків і понад 20 скверів та бульварів, розташованих в різних частинах міста, різновікових соснових насаджень у північно-східній частині околиць, прилеглих до міста островів, а також вуличних та внутрішньоквартальних насаджень. Їх створення  - справжній подвиг кременчужан. Адже, як свідчать доревюлюційні письмові джерела, жителі міста потерпали від браку зелених насаджень, піщаного пилу, який вітром переносився з навколишніх дюн і забивав колодязі. Один з перших ландшафтних парків України – Міський сад – був створений за проектом паркобудівника Гульда до візиту імператриці Катерини II в 1787 році.

З 1993 року парк оголошено комплексною пам’яткою природи місцевого значення. Тут сьогодні збереглися два екземпляри дуба черешчатого, вік яких понад 200 років. Дерева і чагарники, яких близько 20 видів, з переважанням клена ясенолистого, робінії звичайної, тополі пірамідальної, тополі канадської, були насаджені у 40-50 роках минулого століття. Сьогодні Міський сад опинився в центрі забудови. Це обумовлює бідний фауністичний склад, який представлений типовою міською орнітофауною – горобці хатній і польовий, горлиця садова, голуб сизий, грак, ворона сіра, зустрічаються також синиця велика, дятел звичайний, сойка. У весняно-літній період склад птахів поповнюють ластівка міська, шпак звичайний, зяблик, соловейко східний, горихвістка, вивільга.

 

 

 

Трав’яний покрив утворюють пирій, чистотіл, грицики, кульбаба, горошок мишачий. Весною під дубами цвіте пшінка весняна і зірочки жовті. В прибережній частині озера ростуть очерет, рогіз, осоки.

 

Картинки по запросу кременчук міський сад

 

Міський сад – зелений острівок в забудованій нагірній частині Кременчука, де проходять вулиці з інтенсивним рухом автотранспорту, має перш за все оздоровче значення, а також природоохоронне та історичне.

Велика Вітчизняна війна принесла місту небувалу розруху. Недоцільно було відновлювати зруйновані будинки, розташовані на березі Дніпра. Тому було прийняте рішення про закладку парку культури і відпочинку на місці розібраних руїн і завалів. На площі 36 га з’явилися  Придніпровський  та Ювілейний парки. Тут висаджено 18 тисяч дерев і кущів, представлених 50 видами як природної флори (дуб, липа, клен), так і екзотами (бархат амурський, каркас західний, айва японська, сосна кримська та ін.). з 1975 року парк має статус пам’ятки природи місцевого значення. Цей зелений куточок добре освоїли представники природної флори і фауни. У весняно-літній період тут зустрічаються зяблик, мухоловка строката, вівчарик-ковалик, щиглик, горихвістка, плиска біла, шпак, зозуля, соловейко східний, вивільга, дрізд, зеленяк, синиця велика, синиця велика, синиця-гаїчка, дятел сірійський, дятел звичайний, дятел малий, костогриз, кропив’янка садова, сич домовий, підкоришник звичайний.

 

Похожее изображение

 

Для озеленення в Кременчуці, враховуючи складні умови промислового міста – викиди чисельних промислових підприємств, автотранспорту, асфальтне покриття, яке впливає на температуту і вологість грунту, нічне освітлення, що збільшує період вегетації та порушує сезонний розвиток рослин,- висаджували породи швидкоростучі, невибагливі, найбільш пило- та газостійкі: тополі Болле, пірамідальні, білі, клени американський та гостролистий, робінію, липу дрібнолисту, клен, ясен, кінський каштан, шовковицю, тощо.

Сьогодні зелене вбрання Кременчука займає площу 3440 га. На одного жителя припадає близько 15 квадратних метрів зелених насаджень, що втричі менше норм, затверджених ВООЗ (50кв.м).

Зелені шати Кременчука – це не тільки притулок для тваринного і рослинного світу. Вони виконують гігінтську санітарно-гігієнічну роботу – збагачують повітря киснем, поглинають вуглекислоту, ввиділяють фітонциди, захищають від шуму, пилу, забруднення атмосферного повітря, покращують кліматичні умови – збільшують вологість повітря, захищають від вітру, знижують температуру навколо себе на 2-4°, виконують велику роботу по укріпленню схилів, пагорбів, берегів водойм від розмиву грунтів, попередженню зсувів.

Значний вплив мають зелені рослини і на загальний естетичний рівень міста.

 

 

Зупинка  «Регіональний ландшафтний парк Кременчуцькі плавні»

«Задумайся, затамувавши подих,

Збиваючи з шовкових трав росу,

Крім доброти, дарує нам природа

Себе й свою немеркнучу красу.

Спливає час, пливуть в безмежжя води,

Краса буття ніколи не вмира.

Заходьте в гості до її господи,

Лиш марно не топчіть її добра»

 

Слайди: Дніпро в районі острова Зелений, типові представники органічного світу плавнів, цвіте латаття жовте, куточок регіонального ландшафтного парку Кременчуцькі плавні.

 

 

 

 

 

Регіональний ландшафтний парк Кременчуцькі плавні є частиною Дніпровського екокоридору. Цей екокоридор є одним з найбільших в Україні, починається від північних кордонів, перетинає три природних зони — лісову, лісостепову і степову та закінчується на узбережжі Чорного моря. Цінною для збереження біорізноманіття є  ділянка  від Кременчуцької ГЕС до с. Келеберда, що охоплює верхню частину Дніпродзержинського водосховища – унікальну територію, де попри будівництво каскаду дніпровських водосховищ, бездумному втручанню людини в природу, зберігся річковий характер,багатство флори і фауни.

Оскільки більша частина заплави Дніпра в межах України була затоплена внаслідок будівництва водосховищ, ця відносно збережена ділянка заплави викликає особливий інтерес.

 

 

Переважають водна та прибережно_водна рослинність, сухі піщані луки, заплавні ліси. Найбільші площі займають прибережно-водні ділянки, де ростуть рогіз, очерет, куга, сухі піщані луки з осокою колхідською, житом диким, гвоздикою Борбаша. В ботаніко-географічному аспекті слід відмітити наявність специфічного ядра придніпровських лісостепових видів — вишні кущової, чебреця Черняєва, козельців українських , зозулинця болотного.

 Водна рослинність розвинена мало, тому що тут не буває постійного рівня води з-за скидів Кременчуцької ГЕС. Незначні площі займають луки справжні та заплавні ліси з  дуба черешчатого, тополі білої, верби ламкої. Серед рослинного світу Кременчуцьких плавнів зустрічається багато рідкісних та малопоширених видів. У їх числі – занесені до Європейського Червоного списку козельці українські. Занесені до «Червоної книги України»: водяний горіх дніпровський, зозулинець болотний, сальвінія плаваюча. Значний інтерес являє найпівнічніший ареал виду з Світового Червоного списку — очитка Борисової на гранітному виході острова Шеломай.

 

 

 

 

 

Із ссавців водяться видра річкова, єнотовидна собака, ондатра, свиня дика. Серед  птахів типові – чаплі, качки, крячки, рибалочка, очеретянки, кобилочки, берегові ластівки. До Червоної книги України занесені кулик-сорока, гоголь, орлан-білохвіст, вусач мускусний, горностай, реготун чорноголовий, мідянка.. Риби знаходять тут сприятливі умови для нересту. Акваторія Дніпра на цьому відрізку також цінна для відтворення рибних запасів. На цій ділянці вже створений РЛП "Кременчуцькі плавні"  планується перетворити  на національний природний парк з розширенням території існуючого регіонального ландшафтного парку.

 Перегляд відеофрагменту “Регіональний ландшафтний парк «Кременчуцькі плавні». додатки\plavni.flv

 

Висновки

За результатами проведеного дослідження можна зробити висновок, що природні компоненти нашого рідного краю значно змінені людиною і потребують негайної охорони. Не можна не згодитися з тим, що охороняючи природу, ми продовжуємо своє життя і оздоровлюємо свій організм. Здоров’я – це капітал, даний нам не тільки природою при народженні, але і тими умовами, в яких ми живемо. Зважаючи на те, що екологічний стан нашої місцевості є неблагополучним, пропонуємо вам прості правила, які дозволяють звести до мінімуму негативний вплив навколишнього середовища:

1. Так як якість води в нашому населеному пункті далека від ідеалу, використовуйте для пиття і приготування їжі спеціальну питну воду, яку можна придбати в будь-якому магазині, або скористайтеся найближчими природними джерелами води (тільки перевіреними!).

2. Не можна саджати городи поблизу промислових підприємств і вживати в їжу рибу, виловлену в забруднених водоймах. Незважаючи на всю користь такого продукту, як печінка, краще не включати її до дітячого раціону, так як це орган детоксикації, вона максимально накопичує шкідливі речовини.

3. Бажано проводити хоча б літні місяці в селі. Якщо у вас немає родичів у селі, відпочивайте на дачі або за містом.

4. Зайняття спортом укріплюють організм та дозволяють йому краще справлятися з несприятливими умовами. Одне зауваження: якщо в вашому районі погана якість повітря, краще уникати спортивних секцій, пов’язаних з заняттями на вулиці (лижі, біг). Під час фізичних навантажень зростає число дихальних рухів і глибина дихання, отже, через легені пройде більший об’єм забрудненого повітря, його негативний вплив на організм підвищиться.

5. В екологічно несприятливих районах треба частіше вживати вітаміни, кальцій, йодовмістні препарати, імуномодулятори, антиоксиданти. Тільки не займайтесь самолікуванням, адже надлишок вітамінів гірший за гіповітаміноз. Порадьтеся з лікарем, який знає ваші проблеми та екологічну ситуацію в місті і може підібрати правильну терапію.

6. Якщо ситуація критична, не бійтеся все покинути та змінити місце проживання. Переїзд – справа клопітка, але ні за які гроші ви не купите собі здоров’я. Наприклад, масове переселення з Чорнобильської зони допомогло врятувати сотні тисяч людей не просто від хвороб – допомогло врятувати їх життя.

   З метою запобігання негативного техногенного впливу на природне середовище та здоров’я жителів міста відділом екології міськвиконкому розроблена програма охорони довкілля в Кременчуці. Сфери діяльності даної програми – стан атмосферного повітря, водних і земельних ресурсів, природно-заповідний фонд, поводження з відходами, екологія та здоров’я населення, техногенне навантаження на навколишнє середовище, екологічна освіта.  Але і  від кожного з нас залежить, яке майбутнє нас чекає: чисті води, зелені парки і сквери, чисте повітря в прекрасному місті чи деградуюча, забруднена, понівечена, вмираюча природа, що благає про допомогу. Що ми можемо зробити для того, щоб наша Земля знову перетворилася в квітучий сад? Тож ми пропонуємо  вам розробити власну програму відновлення природи рідного міста. На нашому «Дереві життя» кожна група має прикріпити свій «зелений листочок» з написаними ідеями покращення стану навколишнього середовища. Подумайте, що може зробити кожен з вас, громадськість міста, влада. Коли кожен усвідомить власну відповідальність за екологічну, хижацьке забруднення довкілля зменшиться бодай на трошки. Представники робочих груп вішають на «Дерево життя» листки з записаними власними ідеями.

 

Рятуємо чисте повітря.

Рятуємо воду – в морях, океанах,

В малих і великих річках!

Рятуємо рідкісних птахів  -

Не всі ще породи,

А ті, що зникають в полях,

У лісах, у лугах!

 

Рятуємо злаки,

А потім рятуємо квіти!

Рятуєм світанки від кіптяви,

Гару й димів!

Рятуємо тишу,

Щоб в тиші мовчати й радіти!

Рятуємо вулицю

Від голосних двигунів!

 

Рятуємо землю!

А також рятуємо небо!

Рятуємо мрії,

Кохання солодкий мотив!

Рятуємо ніжність...

Від кого рятуєм? Від себе.

Поки ще не пізно

 І можна хоч щось зберегти!

 

Список інформаційних джерел та літератури:

  1. Географічна енциклопедія України: В 3-х т./Редкол.:...О.М.Маринич  та ін.-К.:»Українська енциклопедія» ім.М.П.Бажана, 1989-1993. Т.2: З-О.-480 с.
  2. Євселевський Л.І. Кременчуччина з давніх часів до ΧIΧ століття.- Полтава, 1995.-46с.
  3. Звиняцковский А.Н., Бердник О.В. Факторы риска и здоровья населения, проживающего                 в условиях окружающей среды //Довкілля та здоров’я. – 1996. – № 1. – С. 8-11.
  4. Зюзин В.А., Загоруйко Г.В., Шаповал В.Ф. Санитарно-гигиеническая характеристика Полтавской области и показатели здоровья населения // Научно-техническая конференция «Экология и здоровье человека». Охрана водного и воздушного бассейнов. Утилизация отходов. Труды конференции. Т. 1.– Харьков, 2001. – С. 12-14.
  5. Музиченко Н.В., Соколова І.М. Геоморфологія м. Кременчука// Регіональні перспективи.- 2002.-№6(25)
  6. Обрахуйте свій особистий екологічний коефіцієнт.// Географія.-Х.: Основа, №6(106),2008.
  7. Онищенко В., Костюшин В., Ткаченко В. Найцінніші природні  ділянки (ядра) Дніпровського екокоридору. // Жива Україна – 2007.- № 3-4. – С. 2-27.
  8. Передати нащадкам. Екологічне краєзнавство: науково-популярні розповіді. – Полтава, Видавничо-поліграфічне підприємство «Верстка», 2006. – 306 с.
  9. Полтавська область: природа, населення, господарство. Географічний та історико-економічний нарис. Видання 2-е, доповнене і перероблене. За ред. К.О.Маца./ Полтава: Полтавський літератор, 1998. -336 с.
  10. Приймак А.В. Екологічна ситуація в Україні і її моніторинг. – К., 1990. – 44 с.

Ресурси Інтернет:

1.   photo.i.ua/user/1486265/102590/

  1. country.turmir.com/resort_2082.html
  2. ukrfoto.net/foto_15-986.html
  3. www.kremplavni.narod.ru/index1.htm
  4. http://www.eco-live.com.ua/content/sm%D1%96ttya-i-tverd%D1%96-v%D1%96dkhodi-v-ukra%D1%97n%D1%96
  5. http://vechirka.pl.ua/articles/2009/10/1/77259717/
  6. http://www.filokartist.net/links/index.php?lnk=10
  7. http://antipov.org/component/page,shop.browse/category_id,42/option,com_virtuemart/Itemid,204/
  8. http://kremen-online.com.ua/
  9. Європейському місту – роздільний збір сміття/ Хай Вей h.ua/story/60240/
  10. Iдеї В.І.Вернадського та еколого-економічні проблеми розвитку регіону.

ttp://ww.nbuv.gov.ua/_vernad/геcom2004.html

 

Зміст слайдів
Номер слайду 1

Екологічні проблеми Кременчука Автор: Криштафович Л.Г., учитель географії Кременчуцького ліцею №4

Номер слайду 2

Короткі відомості Вивчено сучасні екологічні проблеми промислового міста, забруднення його атмосфери, повітря, ґрунту, водоймищ, стан здоров'я населення. На основі проведення досліджень розроблено шляхи покращення екологічної ситуації, що склалася. Ключові слова: екологія, промисловість, місто, забруднення, атмосфера, ґрунт, здоров'я, антропогенний рельєф, антропогенний вплив на середовище, навколишне середовище, промисловий центр.

Номер слайду 3

Мета: в екологічно неблагополучних промислових містах велике значення у формуванні здоров'я населення . При цьому забруднення повітря та питної води посідає провідне місце серед інших об'єктів середовища. несприятливий вплив на здоров'я населення обумовлено не тільки передозуванням окремих хімічних та біологічних компонентів , але і екологічним дисбалансом стану навколишнього середовища з його антропогенним навантаженням . мета даної роботи - вивчення сучасних екологічних проблем промислових міст на прикладі міста Кременчука Полтавської області та розробка шляхів їх подолання.

Номер слайду 4

Методи досліджень Для вирішення поставленої мети було проведено комплексне санітарно-хімічне дослідження атмосферного повітря, ґрунту, водоймищ, питної води, проведено анкетування серед населення міста..\Рабочий стол\портфолио экология Кременчуга\Обрахуйте свій особистий екологічний коефіцієнт.doc та на основі проведених досліджень розроблені можливі шляхи подолання екологічної ситуації, що склалася.

Номер слайду 5

Чим ми дихаємо? Рівень забруднення повітря підвищений Річна кількість викидів у атмосферу 28,8 тис.т (2009р.) в повітря викидаються окиси азоту, окис вуглецю, сірчаний ангідрид, пил, сажа, бенз(а)пірен, фенол, формальдегід, пари розчинників, насичені та ненасичені вуглеводні. Реєструється перевищення ГДК окремих речовин на межі санітарно-захисних зон та в житловій забудові. кількість проб СЕС зі вмістом шкідливих речовин вище ГДК складала (2002-2008 рр.) від 12,6 % до 23 %.

Номер слайду 6

Автотранспорт – найбільший забруднювач повітря Стан повітря на шляхах з великою інтенсивністю критичний. Постійно спостерігається перевищення ГДК щодо вмісту окису вуглецю, двоокису азоту, пилу, сірчаного ангідриду, фенолу, формальдегіду, свинцю. Найбільші перевищення на вузьких вулицях із щільною забудовою та інтенсивним рухом транспорту. Зменшення впливу викидів автотранспорту - одне з головних завдань СЕС.

Номер слайду 7

Проблема захоронення та переробки сміття У Кременчуці 5 місць для захоронения відходів. 2600 тон не можуть бути утилізовані через відсутність технологій. Відсутність у Кременчуці полігону промислових відходів стало для підприємств проблемою. На підприємствах утилізуються тільки відходи, що містять ртуть, відпрацьовані автошини, акумуляторний свинець, нафтовмісні відходи, метали. Сміттєзвалище на Деївській горі - загроза для міста.

Номер слайду 8

Сміттєва цивілізація? Приблизно стільки пляшок з пластику, макулатури та поліетиленових пакетів накопичується в сім’ї за рік. Ще є склотара, пакети “тетрапак”, батарейки, харчові рештки……………. Пластик та поліетилен не розкладаються від кількох років до цілих століть. Скільки сміття, а то й більше, продукує кожен із нас. Сміття не тільки неестетичне, але і шкідливе. Вчені радять, викидаючи сміття, одягати респіратор, а виносити його тільки здоровим людям.

Номер слайду 9

Що можна робити з сміття? Екопроект Remake інформує: зробити корисну річ можна з непотрібу. З вторсировини створюють витвори мистецтва: оригінальну біжутерію, аксесуари, сувеніри ... А ще - черепицю, тротуарну плитку, вироби з полістиролу та поліетилену, пластмасові меблі……... Сміття можна використовувати для виробництва біогазу. Вироблена на основі біогазу енергія піде на енергопотреби Кременчука. Це поки що єдине в Україні місто, де започатковано такий проект.

Номер слайду 10

Будуємо сміттєпереробний завод ., Сміття привозять на завод і сортують. На конвеєрі вилучають метал Кілька етапів подрібнення «сировини» Біовідходи змішують з водою, при бродінні одержують біогаз Коли суміш віддасть газ, її осушують та ущільнюють Присипання старого смітника сухим залишком Діє перша факельна установка майбутнього сміттєпереробного заводу, яка працює на метані, що утворюється в надрах міського сміттєзвалища.

Номер слайду 11

Проблема забруднення вод Випуски стічних мають 12 підприємств, тільки на 6 є очистка. На пляжі - випуск зливових вод. Інтенсивний розвиток і відмирання планктону та водоростей у Дніпрі з утворенням токсичного мулу. «Цвітіння» води, поява запахів, зниження здатності до самоочищення. Зниження бар'єрної ролі очисних споруд водопроводу.

Номер слайду 12

Яку воду ми п’ємо? У Кременчуці - три водозабори води: Власівський, Північна прорізь, Крюківський водозабір підземних вод. У зв'язку з недостатніми запасами підземних вод, альтернативи Кременчуцькому водосховищу як джерелу водопостачання в місті немає. 12 % населення користуються водою шахтних колодязів, 49,3 % мають відхилення у якості води. рівень захворюваності новоутвореннями складає 15,9 %, нервової системи 41,1 %, органів дихання 51,7%.

Номер слайду 13

Що треба зробити? створення полігону для токсичних відходів; побудова сміттєпереробного заводу фірмою “Хаазе”; забезпечення водопостачанням районів індивідуальної забудови; очищення зливних стоків; перенос зливних стоків з пляжу; розвантаження від автотранспорту центру міста; оснащення авто нейтралізаторами вихлопів; відновлення малих річок міста; реалізація питної води з артезіанських свердловин; реалізація води через торгівельну мережу (бутильована та в пакетах);

Номер слайду 14

Що можеш зробити ти? Ти зробиш світ чистішим, якщо: «дбайливо» ставитимешся до сміття — значну частину відходів можна й потрібно сортувати та переробляти; уникай непотрібної упаковки; надавай перевагу пакувальним матеріалам, які можна використати повторно, переробити, або які виготовлені з екологічно нешкідливих матеріалів.

Номер слайду 15

Будь хазяїном, а не гостем в своєму домі! За місяць викапує з крану 400л води. Бережи воду! Перевитрата води – це зайва вода, що потребує очищення. Економ воду! Сортуй сміття! Так його легше переробляти. В місті є контейнери для різних видів відходів. Не викидай сміття у водойми. Кожне дерево захищає тебе від пилу, шкідливих викидів, шуму, виділяє фітонциди. Тона ї макулатури зберігає 17 дерев.

Номер слайду 16

Будь хазяїном, а не гостем в своєму домі! Не спалюй опале листя, адже повітря і без цього забруднене. Не сміти на вулицях міста, адже це – твій рідний дім. Живи за правилом: “Збережи те, де стоїш, де живеш, на відстані погляду й голосу, хоча б на відстані витягнутої руки!”

zip
Додано
14 жовтня 2018
Переглядів
984
Оцінка розробки
Відгуки відсутні
Безкоштовний сертифікат
про публікацію авторської розробки
Щоб отримати, додайте розробку

Додати розробку