Крапельний полив

предмет: ЯДС

Атрасевич Катерина Олександрівна | Вчитель початкових класів | Гімназія № 228 м.Києва

Тема:  Крапельний полив рослин

Мета:

•      Ознайомити учнів із принципом роботи крапельного поливу та його значенням для рослин. Пояснити, як крапельний полив допомагає зберігати воду та підвищує ефективність зрошення.
•      Розвивати уяву та логічне мислення учнів шляхом спостереження і аналізу процесу поливу.  Заохочувати учнів до формування власних висновків щодо ефективності цього методу зрошення.
•      Виховувати відповідальне ставлення до природи, зокрема водних ресурсів. Спонукати учнів до дбайливого ставлення до навколишнього середовища та раціонального використання природних ресурсів.

Завдання:

1. Розглянути будову та функції частин рослини, щоб зрозуміти, як вода впливає на її ріст.
2. Переглянути відео та обговорити принцип роботи крапельного поливу.

Провести дидактичні ігри «Будова рослини» та «Що потрібно рослинам для життя?» для закріплення знань про потреби рослин.

3. Виконати практичну роботу з моделювання простої системи крапельного поливу (використання трубочок, пляшок та лійок).
4. Обговорити результати роботи, зробити висновки про переваги крапельного поливу для економії води та догляду за рослинами.

Очікувані результати:

1. Пояснюватимуть принцип роботи крапельного поливу та його вплив на ріст рослин.
2. Називатимуть переваги цього методу для збереження води та підвищення врожайності.
3. Зможуть моделювати систему крапельного зрошення та пояснювати її застосування на практиці.
4. Демонструватимуть навички роботи в групах та вміння робити висновки щодо ефективного зрошення в екологічному контексті.

Обладнання: крапельниці, кімнатні рослини, пляшки з водою, штативи, планшети, інтерактивна дошка, проектор, ноутбук, роздатковий матеріал, навчальні відео.

Тип уроку: комбінований

Хід уроку

І. Організаційний момент

1.1 Поділ на групи:

Заздалегідь учитель об'єднує учнів на 4 групи, враховуючи рівень знань і навички дітей для досягнення оптимальної взаємодії в команді.

1.2 Привітання:

Учитель вітає учнів, встановлює позитивний контакт, запитуючи про їхній настрій та готовність до уроку.

— Доброго дня, діти! Як ваш настрій сьогодні? Чи готові ви сьогодні дізнатися щось нове і корисне про те, як рослини отримують воду?

Важливо перевірити, чи мають учні все необхідне для роботи: підручники, зошити, індивідуальні матеріали для моделювання. Учитель також повідомляє коротко мету уроку:

— Сьогодні ми дізнаємося, як можна допомогти рослинам отримувати воду економічно і ефективно, зберігаючи природу та водні ресурси.

ІІ. Емоційне налаштування учнів

2.1 Вправа «Розпускаємо листочки»:

https://youtu.be/hCqsqab2eTg?si=pYRqzYzBhwN6_BjD

Учитель пояснює дітям завдання:

— Уявіть, що ви — маленькі рослини, які щойно відчули перші краплі дощу після тривалої спеки. Спочатку ви ще дрімаєте, але поступово ваші листочки оживають і тягнуться до сонця. Зараз ми разом відчуємо цей чудовий момент пробудження природи.

Учитель вмикає фоновий звук легкого дощу (наприклад, шум дощових крапель та шелест листя). Учні заплющують очі, щоб краще зосередитися на своїх відчуттях. Учитель може використовувати спокійний голос, щоб супроводжувати вправу й допомагати дітям візуалізувати процес. Наприклад:

— Дощ починає падати, і краплі торкаються вашого стебла. Ви відчуваєте, як пробуджуються ваші листочки... Повільно піднімайте руки, ніби це ваші гілки, тягніться вгору, щоб зустріти сонячні промінчики, які з’являються після дощу.

— А тепер ми — розквітлі рослини, готові пізнавати нові знання! Відчуйте, як стало спокійніше та приємніше працювати, і з таким гарним настроєм ми почнемо наш урок.

ІІІ. Актуалізація опорних знань

3.1 Цифрова гра на планшетах  «Будова рослини»:

Учням необхідно на екрані з’єднати назви частин рослини з їх правильними визначеннями. Після завершення завдання вчитель проводить обговорення: ставить запитання, наприклад, «Яка частина рослини відповідає за поглинання води?» або «Що забезпечує переміщення води та поживних речовин до листків?». Учні пояснюють свій вибір, аргументуючи, чому саме так з’єднали пари.

https://wordwall.net/uk/resource/26347804

3.2 Дидактична гра «Що потрібно рослинам для життя?»:

На дошці розміщено 4 квітки, які учні мають вивчити. Поряд із кожною рослиною наведені різноманітні фактори, що можуть позитивно, негативно або ніяк не впливати на їх ріст і розвиток. Завдання полягає в тому, щоб усі групи учнів поєднали відповідні рослини з правильними чинниками, що зазначені поряд. Учні повинні обговорити в групах, які з чинників найбільше підходять до кожної квітки, враховуючи специфічні умови їхнього росту. Після об’єднання учні можуть представити свої рішення класу, пояснюючи, чому вони вважають певні чинники релевантними для кожної з рослин.

Світло (позитивно), вода (позитивно), температура (позитивно), вітри (негативно), пестициди (негативно), добрива (позитивно), середовище (нейтрально), вологість (позитивно), шкідники (негативно), місцерозташування (нейтрально).

IV. Повідомлення нового матеріалу

4.1 Розповідь учнів про крапельний полив:

Учень 1:Технічний прогрес допоміг створити нові системи поливу, які роблять життя агрономів і городників легшим. Однією з таких систем є «крапельний полив». Її розробив інженер Симха Блас в минулому столітті. Ця система дуже ефективна, економна і не потребує багато зусиль. Поштовхом до створення такої системи стало завдання збільшити врожайність сільськогосподарських угідь, які перебували в посушливій місцевості.

Учень 2:Симха Блас активно досліджував процес зростання сільськогосподарських культур і дійшов висновку, що для їх повноцінного зростання потрібне збалансоване живлення та достатня кількість кисню. Надмірне, так само як і недостатнє зволоження ґрунту, може призвести до шкоди для рослин. Існуючі на той момент системи поливу не забезпечували бажаного результату.

Учень 3:Крапельний полив постачає воду прямо до кореня рослини за допомогою спеціальних трубок із крапельницями. Завдяки використанню кранів і трубок різного діаметра ця система дозволяє адаптувати полив під потреби кожної рослини. Також за допомогою цієї системи можна підживлювати рослини добривами. Найголовніше, що крапельний полив може працювати автоматично, що дуже зручно, коли ви не вдома.

Учень 4:Однак, незважаючи на всі переваги, ця система має і недоліки. Наприклад, крапельниці на трубках регулярно засмічуються, а деякі деталі можуть ламатися. Крім того, при крапельному поливі немає охолоджуючого ефекту, і через обмежену зону поливу може розвинутися щільна коренева система. Витрати на покупку і ремонт системи можуть бути значними. Проте, в цілому, крапельний полив залишається найефективнішою системою для отримання щедрого врожаю.

4.2 Перегляд навчального відео:

V. Фізкультхвилинка

https://www.youtube.com/watch?v=_ogiTvROzdA

VІ. Практична робота

6.1 Ознайомлення з готовою системою крапельного поливу

Готова система крапельного поливу допомагає підтримувати рослини зволоженими, коли за ними ніхто не доглядає. Вона складається з:

Пляшки з водою – у ній знаходиться вода для поливу. Можна використати будь-яку пластикову пляшку.

Трубочка з коліщатком – трубка, як у медичних крапельницях, з невеликим регульованим коліщатком. Коліщатко допомагає контролювати швидкість подачі води, щоб вона крапала повільно і не переливалась.

Вазон – рослина у горщику, яка отримує воду через крапельну систему.

6.2 Виготовлення системи крапельного поливу

1. У кожну пляшку вставте систему крапельниць, переконавшись, що вона надійно закріплена і крапельниці спрямовані до коренів рослин.

2. Вставте кожну пляшку з водою на підставку догори дном так, щоб отвори були внизу.

3. Розмістіть кожну кімнатну рослину під відповідною крапельницею так, щоб вода з крапельниць потрапляла безпосередньо до коренів рослин.

4. Знайдіть коліщатко на системі крапельного поливу, яке дозволяє регулювати напір води.

5. Обережно поверніть коліщатко, щоб налаштувати швидкість потоку води, яка буде капати на рослини. Зробіть це відповідно до потреб ваших рослин — якщо вони потребують більше води, збільшіть напір, а якщо менше — зменште.

6. Переконайтеся, що крапельниці не забиті і вода вільно проходить.

7. Спостерігайте за тим, як вода починає капати на коріння рослин.

VІІ. Закріплення навчального матеріалу

7.1 Груповий аналіз тексту

Учитель роздає групам текст, котрий потрібно виправити

Група 1: Крапельний полив

Крапельний полив — це система, яка забезпечує рослини водою знизу. Вода подається через великі труби, що йдуть до коренів рослин. Ця система допомагає економити воду, адже вона не змочує землю навколо рослини. Водяні краплі потрапляють безпосередньо до коренів. Це важливо, тому що корені не можуть отримувати вологу, якщо вона далеко.

Група 2: Переваги крапельного поливу

Крапельний полив має багато переваг. По-перше, він економить воду. По-друге, рослини отримують необхідну кількість вологи без надмірного зволоження. Ця система також зменшує ймовірність появи шкідників і хвороб, адже земля залишається сухою. Однак крапельний полив може бути дорогим, адже потрібно купувати багато трубок і крапельниць.

Група 3: Вимоги рослин до води

Рослини потребують води, щоб рости і розвиватися. Надмірне зволоження може бути небезпечним для рослин, оскільки це може призвести до гниття коренів. Тому важливо, щоб вода потрапляла тільки до коренів. Якщо рослина отримує недостатньо води, її листя може жовтіти. Правильне зволоження допомагає рослинам отримувати поживні речовини з ґрунту.

Група 4: Дослідження крапельного поливу

Вчені довели, що крапельний полив підвищує врожайність рослин. Завдяки цій системі агрономи можуть вирощувати більше рослин на маленькій ділянці. Крапельний полив також використовується в сільському господарстві. Це особливо важливо в посушливих регіонах, де недостатньо дощу. Проте потрібно бути уважними, щоб крапельниці не забивалися, адже це може заважати воді потрапляти до рослин.

Завдання для учнів:

1. Прочитайте тексти своїх груп.
2. Знайдіть помилки у фактах або висловленнях.
3. Запишіть правильні версії речень або інформації.
4. Після цього представте виправлення іншим групам.

VІІІ. Рефлексія

8.1 Арт-опитування

Намалюйте на квіточці той вираз обличчя, що відображає ваші враження від уроку.