Краса природи, життєрадісність, патріотичні почуття у поезіях П.Тичини «Не бував ти у наших краях».
Мета: познайомити учнів із поезією «Не бував ти у наших краях»; сприяти усвідомлення краси та ідейно-художньоъ цінносты поезії; розвивати навички висловлювати почуття, викликані прочитаними поезіями, любов до рідного краю.
Очікувані результати: і
Теорія літератури: метафора, епітет.
Обладнання: п П. Тичини, збірки його віршів, ілюстрації до поезії «Не бував ти у наших краях».
Тип уроку: вивчення нового матеріалу.
Хід уроку
Краса природи – це одне з джерел, що живить доброту, сердечність і любов. В.О. Сухомлинський
І. Організаційний момент. Емоційна підготовка учнів до роботи на уроці.
Організаційний момент
Роззирніться навколо. Що ви бачите? Які звуки, розмови чуєте? Які відчуття у вашому тілі? Які емоції переповнюють?
Таке повномірне уявлення цілі допомагає налаштуватися на досягнення цілі якомога ґрунтовніше. А коли забракне сил – можете сміливо повертатися до яскравих образів досягнутої цілі, щоб продовжувати шлях з її досягнення.
ІІ. Мотивація навчальної діяльності
Гармонія людини і природи є великою духовною цінністю. Людина є частиною природи, саме тому не повинна нівечити її. Людство сьогодні створює хмарочоси, багато уваги приділяє новітнім технологіям. Але часто забуває про те, що його годує та надихає природа.
- Як ви розумієте цей вислів ?
- Що мав на увазі автор В.Сухомлинський?
Природу не можна застати неохайною і напівроздягненою, вона завжди прекрасна. Вона подобається нам і притягує до себе тому, що їй немає рівних у красі і неповторності, загадковості, мудрості і гармонії. Вона спонукає шукати відповіді на одвічні запитання, адже саме в цьому її найбільша сила і слабкість.
2. Гра «Продовжте речення».
— Коли я буваю в горах, полі, дібровах , лісі…
— У нашій місцевості ростуть такі дерева: …
— Я знаю польові та лугові квіти:....
— Картини природи надихають мене на …
ІІІ. Сприйняття та засвоєння навчального матеріалу
Для того щоб зрозуміти поета та його поезії потрібно осягнути той факт, що тільки рідна земля дає сили і наснаги справжньому таланту.Роки дитинства Тичини пройшли в селі Піски на мальовничій Чернігівщині. У сім’ї було дев'ятеро дітей, та невеликі статки не засмучували дружню родину.
Дитинство залишається з людиною на все життя, спогади про дитячі роки заповнюють сторінки і дорослої людини. У пам'яті поета почуття, що окриляють на все життя : хвилювання наповнених життям колосків пшениці і жита, хор лісових дзвіночків, шелест липи, шум гаїв і дібров. Малим Павло любив лежати у полі дивитися у високе небо, насолоджуватися багатоголосою тишею. У такі хвилини йому приходили до уяви картини з яких писалися згодом поезії.
Обмін враженнями від поезії.
— Чи є побудова вірша незвичною? (Поезія побудована у формі непомітного діалогу та контрасту. Поет із захопленням демонструє красу свого краю, його мужніх, працьовитих, співучих людей, які «не люблять, не вміють ридати», «не можуть без пісні і нивки зорати», і ставить як протиставлення своєму невидимому слухачеві , людині- песимісту, якого часто можна побачити у «в сльозах».) свій край в якому сліз немає лише гармонія з природою
— На думку поета, який вплив має природа на людину?
Складіть асоціативний кущ до слова природа? Що символізує для вас природа? Ваше ставлення до неї? Як поет бачит природу?
Там степи, як могили, як гори ( Символічно автор показує величність курганів Чернігівщини)
Блакитні простори неба ( символізують красу блактних просторів, що оточують природу, як доповнення її краси)
Коли сам весь тремтиш, весь смієшся, ридаєш ( поет показує душевний стан людини, коли вона на батьківщині, сповнена гармонією)
Що не можуть без пісні і нивки зорати ( звеличення трударів рідного краю, коли пісня, як допомога та знаряддя праці)
Метафора — один із основних тропів поетичного мовлення, що полягає в розкритті сутності одних явищ та предметів через інші за схожістю чи контрастністю.
Метафора найчастіше виражається в дії, наприклад: дід посміхався у вуса.
Різновидом метафори є уособлення (персоніфікація).
Епітет — образне означення, влучна характеристика особи, предмета або явища, яка підкреслює їх суттєву ознаку, дає ідейно-емоційну оцінку: сонце багряне , яскраві зорі, бурхливі води.
«Не бував ти у наших краях!» художні засоби Метафори: “серце б’ється”, “степ розтягнувся” Епітети: “блакитні простори”, “весняні очі” Порівняння: “могили, як гори” Оклики: “Не бував ти у наших краях!”, “А веснянії ночі в гаях!..”, “Не бував ти у наших краях, Бо відтіль не таким би вернувся!”, “Що не можуть без пісні і нивки зорати!”. Риторичні питання: «Чув про степ, що ген-ген простягнувся?» Повтори: «Не бував ти у наших краях. Не бував ти у наших краях».
8. Завдання пошуково-дослідницького характеру.
Заповніть літературний паспорт поезії
«Не бував ти у наших краях !» аналіз (паспорт) Автор – Павло Тичина Рік написання – 1924 (рік видання) Збірка – “Вітер з України” Жанр – вірш Вид лірики – пейзажна Тема – Відображення краси природи, працьовитості людини на теренах України Ідея – Любов до рідної землі Головна думка – Кожна людина – дитина свого краю. Для кожної людини рідний край наймиліший. Віршований розмір – тристопний анапест Римування – кільцеве Настрій вірша – піднесений, у ньому Павло Тичина висловив захоплення рідним краєм.
Практична робота.
Який настрій створюють зорові та слухові образи «Не бував ти у наших краях!» П. Тичини ? Зачитайте їх з поезії.
Зорові образи: степи, могили, небо, гаї, гори, люди.
Слухові образи: шелест трав, ридання, стукіт серця.
Творче завдання: складіть сенкан до слова «любов»
Любов
Самовіддана та гармонійна
Захоплює, надихає, хвилює
Приносить радість та спогади
Рідний край
V. Домашнє завдання, інструктаж щодо його виконання
1. Завдання для всього класу.
Уміти розповідати про письменника, навчитися виразно читати вірш, аналізувати його, висловлювати власні почуття та враження.
2. Творче завдання.
Скласти поезію про свій улюблений куточок природи в Україні.
Інтерактивна вправа «Мікрофон».
— Читаючи поезії П. Тичини, я надихаюся…
- Які види робіт були для вас цікавими?
- Чи виникали труднощі під час виконання завдань на уроці,які саме?
Оцінювання.