Креативність вчителя - запорука успіху

Реферат на тему:

Креативність вчителя – запорука успіху

Креативний учитель – це учитель, який не  тільки висуває ідеї,

    але й доводить їх до конкретного результату.

В наш час швидких змін та перетворень:політичних,соціальних ,культурних, в епоху глобалізації та інформації,система освіти та підготовка кадрів для неї зазнає докорінних змін.

В попередніх етапах розвитку суспільства головним пріоритетом у навчанні була передача соціального досвіду, знань, умінь і навичок від старшого покоління до молодшого й здійснення контролю їх засвоєння. На сучасному етапі розвитку суспільства вимоги до професійної  підготовки педагогічних кадрів дуже підвищилися. Виникає потреба в учителеві, який володіє сучасними педагогічними технологіями, здатний до різних нововведень, які можуть стати інтелектуальним підгрунттям для нової школи.

Сучасний вчитель повинен не тільки досконально володіти базовим знанням, а й бути активною, креативною особистістю здатною до пошуку нових форм та методів виховання та навчання,спонукати учня до активної самостійної діяльності. Тільки креативний вчитель може виховати майбутнього креативного фахівця.

Креативність-творчість,новаторська діяльність,здатність людини до нестандартного,оригінального мислення та поведінки,створення нового продукту.

Новий продукт у педагогіці: нові навчальні технології,форми і методи навчання,зростання педагогічної майстерності та інше.

Педагогічна креативність -  внутрішня передумова  творчої педагогічної діяльності,що полягає в творчій активності вчителя і не стимулюється ззовні. Постійне самовдосконалення є ознакою високого професіоналізму.

Творчість є необхідною складовою праці вчителя. Без неї неможливий педагогічний процес. Специфічна за своєю суттю творчість педагога має багато спільного не тільки з художнім, але й із науковим. Учитель дає науковим фактам, гіпотезам, теоріям якби нове життя, відкриваючи їм шляхи до розуму і серця своїх учнів. Творчість - необхідна умова становлення самого педагога, його самопізнання, розвитку і розкриття як особистості. Творчість, розвиваючи здібності, формує педагогічну талановитість професіоналізм  учителя.

Креативний вчитель -це скарб педагогічного мистецтва, а вміння креативно виховувати – це шедевр мистецтва. В процесі виховного мистецтва вчитель не лише вчитель, одночасно він виконує функції: психолога (відтворює відповідний творчий, психологічний клімат, що забезпечує творчу мотивацію); організатора (створює умови для творчого, креативного самовираження); філософа (наставляє на  пошук істини, використовуючи креативні погляди); консультанта (надає допомогу у вирішенні проблеми за допомогою креативного мислення).

Професія педагога - професія творча. Саме від рівня інтелек­туального потенціалу вчителя, його вміння творчо мислити і втілю­вати свої задуми у життя залежить кінцевий результат розвитку учнів. Отже, чим вищою є креативність вчителя, тим більше шансів для розвитку творчого потенціалу в учнів. До речі, вчитель сьогодні має можливість не лише ознайомитися з природою та специфікою процесу креативності, а й підняти цей рівень у себе, навчитися розвивати креативність у своїх учнів.

 Ще В.В. Сухомлинський вказував, що робота вчителя - це творчість, а не буденне заштовхування у дітей готових знань. Відтак, покликання педагога - у розвитку творчих можливостей, здібностей дитини, вихованні в неї потягу до нового, формуванні творчої особистості.

Важливою умовою реалізації такого підходу є креативність самого педагога. Які ж риси мають бути  притаманні творчій особистості вчителя, вихователя, керівника освітньої установи? Це, насамперед, високий рівень моральної свідомості, постійний пошук оптимальних оригінальних рішень поставлених завдань, творчий стиль мислення, здатність бачити проблему, виявляти суперечності, творча фантазія, розвинена уява, прагнення досягти ефективного результату за конкретних умов праці, високий рівень загальної культури. Творча особистість педагога завжди характеризується високим рівнем креативності, яскраво вираженими особистісними якостями і здібностями, які сприяють успішній професійній діяльності.

«Творчі здібності -  це здатність дивуватися і пізнавати, вміння знаходити рішення в нестандартних ситуаціях, це націленість на відкриття нового і здатність до глибокого усвідомлення свого досвіду»

                                                                                                     Е. Фромм

ОСНОВНІ ПОКАЗНИКИ  ТВОРЧИХ ЗДІБНОСТЕЙ :

•             Швидкість думки - кількість ідей, що виникають в одиницю часу.
•             Гнучкість думки - здатність швидко і без внутрішніх зусиль переключатися з однієї ідеї на іншу, бачити, що інформацію, отриману в одному контексті, можна використати в іншому.
•             Оригінальність - здатність до генерації ідей, що відрізняються від загальноприйнятих, парадоксальних, несподіваних рішень. Вона пов'язана з цілісним баченням усіх зв'язків і залежностей, непомітних при послідовному логічному аналізі.
•             Допитливість - здатність дивуватися, цікавість і відкритість до всього нового.
•             Точність - здатність удосконалювати йди надавати закінчений вигляд свого творчого продукту.
•             Сміливість - здатність приймати рішення в ситуації невизначеності, не лякатися власних висновків і доводити їх до кінця, ризикуючи особистим успіхом та репутацією.

Креат́ивність — (лат. creatio — створення) — новітній термін, яким окреслюються «творчі здібності індивіда, що характеризуються здатністю до просування принципово нових ідей,  що входять в структуру обдарованості в якості незалежного фактора».

Креативність – це здатність побачити красу в простих речах

Креативність – це здатність адаптивно реагувати на потребу нових підходів і продуктів. Ця здатність дозволяє також усвідомлювати нове в бутті, хоча сам процес може мати як свідомий, так і несвідомий характер; здатність породжувати незвичайні ідеї, відхилятися від традиційних схем мислення, швидко вирішувати проблемні ситуації.

Обдарованість — специфічне поєднання здібностей, інтересів, потреб, яке дає змогу виконувати певну діяльність на якісно високому рівні, що відрізняється від умовного «середнього рівня».

 Творча  обдарованість – дає змогу успішно розв’язувати творчі завдання, виконувати творчу діяльність більш оригінально, ніж при наявності «простих» творчих здібностей.

Види обдарованості :

•              загальна і спеціальна;
•              технічна, наукова (зокрема математична), музична, поетична, художня, артистична та ін. ;
•              моторна, сенсорна, перцептивна, інтелектуальна  тощо.

Вищими  рівнями обдарованості  є:

талант- вищий рівень розвитку здібностей до певної, причому ці здібності значною мірою встигли реалізуватися в конкретних суспільно-значущих продуктах.

геніальність - соціальна властивість особистості, яка визначається високим ступенем прояву її таланту та активної діяльності.

Будинок творчого педагога

Креативний потенціал вчителя-явище складне і в кожного індивідуальний. Він пов’язаний із можливостями вчителя в галузі творчої педагогічної діяльності,що спрямована на розв’язання проблем практики навчання й виховання. Крім того,це явище включає природні задатки,здібності й набуті життєвий та професійний досвід;особистісні якості,знання,уміння і навички в професії,індивідуальний стиль,мотиви. Становлення вчителя як професіонала відбувається на протязі всієї його професійної діяльності. Це динамічний стан самовдосконалення ,саморозвитку. Найкращий вчитель той,що сам постійно вчиться.

У своєму професійному становленні педагог проходить такі щаблі зростання:

Педагогічна умілість: базується на достатній теоретичній і практичній підготовці вчителя. Навчання та виховання проводиться на звичайному професійному рівні.

Педагогічна майстерність: це доведена до високого рівня досконалості педагогічна умілість, відшліфованість методів і прийомів психолого-педагогічної теорії на практиці,що забезпечує високу ефективність навчально-виховного процесу.

Педагогічна творчість,креативність-високий рівень пошуково-дослідницької діяльності вчителя,що стимулює учнів до самостійної навчальної,дослідницької діяльності. Це створення нових цікавих,нестандартних методів,форм навчання,але без ломки звичного процесу.

Педагогічне новаторство-це введення та реалізація принципово нових,прогресивних методів навчання та виховання,що значно покращує їх якість.

Звичайно,педагогів-новаторів не так багато. Адже це стає життєвим подвигом  педагога. Але якщо вчитель добросовісно і творчо підходить до своєї справи,вивчає передовий досвід,нові психолого-педагогічні ідеї,знаходиться в безперервному пошуку,він буде досягати не тільки успіхів у навчанні і вихованні,але й удосконалюватися сам,просуваючись від одного щабля до іншого в своєму професійному рості.

Креативність - творчі здібності індивіда, які характеризуються готовністю до створення принципово нових ідей, які відхиляються від традиційних або прийнятих схем мислення. Креативність - здатність людини творити незвичайні ідеї, відхилятися від традиційних схем мислення, швидко розв’язувати проблемні ситуації. У 1950 році із доповіддю «Креативність» виступив Президент Американської психологічної асоціації Джордж Гілфорд. Учений використав поняття «креативність» для позначення здатності індивіда до творчості, проте і сьогодні немає єдиної думки щодо визначення цього поняття. Джордж Гілфорд виділяє шість параметрів креативності:

 здатність до знаходження і постановки проблеми;

 здатність до генерування великої кількості ідей;

гнучкість – здатність до продумування різноманітних ідей;

оригінальність – здатність відповідати на стимули нестандартно;

 здатність удосконалювати об'єкт, додаючи деталі;

здатність розв'язувати проблеми, тобто здатність до аналізу та синтезу. Становлення вчителя в розвитку творчого навчального-виховного процесу включає в себе оновлення функцій, таких як швидкість, гнучкість і оригінальність мислення. Швидкість мислення - це здатність учителя спонтанно реагувати на ситуації, які виникають у класі, що вимагають негайного плану дій, а також стежити за мисленням учнів; здатність швидко переключатися з однієї ідеї на іншу; здатність до генерування ідей. Гнучкість мислення вчителя передбачає вміння бачити особливості класу, спостерігати індивідуальні особливості учнів, як обдарованих і середніх, і учнів з різними формами інвалідності. Різноманітність різних завдань на уроці дозволяє учням розвивати свої навички, але це не гарантує, що ці завдання цікаві та викликають мотивацію учнів до навчання, тому слід шукати нові шляхи вирішення проблеми. Отже, вміння вчителя заохотити учнів своєю розповіддю; створити проблемне бачення ситуації. Оригінальність мислення вчителя проявляється у виборі змісту, форм і методів навчання, що формує креативне ставлення учнів через відкриття, розвідку та самовдосконалення. Це особливо очевидно в розробці або способу роботи, де учень має можливість активної та самостійної роботи, формування науково-дослідного ставлення, проблеми сприйняття, формулюючи питання і гіпотези та перевірки їх, прийняття відповідних заходів. Останніми роками дослідженнями розвитку креативності майбутнього вчителя займаються О.Є. Антонова (технологія розвитку педагогічної креативності майбутніх учителів у процесі вивчення педагогічних дисциплін), І.В. Гриненко (розвиток креативності вчителів гуманітарного профілю), О.М. Дунаєва (формування креативності майбутнього вчителя), І.В. Подорожна (розвиток креативності майбутнього вчителя природничого профілю), В.А. Фрицюк (формування креативності майбутніх учителів музики), І.Ю. Шахіна (формування креативності у майбутніх вчителів математики) та інші. Чинники креативності: чіткість і гнучкість мислення; чутливість до проблем; оригінальність; винахідливість; конструктивність. Сучасний учитель модернізує змістовий компонент, застосовуючи групи методів продукування ідей. Учитель застосовує комплекс спеціальних методів розвитку креативності: методи проблематизації, методи продукування ідей, методи, спрямовані на розвиток аналітичних умінь. Креативний вчитель - це вчитель, який має власний стиль викладання, який формується під впливом як внутрішніх (попередніх знань, досвіду, професійних якостей), так і зовнішніх факторів (нормативних засад професійної діяльності, необхідності постійного підвищення кваліфікації). Якості креативного вчителя: сила, гнучкість, витривалість, координація розуму. Сила розуму - здатність зосередитись на тому, що потрібно, і настільки, наскільки необхідно. Гнучкість розуму - здатність переключатись з одного ходу думок на інший. Це саме вміння нестандартно мислити. Витривалість - здатність тривалий час підтримувати високий рівень активності, не відволікаючись і не втрачаючи координації. Координація розуму - здатність оперувати одночасно кількома поняттями, зберігаючи рівновагу за будь-яких обставин. Основними ознаками креативної особистості є: інтелект, знання та досвід; широта кругозору; самостійність і сміливість мислення; здатність до критичного оцінювання попереднього досвіду і навколишньої дійсності; діалектичний світогляд; індивідуальність, оригінальність і незалежність у прийнятті рішень; альтернативність; здатність фантазувати; широке використання наукового підходу в практичній діяльності. Чим відрізняються креативні вчителі від не креативних? Дуже незвичайні; мають широкі погляди; бачать те, чого інші не помічають; завжди мають ідеї; нестандартно мислять; займаються творчою діяльністю; веселі та дотепні; вільні та невимушені. Якщо вчитель перестає тренуватися, давати собі додаткове навантаження (зупиняється на досягнутому, звужує коло своїх інтересів, припиняє шукати нові рішення), він втрачає креативну форму. Складовими креативного викладання визначається: подача сучасного матеріалу в широкому контексті, використання метафор, встановлення міжпредметних зв’язків, застосування мультимодального підходу, часта зміна видів діяльності, варіювання темпу викладання, демонстрація впевненості, здатність надихати й цінувати учнів, заохочення їх до активної, емоційної взаємодії. Вчитель, який створює креативне освітнє середовище, яке поєднує фізичну, психологічну, соціально-гуманну, віртуальну й біологічні сфери. На думку вчених (Д. Девіс, Н. Джексон, Т. Кремін, П. Мартін, Р. Моріс, А. Роджерс) креативне освітнє середовище - є багатоаспектним явищем. Поєднує наступні сфери: фізичну, тобто матеріальні та умови, в яких відбувається навчальна й креативна діяльність; психологічну, яка визначається сукупністю індивідуальних характеристик учасників навчального процесу; соціально-гуманну, яка характеризується атмосферою взаємної пошани, дружелюбності, делікатності, створює комфорт і умови для творчої роботи, розкриває потенційні можливості кожного учня. Засобом впливу є доброзичливість педагога до своїх вихованців, увага, різноманітні форми роботи як на уроках, так і в позаурочний час, мовні, мімічні засоби, інтер’єр класної кімнати тощо. віртуальну, що забезпечує взаємодію між учасниками за допомогою Інтернет-технологій; біологічну, яка розглядається в межах інклюзивної освіти. Прихильники теорії розвивального навчання виділяють декілька головних моментів, які сприятимуть створенню на уроці креативної атмосфери:

1.              учитель повинен навчитися демонструвати дітям живе мислення. Він виступає не як носій певної готової інформації, а як людина, яка знає, як набути знання;
2.              знання на уроках не повинні бути лише репродуктивними, вони формулюються шляхом колективних роздумів на основі наявних знань і фактів з минулого досвіду дітей;
3.              основною метою уроку є не пошук і розв’язання певних кількісних навчальних завдань, а створення таких проблемних ситуацій, у яких повинна з'явитися думка, постійно працювати дитяча інтуїція, здогадка, творча уява тощо

 Джордж Гілфорд виділив такі способи стимуляції активності школярів:

1.                забезпечення сприятливої атмосфери в процесі навчання. Доброзичливість з боку вчителя, його відмова від гострої критики на адресу учня сприяє вільному прояву дивергентного мислення;
2.                збагачення навколишнього середовища найрізноманітними новими для нього предметами і стимулами з метою розвитку його допитливості;
3.                заохочення до пошуку оригінальних ідей;
4.                забезпечення можливостей для практики. Широке використання питань дивергентного характеру стосовно найрізноманітніших навчальних та позанавчальних галузей;
5.                використання особистого прикладу креативного підходу до розв’язання різноманітних проблем;
6.                надання дітям можливості активно ставити питання.

Як навчитись креативності?

1.              знайти однодумців та надихнути їх;
2.              головне джерело креативності – практика;
3.              сформулювати мету;
4.              створити творчу атмосферу;
5.              бути не таким, як всі;
6.              мислити оригінально, фантазувати;
7.              на все дивись критично, постійно задавати питання .
8.              шукати різні засоби для реалізації ідей;
9.              іти на ризик, не боятися помилок.

Креативний учень є дзеркальним відображенням креативного вчителя. Головне, без чого не може обійтися педагог, - це активна позиція вчителя – творця, а не спостерігача. Не буде вогника у вчителя - він ніколи не зможе запалити його в учнях. Учитель не зможе розвивати креативність у своїх учнів, якщо він не є креативним. Таким чином, джерелом педагогічної діяльності, що дозволяє розвиток креативності в учнів є той же вчитель і його професійна компетентність, в тому числі, насамперед, його креативне ставлення в навчальному процесі. Як відомо, стиль мислення закладається з дитинства, тому необхідно зі шкільної лави учити дітей мислити креативно й важливо, щоб вони володіли технологіями креативності, а саме спеціальними прийомами «генерації ідей». Важливо, щоб за роки навчання в школі дитина навчилася вирішувати навчальні та життєві задачі креативно, «пізнала себе» - оцінила свої слабкі та сильні сторони для прийняття найголовнішого в житті - ким та яким бути. Основні умови перетворення діяльності вчителя у креативну: усвідомлення себе як творця в педагогічному процесі; усвідомлення сутності, значення і завдань власної педагогічної діяльності, її мети; сприймання вихованця як особистості в педагогічному процесі (як об’єкт і суб’єкт виховання); усвідомлення власної креативної індивідуальності. Бар’єри прояву креативності вчителя: боязкість оцінки іншими людьми. У будь-якій новій справі завжди є велика вірогідність невдачі, помилки. Часто ми вважаємо за краще зробити що-небудь старим перевіреним способом, ніж експериментувати, сподіваючись на успіх. Креативна стратегія детермінує зміни у всіх компонентах: навчальний процес набуває креативного характеру й передбачає варіативність, пошук, відкриття і творче засвоєння суб’єктами навчання чужого досвіду. Метою навчання стає забезпечення умов саморозвитку особистості, задоволення її освітніх потреб і розвиток креативних здібностей школярів. Зміст навчання динамічний, постійно оновлюючий; навчальна інформація має альтернативний, проблемний характер, здобута переважно самостійно з частотним продукуванням індивідом власних ідей. Мотивація школярів внутрішня, заснована на самоактуалізації особистості. Тип мислення – поєднання дивергентного (креативного) та конвергентного (логічного). Функції вчителя розширюються до організації співтворчості з учнями, їхньої самостійної пізнавальної діяльності та консультування. Функції учня полягають в активній пошуковій діяльності й постійному саморозвитку. У формах організації навчання домінує суб’єкт-суб’єктна взаємодія; пріоритетними методами є проблемний виклад, евристичний, дослідницький. Розширюються форми організації контролю – тестовий, взаємоконтроль, експертна оцінка, рейтинг тощо.

Висновки

 Поки існує школа, актуальними залишаються слова К.Д. Ушинського: «У вихованні все повинно базуватися на особистості вчителя, тому, що виховна сила випливає тільки з живого джерела людської особистості. Ніякі статути і програми, ніякий штучний організм закладу, як би хитро він не був придуманий, не може замінити особистості в справі навчання і виховання...». Вимогою сьогодення є формування покоління вчителів нової генерації, здатних до навчання креативних дітей. Тільки креативний учитель спроможний креативно підходити до навчання сучасних учнів, формування їх креативних здібностей. Отже, творчий педагог - це особистість, яка характеризується високим рівнем педагогічної креативності (креативні риси особистості й додатково сформовані мотиви, особистісні якості, здібності, які сприяють успішній творчій педагогічній діяльності), відповідним рівнем знань предмету, який викладає, набутими психолого-педагогічними знаннями, уміннями та навичками, які, за сприятливих для педагогічної творчості педагога умов, забезпечують його ефективну педагогічну діяльність із розвитку потенційних творчих можливостей вихованців. Креативність є необхідною складовою праці педагога.

Список використаної літератури:

1. Айзенк Г., Еванс Д. Як перевірити здібності вашої дитини: тести для дітей 10-15 років: [пер. з англ.] – К.: Школа, 2001. – 192 с. 2.
2. Литвиненко С. Креативність як загальна здібність до творчості: сучасні підходи // Збірник наукових праць полтавського державного педагогічного університету імені В.Г. Короленка. – Серія «Педагогічні науки». – випуск 3 (50). – Полтава, 2006. – С. 215-219.
3. Павлюк Р.О. Креативність як складова частина професійної підготовки майбутніх учителів [Електронний ресурс]. Режим доступу http://www.rusnauka.com/16_NPM_2007/Pedagogica/22154.doc.htm. с.
4. Сисоєва С.О. Основи педагогічної творчості: підручник. – К.: Міленіум, 2006. – 346 с.
5. Стрельников В. Методики оцінювання інтелекту та критерії творчої особистості // Психологічна підтримка творчості учня [ упоряд. О. Главник, В. Зоц]. – К.: Редакції загальнопедагогічних газет, 2003. – 128 с.
6. Терещук А. Креативність як невід’ємний компонент інтелектуального розвитку особистості [Електронний ресурс]. Режим доступу : http://www.newacropolis.org.ua/ua/study/conference/?thesis=4254.
7. Філософія: Підручник / Г.А. Заїченко, В.М. Сагатовський, І.І. Кальний та ін.; За ред. Г.А. Заїченко. – К.: Вища шк., 1995. – 455 с.
8. Філософія та історія креативної освіти : [Електронний ресурс]. Режим доступу: http://yrok.at.ua/publ/filosofija_ta_istorija_kreativnoji_osviti/8-1-0-388.