Критичне мислення хімія 8 клас

Навчальні завдання і вправи з використанням технології розвитку критичного мислення учнів на уроках хімії у 8 класі.

Вовченко Ірина Миколаївна,

учитель хімії та біології

Балаклеївської загальноосвітньої школи

 І-ІІ ступенів №2

Смілянської районної ради

Тема уроку: Фізичні властивості середніх солей. Хімічні властивості середніх солей: взаємодія з металами, кислотами,лугами,іншими солями.

Мета уроку:

• формування ключових компетентностей:

• саморозвитку й самоосвіти – вміння знаходити нові рішення;
• соціально-трудової – здійснення само- та взаємоперевірки учнів,уміння самостійного розв’язування задач;
• комунікативної – вміння працювати в парах.

• формування предметних компетентностей: закріпити знання про фізичні,хімічні властивості та способи одержання середніх солей; закріпити вміння складати рівняння хімічних реакцій, що характеризують хімічні властивості та способи одержання середніх солей; розвивати хімічну мову; виховувати почуття відповідального ставлення до виконання завдань.

Немає нічого, що не

долалося б працею

Джордано Бруно

Фаза актуалiзацiї

Метод «З-Х-Д»Знаю-хочу знати-дізнався»

- обґрунтування

Теорія навчання наголошує, що активне навчання краще,ніж пасивне. Учні вчаться найкраще, коли вони:1) пригадують те, що вже знають, 2) ставлять запитання, 3) підтверджують свої нові знання. За допомогою цього методу ми змушуємо їх роботи все це.

- розмiр групи

Від 4 учнів..

- необхiдний час

Може бути урок, або кілька уроків.

Знаємо

Хочемо дізнатись

Дізнались

Записи учнів можуть мати, наприклад, такий вигляд.

Знаємо	Хочемо дізнатись	Дізнались
Визначення солей Формули солей Назви солей	Де у природі є солі? Наскільки солі необхідні людині? Чи шкідливі солі? Як їх використовують? Які ще бувають солі, крім мені відомих?

Записи учнів можуть мати, наприклад, такий вигляд:

Дізнались

В Україні добувають KCl, CaSO4, BaSO4, Ca2(PO4)3, СаСО3, СаСО3∙ MgСО3 та ін. Найбільші родовища у Криму, Закарпатті, Донбасі. Мінерали: магнезит, сидерит, галіт, сильвін, мармур, кальцит, фосфорит, гіпс та ін. Використовують як будівельний матеріал: вапняки, мармур, гіпс, ін. Використовують у медицині : NaCl- фізіологічний розчин, Al2(SO4)3 для очищення води, CaSO4 – накладання пов’язок при переломах, різні солі – як сировина для одержання ліків. NaCl і NaNO3 – засоби для консервування Всі мінеральні добрива – це солі: КNO3, KCl, К2СО3, NH4NO3, CaНPO4, Ca(Н2PO4)2 CuSO4∙5Н2О – засіб захисту рослин Солі є сировиною для різних хімічних синтезів

Фаза побудови знань

 Метод «Ромашка Блума»

- обґрунтування

Ромашку вчитель виготовляє (малює на дошці) попередньо таким чином, щоб вона була достатнього розміру, щоб всім учням було видно, що написано на її пелюстках. Саме на них вчитель пише запитальні слова, спираючись на які учні формулюють запитання до теми. Під час використання учні можуть «відривати» пелюстки, дарувати одне одному.

«Ромашка» складається з шести пелюсток, кожна з яких містить певний тип запитання. Таким чином, шість пелюсток – шість запитань:

1. Знаннєві (прості) запитання – запитання, відповідаючи на які, потрібно назвати якісь факти, згадати і відтворити певну інформацію: “Що?”, “Коли?”, “Де?”, “Як?”.

2. Уточнюючі запитання (на розуміння). Такі запитання зазвичай починаються зі слів: “Тобто ти кажеш, що …?”, “Якщо я правильно зрозумів, то …?”, “Я можу помилятися, але, по-моєму, ви сказали про …?”. Мета цих запитань – дати учневі можливості для зворотного зв’язку щодо того, що тільки що сказано вчителем (або написано у тексті). Іноді їх ставлять з метою перевірки сприйняття учнями інформації, яка є у повідомленні.

3. Практичні запитання. Цей тип запитання спрямований на встановлення взаємозв’язку між теорією і практикою: “Як можна застосувати …?”, Що можна зробити з …?

4. Інтерпретаційні (синтезуючі) запитання. Зазвичай починаються зі слова “чому?” і спрямовані на встановлення причинно-наслідкових зв’язків. Якщо відповідь на це запитання відома, воно з інтерпретаційного “перетворюється” на знаннєве.

5. Оцінювальні запитання. Запитання на оцінку - вимагають від учня вироблення суджень на зразок: добре чи погано, правильно чи неправильно, згідно з визначеними учнями стандартами.

6. Творчі запитання. Цей тип запитання найчастіше містить частку “б”, елементи умовності, припущення, прогнозу.

Наприклад,

1. Що таке солі?

2. Тобто ти кажеш, солі – це бінарні сполуки?

3. Як можна застосувати знання про солі?

4. Чому вода в басейнах блакитного кольору?

5. Правильно, що солі можуть бути небезпечними для природи? Для людини? 6. Що було б, якби не існувало солей взагалі ?

 

Фаза консолiдацiї

Метод «Сінквейн»

- обґрунтування

Методика “Сінквейн” спонукає з великого обсягу інформації відібрати головне й відтворити в стислій формі. Використовується під час підбиття підсумків уроку. Сінквейн – це вірш, який складається з п’яти рядків. Він синтезує інформацію і факти у стисле висловлення, яке описує, віддзеркалює тему.

- ресурси

Для проведення цього методу потрібні тільки ручка та зошит або дошка та крейда.

- необхiдний час

5-10 хвилин.

Наприклад:

1.Солі

2. Розчинні,нерозчинні

3. Сполучаються,розкладаються,взаємодіють

4. Дуже поширені у природі

5. Складні речовини

 Метод «Сюрприз»

- обґрунтування

     До початку уроку вчитель готує картки, що стисло ілюструють матеріал уроку і потребують коментарів: розпізнавання формул, заповнення пропусків у реченнях,відповіді на запитання тощо. Картки поміщають у яскраву «чарівну скриньку». Під час підбиття підсумків учні дістають зі скриньки картку і розв'язують завдання,або дають відповідь на запитання Метод використовують для опрацювання результатів уроку.

1. У воді родиться і води боїться (сіль)
2. Солі якої кислоти всі розчинні у воді? (нітрати)
3. Інша назва натрій хлориду (кухонна сіль)
4. Солі карбонатної кислоти – це  …. (карбонати)
5. Що за чиж на чорнім полі креслить носом білий слід? (крейда)
6. Улюблені ласощі жуйних тварин (сіль)
7. Є на кухні диво - чарівниця – з нею пишна випічка вдається (сода)
8. Що спільного у перлини і людини? (кальцій карбонат)
9. За 1 кг якої речовини у ХVІІ століття давали 1 кг золота або двох рабів? (кухонна сіль)
10. Солі – смаколики  для рослин (нітрати)

 

Тема уроку: Генетичні зв’язки між основними класами неорганічних сполук.

Мета уроку:

• формування ключових компетентностей:

• саморозвитку й самоосвіти – створення проблемних ситуацій, уміння знаходити нові рішення;

• соціально-трудової – здійснення взаємоперевірки учнів,уміння самостійного розв’язування задач;

• комунікативної – вміння працювати в групі.

• формування предметних компетентностей: формувати поняття про генетичний зв'язок між класами неорганічних сполук; формувати вміння складати генетичні ланцюги між класами неорганічних сполук та відповідні рівняння хімічних реакцій; розвивати хімічну мову; виховувати почуття відповідального ставлення до виконання завдань.

Фаза актуалiзацiї

Метод «Швидке письмо»

- ресурси

Ручки та зошити

- необхiдний час

3-4 хвилини

Наприклад:

1. Солі – це складні речовини, утворені атомами металів і кислотними залишками (V).
2. Солі – це бінарні сполуки (V).
3. КОН – це сіль (–).
4. Cr₂(SO₄)₃ – це хром(ІІІ) сульфат (V).
5. Всі солі солоні на смак (–).
6. Солі взаємодіють з металами, розміщеними у витискувальному ряду до металу, з атомів якого вони утворені (V).
7. Солі не вступають у реакції обміну (–).
8. Солі взаємодіють між собою, якщо серед продуктів реакції є осад (V).
9. BaCl₂ не взаємодіє з H₂SO₄ (–).
10. Солі реагують з лугами, якщо серед продуктів реакції є нерозчинна сіль(V).
11. Всі солі розчинні у воді (–).
12. Всі нітрати розчинні у воді (V)

Фаза побудови знань

 Метод „Навчаючи – вчуся”

- ресурси:

робота в зошиті або на дошці:

- розмiр групи

3-4 учня в групі

- необхiдний час

15 хвилин

 

Завдання 1: Віднайти правильний шлях. Скласти генетичні ланцюги згідно схеми. Підкріпити рівняннями реакцій.     

 

Відповіді:

    

Завдання 2:  Віднайти правильний шлях. Скласти генетичні ланцюги згідно схеми. Підкріпити рівняннями реакцій.   

 

Відповіді:

 

Фаза консолiдацiї

Метод «Семантична карта»

- обґрунтування

Віднайти правильний шлях. Розв’язати генетичний ланцюг між класами неорганічних сполук, записати відповідні рівняння реакцій. Розшифрувати ключове слово.

- ресурси

Ручки та зошити

- необхiдний час

15-20 хвилин

Наприклад:

 

Виграшний шлях: 1, 2, 3, 7, 10, 11, 13

Ключове слово: МОЛОДЕЦЬ

 

Тема уроку: Генетичні зв’язки між основними класами неорганічних сполук.

Мета уроку:

• формування ключових компетентностей:

• саморозвитку й самоосвіти - вміння знаходити нові рішення;

• інтелектуальної – вміння розв’язувати задачі;

• соціально-трудової - здійснення взаємоопитування учнів,уміння самостійного розв’язування задач;

• комунікативної – вміння працювати в групі.

• формування предметних компетентностей: продовжити формувати поняття про генетичний зв'язок між класами неорганічних сполук; продовжити формувати вміння складати генетичні ланцюги між класами неорганічних сполук та відповідні рівняння хімічних реакцій; розвивати хімічну мову; виховувати почуття відповідального ставлення до виконання завдань.

Фаза актуалiзацiї

Метод «Асоціативний кущ»

- обґрунтування

Метод, який допомагає учням зрозуміти свої знання. Може пояснити поняття та зв’язки між ними, які вони до цього не могли усвідомити.

- необхiдний час

3-5 хвилин

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

Фаза побудови знань

Метод «6 капелюхів»

- обґрунтування

Учитель заздалегідь дає учням завдання і можливість опрацювати відомості в додатковій літературі (енциклопедія, довідни­ки та ін.). Перед уроком учні попередньо обирають, у групі якого кольору працюватимуть. Вони розміщуються у групах за кольором, надягають «капелюхи». Учитель повідомляє тему уроку. З кожної групи виходять по одному учневі, беруть своє запитання, на яке не­обхідно дати відповідь, міркуючи залежно від кольору капелюха. Відбувається обговорення питань у групах (побудова відповіді, ви­значення того, хто робитиме доповідь).

- розмiр групи

3-4 учня в групі

	Білий капелюх Об’єктивні факти: Що повинні були зробити? Що робили? Як ми це робили?
	Жовтий капелюх Позитив: Що зробили добре? Що було просто зробити?
	Червоний капелюх Емоції, почуття: Що мені сподобалось і чому? Які відкриття я зробив(ла)?
	Чорний капелюх Негатив: Що не вдалося? У чому була складність? У чому можна помилитись? Критика? Небезпека?
	Блакитний капелюх Процес, підсумок, висновок: Чого ми насправді навчилися? Знання з яких предметів використовували?
	Зелений капелюх Творчість: З’явились нові ідеї? Як їх можна використати? Гіпотези , припущення.

Орієнтовні завдання :

 Білі капелюхи. Пояснити, що таке генетичний зв'язок?.

Червоні капелюхи. Чи знадобляться в життє­вій практиці знання про неорганічні речовини?

Жовті капелюхи. Чи виграло людство, отримавши знання про генетичний зв'язок? Доведіть свою думку.

Зелені капелюхи. Спробуйте пояснити, що сталося б, якби зник генетичний зв'язок у речовинах?

Сині капелюхи. Зробіть висновки з цієї теми.

Фаза консолiдацiї

Метод «Семантична карта»

- обґрунтування

Віднайти правильний шлях. Розв’язати генетичний ланцюг між класами неорганічних сполук, записати відповідні рівняння реакцій. Розшифрувати ключове слово.

- ресурси

Ручки та зошити

- необхiдний час

15-20 хвилин

 

Виграшний шлях: 1; 2; 5; 6; 8; 9,9; 10

Ключове слово: ВІДМІННО

 

Тема уроку: Розв’язування розрахункових задач за хімічними рівняннями.

Мета уроку:

• формування ключових компетентностей:

• саморозвитку й самоосвіти - вміння розв’язувати задачі;

• інформаційної – вміння робити короткий раціональний запис, робити висновки та узагальнення;

• соціально-трудової – вміння самостійного розв’язування задач, використання взаємоперевірки;

• комунікативної – вміння працювати в групах.

• формування предметних компетентностей: закріпити вміння проводити обчислення за рівняннями хімічних реакцій, які характеризують хімічні властивості основних класів складних неорганічних сполук; розвивати хімічну мову; виховувати інтерес до вивчення хімії.

Фаза актуалiзацiї

Метод «Кошик ідей»

- обґрунтування

Кожен учень тезово записує в зошиті все, що йому відомо по темі. Учні обмінюються інформацією, з'ясовуючи, у чому збіглися їх думки, а в чому виникли розбіжності.

Робота з класом. На цьому етапі кожна група висловлює свою думку по темі, наводить свої знання або висловлює ідеї з цього питання. Причому відповіді не повинні повторюватися. Всі висловлювання вчитель коротко записує на дошці.

В "кошик" скидається все, що має відношення до теми уроку.

Важливо! Пропозиції, припущення і ідеї не критикуються і не оцінюються. На даному етапі йде просто збір інформації.

 

- необхiдний час

5 хвилин.

- розмiр групи

Робота в парах або в групах.

Наприклад, «генетичні зв’язки між класами неорганічних сполук».

Учні тезово записують в зошиті все, що відомо по цій темі:

- властивості неорганічних сполук

- взаємодія неорганічних сполук

- одержання речовин одного класу з речовин іншого

- здійснення перетворень

  Метод «Мікрофон»

- обґрунтування

Завдання  проектуються на екран.

 Наприклад:

1. Як визначити відносну атомну масу елемента?
2. Як обчислити відносну молекулярну масу речовини?
3. Як обчислити молярну масу речовини?
4. Як обчислити кількість речовини, якщо відома кількість молекул7
5. Як обчислити кількість речовини, якщо відома маса?
6. Як обчислити кількість речовини,якщо відомий об’єм газу?
7. Які умови називаємо нормальними?
8. Сформулювати алгоритм розв’язання задач за рівняннями хімічних реакцій?

Фаза побудови знань

Метод «Ажурна пилка» (кооперативне навчання)

- обґрунтування

     Цей метод допомагає всім учням вивчити матеріал. Кожен учень відіграє активну роль, навчаючи та навчаючись, більш глибоко розуміє матеріал і використовує мислення більш високого рівня.

- необхiдний час

Цей метод можна використовувати в межах одного уроку, але цей час буде обмеженим.

- розмiр групи

Звичайна група та експертна група. В кожній по 4 особи.

Наприклад:

Показати розв’язок складених задач.

Приклад 1. Яку масу гашеного вапна Са(ОН)₂ можна добути внаслідок взаємодії з водою кальцій оксиду масою 280 г?

Розв’язок задачі:Передусім запиши скорочену умову задачі та склади рівняння хімічної реакції.
Дано: 
m(СаО) = 280 г
m(Са(ОН)₂) — ?
Розв'язування:  
СаО + Н₂О = Са(ОН)₂
Прочитай ще раз умову задачі та підкресли відоме (що дано) і невідоме (що треба взнати). Над підкресленими формулами простав вихідні дані з умови задачі:
_{280 г                     х} 
СаО + Н₂О = Са(ОН)₂

Під формулами речовин запиши дані, які можна дістати з рівняння реакції:
_{280 г                                                 х}
СаО             +    Н₂О   =    Са(ОН)₂
_______________           __________________

_{М= 40 + 16 = 56 г/моль             М= 40 + 32 + 2 = 74 г/моль
v = 1 моль                                  v = 1 моль
m = 1 моль•56 г/моль = 56 г     m = 1 моль•74 г/моль = 74 г}
   Розв'язання задачі будується на використанні прямо пропорційної залежності між кількісними характеристиками величин.
   З рівняння реакції виходить, що внаслідок взаємодії з водою 56 г СаО можна добути 74 г гашеного вапна Са(ОН)₂, а якщо взяти не 56 г, а 280 г СаО, то можна добути гашеного вапна у стільки разів більше, у скільки 280 г більше за 56 г. Тобто ти бачиш, що між величинами існує пряма пропорційна залежність. Отже, ти можеш скласти пропорцію і розв'язати її:
56 г : 280 г = 74 г : х; 
x = (280 г • 74 г)/(56 г) = 370 г.
Відповідь. Унаслідок взаємодії з водою кальцій оксиду масою 280 г, можна добути гашене вапно Са(ОН)₂ масою 370 г (m(Са(ОН)₂) = 370 г).

Приклад 2. Яка кількість речовини нітроген(V) оксиду прореагувала з водою, якщо утворилася нітратна кислота HNО₃ кількістю речовини 10 моль?
Розв’язок задачі:

Дано:

v(HNО₃) = 10 моль
v(N₂О₅) — ?
Розв'язування:
   _{х                      10 моль}
N₂0₅ + Н₂0 = 2HN0₃ 
1 моль : х = 2 моль : 10 моль;
х = (1 моль • 10 моль)/(2 моль) = 5 моль

Відповідь. Якщо утворилася нітратна кислота HN0₃ кількістю речовини 10 моль, то з водою прореагував нітроген(V) оксид кількістю речовини 5 моль (v(N₂0₅) = 5 моль).

 Приклад 3.Обчисли маси ртуті й кисню, необхідні для добування меркурій(ІІ) оксиду кількістю речовини 0,1 моль.
Приклад 4. В якому випадку витратиться більший об'єм кисню (н. у.) — у разі спалювання літію кількістю речовини 1 моль чи спалювання такої ж кількості речовини кальцію? Відповідь підтвердь розрахунком.

Перевірку здійснюють прийомом «Взаємоперевірка» (групи міняються розв’язками). Правильні відповіді проектують на екран.

Фаза консолiдацiї

 Метод «Рюкзак»

- обґрунтування

Вчитель дає можливість кожному з учнів стисло записати на папері відповідь на запитання: «Які з тих знань, умінь, способів дій, що отримали на уроці хімії, візьмете для використання на інших уроках?».

 

Тема уроку: Практична робота №2. «Дослідження властивостей основних класів неорганічних сполук»

Мета уроку:

• формування ключових компетентностей:

• інтелектуальної – вміння розв’язувати задачі;

• соціально-трудової - вміння самостійного розв’язування задач;

• комунікативної – вміння працювати в групі.
• здоров’язбережувальної – вміння поводитися з хімічними речовинами,піклуватися про своє життя і здоров’я.

• формування предметних компетентностей: повторити й закріпити знання про властивості основних класів неорганічних сполук; формувати вміння виконувати хімічний експеримент, складати звіт про роботу; розвивати вміння спостерігати й описувати спостереження; виховувати почуття відповідального ставлення до виконання завдань.

Фаза актуалiзацiї

Метод «Гронування»

- обґрунтування

Стратегія навчання, яка спонукає учнів вільно думати й відкрито висловлюватися на певну тему, спрямована на стимулювання мислення про зв’язки між окремими поняттями. Це сплітання словникових павутинок до того чи іншого слова. Письмовий вид діяльності, що допомагає учневі зрозуміти поняття і зв’язки, які складніше усвідомити під час застосування традиційних методів навчання. 

- ресурси

Для проведення цього методу потрібні тільки ручка та зошит або дошка та крейда.

 

 

 

 

 

 

 

На дошці заздалегідь написані формули речовин, які потрібно розподілити в певну групу основних класів неорганічних речовин.

 Na₂O,NaOH, NaNO₃, SO₂,H₂SO₃, K₂SO₃ ,Al₂O₃, AlCl₃,Al(OH)₃, NaAlO₂, КNO₃, KCl, К₂СО_3, H₂SO4, HCl.

Фаза побудови знань

Метод «З-Х-Д»Знаю-хочу знати-дізнався»

- обґрунтування

 Учні вчаться найкраще, коли вони:1) пригадують те, що вже знають, 2) ставлять запитання, 3) підтверджують свої нові знання. За допомогою цього методу ми змушуємо їх роботи все це.

- розмiр групи

Від 4 учнів в групі

- необхiдний час

Може бути урок, або кілька уроків.

Знаємо

Хочемо дізнатись

Дізнались

Записи учнів можуть мати, наприклад, такий вигляд.

Проблемні питання	Еспериментальне дослідження	Висновки
1. Як взаємодіють розчини солей з металами?	Лабораторний дослід 7. У дві пробірки налийте розчину ферум (ІІ) сульфату й опустіть в одну пробірку гранулу цинку, а в другу – кусочки міді. Запитання і завдання                       У якій пробірці відбуваються зміни і чому?                       Напишіть рівняння можливих реакцій. Зазначте тип реакцій. Очікувані відповіді: Zn + FeSO4 = ZnSO4 + Fe Cu + FeSO4 ≠ Гранула цинку вкрилась тоненьким шаром заліза.	Більш активні метали витісняють менш активні метали із розчинів їх солей. Запам’ятайте! Для таких реакцій не можна браи дуже активні метали, наприклад, Li, Na, K, Ca, Ba, які реагують з водою при звичайних умовах.
2. Чи реагують солі з лугами і при яких умовах відбуваються реакції?	Лабораторний дослід 8. В пробірку налийте розчину ферум (ІІІ) хлориду і додайте розчину натрій гідроксиду. Запитання і завдання                Що спостерігаєте?                Напишіть рівняння реакції, що відбулася. Очікувані відповіді: FeCl3 + 3NaOH = Fe(OH)3↓ + 3NaCl В результаті реакції випав бурий осад ферум (ІІІ) гідроксиду.	Солі взаємодіють з лугами, якщо в результаті реакції одна з новоутворених речовин (сіль або основа) випадає в осад.
3. Чи взаємодіють солі з кислотами?	Лабораторний дослід. В пробірку налийте 1 мл розчину натрій карбонату і долийте до нього стільки ж розчину хлоридної кислоти. Демострація. В пробірку налийте 1 мл розчину арґентум нітрату і долийте до нього стільки ж розчину хлоридної кислоти. Запитання і завдання                Що спостерігаєте?                Напишіть рівняння реакції, що відбулася. Зверніть увагу на умови, за яких вони відбулися. Очікувані відповіді: Na2CO3 + 2HCl = 2NaCl + H2O + CO2↑ Спостерігаємо виділення бульбашок вуглекислога газу. AgNO3 + HCl = AgCl↓ + HNO3 Спостерігаємо випадання білого сирнистого осаду.	Солі вступають у реакцію обміну з кислотами за умови, що серед продуктів реакції є осад або газ.
Чи реагують солі з солями?	Лабораторний дослід 9. В пробірку налийте розчину барій хлориду і додайте розчин натрій сульфату. Запитання і завдання Що спостерігаєте? Напишіть рівняння реакції, що відбулася. Зверніть увагу на умову, за яких вона відбулася. Очікувані відповіді: BaCl2 + Na2SO4 = BaSO4↓ + 2NaCl В результаті реакції випав білий осад барій сульфату.	Солі реагують з солями, якщо в результаті реакції випадає осад
5.Чи можуть солі розкладатися під час нагрівання?	Пригадайте, яким способом ми добували кисень. Спробуйте записати рівняння цієї реакції. Очікувані відповіді: Розклад марганцівки: 2KMnO4 → K2MnO4 + MnO2 + O2 Демонстрація досліду «Хімічний вулкан»: Розкладання амоній біхромату: (NH4)2Cr2O7 → N2 + 4H2O + Cr2O3 Інші приклади розклади солей: CaCO3 = CaO + CO2	Деякі солі при нагріванні розкладаються.

Фаза консолiдацiї

Метод «Мозковий штурм»

- обґрунтування

Основне правило проведення  «Мозкового штурму» полягає в тому, щоб придумувати багато різних варіантів або ідей і утримуватись від коментарів, поки учні не запропонують значну кількість ідей.

- ресурси

Для проведення цього методу потрібні тільки ручка та зошит або дошка та крейда.

- розмiр групи

«Мозковий штурм» може проводитись учнями індивідуально, у парах, у малих групах або цілим класом

- необхiдний час

«Мозковий штурм» варто проводити протягом 10 хвилин.

 Завдання:

Здійснити перетворення:

1. Na → Na₂O → NaOH → NaNO₃;
2. S → SO₂ → H₂SO₃ → K₂SO₃ ;
3. Al → Al₂O₃ → AlCl₃ → Al(OH)₃ → NaAlO₂ .

 

Тема уроку: Навчальний проект №7. «Неорганічні речовини – представники основних класів у будівництві й побуті».

Мета уроку:

• формування ключових компетентностей:

• саморозвитку й самоосвіти – активізація творчих здібностей учнів, уміння створювати проекти;

• інформаційної – вміння використовувати додаткову інформацію;

• соціально-трудової – вміння самостійного пошуку інформації;
• комунікативної – вміння учнів висловлювати власну точку зору,працювати в групах.

• формування предметних компетентностей: формувати знання про неорганічні речовини - представники основних класів у будівництві й побуті; формувати вміння працювати над проектом, здійснювати презентацію своєї роботи; розвивати вміння обирати головне, робити висновки й узагальнення, виховувати почуття відповідального ставлення до виконання завдань.

Фаза актуалiзацiї

Метод «Мікрофон»

 (Завдання проектують на екран.)

1. Прості речовини...

2. Складні речовини...

3. Класи складних неорганічних сполук...

4. Оксиди...

5. Оксиди поділяють на...

6. Кислоти...

7. Кислоти поділяють на...

8. Основи...

9. Основи поділяють на...

10. Солі...

11. Амфотерність...

12. Генетичний зв’язок...

13. Молярна маса речовини...

14. Кількість речовини...

15. Сформулювати алгоритм розв’язування задач за рівняннями хімічних реакцій.

 

Метод «Гронування»

- обґрунтування

Стратегія навчання, яка спонукає учнів вільно думати й відкрито висловлюватися на певну тему, спрямована на стимулювання мислення про зв’язки між окремими поняттями. Це сплітання словникових павутинок до того чи іншого слова. Письмовий вид діяльності, що допомагає учневі зрозуміти поняття і зв’язки, які складніше усвідомити під час застосування традиційних методів навчання. 

- ресурси

Для проведення цього методу потрібні тільки ручка та зошит або дошка та крейда.

 

 

Фаза побудови знань

Метод "Навчаючи вчусь"

- обґрунтування

Учні заздалегідь були розділені на групи й готували матеріал за навчальними проектами. Ділимо клас на групи. Кожна група отримує картку з певною інформацією, яку повинна опрацювати. Потім група повідомляє по черзі свою інформацію так, щоб запам'ятали інші. Якщо при цьому комусь щось не зрозуміло, учні перепитують у інформатора.

- розмiр групи

4 групи по 2-3 учня

I група — «Сполуки основних класів у будівництві й побуті»;

II група — «Хімічний склад і використання мінералів»;

III група — «Вирощування кристалів солей»;

IV група — «Вплив хімічних сполук на довкілля і здоров’я людини».

Фаза консолiдацiї

Метод кооперативного навчання „Карусель”

- обґрунтування

Закріплення опрацьованих запитань.

Учні розміщаються у 2 кола: внутрішнє і зовнішнє, очима один до одного. Під час роботи партнери ставлять один одному запитання. За сигналом учителя учні зовнішнього кола пересуваються на 1 стілець праворуч і опиняються перед новим партнером. Наприкінці заслуховуються окремі відповіді на поставлені запитання.

Наприклад:

1. Де використовується  SO2  ?
2. Де використовується  CO2?
3. Де використовується кислота НNO3?
4. Які основи використовуються в будівництві?
5. Які основи використовуються в повсякденному житті людини7
6. Які солі використовуються в будівництві?