Критичне мислення на уроках інформатики

Критичне мислення на уроках інформатики

Світ, у якому ми живемо,  динамічно змінюється. І він потребує від  кожного з нас володіння навичками  та методами самоорганізації, взаємодії з людьми, які нас оточують, та роботи з інформацією. Саме володіння цими знаннями та навичками допомагає стати успішними й затребуваними в сучасному високотехнологічному й динамічному світі.

Однією з основних цілей сучасної освіти є різнобічний і своєчасний розвиток учнів, спрямований на формування й розвиток в учнів умінь осмислити, оцінити, проаналізувати й синтезувати інформацію, отриману в результаті спостереження, досліду, роздумів. Цієї мети можна досягти, застосовуючи в процесі навчання технології критичного мислення. Саме вони дозволяють розвивати розумові навички учнів, необхідні не тільки в навчанні, але й у звичайному житті (вміння приймати зважені рішення, працювати з інформацією, аналізувати різні сторони явищ та ін.). Застосування технології критичного мислення на уроках інформатики дозволяє створити сприятливі умови для активізації та розвитку розумових здібностей учнів.

Критичне мислення - це щось свідомо гарне, якийсь навик, який дозволить нам успішно справлятися з вимогами 21 століття.

Але все - таки, що ж таке критичне мислення? У літературі зустрічається багато визначень цього терміна. Розглянемо деякі з них.

Зокрема, засновник Інституту критичного мислення Метью Ліпман визначає критичне мислення як кваліфіковане, відповідальне мислення, яке виносить правильні судження, таке, яке засноване на критеріях, саме себе виправляє.

Окрім цього, є багато різних визначень критичного мислення:

Критичне мислення - це один із видів інтелектуальної діяльності людини, який характеризується високим рівнем сприйняття, розуміння, об'єктивності підходу оточуючого  його інформаційного поля. Критичне мислення - це цілеспрямована самостійна діяльність індивіда, у процесі якої відбувається постановка питань і з'ясування проблем, формулювання гіпотез, їх перевірка, переконлива аргументація недоліків і переваг змісту, пошук компромісних рішень. Проаналізувавши ці та інші визначення, можна сформулювати наступне, узагальнене поняття критичного мислення, що складається з п'яти пунктів.

По - перше, критичне мислення є мислення самостійне.

По - друге, інформація є відправним, а не кінцевим пунктом критичного мислення.

По - третє, критичне мислення починається з постановки питань і з'ясування проблем, які потрібно вирішити

По - четверте, критичне мислення прагне до переконливої аргументації.

По - п'яте, критичне мислення є мислення соціальне.

Модель уроку критичного мислення складається з трьох стадій:

Стадія 1. Виклик (evocation)

З виклику нерідко починається робота в режимі проблемного навчання. Струнка система прийомів включає в себе як способи організації індивідуальної роботи, так і її поєднання з груповою роботою.

Стадія 2. Осмислення (realizationofmeaning)

Друга стадія - «осмислення» - змістовна, у ході якої і відбувається безпосередня робота учня з текстом, причому робота, спрямована, осмислена.

Стадія 3. Рефлексія (reflection) - роздуми

Відбувається виведення знання на рівень розуміння й застосування. Іде рефлексія всього процесу навчання.

Методичні прийоми критичного мислення, які використовуються на уроках інформатики.

«Мозковий штурм» Полягає в тому, що ставлять запитання різного рівня.

Ось один із прикладів використання прийомів «Мозгового штурму», коли учням 11 класу (базовий рівень) з теми «Захист інформації» пропонуються питання:

Що загрожує інформації?

Від кого потрібно захищати інформацію? 

Як захистити інформацію?

«Метод записної книжки Хефеле» Полягає в тому, що за тиждень до колективного обговорення, учням видаються записні книжки й повідомляється тема, за якою вони повинні протягом тижня робити в ній записи. Записи робляться по датах тижня, і їх повинно бути не менше 7. Ось приклади використання прийомів «Методу записної книжки Хефеле»:

При вивченні теми «Алгоритми і їх види» учням 9 класу пропонується завдання: Протягом тижня записати в книжки, де ви в житті зустрілися з алгоритмами й визначити їх вид.

«Метод фокальних об'єктів»Метод відзначається простотою й значними, практично необмеженими можливостями пошуку нових точок зору щодо вирішуваної проблеми. У методі використовуються асоціативний пошук і евристичні властивості випадковості.

Приклад завдання:

Що спільного між лінійкою Уатта, виготовленою в 1779 році й сучасним комп'ютером.

«Метод синектики» заснований на перетворенні незвичного у звичне, а звичного в незвичне. Він є одним із найбільш ефективних методів стимулювання творчої діяльності.  На відміну від мозкового штурму, у  синектиці дозволена критика. 

«Урок – суд»

Театралізований урок, як показує практика, дає учням можливість краще зрозуміти функції кожного пристрою.

«Сократовский діалог» - це вміння ставити запитання, доходити до суті явища, функції кожного пристрою. Сократовский діалог - це спосіб ставати розумно мислячою істотою.

Наприклад, урок у формі «Круглого столу» на тему «Антивірусні програми».

Заздалегідь дається кільком дітям завдання: «Підготувати інформацію про якийсь певний вид антивіруса».

Урок проходить в обговоренні. Робляться висновки.

Прийом «Кошик» ідей, понять, імен ...»

Це прийом організації індивідуальної та групової роботи учнів на початковій стадії уроку, коли йде актуалізація наявного в них досвіду й знань. Він дозволяє з'ясувати все, що знають або думають учні з обговорюваної теми уроку.

На дошці малюнок або значок кошика. Іде обмін інформацією щодо процедури:

1. Класу задається пряме запитання про те, що відомо з певної проблеми;

2. Учні записують усе, що знають з теми   (1-2 хв.)

3. 3 хвилини для обміну інформацією в групах, парах;

4. Кожна група по колу називає якийсь один факт, не повторюючи раніше сказаного

5. Учителем складається список усіх запропонованих ідей

6. Помилки виправляються під час вивчення нової інформації.

Наприклад, на уроці вивчення «Лінійного алгоритму» в 6 класі можна запропонувати учням висловити, як вони думають, який алгоритм можна назвати лінійним, навести приклади. На уроці вивчення «Циклу» запропонувати припустити, що таке цикл, які приклади циклічних дій вони можуть навести.

«Розбивка на кластери»

Кластер - графічна організація матеріалу, що показує смислові поля того чи іншого поняття. Складання кластера дозволяє учням вільно й відкрито думати з приводу будь-якої теми. Ось, наприклад, узяти тему в 9 класі «Алгоритм, властивості, виконавці». Учень записує в центрі листа ключове поняття, а від нього малює стрілки-промені в різні боки, які з'єднують це слово з іншими, від яких у свою чергу промені розходяться далі і далі.

Прийом кластера зручно використовувати як проміжну оцінку робіт учнів, їх розуміння розглянутих понять.

«Схема Фішбоун»

Дітям даються посилання на сайти, де можна знайти інформацію з даної теми. Вони працюють з інформацією, вибирають головне, вибудовують її в хронологічному порядку.

«Бджолиний вулик»

Групами, парами тощо учні розгадують кросворди й ребуси «на швидкість».

«Ланцюжок ознак »

1-й учень називає об'єкт і його ознаку;

2-й називає інший об'єкт з тим же значенням зазначеної ознаки та іншу ознаку;

3-й називає свій об'єкт з аналогічними ознаками й нову ознаку і т.д., До тих пір, доки знаходиться хтось, здатний продовжити ланцюжок.

«Згоден - Не згоден»

1 варіант

У людини є органи чуття, за допомогою яких він сприймає інформацію - у комп'ютера є пристрої введення інформації. (Чи згодні)

У людини є мозок, у якому він зберігає інформацію - у комп'ютера є пристрої зберігання інформації. (Чи згодні)

За допомогою мозку людина може мислити, обробляти інформацію - у комп'ютера є процесор - пристрій обробки інформації. (Чи згодні)

Через мову, жести, лист людина може передавати інформацію - у комп'ютера є пристрої введення інформації. (Не згодні, пристрої виведення інформації).

У викладацькому колективі мають бути люди, що здатні відмежувати правдиву інформацію від різних чуток, перекручень, домислів. Тому саме вчителі повинні відрізняти правду від неправди. Саме це є розвитком критичного мислення серед учнів.

Застосовуючи у своїй практиці дану технологію, я розраховую зробити навчання більш ефективним у плані пробудження інтересу до предмета, критичного осмислення учнями одержуваної в процесі навчання й життєвого досвіду інформації, усвідомленої роботи з досліджуваним матеріалом, уміння узагальнювати, проводити рефлексію своєї діяльності, підсумовувати.

Список використаних  джерел:

1. Державна національна програма «Освіта» («Україна ХХІ століття»). – [Електронний ресурс]. – Режим доступу : http : // www.uazakon.com / documents / date_5x / pg_irwjos / index.htm.

2. Вукіна Н. В. Критичне мислення: як цього навчати / Н. В. Вукіна, Н. П. Дементієвська – Х. : Основа, 2007. – 108 с.

3. Державний стандарт початкової загальної освіти. – [Електронний ресурс]. – Режим доступу : http : // www.mon.gov.ua/ua/often-requested/statestandards/

4. Комар О. Інтерактивні технології – технології співпраці / О. Комар // Початкова школа – 2004. – № 9. – С. 5–8.

5. Кроуфорд А. Технологія розвитку критичного мислення учнів / Д. Кроуфорд. – К. : Плеяда, 2006. – 220 с.

Нікітенко Андрій Миколайович

вчитель інформатики Охтирської загальноосвітньої школи І-ІІІ ступенів №5 імені Р.К. Рапія Охтирської міської ради Сумської області