Критичне мислення.Важко уявити сферу життя, яка б не потребувала від людини здатності ясно мислити.

Критичне мислення

Важко уявити сферу життя, яка б не потребувала від людини здатності ясно мислити. Взявши до уваги, що центральне місце в системі освіти належить саме середній школі, починати розвивати критичне мислення необхідно у шкільному віці.

Всім відома теза Вінстона Черчилля: «Хто володіє інформацією, володіє світом!» набуває сьогодні іншого підзмісту: ми живемо у добу інформаційного світу та маємо навчитися орієнтуватися у світі інформації, де є конструктивність, діалог, партнерські відносини, і зведені до мінімуму упередження та стереотипи.

Для учнів головне завдання — здобувати знання і навички, формувати власне ставлення до теми. Для цього, разом з вчителем, на уроках вони порівнюють свої очікування з тим, що реально отримують; ставлять запитання; експериментують; застосовують вивчений матеріал на практиці; аналізують отриманий досвід; переосмислюють свої очікування; роблять висновки щодо вивченого матеріалу; переносять зміст вивченого на власний досвід; відпрацьовують стратегії мислення. Отже, коли учень сприймає нову інформацію в процесі читання, перегляду фільму або прослуховування лекцій, завдяки вмінню мислити критично він навчається відслідковувати власне розуміння нового матеріалу та помічати прогалини в матеріалі.

Наші учні мають доступ до оригінальних документів, величезної кількості медіатекстів, вони обмінюються думками з однолітками та не тільки, для них є нормою спілкування у віртуальному світі, мовного, територіального чи іншого бар’єру для них майже не існує. І тому, щоб жити комфортно у такому світі інформації, вони мають розвивати здатність критично мислити, навчитися ставити правильні запитання, проводити дослідження, створювати проекти, користуючись ресурсами, що вже є у них в руках, а головне — розвивати вміння мислити із так званого високого рівня: шукати нові ресурси, аналізувати, порівнювати, конструювати нове. Все, що потрібно їм від вчителя – це супровід і партнерська підтримка!

З педагогічної точки зору критичне мислення – це комплекс мисленнєвих операцій, що характеризується здатністю людини:

•                   аналізувати, порівнювати, синтезувати, оцінювати інформацію з будь-яких джерел;
•                   бачити проблеми, ставити запитання;
•                   висувати гіпотези та оцінювати альтернативи;
•                   робити свідомий вибір, приймати рішення та обґрунтовувати його.

Основні принципи критичного мислення

Головним чином критичному мисленню притаманні такі властивості, як усвідомленість та самовдосконалення. Усього можна виділити 7 головних принципів критичного мислення:

•                   усвідомленість;
•                   самостійність;
•                   рефлексивність (самоаналіз);
•                   цілеспрямованість;
•                   обґрунтованість;
•                   контрольованість;
•                   самоорганізованість.

Методика Блума

Варто розуміти те, що одного разу зрозумів американський психолог Бенджамін Блум, який створив таксономію навчальних результатів. Блум розклав процес думання на мисленнєві операції і  визначив, що є мисленнєві операції низького рівня (знання, розуміння та застосування) і високого (аналіз, синтез, оцінка).

Бенджамін Блум встановив також, що між рівнями мислення і відповідями на запитання, які ми ставимо, існує прямий зв’язок. Більше того, самі запитання утворюють ієрархію цілком відповідну таксономії мислення. Питання на запам’ятовування відносяться до найнижчого рівня. Питання на оцінку або судження розглядаються як високий рівень мислення.

Насправді, всі запитання важливі й усі вони приводять до різних видів мислення. Ієрархічна таксономія має на увазі, що кожен навик більш високого рівня базується на попередніх йому навичках. Розуміння вимагає знання, застосування вимагає розуміння і знання і так далі. Використання на уроках запитань високого рівня – на аналіз, синтез, оцінку – дозволить вчителеві ефективно розвивати критичне мислення учнів. Уміння вчителя формулювати такі запитання є обов’язковою умовою вирішення цієї проблеми. З іншого боку, він має навчити також учнів формулювати запитання різного рівня у процесі дослідження того чи іншого джерела знань.