Критичне мислення як технологія компетентнісного навчання в початковій школі
Критичне мислення як технологія компетентнісного навчання в початковій школі
Актуальність даної теми полягає в тому, що українське суспільство на сучасному етапі розвитку має потребу в самостійних, творчих особистостях.
Нові завдання шкільної освіти в Україні, що спрямовані на гуманізацію та демократизацію всього освітнього процесу в школі, визначають нові пріоритети навчання і виховання, потребують формування ініціативної особистості, здатної до раціональної творчої праці.
На сучасному розвитку освіти є різноманітні освітні технології, які допомагають вчителю раціонально побудувати процес навчання і досягти вищих результатів педагогічної діяльності. Школа надала вчителю можливість вибору у використанні інтерактивних технологій, спрямованих на всебічний розвиток та становлення творчої особистості учнів.
Сьогодні, в час різноманіття гаджетів та щоденного збільшення кількості інформації у нашому житті, енциклопедичні знання перестали бути необхідністю, якою вони були раніше. Інформацію з будь-якої області науки зараз легко здобути за лічені хвилини. Дитині недостатньо дати лише знання. Ще важливо навчити користуватися ними. Знання та вміння, взаємопов’язані з ціннісними орієнтирами учня, формують його життєві компетентності, потрібні для успішної самореалізації у житті, навчанні, праці( Концепція Нової української школи).
Діти приходять до школи з бажанням діяти, причому діяти успішно. Їм подобається на уроці не просто слухати, а ставити запитання, обговорювати проблеми, брати інтерв’ю, приймати рішення, придумувати, фантазувати.
Проведення уроків з використанням нових педагогічних технологій вважається одним із напрямків підвищення якості освіти.
Роль школи сьогодні – підготувати дітей до життя, навчити їх критично мислити, аналізувати, опрацьовувати ті обсяги інформації, які вони отримують звідусіль, вибирати необхідне та встановлювати причинно-наслідкові зв’язки. Відповідь на ці виклики сучасності – компетентнісне навчання, яке спрямоване на пошук необхідної інформації, роботу з нею та опанування учнями компетентностей, умінь і навичок, які допомагають їм бути успішними, конкурентними та цінними в майбутньому житті.
Процес формування компетентностей стає набагато результативнішим, якщо організувати навчання у співробітництві, яке ґрунтується на спільній діяльності та взаєморозумінні вчителя й учнів. Саме таке навчання з використанням інтерактивних технологій сприяє формуванню ключових компетентностей учнів, підвищує інтелект дитини, зміцнює її віру у власні здібності, стимулює активність і творчість.
Компетентнісний підхід в початковій школі розглядається як такий засіб організації навчально-пізнавальної діяльності учнів, що забезпечує засвоєння ними змісту навчання та досягнення мети навчання при розв’язанні певних проблемних завдань. Відповідно до Нового Держстандарту основною компетентністю на уроках є комунікативна компетентність, тому що вона забезпечує набуття учнями вміння обговорювати проблеми, доводити власну позицію, виробляти власну точку зору, розвивати критичне і креативне мислення та адаптуватися у середовищі.
- підвищувати рівень мотивації учнів;
- використовувати суб’єктивний досвід набутий учнями;
- ефективно та творчо застосувати набуті знання та досвід на практиці;
- формувати в учнів навички отримувати, осмислювати та використовувати інформацію з різних джерел;
- підвищувати рівень самоосвітньої та творчої активності учнів;
- здійснювати контроль, самоконтроль та взаємоконтроль за процесом навчання;
- формувати моральні цінності особистості;
- розвивати соціальні та комунікативні здібності учнів;
- створювати ситуацію успіху.
Під час інтерактивного навчання учень стає не об'єктом, а суб'єктом навчання, він відчуває себе активним учасником подій і власної освіти та розвитку. Це формує у школярів внутрішню мотивацію до навчання та спонукає їх до саморозвитку та самоспостереження.
Організація інтерактивного навчання передбачає моделювання життєвих ситуацій, використання рольових ігор, спільне розв'язування проблеми на основі аналізу обставин та відповідної ситуації.
Сучасне суспільство змінюється дуже швидко. Важко прогнозувати навіть найближче майбутнє. Тому неможливо передбачити, які знання можуть знадобитися дитині в її позашкільному житті, а які – ні. З огляду на це ставлю перед собою завдання: дитина повинна не накопичувати інформацію, а розвивати мислення, вміти адекватно оцінювати результати, самостійно добувати інформацію, перетворюючи знання на інструмент пізнання, вміти конструктивно взаємодіяти з іншими.
За останні роки обсяг знань збільшився, як і значно зріс загальний інформаційний потік у світі. Учні спроможні лише відтворювати знання, проте часто не набувають уміння застосовувати їх для розв’язання життєвих проблем.
Однією з таких є технологія розвитку критичного мислення.
Мета технології критичного мислення – розвиток мислительних навичок учнів, необхідних не тільки в навчанні, але й у повсякденному житті (вміння приймати виважені рішення, працювати з інформацією, аналізувати різні аспекти явищ тощо). Вкрай необхідним стає уміння мислити гнучко, динамічно і самостійно. Ці завдання є актуальним на кожному етапі шкільної освіти, а її початкова ланка є фундаментом формування критичного мислення. Йдеться про виховання інтелекту творчої і незалежної особистості, здатної на критично-конструктивне бачення себе, навколишнього світу і своєї ролі в ньому.
НУШ має відігравати важливу роль, допомагаючи молодим людям стати поінформованими, активними, самостійними і творчими особистостями, здатними адаптуватися до стрімких змін у світі. Формування такої особистості вимагає нових підходів до навчання.
Наскрізними компетентностями НУШ є: критичне та системне мислення, творчість, ініціативність, вміння конструктивно керувати емоціями, оцінювати ризики, приймати рішення, вирішувати проблеми. Іншими словами, учні мають стати тими, хто критично мислить і вчиться.
Критичне мислення – це те, про що зараз говорять усі. Нині це один з модних трендів в освіті. Про те, що його розвиток є одним з наскрізних завдань навчально-виховного процесу, йдеться й у Концепції нової української школи.
Розвиток критичного мислення є важливим як для дітей, так і для дорослих, бо у світі, де має місце інформаційна війна, важливо вміти розпізнавати інформацію, аналізувати джерела і мотиви, приймати зважені рішення. В період розвитку інформаційних технологій цінується вміння професійного пошуку необхідної інформації, здатність її проаналізувати, оцінити та застосувати.
Нестабільність світу, інтенсивність соціально-економічних і технологічних змін зумовлюють потребу вчитися впродовж життя. Тому в сучасній школі головне завдання вчителя – не накопичення дитиною інформації, а засвоєння нею інтелектуальних технік, які є складовими культури і невід’ємною частиною змісту освіти. Головним у навчанні має бути інтерес, розвиток пізнавальної активності школярів, формування в них позитивного ставлення до навчання і результатів своєї праці. Щоб знайти своє місце в житті, випускник сучасної школи повинен володіти такими навичками:
- гнучко адаптуватися у мінливих життєвих ситуаціях;
- самостійно і критично мислити;
- уміти бачити і формулювати проблему (в особистому, професійному, суспільному плані), знаходити шляхи раціонального її вирішення;
- усвідомлювати, де і яким чином здобуті знання можуть бути використані в оточуючому середовищі;
- бути здатним генерувати нові ідеї, творчо мислити;
- уміти працювати з інформацією (збирати потрібні факти, аналізувати їх, робити необхідні узагальнення, зіставлення з аналогічними або альтернативними варіантами розв’язання, робити аргументовані висновки, використовувати їх для вирішення нових проблем);
- бути комунікабельним, уміти працювати в команді;
уміти самостійно працювати над розвитком власного інтелекту, формуванням моральних якостей, свого культурного рівня.
Головне - пам’ятати, що критичне мислення – це не критика недоліків, а вміння визначити проблему і виробляти оптимальну стратегію її розв’язання.
Технологія розвитку критичного мислення в процесі навчання дитини — це сукупність різноманітних педагогічних прийомів, які спонукають учнів до дослідницької творчої активності, створюють умови для усвідомлення ними матеріалу, узагальнення одержаних знань.
Критичне мислення — мислення самостійне. Учні повинні мати достатньо свободи, щоб мислити і самостійно вирішувати найскладніші питання.
- виділити час та забезпечити можливості для застосування критичного мислення;
- дозволити учням вільно розмірковувати;
- сприймати різноманітні ідеї та думки;
- сприяти активному залученню учнів до процесу навчання;
- створити для учнів сприятливу атмосферу, у якій неможливими стали б насмішки;
- висловити віру в здатність кожного учня породжувати критичні судження;
цінувати критичні міркування учнів.
Водночас учні повинні:
- розвивати впевненість у собі і розуміння цінності власних думок та ідей;
- брати активну участь у навчальному процесі;
- ставитися з повагою до різноманітних думок;
- бути готовими породжувати і відкидати судження.
Коли діти повірять, що їхні думки цінні, а те, що вони думають, говорять, є важливим не тільки для них самих і кожному з них дозволено сказати: „Я не згоден”, „Я думаю інакше”, – тоді вони зможуть повністю включитися в процес критичного мислення і стануть готовими взяти відповідальність на себе за власну думку. Ми бачимо, що в НУШ змінюються пріоритети цілей навчання. На перший план висувається його розвиваюча функція, культ самостійності і нестандартності думки, який стимулює розвиток пізнавальної активності дітей.
Які ж переваги уроків побудованих за технологією розвитку критичного мислення? Діти почали легко й вільно висловлюватись, аналізувати, аргументувати думки; критично сприймати різну інформацію. Критичне мислення докорінно змінило погляди; додало сили та впевненості. Учні перестали боятись і сумніватись, почали творчо розкриватись і на все дивитись по-іншому: глибше, впевненіше, оптимістичніше.
Технологія розвитку критичного мислення передбачає значно більшу самостійність учнів у навчанні. Завдання вчителя вбачається не в тому, щоб пояснювати матеріал, а в тому, щоб підготувати учнів до сприйняття нового. Технологія пропонує детально розроблену систему методів і прийомів, які дозволяють активізувати попередній досвід, наявні знання учнів. Далі учні мають працювати самостійно, обговорювати матеріал у парах, невеликих групах, розказуючи класу про результати своєї роботи. Роль вчителя у цьому процесі залишається дуже важливою. Він мусить допомогти учням повноцінно засвоїти матеріал, дбати про формування пізнавальної самостійності, не перебирати на себе розв’язання проблем, які неминуче з’являються в школярів у разі самостійного опрацювання матеріалу.
Створення ситуації успіху, віра в дитину та врахування її індивідуального стилю діяльності найбільш продуктивно впливає на мотивацію навчальної діяльності учнів, які згодом діють за сценарієм „ переможця”. А саме: „Я сьогодні кращий, ніж учора!” Тільки таким чином можна забезпечити умови для повноцінного розвитку особистості, формування в неї творчого критичного мислення.
На мою думку, діти краще володіють навичками критичного мислення, ніж дорослі, адже вони не бояться сумніватися в почутому чи побаченому, задавати безліч запитань, досліджувати невідоме. І це треба заохочувати та розвивати. Мислення дорослих засмічене стеоретипами, шаблонами, впливом авторитетів тощо. А це необхідно розуміти і розпізнавати. Тому підходи до навчання КМ дещо відрізняються.
Мета вчителя – побудувати урок, який розвиває критичне мислення учнів. Для цього слід пам’ятати, що критичне мислення – це неупереджене дослідження предмету або проблеми.
З чого слід почати урок? На початку уроку учні визначають:
що вони вже про це знають;
що їм слід вивчити;
які запитання постають перед нами у зв’язку з темою уроку.
Далі навчальний процес організовую так, аби учні вільно виявляли факти, розглядали варіанти розв’язання проблеми, а наприкінці дійшли до підкріпленого фактами осмислення власної позиції щодо поставлених запитань.
Урок намагаюся будувати таким чином, щоб більша частина
часу приділялася розгляду однієї теми, причому завдання мають
вибудовуватись у систему, де поступово змінюється рівень завдання – від
розпізнавання й репродуктивного відтворення, через групу завдань на
розуміння, до завдань на застосування. Крім того, під час уроку з розвитку критичного мислення доцільно, щоб вчитель надавав слово учням, а сам говорив якомога менше, не висловлював власних гіпотез, був лише провідником та спрямовував думки учнів у правильне русло, стимулював учнів до роздумів, уважно вислуховував їхні міркування.
Також відомо, що на уроці не можуть переважати репродуктивні завдання.
Вони щонайменше учням нецікаві. Набагато продуктивнішими є пошукові завдання, які залучають до творчого мислення навіть першокласників
(«поміркуй, чому…», «здогадайся, який секрет…» та ін.).
Критичне мислення формується та розвивається під час опрацювання інформації, розв’язання задач, проблем, оцінки ситуації, вибору раціональних способів діяльності. Тому такі уроки, де це постійно відбувається, створюють необхідні умови для формування та розвитку критичного мислення.
Як вчитель початкових класів, у своїй роботі використовую такі методи та методики інтерактивного навчання:
«Мозкова атака» (є прекрасним методом для використання досвіду учнів з метою розв’язання проблем та розробки ідеї).
«Кубування» (є методом навчання, який полегшує розгляд різних сторін теми: описання, порівняння, встановлення асоціації, аналіз, аргументація).
Наприклад, можливі такі вказівки на гранях :
Описати (колір, форму, розмір, зовнішність, та ін.).
Порівняти (На що схоже?).
Пояснити.
Проаналізувати.
Знайти застосування цьому.
Запропонувати аргументи «за» чи «проти».
Наприклад, урок читання .
Тема: Творчість О. Дерманського. Сила духу головного героя. О. Дерманський «Білячок»
Описати, якимс був Білячок.
Порівняти Білячка та інших мешканців.
Пояснити, чому з героєм сталася певна подія.
Проаналізувати, які риси характеру має Білячок?
Чому навчає нас ця казка? Як би ти вчинив на місці героя?
Чи правильно вчинив герой? Дай пораду Білячкові.
Наприклад, урок української мови.
Тема. Робота над словниковими словами. Робота в групах.
В даному випадку цей метод полегшує розгляд сторін теми, допомагає дитині визначити, яка інформація їй знайома і що вона дізналася нового. Це найголовніше, бо учень може сказати собі: «Це я знаю, але хочу дізнатися більше».
Приклад «Кубування», слово «лисиця»
Опиши це (Яка вона?)
Лисиця — це дика тварина. У неї густа руда шерсть, гостра мордочка, чутливі вуха та дуже пухнастий хвіст. Вона невелика за розміром, як середній собака.
2. Порівняй (На кого схожа?)
Вона схожа на вовка чи собаку, бо вони родичі. Але лисиця менша, руда і, на відміну від вовка, у казках її називають дуже хитрою та вигадливою.
3. Встанови асоціації (Про що ти згадуєш?)
Коли я чую «лисиця», я згадую казки: «Колобок», «Лисичка-сестричка», «Фарбований Лис». Також згадую про ліс, хитрість та рудий колір.
4. Проаналізуй (З чого складається?)
Тварина: вуха, лапи, хвіст, пазурі.
Слово: складається з 3 складів (ли-си-ця). У слові 6 букв і 6 звуків. Наголос падає на другий склад.
5. Знайди застосування (Де ми її бачимо?)
Лисиця — персонаж багатьох мультфільмів та книжок, які вчать нас бути обережними. У природі вона допомагає лісу, полюючи на мишей.
6. Вислови ставлення (За чи проти?)
«За» (позитив): Вона дуже гарна, спритна і розумна тварина. Без неї ліс був би не таким цікавим.
«Проти» (негатив): Вона може бути небезпечною, бо це хижак, який іноді краде курей у селян.
«Асоціативний кущ» (універсальний метод, може бути використаний на всіх етапах уроку під час вивчення будь-якого предмету. Спонукає думати вільно та відкрито стосовно певної теми).
«Передбачення» (метод стимулює розвиток критичного мислення; дозволяє синтезувати думку, аналізувати інформацію, давати оцінку та зіставляти свої уявлення з розвитком подій).
Цей метод застосовується, щоб налаштувати, зацікавити і спрямувати учнів на те, щоб вони думали над темою, яку починають вивчати, заохотити до активного читання з метою кращого сприйняття змісту тексту.
Можна запропонувати передбачення:
За прислів’ями.
За загадками.
За твердженнями.
За ключовими словами, тощо.
Приклад застосування методу на уроці читання:
Відгадати загадку, визначити тему, яку розпочинаємо вивчати.
Прочитати заголовок, сказати, про що може йти мова в цьому тексті.
«Метод прес»
Цей метод допомагає навчитися знаходити вагомі аргументи і формулювати свою думку відносно спірного питання, розбиратися у своїх ідеях, а також чітко їх формулювати. Стратегія може бути використана на будь-якому етапі уроку.
Етапи методу :
1.Висловлюємо свою думку « Я вважаю…»
2. Пояснюю причину такої точки зору: «Тому, що…»
3. Наводимо приклад додаткових аргументів на підтримку своєї позиції:
« Наприклад,…..»
4. Узагальнюємо, формулюємо висновки : «Отже….», « Таким чином…»
Для ілюстрації цього методу можна виготовити плакат.
Наприклад, українська мова. 2 клас.
Тема: «Велика буква у кличках тварин».
Позиція (Я вважаю, що...):
Я вважаю, що клички тварин завжди потрібно писати з великої букви. Вивчити правила написання кличок тварин можна на платформі «МійКлас».
Обґрунтування (Тому що...):
Тому що кличка — це власна назва конкретної тварини, яка допомагає відрізнити її серед інших. Наприклад, котів багато, а Мурчик — один.
Приклад (Наприклад...):
Наприклад, у реченні «Собака Сірко біжить по подвір’ю» слово «собака» (загальна назва) пишемо з малої букви, а «Сірко» (кличка) — з великої. Більше прикладів та вправ доступно на сайті «Ерудит.нет».
Висновок (Отже...):
Отже, кличка тварини — це її ім’я, а імена ми завжди пишемо з великої букви.
«Фішбоун» є одним з ефективних і цікавих для здобувачів освіти НУШ прийомів критичного мислення, який використовую під час роботи в групах. Дослівно він перекладається з англійської як «риб'яча кістка». Сенс даного прийому – це встановлення причинно-наслідкових зв'язків між об'єктом аналізу і факторами, які на нього впливають. Додатково цей прийом дозволяє розвивати в учнів навички роботи з інформацією, вміння ставити і вирішувати проблеми, а також обгрунтовувати свій вибір і робити висновки.
«Взаємного навчання» (надає можливість учням брати участь у навчанні та передачі знань своїм однокласникам. Учні виступають у ролі вчителя і керують процесом навчання. Методика дає можливість ставити питання і вислуховувати відповіді на них).
«Дискусія» (учні вчаться висловлювати та аргументувати власну думку).
«Мозаїка» (метод, що дозволяє учням працювати разом, щоб вивчити значну кількість інформації за короткий проміжок часу).
« Діаграма (кола) Вена»
Діаграма Вена будується на двох або більше великих колах, які частково накладаються одне на одне так, що посередині утворюється спільний простір. Інформація, що стосується кожної проблеми заноситься в окреме коло, а в спільну частину записується інформація, що стосується всіх виділених складових. Дана стратегія може використовуватися на етапі перевірки домашнього завдання, усвідомлення змісту та закріплення. Варто пам’ятати, що важливим етапом роботи залишається синтез: пошук спільної площини для всіх виділених учителем кіл.
Після двохвилинної самостійної роботи груп слід надати кожній групі слово для коментарів . Застосування цього виду роботи допомагає учням глибше зрозуміти зміст виучуваного матеріалу, суть поняття, віднайти першопричини подій, проаналізувавши факти.
«К а р у с е л ь»
Цей варіант навчання найбільш ефективний для одночасного включення всіх учасників у активну роботу з різними партнерами для обговорення дискусійних питань. Цю технологію застосовують для інтенсивної перевірки обсягу й глибини набутих знань.
Наприклад, урок математики.
Тема «Закріплення знань таблиці множення числа 9».
1. Підготовка (Матеріали)
Підготуйте 4–5 великих аркушів паперу (або ватманів), розмістивши їх на різних «станціях» (столах) у класі.
На кожному аркуші напишіть різний тип завдань, пов'язаних із числом 9:
Станція 1: «Обчисли вирази»
Станція 2: «Знайди помилку» (записані правильні та неправильні рівності).
Станція 3: «Математична задача» (коротка задача на множення/ділення на 9).
Станція 4: «Числовий ланцюжок» або «Склад числа 9».
2. Процес гри
Поділ на групи: Розділіть клас на групи за кількістю станцій. Кожна група отримує маркер свого кольору.
Робота на станції: За сигналом вчителя групи підходять до своїх станцій і протягом 2–3 хвилин виконують завдання.
Рух («Карусель»): За сигналом (дзвінок, плескіт) групи переходять до наступної станції за годинниковою стрілкою.
Перевірка та доповнення: На новій станції учні спочатку переглядають те, що зробила попередня група, виправляють (якщо треба) або додають свої відповіді.
3. Завершення та підсумок
Коли групи повертаються до своєї початкової станції, вони аналізують усі записи та презентують фінальний результат класу.
Сенкан –універсальний прийом, тому його доречно використовувати на уроках з вивчення будь-якої навчальної дисципліни, до будь-якої теми. Із його допомогою можна спонукати школярів до кращого розуміння та переосмислення навчального матеріалу. До того ж, складати такі неримовані вірші досить просто, тому цей прийом буде ефективним для навчання школярів молодшого віку.
Метод сенкан як засіб формування вмінь побудови речень у початковій школі (3-4 класи) пропонує вправу із створення п'ятирядкового вірша, що включає іменник, прикметники, дієслова, фразу і синонім чи узагальнення теми. Це сприяє осмисленню теми, добору слів, побудові граматично правильних речень, розвитку мовленнєвої творчості та узагальненню знань.
Класична структура сенкана:
1. 1-й рядок — іменник (тема).
2. 2-й рядок — два прикметники, які описують тему.
3. 3-й рядок — три дієслова, які показують дію, пов’язану з темою.
4. 4-й рядок — фраза з чотирьох слів, яка передає почуття, ставлення або короткий опис.
5. 5-й рядок — ще один іменник, синонім або узагальнення теми.
Технологія 6 капелюхів
Метод шести капелюхів – це простий і практичний спосіб паралельного мислення (різні точки зору співіснують одночасно).
Принцип організації в режимі цієї технології полягає в тому, що кожен учень, або група учнів мислить так, як вимагає колір одягнутого капелюшка.
Білий капелюх зв'язаний із інформацією. Він використовується для того, щоб спрямувати увагу на наявну чи відсутню інформацію. На цьому етапі доречно виконувати такі вправи: мозкова атака, асоціативний кущ, кубування.
Під жовтим капелюхом ми робимо пряме зусилля знайти переваги пропозиції. Навіть якщо ідея нам не подобається, жовтий капелюх просить нас знайти в ній гарні сторони.
Чорний колір нагадує про мантію судді. Чорний означає обережність. Чорний капелюх не дає нам зробити що-небудь небезпечне. Він вказує на ризик і говорить, чому щось може не вийти.
Жовтий та чорний капелюхи беруть слово одночасно. Учні вчаться переконувати, доводити свою думку. Тут доречні такі вправи: дискусія, гра «Добре - погано»
Червоний капелюх зв'язаний з почуттями, інтуїцією й емоціями. Коли використовується червоний капелюх, у вас з'являється можливість описати свої почуття й інтуїцію, без будь-яких пояснень. Тут можна виконувати такі вправи: інтерв’ю, група слів, скажи по іншому.
Зелений капелюх – капелюх енергії, творчості. Зелений капелюх дозволяє думати про можливості. На цьому етапі роботи доречно використовувати такі вправи: логічний ланцюжок, передбачення.
Синій капелюх він потрібен для того, щоб упорядкувати послідовність застосовуваних капелюхів і підсумувати досягнуте. Тут можна використовувати такі вправи: ситуація, взаємне навчання, інтрига, сенкан.
Послідовність приміряння капелюшків є такою: перше слово надається білому капелюшку (щоб ознайомитись з інформацією), останнім слід вислухати синій капелюшок та підсумувати роботу. Які капелюшки одягати далі нам підкаже тема уроку. Але невеличке застереження: у початкових класах після чорного капелюшка треба вислухати жовтий – це урівноважить думки і не дозволить сконцентруватись на негативі.
Таким чином, застосування вище значених методів, прийомів та цілеспрямована робота щодо вдосконалення розвитку критичного мислення в учнів початкових класів забезпечуватиме появу у них позитивних змін: зросте інтерес молодших школярів до навчання; збільшиться бажання глибше осмислити нову інформацію; відбуватимуться певні зміни в напрямку вироблення критичного ставлення до власного навчання.
Завжди пам’ятаю вислів В. Сухомлинського: «Кінцевий результат педагогічної праці можна побачити не сьогодні, не завтра, а через дуже тривалий час.». Тому намагаюся закласти міцний «фундамент знань», щоб мої вихованці пронесли свої знання, уміння, навички все своє життя. Саме це і є моєю радістю, успіхом. Для цього я працюю.
Ми не знаємо як складеться доля наших школярів, що чекає їх у майбутньому. Але хочеться, щоб роки в початковій школі були щасливим спогадом та впевненим стартом в доросле життя. Тому переконана, що відродження України неможливе без оновлення школи; ми маємо створити школу, яка дотримується особистісно орієнтованої системи навчання з використанням інноваційних методів навчання; у сучасних умовах необхідно впроваджувати ефективні інновації у традиційну класно-урочну систему, а також шукати нові форми організації поза її межами.
Отже, з’ясувавши актуальність проблеми компетентнісного підходу до навчання та особливості його впровадження в початковій школі, впевнена, що впровадження сучасних інноваційних технологій навчання сприяє формуванню компетентної, творчої та соціально активної особистості, готової до викликів сучасного світу.
про публікацію авторської розробки
Додати розробку
Зареєструватись за допомогою Google