Круглий стіл "Роль класного керівника у попередженні відхилень у поведінці учнів школи"

Засідання методичних об’єднань класних керівників

«Роль класного керівника у попередженні відхилень у поведінці учнів школи»

Форма проведення: круглий стіл

Епіграф: Дитинство - найважливіший період людського життя, не підготовка до майбутнього життя, а справжнє, яскраве, самобутнє, неповторне життя. І від того, як минуло дитинство, хто вів за руку в дитячі роки, що ввійшло в її розум і серце з навколишнього світу ,- від цього багато залежить, якою людиною стане сьогоднішній малюк.

В.О.Сухомлинський

Хід засідання

1.   Організаційний момент, повідомлення теми, мети засідання.

2.   Вправа «Три настрої»

Використовується ігровий персонаж.

На трьох склянках води демонструється його настрій:

а) почуває себе добре, він усім задоволений і всіх любить. У цей час настрій схожий на чисту воду (показує першу склянку з чистою водою)

б)  коли в його голову приходять чудові ідеї, то думки стають схожими на салют: вони сяють і переливаються, ж вода в іншій склянці (кидає в другу склянку блискітки й паличкою їх розмішує).

в)  його думки сумні та неприємні. Тоді його думки схожі на брудну воду (кидає шматочок глини в третю склянку)

 

Після демонстрації вчитель ставить питання.

1.               Чи був у вас такий стан, ж у персонажа? Коли?

2.               Як ви виходили з нього?

3.               Що потрібно робити, щоб це минуло?

 

Відкривається «секрет-правило», що допомагає виправити поганий настрій: подумай про хороше, й буде добре!

3.   Перегляд фрагменту №1 фільму «Діти індиго»

4.   Теоретична частина:

а) причини серйозних порушень неслухняних дітей;

 

Неслухняних дітей, а тим більше дітей, що «відбилися від рук», прийнята звинувачувати. У них шукають злий намір, порочні гени тощо. Насправді ж до числа важких зазвичай потрапляють діти анітрохи не «гірші», а просто чутливі або ранимі. Вони «сходять з рейок» під впливом життєвих навантажень і труднощів, реагуючи на них набагато раніше і сильніше, ніж діти стійкіші. Звідси можна зробити висновок, що «важка» дитина потребує тільки допомоги — і в жодному випадку не критики і покарання.

 

Причини стійкої неслухняності дитини слід шукати в глибині її психіки. Це лише здається, що вона «просто не слухається», «просто не бажає зрозуміти», а насправді причина інша. І як правило, вона емоційна. Більше того, вона не усвідомлюється ні дорослим, ні самою дитиною.

Психологи виділили чотири основні причини серйозних порушень поведінки дітей.

 

Причина перша — боротьба за увагу. Якщо дитина не отримує потрібної кількості уваги, яка їй так необхідна для нормального розвитку й емоційного благополуччя, то вона знаходить спосіб її отримати — неслухняність.

 

Причина друга — боротьба за самоствердження проти надмірної батьківської влади й опіки. Якщо зауваження і поради дорослих дуже часті, накази і критика дуже різка, а побоювання дуже перебільшені, то дитина починає чинити опір.

 

Причина третя — бажання помститися. Несправедливе ставлення дорослих до дитини викликає в неї протести, неслухняність, неуспішність. Сенс поганої поведінки в цьому випадку можна виразити так: «Усі зробили мені погано — хай і вам теж буде погано».

 

Причина четверта — втрата віри у власний успіх. Накопичивши гіркий досвід невдач і критики на свою адресу, дитина взагалі втрачає впевненість у собі. Вона доходить висновку: «Нічого старатися, все одно нічого не вийде». Це — в душі, а зовнішньою поведінкою вона показує: «Мені все одно», «І хай погана».

 

Виявити дійсну причину поганої поведінки досить просто, хоча спосіб може показатися вельми дивним: потрібно звернути увагу на власні відчуття.

 

Подивіться, відзначте, яка емоційна реакція виникає у вас самих у разі повторної неслухняності дитини. У разі дії різних причин ця реакція різна. Ось такий дивовижний факт, що переживання дорослих — це своєрідне дзеркало прихованої емоційної проблеми дитини.

 

Якщо дитина бореться за увагу, раз у раз докучаючи своїми витівками, то у нас виникає роздратування.

Якщо підоснова — протистояння волі вихователя, то в останнього виникає гнів.

Якщо прихована причина — помста, то у відповідь — образа.

За глибинного переживання дитиною свого неблагополуччя ми виявляємося у владі відчуття безнадійності, а деколи і відчаю.

Що ж робити далі?

Постаратися реагувати не звичайним чином, не так, як уже чекає від вас дитина.

Якщо йде боротьба за увагу, необхідно знайти спосіб показати дитині вашу позитивну увагу до неї.

Якщо джерело конфлікту — боротьба за самоствердження, то варто, навпаки, зменшити контроль за справами дитини.

Якщо ви відчуваєте образу, то потрібно запитати себе: що змусило дитину заподіяти її вам? Який біль у неї самої? Чим ви образили або постійно кривдите її.

 

Розумна поведінка вихователя - перестати вимагати поведінки, що «вважається». Не можна

допускати на адресу дитини ніякої критики! Шукайте будь-який привід, щоб її заохочувати,

відзначайте будь-який, навіть маленький успіх.

б) як допомагати учням відчути свою спроможність.

 5.Практична частина:

а) групова робота (імітація поданих ситуацій);

 Ситуація №1.

Василько за обідом з'їв Петрикове яблуко. Дії вчителя:

а)  Який ти жадібний!;

б)  Ти завжди їси чуже!;

в)  Ти такий гарний хлопчик , я ніколи б не подумала, що ти так зробиш.;

г) Я впевнена, що ти так більше не зробиш.;

д)  Ваш варіант

Ситуація №2.

Сашко, чому ти не працюєш? У тебе сьогодні знову на уроці немає зошита, підручника,

ручки?

Дії вчителя:

а)  Катю, зайди зранку до Сашка та допоможи йому зібратися до школи.;

б)  Завтра забудь голову а книжки принеси! ;

в)  вчитель мовчки дає ручку, листочок, підручник;

г)  Діти, хто допоможе другові? Хто поділиться ручкою, підручником, листочком?;

д)  Ваш варіант

 Ситуація №3.

Учень 3-го класу сидить на уроці в головному уборі. На прохання вчителя зняти - відмовляється. Вчитель знову дає зауваження. Ситуація напружується... Дії вчителя: а)         вчитель знімає головний убор сам;

б)Виглядаєш     як Сірко із конопель! Зніми! ;

в)  Ну гаразд, сиди, на другому уроці знімеш.;

г)  ваш варіант

 Ситуація №4.

Вчитель на уроці фізкультури почув , що Іванко вживає лайливі слова. Дії вчителя:

а)  вчитель зупиняє урок і починає розбиратися;

б)вчитель    робить коротке зауваження, а після уроків поговорить про це з учнем;

в)вчитель    на годині спілкування обговорює цю ситуацію;

г)  Ваш варіант

 Ситуація №5.

Учень постійно любить привласнювати чужі речі (ручку, олівець, лінійку тощо) Дії вчителя:

а)  Ах ти ж крадій! Це знову ти, Петрику?!;

б)  До кого заблудився олівець нашої Тетянки? Сподіваємося, до кінця робочого дня він знайдеться.;

в)  вчитель підбирає матеріал по даній ситуації та обговорює це з дітьми;

г)  Ваш варіант

 

Ситуація №6.

Учні затіяли бійку. Прийшов вчитель та вони зовсім на це не реагують. Розборонивши учнів вчитель:

а)  починає кричати на одного з учнів;

б)без   вияснення ситуації карає обидві сторони;

в)  дає можливість обом сторонам висловити свою точку зору з приводу бійки та робить разом з дітьми належні висновки;

г)  Ваш варіант

б) робота для вчителя №1,№2.

Завдання вчителю №1

Перевірте, як кожна з технік може допомогти учням відчути здатність навчатися. Відзначте кожний прийом символом, що відповідає Вашій думці. Наприклад:

«**» — прийом уже використовується мною; «П» — прийом, що мені здається прийнятним; «?» — прийом, який потрібно обміркувати; «У» — цьому прийому я хотів би повчитися; «-» — цей прийом не прийнятний для мене.

Стратегія: робіть помилки нормальним і потрібним явищем. Розповідайте про помилки.

Показуйте цінність помилки як спроби. Стратегія: формуйте віру в успіх. Усі діти талановиті. Відкрита перспектива. Емоційне погладжування. Авансування. Даю шанс. Сповідь. Загальна радість. Обмін ролями. Еврика. Лінія обрію. Підкреслюйте будь-які поліпшення. Визнавайте труднощі Ваших завдань. Повідомляйте про будь-які внески. Обмежуйте час виконання завдань. Розкривайте сильні боки учнів. Демонструйте віру в учнів.

Стратегія: концентруйте увагу на попередніх успіхах.

Аналіз попереднього успіху.

Розповіді «про вчора, сьогодні і завтра».

Повторюйте і закріплюйте успіхи.

Стратегія: робіть процес навчання відчутним.

Наклейки «Я можу».

Альбоми досягнень.

Стратегія: визнання досягнень.

«Оплески».

«Виставки».

Позитивна ізоляція.

Винагороди.

Самовизнання.

6.   Перегляд фрагменту №2 фільму «Діти індиго».

7.  Підведення підсумків.