22 серпня о 18:00Вебінар: Як зробити урок цікавим: перевірені лайфхаки

КТП з історії України 7 клас

Про матеріал

Складено за оновленою навчальною програмою:

Історія України. Всесвітня історія. 5-9 класи.

Програма для загальноосвітніх навчальних закладів, затверджена наказом МОН України від 07.06.2017 № 804.

Підручник : Історія України 7 клас . О.В.Гісем – Тернопіль: Навчальна книга - Богдан, 2015. – 272с.: іл.

Рекомендований МОН України (наказ від 20.07.2015 № 777)

Перегляд файлу

                                                                                         ЗАТВЕРДЖУЮ

                                                                                         Директор школи

                                                                                         _________

                                                                                        «____»_________2018 р.

 

Календарно-тематичне планування

навчального матеріалу з    історії України

в 7 класі на І і II семестри 2018/2019  н. р.

 

Учитель   

 

Розглянуто на засіданні МО

вчителів суспільно-гуманітаного циклу 

Протокол №___від ____.08.2018 р.

Керівник МО

____________  

ПОГОДЖЕНО

Заступник директора з навчально-виховної роботи

_____________  

«____»_________2018 р.

 

Зведена таблиця розподілу навчального часу в класі  

 

Семестр

 

 

 

 

 

 

 

 

Загальна кількість навчальних годин

Кількість годин на тиждень

 Тест

-контроль

Кількість

практичних

робіт

Кількість практичних занять

Кількість

тематичних

І

16

1

2

12

1

2

II

19

1

3

12

1

3

Усього

35

1

5

24

2

5

З ущільненням:

 

І

 

 

 

 

 

 

II

 

 

 

 

 

 

Усього

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

Складено за оновленою навчальною програмою:

Історія України. Всесвітня історія. 5-9 класи.

Програма для загальноосвітніх навчальних закладів, затверджена  наказом МОН України від 07.06.2017 № 804.  

 

Підручник : Історія України  7 клас  . О.В.Гісем  – Тернопіль: Навчальна книга - Богдан, 2015. – 272с.: іл. 

Рекомендований МОН України (наказ  від 20.07.2015 № 777)

 

 

 

(35 годин / 1 година на тиждень)

№ уроку

№ уро

Ку

з ущ.

Дата

Дата з ущ.

К­ - ть

год

.

К-ть год. з ущ

Зміст навчально-пізнавальної діяльності

Результати навчально-пізнавальноїх діяльності

Домашнє завдання

Повторення

Тематичні

 

 

 

 

 

 

ВСТУП

 

 

 

1

 

06.09

 

1

 

 Вступ. Історія України в Середні віки. Періодизація. Джерела з історії України.

 

  §1

с.8-13

 

 

 

 

 

 

 

 

  Розділ 1. Виникнення та

становлення Русі–України

 

 

 

2

 

 13.09

 

5

 

Розселення слов’янських племен на території України. 

Практична робота:  позначити на контурній карті територію розселення слов’янських племен на теренах України   

Знаю:

  •      час утворення Київської держави (Русі-України), дати перших русько-візантійських договорів, повстання древлян проти князя Ігоря;
  •      території розселення слов’янських племен на теренах України, напрямки походів перших київських князів.

Розумію:

  •      основні версії походження назви «Русь» («Русь-Україна»);
  •      передумови утворення держави у слов’ян, які жили на теренах України;
  •      роль міста Києва в утворенні Русі;
  •      поняття «Русь» («Русь-Україна»), «князь», «дружина», «полюддя», «данина», «печеніги», «язичництво»;
  •      історичний портрет особистості як опис, що включає перелік ключових рис зовнішності й характеру, особисту оцінку вдачі особи та думку про неї сучасників, характеристику публічної (політичної, наукової, громадської та ін.) діяльності особи, ставлення сучасників і власне ставлення до цієї діяльності та її результатів.

Умію:

  •      розмістити в хронологічній послідовності відомості про утворення Київської держави (Русі-України), правління перших князів (Аскольда, Олега, Ігоря, Ольги, Святослава), їхні походи/реформи;
  •      показати на карті території розселення слов’янських племен на теренах України, напрямки походів київських князів ІХ–Х ст.;
  •      охарактеризувати спосіб життя (господарство, побут, організацію суспільства і влади, світосприйняття) слов’ян, які жили на теренах України;
  •      визначити напрямки внутрішньої й зовнішньої політики перших князів;
  •      визначити внесок у розбудову Київської держави її правителів Аскольда, Олега, Ігоря, Ольги і Святослава;
  •         укласти історичний портрет руського князя.

  §2

 

 с.14;

17-18

 

 

 

 

 

3

 

20.09

 

 Господарство та суспільство слов’ян.

Практична робота:  

   визначити (за доступними текстовими джерелами) особливості повсякденного життя та світобачення слов’ян на теренах України в ІХ–Х ст.

 

§2

с.19-21

4

 

27.09

 

Сусіди східних слов’ян. Утворення Русі-України.

Практична робота: позначити на контурній карті територію розселення   сусідів східних слов’ян та  напрямки походів київських князів ІХ–Х ст.

§3

с.15-16

5

 

 04.10

 

Київські князі. Аскольд, Олег.

Практична робота:

внести у синхронізовану хронологічну таблицю відомості про утворення Київської держави (Русі-України), правління перших князів (Аскольда, Олега, Ігоря, Ольги, Святослава), їхні походи/реформи

 

§3

с.22-27

 

 

 

6

 

11.10

 

Київські князі Ігор, Ольга, Святослав.

 Практична робота:  на підставі доступних джерел укласти (за допомогою вчителя) історичний портрет княгині Ольги або князя Святослава.

 

§4

с.28-33

§5

с.34-41

 

 

 

7

 

 18.10

 

1

 

Узагальнення. Тематичне оцінювання.

с.42-46

§1-§5

Т№ 1

 

 

 

 

 

 

РОЗДІЛ 2.

КИЇВСЬКА ДЕРЖАВА (РУСЬ-УКРАЇНА) НАПРИКІНЦІ X – У ПЕРШІЙ ПОЛОВИНІ XI СТ.

 

 

 

8

 

25.10

 

 6

 

Внутрішня і зовнішня політика Володимира Великого. Практична робота: внести в синхронізовану хронологічну таблицю відомості про правління Володимира Великого ; позначити на контурній карті територію Київської держави (Русі-України) за правління князя Володимира Святославовича

Знаю:

  •      основні стани середньовічного суспільства;
  •      найбільші міста Європи, основні торговельні шляхи Середньовіччя, територію поширення християнства.

Розумію:

  •      станове суспільство як суспільство з ієрархічно вибудуваною соціальною структурою, кожна з великих соціальних груп (станів) якого – відносно замкнена та умовно об’єднана своїми правовим і економічним становищем у суспільстві;
  •      причини і наслідки внутрішньої і зовнішньої колонізації середньовічної Європи;
  •      роль християнської церкви в Середньовіччі;
  •      поняття «суспільний стан», «феод», «феодалізм», «васалітет», «феодальна драбина», «церковна ієрархія», «єпархія», «цех», «майстер», «підмайстер», «учень», «гільдія», «Ганза», «лихварство», «міська комуна», «внутрішня колонізація», «зовнішня колонізація».

Умію:

  •      показати на карті найбільші міста Європи, основні торговельні шляхи Середньовіччя, територію поширення християнства;
  •      описати повсякденне життя у феодальному замку, міському будинку (майстерня, крамниця), селянській господі;

охарактеризувати соціальне становище і роль кожного з основних станів середньовічного суспільства.

§6

с.48-54

 

 

9

 

08.11

 

Впровадження християнства. Практична робота: внести в синхронізовану хронологічну таблицю відомості про   хрещення Русі, утворення Київської митрополії; визначити (за доступними джерелами) роль і вплив християнської релігії й церкви в житті руського (давньоукраїнського) суспільства

§6

с.50-53

 

 

10

 

15.11

 

Київська держава (Русь-Україна) за Ярослава Мудрого. Практична робота: внести в синхронізовану хронологічну таблицю відомості про правління   Ярослава Мудрого , розгром Ярославом Мудрим печенігів під Києвом, кодифікацію руського звичаєвого права);  позначити на контурній карті територію Київської держави (Русі-України) за правління  князя Ярослава Мудрого.

§7

с.55-62

 

 

11

 

22.11

 

«Руська правда». Суспільний устрій. Влада князя. Практична робота: охарактеризувати – на основі витягів з відомих правових пам’яток доби («Руська правда» Ярослава Мудрого, «Правда Ярославичів», «Статут» Володимира Мономаха) – правове становище різних верств населення Русі-України.

§8

с.63-68

 

 

12

 

 

29.11

 

 

 

Повсякденне життя. Господарство. Практична робота: зіставити (за доступними текстовими джерелами) світосприйняття, господарство (економіку), структуру та політичний устрій руського суспільства в період становлення (ІХ – перша половина Х ст.) і розквіту (кінець Х – перша половина ХІ ст.) Київської держави

§8

с.68-73

 

 

13

 

06.12

 

Міста. Ремесла. Торгівля. Культура. Практична робота: здійснити уявну подорож Києвом часів Ярослава Мудрого.

§8

с.73-76

§9

с.77-84

 

 

14

 

13.12

 

 

 

Практичне заняття. «Уявна подорож Києвом часів Ярослава Мудрого»

 

с.85-86

 

 

15

 

20.12

 

1

 

Узагальнення. Тематичне оцінювання.

с.86-90

§6-§9

Т№2

 

 

 

 

 

РОЗДІЛ 3.  КИЇВСЬКА ДЕРЖАВА У ДРУГІЙ ПОЛОВИНІ XI – ПЕРШІЙ ПОЛОВИНІ XIII СТ.

 

 

 

16

 

27.12

 

4

 

Передумови політичного дроблення Київської держави. Любецький з’їзд князів. Правління Володимира Мономаха.

Практична робота: внести в синхронізовану хронологічну таблицю відомості про Любецький з’їзд князів, правління спадкоємців Ярослава Мудрого (Володимира Мономаха та ін.), першу писемну згадку назви «Україна», зведення Успенського собору Києво-Печерської лаври, інші .

Знаю:

  •      дату Любецького з’їзду князів, період правління Володимира Мономаха, дату першої писемної згадки назви «Україна»;
  •      території князівств у період роздробленості Київської держави (Русі-України) та половецьких земель.

Розумію:

  •      передумови політичної децентралізації (дроблення) Київської держави;
  •      період правління наступників Ярослава Мудрого (Мономаховичів, Ігоревичів, Ростиславовичів та ін.) як час політичної децентралізації (дроблення) Русі, перетворення її у федеративну монархію;
  •     існування відмінностей між елітарною (княжо-дружинною) культурою Русі, яка тяжіла до цілісності, та народною культурою, яка була просякнута старими, племінними відмінностями.

Умію:

  •      розташувати в хронологічній послідовності відомості про політичне дроблення Київської держави;
  •      показати на карті території князівств періоду роздробленості Київської держави (Русі-України), половецькі землі;
  •      визначити особливості політичного і соціально-економічного життя Київського, Переяславського, Чернігово-Сіверського, Волинського та Галицького князівств у ХІІ – першій третині ХІІІ ст.;
  •      охарактеризувати господарську та політичну культуру Русі в ХІІ – першій половині ХІІІ ст., розвиток церкви і мистецтв у цей період;
  •      встановити історичне значення Любецького з’їзду князів;

укласти історичний портрет руського князя.

§10

с.92-97

§11

с.97-104

 

 

 

 

 

 

 

Київське, Переяславське та Чернігівське князівства в середині XII – першій половині XIIІ ст. Політичне і соціально-економічне життя (оглядово). Практична робота: позначити на контурній карті й надписати території князівств часів роздробленості Київської держави (Русі-України) та половецькі землі

§§12-13

с.107-116

 

 

 

17

 

 

 

Галицьке і Волинське князівства в другій половині ХІІ ст. Ярослав Осмомисл (оглядово).

§§12-13

с. 116-120

 

 

 

18

 

 

 

 Культура Русі-України в другій половині ХІ – першій половині ХІІІ ст. Кочові народи степів України Х–ХІІІ ст. Крим у складі Візантійської імперії (оглядово).

Практична робота: визначити (за «Повчанням дітям», «Словом о полку Ігоревім» та іншими доступними джерелами) характерні для Володимира Мономаха, Ярослава Осмомисла, Ігоря Святославовича (на вибір учня) вчинки і риси характеру, а також ставлення до цього князя його сучасників; висловити та обґрунтувати власну думку про цього князя

§§14-15

с. 121-135

 

 

 

19

 

 

 

1

1

Узагальнення. Тематичне оцінювання.

с. 136-138

 

§§10-15

 

Т№3

 

 

 

 

 

 

 

РОЗДІЛ 4.  КОРОЛІВСТВО РУСЬКЕ (ГАЛИЦЬКО-ВОЛИНСЬКА ДЕРЖАВА)

 

 

 

 

20

 

 

 

 

 

 Утворення Галицько-Волинської держави.

Практична робота:  внести в синхронізовану хронологічну таблицю відомості про об’єднання Волинського і Галицького князівства в єдину державу, битву на р. Калці, вторгнення монголів на Русь, оборону Києва від монголів, коронування Данила Романовича, інші. 

 Знаю:

  •      дати утворення Галицько-Волинської держави, битви на річці Калці, час монгольської навали на Русь, дату коронування Данила Романовича;
  •      території Галицько-Волинської держави та сусідніх держав, напрямки походів монголів на Русь.

Розумію:

  •      особливості підпорядкування окремих руських князівств Монгольській імперії (Золотій Орді);
  •      передумови посилення західноєвропейських культурних впливів на теренах Королівства Руського;
  •      поняття «ярлик», «баскак», «берестяна грамота»;
  •      особливості політичного устрою, господарського розвитку і культури русько-українського суспільства як визначальні умови збереження його самобутності під час монгольського завоювання.

Умію:

  •      розташувати в хронологічній послідовності відомості про об’єднання Волинського і Галицького князівства в єдину державу; походи монголів на землі Русі, розбудову Галицько-Волинської держави;
  •      показати на карті територію Королівства Руського, території держав – сусідів Королівства Руського, напрямки монгольських походів на Русь у 1239–1242 рр.;
  •      охарактеризувати внутрішню та зовнішню політику короля Данила;
  •      встановити історичне значення коронації Данила Галицького, причини розпаду Галицько-Волинської держави;

укласти і представити історичний портрет одного з правителів Галицько-Волинської держави.

 

 §16

с. 140-147

 

 

 

 

21

 

 

 

  Походи монголів на Русь. Підпорядкування руських князівств Монгольській імперії (Золотій Орді). Практична робота:  позначити на контурній карті територію Королівства Руського, території держав – сусідів Королівства Руського, напрямки монгольських походів на Русь у 1239–1242 рр.

 

§§17-18

с. 148-158

 

 

 

22

 

 

 

 Король Данило – будівничий Галицько-Волинської держави.

Практична робота:  підготувати та представити історичний портрет короля Данила / іншого князя з династії Романовичів (на вибір учня)

 

 

§§17-18

с. 158-164

 

 

 

23

 

 

 

   Галицько-Волинська держава за наступників Данила Романовича та її розпад.

 

§19

с. 164-173

 

 

 

24

 

 

 

 Культура Галицько-Волинської держави ХІІІ – першої половини XІV ст. Практична робота: виявити (за доступними візуальними і текстовими джерелами) свідчення впливу західноєвропейських культур на повсякденне життя і розвиток мистецтв у Королівстві Руському

 

§20

с. 174-182

 

 

 

25

 

 

 

1

 

  Узагальнення. Тематичне оцінювання.

за темою № 4

с. 183-186

 

§§16-20

 

Т№ 4

 

 

 

 

 

 

 

РОЗДІЛ 5.  РУСЬКІ УДІЛЬНІ КНЯЗІВСТВА У СКЛАДІ СУСІДНІХ ДЕРЖАВ. КРИМСЬКЕ ХАНСТВО

 

 

 

26

 

 

 

6

 

 Інкорпорація руських удільних князівств до складу Великого князівства Литовського, Руського і Жемайтійського, інших держав. Практична робота: внести в синхронізовану хронологічну таблицю відомості про входження руських князівств до складу сусідніх держав;   позначити на контурній карті територію українських удільних князівств у складі сусідніх держав.

Знаю:

  •      час входження українських земель до складу різних держав, утворення Кримського ханства і його підпорядкування Османській імперії, дату Кревської унії;
  •      територію русько-українських земель у складі різних держав.

Розумію:

  •      інкорпорацію (включення) руських князівств до складу сусідніх держав як обмеження владних повноважень місцевих правителів;
  •      наслідки ліквідації удільних князівств для українського суспільства;
  •      причини утворення незалежного Кримського ханства і встановлення над ним протекторату Османської імперії;
  •      роль у житті давньоукраїнського суспільства різних соціальних верств і етнічних груп;
  •      європейський характер культури русько-українського суспільства княжої доби;
  •      поняття «унія», «шляхта», «магнат», «султан», «магдебурзьке право».

Умію:

  •      розташувати в хронологічній послідовності відомості про входження руських князівств до складу сусідніх держав, опір руських князів політиці централізації, утворення Кримського ханства і його підпорядкування Османській імперії;
  •      показати на карті територію українських удільних князівств у складі сусідніх держав; територію Кримського ханства; місця подій, що визначали процес інкорпорації князівств південно-західної Русі в XІV–XV ст. до складу сусідніх держав;
  •      визначити особливості господарського і культурного розвитку, зокрема розвитку міст на магдебурзькому праві; організації суспільства та влади в українських князівствах, що входили до складу Литовсько-Руської держави / Королівства Польського;
  •      охарактеризувати господарство, політичний устрій та культуру Кримського ханства, повсякденне життя його населення (знаті й простолюдинів / кочовиків і осілого люду);
  •      визначити причини та наслідки Кревської унії для української спільноти;

укласти історичний портрет русько-українського діяча XIV–XV ст.   

§§21-22

с. 188-191

 

 

 

27

 

 

 

Кревська унія 1385 р. і українські території. Опір руських князів політиці централізації та його наслідки.

Практична робота:

внести в синхронізовану хронологічну таблицю відомості про Кревську унію.

§§21-22

с. 192-

205

 

 

28

 

 

 

 Держава Феодоро в Криму. Утворення Кримського ханства. Гіреї. Суспільний устрій та культура ханства. (оглядово). Практична робота:

внести в синхронізовану хронологічну таблицю відомості про існування князівства Феодоро; утворення Кримського ханства і його підпорядкування Османській імперії;позначити на контурній карті територію Кримського ханства , місця подій, що визначили інкорпорацію князівств південно-західної Русі в XІVXV ст. до складу сусідніх держав

§23

с. 206- 216

 

 

 

29

 

     Практичне заняття:

 зіставити організацію суспільства (соціальну стратифікацію) і влади (державний устрій) у руських удільних князівствах, Кримському ханстві, Великому князівстві Литовському та Королівстві Польському в XV ст.

§24

с. 217-

221

с. 245- 246

 

 

30

 

 

 

 Суспільне і церковне життя на теренах України в XІV–XV ст. Сільське господарство. Ремесла і торгівля. Міста, магдебурзьке право.

Практична робота:

порівняти (за відомостями з наданих учителем джерел) правовий статус і повсякденне життя на теренах України в XІV–XV ст. представників різних станів, верств і етносів.

§24

с. 222- 224

§25

с. 225- 236

 

 

 

31

 

 

 

 Пам’ятки середньовічної культури XІV–XV ст. Костянтин Острозький. Юрій Дрогобич.

Практична робота: скласти історичний портрет Костянтина Острозького

§26

с. 225- 244;

с.221-222

 

 

 

32

 

 

 

1

 

  Узагальнення. Тематичне оцінювання.

за темою № 5

С.247-251

§§21-26

 

Т№ 5

 

 

 

 

 

 

 

УЗАГАЛЬНЕННЯ ДО КУРСУ.

ІСТОРІЯ РУСІ-УКРАЇНИ В КОНТЕКСТІ ЕПОХИ СЕРЕДНІХ ВІКІВ

 

 

 

 

33

 

 

 

2

 

Здобутки середньовічного русько-українського суспільства. Особливості суспільного життя Русі-України.

Розумію:

  • взаємопов’язаність і взаємозалежність процесів господарського, соціального, політичного і культурного життя русько-українського, візантійського і європейських суспільств.

Умію:

  • встановити цивілізаційні здобутки русько-українського суспільства в період Середньовіччя;
  • визначити внесок русько-українського суспільства ІХ–ХV ст. в загальноєвропейську культурну спадщину;
  • порівняти типові процеси і явища європейської та української історії доби Середньовіччя;
  • розкрити особливості українського середньовіччя (порівняно з історією тогочасної Візантії та Західної Європи).

 

 

 

34

 

 

 

Внесок Русі-України у формування європейської цивілізації. Практична робота:

на підставі укладеної протягом навчального року синхронізованої хронологічної таблиці «Європа в добу Середньовіччя» сформулювати висновок про місце Русі-України в загальноєвропейських політичних, господарських і культурних процесах.

с.252

 

 

35

 

 

 

 

 

Внесок Русі-України у формування європейської цивілізації

(продовження)

 

 

 

 

doc
Додано
16 вересня 2018
Переглядів
812
Оцінка розробки
Відгуки відсутні
Безкоштовний сертифікат
про публікацію авторської розробки
Щоб отримати, додайте розробку

Додати розробку