КТП з курсу "Історія України", 7 клас, І семестр 2023/2024

№ п/п

7-А

7-Б

7-В

Зміст навчального матеріалу

Ключові компетентності

Результати навчально-пізнавальної діяльності

1.

Повторення. Вступ. Особливості розвитку українських земель в IX – XV ст.. Джерела з історії доби Середньовіччя.

Навчання впродовж життя

Пригадує і називає:

‒     основні події та характеристики історичного розвитку людства у стародавню добу;

‒     хронологічні межі та періодизацію історії України у Середньовіччі;

‒        види джерел з історії України середньовічної доби;

Пояснює і застосовує:

‒        поняття «середні віки»

Розділ 1. ВИНИКНЕННЯ  РУСІ-УКРАЇНИ

2.

Розселення слов’янських племен на території України.

Навчання впродовж життя

Громадянські та соціальні компетентності

Компетентність в природничих науках та технологіях

   Знаю:

—  час утворення Русі, дати договорів між Візантійською імперіє та Руссю, повстання древлян проти князя Ігоря;зовнішніх відносин княгині Ольги та Святослава;

—  території розселення слов’янських племен на теренах України, напрямки походів перших київських князів.

Розумію:

‒           поняття «русь» як етнонім, самоназву військовоторгової групи норманів, яка осіла на Середньому Подніпров’ї;

‒           поняття «данина», «дружина», «князь», «печеніги», «полюддя», «Русь» («РусьУкраїна»), «хозари», «язичництво»;

‒ основні версії походження та вживання назви «Русь» («Русь-Україна»);

‒           передумови утворення держави у слов’ян, які жили на теренах сучасної України; – роль міста Києва у виникненні Русі;

‒           статус літописних князів середини ІХ–Х ст. як очільників дружин русів;

‒ історичний портрет особистості як опис, що включає перелік ключових рис зовнішності і вдачі, характеристику публічної (політичної, господарської, культурної, релігійної та ін.) діяльності особистості, ставлення сучасників і своє ставлення до цієї діяльності та її результатів.

Умію:

—     розмістити в хронологічній послідовності відомості про виникнення Русі, правління руських князів/княгині середини ІХ–Х ст.;

—                        показати на карті території розселення літописних слов’янських племен на теренах сучасної України, напрямки походів руських князів/княгині середини ІХ–Х ст.;

—     схарактеризувати спосіб життя (господарство, побут, організацію суспільства і влади, світосприйняття) слов’ян, які жили на теренах сучасної України;

—  укласти історичні портрети таких князів/княгині, як Аскольд, Олег, Ігор, Ольга, Святослав.

3.

Виникнення східнослов’янської держави (VIII – IX ст.)

4.

Становлення Русі-України за Олега та Ігоря (кінець ІХ — перша половина Х ст.)

5.

Руські князі середини — другої половини Х ст. : княгиня Ольга та князь Святослав.

Практична робота. Позначити на контурній карті розселення племен на теренах  сучасної України, напрями походів руських князів, княгині в ІХ-Х ст.

6.

Практичне заняття.

Русь-Україна від літописних антів до Святослава.

Укласти історичний портрет: (на вибір) княгині Ольги, Святослава, Ігоря, Аскольда.

7.

Узагальнення з розділу 1. Виникнення Русі-України.

Тематичний контроль.

Розділ 2. РУСЬ-УКРАЇНА наприкінці X – у першій половині XI ст.

8.

Правління руських князів наприкінці Х - у першій половині ХІ ст. Володимир Великий

Навчання впродовж життя

Громадянські та соціальні компетентності

Загальнокультурна грамотність

Знаю:

—           періоди правління князів Володимира Святославовича (Великого) та Ярослава Володимировича (Мудрого); дати впровадження християнства як державної релігії, розгрому печенігів біля Києва; ймовірні дати зведення Софійського собору, започаткування укладання «Руської правди»;

—           територіальні межі Русі-України наприкінці X – у першій половині XI ст.

 Розумію :

—         поняття «берестяна грамота», «бояри», «вотчина», «графіті», «ікона», «книжкові мініатюри», «митрополія», «мозаїка», «собор», «шлюбна дипломатія», «фреска»; – суспільну роль різних верств населення Русі-України;

—         Русь періодів правлінь Володимира Святославовича та Ярослава Володимировича як середньовічну монархію імперського типу;

—         історичне значення впровадження християнства як державної релігії Русі-України, започаткування кодифікації звичаєвого права; – місце Русі-України серед європейських держав Правління руських князів наприкінці X – у першій половині XI ст. Впровадження християнства. «Руська правда». Влада. Суспільний устрій. Господарство. Повсякдення. Села. Міста. Ремесла. Торгівля. Релігійне життя. Культура після прийняття християнства.

Умію:

—     розташувати в хронологічній послідовності відомості про правління князів Володимира Святославовича (Великого) та Ярослава Володимировича (Мудрого), хрещення Русі та розбудову Київської митрополії, боротьбу русів із печенігами, започаткування кодифікації руського звичаєвого права;

—     показати на карті території підлеглі Русі-Україні наприкінці X – у першій половині XI ст.;

—     схарактеризувати соціальне та господарське життя Русі-України наприкінці X – у першій половині XI ст., правове становище різних верств, діяльність Володимира Святославовича та Ярослава Володимировича, зіставити (за напрямами) і порівняти з діяльністю перших руських князів/княгині;

—     визначити причини та наслідки впровадження християнства як державної релігії Русі-України;

—     розпізнавати і характеризувати пам’ятки культури Русі-України першої половини ХІ ст.

9.

Впровадження християнства

10.

Правління Ярослава Мудрого. “Руська правда”

11.

Політичний устрій. Суспільне та господарське життя Русі-України за доби розквіту.

12.

Релігійне життя. Культура Русі-України наприкінці Х — у першій половині ХІ ст.

Практична робота. Здійснити уявну подорож Києвом часів Володимира/ Ярослава.

13.

Практичне заняття.

Визначити (за доступними джерелами) роль і вплив християнської релігії й церкви

в житті руського (давньоукраїнського) суспільства.

14.

Узагальнення  з розділу 2. РУСЬ-УКРАЇНА наприкінці X – у першій половині XI ст.

Тематичний контроль.

Розділ 3. РУСЬ-УКРАЇНА  у другій половині ХІ- першій половині ХІІІ ст. 7 год.

15.

Поліцентричність руської державності в другій половині XI – першій половині XIII ст. Вишгородський, Любецький з’їзди князів та їхні рішення.

Навчання впродовж життя

Громадянські та соціальні компетентності

Загальнокультурна грамотність

Знаю:

—   дати Вишгородського, Любецького з’їздів князів, періоди правління Володимира Всеволодовича (Мономаха), Мстислава Володимировича (Великого), дату першої писемної згадки назви «Україна» та версії її значення;

—   територіальні межі Київського, Переяславського, Чернігівського, князівств у другій половині ХІ – першій половині ХІІІ ст., а також половецьких земель.

 Розумію:

—   передумови, причини, сутність поліцентричності Русі-України; – правління наступників Ярослава Володимировича (Мудрого) як процес усамостійнення адміністративно-територіальних утворень («земель»), де загосподарювали представники Мономаховичів, Ольговичів, Ростиславовичів та ін.;

—   існування відмінностей між елітарною (княжодружинною) культурою Русі, яка тяжіла до цілісності, та народною культурою, яка була просякнута племінними відмінностями.

Умію:

—   розташувати в хронологічній послідовності основні відомості про події Київського, Чернігівського, Переяславського князівств у другій половині ХІ – першій половині ХІІІ ст.;

—   показати на карті зміни територіальних меж Київського, Переяславського, Чернігівського, князівств у другій половині ХІ – першій половині ХІІІ ст.;

— схарактеризувати розвиток соціальних відносин, господарства та культури Русі-України у другій половині ХІ – першій половині ХІІІ ст.;

—   розпізнавати та характеризувати пам’ятки культури Русі-України другої половини ХІ – першої половини ХІІІ ст.;

—   схарактеризувати діяльність та укласти історичні портрети таких князів, як Володимир Всеволодович (Мономах), Мстислав Володимирович (Великий), Володимир Глібович, Ігор Святославович (новгород-сіверський).

16

Київське, Переяславське та Чернігівське князівства в середині XII – першій половині XIIІ ст. Політичне і соціально-економічне життя (оглядово).

17

Галицьке і Волинське князів

ства в другій половині ХІІ ст. Ярослав Осмомисл (оглядово).

Практична робота. Позначити на контурній карті й надписати територіальні межі князівств періоду поліцентричності Русі-України.