Культура Київської Русі .

ТЕМА: Культура Київської Русі . Історія України 7 клас

МЕТА: познайомити учнів з досягненнями духовної культури княжої доби; показати високий рівень давньоруської літератури, підвести учнів до розуміння «Слова о полку Ігоревім» як літературного шедевра світового значення; розвивати навики роботи з різними історичними джерелами; продовжити формувати вміння працювати в групах; спонукати до аналітичної діяльності: виховувати гуманістичні ідеали , естетичне чуття краси слова, любов і повагу до культурних надбань свого народу.

ТИП УРОКУ: урок вивчення нового матеріалу.

ФОРМА УРОКУ: урок з використанням елементів дослідницької діяльності учнів.

 ХІД УРОКУ

1. Організаційний момент.

Об’єднання учнів у дві групи «дослідників». Дослідницька робота протягом уроку буде оцінюватись з допомогою сигнальних карток.

2. Мотивація навчальної діяльності учнів.

Оголошення теми уроку.

Що, власне, ми включаємо до поняття культури - бесіда з учнями; Вчитель: 3 чого ж нам почати вивчення такої багатогранної теми? Відповідь на це питання я знайшла у словах Святого апостола Іоанна, якими він розпочинає своє Євангеліє. Саме з слова починається духовне життя людини, у слові ( мові, літературі) народ виявляє свої духовні змагання, пориви, радощі і смутки, надії, прагнення до краси. Сьогодні ми спробуємо зазирнути у духовний світ наших. Працюємо за планом.

1.                Усна народна творчість.
2.      Розвиток писемності.
3.      Освіта.
4.      Книги.
5.      Література.

3. Вивчення нового матеріалу.

Відеоролик «Казка»

Бесіда з учнями: Ми Щойно прослухали запис однієї з найдавніших форм

А які ще форми усної народної творчості ви знаєте?

Які ви знаєте казки, легенди княжих часів?

Робота з репродукцією картини Віктора Васнецова «Три богатирі».

Які давньоруські герої зображені на картині?

Що таке билини?

Що символізують у казках, билинах Змій Горинич, Баба Яга та інші злі сили?

Кого оспівував народ у казках, билинах?

Зачитати слова І. Крип`якевича «Цінність усіх цих творів усної народної словесності в тому, що ... вони є виразом творчої сили його(народу) уяви та глибоко вкоріненої туги за красою, вони були тією скарбницею, з якої письменники в різні часи черпали теми , образи , помисли до своїх творів.»

2.                Вчитель: Однією з основних ознак цивілізованості народу є наявність у нього власної писемності. Писемність на Руських землях з’явилась ще до прийняття християнства. Про це свідчать документи-договори Київських князів з імператорами Візантії кінця 9-початку 10 ст. Арабські автори теж вказують, що на початку 10 ст. русичі користувались письмом.

Виникнення літер і письма, якими ми користуємось і зараз, нов`язане зі вступом Русі до лона християнства. Це слов’янське письмо стали звати Кирилицею. Чому так називали , ви зрозумієте, послухавши повідомлення

Повідомлення учня про створення словенської азбуки Святими
Кирилом та Мефодієм.( демонструються літописне зображення Св. Кирила та
Мефодія, зображення давньоруських літер).

Питання учням:

•                   Чому,на вашу думку, брати були проголошені церквою святими ?
•                   Чому їхні імена стали символом єдності слов’янських народів?

Робота учнів у групах.

Вчитель: Уявіть собі, що ви археологи , які під час розкопок залишок
давньоруського міста натрапили на надписи , зроблені церковно-слов`янською
мовою .

Групи отримують картки з текстами

Бесіда за текстами.

•                   Про що повідомляють ці надписи?
•                   Ким вони були зроблені?
•                   До яких суспільних верств належали автори?
•                   Для чого майстри робили надписи на своїх виробах?
•                   Які висновки про поширення писемності на Русі можна зробити на основі цих надписів?

Вчитель: Таке поширення писемності було б неможливим без розвитку шкільництва і книгописання.

Самостійна робота груп з підручником.

1.                  група опрацьовує питання „Освіта”( ст. 135-136 )
2.                  група опрацьовує питання „Книги”(ст. 136-137)

Попереднє завдання групам: Скласти 6 тез, які б найповніше і якомога цікавіше розкрили ваше питання для учнів іншої групи.

Учні презентують роботу груп

Оцінюється робота учнів з допомогою сигнальних карток.

Додаткова інформація вчителя: Книги коштували дуже дорого. Волинський князь Володимир Василькович заплатив 8 гривень за молитовник, цих грошей у той час було цілком достатньо для купівлі отари овець з 40 голів.

Книги на Русі любили і цінували перш за все як джерело знання. Зачитуються вислови давньоруських авторів:

«Книги - це ріки, що напоюють світ, це джерела мудрості. Як пошукаєш у книгах пильно мудрості, знайдеш велику користь для душі своєї».

«Книги подібні до морської глибини- хто пірне у них , той знаходить дорогоцінні перли.»

Бесіда з метою актуалізації знань учнів:

•                   Що таке літописи?
•                   Чому вони так називаються?
•                   Чи були подібні твори в Західній Європі?
•                   Як вони називались там?
•                   Ким були перші літописці?
•                   Як звали найбільш знаменитого літописця Русі?
•                   Який твір він написав?
•                   Які літописи ви ще знаєте?
•                   (Демонструється портрет Нестора-літописця; проводиться робота з настінною картою , звертається увага на те, що літописи писались не лише у Києві, айв інших містах.
•                   Повідомлення учениці про Галицько-Волинський літопис.
•                   Вчитель: Найбільш поширеним жанром, запозиченим у Візантії, була церковно- релігійна література. Серед книжок, що прийшли на Русь разом з учителями християнської віри, перш за все були книги Святого письма, описи життя святих, твори, присвячені релігійним диспутам. Дуже скоро на Русі постали свої автори, які творчо продовжили традиції візантійської церковної літератури. Серед цих людей перш за все треба назвати митрополита Іларіона. Він увійшов в історію нашої культури як видатний мислитель і письменник - автор знаменитого „Слова про Закон і Благодать.”

Вчитель: Свідченням високого рівня писемності був той факт, що за перо на Русі брались не тільки люди духовного сану, але й князі. Саме таким був князь Володимир Мономах.( демонстрація портрета князя).

Бесіда з метою актуалізації знань учнів :

•                   В яких роках правив князь у Києві?
•                   Чому мав таке прозвище?
•                   Якими державними справами уславився Мономах?
•                   Який твір , написаний князем , ви знаєте?

Дослідницька робота в групах:

•                   Учні отримують роздаткові тексти із фрагментами твору «Повчання дітям»

Бесіда з учнями:

•                   Чому навчав своїх дітей князь?
•                   Доведіть, що для Мономаха найвищою цінністю була людина, її життя.
•                   Як характеризують ці настанови самого князя?

Чи втратили вони актуальність сьогодні?

Вчитель: На превеликий жаль, історія не донесла до нас імені автора чудової пам”ятки давньоруської художньої літератури - поеми „Слово о полку Ігоревім”.

Повідомлення учениці про історію відкриття твору.

Робота з настінною картою.

Питання учням:

Які реальні історичні події описані у творі?

Наголосити на факті, що події, описані в поемі, тісно пов”язані з сучасними слобожанськими землями.

Дослідницька робота у групах.

Учні отримують роздаткові картки, що містять уривки з поеми.

1.                  група - історики. Завдання: з’ясувати, як пояснює причини поразки князя Ігоря автор.
2.                  група - літературознавці. Завдання, визначити рівень художньої цінності твору. Учні презентують роботу своїх груп.

(демонструється стенд з ілюстраціями до поеми).

Коментована бесіда з учнями групи «істориків»:

У чому звинувачує автор князів?

Як називається період в історії Руських земель, який описується у поемі?

У чому полягає причина поразки походу князя Ігоря?

Вчитель: Автор поеми виступає як патріот і видатний політичний діяч свого часу, оспівуючи лицарство і звитягу Руських князів, автор у той же час докоряє їм за тс, що в надмірній жадобі власної слави вони відправились у похід, не подумавши як слід чи є корисним він для держави . Вся поема є палким закликом до князів, щоб покинули особисті чвари і з’єднали свої сили для порятунку рідної землі.

Коментована бесіда з учнями групи „літературознавців”:

Доведіть , що в поемі відчувається сильний вплив народної поезії (епітети - синє море, вовк-сіроманець, гуси-лебеді, зоря вечорова).

Яке місце в поемі відводиться природі? Доведіть, що автор ставиться до неї як до живої істоти. Яким художнім засобом автор передає душевну тривогу князя перед втечею з полону?

Вчитель: Перед нами поет-професіонал найвищого гатунку, про що говорить кожний рядок твору.

4. Підведення підсумків уроку. ( у формі бесіди.)

З якими проявами духовної культури княжої доби ми сьогодні познайомились? Що найбільше вам запам’яталося?

Чим можна довести , що давньоруська культура досягла високого рівня розвитку? Яке культурне значення мало прийняття християнства⁹ Чому ми можемо повчитися у наших предків?

5. Заключне слово вчителя.

Крізь вікові лихоліття наші предки зуміли пронести і зберегти в своїй душі любов до Батьківщини, уміння захоплюватись прекрасним, невгасиму тягу до знань, віру в добро і справедливість. Княжа доба залишила нам у спадок дорогоцінний скарб-свою словесність.

6. Оцінювання роботи учнів на уроці.( на основі сигнальних карток).
7. Домашнє завдання: опрацювати параграф підручника