Культура мовлення 10 клас

10 клас

Формули мовленнєвого етикету

 

Прохання Прошу вас.. Мені хотілося б попросити Вас… Будьте люб'язні… Чи можу я попрохати Вас… Вам не важко буде…	Порада Дозвольте порадити Вам… Я порадив би Вам… Чи можу я дати Вам пораду… Може, Вам слід було б…
Відмова На жаль, не можу… Мені дуже шкода, але… Шкодую, що не зміг… Із задоволенням, але… Охоче, але… Мені незручно відмовляти, але…	Подяка Прийміть мою щиру вдячність. Дозвольте висловити Вам подяку. Дуже вдячний за Вашу турботу. Щиро вдячний і зворушений Вашою увагою. Це дуже люв*язно з Вашого боку. Дякую, Ви так багато зробили для мене. Дякую за цінні поради, за нову інформацію. Дякую, що вислухали мене. Дякую, що знайшли час зустрічі зі мною.
Співчуття Прийміть моє найщиріше співчуття. Дозвольте висловити Вам… Прошу прийняти мої найщиріші… Хотів би висловити Вам… Я розумію Ваше горе. Я сумую разом з Вами.	Знайомство Я хотів би з тобою познайомитися. Дозвольте з Вами познайомитися. Дозвольте відрекомендуватися. Я радий з Вами познайомитися. Дуже радий, що знайомство нарешті відбулося. Я хочу познайомити тебе з… Дозвольте познайомити Вас з… Дозвольте відрекомендувати Вам…
Комплімент З тобою так цікаво розмовляти! Ти сьогодні так чудово виступив! Приємно бачити, як Ви відпочили. Мені приємно почути це від Вас.

 

 

РОЗРІЗНЯЙТЕ!

 

 

   Останнім часом актуалізувалося слово перемовини. Коли ж доцільно

вживати перемовини, а коли-переговори?

  Слова перемова та перемовляти існували на початку ХХ ст. Ці слова,

похідним від яких стало перемовини, мали переважно негативний відтінок - «переманювання, порожня розмова, переказування, передражнювання».

Слово перемовини на сьогодні є нейтральним, позбавленим експресивного відтінку.

Проте стилістично воно обмежується публіцистичним і розмовним стилем. Офіційно-ділова мова надає перевагу слову переговори, іноді вживається й синонім перемовини.

 Можемо припустити, що невдовзі слово перемовини увійде до активного словника сучасного українця.

 

 

ГОВОРІТЬ ПРАВИЛЬНО!

 

Правильно	Неправильно
Балет	Балєт
Ганс	Ханс
Горман	Хофман
Гете	Гьоте
Запорізька Січ	Запорозька Січ
Йоганнесбург	Йоханнесбург
Кельн	Кьольн
лекція	лєкція
лета	лєта
нігілізм	Нігілізм
проблема	проблєма
телеграма	телєграма
Челенджер	Челєнджер
вівтар(олтар)	алтар
лікування	врачювання
вантаж	груз
постачальник	поставщик
мрячити	моросити
підбурювати	підстрікати
виходить	получається
хутровий	пушний
чотириногий	четвероногий
швачка	швея
отрута	яд
гнаний	гонимий
вразливий	ранимий

 

 

 

ГОВОРІТЬ ПРАВИЛЬНО!

 

ПРАВИЛЬНО	НЕПРАВИЛЬНО
Зворушлива зустріч	Хвилююча зустріч
Панівна ідея	Пануюча ідея
Прийдешнє свято	Наступаюче свято
Мийні засоби	Миючі засоби
Разючі результати	Вражаючі результати
Водоплавні птахи	Водоплаваючі птахи
Зволожувальний крем	Зволожуючий крем
Приваблива пропозиція	Приваблююча пропозиція
Переконливий доказ	Переконуючий доказ
Домінантна риса	Домінуюча риса
Координаційний центр	Координуючий центр
Зраділий учень	Радіючий учень
Навколишнє середовище	Оточуюче середовище
Знеболювальний засіб	Обезболюючий засіб
Життєствердні настрої	Життєстверджуючі настрої
Керівна еліта	Панівна еліта
Чинний закон	Діючий закон
Йдеться про навчання	Мова йде про навчання
Розплющити очі після сну	Розкрити очі після сну
Я пам'ятаю про вас	Я пам'ятаю і не забуваю про вас
Вибачте	Я вибачаюсь

 

 

Уживання слів у невластивому їм значенні!

 

Правильно	НЕправильно	Пояснення
Важати правильним	Рахувати правильним	Слово рахувати вживаємо, коли йдеться про лічбу.
Влучне слово	Метке слово	Прикметник меткий має значення “швидкий, спритний”.
Ставитися привітно	Відноситися привітно	Слово відноситися означає «перебувати в певній відповідності з чим-небудь».
Потрібно розмістити кошти	Потрібно розмістити грошові кошти	Повторення схожих за значенням слів є невиправданим.

 

 

Уживання фразеологізмів

 

Правильно	НЕправильно
Доводити до відома	Ставити у відомість
Давати спокій	Залишати в спокої
Давати згоду	Давати добро
Мати рацію	Бути правим
Підбивати підсумки	Підводити підсумки
Уживати заходів	Приймати міри
Брати участь	Приймати участь
Моя хата скраю	Моє діло сторона
Крига скресла	Лід зрушився
просто неба	Під відкритим небом
Завдяки допомозі	Дякуючи допомозі
Гарантувати безпеку	Забезпечувати  безпеку

 

 

 

 

 

 

ПОВАГА ЗМАЛКУ

 

Коли я часом чую, як підлітки, а то й молоді люди звертаються до

батьків: “батя”, “папаша”, “старик”, ”мамаша”, або заочно називають

їх «мої предки», - мені стає боляче й ніяково. Боляче за себе, ніби

це стосується мене, і за тих батьків, до яких звертаються.Чому сьогодні

часто з'являється зневага дітей до батьків, відчуженість між ними?

Такого, принаймні в наших селах, раніше не було. В Україні не лише до

батька, матері, діда, баби, а навіть подружжя, сусіди між собою зверталися

на «Ви». Любов і повагу до батьків, старших, як і працьовитість,

гідність, релігійність, у наших родинах виховували змалку

(О.Орел).

 

РОЗРІЗНЯЙТЕ!

 

  Тактовний-означає чуття міри, що створює вміння поводити себе,

як годиться вихованій людині: тактовна людина.

  Тактичний - вживається як термін у військовій справі (майстерність ведення бою) і переносно - в політиці, спорті, означає сукупність методів і прийомів,

застосованих для досягнення мети: тактичні навчання.

  Показник — те, за чим можна судити про розвиток і хід чогось;

наочне вираження(у цифрах, графічно) результатів чиєїсь праці: показник продуктивності праці, показник перемоги.

Покажчик:

1 — напис, стрілка або інша позначка, яка показує щось.

2 - довідкова книжка або довідковий список у книжці: покажчик кілометрів, покажчик зупинки.

 

ГОВОРІТЬ ПРАВИЛЬНО!!!

Російською мовою	Українською мовою
От пуск по болезни	Відпустка через хворобу
По ошибке	Через помилку
По случаю	З нагоди
По вашей вине	З вашой вини
По вечерам	вечорами
По целым дням	Цілими днями
По делам службы	У службових справах
Чемпион по тенису	Чемпіон з тенісу
Ученик по физике	Підручник з фізики
Большой по обьёму	Великий за обсягом
Старший по возрасту	Старший за віком
По прибитии поезда	Після прибуття поїзда
По истечении срока	Після закінчення терміну
Скучять по детям	Скучати за дітьми
По инициативе	З ініциативи
По поручению	За дорученням
Автобус по заказу	Автобус на замовлення

 

 

 

Словничок паронімів

 

Абонемент//абонент

Абонемент – право на регулярне користування чимось упродовж певного терміну і документ, що надає на це право; відділ бібліотеки: театральний абонемент; абонемент художньої літератури.

Абонент – користувач абонемента: у бібліотеки 20 тис. абонентів.

Ароматичний//ароматний

Ароматичний – який використовують для добування пахощів, який є джерелом поширення приємного запаху: ароматичні олії.

Ароматний – запашний, духмяний, із якого виходить приємний запах: ароматний чай.

Афект//ефект

Афект – нетривалий стан сильного нервового збудження: у стані афекту.

Ефект – враження, яке хтось або щось справляє на когось; результат якихось дій; засіб для створення певного враження: справити ефект, економічний ефект.

Буланий//булатний

Буланий – про масть коня – світло-рудий з чорним хвостом і гривою: буланий кінь.

Булатний – виготовлений з особливо міцного виду сталі: булатний клинок.

Веліти//воліти

Веліти – віддавати наказ (книжне, застаріле слово): веліти покликати когось.

Воліти – бажати, прагнути чогось; уважати за краще: волів прийти.

Виборний//виборчий

Виборчий – який обирається голосуванням: виборна посада.

Виборчий – який стосується виборів, їхньої організації та проведення: виборча комісія.

Відчуття//почуття

Відчуття – здатність відчувати органами чуття явища реальної дійсності; переживання, відчуття чогось через інтуїцію: відчуття болю.

Почуття – емоції, спричинені певними переживаннями; уміння тонко щось відчувати: почуття гумору.

Гамувати//тамувати

Гамувати – угамувати, приборкувати; не давати виявлятися чомусь: гамувати дітей.

Тамувати – заспокоювати, стишувати, зменшувати дію чогось; задовольняти потребу чогось (звичайно про спрагу, голод): тамувати біль, спрагу.

Гастарбайтер//остарбайтер

Гастарбайтер – заробітчанин, людина, яка працює за наймом в іншій країні.

Остарбайтер – людина, яку під час Другої світової війни насильно вивезли для примусових робіт в Німеччину.

Гірський//гірничий

Гірський – прикметник до «гора», стосується гір; який перебуває, живе в горах; який використовують у горах: гірські лижі.

Гірничий – який стосується гірників, добування корисних копалин: гірнича промисловість.

Громадській//громадянський

Громадський – який стосується громади, пов'язаний із нею; колективний, який належить усій громаді: громадська діяльність.

Громадянський – який стосується громадянина, властивий йому; цивільний, невійськовий: громадянська позиція.

Декваліфікація//дискваліфікація

Декваліфікація – втрачання кваліфікації, професійних знань і умінь.

Дискваліфікація – оголошення кого-небудь нездатним або негідним до якоїсь роботи; позбавлення спортсменів права брати участь у змаганнях: дискваліфікація за вживання допінгу.

Дослідний//дослідницький

Дослідний – який стосується досліду, пов'язаний з ним: дослідні машини.

Дослідницький – який стосується дослідника, належить йому: дослідницький метод.

Дружний//дружній

Дружний – який відбувається одночасно, злагоджено, спільно; пов'язаний дружбою і згодою: дружний колектив.

Дружній – який ґрунтується на дружбі, прихильності, взаємно доброзичливий: дружній погляд.

Економічний//економний

Економічний – який стосується економіки: економічний спад.

Економний – ощадливий, який бережливо витрачає гроші, сили; оснований на економії: економна людина.

Земний//земельний

Земний – який стосується Землі як планети: земне тяжіння.

Земельний – який стосується користування землею, землеволодіння або земле поділу: земельна ділянка.

Інцидент//прецедент

Інцидент – прикрий випадок, сутичка: інцидент під час вистави.

Прецедент – випадок, що став приводом, прикладом, мотивом тощо для всіх наступних: скандал, що не має прецедентів.

Кольоровий//колірний

Кольоровий – який має якийсь колір (не білий); яскравий: кольорові олівці.

Колірний – який стосується кольору; прикметник до слова «колір»: колірна гама.

Крикливий//кричущий

Крикливий – який часто плаче, кричить (про дитину); пронизливий, різкий, схожий на крик: крикливе немовля.

Кричущий – абсолютно неприпустимий, який викликає справедливий протест і обурення: кричущий випадок.

Металевий//металічний

Металевий – виготовлений, зроблений із металу: металева огорожа.

Металічний – дзвінкий, сріблястий, який звучить високо і сильно (про звук, голос, сміх): сказати металічним голосом.

Мимохідь//мимохіть

Мимохідь – не зосереджуючись на чомусь, між іншим, побіжно; минаючи кого- або що-небудь: переглянути мимохідь.

Мимохіть – без певного наміру; всупереч бажанню, власній волі: заплакати мимохіть.

Напруга//напруження

Напруга – фізичний термін: напруга в електромережі.

Напруження – стан зосередження сил під час здійснення чого-небудь, напруженість: нервове напруження.

Нараз//наразі

Нараз – раптом, ураз, несподівано, зненацька: нараз пішов сніг.

Наразі – зараз, у цей момент, у момент мовлення: наразі всі розійшлися.

Одвічний//довічний

Одвічний - який існує спрадавна, споконвіку, вічний, невмирущий: одвічні істини.

Довічний - який триває до кінця життя, не обмежений терміном; безстроковий:

довічна каторга.

Ожеледиця//ожеледь

Ожеледиця - тонкий шар льоду на поверхні землі: на дорогах ожеледиця.

Ожеледь - кристали льоду-снігу, яким обростають стовбури та гілки дерев,

дроти тощо: вкритися ожеледдю.

Паливо//пальне

Паливо-горюча речовина (дрова, газ, вугілля тощо), яка використовується

з метою добування тепла: закидати паливо.

Пальне - паливо для двигунів: заправити бак пальним.

Парламентер//парламентарій

Парламентер - особа, яка веде перемовини з ворогом на війні: послати

парламентера на перемовини.

Парламентарій - член парламенту: зустріч парламентаріїв.

Покажчик//показник

Покажчик-напис, або який-небудь знак, що вказує на напрям руху,

розташування чого-небудь; довідковий перелік: алфавітний покажчик.

Показник - дані, які свідчать про кількість чого-небудь; характеристика властивостей

вибору: показника виробництва.

Природний//природничий

Природний - створений природою, а не людиною; зумовлений законами природи; звичайний, вільний: природні зони, природна поведінка.

Природничий - природознавчий; пов'язаний із вивченням природи: природничі науки.

Ревнивий//ревний

Ревнивий - який вдається до ревнощів: ревнивий чоловік.

Ревний - старанний, сумлінний, добросовісний у роботі; палкий: ревний сподвижник.

Сердечний//сердешний//серцевий

Сердечний - сповнений доброзичливості, чуйності; добрий, щирий, вірний: сердечна людина.

Сердешний - який викликає співчуття; бідолашний, нещасний: сердешна жінка.

Серцевий - який стосується серця, його діяльності; пов'язаний з хворобами серця, їх лікування: серцевий ритм.

Споживчий//споживацький

Споживчий - призначений для задоволення потреб споживання: споживчий кошик.

Споживацький - такий, що прагне задоволення власних потреб, ігноруючи громадські інтереси: споживацькі нахили.

Туристичний//туристський

Туристичний - який стосується туризму - спеціально організованого відпочинку: туристична агенція.

Туристський - який стосується туристів: туристське спорядження.

Ущент//ущерть

Ущент — зовсім, цілком, не лишивши нічого, дотла,о статочно: спаливши ущент.

Ущерть - по вінця, до країн (посудини): наповнений ущерть.

Фієста//сієста

Фієста - у країнах Латинської Америки та Іспанії - пишний карнавал.

Сієста - у країнах Латинської Америки, Іспанії та деяких інших державах-

пообідній відпочинок у найспекотнішу частину дня.

Численний//чисельний

Численний - який є у численній кількості: численні витрати.

Чисельний - який стосується числа; виражається числом, числовий; кількісний: чисельне рішення, чисельне збільшення.

Шкіряний//шкірний

Шкіряний-виготовлений із шкіри, пов'язаний з її виготовленням; обтягнутий, оздоблений шкірою: шкіряний портфель.

Шкірний - який стосується шкіри - зовнішнього покриву тіла людини і тварини: шкірні хвороби.

 

РОЗРІЗНЯЙТЕ ПАРОНІМИ!

 

Музична школа - музикальний слух

Військова форма - воєнний час

Виборча комісія - виборний орган

Знаменитий письменник - знаменна подія

Змістова доповідь - змістовий зв'язок

Земляні вали - земельний фонд

Духовий оркестр - духовна особа

Дослідна ділянка - дослідницький метод

 

 

 

 

 

ТАК СКАЗАТИ ДОБРЕ!

Іменник

 

1. Англієць-англійка, німець-німкеня, француз-французка, данець-данка,

грек-грекиня, турок-туркеня, китаєць-китаянка, кореєць-кореянка, індієць-індійка, індіанець-індіанка, осетин-осетинка, італієць-італійка, поляк-полька.

2. Анфас, також в фас: світлина, зроблена анфас (в фас), фотографуватися анфас, малювати портрет в фас.

3. Артист балету, танцівник, танцюрист (а не «балерун»).

4. Береги: береги зошита (книжки), рідше поля зошита (книжки), проте криси капелюха (бриля), крислатий капелюх.

5. Блюдо: блюдо з порцеляни (довгасте, розмальоване), але перша страва, смачні страви, страви швидкого приготування, обід із трьох страв або обід на три переміни.

6. Буряківник, лісівник, кукурудзівник тощо, а не буряковод, лісовод, кукурудзовод тощо.

7. Великдень: звичайно про свято кажуть Великдень, а про святковий ритуальний хліб слід казати паска. Слово Пасха, як назву свята, доречно вживати лише в конфесійному стилі.

8. Вигоди: квартира (номер) з усіма вигодами, тобто там є туалет, ванна (або душ), гаряча вода, але мати вигоди з цієї справи.

9. Вигляд: гарний вигляд, заклопотаний вигляд (про зовнішні ознаки людини), проте чудовий краєвид або (рідше) чудовий вид на море, набір листівок з краєвидами Києва.

10. Витяг: витяг з протоколу, але виписка з історії хвороби.

11. Вища школа (скорочено виш), а також вищий навчальний заклад (скорочено внз).

12. Відлуння: відлуння подій, відлуння війни, відлуння культурного піднесення або відгомін подій, відгомін війни, відгомін культурного піднесення.

13. Відносини (у термінах): суспільні відносини, міжнародні відносини, договірні відносини, правові відносини, капіталістичні відносини. Взаємини, стосунки (між особами, країнами, установами): дружні взаємини (стосунки), ворожі стосунки, родинні стосунки, стосунки між країнами, взаємини між членами родини, зіпсувати стосунки з другом, стосунки між організаціями, мати стосунок до справи Гонгадзе; Саме Дмитро Ревуцький ще у 20-ті роки ХХ ст. почав збирати і вивчати матеріали про взаємини діячів культури України та Кабані, а також про музичну історію і традиції цього краю. Слово взаємовідносини вживати не варто. Відношення (у термінах): арифметичне відношення, відсоткове відношення, відношення сурядності.

14. Віровознання: варто надавати перевагу саме цьому слову, а не слову віросповідання, напр.: На Буковині, як відомо православне віровизнання завжди було домінантним.

15. Внесок: внесок у науку, внесок у становлення державності, але вклад грошей у банк, вклади громадян.

16.Галузь: у галузі (ділянці,царині,сфері)науки, мистецтва, медицини; біл у ділянці серця, нирок; на полі(ниві)науки, мистецтва, медицини, проте: у Вінницькій області, у південних областях України.

17. Домонтар, також пічкур(а не домосід): Мій дідусь завжди був домонтарем. Я люблю подорожувати, але мій брат - це класичний пічкур.

18. Євангелія(в перекладі з грецької означає добра вість): українською мовою це слово може бути ж.р. (Євангелія) або с.р. (Євангеліє).Слово Євангеліє(я), як розповіді чотирьох учнів Христа про Учителя (Месію) пишемо з великої літери.

19. Заступник: заступник директора – посада, замісник директора – людина, що тимчасово заступає іншу людину на якійсь посаді.

20. Збірка: збірка віршів (оповідань), але збірник задач (вправ).

21. Кістяк: кістяк людини (тварини, динозавра), кістяк організації (партії), кістяк наукового дослідження.

22. Комісія: Комісія з контролю за виконанням рішень, Комісія з журналістської етики, Комісія з цінних паперів та фондового ринку, Комісія з питань євроінтеграції.

23. Комітет: Комітет у справі зв'язків з молоддю, Комітет захисту прав споживачів, Комітет з питань національної безпеки.

24. Кривосвідчення: кривосвідчення спричинилися до арештів невинних людей або неправдиві свідчення спричинилися до арештів невинних людей; також кривоприсяжний, кривоприсяжниця (про фальшивих свідків)

25. Лава: кінна лава; вступати, вступити до лав, лави партії, шикуватися в лави (лавами) іти лава за лавою.

26. Лист: рекомендований лист, бандероль (по-рос. «заказное письмо, заказная бандероль») рекомендаційний лис, тобто лист з рекомендацією, що містить коротку характеристику певної людини.

27. Льоля:  Немовлятам одягають лише льолю і сповивають у пелюшки.

28. М'яз(и): м'язи руки(шиї,тіла).

29. Мешканець: слово мешканець щодо людей вживають тоді, коли йдеться про помешкання (квартиру), будинок, квартал, район міста, загалом про населений пункт. У межах області, держави - це жителі, громадяни, населення. Мешканцями також називають диких тварин, птахів, плазунів тощо.  Напр.:  Мешканці лісу тепер не мають спокою від людей.

30. Мова: говорити, співати, видавати французькою, українською мовою, також по-французьки, по-українськи або по-французькому, по-українському (з японської на англійську) тощо; проте переклад голландською мовою; хоча перейти на рідну мову; У кінці 19ст. - початок 20 ст. українська мова була настільки загально важливою і впливовою серед переселенців Західного Сибіру, що новоприбульці різних національностей охоче переходили на цю мову.

31. Напрям: напрям роботи, дослідження, напрям думок, але напрямок руху, напрямок польоту, напрямки рейсів.

32. Немовля: Немовля солодко спало у сповиточку.

33. Низка: низка робіт, низка експериментів, низка прикладів або ряд робіт, ряд експериментів, ряд прикладів, проте лише ряд дослідників, ряд авторів, ряд співаків. Слова низка, ряд логічно не сумісні в одному контексті зі словом численний.

34. Обличчя: обличчя міста (школи,наукової установи), тобто показові ознаки, риси чогось, проте облік відвідувачів (клієнтів, пацієнтів), облік внесків (втрат), тобто те, що обліковується.

35. Околиця: на околиці столиці, на околицях села.

36. Олія: це слово вживаємо, коли йдеться про жир рослинного походження; Олива – олія з оливкового дерева (з оливки); Рицина (по-рос.-касторка, кастровое масло) - олія з рицинового дерева; соняшникова (евкаліптова, шипшинова, м'ятна) олія; малювати олією; у І.Труша є чудова серія портретів в олії (тобто писаних олійними фарбами); Проте: вазелінове масло, вершкове масло, мастило (тех. речовина).

37. Осередок: осередок культури, осередок повісті, осередок наукової праці, але вогнище епідемії, вогнище конфліктів.

38. Пайка: пайка землі (зерна, хліба), пайка обов'язку (праці), але щаслива доля, доля політв*язня (актора, художника).

39. Пам'ятник кому,чому: винахідников і(поетові, подіям під Крутами).

40. Пан: слово пан поєднують з прізвищем, ім'ям, з назвою посади, звання, але не з ім'ям та по батькові: пан Анатолій Погрібній, пані Олена, пан професор, пан Президент.

41. Парафіянин (а не «прихожанин»): парафіяни Софіївського собору, парафіяни церкви Різдва Христового.

42. Первень(а не «начало»): первень історичного буття народу, чоловічий (жіночий) первень, психологічній первень людини, апрагматичний первень; також корінь або джерело (а не «витоки»): корінь комплексу, корінь крайнього індивідуалізму, джерело натхнення, джерела українського бароко.

43. Перебіг: перебіг подій, перебіг процесів, перебіг хвороби.

44. Писанки – це декоративні, зверху розмальовані, проте всередині пусти яйця, крашанки – це яйця, що їх фарбують і святять на Великдень. Великодніми яйцями називають і крашанки і писанки.

45. Плинність (а не «текучість»): плинність часу, плинність кадрів, плинність речовини.

46. Похорон: іменник похорон має і однину і множину: Олександр Мурашко, небіж засновника Київської рисувальної школи (1875-1901 )Михайла Мурашка, є автором знаменитої картини «Похорон кошового».

47. Президія: почесна президія, поважна президія.

48. Примірник: примірники букваря, книжки, примірники видання, але рідкісні екземпляри дуба скельного.

49. Приморозки: різні приморозки, згубні для посівів приморозки.

50. Реєстратура: реєстратура поліклініки, працювати реєстратором.

51. Різниця: Між Києвом поч.20 ст. и Києвом поч.21ст. є істотна різниця, він дедалі менше схожий на місто з історичним минулим. Або: Київ поч. 21ст. істотно відрізняється від Києва поч.20 ст.; він усе менше схожий на місто з історичним минулим. Вживати словосполучення «дві великі різниці» -НЕПРАВИЛЬНО.

52. Скибка: скибка хліба (кавуна,пирога), скибочка яблука, лимонні (апельсинові, мандаринові) скибочки, але шматок м'яса(сала, риби).

53 .Скринька: поштова скринька, скринька для зберігання біжутерії, інкрустована скринька.

54. Смочок, також кукла, дурик (а не «пустушка»): Тепер малюка частіше втішають смочком, ніж фольклорним словом.

54а. Сложеник, також книш (а не «плюшка»): Купи мені свіженьких соложеників.

55. Тавро, наличка, наліпка, бирка: не одне століття Іван Мазепа мав несправедливе тавро ворога і зрадника свого народу; Сексот – це була правдива назва і одночасно одіозна кличка тих, хто прислужувався КГБ; Ми купили куртку з наліпкою «зроблено в Японії»; Яскраві бирки теліпалися коло кожної речі.

56. Уява: дитяча, поетична, буйна, багата уява, але уявлення повне, мати достатнє уявлення про сучасний театр, уявлення про творчість (суспільство, всесвіт).

57. Франтівство, також хизування: Мені не подобається твоє франтівство (хизування); Франтівство (хизування) не додає тобі авторитету.

58. Цмулик (від дієслова цмулити - пити маленькими ковтками), також пипка (а не «соска») : Нашому маляті вже не треба мулика: він їсть з ложечки.

59. Ім'я та по батькові : культурних, політичних діячів, учених, історичних осіб тощо звичайно називають ім'ям та прізвищем: Григорій Сковорода, Артем Ведель, Пилип Орлик, Михайло Остоградський, Симон Петлюра, Микола Міхновський.

60. У псевдо на зразок Марко Вовчок, Леся Українка, Панас Мирний, Марко Черемшина, Уляна Кравченко, Микола Хвильовий, Грицько Григоренко, Олександр Олесь і под. імена ніколи не скорочуються. Чоловічі псевдо жінок, як-от: Марко Вовчок, Грицько Григоренко – відмінюють за правилами відмінювання імен та прізвищ чоловіків: твори Грицька Григоренка, Іван Тургенєв був добре знайомий з Марком Вовчком.

 

 

 

ПРИКМЕТНИК

61. Безкоштовний: це слово вживають з тим самим значенням й у тих самих контекстах, що й безплатний. Слово «безоплатний» є мовним огріхом.

62. Будь-який: будь-які погляди, підходи, оцінки (а не «любі погляди, підходи, оцінки»).

63. Визначний, видати, знаний, славетний вчений (співак, письменник), але відомий серед політиків, відомий у вузькому колі орнітологів (слово відомий доречно вживати тоді, коли є уточнення, де саме відомий або чим відомий хтось або щось): Ім'я Лева Биховського — книговидця, мемуариста, журналіста, інженера-економіста, було добре відоме серед українських книгарів.
64. Вірний: вірна дружина, вірний друг, вірні соратники. Але правильна вілповідь, правильний аналіз,правильні підходи; також правдивий:

праавдива інформація, правдивий погляд, правдиві свідчення.

65. Горезвісний (а не “сумновідомий”): горезвісний факт, горезвісні події.

              /

66. Гуртовий (а не “оптовий”): гуртовий продаж, гуртовий ринок (базар).

Гуртами (а не “масово”): гуртами звільняти з роботи, здійснювати звільнення з роботи, гуртами арештовувати, здійснювати гуртові арешти.

67. Дивовижний: дивовижна споруда, дивовижна квітка, дивовижні пригоди або надзвичайна споруда, надзвичайна квітка, надзвичайні

                                                                                                             /

 пригоди, але дивний сон, дивна людина, дивні слова або чудний сон,

          /                        /

чудна людина, чудні слова.

68. Житловий: житлові будинки, приміщення, тобто призначені для помешкання людей; жилі кімнати, жила частина будину — так кажуть, щоб підкреслити, де фактично мешкають.
69. Жіночий: жіночий голос, жіноче вбрання (обличчя, зачіска), жіночі рухи, жіноча поведінка. Ця акторка дуже жіночна.
70. Жодний: жодний нікчема, жодна істота, жодне пташеня, жодні проблеми.
71. Завершальний: завершальна сцена, завершальна доповідь; завершальний номер, завершальні роботи або кінцева (прикінцева) сцена, доповідь, номер, робота.
72. Заможний: заможна родина, заможні люди, заможний господар, також можновладці, зверхники: Можновладці сучасного Києва мало дбають пр збереження історичних пам'яток.
73. Запеклий (а не «заядлий»): запеклий прихильник, запеклий кучміст.
74. Значущий: значущий день, факт, явище, значущі слова або важливий день, факт, важливе явище, важливі слова, також вагомий факт, вагомі слова.

         /                                                /

75. Малярський ( що стосується  малярства): малярська техніка, малярські роботи. Але мальовничий ( тобто барвистий, гарний): мальовничі краєвиди, мальовничі околиці. Мальовничість: мальовничість Карпат,

мальовничість місцевості.

76. Мілкий:мілкий брід, мілка канава, мілка оранка, проте дрібний службовець, дрібна тема (послуга), дрібні справи, дрібні гроші, дріб'язок.
77. Навчальний: навчальний заклад, навчальний план, навчальна програма.
78. Нагальний: нагальна робота, нагальні справи, а також термінова робота, термінові справи, термінове повідомлення.
79. Наявний: прикметник наявний, також іменник наявність часто є зайвими словами. Вони не додають ніякої інформації до тексту, тому їх варто уникати: факти історії ( а не “наявні факти історії”), проблеми генетики ( а не “наявні проблеми генетики”), студенти гуманітарного факультету ( а не “наявні студенти гуманітарного факультету”), готові гроші, готівка (а не “наявні гроші”, “наявність грошей”), вміст мінералу у руді (а не “наявність мінералу у руді”) присутність керівників, гостей (а не “наявність керівників, гостей”), існування свідків, родичів (а не наявність свідків, родичів”).
80. Об'їзний: об'їзна дорога (шлях), а не “окружна дорога”: Ця маршрутка їде об'їзною дорогою.
81. Особовий: особовий листок, особова справа, особове посвідчення, особовий рахунок, але особисті речі, особистий підхід, особиста охорона, особисті уподобання.
82. Поверховий: поверховий огляд, поверхова критика, проте поверхнева оранка, поверхневі шари.
83. Подібний до кого, -чого: до матері (спортсменів, дуба, палацу), але схожий на кого, -що: на матір (спортсменів, дуба).
84. Присадибний: присадибна ділянка, проте садова доріжка, садові лавки.
85. Провінційний: (а не “првінціальний”), професійний (а не “професіональний”)
86. Спільний: спільне рішення, спільне засідання, спільні дії; спільна власність, але загальна думка, загальні висновки, загальні збори.
87. Суворий: суворий директор, суворе обличчя, суворий погляд, сувора догана, суворе попередження, проте строгий костюм.
88. Старий: стара людина або людина похилого віку; про не дуже старих людей кажуть: літня людина; стара хата, старий садок, але давні друзі, давні знайомі.
89. Суперечливий (суперечний): суперечливі трактування, суперечливі думки, суперечні факти; суперечливість (суперечність): суперечливість натури, суперечність поглядів, суперечність підходів.
90. Такий: слово такий (така, таке, такі) вживають тоді, коли йдеться про перелік якихось однорідних предметів, істот, явищ. Якщо ж необхідно наголосити на по черговості зміни одного предмета (істоти, явища) іншим, то доречним буде слово наступний: Наступним після директора Інституту виступав завідувач відділу. Але: Серед зниклих тварин і птахів України назвемо такі: кулан, тур, сайгак, соболь, заєць-біляк, біла куріпка, степовий орел.
91. Твердий: тверда вода, тяжкі умови, круті заходи, суворий контроль. Але: жорсткий (тобто шкарубкий) комбінезон, жорсткі (тобто шерхлі) губи.
92. Фатальний: фатальний збіг обставин, фатальний дзвінок, фатальна жінка.
93. Фірмовий: фірмовий одяг, фірмовий знак, фірмова страва.
94. Численний: численне зібрання, нечисленна публіка, нечисленні спілки, нечисленні експонати. Слова «багаточисельний», «багаточисленний», «малочисленний» і «малочисельний», а також «масовий» в українській мові не вживають. Але: чисельна перевага, чисельний аналіз.
95. В українській мові перевагу варто надавати присвійним прикметникам, у тому числі займенниковим, а не род. відм., на кшталт; братова шапка, учителеве зауваження, Шевченкові рядки, їхня зустріч, їхній погляд, їхні речі.

Вищий ступінь порівняння від якісних прикметників твориться двома способами: за допомогою відповідних суфіксів (щиріший, досконаліший, довший), за допомогою слів більш або менш та прикметника з нульовим ступенем порівняння (більш щирий, більш досконалий, більш довгий). Найвищий ступінь порівняння також твориться двома способами: або за допомогою частки най- та  вищого ступеня порівняння прикметника (найщиріший, найдосконаліший, найдовший). Вживати слово «самий», творячи найвищий ступінь порівняння, - хибно. Хибно також поєднувати слова найбільш, найменш з вищим ступенем прикметника за зразком:(най)більш здібніший. Вищий ступінь порівняння у значенні найвищого вживають дуже обмежно, наприклад: старший лейтенант, молодший науковий співробітник, вища школа, тому хибним буде словосполучення «кращі студенти» - правильно найкращі студенти, «вищого гатнку» - правильно найвищого гатунку , «вища міра покарання» - правильно найвища міра покарання .Прикметниками вищого ступеня порівняння поєднуються з іменниками у род. відм. За допомогою прийменників за,від,проти: вищий за дерево, розумніший за сусіда, численніший проти минулого року. Також можуть поєднуватися із порівняльним зворотом за допомогою сполучників ніж,як: гостріший, ніж лезо, прудкі ший, як вітер. Ступені порівняння прикметників (ні синтетичні ні аналітичні) не утворюються:

•                                                       від складних прикметників на зразок довгоногий, білосніжний, широковживаний;
•                                                       від прикметників з префіксом не - на кшталт недобрий, немічний, некислий;
•                                                       від прикметників з префіксом не – та суфіксами – анний, - енний, як-от : невблаганний, нездійсненний;
•                                                       від прикметників – назв кольорів пізнішого походження , напр.: бордовий , фіолетовий, лимонний;

•                                                       від прикметників із суфіксами безвідносної міри якості на зразок синюватий, худющий, довжелезний, довгастий тощо.

 

ДІЄСЛОВО

96. Бути професіоналом , а не «будучи професіоналом» ; перебуваючи у Харкові ;  а не «будучи у Харкові»; коли був студентом , а не «будучи студентом»; маючи досвід , а не «будучи досвідченим»; Пантелеймон Куліш , хоча й не був професіоналом педагогом ( а не «будучи професіоналом педагогом»), проте склав 1857р. перший у Східній Україні підручник для початкового читання та навчання арифметики.
97. Виплавити, виплести з чого: з оповіді , із спостережень , з поглядів, із засновків ( а не «витікати»).
98. Виходити, вийти ( а не «сходити») з тролейбуса, з метро , з будинку.
99. Відмічати, відмітити у списку, у журналі, у книжці. Але відзначати, відзначити що : здобутки, успіхи, недоліки; Відзначимо, що саме В*ячеслав Липинський був засновником державницької школи в українській історіографії; відзначити (відзначити) день народження, ювілей, історичну подію.
100.  Вносити, внести (а не «включати»): до списку, до кошторису, до порядку денного.
101. Ганьбити, паплюжити (а не «порочити») що: паплюжити пам'ять про героїв, паплюжити культурні здобутки, ганьбити негідні вчинки, ганьбити депутатів.
102. Депутати 20-ми роками ХХ ст., пов’язувати з 20-ми роками ХХ ст. (а не «відносити до 20-х років ХХ ст.»).
103. З’ясувати, з’ясувати що: обставини, справу, стосунки, проте вияснювати, вияснити що: плиту, взуття, підлогу.
104. Завдавати, завдати чого; кому, чому: Репресії проти української інтелігенції завдали значної шкоди майбутньому України, завдати збитків музею.
105. Завдячувати, завдячити кому, чому; чим: завдячувати лікарям своїм одуженням; завдячувати учителям успіхами, завдячувати школі знаннями, завдячувати Миколі Лисенкові оперним мистецтвом.
106. Зазіхати, зазіхнути на що: зазіхати на майно, на культурну спадщину, на чужі території, на владу; «Не зазіхати на чуже», - так учили мене завжди мої батьки.
107. Зазнавати, зазнати чого: втрати, лиха, поневірянь, поразки.
108. Залишати, залишити що: приміщення, залу, поле бою, укриття.
109. Запобігати, запобігати чому: катастрофі, нещастю, пошесті, але попередити про що: про негоду, про зустріч, про цунамі.
110. Зараховувати, зарахувати до кого, -чого: до когорти вчених, до художників-модерністів, до подій великої ваги, до класу безхребетних, або вважати ким, чим: художниками-модерністами, початком подій великої ваги, але відносити на пошту, до друкарні, в комітет.
111. Збігатися, збігтися: Погляди кириломефодіївців хоча й різнилися, проте збігалися в головному; збіг обставин (подій, фактів).
112. Зв’язувати, зв’язати кого, що: кінці мотузка; зв’язати зошити (руки); зв’язати злодія, але пов’язувати, пов’язати що: факти, події, явища.
113. Згадувати, згадати у писемних джерелах 1240 року (під 1240 роком), згадка належить до 1240 року, згадку датовано 1240 роком, проте А відноситься до В, як Х до Y.
114. Здобувати, здобути (а не «одержати») що: освіту, успіху, знання, виховання. Давати, дати (а не «принести») що: плоди, результати: Невтомна праця авіаконструктора Ігоря Сікорського швидко дала свої результати: протягом усього кількох років він сконструював кілька типів легких та важких літаків, на жаль, вже далеко від рідної йому України. Мати що: популярність, успіх, авторитет, знання, освіту, виховання.
115. Зіставляти, зіставити що, зіставлення чого: зіставити факти, техніку живопису, зіставлення результатів.
116. Іти, а не «уходити» (звідкись): Ідіть собі з Богом! Ідемо вже, бо пізно.
117. Листуватися, листування з ким: листуватися з  другом, листування з есперантистами.
118. Наводити, навести що: докази, факти, приклади.
119. Належати, належний, належність до кого, -чого: до козацького роду, до інтелігенції, до модного угрупування, до молодіжної організації.
120. Натрапляти, натрапити на кого, -що: на рибалку, на сиріт; на твердження, на пояснення, на факти, хоча зустрічати, зустріти кого, що: друга, гостей; схід сонця; поїзд, корабель.
121. Нехтувати кого, що: дівчину, пересічних громадян, правило, обов’язки.
122. Обстоювати, обстояти що: погляди, інтереси, а також захищати, захистити що: погляди, інтереси, але відстояти воду.
123. Обумовлювати, обумовити що: права орендаря, норми експлуатації техніки, певні положення угоди. Проте зумовлювати, зумовити що: стрімкий розвиток подій, покращення перебігу процесів, якісні зміни. Див. також спричиняти, спричинити.
124. Опановувати, опанувати що: мову, справу, професію, але оволодівати, оволодіти чим: мовою, справою, професією.
125. Перебувати: перебувати у відрядженні, у відпустці, перебувати на курорті, перебувати на роботі; будинок перебуває у власності військової частини.
126. Перегортати, перегорнути, гортати що: сторінки, книжку, часопис.
127. Передплачувати, передплатити що: часопис, газету, журнал.
128. Переставати, перестати що: журитися, контролювати, докучати; переставати, перестати з інфінітивом: лунати, сипати (про сніг), лити (про дощ). При дієсловах у пасивній формі слово переставати вживати не варто, тому: вже не досліджується, а не «перестало досліджуватися»; вже не трапляється, а не «перестало траплятися», вже не контролюється, а не «перестало контролюватися».
129. Платити за кого,-що: за дівчину, за сиріт, за проїзд, за електрику, але оплачувати що; за що: борг, податок; за квартиру, за дачу.
130. Покликатися, покликання на кого, -що: на автора монографії, на першоджерела, на статтю.
131. Поласитися на що: на розкоші, на солодке життя, на чуже добро.
132. Походити з козаків, із старовинного роду, походити з Харківщини, з України або бути родом з України, з Харківщини, з Причорномор’я; родом українець, родом коваль; походити із родини художників, бути козацького роду.
133. Поширювати, поширити що: ідеї, погляди, методи дослідження; Глоси поширені у стародруках; Цей вид рослин поширений лише в Криму. Розповсюджувати, розповсюдити що: квитки, періодичні видання, листівки.
134. Припускатися, припуститися чого: помилок, прорахунків. Проте допустити до чого: до сесії, до складання іспитів; допустити до секретних документів; допустити до хворого, до ув’язнених.
135. Присвячувати, присвятити чому: вченому , дослідженням , роковинам, але приурочити до чого: до відкриття, до дня народження, до роковин.
136. Прищеплювати , прищепити що : навчити, уміння; прищеплювати цінності орієнтири, прищеплювати повагу до старших.
137. Розв*язувати, розв*язати що : задачу з математики, проблему, питання. Про питання, проблеми, суперечки тощо можна також сказати: вирішувати, вирішити що: Ваша пропозиція не вирішить наших суперечок; Нарешті ми вирішили проблему з житлом.
138. Розташовувати, розташувати що : шпиталь, музей, полк, стоянки автомобілів, але гори, ліси,урочища були на околиці міста (околицями міста); про істоти, установи, споруди, тобто про все, що пов*язано з діяльністю людини, українською кажуть:розташуватися, розташовуватися або розміщуватися, (роз)міститися: Гості вигідно розташувалися у кріслах; Музей М.Рильського розмістився у меморіальному будинку біля Голосіївського парку; Бібліотека міститься на другому поверсі. Про нерукотворні географічні поняття можна казати розташований, тобто слід уживати дієприкметник : Карпати розташовані на заході України. Можна також вживати відповідні до змісту різні дієслова, як-от: Острів лежить за 10 км від берега; Книжки стоять на полиці ; Речі зберігаються у камері схову. Можна взагалі випустити дієслово як-от: Масло в холодильнику; Санаторій у передмісті. Аптечка у водія.
139. Скасувати, скасовувати що : рішення, закон, вирок, але відміняти, відмінити що : зустріч, концерт, поїздку.
140. Складатися з кого , - чого: з інженерів, з артистів, з розділів, з оповідань, складатися з передпокою і кімнати; Студентське братство складається із студентів різних вищів ; Цикл поезії Ігоря Калинця «Vsa про козака Мамая » складається з 10 частин . Входити до складу чого: комітету, комісії, президії, редакції. Залучати, залучити кого,що; до чого: залучати фахівців до роботи в комітетах; залучати модель до участі в конференції, залучати неспростовані факти до критичної статті. Містити що : містити п’ять пунктів, містити смарагди і бурштини.
141. Спричиняти, спричинити що : відродження, занепад, залежність; або спричинятися, спричинитися до чого: до відродження, до занепаду, до залежності; або зумовлювати, зумовити що: відродження, занепад, залежність; якщо ж ідеться про негативний , небажаний наслідок чогось, тоді вживають дієслово призводити до чого: до занепаду, до залежності, до катастрофи. Дієслова вести до чого, тягнути що в жодному разі не вживають.
142.  Становити, стати основою, бути основою чого: стати кістяком нової організації, становити основу уряду, але складати, скласти що: скласти повноваження, скласти вступні іспити, скласти протокол.
143. Траплятися, трапитися: траплятися в Карпатах, траплятися в тексті, але зустрічатися, зустрітися з ким: з друзями, з колегами.
144. Тривати: триває будівництво, триває дослідження, тривають розкопки, але продовжити термін будівництва, продовжити речення, продовжити віку. Також: далі буде. Далі спілкуватися з друзями. Далі працював директором закладу.
145. Удостоювати, удостоїти чого: удостоїти премії, звання, але нагороджувати, нагородити чим: нагородити премією, цінним подарунком.
146. Хворіти, хворий на що: на грип, на ангіну, на кір.
147. Щастити, таланити: Хай щастить! Ну і поталанило тобі!

 

 

Дієприкметник

Активні дієприкметники теп. часу на –ачий (-ячий), -учий (-ючий) слід уникати, заступаючи їх спільнокореневими або з іншою твірною основою прикметниками:

•         панівна ідея (а не пануюча),
•         зворушлива зустріч (а не хвилююча),
•         прийдешнє свято (а не наступаюче),
•         приспана красуня (а не спляча),
•         молоде покоління (а не підростаюче),
•         мийні засоби, засоби для миття (а не миючі),
•         вдумлива людина (а не думаюча, мисляча),
•         напіввимерлі види тварин (а не відмираючи, вимираючі),
•         напівзниклітрептилії (а не зникаючі),
•         разючі результати (а не вражаючі),
•         водоплавні птахи (а не водо плаваючі),
•         зволожувальний крем або крем для зволоження (а не зволожуючий),
•         приваблива пропозиція (а не приваблююча),
•         гостро цікавий фільм (а не захоплюючий),
•         розсміяна дівчина (а не смеющаяся),
•         уточню вальні члени речення (а не уточнюючі),
•         даний план роботи (а не існуючий),
•         сучасні кордони (а не існуючі),
•         переконливий доказ (а не переконуючий),
•         домінантний (а не домінуючий),
•         координаційний центр (а не координуючий),
•         самодостатня або самоцінна культура (а не самодовліюча),
•         зраділий студент (а не радіючий),
•         навколишнє середовище або довколишнє середовище( а не «оточуючи середовище»);
•         Знеболювальний засіб або засіб для знеболення (а не «обезболюючий»),
•         життєствердні настрої ( а не «життєстверджуючі»),
•         протиборчі сторони або ворожі сторони ( а не «ворогуючі»),
•         мандрівний сюжет ( а не «блукаючий»),
•         долубіжний ( рос. «ниспадающий»),
•         керівна еліта ( а не «правляча»),
•         ожилий вулкан ( а не «діючий»),
•         щораз слабщі підземні поштовхи (а не «слабнучи»),
•         пекучі проблеми ( а не «болючі»),
•         чинний закон ( а не «діючий»),
•         друкувальний пристрій ( а не «друкуючий»),
•         пресувальний агрегат ( а не «пресуючий»),
•         напівсконалий кінь ( а не «конаючий»);

 

іменниками:

•         доповідач, лектор, промовець ( а не «виступаючий»),
•         акомпаніатор ( а не «акомпонуючий»),
•         керівник ( а не «керуючий»),
•         довкілля ( а не «оточуюче середовище»),
•         контролер (а не «контролюючий»),
•         відпочивальник (  а не «відпочиваючий»),
•         провідник програми або очільник ( а не «ведучий програми»),
•         завідувач кафедри  а не «завідуючий кафедрою» ,
•         голова (а не «головуючий»),
•         потопельник ( а не «потопаючий»),
•         оточення ( а не «оточуючі люди»),
•         вірянин ( а не «віруючий»);

 

субстантивованими прикметниками (тобто іменниками):

•         охочий (а не «бажаючий»);

 

                     іменниками-прикметниками:

•         команда-лідер ( а не «лідируюча» команда),
•         лінза-збирач (а не «збираюча» лінза),
•         крісло-карусель (рос. «вращяющееся кресло»);

 

словосполученнями відповідного змісту:

під теперішню пору за кордоном ( а не «перебуваючи за кордоном»),

поставленим на ремонт ( а не «перебуваючий на ремонті»),

у відрядженні ( а не «перебуваючий у відрядженні»),

місця стояти або місця для стояння ( а не «стоячи» місця),

місця сидіти або місця для сидіння ( а не «сидячи» місця),

з любов’ю до тебе ( а не «люблячий» тебе).

 А проте , є окремі дієприкметники , що вже стали прикметниками , як-от : тремтячий ( тремтячий голос , тремтячі руки ), терплячий (терпляча людина ,терплячий кінь); деякі дієприкметники уживаються у сталих зворотах , напр. : не бійся гостя сидячого , а бійся гостя стоячого,ниючий біль.

 

Прислівник

Багато ( а не «маса») : багато священників, багато молоді, багато ідей.

Байдуже, все одно ( а не «без різниці» ): Людині без кореня байдуже , де жити , тому у неї й немає нічого рідного; Мені байдуже.

Варто: Варто попросити Михайла , і він одразу відгукнеться . Але : досить ( буде ,годі ) базікати !

Виразно, однозначно ( а не « явно» ) : виразно помилкові твердження , однозначно позитивна реакція .

Відтак означає « потім , тоді, після того» : Юрій Дрогобич спочатку навчався у Краківському університеті , відтак –у Болонському. Коли ж треба підсумувати сказане , вживаємо слова « отже» , «отож»: Отож першим українським письменником – полемістом був Станіслав Оріховський ( 1513-1566).

Годі: годі уявити , дочекатися , сподіватися ; У радянських енциклопедіях годі шукати ім*я Лева Ребета – видатного українського політичного діяча , доктора юридичних наук, теоретика нації першої половини ХХ ст.

Кардинально : кардинально інший , кардинально новий підхід , а не «новий кардинальний підхід».

Коштом кого , чого : коштом спонсора , коштом академії, державним коштом , коштом батьків .

Протягом : протягом місяця , протягом року , протягом всього життя , але стояти на протязі .

Саме ( а не «іменно») : саме сьогодні , саме такі погляди , саме біохімік Іван Горбачевський ; Саме Степан Смаль- Стоцький перший відкинув загальновизнаний у науковому світі міф про давньоруську мову як спільну основу української, російської та білоруської мов.

 

Числівник

 

Дати-місяці позначають наз. або род. відмінком порядкового числівника та род. відмінком іменника – назви місяця , як-от : шосте лютого , дванадцяте серпня . Дату-рік звичайно оформляють род. відм. Числівника , як-от : Пантелеймон Куліш познайомився з Тарасом Шевченком 1843 року ; хоча можливий місц. Відм. З прийменником в/у . Напр.: Театр Миколи Садовськог було засновано в тисяча дев*ятсот дев*ятому році . Особливо род. відм. Бажаний тоді , коли треба уникнути збігу однакових синтаксичних конструкцій з прийменником в/у , якщо йдеться про дату – рік та місце події : Перший президент Української академії наук Володимир Вернадський розпочав своє навчання 1873 року в Харківській гімназії.

 

Час : про точний час,а власне години, правильно казати, вживаючи порядкові числівники : зараз п*ята година, о другій, об одинадцятій годині. Кількісними числівниками позначають хвилини та секунди, як-от: восьма година п*ять хвилин; за п*ять хвилин восьма; Приблизний час також позначають порядковими числівниками, наприклад, завтра по сьомій годині, по дванадцятій годині. Котра зараз година? (а не «скільки» зараз годин?).

Числівники 2,3,4 узгоджуються з ім. у наз. відм. Мн.: Два пароплави, два ока, чотири кімнати. Прикметниками при цих іменниках також мають форму назв.відм. мн.: три пам*ятні дати, два дотепні анекдоти ;Микола Міхновський зі своїми однодумцями створив перші два полки українського війська, які було названо на честь відповідно гетьмана Богдана Хмельницького та гетьмана Павла Полуботка. Так саме узгодження й у дробових числах: 0,2-нуль цілих дві десятих ;2 2/3 – дві цілі і дві треті. Іменники – назви одиниць вимірювання вживають при цьому у роді відм. Одн. : три цілі і дві треті метра, проте три кілометри; якщо після цілого числа йде словосполучення з половиною (з третиною, з чвертю), то одиниці вимірювання узгоджують з цілим числом: три з половиною гектара, чотири з третиною літри, два з чвертю метри. Іменники з суфіксами – анен (-янин) мають форму род. відм. Одн. : три болгарина, два селянина, чотири громадянина. З числівниками 5 і більше іменники узгоджуються у род. відм. Мн. : шість літрів, п*ять сьомих кілометра , дев*ять з четвертю літрів.

Числівники 2,3,4 – компоненти складних слів вживаються так : у формі назв. Відм. ,

• якщо друга частина слова починається на приголосні, як-от : двоколісний, триповерховий, чотирискладовий;
• якщо другий компонент складного слова є одиницею вимірювання, як-от : трипроцентний, двометровий, чотирилітровий, а також якщо друга частина слова починається  з йотованої голосної на зразок я, ю, є;
• Якщо це складне слово – термін, як-от : трикутний, двоокисний.

У формі род. відм. ,

• Якщо друга частина починається з голосного, як-от: трьохактний;
• Якщо компонентом слова є складні числівники, як-от : двадцяти двох річний;
• Якщо друга частина слова починається на – сотий,-тисячний тощо, як-от : двохтисячний.

Пара : іменник пара з числовим значенням уживається лише щодо парних речей, як-от: пара черевиків, пара рукавиць;також щодо деяких множинних іменників, на зразок пара трусів, пара окулярів. Ще : пара коней. Щодо часу кажуть : можна вас на хвильку?

 

Прийменники

В/на: щодо континентальних країн звичайно кажуть : в Україні, в Іспанії; щодо назв острівних держав зазвичай вживають прийменники на: на Кубі, на Мадагаскарі.

За : фільм за сценарієм, за романом.

Згідно з : згідно з даними , згідно з наказом.

На : на адресу писати, на бажання слухачів.

При: мешкає при батьках;при хаті росли чорнобривці;

У місті Київ / у місті Києві : власні назви населених пунктів у поєднанні із загальними можна узгоджувати з відмінком загальної назви, а можна вжити у наз. відм. Чим менше відома власна назва, тим бажаніший наз. відм. ,оскільки тоді можна запобігти двозначності. Пор.: У селищі Грабове.

Через : через несприятливі умови, через невдачу.

Щодо чого :з*ясовувати щодо переїзду, дискусія щодо забруднення грунту.

 

Сполучник та сполучні слова

 

Завдяки тому що: завдяки тому що Олесь регулярно виконував домашнє завдання, він досяг разючих результатів. Проте : Дякуючи господині за щиру гостину, встав з-за столу.

Незважаючи на те що : незважаючи на те що це літо було посушливе, ми зібрали гарний урожай огірків; Але : пройшов повз дівчину, не зважаючи на неї.

У складнопідрядних реченнях з підрядними означальними варто надавати перевагу сполучним словам що /котрий ; Сполучне слово який вживаємо для урізноманітнення викладу, чергуючи із сполучними словами що /котрий : Степан Рудницький був одним із фундаторів Українського вільного університету. Якщо сполучне слово який вжито в неправильному відмінку з прийменником в/у , то це сполучне слово з прийменником можна замінити сполучними словами де, куди : лист Олександра Потебні , де йшлося про шкідливість раннього білінгвізму, і досі лишається поза увагою педагогів.

 

Тавтологія

С словосполучення сам особисто, передовий авангард, прейскурант цін, бурхливі овації, у травні місяці називаються тавтологічними, де одне із слів – зайве, тобто можна сказати або сам або особисто : або передовий, або авангардний тощо. Тавтологічними, а отже не бажаними, є також нагромадження род. відм. Іменників, особливо, якщо це збіг закінчення на кшталт: запобігання, зникнення. Також варто уникати збігу спільнокореневих слів на зразок : внести внесок, забезпечувати безпеку.

 

Сталі звороти

А втім або а проте (але не «між тим»).

Брати участь у чому: брати участь у виставі, брати участь у демонстрації, брати участь в обговоренні.

Бувай! Ходи здоровий(а)! Па-па! (особливо часто так кажуть маленькі діти, махаючи на прощання рукою).

Вибачте! Даруйте! Перепрошую! (а не «Вибачаюсь»).

Відігравати, відіграти роль, але мати значення: Велике значення для розвитку української фольклористики мали фольклорні записи Павла Чубинського; Помітну роль у розвитку сучасної модерної музики відіграли твори Лесі Дичко.

Глуха ситуація, тобто безвихідна ситуація, зайти в глухий кут, тобто зайти у безвихідь. Глуха (сліпа) вулиця, тобто вулиця без виходу на другому кінці: Тверський глухий кут (рос. Тверской тупик) – назва вулиці в Києві; ще – закутень: Наш будинок у закутні.

Дати, присвоїти (чиєсь) ім’я: присвоїти ім’я вченого (письменника, культурного діяча), назвати, називати на честь кого, -чого: назвати на честь діда, назвати на честь пам’ятної події, прибрати (якусь) назву, прибирати (чиєсь) ім’я, мати назву: Ця вулиця має давню назву Добрий Шлях; Літературний гурток «Плеяда», організований Лесею Українкою та Михайлом Косачем у кінці ХІХ ст., як і однойменна телепередача кінця ХХ ст., яку вела Людмила Лисенко, не випадково прибрала собі таку назву, адже «Плеяда» періоду французького відродження також виступала на захисту