Культура в міжвоєнний період

Освіта та наука. Література й мистецтво. РОЗДІЛ VIII. ПОВСЯКДЕННЕ ЖИТТЯ ТА КУЛЬТУРА В МІЖВОЄННИЙ ПЕРІОД§35.

1. Освіта. З початку XX ст. почали вводити в країнах загальну обов’язкову середню освіту. В колоніях і віддалених регіонах освіта залишалася недостутною для більшості населення. Розвивалася й вища освіта. Університети одночасно були осередками розвтку науки. Високого рівня освіта досягла в США, Великій Британії, Італії, Німеччині, Бельгії, Нідерландах, Швеції та інших державах. Найґрунтовніші зміни в 1920—1930-х рр. відбулися в освіті СРСР. Вдалося в основному подолати безграмотність населення. Було запроваджено загальну початкову, а згодом і середню освіту.Її центрами стали Кембриджський, Оксфордський, Единбурзький університети у Великій Британії та Гарвардський, Колумбійський, Каліфорнійський, Іллінойський, Стенфордський університети в США.

2. Розвиток науки. Зміни в транспорті та зв'язку. Фізика. Робота з підручником. Параграф 53, п.2. Переглянути таблицю «Найважливіші науково-технічні досягнення в міжвоєнний період»

Техніка1920-ті рр. – початок науково-технічної революції (НТР) – докорінного, якісного перетворення продуктивних сил на основі перетворення науки на провідний фактор розвитку суспільного виробництва і в безпосередню продуктивну силу. Масове виробництво і використання електроенергії. На основі теоретичних робіт російського вче­ного К. Ціолковського і більш пізніших робіт Р. Есно-Пельтро (Франція), Р. Годдара (США), Г. Оберта (Німеччина) й ін. проектування реактивних двигунів.запровадження конвеєрного виробництва; створення автоматичних верстатних ліній. К. Ціолковський Р. Есно-Пельтро Р. Годдар Г. Оберт

Розвиток автомобілебудування. Видатна роль у розвитку світового ма­шинобудування видатних інженерів та організаторів виробництва. К. Бенц. В. Майбах. Г. Даймлер. Ф. Порше. Німеччина Франція В. Дюрант. Г. Форд. П. д'Левассар США

Авіація

Перший політ літака «Флаєр-1» братів Райт. Кінцева версія гелікоптера Сікорського –VS-300, 1941 р.

Входження в повсякденне життя людей технічних новинок: радіо­приймачів, пилососів, холодильників, пральних машин. Посудомийна машина. Порохотяг Тостер. Телевізор. Холодильник. Фен. Пральна машина

3. Основні тенденції в розвитку літератури та мистецтва. Традиційні уявлення про мистецтво. Декаданс. Пошук нових течій. Зміни у відповідності до потреб часу. Поява масової культури. На відміну від традиційної культури, основним двигуном масової культури є вигода (фінансова, політична тощо).

4. Література.

Післявоєнна нестабільність призвела до зміни мислення художника: вона полягала не в адекватному відображенні‚ а у виявленні його бачення світу Зароджується такий напрямок як абстракціонізм - зображення тільки крапок, ліній, площин, світлові плям, що відповідають настроям і почуттям художника замість чого-небудь реально існуючого(людей,предметів, пейзажів)5. Основні ідеї та напрямки в розвитку мистецтва.

Основоположниками абстракціонізму вважають: Василя Кандинського(перша повністю абстракта робота аквареллю)Казимира Малевича(«Чорний квадрат»)Піта Мондріана(«Композиція з червоним,синім,жовтим»Франтишека Купку(«Мадам Купка серед вертикалей» )Науково - технічний прогрес дав поштовх формуванню нових стильових напрямів у мистецтві : Супрематизм. Конструктивізм. Раціоналізм

Вони відкидали сенс життя, мистецтва як творчої діяльності, ідею художнього синтезу, навмисне її пародуючи. Він об'єднав у роки війни велику групу швейцарських митців, що займали агресивну антиестетичну позицію. Наприкінці війни та у перші повоєнні роки на зміну кубізму, футуризму й експресіонізму приходять нова – дадаїзм. Дадаїсти захоплювалися колажем, фотомонтажем, спорудженням механічних приладів, маскарадними діями і пропонували творчість без жодної мети відповідно до проявів суті життя.

Світової слави набула творчість каталонця Сальвадора Далі. На його картинах на відміну від картин абстракціоністів є предмети начебто знайомі, але інколи вони мають химерний вигляд і поєднані у незвичайній композиції, як це буває в нічних мареннях. У 30-ті роки вплив сюрреалізму поширився за межі Західної Європи, досягнувши Латинської Америки та ЯпоніїЦя течія незабаром змінилася новою - сюрреалізмом, що виник 1924 р. і розглядав світ як нагромадження парадоксів, кошмарів і соціального безумства.

Картини С. Далі "Постійність пам'яті" та "Палаюча жирафа" найбільш яскраво відображають цей напрям в образотворчому мистецтві, центром якого став Париж.

Екрани всього світу заполонила продукція голлівудських студій. Це були різні за жанрами, стилями й якістю фільми. Різноманітним було й їхнє спрямування: музично-розважальні, родинно-побутові, гостросоціальні. Кінематографічне мистецтво завойовувало все більше шанувальників в усьому світі і ставало найважливішим явищем суспільного життя.6. Театр і кіно

В Англії у 30-ті роки зароджується художньо-документальне кіно. В Японії великого поширення набули фільми, де оспівувалися звитяга самураїв, їхня готовність пожертвувати своїм життям за імператора, пропагувалися насильство і расова нетерпимість. У таких країнах, як Німеччина, Італія та Японія, аж до їхнього воєнного розгрому кіно було підпорядковано цілям фашистської шовіністичної пропаганди. У Німеччині та Італії широко демонструвалися "історичні" фільми, що фальсифікували дійсність та історію на догоду фашистським ідеологам.

Після закінчення Першої світової війни значно пожвавилося театральне життя в Західній Європі та США. В ньому поряд з модерністським "новаторством" виникло багато реалістичних напрямів. Макс Рейнгард. Бертольт Брехт. У театральному мистецтві Німеччини прогресивне значення мала творчість невтомного шукача, майстра яскравої виразності, режисера Макса Рейнгардта. Світове визнання здобула новаторська діяльність талановитого драматурга і режисера Б. Брехта. У Франції в 30-х роках дуже популярним став новаторський театр "Картель", що успадкував також кращі традиції минулого. Найталановитішим режисером цього театру був Шарль Дюллен, що усував з нього натуралізм і декадентські елементи.

Найвідомішими з них були К. Станіславський, що створив свою цілісну театральну систему, в якій кожен працівник театру знав свою роль, а також В. Немирович-Данченко, В. Мейерхольд, О. Таїров та ін. В Україні найбільш цікавим і талановитим режисером того часу був Лесь Курбас. У Радянському Союзі у 20-х роках працювало багато талановитих режисерів-новаторів. Костянтин Станіславський. Лесь Курбас

Німеччина: Музична культура Німеччини періоду Веймарської республіки була різноманітною за ідейно-естетичними напрямами. Плідно працювали найзначніші композитори Німеччини П. Хіндеміт, К. Вейль, що займали гуманістичні позиції у своїй творчості. Всесвітню славу здобули Берлінський філармонічний оркестр, Лейпцизький симфонічний оркестр, Дрезденська і Берлінська опери. СССР: Великою популярністю користувалися пісні композиторів І. Дунаєвського, О. Александрова, В. Соловйова-Сєдого та ін. Свої перші симфонії в 30-ті роки написали молоді композитори А. Хачатурян та Т. Хрєнніков.Ісаак Дунаєвський. Пауль Хіндеміт

Всесвітню славу здобули італійські майстри оперного мистецтва Е. Карузо, Т. Руффо, Б. Джильї, Т. Даль Монте, Ф. П. Тості та ін. Велику роль у світовій музичній культурі відігравали диригент А. Тосканіні, піаніст і композитор Ф. Бузоні. Дж. Маліп'єро і Р. Шценеті Музична культура Італії мала глибокі традиції та вважалася однією з провідних у світі. Енріко Карузо. Артуро Тосканіні

Збагачувалася музична культура Сполучених Штатів. Посилилося зацікавлення у вивченні національного фольклору, поширювалися стиль кантрі-мьюзик ("сільська музика"), негритянський фольклор, блюз. Незважаючи на індивідуальні творчі особливості цих композиторів, вони виражають американський національний стиль, якому притаманні більш вільне, ніж у Європі, ставлення до музичних традиційних форм, підвищений динамізм і загальна інтенсивність.

7. Архітектура. На початку XX ст. в архітектурі виникали нові напрямки. В Амстердамі (Нідерланди) у 1920-ті рр. було зведено чимало житлових будинків у стилі експресіонізму. Основну увагу майстри приділяли емоційній насиченості. Символом німецького експресіонізму стала «Вежа Ейнштейна» — будівля астрофізичної лабораторії архітектора Еріха Мендельсона. Одним із найвидатніших архітекторів цієї доби був Вальтер Гропіус, який заснував вищу школу будівництва й художнього конструювання «Баухауз» (1919—1932 рр.). Зведена за його проектом будівля школи з однойменною назвою стала символом нового стилю — конструктивізму. Вежа Ейнштейна

Наприкінці XIX ст. було відновлено проведення Олімпійських ігор. Змагання проходили з дев’яти видів спорту: боротьба, велоспорт, легка атлетика, плавання, спортивна гімнастика, стрільба, теніс, важка атлетика, фехтування. Із 1924 р. почали проводити регулярні ігри із зимових видів спорту. Із 1928 р. до участі в Олімпіаді були допущені жінки.8. Олімпійський рух і розвиток спорту. У 1920-ті рр. стрімко набирав поширення футбол, який нині є найпопулярнішим видом спорту. Із 1930 р. почали регулярно проводитися чемпіонати світу. Перший відбувся в Уругваї, де місцева команда стала чемпіоном. Особливістю розвитку спорту в міжвоєнні роки стало те, що він набував рис професійного. У 1917 р. у Канаді виникла перша професійна спортивна організація Національна хокейна ліга (НХЛ).