Культурне життя козацької України

Урок 6. Культурне життя козацької України

 

Мета : охарактеризувати стан розвитку української культури XVIII століття;  ознайомити учнів з основними  культурними діячами  вивченої епохи та їхніми здобутками; вдосконалювати вміння учнів самостійно працювати із текстом підручника, оцінювати інформацію історичних джерел,  визначати тривалість подій;  давати коротку характеристику історичним особам; виховувати  школярів у дусі патріотизму, розвивати в них інтерес до  історичного минулого власного народу та його культурних надбань.

Очікувані результати: після цього уроку учні повинні

Знати імена найвидатніших діячів козацької доби;

Вміти наводити приклади відомих культурних пам’яток цього часу;

 - стисло розповідати про діяльність Г. Сковороди, С. Величка  

 - давати власну оцінку діяльності історичних  діячів культури  

   даного  періоду

Тип уроку: засвоєння нових знань

Форма проведення: урок з використанням ІКТ та ігрових елементів

Методи  та форми організації навчальної діяльності учнів: евристична бесіда; ігри « Історичне лото», « Реставратор»,випереджаючі завдання,  метод «Незакінчені речення». 

Обладнання уроку:   Власов В. С., Данилевська О.М. Вступ до історії України / підручник для 5 класу/,  портрети основних культурних діячів цієї епохи; інтерактивна дошка;  ілюстрації до теми

 

Структура  уроку.

Слайд №1

Епіграф :

 

«Любов єднає, будує, творить, подібно до того, як ворожість руйнує».

Г. С. Сковорода.

Ι. Організація класу.

Вчитель: Сьогодні ми уявно перенесемося у добу козаків-лицарів, коли  «мовчали гармати», а самі українці творили, писали, будували чудові пам’ятки архітектури, видавали гарні книги, щоб усю свою мудрість, свій досвід передати нам, своїм нащадкам. Та перш ніж ми потрапимо у минуле, нам слід довести, що ми  маємо великий багаж знань про цю епоху.

ΙΙ. Актуалізація опорних знань учнів.

Вчитель: Демонстрацією наших знань стануть правильні рішення, відповіді при проведенні ігор.

1. Учням  пропонується гра «Історичне лото» (дати та події)(слайд №2)

Зміст гри полягає у тому, щоб правильно співставити картки із датами та подіями.(повністю зачитувати)

 

•                              Діти, а скажіть, будь ласка, що відбулося в 1750 рік?

(початок гетьманування К.Розумовського)

•                              А чим нам запам’ятався 1722 рік?

(Створення Малоросійської колегії) 

•                              А що ж трапилося 1775 року?

(Зруйнування Запорізької Січі)

•                              А яка ж подія відбулася 1727 рік?

(початок  гетьманування Данила Апостола)

•                              Що відбулося в 1764 році?

(скасування Катериною ІІ Гетьманства)

•                              Чим же увійшов 1667 рік в історію України?

(Андрусівська угода, поділ України на Ліво і Правобережну)

 

2. Учні виконують «Історичне лото» (люди та їхня діяльність)(слайд №3)

Завдання  полягає у тому, щоб спів ставити картки, не з датами та подіями, а з іменами історичних осіб та найважливіші факти їхньої діяльності.

 

•         Діти, а скажіть будь ласка, чим же запам’яталася нам  Катерина ІІ?

(Російська імператриця, за наказом якої скасовано Гетьманщину)

•                   А що нам відомо про Петра Калнишевського?

( Останній кошовий Запорізької Січі)

•                   Що пов’язано з діяльністю Івана Мазепи?

(гетьман, що здійснив спробу визволити Україну з-під влади Москви)

•                   Що нам відомо про Кирила Розумовського?

(останній гетьман України)

•                   А чим же увійшов історію Петро І?
  (російський цар, за наказом якого було зруйновано Запорізьку Січ, Батурин)

3. Завдання №3 учні  виконують роль «реставратора» пошкодженого тексту, добираючи слова із довідки. (слайд 4)

Гра «Реставратор».

У даному випадку перед вами  пошкоджений історичний документ, який потрібно поновити, використовуючи слова для довідки.

Зараз ви у групах заповните документ, а потім ми перенесемо його на нашу дошку.(учні виконують завдання у групі)

 

Оцінювання  рівня підготовки учнів до уроку.

ΙΙΙ .Оголошення теми та вивчення нового матеріалу.

 Мотивація навчальної діяльності учнів:

Вчитель:  Сьогодні ми з’ясуємо, яку спадщину залишили  по собі люди, які жили у 17-18 ст? Наскільки вагомим був їхній внесок  в українську культуру.?

А зараз запишемо у зошити тему уроку та план нового матеріалу.  (слайд 5,6)

План.

1. Умови розвитку української культури
2. Розвиток освіти. Братські школи. Києво-Могилянський колегіум (академія)
3. Митрополит Петро Могила
4. Козацький літописець – Самійло Величко
5.     Мандрівний філософ, Григорій Сковорода.

Діти, як ви вважаєте  що таке культура?

Перегляд слайдів № 7,8,9 (запис у зошит)

1. Умови розвитку української культури (слайд 10)

Буремна козацька доба народжувала не тільки видатних гетьманів, відважних полководців, мудрих дипломатів, воїнів , а й учених, письменників, композиторів, малярів, архітекторів. Їх талант примножував славу України. Відродження української державності сприяло духовному піднесенню українського народу. До того ж українські гетьмани усіляко підтримували культурний розвиток України. Важливим досягненням цієї доби стала широка грамотність населення.

Та розвиток української культури не влаштовував її поневолювачів. Польща та Росія намагалися різними заборонами знищити самобутність української культури, а її діячів поставити собі на службу. Поки українська державність існувала хоча б у якійсь формі, вона перешкоджала духовному підкоренню українців. Та після знищення Гетьманщини і Запорізької Січі починається поступовий занепад української культури, поглинення її російською.

У розвитку української культури 18 ст. тісно переплелися явища, що сприяли і гальмували її розвиток. З одного боку, українські митці створюють шедеври архітектури, малярства, літератури, музики, з іншого, в Україні закриваються навчальні заклади, забороняються друкування українських книжок. Ганебним явищем тогочасної дійсності стало те, що талановиті українські діячі, полишаючи рідні землі, змушені були йти на службу до російських царів. Українські селяни й козаки знов потрапляють до панської неволі.

 

  Ось знайшла уривок  вірша, який , на мою думку,  є доказом тієї дійсності

 Слайд 11

Зле у світі, зле чувати.

Тепер правди не видати,

Тепер правду б’ють, карають,

А неправду величають…

Тепер правда хліба просить,

А  неправда срібло носить…

Тепер правда є в болоті,

А неправда ходить в золоті

 

Українська культура XVIIIст. поступово набуває світського характеру, тобто звільняється від опіки церкви. Поширеним стає художньо-мистецький стиль бароко. Запозичений у Європі, на українських землях він набув виразного українського забарвлення й отримав назву «козацьке бароко». (Слайд 12)

Для цього стилю характерні такі риси, як підкреслена урочистість, пишна і вишукана декоративність, інтерес до людських почуттів та громадських вчинків.

Слайд 13

2.            Розвиток освіти. Братські школи. Києво-Могилянський колегіум (академія)

Так ми дізналися про умови розвитку української культури, а зараз дізнаємося якою ж була освіту за козацьких часів

 

Колективна робота за підручником

Коментоване читання оповідання з підручника «Коли мовчали гармати» ст.130 ( перший абзац)

 

 А зараз попрацюємо з історичним джерелом 

Слайд - 14 

Прочитати уривок з історичного джерела й дати відповідь на запитання.

«Сідати кожен має на своєму певному місці, визначеному за його успіхи: котрий більше знає, сидіти буде на першому місці, хай би й найубогішим був; котрий менше знати буде, має сидіти на гіршому місці. Багатий над убогим в школі нічим не має бути вищий, тільки самою наукою... Учитель повинен вчити і любити всіх дітей однаково, як синів багатих, так і сиріт убогих, і які ходять по вулиці, милостиню просячи, кожен по своїй силі навчатися може» ( Зі статуту братських шкіл).

 

• Порівняйте сформульовані в уривкові правила шкільного життя із сучасними: що віджило, а що не втратило свого значення й нині

 

Що віджило:

• Учні які мають гарні знання повинні сидіти на першому місці, а ті які мають гірші знання повинні сидіти на гірших місцях;

Спільне:

• Учитель повинен вчити і любити всіх дітей однаково, без винятків;
• Всі діти вчаться, не зважаючи на своє положення;
• В кожного повинно бути своє місце

 

Продовження коментованого читання оповідання з підручника «Коли мовчали гармати» ст.130 ( другий абзац) + слайд №15

 

Ось перед вами макет Київської колегії (академії)

 

Запитання

1.          Як називалися школи  в ті часи?

(братськими)

2.          В якому місті з’явилася?

(Львів)

3.          В якому році?

(1586)

4. Чи для всіх була досяжною?

(Мережа братських шкіл зробила освіту досяжною для багатьох українців, адже  братські школи були як для заможних дітей, так і для бідних)

4.          Коли було засновано Київську колегію?

(у 1632 році було засновано Київську колегію)

5.          Чому Київську колегію згодом називали академією?

(бо вона надавала вищу освіту та була подібною до європейських університетів)

6.          Хто був її засновником?

(засновником Київської колегії був Петро Могила) 

Слайд № 16

Так і зараз ми дізнаємося  про засновника Київської колегії – митрополита Київського Петра Могили

3. Митрополит Петро Могила

Петро Могила походив із роду молдавського господаря. Йому судилося відродити і реформувати Українську православну церкву.

Випереджальне завдання

Розповідь учня про життя П. Могили

Петро Могила

Як вважають дослідники, освіту здобув у Львівській  братській школі, а згодом у празькому університеті. Він служив у польському війську. Брав участь у битві під Хотином. У 1620 р. Петро Могила підстригся в ченці Києво-Печерського монастиря і присвятив все своє життя служінню Богу і церкві.

У 1632 р. Петро Могила став митрополитом. Йому вдалося  домогтися від польського короля визнання Української православної церкви й повернення їй багатьох храмів, зокрема Софії Київської. Після цього Петро Могила рішуче взявся за реформування церковного життя.

Так, у 1632 р. ним був заснований Києво-Печерський колегіум (академію). Українська православна церква стала на рівних конкурувати з католицькою церквою.

 

 

4. Козацький літописець – Самійло Величко

Також ми дізнаємося про життя козацького літописця Самійла Величка

Слайд № 17

Коментоване читання ст.132

Випереджальне завдання

Розповідь учня про життя Самійла Величка

 

5. Григорій Сковорода

Слайд №18

А зараз я розповім  про діяльність Григорія Сковороди

 

Найвизначнішим українським діячем 18 ст. був Григорій Сковорода (1722-1794) – філософ, гуманіст, просвітитель, поет, педагог, музикант.

Народився Г. Сковорода в сім’ї бідного козака на Полтавщині. У 12 річному віці він вступив до Києво-Могилянської академії. Студент  Сковорода володів неабиякими музичними здібностями. Із класу філософії його взяли до придворної хорової капели у Петербурзі. Дворічне перебування у столиці спричинило перерву у навчанні.

Завершивши навчання, Сковорода вирушає до православної церкви в угорському місті Токай і, користуючись цією нагодою, відвідує Буду і Пешт, Пресбург (нині Братислава), Відень, Венецію, Флоренцію і, можливо, Рим.  Опанувавши латинську, грецьку, польську, німецьку й церковнослов’янську  мови, він мав можливість читати філософські твори стародавніх і сучасних авторів.

Після повернення в Україну Сковорода протягом 15 років приватно вчителює, викладає з перервами у Переяславському та Харківському колегіумах. Постійний тиск з боку представників церкви змушував його залишати викладання. У ці роки Григорій у пошуках істини і правди побував у Москві, обійшов всю Слобожанщину.

Звільнений з посади у 1769 р. Сковорода втратив можливість займатися педагогічною діяльністю. Наступні 25 років він вів мандрівне життя, проповідуючи свої ідеї  і світогляд. Під час цих мандрівок він складав твори, які сам переписував і дарував друзям і знайомим.

Помираючи в селі Пан-Іванівці (нині с. Сковородинівка) на Харківщині, філософ заповів викарбувати на своїй могилі: «Світ ловив мене, та не спіймав».

  Слайд № 19

Григорій Сковорода про головну мету філософії

Головна мета життя людського, голова діл людських є дух людини, думки, серця. Кожен має  свою мету в житті; але не кожен головну мету… Один піклується про черево життя, себто всі діла свої скеровує, щоб дати життя череву; … інший – одягам й подібним бездушним речам; філософія, або любов до мудрості, скеровує усе коло діл своїх до тієї мети, щоб дати життя духу нашому, благородство – серцю. Світлість думкам, яко голові всього. Коли дух людини веселий, думки спокійні, серце мирне, - то й усе світле, щасливе, блаженне. Оце і є філософія.

 

Запитання

1.         Що на вашу думку хотів сказати  Г. Сковорода в цім тексті?

 

 

 

У філософських роздумах Г. Сковорода велику увагу приділяв тому, як людина може стати щасливою. На його думку, для цього потрібно пізнати самого себе і займатися у житті тим, що людині природно. Одним із головним джерел творчості Сковороди була українська дійсність другої половини 18 ст. ймовірно саме тому філософ твердив, що найвищим досягненням людини є свобода і треба за будь-яку ціну забезпечувати особисту незалежність. Це переконання спричинило різке засудження тих, хто пригноблював українських селян.

Вихід з існуючого становища філософ убачав не в активній боротьбі, а в униканні ненависного світу зла, розуміючи під цим прагнення до непотрібного збагачення і пригноблення інших.

 

Велику роль у подоланні існуючого зла, на думку Сковороди, могла відіграти освіта. Просвітитель вірив у безмежні можливості людського розуму. «Не розум від книжок, - твердив він, - а книжки від розуму».

 

 ΙV. Закріплення вивченого матеріалу.

Слайд 20

Даний етап уроку проходить у вигляді  виконання вправи «Незакінчені речення». Речення виголошуються вчителем, а учні їх завершують.

 

Зараз я буду виголошувати речення, а ви, діти,  повинні закінчити їх.

1. Сукупність матеріальних  та духовних цінностей, створених людиною - ……………….

(культура)

2. Матеріальні цінності –  це різноманітні …….(споруди, знаряддя праці, речі)
3. Духовні цінності –  це пам'ятки …….(літератури, малярства, музики)
4. У козацькі часи освіту на Україні здобували у  ……. ……… . (братських школах)
5. Тут вивчали ……., ….., ….., ……. .

(початкову освіту, арифметику, іноземні мови)

6. Вищим навчальним закладом України того часу була ….. -….. .

(Київська колегія)

7. А заснував її………………………………..

(Петро Могила)

8. Слави найвідомішого літописця того часу зажив ….. …… .

(Самійло Величко)

9. Найбільш освіченою людиною України 18 ст. вважають  ….. …….. .

(Григорій Сковорода)

 

      V. Підсумки уроку

Слайд 21

У 16-першій половині 17 ст. українська культура досягла вагомих успіхів незважаючи на складні умови, у яких їй довелось розвиватися: національне поневолення, полонізація, покатоличення українського народу, постійні війни. Важливим надбанням цього періоду стали пам’ятки архітектури, твори іконопису й образотворчого мистецтва, рукописні й друковані книги, навчальні заклади тощо.

Створення Української козацької держави сприяло й розквіту української культури. У цей період з’явилося чимало поетів, письменників, музикантів, композиторів, художників, архітекторів, учених, які своєю творчістю примножували славу України.

Проте занепад і знищення української козацької держави негативно позначилося на розвитку української культури.

VІ. Домашнє завдання.

Слайд 22

Обов’язкове:

• Опрацювати § 17. 
• Повторити вивчене з теми «Козацька Україна» і  підготуватися до уроку - КВК