"Культурне життя поляків, німців, євреїв на території України у ХІХ ст. Used to для опису минулих подій"

Бінарний урок(історія+англійська)Культурне життя поляків, німців, євреїв на території України у XIX ст. Past events with “used to-would”Підготували вчителі: Г. Підгребельна. М. Карфут

Українська культура XIX століття У кінці XVIII століття територія України була розділена між Австрійською (увійшло 20 % площі) і Російською (80 %) імперіями. До цього часу завершилася ліквідація української державності. В обох імперіях розгалужений бюрократичний апарат повністю контролював всі сторони життя суспільства. Вживання української мовизберігається виключно у народному середовищі. Тобто на кінець XVIII—XIX століть у розвитку української культури склалася кризова, критична ситуація.

What are the names of the regions we are going to talk about in today’s lesson?1)The historical homeland of this region is town Chernivtsi.2) The name of this land is related to the Carpathian mountains.3) This historical region was named after Halych – the capital city. Zakarpattia. Halychyna. Bukovyna

●  На розвиток української культури наприкінці ХVІІІ — у першій половині XIX ст. впливало кілька чинників:1. відсутність власної державності та спрямування імперської політики на асиміляцію українців. У Наддніпрянщині — це русифікація населення, на західноукраїнських землях — полонізація в Галичині, румунізація на Буковині, мадяризація (мадярами називали угорців) на Закарпатті.2. Проникнення капіталістичних рис в економіку, промисловий переворот зумовили зростання потреби у кваліфікованих кадрах для виробництва, відтак держава, а також підприємці, землевласники вкладали кошти в розвиток освіти і науки.3. Важливим фактором культурного процесу стало українське національне відродження. На ґрунті патріотичних почуттів виник особливий інтерес до історії козацької України і, як результат, поступово сформувалась українська національна ідея, тобто українці почали усвідомлювати себе, як окремий народ із власною історією, своїми політичними, економічними та культурними запитами, власним поглядом на майбутнє України.4. Водночас українське суспільство було поліетнічним: складалось із представників різних етносів. Отож, українська культура розвивалася на основі українських традицій, носієм яких був український народ, і надбань у царині культури представників українського та багатьох інших народів, котрі населяли українські землі. Тобто вона була полікультурною.

Поляки в Україні XIX ст. Наприкінці XVIII ст. в усій Правобережній Україні налічувалось близько 350 тис. поляків. У цей період вони становили більшість серед пануючої поміщицької верхівки, католицького духовенства, службовців і меншою мірою — серед «чиншевої шляхти», міщан і селян. Поляки брали участь і у військово-землеробській колонізації Півдня України, заснували ряд селищ у складі поселенців козацького полку. Відчутного удару зазнало польське населення України після поразки повстання 1830—1831 рр. Царський уряд конфіскував маєтки польських поміщиків — учасників повстанського руху. Було вжито ряд репресивних заходів до польської освіти та культури. Таким чином у 30—40-х рр. XIX ст. поляки на правобережжі з панівної нації перетворилися на соціально пригнічений етнос, який у подальшому помітно зменшився кількістю. Водночас чимало поляків, що втратили маєтки, поселилися у Києві, Одесі, Харкові, Миколаєві та ін. За переписом 1897 року їх кількість становила 1,6 % населення України (без західних земель).

Розселення поляків за даними перепису 1897-1900 рр.

Історична довідка У Львові діяло кілька польських культурних осередків. До найважливіших з них належав Національний Заклад дім Оссолінських (Оссолінеум), відкритий 4 червня 1817р., що мав багату публічну бібліотеку з рукописами й книжковими виданнями, художні збірки (картини, скульптура, нумізматика тощо) та вів науково-дослідну і видавничу діяльність (від 1878 р. видавав головним чином підручники, а від 1919р., маючи виключне у Польщі право, - твори класиків польської художньої літератури).

Теперішній Львівський національний університет імені Івана Франка був заснований на базі єзуїтської колегії у Львові, якій польський король Ян ІІ Казимир 20 січня 1661 року надав гідність академії і титул університету з правом викладання університетських дисциплін.  Після входження Галичини до складу Австрійської імперії 1773 року орден єзуїтів було ліквідовано, а університет закрито. Заклад відновив свою діяльність відповідно до урядового розпорядження 1784 року, як Йосифінський університет у Львові.

Зи́гмунт Флоре́нтій Врубле́вський (28 жовтня 1845 — 16 квітня 1888) — польський фізик, член Польської АН (1880). Навчався в Київському університеті. За участь у Польському повстанні 1863 був засланий до Сибіру, де перебував до 1869. У 1874 був вибраний асистентом по кафедрі фізики в Мюнхенському університеті, а в 1875 перейшов на таку ж посаду в Страсбурзі. Професор Ягеллонського університету в Кракові (1882). Помер у 1888 через отримані опіки у своїй лабораторії.

Завдання : На основі переліку об’єднань поляків у Східній Галичині у ХІХ ст. зазначте (за поданим прикладом), які елементи культури польська спільнота активно розвивала в Україні. Випишіть їх назви за поданими галузями: Освіта наука мистецтво література мораль політика релігія. Польське Педагогічне Товариство ( 1868), Польське Природниче Товариство ім. Коперника у Львові ( 1868), Політехнічне Товариство (1877), що з 1883 р. видавало "Часопісмо Технічне", Товариство Народної Освіти (1880), Товариство Вчителів Вищих Шкіл (1884), Літературне Товариство ім. Адама Міцкєвича у Львові (1886), що з 1887 р. видавало "Памєнтнік Літерацкі", Товариство Прихильників Освіти (1890), Товариство Вчителів Народних Шкіл міста Львова (1890), Товариство Польських Журналістів (1893), Товариство Народної Освіти (1897), Спілка Польських Художників (1899, а від 1866/67 р. існувало також Товариство Красних Мистецтв), Спілка Польських Художників (1899), Народний Університет ім. Адама Міцкєвича (1899), Польське філософське Товариство (1903, а від 1886 р. – Польське Історичне Товариство, що видавало "Квартальнік Гісторични"), 1834 р.- "Союз польських карбонаріїв", в 1835 р. - "Товариство польського народу", Польський Національний Комітет. 

Used to – would If we say something used to happen we are talking about repeated events or actions in the past, usually things that happened a long time ago and are now finished. To express this we can use either used to or would.

People used to travel on horseback. People would travel on horseback. People used to send letters with pigeons. People would send letters with pigeons.

{5 C22544 A-7 EE6-4342-B048-85 BDC9 FD1 C3 A}Fact of Fake? The Polish used to/didn’t use to…- make up more than 20% of population in Halychyna.- manage all aspects of cultural and political life.- be dominant and ruling party of the Parliament.- speak the Ukrainian language.- develop education, science, art, literature and religion in Eastern Halychyna.- build universities, art galleries, museums and cathedrals.- establish their own settlements.- own large land areas.

Євреї західної України. У XVIII-XIX століття відбувся стрімкий зріст населення серед євреїв — швидший, аніж серед інших етнічних груп у Львові. Декількох вулиць у середмісті перестало вистачати для громади і межі дільниці розширили. Важливим трансформаційним моментом стало приєднання Львова у складі Галичини до Австрійської імперії та інтенсивні спроби її правителів інтегрувати євреїв у суспільство. Однією з таких спроб був дозвіл Йозефа ІІ, який в дусі просвіченого абсолютизму розширював політичні права євреїв Галичини, перетворюючи їх на громадян імперії, але водночас обмежував їх економічні заняття, такі як оренда.   На території східної Галичини під час її приєднання до Австрії у 1773 р. мешкало 151 тис. євреїв (бл. 10 % населення), переважно у шляхетських та магнатських містечках. На території Буковини у 1821 р. жили 7 тис. євреїв, у 1857 р. — 25 тис. (8 % населення). У Північній Буковині основними місцями проживання євреїв були: Чернівці, а також містечка Садагора та Вижниця. На Закарпатті євреї мешкали переважно у містах Мукачеве та Ужгород.

Культурна спадщина. Синагога Золота Роза у Львові.

Єврейський квартал у Львові.

Хоральна  синагога у Дрогобичі, одна з найбільших синагог у Європі

{5 C22544 A-7 EE6-4342-B048-85 BDC9 FD1 C3 A}Fact of Fake?Jewish people used to/didn’t use to …live in Ternopil, Brody, Zhovkva.work in trade and own financial organizations.be self employed in their family business.have oil business in Drohobych and Boryslav. be mostly country residents. Educate their children in Vienna to become doctors or lawyers.rent windmills and bakeries.

Німецькі Поселення

Німці західної України XIX ст. відкрило нову сторінку в історії німецького переселення на територію України, переважно на Буковину, Волинь та Північне Причорномор’я. Здебільшого вони утворювали суцільні поселенські острови, які згодом перетворювалися на німецькі національні райони та округи. Німецькі переселенці, користуючись значними правами і привілеями, фактично стояли одноосібно від місцевої влади. Важливим було значення колонізації у тому, що завдяки їй стали поширюватися нові інтенсивні технології вирощування зе­рнових, нові сільськогосподарські культури, агротехнічні нововведення. Але позитивні результати цього процесу були не тільки в еконо­мічній сфері. В галузі освіти німці також дали безперечно гарний приклад місцевому населенню, вважаючи будівництво школи (утри­мання її та вчителя) та громадських споруд, взаємодопомогу першочерговою справою громади. Саме самодостатність громади, її незалежність від місцевої влади були зразком для українського населення.

{5 C22544 A-7 EE6-4342-B048-85 BDC9 FD1 C3 A}Fact or Fake? Germans used to/didn’t use to … call their settlements colonies.develop the salt and logging industries.live mostly in rural areas.be a closed community with their own way of thinking, customs and forms of authority.maintain and finance community schools and public buildings.have rent-free land and no taxes.grow crops according to old methods.

Чи міг бути Чернівецький університет центром національного відродження на Буковині для українців? Чому?

Найбільші етнічні групи. Галичина. Буковина. Закарпаття. Позначення. Частки українців та етнічних меншин у структурі населення Західної України у 1851 р., %Українці50,138,045,1 Поляки40,9--Євреї6,93,18,5 Німці2,06,8-Румуни-48,510,6 Угорці--26,6

Завдання : На основі таблиці «Частки населення етнічних меншин на територіях Західної України у першій половині ХІХ ст.» побудувати кругові діаграми. Галичина Буковина Закарпаття

Assignment. Analyze the results from the diagram: In what part of Ukraine Polish population dominated? In what part of Ukraine the Jewish population dominated? In what part of Ukraine ethnic Germans dominated? In what part of Ukraine the fraction of ethnic minorities outnumbered Ukrainians? 

Завдання: Розгляньте запропоновані фото. Яке місто українське, а яке польське ? Який висновок ви можете зробити?1 2.

Гра – «Походження прізвищ»Францішек Буяк. Вільгельм Фельдман. Йосиф КушплерІван Крип’якевичІван Кривецький. Даниїл ЛяхманІоан Альбеску. Констянтин Антонеску

Домашнє завдання. Домашнє завдання (с.184- 189 тезовий конспект)Міні - проєкт «Українські землі у складі Австро-Угорщини»Make 10 sentences about your past habits.