"Купальські вогні" (сценарій фольклорно-літературної композиції)
Сценарій фольклорно-літературної композиції
“КУПАЛЬСЬКІ ВОГНІ”
Автор віршів до сценарію — Марія Демків,
вчитель музичного мистецтва Жовківської ЗОШ №1 І-ІІІ ст.
Пісні народні, в обробці Я. Ященка.
Мета і завдання заходу:
Цікава і многогранна наша українська культура. Вона сягає своїми коренями в далеку давнину і не перестає дивувати непересічними мелодіями і обрядами. Наші предки-українці ще в дохристиянські часи мали звичай святкувати день літнього сонцестояння, свято Купала, яке супроводжувалося іграми, піснями, забавами, пусканням віночків на воду, шуканням в лісі магічної квітки-цвіту папороті. І, хоч звичай був язичницьким, він міцно зберігався навіть в християнській Україні аж до ХІХ століття.
Відомий факт, що святкування Купала свого часу справило неабияке враження на маленького Миколу Лисенка, майбутнього композитора, класика української музики, що в дитинстві любив багато часу проводив із сільськими дітьми і вбирав, «як губка», народну пісню, рідну культуру, підбирав улюблені наспіви на фортепіано. Без сумніву, саме ці дитячі забави і спогади мали величезне значення для подальшої долі композитора.
Сьогодні святкування купала вже не має того міфологічного, магічного ритуального значення, як в дохристиянські часи, це просто цікаве театралізоване музичне дійство, багате на мелодійні народні пісні та ігри для молоді.
Завдання і мета заходу:
- дослідження і вивчення народних звичаїв та обрядів;
- популяризація українських народних пісень;
- розвиток вокальних і творчих здібностей школярів;
- розвиток акторських вмінь і навичок учнів;
- вміння тримати себе перед аудиторією, вдосконалення сценічної поведінки;
Дійові особи: Ведуча (супроводжує розповіддю все, що відбувається на сцені);
дівчата, одягнені в українські костюми;
хлопці в українських костюмах;
хлопець-відьмак;
Купало (хлопець, одягнений в костюм князя купала).
Котигорошко.
Декорації : вогнище (червоний ліхтар, захований в дерев’яні поліна),
дерево-Марена,
фанерні або картонні макети дерев (ніби на околиці лісу),
віночки,
макет річечки( вузька тканина блакитного чи синього кольору)
Усі пісні супроводжуються танцювальними композиціями – інсценізацією пісень, старовинного обряду купальської ночі.
Хід заходу:
(Виходять дівчата під музику і водять хоровод біля дерева Марени):
Пісня “Кругом Мареноньки ходили дівоньки”
( після пісні дівчата сідають біля дерева і плетуть віночки, розмовляють тихо між собою )
Ведуча:Ще в Передкиївській Русі, коли слов’янські племена
Були Язичницької віри, обожнювали стихійні сили,
Та різні явища природи – був звичай в нашого народу:
У літній день, вечірню пору святкують молоді Купала –
Свято одруження, кохання, веселі ігри і забави.
Закохані за руки брались, і ніжністю своїх долонь
Скріпляли так своє кохання, стрибаючи через вогонь.
Дівчата плели вінки з квітів, найкращих квітів в чистім полі,
І з щемом у ріку кидали, гадаючи на свою долю.
Юнак 1: Гей, підходьте, парубки, не минайте,
І на доленьку свою погадайте!
Дівчина 1: Якщо доленьку щасливу хочеш мати –
Через вогнище наважуйся стрибати!
Юнак 2: Щоб кохання розцвіло диво-силою -
То стрибай через вогонь тай із милою!
Ведуча: Видовище справді прекрасне – ось запалало багаття,
Пісня луною дзвеніла, пахло у річці латаття.
Молодь за руки взялася і місяць світив срібно-білий,
Навколо вогню понеслася – .........сорочки й вінки мерехтіли.
(Підчас пісні хлопці з дівчатами (тримаючись за руки) стрибають по черзі через вогонь.)
Пісня “Купала на Йвана, на Купала нічка мала”.
Ведуча: Купальські свята – це легенда, історія і сподівання,
Тисячоліттями сплелися релігія, міфи й кохання,
Язичництво і християнство – міцно у побуті народу
Тримається і передається із року в рік, з роду до роду.
І в цьому вогненному світлі реальність здавалася казкою,
І музика дивна, чарівна рікою лилася хвилястою.
Дівчата здавались русалками, а парубки – козаками,
В казковому просторі неслись на крилах пісень між зірками,
І папороть чарами молодощів і цвітом своїм наповняла
І душу і серце закоханим всім, і в Купальські вогні стрибали.
Дівчина 2: Нумо, хлопці та дівчата, тай до річечки підемо,
Хороводи біля річки тай веселі заведемо!
Хороводи заведемо і таночки,
І на бистрі хвилі пустимо віночки!
( хлопці і дівчата, жартуючи, підходять до «річки»(її макету) і, по черзі пускаючи віночки, промовляють слова….)
Дівчина 3: Ой, пускаю я вінок на водиченьку,
Щоби завжди рум’яніло моє личенько…. (кладе віночок у «річку»)
Дівчина 4: Ой, пустила я віночок тай по хвиленьках,
Щоби сватався до мене мій миленький! (кладе віночок у «річку»)
(хлопці починають жартувати з дівчатами, виловлюють віночки із річки та залицяються до дівчат, дівчата намагаються забрати свої віночки)
Дівчина 5: Не жартуйте, парубки, не пустуйте,
Краще з нами в хороводах потанцюйте!
Дівчина 6: Хто найкраще з парубків затанцює –
Той мене у біле личко поцілує!
Дівчина 5: Хто у сині мої очі щиро гляне –
Може, любим нареченим мені стане!
( починає звучати музика, дівчата і хлопці ведуть хоровод, співаючи)
Пісня-хоровод “Ой, на Івана, ой, на Купала, ой на Купала на Йвана”.
Ведуча: Здавалось, повітря напоєне святковим і радісним хмелем,
І настрій незвично веселий, передчуття з ніжним щемом.
Щось особливе й значуще у ніч на Івана Купала
В кожній душі відбувалось, кожні серця чарувало.
( з’являється «нечиста сила» - відьмак, чортик, лісовик, вони бігають і лякають дівчат)
Відьмак: Що за галас, шум нестерпний?
Зізнавайтеся відверто!
Що святкуєте, невдахи?
Чом в очах не бачу страху?
І чому не запросили
Нас, лиху нечисту силу?
Я – Відьмак! Кого з дівчат тут залоскочу –
Того буду я лякати вже щоночі!
Щоб утратили вони сон і спокій,
Голова нехай болить вас, спина й боки!... (лякає дівчат)
Котигорошко: Згинь, нечистий і лукавий Відьмаче!
За тобою булава моя плаче!
Я здійму із тебе шкуру, поганий!
Й натягну на барабан, на тамтами! (проганяє нечисту силу)
Пісня “На Верховині зіроньки сяють” (купальські вогні)
Купало: Вечір добрий! Чи тут всі мене чекали?
Я – князь Літа і Любові, я – Купало!
Всі таємні почуття я ваші знаю,
На кохання, на любов благословляю!
Та спочатку ось цим лісом поблукайте,
Квітку папороті дивну відшукайте.
Хто її раз в житті хоч побачить –
Вже ніколи не сумує, не плаче.
Хто її раз в житті хоч торкнеться –
Тому доля щаслива всміхнеться.
Ну, а ті, що вже знайшли своє кохання,
То продовжуйте купальські святкування.
Хай панує щирість, радість поміж вами,
Звеселіть мене і танцями, й піснями!
( починає звучати здалеку мелодія заключної пісні, і дівчина говорить заключне слово, тоді музика звучить гучніше, дівчата ведуть хоровод)
Дівчина: Купальські свята – це легенда, історія і сподівання,
Тисячоліттями сплелися релігія, міфи й кохання,
Язичництво і християнство – міцно у побуті народу
Тримається й передається із року в рік, з роду до роду.
Пісня “А вже над плесом гаснуть вогні” (купальська ніч)
Слова пісень до сценарію "Купальська ніч"
- Кругом Мариноньки ходили дівоньки.
Кругом Мариноньки ходили дівоньки, стороною дощик іде.
Стороною, та ще й на мою роженьку червону / 2 р.
Сьогодні Івана, а завтра Купала, рано-вранці сонце зійшло.
Стороною, та й на мій барвіночок зелений.
Ой на морі хвиля, при долині роса, стороною дощик іде,
Рано-вранці та й на мою роженьку червону.
- Купала на Йвана, на Купала нічка мала.
- На Купала нічка мала, Купала на Йван
Купала, на Йвана, Купала, на Йвана, - приспів –
- На Калину роса впала, в нас на вулиці Купала.
Купала, на Йвана, Купала, на Йвана.
- Пішли дівки по ягідки, молодші по суниці.
Купала, на Йвана, Купала, на Йвана.
- Усі дівки назбирали, молода Маринка заблукала.
Купала, на Йвана, Купала, на Йвана.
- Гайда, дівки по лісочку, чи не знайдем Мариночку.
Купала, на Йвана, Купала, на Йвана.
- А вже над плесом гаснуть вогні (Купальська ніч)
1. А вже над плесом гаснуть вогні і замовка весела річ,
І буйні лози й верби сумні оповива таємна ніч.
І гори над Дніпром (понад Дніпром) заснули тихим сном,
І буйні лози й верби сумні оповива таємна ніч.
Купала на Йвана де ти, моя кохана?
І буйні лози й верби сумні оповива таємна ніч.
2. І лиш єдиний вогник ясний ще мерехтить край бережка
І хтось блукає в тиші німій, і мов сльоза бринить ріка.
І гори над Дніпром (понад Дніпром) заснули мирним сном,
І хтось блукає в тиші німій, і мов сльоза, бринить ріка
Купала, на Йвана, ждать тебе, моя кохана!
І хтось блукає в тиші німій, і мов сльоза, бринить ріка.
- На Верховині зіроньки сяють (Купальські вогні)
1. На Верховині зіроньки сяють, на полонині музики грають
А на Івана та й на Купала дивна робітонька там запалала.
2. Гори, собітко, понад горою, пущу я квітку ген за водою,
А на Івана та й на Купала ніченька ясная чарами грала.
3. Плинь, мій віночку, де бистра хвиля, може до року буде весілля.
А на Івана та й на Купала дівчина милого свого шукала.
4. На Верховині зіронька ясна, на полонині собітка згасла.
А на Івана та й на Купала дівчина легеня причарувала.
1
про публікацію авторської розробки
Додати розробку