Курсова робота "Формування здоров'язберігаючих компетентностей учнів на уроках фізики"

Міністерство освіти і науки України

Комунальний заклад "Житомирський обласний інститут післядипломної педагогічної освіти" Житомирської обласної ради

Кафедра методики викладання навчальних предметів

Випускна робота

"Формування здоров'язберігаючих компетентностей учнів на уроках фізики"

              Виконала

                                               Степнова Ірина Степанівна

                                                                  слухачка курсів підвищення кваліфікації

                                                   вчителів фізики та математики,

                                           ІІ кваліфікаційна категорія,

                                               учитель математики та фізики

                                               Луківська ЗОШ І-ІІІ ступенів,

                                     Житомирського району,

                                  Житомирської області

                                                       кваліфікація за дипломом  учитель

                                 фізики та  математики 

                              проходження курсів

                                                            з  « 26 »  лютого по « 22 червня 2018р

                               моб. тел. 0976915063

Житомир - 2018 р.

Зміст

І. Вступ.

          В народі кажуть "Або ви турбуєтесь про своє здоров’я, або воно потурбує вас."

         В  сучасному середовищі новітніх інтерактивних технологій, поняття здоров’я та розвиток  здорових дітей посідає майже останнє місце.  

       Від здоров’я дитини (фізичного , соціального , психічного) залежить те , яким членом суспільства вона стане , як ставитиметься до своїх близьких , чи вболіватиме за те , що відбувається в сучасному суспільстві.

       За даними  досліджень останніх років лише 10% випускників  шкіл можна вважати здоровими. Частину вини за ці показники покладається на школу. Таке становище  визначає необхідність активного застосування здоров'язберігаючих технологій у навчанні.

Зокрема освітній процес являється чинником формування у дітей відповідального ставлення до власного здоров’я і здоров’я інших людей як до найвищих суспільних та індивідуальних цінностей. Збереження і зміцнення здоров’я молодого покоління – найважливіша функція шкільної освіти. На законодавчому рівні вона закріплена законами України «Про освіту», «Про загальну середню освіту».

Перед сучасним вчителем постає проблема у створенні певних умов, які б з одного боку, через реалізацію оздоровчої функції освіти дали змогу оптимізувати розвиток життєвих компетентностей, природних нахилів, творчого потенціалу кожної дитини та допомогли їй стати творцем свого життя, а з іншого боку – дозволили б вийти зі стін школи зі свідомим ціннісним ставленням до власного здоров’я, як першочергової умови формування та реалізації життєвих компетентностей.

Актуальність роботи визначається протиріччями між – соціальними вимогами суспільства на збереження, удосконалення здоров’я підростаючого покоління і недостатньою підготовкою учнів, між необхідністю формування здоров’язберігаючої компетентності на уроці та недостатньою реалізацією ідеї здоров’язбереження учнів на практиці сучасної освіти.

Мета роботи: поглиблення та поширення знань про розвиток здоров’язберігаючої компетентності учнів з метою реалізації під час уроку та позаурочний час.

Завдання роботи:

1. Розглянути поняття здоров’язберігаючої компетентності, висвітлити засоби впровадження.

2.         Розробити систему заходів роботи з фізики, що сприяють ефективному впливу на здоров’я учнів.

3.        Проаналізувати  під час педагогічного експерименту ефективність і результативність науково-методичних розробок в умовах навчально-виховного процесу.

Об’єкт дослідження:  процес навчання фізики у середній школі.

Предмет дослідження:  форми  роботи, спрямовані на розвиток та уміння застосування здоров’язберігаючих компетентностей учнів на уроках фізики у середній школі.

Для досягнення поставленої мети застосовувалися такі методи дослідження:

• аналіз, порівняння, узагальнення даних проблеми дослідження на основі вивчення психолого-педагогічної та науково-методичної літератури, змісту курсів фізики для визначення мети, об’єкта та предмета дослідження;
• моделювання процесу управління урочною та  позакласною роботою учнів для розв’язання завдань дослідження;
• педагогічний експеримент для перевірки гіпотези дослідження.
   

Розділ І. ТЕОРЕТИЧНІ ЗАСАДИ ФОРМУВАННЯ ЗДОРОВ’ЯЗБЕРІГАЮЧИХ КОМПЕТЕНТНОСТЕЙ  УЧНІВ НА УРОКАХ ФІЗИКИ

1.        Проблема формування здоров’язберігаючих компетентностей   учнів у науковій літературі  .

Людина – вищий продукт земної природи.

     Людина – найскладніша і найтонша система.

Але для того, щоб насолоджуватись скарбами природи,

                    людина повинна бути здоровою, сильною і розумною.

Іван Петрович Павлов

Становлення понять «компетентнісний підхід», «компетенція», «компетентність» у педагогіці розглядається багатьма українськими вченими-педагогами (Н. Бібік, Л. Ващенко, М. Кухарєв, А. Маркова, А. Новиков, Л. Паращенко, О. Савченко, М. Тарасович та інші). Науковці розкривають суть  різних  видів компетентностей, що характеризують сфери життєдіяльності людини: професійну компетентність сучасного педагога (Н. В. Кузьміна, Ю. М. Кулюткін, М. В. Кухарєв, Ю. Л. Львова, А. К. Маркова, Л. М. Мітіна, В. В. Ягупов); ключові компетентності (О. В. Глузман [6], І. Зимня, О. Онопрієнко [13], О. І. Рухманова, П. Хоменко, А. В. Хуторський [16]); європейські підходи до проблеми компетентності (О. Овчарук); професійну компетентність особистості (Л. М. Захарова, В. В. Сидоренко, В. В. Соколова, В. М. Соколов).

Теоретико-методологічні засади та психолого-педагогічні аспекти питань здоров’я і здорового способу життя учнівської молоді та умови їх оптимізації сформульовані в працях О. М. Балакірєвої, Л. С. Ващенко, О. Т. Сакович [11]; Т. І. Андреєвої, О. Р. Артюх, П. Ю. Дупленко, Г. Г. Ковганич, Н. І. Погорілої, С. О. Свириденко; Т. Є. Бойченко, В. М. Оржеховської, О. О. Єжової [14] та інших. Проблема формування валеологічної компетентності в учнівської молоді була висвітлена у працях В. М. Азаренко [3], В. І. Бобрицької В. В.

          Питання  формування здорового  способу  життя  учнів,  здоров’язбереження  у  загальноосвітніхнавчальних закладах є предметом досліджень М. Безруких, Т. Бойченко, О. Ващенка,  О. Дубогай,  С. Іванової,  С. Кириленка,  Н. Максимова, В. Оржеховської та ін. На думку науковців, ступінь успішності оздоровчої діяльності– усунення шкідливих та  підвищення  стійкості  до  факторів впливу, з метою адаптації в середовищі.

Вітчизняні дослідники виділили основні фактори, що негативно впливають на здоров’я учнів:

• надмірна інтенсифікація педагогічного процесу
• нераціональна організація педагогічного процесу
• інтелектуальні, емоційні перевантаження учнів
• стресові ситуації
• недотримання елементарних гігієнічних і фізіологічних вимог до організації навчально -виховного процесу .

 У Державному стандарті базової і повної загальної середньої освіти акцентується увага на необхідності індивідуалізації навчання, запровадження особистісно-орієнтованих педагогічних технологій, формування соціальної, комунікативної, комп’ютерної та інших видів компетентностей учнів.

За сучасними науковими підходами структурними складовими здоров’я виділяють такі основні поняття:

- фізичне здоров’я, що розглядається як поточний стан функціональних органів і систем організму;

- психічне здоров’я – стан психічної сфери людини, який характеризується загальним душевним комфортом, забезпечує адекватну регуляцію поведінки й обумовлений потребами біологічного і соціального характеру;

- соціальне здоров’я – система цінностей, настанов і мотивів поведінки в соціальному середовищі.

Стає очевидною потреба зміни ставлення до здоров’я дитини в системі освіти. Сьогодні урок, як основна форма організації навчально-виховного процесу, вже не вважається сучасним, хоча б він і відрізнявся всім різноманіттям найсучасніших засобів та педагогічних прийомів, якщо на цьому уроці не враховується здоров’я дитини, якщо дитина під час його проведення втрачає своє здоров’я.

Здоров’язберігаюча педагогіка, з одного боку, має сформувати в учнів спеціальні знання, уміння, навички збереження і зміцнення свого здоров’я, створення індивідуального здорового способу життя, а з іншого – передбачати в педагогічних технологіях можливості здійснення самостійних спроб удосконалення себе, свого тіла, психіки, емоцій, працювати над розвитком своїх комунікативних здібностей, виховувати гуманне ставлення до світу.

1.2  Педагогічні методи впровадження здоров’язберігаючих компетентностей учнів на уроках фізики.

Наука фізика має найбільші сприятливі  можливості для створення і реалізації методики навчання , що дозволяє реалізувати принципи збереження здоров’я.  Людина -  це частина природи, яка безпосередньо взаємодіє з природою на всіх етапах її розвитку, користується всіма можливостями природи, спостерігає, досліджує, відчуває вплив.  З давніх- давен  вона  вивчала явища, що здійснювали вплив на її здоров'я , більшість  яких мають фізичну природу. В результаті це дало можливість  пристосуватися в середовищі та перетворити середовище в інтересах свого здоров’я.  Це дозволило людині вижити і розвиватися,  знання фізичних законів природи допомогло їй перетворити навколишнє середовище в інтересах свого здоров'я.

Вивчаючи та досліджуючи фактори, що впливають на здоров’я учнів, можна виділити основні критерії здоров’язберігаючого  сучасного уроку:

Санітарно-гігієнічні:

• санітарно-гігієнічний режим: провітрене приміщення, відсутність пилу, наявність кімнатних рослин, чиста дошка;

• раціональне освітлення класу;

• відповідний тепловий режим, наявність термометра;

• відповідність парт зросту і віку учнів;

• оснащеність уроку необхідним обладнанням, задовільний його стан;

• відсутність монотонних звукових подразників.

Організаційно-навчальні:

• чергування видів навчальної діяльності учнів;

• оптимальний розподіл навчального матеріалу та доцільність навантаження учнів протягом уроку;

• профілактика втоми (зміна форм роботи з учнями, чергування навчального матеріалу з фізкульт хвилинками або окремими вправами для певних частин тіла: очей, рук, шиї та ін);

• диференційовані домашні завдання з урахуванням вікових та індивідуальних особливостей дітей.

Психологічні:

• урахування вікових психолого-фізіологічних особливостей учнів (кожна дитина особистість) ;

• формування мотивації на досягнення успіху в навчанні (пояснення виконання завдань, підтримка зацікавленості, успіхів учнів учителем, організація інтерактивного навчання та надання взаємодопомоги);

• раціональне використання завдань, спрямованих на розвиток пам’яті, уваги, уяви, мислення, мови;

• оцінювання навчальної діяльності дітей шляхом порівняння навчальних досягнень учня не з іншими, а з самим собою;

• створення емоційно-позитивного клімату навчання (суб’єкт-суб’єктна взаємодія, наявність емоційних розрядок, добрих жартів, посмішок, використання гумористичних картинок, афоризмів, музикального супроводження тощо);

• кваліфіковане застосування елементів музикотерапії, рухотерапії, аромотерапії, кольоротерапії, арттерапії, тощо;

• вигляд учнів у кінці уроку:

Процес навчання фізики при реалізації принципів здоров'язбереження доцільно здійснювати за трьома змістовно-діяльнісними  лініями:

- Людина - частина природи;

- Людина - об'єкт вивчення фізики;

- Людина - суб'єкт фізичного пізнання і процесу навчання фізики.

Формування знань і умінь школярів з фізики, використання яких на практиці дозволить їм зберегти і поліпшити своє здоров'я, можна охарактеризувати за такими етапами:

1 . Формулювання (коригування ) діагностичної мети навчання фізики у відповідності з принципами здоров’я збереження .

Діагностична мета виконується, якщо:

а) вказано повний опис елементів знань і рівнів їх засвоєння;  

б) є спосіб , «інструмент» для однозначного виявлення елементів знань та рівня їх сформованості;

 в) можливе вимірювання інтенсивності діагностованих знань на основі даних контролю;

 г) існує шкала оцінки знань, яка спирається на результати вимірювань.

2 .Здійснення спостереження за школярами, їх аналіз, з метою оцінення рівня знань учня про збереження свого здоров’я.  Спостереження можна виконати за допомогою опитування, анкетування. Для більш детальної інформації  щодо з'ясування рівня сформованості знань про людину як частину природи можна провести бесіди з наступних питань:

а ) поясніть твердження про те , що людина є частиною природи .

б) які фактори навколишнього середовища, що мають фізичну природу і впливають на здоров'я людини , ви знаєте? Як оцінити їх вплив?

в) вкажіть способи зменшення негативного впливу природних факторів на людину тощо.

Визначити початковий рівень сформованості знань учнів про людину як об'єкт фізичного пізнання допоможуть відповіді на наступні питання :

а ) як ви гадаєте , чи можуть знання з фізики допомогти у вивченні здоров'я людини ? Відповідь обґрунтуйте .

б) чи можете ви визначити основні фізичні параметри та характеристики людського організму ?

в) чи задоволені ви результатами вимірювань і обчислень основних фізичних характеристик свого організму ? Чи знаєте Ви способи їх зміни ? та інші .

Початковий рівень обізнаності школярів про  людину як суб'єкт освітнього процесу є можливим визначити за відповідями на питання:

а ) які види навчально-пізнавальної діяльності для вас найбільш цікаві і викликають почуття задоволення ?

б) які способи отримання нової цікавить вас інформації з фізики ви найчастіше використовуєте у своїй діяльності?

в) які способи , засоби та методи ви використовуєте для організації раціональної діяльності з метою максимального задоволення своїх пізнавальних потреб ?

г) назвіть прізвища вчених , які досліджували вплив природних явищ і факторів навколишнього середовища на здоров'я людини тощо.

3 . Відбір навчального матеріалу, складання плану та етапів виконання. При побудові змісту освіти необхідно враховувати три фактори: принципи, підстави, критерії відбору навчального матеріалу.

Принципи відбору – головні  ідеї для конструювання навчального матеріалу. До них доцільно віднести :

- відповідність змісту фізичної освіти сучасному рівню науки фізики та соціальним потребам ;

- зв'язок навчального матеріалу з проблемами здоров’язбереження ;

- гуманізація змісту фізичної освіти з метою підвищення значущості здоров'я людини, її життя ;

- єдність цільової , змістовної і процесуальної сторін навчання ;

- мінімізація обов'язкового обсягу репродуктивних знань , який повинен вміти відтворити учень при виконанні творчої діяльності .

Підставами відбору навчального матеріалу є:

- логіка вивчення науки на основі ієрархії фізичних моделей , понять , законів , теорій ;

- методи пізнань , що лежать в основі фізичної науки (моделювання , індукція , дедукція , спостереження, вимірювання , експеримент тощо);

- фізичні знання , які сприяли розвитку цивілізації , що змінили статус і значущість людини в природі .

Методологічний аналіз змісту шкільної фізичної освіти дозволяє виділити конкретно-предметні критерії відбору навчального матеріалу з фізики :

- повнота ;

- фундаментальність ( характеризується основами фізичних знань - теоретичних та експериментальних ) ;

- оптимальний обсяг навчальної інформації (визначається віковими та фізіологічними можливостями учнів у засвоєнні навчального матеріалу) ;

- здоров'язберігаюча спрямованість ( особлива увага приділяється застосуванню знань і умінь з фізики для вивчення, збереження і зміцнення здоров'я людини) .

4 . Вибір форм , методів і засобів навчально - пізнавальної діяльності школярів , що дозволяють використовувати знання та вміння з фізики для зміцнення здоров'я.

Загальні критерії , якими слід керуватися при виборі методів навчання:

- відповідність методів навчання цілям і завданням навчання і         розвитку ;

- відповідність змісту навчального матеріалу;

- відповідність реальним навчальним можливостям школяра;

- відповідність наявних умов і відведеному для навчання часу;

- відповідність рівню самоорганізації школярів , його пізнавальним потребам і психофізіологічним особливостям .

- вибір методів і форм навчання є найважливішою стороною діяльності вчителя. Основною формою навчально - пізнавальної діяльності є урок.

В якості інших форм організації навчального процесу можна перерахувати : екскурсії , метод проектів , домашня експериментальна робота , позакласна навчальна робота , зліт дослідників природи , олімпіади та шкільне наукове товариство , ведення щоденника здоров'я та ін.

5 . Моніторинг  якості  та успішності навчально - пізнавальної діяльності учнів у процесі навчання фізики .

Основні принципи проведення моніторингу рівня сформованості знань учнів:

1) цілісність (система знань учнів повинна бути описана з урахуванням всіх значущих чинників і умов);

2 ) оперативність (від проведення дослідження до отримання результатів проходить тривалий час , цей принцип вимагає чіткості та відповідальності роботи на всіх етапах реалізації);

3 ) відповідність цілей моніторингу засобам його організації ;

4 ) науковість ;

5 ) прогнозованість ;

6 ) несуперечливість (отримані результати моніторингу не повинні суперечити здоровому глузду ) .

6 . Оцінка результатів діяльності учнів з використання їх знань і умінь вивчати , зберігати і зміцнювати своє здоров'я на основі фізичних законів , теорій і явищ.

Кожен учень має бути ознайомлений з  інтервальною шкалою оцінювання:

 1-3 бала – початковий  рівень ;

 4-6 балів – середній  рівень ;

7-9 – достатній рівень;

10-12 – високий.

За результатами підведеними підсумками спостережень та аналізу  діяльності школярів вчитель проводить оцінку власної діяльності.

Розділ ІІ. МЕТОДИКА ФОРМУВАННЯ ЗДОРОВЯЗБЕРІГАЮЧИХ КОМПЕТЕНТНОСТЕЙ  УЧНІВ  НА УРОКАХ ФІЗИКИ

2.1 Авторська методика формування здоров’язберігаючих компетентностей учнів.

Вивчення фізики в школі починається з 7 класу, в цей період у дітей починаються проявлятись та загострюватись вади здоров’я, що пов’язано з збільшення навантаженням навчального матеріалу.

Перед учителем постає основне завдання навчити якісно, але  при цьому не нашкодити  здоров’ю учня.

Одним із складових мого педагогічного кредо є: «Даючи знання – не відбирай здоров’я». Кожен урок фізики за виховну мету має виховання бережливого ставлення до навколишнього середовища, до оточуючих людей, а головне – це дотримання здорового способу життя.

На уроках фізики необхідно підтримувати інтерес до навчального матеріалу, активність учнів протягом всього уроку, і в той же час потрібно враховувати рівень втоми дітей. Включення в урок елементів здоров’язберігаючих технологій забезпечує позитивне ставлення до навчання, зацікавленість предметом.

Під час підготовки та  проведення уроків фізики я приділяю увагу саме розвитку здоров’язберігаючої компетентності.

Кабінет фізики – це територія приладів та пристроїв. Тому перед початком роботи проводжу інструктаж з техніки безпеки та поведінки учнів у кабінеті фізики (Додаток 1).

Викладаючи уроки фізики учні безпосердньо знайомляться з такими поняттями як лабораторні та практичні роботи. Саме під час таких уроків особливу увагу приділяю інструктажу з техніки безпеки при виконанні лабораторних та практичних робіт (Додаток 2).

Гра - це основний вид діяльності дитини,  який ефективно використовую і на уроках фізики (Додаток 3). Гра допомагає зняти емоційну напругу, показати практичну значимість вивченої теми, активізувати самостійну пізнавальну діяльність учнів.

З чого розпочинається індивідуальна траєкторія руху до серця дитини?

Насамперед з того, щоб розбудити в учня відвагу висловитися. А далі: завоювати увагу; знайти спільну мову; говорити про все щиро і прямо! 

Перед початком подання нового матеріалу в 7-8 класах застосовую методику «Самопочуття», яка допомогає оцінити настрій дитини до сприйняття нового матеріалу та в кінці уроку  (Додаток 4).

З фізикою учні починають знайомитись ще з 5 класу в шкільному курсі природознавства. Саме в той час вони отримують перші знання про вплив зовнішнього середовища на почуття людини, як зберегти своє здоров’я та інше.

З кожним роком на дорогах  нажаль збільшується число дорожньо-транспортних пригод з участю дітей, тому при вивченні механічних явищ розглядаю особливо увагу звертаю на безпеку руху. Пропоную розв’язати спеціально підібрані задачі, розв’язок яких спонукатиме їх до дотримання правил поведінки на дорогах та збереження здоров’я. Практична перевірка тертя під час руху та гальмівний шлях автомобіля  також використовується як частина уроку  (Додаток  5).

При вивченні видів деформації звертаю увагу на вплив навантаження на скелет людини,  викривлення кісток при сидячому способі життя. В даній темі застосовую чергування робочої діяльності з фізкультхвилинками.

При вивченні впливу зовнішніх факторів, в особливості як шум, звук  у темі «Механічні коливання та хвилі » застосовую індивідуальні таблиці, кожен учень визначає для себе небезпечне джерело струму (Додаток 6). 

При вивченні «Світлових явищ» треба з'ясувати причини короткозорості і далекозорості очі, повідомити про основи гігієни зору , норми освітленості, правила розміщення джерел світла в приміщенні і т. д. (Додаток 7).  

З досвіду викладання фізики можна зробити висновок, що практично всі теми пов’язані з формування поняття збереження здоров’я.

Під час проведення уроку слід пам’ятати, що учні втомлюються швидко, що призводить до несприйняття навчальної інформації. Фізкультхвилинки та динамічні паузи позитивно впливають на відновлення розумової діяльності, перешкоджають швидкій втомлюваності, підвищують емоційний настрій учнів, знімають статичні навантаження. Фізкультхвилинки проводяться в класі під керівництвом вчителя або фізорга і не повинні перевищувати 1-2 хв. Найбільш доцільно проводити їх, коли в учнів з'являються перші ознаки втоми: знижується активність, порушується увага і т.п.( Додатки 8 ).

Висновок

В період інноваційних технологій, новітніх  підходів до процесу навчання слід пам’ятати, що ефективність засвоєння, сприйняття та застосування  матеріалу може здійснювати лише здорова дитина.

Аналіз  цієї  проблематики  є  вкрай  актуальним  завданням  сучасної  педагогічної  думки  і  освітньої практики,  тому  що  здоров’я  належить  до  найголовніших  цінностей  людини. Збереження  здоров’я, дотримання  здорового  способу  життя  вважається  найбільш  вагомою  нормою  загальної  культури  людини цивілізованого суспільства.

Виходячи з вище зазначеного можна зробити висновок, що уроки фізики активно спрямовані на збереження психічного і соціального здоров’я самих дітей та їх оточення, покращують психологічні умови навчання, надають можливість учням працювати відповідно до своїх можливостей і рівня підготовки, створюють доброзичливу атмосферу; покращують психологічні умови навчання; дозволяють набувати  компетентностей, знань та вмінь, необхідних для продуктивного життя людини; спонукають і стимулюють учнів до критичного мислення; сприяють формуванню культури здоров’я як невід’ємної складової загальної культури особистості, формують в учнів переконання, що здоровий спосіб життя і культура здоров’я є основою життя і людського щастя.

Можливості сучасного уроку фізики, використання інноваційних технологій на здоров’язберігаючому підґрунті дають можливість вчителю ефективно формувати засади здорового способу життя, зберігати і зміцнювати фізичне і психічне здоров’я учнів, допомагають у виробленні в учнів імунітету до оточуючого середовища.

Результатом ефективності впровадження даних методів  є активну участь у предметних конкурсах, олімпіадах, фізичних форумах, екскурсіях на виробництво і це приносить їм задоволення.

СПИСОК ВИКОРИСТАНИХ ДЖЕРЕЛ

1. Програма для загальноосвітніх навчальних закладів. Фізика. Астрономія. 7-11 класи.-К.: Ірпінь: Перун, 2005.

2. Програми для загальноосвітніх навчальних закладів. Фізика. Астрономія. – К., 2010

3. Азаренко В. М. Підвищення рівня готовності молоді до педагогічної діяльності засобами фізичної культури. / В. М. Азаренко // Шляхи підвищення ефективності підготовки педагогічних працівників: матеріали Міжнародної науково-практичної конференції. – Ч. 1. – 1993. – С. 3 – 5.

4. Бойченко  Т.  Є.  Формування  здоров’язбережувальної  компетентності  /  Т.  Є.  Бойченко  //  Методичні рекомендації  з  реалізації  компетентнісного  підходу  у  змісті  освіти  та  навчально-виховному  процесі загальноосвітніх  начальних  закладів.  Аналітичний  звіт  за  результатами  дослідження  /  наук.  ред. Н. М. Бібік – К. : [б. в.], 2010. – С. 54−67.

5. Волкова С. С. Здоровый учитель – здоровая школа / С. С. Волкова // Світ виховання. – 2006. – № 1 (14). – С. 16 – 18.

6. Глузман О. В. Базові компетентності: сутність та значення в життєвому успіху особистості / О. В. Глузман // Педагогіка і психологія. – 2009. – № 2 (67). – С. 51 – 60.

7. Зимняя И.А. Ключевые компетентности как результативно-целевая основа компетентностного подхода в образовании / И.А. Зимняя. М., 2004.

8. Зимняя И.А. Компетентность человека — новое качество результата образования / И.А. Зимняя / Проблемы качества образования. М., 2003.- 72 с.

9. Зимняя И.А. Компетентностный подход. Теоретико-методологический аспект / И.А. Зимняя // Высшее образование сегодня. М., 2006. - №8. -С. 20-26.

10.    Кириленко  С.В.  Розвиток  педагогічних  технологій  формування  культури здоров’я старшокласників//Рідна школа. – 2003. – №11(886). – С.50-55.

11. Навчання здоровому способу життя на засадах розвитку навичок через систему шкільної освіти: оцінка ситуації / О. М. Балакірєва (кер. авт. кол.), Л. С. Ващенко, О. Т. Сакович [та ін.] – К. : Державний ін.-т проблем сім’ї та молоді, 2004. – 108 с.

12. Компетентнісний підхід у сучасній освіті: світовий досвід та українські перспективи: Бібліотека з освітньої політики / Під заг. ред. О. В. Овчарук. – К. : «К.І.С.», 2004. – 112 с.

13. Онопрієнко О. Концептуальні засади компетентнісного підходу в сучасній освіті / О. Онопрієнко // Шлях освіти. – 2007. – № 4. – С. 32 – 37.

14. Оржеховська В. М. Методологічні засади діяльності освітнього закладу, спрямованої на здоров’я / В. М. Оржеховська, О. О. Єжова // Педагогіка і психологія. – 2009. – № 4 (69). – С. 5 – 17

15. Самойлович В. А. Деякі аспекти валеологічної культури і освіти сучасного вчителя / В. А. Самойлович //Проблеми освіти: наук.-метод. зб. – К. : Інститут інноваційних технологій і змісту освіти, 2006. – Вип. 47. – С. 189 – 191

16. Хуторской А. В. Ключевые компетенции как компонент личностно ориентированной парадигмы образования / А. В. Хуторской // Народное образование.– 2003. – № 2. – С. 58 – 64.

17.  Формування здорового способу життя молоді : навч.-метод. посіб. для працівників соц. служб для сім'ї, дітей та молоді / [Т. В. Бондар, О. Г. Карпенко, Д. М. Дикова-Фаворська та ін.]. — К. : Укр. ін-т соц. дослідж., 2005. — 115 с. — (Серія "Формування здорового способу життя молоді" : у 14 кн., кн. 13).

18. http://ifit.uspu.ru/images/stories/pechatnoe/zdorovie.pdf

19. http://nauka-pedagogika.com/pedagogika-13-00-01/dissertaciya-pedagogicheskie-usloviya-formirovaniya-zdoroviesberegayuschey-kompetentnosti-uchaschihsya-na-uroke

Додаток 1

Лабораторна робота №1

ФІЗИЧНИЙ КАБІНЕТ ТА ЙОГО ОБЛАДНАННЯ. ПРАВИЛА БЕЗПЕКИ У ФІЗИЧНОМУ КАБІНЕТІ

 Мета роботи: ознайомитись з приміщенням шкільного кабінету фізики; ознайомитись з облаштуванням робочого столу учня та правилами безпечних умов праці; ознайомитись з мережею електрозабезпечення робочого столу учня та правилами електробезпеки; ознайомитись з правилами виконання лабораторних робіт; ознайомитись з інструкціями до засобів вимірювання.

Прилади і матеріали: засоби вимірювання довжини, часу, температури, маси (за вибором учителя).

Теоретичні відомості

Фізичний кабінет призначений для проведення навчального експерименту, який є важливою невід'ємною частиною шкільного курсу фізики. Обладнання фізичного кабінету є численним і різноманітним. До кожного приладу додається інструкція, у якій описано його технічні характеристики, будову і принцип дії, а також визначено правила користування цим приладом.

Головні вимоги до навчального обладнання - простота конструкції, наочність, надійність, безпечність, зручність у користуванні.

У процесі вивчення фізики ви зможете ознайомитись із більшістю приладів, які знаходяться у фізичному кабінеті, і набути практичних навичок у користуванні ними. Деякі прилади учитель запропонує вам виготовити самостійно при вивченні тих чи інших питань курсу фізики.

Додаток 2

Правила виконання лабораторних робіт у фізичному кабінеті

До початку роботи

1. Готуючись до виконання лабораторної роботи, залишіть на столі тільки те, що необхідне для виконання роботи.
2. Уважно прослухайте інструкції учителя. Не починайте виконувати роботу без його дозволу.
3. Слідкуйте за тим, щоб обладнання на столі було розташовано таким чином, аби уникнути його падінню на підлогу.

Під час виконання роботи

1. Не залишайте своє робоче місце без дозволу учителя.
2. Старанно дотримуйтесь усіх вказівок і рекомендацій учителя щодо виконання лабораторної роботи.
3. Перевіряйте, чи справним і безпечним для роботи є обладнання, яке видане вам у користування на уроці. Зокрема, пробірки і мензурки не повинні мати тріщин і надломів. З'єднувальні провідники мають бути ізольованими. Негайно повідомте учителя про виявлені несправності.
4. Склавши електричне коло, уважно перевірте надійність кріплень. Вмикати коло можна лише з дозволу учителя!
5. Не змінюйте послідовність ввімкнення провідників у колі, не вимкнувши попередньо джерела струму.
6. Слідкуйте за тим, щоб не розливати воду з пробірок, мензурок та інших посудин на поверхню столу або підлоги.
7. Бережіть від падіння лінзи, електричні лампочки, оптичні прилади.
8. Не торкайтесь руками до поверхні лінз і дзеркал. При роботі з лінзою беріть її за краї, щоб не залишати на поверхні лінзи плям і подряпин.

Після закінчення роботи

1. Складіть обладнання у такому порядку, у якому воно було складено до початку роботи.
2. Приберіть своє робоче місце.

Виконання роботи

1. Під керівництвом учителя ознайомтесь з приміщенням шкільного кабінету фізики та обладнанням робочого столу учня.
2. Прослухайте інструктаж учителя щодо правил безпечних умов праці та запишіть основні положення у зошит.

Додаток 2

Гра «Тіло - речовина»

До уроку в 7 класі

«Рух і взаємодія атомів і молекул. Залежність швидкості руху атомів і молекул від температури тіла. Дифузія»

На етапі актуалізації опорних знань проводиться гра.

1.  Учні отримали білі та червоні картки.

    Учитель називає слова, які означають явища, тіла та речовини. Учні піднімають картки червоного кольору, якщо вчитель назвав тіло, білого кольору, якщо назвав речовину.  Якщо назване вчителем слово означає явище, то учні картки не піднімають. Ця гра направлена на розвиток уваги.

2. В учнів на столах — картки із зображенням тіл (предметів): стіл, сонце, дерево, олівець, хмара, камінь, книги, крісло.

Завдання: розподілити картки на штучні та природні тіла

Правильна відповідь:

Штучні: стіл, олівець, книги, крісло;

Природні: сонце, дерево, хмара, камінь.

3.  Гра «Обери»

— Із поданих тіл оберіть тільки природні тіла.

Квіти, кошик, птах, туфлі.

Дерево, ліжко, капелюх, сумка.

Будильник, кінь, машина, будинок. 

4. У якому рядку вказані тільки тіла? 

        а) Каструля, сковорода, чайник, кран, вода 

        б) парта, дошка, стіл, стілець, лампа 

        в) олівець, ручка, чорнило, пенал, цукор .

5. У якому рядку вказані тільки речовини? 

        а) Алюміній, залізо, мідь 

        б) алюмінієва каструля, залізний цвях, мідний таз 

         в) шматок цукру, крапля роси, кристал солі 

6. Робота в групах 

— Вкажіть стрілками, що з чого виготовлено. 

Глина                  цегла 

Метал                  бензин 

Деревина           рукавички 

Шерсть                  сукня 

Бавовна                  посуд 

Нафта                  ніж 

                                виделка 

                                лавка 

                                олівець 

Додаток 4

Методика «Самопочуття»

Ведучий пропонує оцінити своє самопочуття „тут і тепер” (настрій, фізичний стан тощо) за допомогою „кольоротесту”. Для цього слід зафарбувати картку певним кольором, який відображає стан людини на початку заняття. Процедура заповнення „кольоротесту” повторюється на початку і в кінці кожного заняття. Дані використовують для оформлення „Карти настрою”. Вона має вигляд великого аркуша паперу зі списком усіх учасників, де поруч приклеюються картки учасника ( одна – зафарбована на початку, а інша – у кінці заняття). Це своєрідна діагностика зміни настрою учасників тренінгу, яка дозволяє відстежувати настрій і при необхідності покращувати стан кожного учасника, приділяючи йому особливу увагу.

Таблиця відповідності кольору і стану вивішується на стіну.

Червоний – активне прагнення до діяльності.

Жовтий – позитивний емоційний стан.

Зелений – спокійний стан.

Синій – прагнення до визнання.

Чорний – стан хвилювання

Коричневий - напруга

Білий – важко щось відповісти.

Додаток 5

Фізика та безпеку руху

     З кожним роком на наших дорогах збільшується число транспортних засобів, зростає і травматизм, обумовлений незнанням або недотриманням правил дорожнього руху. Велика кількість дорожньо-транспортних пригод відбувається за участю школярів. Найбільш поширені порушення:
1) перехід дороги на заборонений сигнал світлофора;
2) раптовий вихід на проїзну частину із-за стоячого транспорту;
3)перехід дороги перед близько рухомим транспортом;
4) порушення правил їзди на велосипеді;
5) гра на дорозі.
Необхідно переконувати дітей у тому, що слід знати і виконувати правила дорожнього руху, на вулицях і дорогах бути уважними та дисциплінованими.
Допомогти вчителю у цій роботі може система спеціально підібраних завдань, що вирішуються на уроках фізики в 8 класах.
Рішення «транспортних» завдань не повинне закінчуватися отриманням числового відповіді. Слід обговорити відповідь з учнями, проаналізувати отриманий результат.

8 клас
1. На ділянці дороги встановлено знак (малюнок 1). Що він означає?
2. Час реакції водія на можливу небезпеку становить в середньому 0,8 с. Який шлях пройде за цей час автомобіль, якщо його швидкість була 54 км / год?
3. Пасажир рухається автобуса відволік розмовою увагу водія на 5 с. Чому «Правилами дорожнього руху» заборонено це робити? Який шлях пройде за цей час автобус, якщо швидкість була 60 км / ч.

4. Спідометр машини вийшов з ладу. Як визначити середню швидкість руху автомобіля?
5. На трасі стоїть вказівник обмеження швидкості (малюнок 2). Чи порушив правила руху водій, якщо вів «Москвич-2140» зі швидкістю 15м / с?

Додаток6

Виконайте завдання . Використовуючи довідковий матеріал,  виконайте міні- дослідження «Шкідливий вплив шуму на мій організм». Заповніть  таблицю:

«Вплив  шуму на організм людини»

Памятка

Захисти слух від звуків 21 століття (корисні поради)

- Музика, нехай навіть сама тиха, знижує увагу - врахуй це при виконанні домашнього завдання.
- Не зловживай слуханням гучної музики (плеєр, дискотека)​​, через 4 години безперервного «гуркоту» (на тиждень) можливі короткочасні порушення слуху, дзвін у вухах.
- Старайся слухати негучну музику.
-Періодично відпочивай від шуму, коли проводиш час у клубі, на дискотеці.
-Якщо вирішив подзвонити, то вибери тихе місце.
-Можна придбати спеціальні белуші, для вставляння у слуховий прохід.

       Побережи свої та чужі вуха, не засмічуй повітря непотрібними коливаннями і не жени даремно звукову хвилю. Адже ти  сам знаєш, що мало чим схожий  витікаючий від тебе шум на дзюрчання струмочка або шелест весняного лісу!

Додаток 7

Правила гігієни    зору:

* добре освітлене робоче місце, але не занадто яскравим  світлом, що повинно падати ліворуч;

* джерело штучного світла повинно бути прикрите абажуром;

* при роботі з дрібними предметами, а також  читанні, письмі, відстань від об'єктів до очей повинна складати від 30 до 35 см;

* не читати лежачи;

* не читати в транспорті, що  рухається;

* щоб уникнути інфекцій не терти очі брудними  руками.

 *  під час перших ознак дискомфорту в оці слід звернутись до лікаря.

Додаток 8

Комплекс вправ для покращення мозкового кровообігу

1. Вихідне положення - сидячи на стільці,

1-2 - плавно нахилити голову назад,

3-4 - голову нахилити вперед, плечі не піднімати, повторити 4-5 разів.

Темп повільний.

2. Вихідне положення. - сидячи, руки на поясі.

1 - поворот голови направо,

2 - в.п.,

3 - поворот голови наліво,

4 - в.п.. повторити 5-6 разів.

Темп повільний.

3. Вихідне положення - стоячи або сидячи, руки на поясі.

1 - махом ліву руку занести через праве плече, голову повернути наліво,

2 - в.п.,

3-4 - теж правою рукою. Повторити 4-6 разів.

Темп повільний.

Комплекс вправ для покращення мозкового кровообігу

1. Вихідне положення - сидячи на стільці,

1-2 - плавно нахилити голову назад,

3-4 - голову нахилити вперед, плечі не піднімати, повторити 4-5 разів.

Темп повільний.

2. Вихідне положення - сидячи, руки на поясі.

1 - поворот голови направо,

2 - в.п.,

3 - поворот голови наліво,

4 - в.п.. повторити 5-6 разів.

Темп повільний.

3. Вихідне положення - стоячи або сидячи, руки на поясі.

1 - махом ліву руку занести через праве плече, голову повернути наліво,

2 - в.п.,

3-4 - теж правою рукою. Повторити 4-6 разів.

Темп повільний.