Курсова робота на тему "Виховання моральних цінностей молодших школярів в умовах роботи ГПД"

Зміст

1. Вступ………………………………………………………………………..3
2. Основна частина

2.1. Поняття морального виховання молодших школярiв………………5
2.2. Видатні педагоги про роль і значення морального виховання у формуванні особистості…………………………………………………...8

2.3. Форми і методи формування моральних цінностей в учнів…….…12

2.4. Ігрове практичне заняття «Здорові зуби – здоров’ю любі»……….15

3. Висновки………………………………………………………………………23

4. Список літератури…………………………………………………………….25

5. Додаток Фізкультурно-оздоровче заняття «Колобкові мандри»……………………………………………..…………………………...27

Вступ

Ми володіємо незнаними до цього часу можливостями побачити трансляцію подій, які відбуваються у цей час на іншому кінці світу. Ми можемо бути свідком того, як працює людина в відкритому космосі чи на орбітальній станції. Але ж усе це відбувається у світі, який далекий від
досконалості. Якщо ми бажаємо його покращити, то маємо запитати себе,
яким ми бажаємо бачити наш світ зараз і яким він має бути?
       Люди збудували великі міста, розвинули технології, однак існує багато
проблем суспільного характеру. Навіть найбільш благополучні та розвинуті
країни світу стикаються із величезними проблемами суспільства. Поступова розбудова демократичної української держави ставить перед сучасною загальноосвітньою школою нове соціальне замовлення у вихованні особистості.

З огляду на це, пріоритетного значення набуває всебічний розвиток людини, розвиток її талантів, розумових і фізичних здібностей, виховання моральних якостей, формування духовних цінностей як важливих чинників її становлення як особистості.

Одним з основних завдань сучасної школи є формування у дітей загальнолюдських моральних цінностей та орієнтирів. Серед них ‒ доброта, любов до ближніх, ціннісне ставлення до себе та навколишніх, культура поведінки.

  Моральне виховання підростаючого покоління є одним із основних завдань в українській загальноосвітній школі (це визначено у нормативно-методичних документах і матеріалах у галузях освіти Закон України "Про освіту", "Національна доктрина розвитку освіти", Концепція громадянського виховання особистості в умовах розвитку української державності, Концепція національного виховання).

 Сьогодні в Україні зростає роль морального виховання підростаючого
покоління. У Законі України «Про освіту» метою освіти визначено
всебічний розвиток людини як особистості та найвищої цінності
суспільства, розвиток її талантів, розумових і фізичних здібностей,
виховання високих моральних якостей, формування громадян, здатних до
свідомого суспільного вибору, збагачення на цій основі інтелектуального,
творчого, культурного потенціалу народу.
      Численні дослідження дають змогу зробити висновок, що виховання моральних основ культури поведінки школярів в умовах роботи групи продовженого дня передбачає засвоєння моральних норм і правил, розвиток моральних почуттів, реалізацію в естетичній  формі моральних норм у повсякденному житті. Виключного значення при формуванні морального феномену має розгляд його через призму ціннісного ставлення до людини та до себе.

    Опора на особистісний підхід створює умови, за яких кожен виконавець у самому собі та в інших бачить особистість, поважає особисту гідність, гідність інших. Такий підхід є вирішальним у морально-етичному вихованні молодших школярів, оскільки для дітей цієї вікової групи характерні особлива чутливість до морально - етичних впливів, загострений інтерес до норм культури поведінки та взаємин, спілкування, мовного етикету.

Виховання моральних цінностей у дітей молодшого шкільного віку в умовах роботи групи продовженого дня передбачає органічне поєднання найбільш відповідних вимогам початкової школи методів, форм і засобів морального виховання.

Мета випускної роботи: формувати моральні цінності та якості молодших школярів в умовах роботи групи подовженого дня методом казки та гри.

Завдання випускної роботи:

• проаналізувати психолого-педагогічну літературу по проблемному питанню;
• обґрунтувати педагогічні засади виховної роботи з формування моральних цінностей молодших школярів;
• ефективність застосування методики використання казки та гри  у виховній та навчальній роботі з учнями початкових класів, спрямованої на формування у них морально-духовних цінностей.

2. Основна частина

1.          Поняття морального виховання молодших школярiв

Важко назвати щось більш важливе для людини, ніж її взаємини з іншими людьми. Від характеру цих взаємин багато що залежить в нашому житті: настрій, моральне самопочуття, працездатність тощо. Стосунки з
оточуючими дають можливість бачити смисл свого існування, усвідомлювати себе як частку людського суспільства. Людина, як суспільна істота, немислима поза взаєминами з іншими людьми. Саме завдяки спілкуванню і певним взаєминам, що складаються в процесі цього спілкування, людський індивід поступово стає особистістю, яка здатна усвідомлювати не лише інших, але й саму себе, свідомо й активно регулювати власну діяльність та поведінку, впливати на оточуючих, враховувати їх прагнення, інтереси.

У короткому словнику по філософії поняття моральності прирівняне до поняття мораль. «Мораль (латинське mores-звичаї) ‒ норми, принципи, правила поведінки людей, а так само саме людську поведінку (мотиви вчинків, результати діяльності), почуття, судження, в яких виражається нормативна регуляція відносин людей один з одним і суспільним цілим (колективом, класом,              народом,               суспільством)»
       Виховання – цілеспрямований свідомий процес формування гармонійної особистості, що включає формування гуманності, працелюбства, чесності, правдивості, дисциплінованості, почуття відповідальності, власної
гідності, виховання патріотизму, любові до Батьківщини. Процес виховання відображує становлення кожної людини.
        Мораль — це система ідей, принципів, законів, норм і правил поведінки та діяльності, які регулюють гуманні стосунки між людьми за будь-якої ситуації на демократичних засадах. У складному процесі формування
всебічно розвиненої особистості чільне місце належить моральному
вихованню.
        Моральне виховання — виховна діяльність школи і сім'ї, що має на меті формування стійких моральних якостей, потреб, почуттів, навичок і звичок поведінки на основі засвоєння ідеалів, норм і принципів моралі, участь у
практичній  діяльності.
        Виходячи із загальнолюдського змісту моральності, можна сказати, що загальнолюдська мораль ‒ це не сукупність незмінних норм і принципів, що споконвіку відомі кожній людині або спільноті, а система, яка поповнювалась, розширювалась, змінювалась протягом віків, збагачуючись новими критеріями, новим смислом. А, отже, не можна вважати поняття "загальнолюдська мораль" як щось однозначне, яке має неухильно здійснюватись, оскільки її суть і спрямованість залежить тільки від людини. Суб'єкт морального виховання у процесі розвитку і спілкування вже володіє певним моральним досвідом.
       Організація життєдіяльності молодших школярів потребує безпосереднього впливу на них і взаємодії з ними. Це має стати своєрідним фундаментом, на якому базується і діяльність, і спілкування, і стосунки, і поведінка школярів. Соціальний розвиток молодших школярів потребує рішучого переведення їх з позиції виконавця у позицію активного учасника,
співавтора, автора і співвиконавця всього виховного процесу. Адже відома істина стверджує, що бездумний виконавець ніколи не стане господарем ситуації.
       В реальному житті нашого суспільства наступив той період, коли необхідно усвідомити, якщо не буде вирішена проблема розвитку і становлення моральної особистості молодших школярів, то ні про які перетворення в нашому реальному житті не може бути й мови. При цьому доцільно уникати однобічного підходу до визначення цілей і змісту виховання, який передбачає і однобічний  характер              виховної              діяльності.
     Основною метою морального виховання, як сімейного виховання, так і викладання у школі є прагнення передати знання та культурні традиції, навчити молодь розвиватися як особистість та збільшувати культурну спадщину. Допомагаючи дітям у вихованні моральних цінностей у роботі з батьками, велику увагу спрямовую  на формування культурних навиків. Нажаль, у цілому процес виховання більш спрямований на те, щоб розвивати інтелектуальні здібності,              аніж              культуру              та              духовність.
      В процесі морального виховання молодших школярів важливими є розуміння              наступних              категорій.
       Моральна свідомість — одна із сторін суспільної свідомості, яка у вигляді уявлень і понять відображає реальні відношення і регулює
моральний бік діяльності школярів. Моральні переконання — пережиті та узагальнені моральні принципи норми.
       Моральні почуття — запити, оцінки, відношення, спрямованість духовного розвитку молодших школярів. Моральні звички — корисні для суспільства стійкі форми поведінки, що стають потребою і здійснюються за будь-якої ситуації та умов. Моральна спрямованість — стійка суспільна позиція особистості, що формується на світоглядній основі, мотивах поведінки і виявляється як властивість особистості в різних умовах.
      Процес морального виховання ґрунтується на певних принципах. Принципи виховання — керівні положення, що відображають загальні закономірності процесу виховання і визначають вимоги до змісту організації та методів виховного процесу молодших школярів. Основні принципи такі:
цілеспрямованість виховання передбачає спрямування виховної роботи на досягнення основної мети виховання — всебічно розвиненого молодшого школяра. Суть принципу полягає в тому, що виховна діяльність має орієнтувати на необхідність молодшого школяра жити у суспільстві; єдність свідомості та поведінки у вихованні. Поведінка молодшого школяра — це його свідомість у дії. Виховання такої єдності свідомості — складний і суперечливий процес, оскільки формування навичок правильної поведінки набагато складніше, ніж виховання свідомості; виховання в праці. В основі цього принципу — ідея, що формування особистості безпосередньо залежить від їх діяльності, від особистої участі в праці. Цей принцип спирається і на таку психологічну якість, як прагнення дитини до активної діяльності; комплексний підхід у вихованні ґрунтується на діалектичній взаємозалежності педагогічних явищ і процесів. Молодший школяр стає особистістю завдяки спілкуванню і пов'язаному з ним відокремленню.
Найкращі умови для спілкування й відокремлення створюються в колективі.
У цьому — головний сенс гуманістичної педагогіки щодо формування необхідних взаємин вихователів і вихованців. Цей принцип передбачає: єдність вимог до вихованців з боку педагогів, контроль за їх поведінкою, гуманне ставлення до них, поважання їхньої думки та ін.;
індивідуальний підхід до молодших школярів у вихованні. Такий підхід як індивідуальна корекція загальної системи виховання — важлива вимога до організації виховного процесу і одна з умов підвищення його ефективності; принцип системності, послідовності й наступності у вихованні. Виходить з того, що для формування свідомості, вироблення навичок і звичок поведінки потрібна система певних послідовних виховних заходів.

Такі якості людської особистості не можна сформувати, якщо виховний процес являтиме собою випадковий набір виховних заходів, що матимуть епізодичний, а не системний характер; єдність педагогічних вимог школи, сім'ї і громадськості. Повинна охоплювати всі сторони навчально-виховної роботи школи, всі форми діяльності учнівського та педагогічного колективів, сім'ї, знаходити свій вияв у змісті, формах навчання та виховання, у правилах поведінки молодших школярів, у стилі життя школи, її традиціях. Така єдність є однією з умов оптимізації виховного процесу.

2.2. Видатні педагоги про роль і значення морального виховання у формуванні особистості

Проблема моральності привертає увагу мислителів від найдавніших часів. У філософській літературі вона систематично досліджується із середини 18 століття (І. Кант, І. Г. Фіхте, А. Шопенгауер, С. К’єркегор, М. О. Лоський, Б. П. Вишеславцев, М. О. Бердяєв). Людство від покоління до покоління передає свій досвід, удосконалює його. Одним з аспектів цього досвіду є виховання. Адже суспільство завжди хвилювали проблеми морального розвитку, удосконалення становлення особистості людини. Залишаються актуальними ці проблеми й у наш час, адже будь-яка епоха вказує на необхідність морального виховання та формування культури поведінки. Виховання невіддільне від усієї історії людства й багато в чому визначається соціокультурним розвитком. Тому основні риси соціального та духовного життя в цей чи інший історичний період визначають провідні тенденції в розвитку суспільства [23, с. 201].

Питання вирішальної ролі морального виховання в розвитку й формуванні особистості усвідомлювалися й порушувалися багатьма вченими. Її вивчали такі відомі мислителі та педагоги, як Сократ, Арістотель, Я. А. Коменський, Ж.-Ж. Руссо, І .І. Песталоцці, І. Гербарт, К.Ф.Ушинський, А. С. Макаренко, В. О. Сухомлинський. Учені по-різному підходили до виникнення процесу виховання в цілому, оскільки стояли на різних методологічних позиціях. У 20 столітті питання моральнісно–вольових вимірів особистості стають предметом психологічних досліджень (Л. І. Анциферова, Л. І. Божович, Б. С. Братусь, Ф. Ю. Василюк, Л. Колберг, О. М. Леоньєв, А. Маслов, Е. Фромм, С. Л. Рубінштейн, В. Франкл та ін.).

Давньогрецький філософ Сократ вважав, що людина повинна пізнати тільки саму себе, звідси й мета – пізнати самого себе, морально самовдосконалюватися. Платон, видатний афінський філософ і учень Сократа, обґрунтував систему освіти та виховання підростаючого покоління. Мета виховання, на його думку, – формувати «і тіло, і душу найпрекраснішим». У галузі морального виховання Арістотель надавав велике значення моральним навичкам і вправам щодо моральних вчинків. Природні задатки, розвинені навички, розум – три джерела морального виховання [8, с. 65].

У феодальному суспільстві моральне виховання обмежувалося релігійним та моральним вихованням [1, с.54 ].

Діячі епохи Відродження, зокрема Вітторіно да Фельтре, Ф. Рабле, Т. Мор, Е. Роттердамський, головним принципом навчання проголошували усвідомленість, відмову від механічного заучування. Гуманісти висували на перше місце культ особистості.

Педагогіка Нового часу базується на принципах свободи, самооцінюваності людини. Вона звернена до людини. Серед педагогів цього часу особливе місце посідає видатний чеський мислитель Ян- Амос Коменський, фундатор наукової педагогіки. Педагогічним поглядам і педагогічній діяльності Я.-А. Коменського були притаманні демократизм, гуманізм, життєрадісність. Видатний педагог багато уваги приділяв моральному вихованню та дисципліні, був переконаний, що освіта людини повинна сприяти підвищенню її моральності, формуванню мудрості, помірності, мужності й справедливості – головних моральних якостей гуманної людини.

Таким чином, можна припусти, що виховання моральності, це не просто навчити людину робити добрі вчинки, а пробути в дитини самостійну волю, самобутню творчість, для якої моральнісний ідеал буде лише матеріалом для формування більш високих форм.

Вагомий внесок у розвиток педагогічних ідей вніс і Ж. Ж. Руссо. Центром уваги педагогіки Ж. Ж. Руссо вважав «природну людину», в якій від народження закладено гарні задатки. Він виділяв три завдання морального виховання: виховання хороших почуттів, правильних суджень і доброї волі.

Мету виховання вбачав у формуванні високих моральних якостей, вважаючи, що коли не виховувати їх з дитинства, порушиться гармонія особистості. Найважливішими людськими якостями вважав мудрість, справедливість, чесність, поміркованість, мужність (наполегливість у праці). Наголошував на важливості у моральному вихованні прикладу поведінки вчителів, дорослих, батьків, систематичного привчання дітей до корисної діяльності, виконання встановлених моральних правил. На його думку, цей процес відбуватиметься тим ефективніше, якщо вихованці будуть більше захищені від шкідливого впливу аморальних людей, від усього, що могло б негативно вплинути на їхню моральність [17, с 23].

Йоган-Генріх Песталоцці  головним завданням морального виховання вважав розвиток високих моральних якостей, навичок і переконань шляхом вправляння дітей у моральних вчинках. «Людина сама природо-відповідно розвиває основи свого морального життя - любов і віру, якщо тільки вона виявляє їх на ділі» [15, с. 65]

  Видатний педагог, Костянтин Ушинський, одним з першочергових завдань вважав формування патріотизму й гуманізму, любові до праці та дисциплінованості, чесності. Головні засоби морального виховання вбачав у навчанні, переконанні, розумовій діяльності дітей, власному прикладі вчителя, батьків тощо.

Василь Сухомлинський  в системі виховання забезпечив органічну єдність моральних знань та моральної практики. Він вважав, що вирішити завдання морального виховання можна лише тоді, коли в учнів будуть сформовані елементарні звички моральної культури, які відображають ставлення до речей і через речі до людей, що сприяє створенню уявлень дитини про добро і зло, честь і безчестя, справедливість і несправедливість, щастя, гідність. [23, с. 67]. 

Отже, представники різних епох по-різному ставилися до морального виховання, по-різному оцінювали та трактували сутність морального виховання особистості, але головним є те, що вони дали чимало корисних і цікавих порад щодо морального виховання, які ми можемо використати у своїй педагогічній діяльності. Досвід минулого на сьогодні є неоціненним скарбом, оскільки допомагає краще зорієнтуватися у складній ситуації, пов’язаної із проблемами морального виховання

3.           Форми і методи формування моральних цінностей в учнів

Серед актуальних проблем, що стоять перед сучасною педагогічною наукою, одна із найважливіших – належить розробці ефективних форм і методів виховання культури поведінки молодших школярів, підготовці їх до
повноцінного життя у суспільстві. З огляду на це, школі потрібен
педагогічно інструментований процес особистісно ‒ орієнтованого виховання,
побудований на тісному зв’язку знань, почуттів, поведінки.
     У модель виховання культури поведінки входять концепції
морального виховання, особистісно ‒ орієнтованого підходу до виховання,
системного підходу до виховання та розвитку молодшого школяра у
діяльності.
     Необхідно зазначити, що одним із джерел отримання знань молодшими
школярами про соціальні норми поведінки, формування у них позитивного
ставлення до оточуючих є казка, оскільки вона найбільше відповідає
сутності молодших школярів. Алегорична форма багатьох казок дає змогу
ознайомити молодших школярів з тими чи іншими поняттям, нормами,
правилами поведінки та передати внутрішні почуття персонажів, спонукати
до роздумів, завдяки яким молодший школяр переноситься з казки у реальне
життя на нього по-новому, бачить себе, свою поведінку ніби збоку.
     Слухання казки «Моя улюблена казка», у формі  літературної гри «Мандрівка казковими стежинами»,  на мою думку, допоможе молодшому школяру навчитися розуміти внутрішній світ героїв, а через них і внутрішній світ інших людей, вчить співчувати їм, набути впевненості у собі.
Використання тематичного багатства казок істотно впливає на формування
культури поведінки у молодших школярів, позначається на їхній поведінці
та вчинках.
         Серед різноманітних форм і методів виховання культури поведінки
важливе місце посідає гра. Саме гра – природний для молодших школярів
вид діяльності, де вони не тільки відображають реальне життя, а й
перебудовують його, аналізують поведінку героїв.
        Так, в особливих ігрових умовах молодший школяр має змогу моделювати систему соціальних відносин у наочно діючій формі, розвивати систему відносин у наочно діючій формі, розвивати орієнтування в них, хвилинки «Чомучок» (загадування і відгадування загадок),  ситуативно – рольова гра «Все у              світі              здобувається              людською              працею».
    Обмаль досвіду взаємин молодших школярів потребує створення
створення спеціальних виховних ситуацій, «запрограмованих» переживань.
Під час обговорення ситуації перед молодшими школярами постає проблема
морального вибору, що дає змогу їм можливі мотиви вчинків, поведінки,
готує до вияву культури взаємин, спілкування у реальному житті.
Показниками високого рівня культури поведінки є розуміння учнями
необхідності дотримання її в школі, громадських місцях, в особи;
готовність і потреба у виконанні загальноприйнятих норм і правил
дисципліни навчання, проведення вільного часу; самоконтроль у
поведінці; боротьба з порушниками культури в школі та за її межами. Як
стверджував А. Макаренко, у вихованні слід домагатися розумного
поєднання зовнішнього і внутрішнього контролю за культурною поведінкою
вихованців, навчити їх «робити правильно, коли ніхто не чує, не бачить і
ніхто не дізнається».
     Обмаль досвіду взаємин молодших школярів потребує створення спеціальних виховних ситуацій, "запрограмованих" переживань. Насамперед, спираючись на образність мислення молодших школярів, їм можна пропонувати сюжетні картинки, «Товариш потрапив у біду», розіграні дітьми сценки «Твої дії в даній ситуації», «Чи вмію я бути чесним», години спілкування «Що про мене думають інші?», «Віра в себе — запорука успіху».                  

У роботі з молодшими школярами намагаюся створити у групі атмосферу

довіри, взаємодопомоги, доброзичливості, формування позитивного ставлення до себе, оточуючих; ознайомлення з основними емоціями, усвідомлення власних емоційних станів та розпізнавання емоційних станів інших людей; формування умінь встановлювати контакти; знаходити шляхи виходу із конфліктних ситуацій; розвиток здатності до емпатії,  рефлексії; розвиток комунікативних умінь. Це дуже важливо, тому вихователь групи продовженого дня повинен на допомогу залучати батьків, даючи  кваліфіковані поради в ході бесід на теми «Приклад батьків у вихованні дитини», «Виховання культури поведінки», «Сімейні традиції».

 Діти пізнають світ і під час трудової діяльності. Їм стають зрозумілі

важливі соціальні процеси, вони стають усвідомлювати значення праці в житті людини, в її взаємодії з довкіллям, набувають трудових умінь і навичок. Учень відчуває задоволення від власної роботи, а також у нього розвиваються важливі мотиви діяльності: соціальні, пізнавальні, мотиви самоствердження та ін. Елементи трудової активності стимулюють у дітей молодшого віку успішне формування духовності та моральності особистості дитини, визначають готовність до свідомої праці.

 В роботі групи подовженого дня стають в нагоді давно випробувані заходи з трудового виховання: догляд за кімнатними  рослинами, чергування в класі, їдальні, виконання доручень, перші навики слідкування за порядком на ігрових майданчиках та навколо школи, виготовлення годівничок для птахів, участь  у різних конкурсах. Гармонія праці і моралі досягається тоді, коли діти всі разом, підгрупами або індивідуально виконують суспільно-корисну роботу — виготовляють іграшку як подарунок малюкам, готують святкові вітання для батьків і родичів, майструють щось для своєї групи.

    Вагому роль у виховному процесі мають сюжетно-рольові ігри, які сприяють розвитку навичок життя в соціумі. Діти приймають на себе різні за змістом і статусом ролі, гра потребує від кожного перевтілення, розуміння, прийняття та вияву почуттів іншої людини. Так створюються умови для формування соціального розвитку культури, сприйняття самооцінки, самоповаги молодшого школяра. Ефективними є сюжетно-рольові ігри «У магазині», «Пошта», «У лікарні», «У бібліотеці» та інші.

 Серед найважливіших моральних якостей молодших школярів, які свідчать про рівень культури особистості, її вихованість, можна назвати ввічливість привітність, делікатність, сердечність, які допомагають зайняти достойне місце в соціумі. Саме виявлення людиною цих рис характеризується її ставлення до іншої особистості, допомагають їй швидко адаптуватися в новому середовищі, формувати дружні стосунки з людьми.

   Під час бесід, читання казок, прислів`їв, оцінюються  сформованість моральних цінностей та знання основних правил етичної поведінки. Важлива роль відводиться бесідам на теми: «Роль «чарівних» слів у нашому житті» (бесіда), Гра – бесіда «Словничок ввічливих слів», Гра «Абетка ввічливості», Бесіда «Як ти розумієш поняття доброта і доброзичливість». Вихователь спрямовує  увагу дітей на самоаналіз власної поведінки та поведінки ровесників з позиції етичних правил і норм. За його допомогою учні наводять приклади ввічливого, делікатного ставлення однокласників один до одного.

Виховний процес планується і будується у взаємозв'язку духовного і світського напрямків, а позакласна діяльність є логічним продовженням розпочатої на уроці роботи. Провідним напрямком є ​​духовне виховання, причому при розробці планів, змісту виховної роботи враховується вік учнів, простежується послідовність у розвитку              особистості               дитини. 
        

4.           Ігрове практичне заняття «Здорові зуби – здоров’ю любі»

Мета: надати учням відомості, необхідні для зміцнення здоров’я зубів, навчати правильно доглядати за зубами та дотримуватись правил гігієни; виховувати дбайливе ставлення до власного здоров’я.

Обладнання: плакат хлопчика із закритим ротом, кубик, «завдання для роботи в парах, завдання для роботи в групах (додаток), виставка макета, пасти та зубної щітки.

Хід заняття

І. Організаційний момент

Вчитель

Доброго ранку, доброго дня.

Доброго вчора, сьогодні, щодня.

Я вам бажаю здоров’я й добра.

Доброго ранку, доброго дня.

Діти

Доброго ранку, доброго дня,

І ми вам бажаєм здоров’я  й добра.

IІ. Актуалізація знань, мотивація навчальної діяльності.

• Діти, а розпочнемо з того, що послухаєм пісню, про що вона?

Звучить мелодія пісні «Посмішка»

- Діти, чи впізнали ви цю пісеньку?

- А давайте подаруємо слову «посмішка» комплімент.

Отже, яка вона – посмішка? (Сонячна, лагідна, тепла, ясна, добра, гарна)

- Діти, а коли ми говоримо, що посмішка гарна? ( коли гарні і здорові зуби)

IIІ. Оголошення теми та очікуваних результатів

• Сьогодні, ідучи до вас, я зустріла хлопчика, він був дуже засмученим. (Вивішується малюнок хлопчика із закритим ротом)

- А як ви думаєте, чому  цей хлопчик закрив рота і не хоче посміхнутись? ( бо у нього, мабуть, негарні зуби)

- Так от, щоб ви не потрапили в подібну ситуацію і не соромилися своєї посмішки,  на сьогоднішньому виховному занятті  ми  розглянемо тему...

Здорові зубки – здоров’ю любі.

- Допоможемо  хлопчику, і  пригадаємо уже те, що знаємо про зуби, дізнаємось, як правильно доглядати за зубами, правильно харчуватися, щоб зуби були здоровими та до кого звертатися, якщо вони заболіли.

IV. Актуалізація опорних знань

1. Планування заняття

1. - А допоможе нам в цьому ось цей кубик. (вчитель показує кубик із запитаннями).

2. Навіщо вони потрібні?
3. Де знаходяться?
4. Коли випадають і виростають?
5. Чим хворіють?
6. Як треба доглядати?

- На кожній його стороні є питання, на які ми дамо відповіді, таким чином допоможемо сумному хлопчику.

(Перевертаю кубик у руках і натрапляю на перше питання.)

1. Що таке зуби?

- Отже, давайте дамо відповідь  на перше питання

- Що ж таке зуби ? (Зуби – тверді, мало схильні до стирання кісткові утворення в порожнині рота).

2. Навіщо вони потрібні?  (Щоб подрібнювати їжу).

- Чим краще подрібнюється їжа, тим краще і швидше вона перетравлюється  і перетворюється на поживні речовини. Якщо їжа погано подрібнена, то в шлунок потрапляють великі шматки їжі і людина починає хворіти.

3. Де знаходяться? ( в ротовій порожнині)

4. Коли випадають і виростають?

- А чи знаєте ви, що зуби забезпечують чітку вимову, а значить культуру мовлення.

У сестрички Люби
Випадають зуби.
І говорить Люба:
- Я тепер бежжуба!

- Чому у Люби випали зуби? (бо були молочними)

Їх 20. Через 9 років вони повністю змінююються.

-У кого уже замінились?

- А в кого ще не всі замінились?

- На їх місці виростають постійні. Скільки їх? (32)

5. Чим хворіють?

Робота в парах.

- Чим же хворіють зуби, ми дізнаємся  попрацювавши в парі з другом по парті. Складіть числа в порядку спадання і таким чином прочитайте слово, і ви дізнаєтесь якою хворобою хворіють зуби.

- Отже, давайте прочитаємо, яка ж хвороба в зубчиків? (карієс)

- Що ж таке карієс? Як він виникає та розвивається?

(Якщо роздивитись свої зуби перед дзеркалом, то можна побачити між ними багато нерівностей. У них легко затримуються часточки страви. Тут дуже швидко розмножуються різні бактерії, в тому числі і збудники хвороб.   В результаті руйнування зубів утворюється... (дірка).  Це ми так говоримо. А лікарі це дупло називають КАРІЄСОМ. )

- Щоб дізнатися  що  спричиняє виникнення карієсу, прослухайте вірш.

Киценька ласунка мишок не ловила,
Солодощі різні та цукерки їла.
Ласувала вафлями, шоколадом, печивом,
Хрумкотіла голосно з ранку і до вечора.
Тому в киці – ласолюбки
Заболіли геть всі зубки.
Бідна киця мучилась, плакала, не їла,
Зуби лікувати дуже не хотіла.
Так вона боялась, певне бормашини,
Що стогнала жалібно, майже без упину.

• Так що шкідливо для зубів? (Солодощі)
• Чому? (Дуже клейкі і легко прилипають до зубів)

Фізкультхвилинка  (під музичний супровід «Арам-зам-зам»)

- А які продукти корисні?

1. Робота в групах

- Згрупувати картинки: корисні для зубчика веселого, а  шкідливі – для сумного. (Молоко, кефір, сир, оселедець, карамельки, шоколад, торт, мармелад.)

- Що ще шкодить зубам? (розкушування горіхів, тримання в роті олівців, ручок, перегризання ниток)

- Але що ж робити тоді, коли зуби захворіли? 

- Як називають лікарів, що лікують зуби? (стоматолог)

6. Як треба доглядати?

Перегляд відео із кроликом Лаккі «Як правильно чистити зуби?»

• На цьому етапі ми спробуємо і покажемо хлопчику як чистити зубки,  для цього вам знадобиться зубна щітка і макет.

(чищення зубів на макеті)

V. Узагальнення і систематизація знань

• Ми відповіли на всі питання кубика, допомогли хлопчику і дізналися багато нового. А чи засвоїли ви знання ми перевіримо погравши  в гру «Так» чи «Ні».

Гра «Так» чи «ні»

Зіграти хочеться мені

Із вами, друзі, в гру «так» чи «ні» .

Я вам питання задаю,

Готуйте відповідь свою.

Відповідай, як мастак

Єдиним словом «ні» чи «так».

• Картоплю, моркву та буряк – треба їсти?

«Ні» чи «Так» (Так)

• Микола купує «мівіну».

Дає її Лізі, Максиму

Що ж брати її чи сказати всім «Ні»? (Ні)

• На рибалку ми ходили,

Багато риби наловили:

Коропці, окунці і один судак.

Будемо їсти?  «Ні» чи «Так» (Так)

• Подивіться на Миколу

Він купує «Пепсі-колу».

Напої ці не міцні,

Але дружно кажемо – «так» чи «ні»? (ні)

• На городі біля тину

Гризе заєць капустину.

Капусту їсти й я мастак,

А тому кажу – «ні» чи «так»? (так)

VI. Підсумок заняття

• На яку тему ми сьогодні говорили?
• Чи було цікавим вам заняття?

ВИСНОВКИ

Проблема формування моральних цінностей має значну актуальність в умовах сьогодення. Перехідний період, в якому перебуває наша країна, утруднює моральне виховання молодого покоління, прищеплення дітям загальнопоціновуваних та національних цінностей.

Моральне виховання молодших школярів є одним із найскладніших завдань вчителя. Аби вирішити це завдання вчителю потрібно лише знання предметів початкових класів та методики їх викладання, а й уміння направити власну діяльність формування морального дітей. Питання морального виховання, вдосконалення дитини хвилювали суспільство ніколи й в усі часи. Особливо нині, коли всі частіше можна зустріти жорстокість та насильство, проблема морального виховання стає дедалі актуальною.

Моральне виховання, орієнтоване виховання моральних цінностей, у педагогіці як найважливішої мети виховання з урахуванням виховання, розвитку, саморозвитку життєвого досвіду та її осмислення зусиллями самого вихованця. У різні історичні періоди розвитку на суспільстві складаються різноманітні моральні цінності, їх єднає те, що звернені до людського початку, засновані на особистісному досвіді, є сукупність загальних принципів, норм поведінки учнів стосовно друг до друга, природі, суспільству в ім'я добра (в інтересах). Сформовані моральні цінності дозволяють визначити ціннісні моральні орієнтири молодших школярів, прагнення до ідеалу, виконують регулюючу функцію в життєдіяльності учнів.

Специфіка виховання моральних цінностей у молодших школярів залежить від вікових особливостях розвитку учнів, закономірності, механізмах і логіці цього процесу.

Логіка формування моральних цінностей включає у собі такі ланки: пошук, оцінка, вибір, і проекція (чи актуалізація цінності у спільній діяльності). Ефективність виховання моральних цінностей школярів можлива під час створення педагогічних умов: мотиваційного, змістовного, операційного.

Проведені заходів дадуть динаміку розвитку моральних цінностей дітей молодшого шкільного віку бік збільшення. Виховання моральних цінностей молодших школярів може призвести до підвищення рівня виховної підготовки  у школі, забезпечуючи розвиток моральних чеснот особистості. І наші діти, вихованці стануть високоморальними особистостями: чемними, уважними до інших людей, навчаться бережно ставитися до праці.

СПИСОК ВИКОРИСТАНИХ ДЖЕРЕЛ

1. Бех І. Почуття цінності іншої людини як моральний пріоритет особистості / І. Бех // Початкова школа. – 2001. – №12. – С. 15-17.
2. Бех І. Виховання особистості: У двох книгах. Книга друга. Особистісно орієнтований підхід: науково-практичні засади / І. Д Бех – К. : Либідь, 2003. – 340 с.
3. Бех І. Духовні цінності розвитку особистості / І. Д. Бех // Педагогіка і психологія. – 1997. – № 1. – С. 124.
4. Бондар Л. Виховання моральних цінностей у школярів / Л. Бондар // Початкова школа. – 2017. – №12. – С. 5-7.
5. Дашко В. Структура і зміст духовної культури особистості / В. Дашко // Рідна школа. – 2010. – №5. – С. 15-17.
6. Демиденко В. Деякі аспекти морального виховання: Практичний матеріал для керівників, вихователів і вчителів. – К. : ІЗМН, 2012 р.
7. Коваленко О. Формування інтелектуальних цінностей студентської молоді / О. А. Коваленко. Збірник наукових праць. Педагогічні науки. Випуск 34. – Херсон: Вид. ХДУ. – 2003. – 324 с.
8. Лазарук А. Батьківська педагогіка Василя Сухомлинського: аксіологічний ракурс проблеми / А. Лазарук // Початкова школа. – 2004. – №5. – С. 31-33.
9. Моральні цінності підростаючого покоління. – Зб. : Цінності освіти і виховання. -К., 2015.
10.  Павленчик В. Любов педагога до дітей як важлива умова духовно-морального виховання / В. Павленчик // Початкова школа. – 2004. – №6. – С. 44-46.
11.  Сухомлинська О. Формування духовності дітей на основі християнських цінностей / О. Сухомлинська // Гуманітарний семінарій. – К., 2003. – №1. – С. 91-94.
12.  Ушинский К. Избран. произведения: В 2 т. – К., 1993. – Т. 1. – С. 100-101.
13.  Харуддинов М. Народна гра як засіб національного виховання // Початкова школа. – 2016. – №10. – С. 41-43.
14.  Юзвак Ж. Духовний розвиток: сутність, мета, умови здійснення / Ж. Юзвак // Початкова школа. – 2000. – №4. – С. 11-12.
15.  Федорова М. А. Культура поведінки дітей 6 – 7 років життя. – Житомир: Вид-во ЖДУ ім. і. Франка, 2008.
16.     http://ped-kopilka.com.ua/
17. http://metoduchka.com/

ДОДАТОК

Тема: фізкультурно-оздоровча година «Колобкові мандри»

Мета: забезпечити активний відпочинок школярів, зміцнювати їх здоров'я; формувати свідоме ставлення до здорового способу життя та систематичних занять фізичними вправами; підвищити розумову та фізичну активність, працездатність; виховувати бажання зміцнювати своє здоров'я та   дружні стосунки між учасниками гри.

Місце проведення: спортивний майданчик.

Інвентар: обручі, свисток, казковий герой «Колобок», муз.спровід., маска «Колобок»

Хід спортивного заняття

І. Підготовча частина (10-12хв.)

1.  Шикування групи. Привітання.

2. Створення проблемної ситуації. Мотивація навчальної діяльності.

- Добрий день, привітайтесь до гостей. Сьогодні ми вирушимо знову до  казки. А до якої саме ви дізнаєтесь, коли відгадаєте загадку.

Загадка: 

Хтось рум`яний, запашний

Стежкою котився,

Зайця він перехитрив,

З Вовчиком зустрівся.

Рудохвоста і прудка

Проковтнула  ……… ( кого , діти ?)

( діти відгадують загадку)

Вихователь: Молодці! Правильно відгадали мою загадку. А зараз привітайте  Колобка, він давно мріяв з вами зустрітись.

(Вихователь виносить Колобка і пропонує послухати казку і виконувати відповідні рухи)

3. Різновиди ходьби та бігу за мотивами казки.

Вихователь:

Колобок у нас - спортивний,

Дуже спритний і активний

Щоб так гарно виглядати

Треба тіло тренувати.

Де ти, любий, тренувався?

Де ти бігав, з ким змагався?

• А зараз ми будемо виконувати вправи за

«Колобочкова казочка-гра»

(Діти утворюють коло).

Покотився Колобок

З двору стежкою в лісок. (Діти йдуть змійкою за вихователем)

 І кого в ліску стрічав,

Всім казки розповідав.

Ось під кущиком звірятко

- Довгі вушка, сірі лапки. (Діти показують довгі вушка, піднімаючи руки вгору)

 їсть травичку навмання

Куцохвосте Зайченя.

Й Колобка хотіло з'їсти:

 «Він такий смачний, із тіста!»

Колобок сказав Зайчаті:

«Досить, друже, пустувати.

Казочок я знаю в'язку,

Ось послухай першу казку. (Діти за вихователем виконують вправу)

 Ручки вгору піднімаю

І щомиті підростаю.

 Як стаю навшпиньки вищим,

То грибок за мене нижчий.

Вправу цю роблю щоранку

 Під дубками на світанку». (Діти повторюють вправу 4—5разів)

Покотився Колобок

Далі стежкою в лісок. (Ходьба по колу)

І зустрівся ненароком

На узліссі з сірим Вовком:

«Вовк, не їж мене, будь ласка,

Я продовжу далі казку.

Ти втомивсь неначе дуже,

Відпочити треба, друже!

Бач, пеньочків як багато!

Нумо, дружно присідати. (Діти присідають кілька разів)

Раз і два! Три й чотири!

Три й чотири! Раз і два!

    Ось і втоми вже нема!»

Покотився Колобок, (Діти йдуть, високо піднімаючи ноги

В лісі перебрів струмок.)

Раптом чує: хтось тупцює, (Тупотять ніжками)

То ведмідь-набрід танцює.

Перейдемо через міст (Ходьба між двома проведеними на землі лініями).

І потрапимо у ліс.

Волохатий, величезний, (Ходьба між пеньками)

Обмина дуби кремезні.

Мовить Колобочок нишком:

«Ти ходи, Мишко, як Мишка, (Діти роблять повороти вправо-вліво, кругом себе)

Пострибай, неначе Зайчик,

Так легенько, наче м'ячик.

Вправо-вліво повернися,

Кругом себе обернися.

І забудеш, що незграбний,

Завжди будеш дуже гарний!»

Покотився Колобок (Біг на місці)

Далі стежкою в лісок.

І побачив між квітками

Колобочка із голками (Зупиняються)

Доторкнувся і злякався,

У травичці заховався.

(Діти парами повертаються обличчям один до одно­го, виконують вправу «ладусі» та присідають)

 І не бачить, йде Лисичка

 І несе смачні кислички,

 Придивляється довкола

 І збирає квіти в коло.

(Діти утворюють коло, взявшись за руки, а вихова­тель стає посередині)

Бачить, що поміж квітками,

Колобочок з ягідками.

Налетів вітерець легенько,

Колобка збудив швиденько. (Вправи на дихання)

Щоб продовжить далі казку:

«Ти ж мене не їж, будь ласка,

Краще позбирай в травиці

Соковиті полуниці.

У печі духмяний горщик,

А в руках повненький кошик».

Не лінуйся нахилитись

 І травичці поклонитись. (Нахил тулуба)

А тепер - усім спасибі,

Всі живіть у дружбі й мирі!  (Ходьба на місці).

• Прослухали подорож колобка, а тепер покажмое як вправи робимо ми.

2. Перешикування в три шеренги

ІІ.  Основна частина (20-25 хв)

1.                   ЗРВ з обручами ( під музичний супровід «»Колобкові мандри» із серії «З любов’ю для дітей»)

1.    В. п.— стійка ноги нарізно, обруч вертикально на підлозі, тримати його хватом знизу. 1—2—підняти обруч угору, потягнутись, подивитись на нього (вдих); 3 – 4- в. п. (видих). Вправу виконати 8—10 разів у  повільному темпі. Піднімати обруч прямими руками.
2.         В. п.— основна стійка, обруч горизонтально вго­рі. 1—2— відставляючи праву ногу назад на носок, руки назад, прогнутися, подивитись на обруч (вдих); З—4 — в. п. (видих). Те саме, відставляючи ліву ногу. Вправу виконати 4—б разів кожною ногою в повіль­ному темпі. Руки і ноги не згинати.
3.     В. п.— широка стійка ноги нарізно всередині обруча, обруч тримати обома руками. 1 — поворот ту­луба праворуч (видих); 2 — в. п. (видих); 3—4—те саме в інший бік. Вправу виконати 4—5 разів у кож­ний бік у середньому темпі. Під час поворотів ноги з місця не зрушувати.
4.      В. п.— основна стійка, обруч вертикально на підлозі у зігнутих руках. 1—2— присідання ледь спи­раючись на обруч (видих); 3—4 в. п. (вдих). Вправу викопати 6—8 разів у повільному темпі. Присідати на носках, коліна розвести нарізно, руки випрямити.
5.      В. п. - стійка ноги нарізно, обруч вертикально перед собою, хват зовні. 1—2 — нахил уперед прогнувшись, обруч угору (вдих); 3-4 — в.п. (видих). Вправу  виконати 8-10 разів у середньому темпі. Нахиляючись, ноги не згинати, прогнутись у попереку, дивитись уперед.
6.        В. п.  - стійка ноги нарізно, обруч вертикаль­но над головою.

1. -2- 3 — пружинисті нахили вперед (видих), 4 – в.п. (вдих). Вправу виконати 6—8 разів у середньому темпі.

7.               В. п.— основна стійка, обруч тримати за ниж­ній край вертикально перед грудьми. Стрибки з однієї ноги на іншу через обруч, обертаючи його вперед. Виконати до 30 стрибків по черзі з кожної ноги в по­вільному темпі і перейти на ходьбу на місці.

2.                   Гра «Колобок»

Діти утворюють коло. Лічилкою обирають ведучого – Колобка. Колобок біжить по колу і співає:

 Я – колобок, колобок,

 По коробу метений,

 На яйцях спечений –

 Я від баби та від діда втік,

 Я від зайця та від вовка втік,

 Від ведмедя та лисиці втік!

 І від тебе втечу!

Він торкається рукою дитини, біля якої закінчив промовляти слова, і тікає від неї. Колобок біжить по колу, намагаючись знайти місце дитини, яка ловить. Якщо йому це вдається, то він залишається Колобком. Якщо ж його наздоганяють, то Колобком стає інший. Коли тривалий час діти не можуть зловити Колобка, лічилкою обирають іншого ведучого.

ІІІ. Підсумок заняття. (2-3 хв)

1. Шикування в одну шеренгу.
2. Вправи на відновлення дихання.