Курсова робота "Організація пізнавальної діяльності молодших школярів за науково-педагогічним проектом"На крилах успіху""

ЗМІСТ

ВСТУП                                                                                                                           3

РОЗДІЛ І. АСПЕКТИ ФОРМУВАННЯ ПІЗНАВАЛЬНОГО ІНТЕРЕСУ УЧНІВ В  ПОЧАТКОВІЙ ШКОЛІ.                                                                                                5

1.1 Психологічні аспекти формування пізнавальної діяльності учнів  молодшого шкільного віку.                                                                                     5

1.2 Особсистісно орієнтований підхід до навчання.

РОЗДІЛ ІІ. РОЗВИТОК ПІЗНАВАЛЬНОЇ АКТИВНОСТІ В ПОЧАТКОВІЙ ШКОЛІ.

2.1 Інноваційність освітнього проекту «На крилах успіху».

2.2Толока – цікавий початок робочого тижня і дня.

2.3 Посібник-журнал – інноваційна форма навчальної книги.

2.4 Проблемне навчання як засіб активізації пізнавальних інтересів учнів.

2.5. Формування творчих та пізнавальних здібностей учнів з використанням технології розвитку критичного мислення

ВИСНОВКИ.

СПИСОК ВИКОРИСТАНИХ ДЖЕРЕЛ.

 

 

 

 

 

 

            Державними стандартами початкової загальної освіти визначено: «Протягом навчання у початковій школі учні повинні оволодіти ключовими компетентностями, які передбачають їх особистісно соціальний та інтелектуальний розвиток, формуються на міжпредметній основі та є інтегрованим результатом предметних і міжпредметних компетенцій.» (3 с.3). Тому особливого значення якісна організація навчально-виховного процесу. Ця проблема була актуальною завжди, її становлення відбувалося з розвитком суспільства: змінювалися потреби суспільства – змінювалися форми організації. Наразі у практиці початкової школи застосовується велика кількість педагогічних технологій різного рівня: від технологій – систем навчання до технологій викладання окремих навчальних курсів, предметів і технологій – способів навчання.

         Для якісного оновлення уроку в початкових класах у центрі уваги є, на мій погляд, розвиток пізнавальної активності школяра.

           Актуальність даної теми полягає в тому, що навчання людини не може бути успішним, якщо в того, якого навчають, немає бажання учитися. Людина має право робити або не робити те, що від неї вимагають, тому успіх спрви значною мірою залежить від бажання (прагнення) робити. Зокрема, чим сильніше бажання навчитися, тим успішніше йде навчання. Впевнена, що навчання не буде успішним, якщо в учня не пробуджене бажання вчитися.

           Об´єктом дослідження є розумовий розвиток учнів як поетапний процес від здатності вирішення начальних завдань спочатку на нижчих, і поступово на чимраз вищих планах розумової діяльності (від наочно-дійового до наочно-образного і, нарешті, на словесно-логічному плані).

           Відповідно до визначеного об´єкта, предметом дослідження є система форм, методів, прийомів  та засобів розумового розвитку учнів.

           Мета дослідження – розробка комплексної, багаторівневої системи  організаційних форм, методичних технологій та прийомів організації пізнавальної діяльності учнів та їх ресурсного забезпечення, спрямована на поетапний розумовий розвиток учнів у різних видах навчальної діяльності, в тому числі самостійної.

           Загальновідомо, що ефективне навчання знаходиться в прямій залежності від рівня розвитку пізнавальної активності учнів. Науковці здійснюють пошук ефективних методів активізації пізнавальної активності учнів початкової школи у процесі навчальної діяльності. Проблемами пізнавальної діяльності учнів займалися такі вітчизняні та зарубіжні науковці, як: Л. Виготський, П. Гальперін, О. Леонтьєв, О. Лурія, С. Рубінштейн та ін.

Проблема пізнавальної активності учнів початкової школи на уроках актуалізується у низці нормативних документів [5]. Так, у «Концепції початкової освіти» зазначається наступне: «Об’єктами контролю у процесі навчання є: знання про предмети і явища навколишнього світу, взаємозв’язки і відношення між ними та про способи розумової і практичної навчально-пізнавальної діяльності; вміння та навички застосовувати засвоєні знання; досвід творчої діяльності; досвід емоційно-ціннісного ставлення до навколишнього світу, до інших людей, до самого себе». «Державний стандарт початкової загальної освіти» побудований з урахуванням пізнавальної активності учнів, що засвідчує наступна цитата: «Цей Державний стандарт початкової загальної освіти (далі — Державний стандарт), розроблений відповідно до мети початкової школи з урахуванням пізнавальних можливостей і потреб учнів початкових класів…» [3, c.5].

РОЗДІЛ І   АСПЕКТИ ФОРМУВАННЯ ПІЗНАВАЛЬНОГО ІНТЕРЕСУ УЧНІВ В ПОЧАТКОВІЙ ШКОЛІ

1.1.   Психологічні аспекти формування пізнавальної діяльності учнів молодшого шкільного віку

Л.В. Артемова справедливо зазначає: "Щоб навчання було легким і бажаним, важливо пропонувати такий зміст знань, який дитина на даному етапі розвитку своєї психіки може сприйняти найбільш оптимально - зацікавлено, з найменшими труднощами" [1, с.7]. Тобто важливим є вплив пізнавального інтересу на результативність навчання в початкових класах.

У психологічній і педагогічній літературі висвітлені результати спеціальних досліджень, в яких розкривається роль інтересу в навчально-виховному процесі (Н.М. Бібік, О.І. Киричук, Г.С.Костюк, Л.М. Проколієнко, О.Я. Савченко, Н.Ф.Скрипниченко, О.В.Скрипниченко та ін.). Всі автори надають винятково важливого значення інтересу до пізнання в процесі шкільного навчання. Аналіз цих досліджень свідчить про необхідність перегляду, уточнення та розширення наукових уявлень про визначальні фактори навчальної успішності учнів початкових класів. Виховання активного ставлення до знань, науки взагалі й до навчальної діяльності зокрема неможливе без розвитку допитливості, потягу до знань, інтересу до пізнання.

Суворі, категоричні вимоги, покарання, адміністративні заходи безсилі, якщо в дитини немає потреби навчатися, якщо пізнавальні діяльність для неї позбавлена життєвого змісту.

Оскільки інтерес зумовлює загальну тенденцію звертати увагу на певні об'єкти і явища навколишнього світу з метою їх пізнання або на виконання певного виду діяльності, то він впливає на всі без винятку психічні процеси, спрямовуючи їх у потрібне русло. Йдеться, насамперед, про увагу до об'єкта інтересу, яка з фізіологічного погляду пояснюється виникненням у корі великих півкуль головного мозку осередку оптимального збудження. Відомо, що в стані зацікавленості дитина все засвоює швидко й ґрунтовно. Розумова діяльність під впливом інтересу стає дедалі зосередженішою, з'являються роздуми, що спонукають певні дії [ 6, с.48].

Особливого значення це питання набуває в роботі зі старшими дошкільниками, оскільки в дитини на шостому році життя формуються підпорядкованість мотивів та навички навчальної діяльності. Окрім того, старший дошкільний вік вважається перехідним, тому необхідне вивчення його специфічних ознак, зокрема, особливостей формування пізнавальної активності в дітей шостого року життя. Характеризуючи цей період, слід зазначити, що до шести років дитина досягає високого рівня розвитку самостійної діяльності, коло її пізнавальних інтересів розширюється. Поступово розвивається здатність аналізувати й узагальнювати предмети та явища. У пізнавальній діяльності особливого значення набувають наочно-образне й образне мислення, а також творча уява. Передумовою цьому слугує розвиток сприймання, який здійснюється за трьома основними напрямами: уявлення дітей про предмети, явища та їх властивості розширюються й поглиблюються відповідно до загальноприйнятих еталонів; способи використання предметів стають значно точнішими й доцільнішими; ознайомлення з предметами набуває систематизованості й послідовності. Таким чином, на кінець дошкільного дитинства зростає осмисленість сприймання. Розвиток сприймання та наочно-образного мислення забезпечує дитині розуміння властивостей предметів і різних зв'язків між ними [2, c.156].

Якісна перебудова інтересів найінтенсивніше відбувається в періоди переходу дитини з одного етапу онтогенезу на інший. Зміна інтересів, їх якостей не нівелює певної стійкості найбільш значущих у кожному віковому періоді ознак, які продовжують розвиватися, інтегруватись в інші на вищому рівні. При цьому, за дослідженнями Н.М.Бібік, відбувається не тільки розширення і поглиблення інтересів, а й їх диференціація, яка виражається в появі комплексу домінуючих ознак. Встановлено, що інтерес обумовлює навчальну діяльність в цілому, сприяє самовдосконаленню учнів [2,161].

Рис.1. Модель становлення навчальної успішності

2.        Особистісно орієнтований підхід до навчання

    Сучасне оновлення змісту освіти веде до трансформації її технологій, надає їй особистісної сформованості.

Найпростішою ланкою, з якої складається особистісно орієнтована технологія, є особистісно орієнтована педагогічна ситуація. Це така навчальна ситуація, потрапивши в яку, дитина має шукати сенс, пристосовувати її до своїх інтересів, вибрати творчий момент, дати критичну оцінку.

Методика Марії Монтессорі це теж модель особистісно орієнтованого підходу до навчання і виховання, основними провідними положеннями якої є:

• виховання має бути вільним;

• індивідуальним;

спиратися на дані спостережень за дитиною.

Звернення дитини до вчителя: "Допоможи мені зробити це самому" - девіз педагогіки Монтессорі.

Групова форма навчальної діяльності виникла як альтернатива існуючим традиційним формам навчання [4, c.22].

У 60-70-х роках певне місце посіла технологія розвивального навчання, над якою працювали два колективи - Л.В. Занкова та Д.Б. Ельконіна. її завдання: побудувати систему навчання, за якою досягався б вищий рівень розвитку молодших школярів, ніж у навчанні за традиційною системою. Але саму технологію розвивального навчання під час створення цілісних навчальних предметів (музики) розробляли в Україні науковці: Я.Коменський, В.Сухомлинський, Я.Ростовський.

Робота над навчальним проектом - практика особистісно-орієнтованого навчання у процесі конкретної праці учня, на основі вільного вибору, з урахуванням його інтересів. Сутність цієї технології полягає у вирішенні учнем або групою учнів певної проблеми, яка передбачає, з одного боку, використання різноманітних методів і засобів навчання, а з іншого -інтегрування знань, умінь з різних галузей науки, техніки, творчості.

Освітні технології використовуються не лише у навчальному, а й у виховному процесі.

Сутність теорії колективного творчого виховання полягає в організації певного способу життя колективу, де все ґрунтується на засадах моральності та соціальної творчості. Ця технологія особистісно-орієнтована, бо кожній дитині знайдеться права до душі, яку вона може організувати, зробити найкраще [7, c. 56].

Отже, можна зробити такі висновки:

• Розвиток психологічних чинників навчальної успішності, внутрішні функціональні зміни в структурі пізнавальної сфери учня, динаміка інформаційної ваги психічних функцій навчальної успішності молодших школярів залежать від ефективності розвитку їх пізнавальних інтересів.

• Стійкий пізнавальний інтерес - ознака готовності дитини до навчання в школі. Він є основою всієї навчально-виховної роботи з дітьми в період їх підготовки до школи. Знання сприяють виникненню, розширенню і поглибленню зацікавленості до дійсності. Важливо збуджувати пізнавальну активність учня, що виявляється в запитаннях, діях.

• Маючи сформовані пізнавальні інтереси, дитина успішно навчатиметься, в неї з'явиться зацікавленість до навчальної діяльності.

• У школі дитина поглиблює і розширює свої пізнавальні інтереси. У неї виникає бажання змістового і досконалого вивчення певних навчальних дисциплін, коли матеріал виходить за межі навчального. Такий інтерес має стійкий характер.

• Пізнавальна активність учня початкових класів виявляється в навчальній діяльності. Молодший школяр застосовує набуті в дошкільному дитинстві знання й активно діє, робить відповідні висновки, здатний виконувати складні розумові операції.

• Практичне використання встановлених закономірностей звузить коло пошуків психологічних причин невстигання школярів з навчальних предметів у початкових класах. [6, с. 3-20]. [8, с. 92]

РОЗДІЛ ІІ. РОЗВИТОК ПІЗНАВАЛЬНОЇ АКТИВНОСТІ В ПОЧАТКОВІЙ ШКОЛІ

2.1 Інноваційність освітнього проекту «На крилах успіху».

 

         Ми живемо у третьому тисячолітті, у час комп’ютеризації та інтенсивного розвитку всіх галузей науки та виробництва, і глибоко усвідомлюємо незворотність демократичних змін, що відбуваються у суспільстві і освіті зокрема.

Соціальні перетворення в українському суспільстві докорінно
змінили орієнтації в галузі освіти. Головною стратегією педагогічної діяльності визначено: спрямування навально - виховного процесу на формування духовного світу особистості, утвердження загальнолюдських цінностей, розкриття потенційних можливостей та здібностей учнів.

Відповідно до визначених у Державному стандарті цілей початкової освіти, розроблено науково – педагогічний проект «На крилах успіху» з метою нормативного забезпечення гармонійного розвитку та виховання особистості дитини для застосування  набутого досвіду в навчальних і життєвих ситуаціях  та закладання основ її особистісного зростання на наступному рівні освіти. Відповідно до мети визначено стратегічні завдання, на виконання яких спрямовано проект: становлення особистості дитини, її духовний, психічний, соціальний, фізичний розвиток, розвиток пізнавальних здібностей; морально-етичне, громадянське, патріотичне, естетичне, трудове, екологічне виховання дитини;  формування цілісного наукового образу світу;  формування позитивного емоційно-ціннісного ставлення дитини до самої себе, родини, громади, школи й навчання;  психолого-педагогічна адаптація дитини до шкільного життя;  формування ключових і предметних компетентностей;  формування культури міжособистісної взаємодії у різних формах і видах діяльності; формування здатності до самовираження, зміни власної поведінки відповідно до потреб стійкого розвитку (соціально-правової, екологічно доцільної і здоров’язбережувальної та безпечної) у різних життєвих ситуаціях.

Проект «На крилах успіху» розроблено на певних принципах і підходах. Зокрема, на принципах гуманізації (який є системоутворювальним), прогностичності, розвитку, цілісності; на таких підходах, як особистісний, діяльнісний, компетентнісний, інтегрований, системний. Тож, проект закладає основи для побудови освітнього процесу як системи на засадах гуманної педагогіки, із особистісною орієнтацією навчання, а відповідно й інтегрованим підходом до структурування його змісту, діяльнісним – до організації та компетентнісним – до визначення освітніх результатів.  Побудову освітнього процесу як системи уможливлює врахування у проекті «На крилах успіху» наступності й перспективності дошкільної та початкової освіти, а також взаємозв’язок між цілями та результатами навчання із відповідним визначенням його змісту. 

          Найголовнішим завданням педагога на кожному уроці є активізація пізнавальної діяльності. Тому щоразу, обдумуючи урок, намагаюсь спочатку розв’язати  принципове завдання, як найдоцільніше організувати передачу нового матеріалу – повідомлення, евристична бесіда, відкриття, роздум, розв’язання проблеми, мозковий штурм, самостійна робота та ін. З метою активізації пізнавальної діяльності, елементи  інтерактивних технологій використовую у своїй роботі. Вони мають багато переваг:

• у роботі задіяні всі учні класу;
• учні вчаться працювати у групі, (команді), парі;
• формується доброзичливе ставлення до опонента;
• кожна дитина має можливість пропонувати свою думку;
• створюється ситуація успіху;
• за короткий час опановується багато нового матеріалу;
• формуються навички толерантного спілкування.

Також Програма освітнього проекту «На крилах успіху» враховує вікові і психологічні особливості  учнів 6-8 років (зокрема цілісності сприймання світу й процесів пізнання, провідних стилів навчальної діяльності, соціальної активності), що простежується у доступності й відповідності їхнім інтересам та запитам змісті.  Інтегрований підхід у Програмі є дидактичним інструментом урахування вікових особливостей учнів 6-8 років і відкриває можливості для презентації змісту зі встановленням як внутрішньо- і міжпредметних зв’язків, так і інтегрованих предметів. Інтегрований підхід до побудови Програми простежується  на міжпредметному рівні завдяки синхронізації термінологічного поля усіх навчальних програм та приведення мови програм до тієї, якою мають послуговуватись учителі та учні в кожному класі, підходів до структурування програм кожного предмета (побудовані концентрично). Це дозволило запобігти його дублюванню у різних предметах вивчення, неузгодженості термінологічного поля та створити умови для підвищення пізнавального інтересу учнів. Побудова програми на діяльнісних засадах сприятиме підвищенню практичної спрямованості опанування змісту освіти. Водночас забезпечуватиме якісно новий рівень процесу виявлення результатів навчання завдяки конкретизації навчальних дій учнів, як складників ключових і предметних компетентностей. Зміна знаннєвих орієнтирів навчання на діяльнісні простежуються й в орієнтовній тематиці досліджень, практичних робіт, навчальних проектів. А ще навчання відбувається через навчання інших. В даному випадку діти навчають казкових персонажів – лаксиків – прибульців з далекої планети.

 2.2Толока – цікавий початок робочого тижня і дня

           Толока – інноваційна форма організації навчальної діяльності учнів початкової школи, яка передбачає спільне обговорення питань, що стосуються навчально-виховного процесу у певному класі. В освітньому проекті «На крилах успіху» толоки проводяться на початку і наприкінці кожного робочого тижня і дня. Тривалість толоки від 7 до 10 хвилин.

Метою толоки на початку робочого тижня/дня є створення позитивного настрою і налаштування учнів на роботу протягом тижня/дня, визначення мети і вироблення плану діяльності на тиждень/день. Ці толоки проводяться щоранку перед заняттями. Ефективність організації толоки забезпечується чітким дотриманням структури і регламенту, щоб не перевантажувати учнів.

На початку тижня толока починається з привітання учнів із початком нового навчального тижня. Педагог роздає учням новий номер журналу, за яким вони працюватимуть протягом тижня. Він пропонує розглянути його і визначити за п’ятьма великими малюнками, чого учні навчатимуть лаксиків протягом тижня. Педагог вислуховує дітей і узагальнює їхні передбачення та називає соціокультурну тему тижня (її можна формулювати більш образно, ніж подано у календарному плані але не змінюючи сутності). Він запитує учнів:

Що із зображеного на малюнках підказало, чого навчатимемо лаксиків?

Чому важливо, щоб лаксики про це дізнались?

Чи треба це знати самим учням і для чого?

Як протягом тижня організувати роботу з опанування цього матеріалу, щоб навчити лаксиків?

Вчитель зорієнтовує дітей на зміст роботи протягом тижня за сюжетними малюнками.

Толока, яка проводитиметься щоранку, починається привітанням учнів із новим навчальним днем і запитань, які стосуються числа, місяця та дня тижня, його порядку у тижні, знаменних дат цього дня. Педагог сам вітає і запрошує учнів привітати з днем народження та іменинами учнів, які в цей день народились або святкують день свого імені. У якості подарунка він пропонує цим учням бути «героями дня» – весь день відповідати першими на запитання вчителя, виконувати завдання біля дошки тощо. Учитель пропонує цим учням розказати, яка сьогодні погода, чим вона вирізняється від учорашньої, як треба одягатись і поводитись у таку погоду (наприклад, якщо туман, чи ожеледь говоримо про безпеку), у чому переваги такої погоди, якій настрій викликає така погода.

Далі учитель пропонує уважно розглянути великий малюнок у журналі (відповідно до дня тижня: в понеділок – перший, у вівторок – другий і т.д.) і відповісти на запитання:

Що  і кого ви бачите на цьому малюнку?

Що відбувається з тими, кого зображено на малюнку?

Де це відбувається?

Які запитання за цим малюнком можуть поставити вам лаксики?

Вчитель вислуховує кілька відповідей, а потім може запропонувати роботу в парах: один учень ставить запитання – інший відповідає, а потім міняються ролями.

Продовжуючи роботу за малюнком учитель може ставити запитання щодо призначення зображених на малюнку речей, пристроїв тощо; того, що можна порахувати та ін.

Підводячи підсумки, вчитель запитує: Що найбільше привернуло вашу увагу під час нашого обговорення чи на малюнку? Що сподобалось? Після кожної відповіді, вчитель має звернутись до учнів класу із запитанням: кому ще це сподобалось? (учні можуть піднімати руку/руки, колір світлофора тощо).

Зміст роботи на день фіксується в журналі за допомогою закладок (стикери, кутки певного кольору на сторінках навчальних предметів, які будуть опрацьовуватись цього дня).

Потім учитель пропонує учням «підзарядити» мозок для вдалого робочого дня і організовує роботу за 2-3 вправами з нейробики.

Метою толок наприкінці тижня/дня є підведення підсумків, визначення того, що із запланованого на толоці на початку тижня/дня вдалося досягти, а чого – ні і як врахувати це у наступний тиждень/день. Учитель пропонує дітям пригадати за умовними позначками (малюнками), що вони запланували на толоці зранку і що з цього вдалось виконати, а що ні. Відбувається обговорення того, як це відбувалось, що сподобалось, що не дуже, що треба врахувати для подальшої роботи тощо. Наприкінці толоки учитель дякує усім учням за спільно проведений день, а окремим учням і «героям дня» за їхню роботу, вчинки, досягнення (учитель називає конкретні дії, вчинки, досягнення учнів, яким дякує). Після цього педагог пропонує учням (за бажанням) висловити подяку тим своїм однокласникам, які, на їхню думку, цього заслуговують. Толока дня завершується аплодисментами учнів самим собі або спільним виконанням куплету пісні, хором проговореного прислів’я чи рядочків вірша (усі стають у тісне коло, обнімаючи один одного або тримаючись за руки).

Толоку бажано проводити у загальному колі. Одного разу стоячи, іншого – сидячи на килимі, третього – сидячи за партами, які розташовані по колу чи утворюють «один стіл» тощо.

 2.3 Посібник-журнал – інноваційна форма навчальної книги.

Навчальна книга сьогодні є одним із основних джерел навчання та виховання учнів та невід’ємним складником освітнього процесу у школі. Для успішного навчання вона має максимально враховувати вікові фізіологічні та психологічні особливості дітей та водночас задовольняти освітні потреби. Сьогодення саме диктує нам необхідність у пошуку принципово нових, нестандартних навчальних посібників. Бо, враховуючи те розмаїття засобів пізнання довколишнього світу, які доступні сьогодні маленькій сучасній дитині, дуже важко зацікавити її книгою чи посібником. І нам всім відомо, що інтерес до навчання в учнів, на жаль, швидко втрачається. Завдання не з легких…

Експериментальний посібник-журнал «На крилах успіху» - це українська, інноваційна, принципово нова форма видання навчальної книги, яка повністю відповідає головним принципам реформування сучасної початкової освіти.

На вигляд ця навчальна книга нагадує яскравий дитячий журнал. Такий знайомий та цікавий для дітей шестирічного віку. Один посібник-журнал – один тиждень навчання. Кожен примірник має особливу обкладинку, на якій зазначено номер журналу та соціокультурну тему тижня. Він охоплює весь освітній процес учня у школі. У ньому вміщені всі навчальні предмети, які вивчаються в першому класі. А саме: українська мова, математика, всесвіт, іноземна мова, арт-технології, які природно та «ненав’язливо» інтегровані з соціокультурною темою. Видається учням у понеділок. Робота з журналом завершується в кінці тижня. Однак, за потреби згадати чи повторити опрацьований матеріал, діти можуть до нього повернутися. Зміст тижневих журналів не повторюється протягом всього навчального року, але поєднані посібники між собою єдиними підходами до організації опрацювання програмового матеріалу, формами роботи і видами вправ. Все це дозволяє підтримувати пізнавальний інтерес і водночас забезпечувати досягнення визначених програмою показників розвитку дитини. Враховуючи вікові особливості першокласників, автори включили до посібників казкові персонажів, лаксиків. Вони супроводжують навчання та присутні майже на кожній сторінці журналу. Бо навчання повинно бути цікавим! Таких посібників-журналів 32 на весь навчальний рік.

Додаткових підручників та зошитів з друкованою основою не передбачається. Навчальний процес може бути доповнений звичайними зошитами для письма та математики. І сама по собі відпадає потреба у важкому портфелі з важкими підручниками. А нам дуже важливо зберегти дитяче здоров’я. На форзаці кожного журналу розміщені умовні позначки до завдань, які не тільки спонукають до формулювання завдань, а ще й значно полегшують подачу та сприйняття матеріалу (напиши, наведи, познач, обведи, розфарбуй послухай, селфі-аудит тощо).  Вони використовуються на всіх сторінках до всіх навчальних предметів і розташовані біля завдань. Діти швидко вивчають значення умовних позначок і легко орієнтуються в них. Письмове пояснення до завдань з’являються тільки у післябукварний період, коли всі учні класу навчились читати.

Обов’язково в кожному журналі є фото із зображенням правильної постави під час роботи за партою та під час письма (для дітей, які пишуть правою рукою та для дітей, які пишуть лівою рукою). Також позначки вербального оцінювання.

На першій сторінці розташовано вправи для організації вправи для організації фізкультхвилинок на заняттях: для м’язів кінцівок, шиї і тулуба; вправи для очей, артикуляційні вправи та пальчикова гімнастика. Протягом тижня учні розучують всі комплекси. І в кожному журналі вони різні. Не повторюються протягом всього навчального року. Отримавши новий журнал, діти розглядають та вже розуміють, якою соціокультурною темою буде охоплено їх навчання протягом даного тижня. Вже під час щоденної толоки починається робота над сюжетними малюнками. Цей інноваційний вид навчальної діяльності охоплює такі важливі компоненти освітнього процесу як мотивація навчальної діяльності, актуалізація опорних знань, зв'язок навчання з реальним життям, виховні аспекти тощо. Також на його матеріалі учитель може працювати над розвитком зв’язного мовлення, усного рахунку, креативності (складання задач, діалогів тощо), графічних навичок (розфарбування), уваги, пам’яті, (порівняння двох однакових, пошук помилок художника) тощо. Та демонструє інтегроване навчання в цілому.

Всі п’ять сюжетних малюнків кожного журналу різні, вони розкривають та деталізують тему тижня.

            Всім нам відомо, що навчальні проекти мають значний освітній потенціал. На сторінках посібника представлено достатньо велику кількість навчальних проектів з різних предметів. Особливістю є те що, спочатку презентуються проекти лаксиків – казкових персонажів. Як в журналі №20 проект з математики «Величини в минулому». Діти, які виявили бажання також розбити проект, презентують їх після аналізу робіт лаксиків. Звертаю Вашу увагу на те, що учні виконують самостійно тільки ті проекти, що їм до душі.

У посібниках-журналах подано «заочні» екскурсії на той випадок, коли у той день, коли передбачено екскурсію, погода не дозволяє цього зробити. Також на сторінках посібника широко представлені блок-карти з різних предметів. Вони, як правило, різнокольорові та з використанням малюнків.

Блок-карта – це своєрідний путівник учня за вивченою темою. Вона використовується для узагальнення вивченого матеріалу та презентації його іншим (лаксикам, батькам, казковим героям тощо). Блок-карта  - графічне зображення, яке унаочнює в спрощеному, схематичному вигляді великий блок навчального матеріалу, ілюструючи взаємозв’язки й залежності між його складниками.  Використання блок-карт економить час та найголовніше, сприяє формуванню в учнів умінь самостійно узагальнювати вивчене та презентувати результати роботи над опануванням теоретичного матеріалу. До прикладу демонструю блок-карту з математики «Задача. Величини». Немає довгих правил, які потрібно вивчити, а є зручні схеми, таблиці, малюнки. На вивчення кожного предмета дається окремий розворот посібника-журналу. Якщо за розкладом дві години української мови то і два розвороти виділено для опрацювання. Сторінки мають рожевий колір. На лівій стороні розміщені вправи для розвитку читацьких умінь, на правій для розвитку графічних навичок. Однак готуючись до уроку, вчитель, може сам визначати порядок виконання вправ. Бо як відомо, зміна діяльності запобігає перевтомі дітей (особливо під час письма) і зберігає пізнавальний інтерес.

Завдання в посібнику диференційовані, для дітей з різним рівнем підготовки. Інноваційні підходи до моделювання речень та звукових моделей слів.  Спочатку розташовані вправи для розвитку навички читання: читання по колу, лабіринт, читання по вертикалі та горизонталі, за стрілками, пірамідками , з фокусацією на предметі, точці, через слово, за певними ознаками (за кількістю складів, за кольором, власна-загальна, істота-неістота), перегорнуті тексти тощо.

На кожному розвороті до занять з української мови представлені сучасні тексти для читання, які відповідають соціокультурній темі і мають виховний зміст. До кожного тексту є цікаві неординарні завдання для розвитку навички читання. Подано багато завдань з лексичної роботи (протилежні та подібні за значенням, що звучать однаково тощо), завдань для роботи над словом (анаграми, ребуси, метаграми).

На сторінках є розліновки для друкування букв. Дібрані завдання до поділу на склади, позначення наголосу, складання словосполучень і речень (текстів), відпрацювання інтонування та логічного наголосу.

Розвиток графічних навичок урізноманітнений вправами, які зберігають пізнавальний інтерес, оскільки сучасні діти так не люблять писати. Це вправи не тільки на письмо чи наведення елементів букв, з’єднань, слів, а й виконання різноманітних вправ на співвіднесення, пошук, вилучення, штрихування, розмальовування, проведення обмежених ліній, виправлення помилок тощо. Широко застосовуються пропедевтика та асоціації.

Також у посібнику розроблені вправи до занять розвитку зв’язного мовлення, що, як правило, заплановано раз на два тижні. І є також матеріал до занять роботи з дитячою книгою. І знову ж, теми тісно пов’язані із соціокуль турною темою тижня.

До математики сторінки блакитного кольору. На цих сторінках у посібниках-журналах пропонуються такі завдання: на обчислення, креслення, вимірювання, на комбінаторику, пошук спільного й відмінностей, на співвіднесення та дії за правилом, на узагальнення та класифікацію, знаходження за аналогією, складання цілого з частин тощо.

Важливим є те, що зміст задач сучасний і має практичну спрямованість, містить соціальний та виховний складники, пов'язаний із повсякденним життям дитини та сприяє встановленню міжпредметних зв’язків. Цікаво, що у посібнику протягом року пропонується три способи запису задачі: короткий запис, модель, таблиця. Дитина має можливість обрати найбільш зручний саме для неї.

Робота з числовими виразами подана у різних, цікавих для дітей, формах: кругові обчислення, вирази з розкодуванням, співвіднесення з малюнками, з розфарбуванням малюнків, розташування результатів обчислень у порядку зростання/спадання тощо. Виділено відповідними кольорами ціле та його частини, що використовується і при розв’язання задач.

У посібниках-журналах запропоновано завдання, спрямовані на дослідження математичних явищ, сутності математичних понять, відношень між ними. Усі дослідження мають практичний характер.

Розворот посібника-журналу з всесвіту має зелений колір. Навчальний матеріал подається у схемах, малюнках, світлинах, аналізуючи зміст яких, діти самі здобувають знання, а не одержують готові. Відсутність готових текстів спонукає учнів до пошукової діяльності, змушує розмірковувати та аналізувати.

Завдання на сторінках посібника спонукають до спостережень, дослідів. Подано малюнки або світлини проведення дослідів, за якими можна організувати їх у класі чи вдома. Усі досліди мають практичну спрямованість.

Сторінки з англійської мови розміщені в посібнику після української мови, математики та всесвіту, і мають оранжевий колір. Вчитель може обирати для роботи будь-які сюжетні малюнки в посібнику-журналі. Акцент вправ, які представлені, зроблені на розвиток лексичного запасу слів, правильної вимови, побудові практичних діалогів. Всі завдання відповідають соціокультурній темі журнала-посібника. Курс 1 класу цілком усний і протягом року  діти опановують майже 350 слів англійської мови.

         У посібнику-журналі Арт-технології подані на останніх сторінках.  Окрема сторінка для музичного мистецтва та окрема – для хендмейд-мистецтва та образотворчого мистецтва. Мають жовтий колір. На сторінці музичного мистецтва пропонуються завдання з вибору малюнків, світлин, їх з’єднання за певною умовою. Подані рисунки, вправи для зображення ритму графічно. Тексти пісень з’являються тільки тоді, коли діти вивчили достатню кількість букв. А до цього пісні сприймаються на слух. Що сприяє розвитку слухової пам’яті.

На сторінці образотворчого мистецтва та хендмейд-мистецтва завдання дібрані так, щоб дитина встигла виконати малюнок чи поробку протягом заняття. Також розміщені світлини із зображенням необхідного для заняття обладнання. Завдяки цьому дитина з допомогою батьків може підготуватись до заняття. Виготовлення поробок проілюстровано покроково на світлинах, що дозволяє дитині працювати самостійно. До того ж всі малюнки та поробки, які роблять діти, мають ужитковий характер і обов’язково мають використовуватись дітьми у подальшому.

Родзинкою посібника-журналу є сторінка для спілкування з батьками. Де вчитель та батьки мають змогу висловити свої побажання та рекомендації щотижня.

Невід’ємною складовою посібника-журналу є бокс з роздатковим матеріалом для учнів.

Українського педагог Василь  Сухомлинський говорив: «Діти мають жити у світі краси, гри, казки, музики, малюнка, фантазії, творчості». Експериментальний посібник-журнал є яскравим та влучним прикладом втілення мрії великого педагога.

2.4 Проблемне навчання як засіб активізації пізнавальних інтересів учнів.

Освоюючи інноваційні та вдосконалюючи традиційні методи і прийоми навчання, пізнавальну діяльність учнів трактую як цілеспрямовану організовану взаємодію між учителем та учнем. Своєрідним «посередником» такої взаємодії є відповідні засоби навчання. Від якості й ефективності організації та управління пізнавальним процесом школярів і залежатиме йог кінцевий результат – якість навчальних досягнень учнів та рівень їх розумового розвитку.  Плануючи урок, чітко визначаю його навчальні завдання і заздалегідь готую необхідні для цього матеріали. Це дає змогу забезпечити активну діяльність усіх учнів класу.

Вивчення педагогічної літератури та власний педагогічний досвід переконують у тому, що активна розумова діяльність учнів у навчальному процесі забезпечується за умов:

• високої мотивації школярів на навчальну діяльність;
• створення відповідного навчального середовища;
• використання педагогічних технологій та методів відповідно до досягнутого рівня та завдань розвитку планів розумової діяльності учнів;
• залучення школярів до самостійної діяльності, в тому числі проектної та дослідно-пошукової;
• створення ситуацій успіху в навчальній діяльності;
• орієнтації навчального процесу на формування компетенцій та досвіду діяльності;
•  забезпечення активної та інтерактивної взаємодії школярів із педагогом та між собою. 

У своїй практиці застосовую різні форми організації навчального процесу: фронтальну, групову (парну) та індивідуальну. Для забезпечення ефективності уроків, прагну раціонально визначити співвідношення його структурних елементів, вивчення теоретичного матеріалу поєдную з виконанням різнорівневих практичних завдань на закріплення та перевірку засвоєння навчального матеріалу.

Велику увагу приділяю використанню інноваційних технологій, створюю проблемно-пошукові ситуації на уроках як мотиваційний компонент.

Проблемне навчання грунтується на системі проблемних ситуацій. У Ι – ΙV класах -  це постановка перед учнями певного пізнавального завдання, яке містить у собі суперечність викликає дискусію, спонукає до роздумів, пошуків і висновків.

Проблемна ситуація виникає завдяки суперечності між пізнаним і непізнаним. Вона складається з таких компонентів: невідоме про предмети, їхні властивості, відношення чи способи дій, потреба пізнання невідомого, інтелектуальна можливість людини.

Серед критеріїв проблемної ситуації, що забезпечують активізацію пізнавальної діяльності, виділяю такі:

• орієнтування розв’язування проблемної ситуації на максимальну самостійність учнів, їхню власну пізнавальну і дослідницьку діяльність;
• значущість розв’язання проблемної ситуації для учня;
• динамічність проблемної ситуації.

У початкових класах найдоцільнішими і найпоширенішими прийомами створення проблемних ситуацій з метою розвитку пізнавальних інтересів, активізації пізнавальної діяльності є:

• зіткнення учнів із суперечливими фактами. (Метал у воді тоне, а дерево – ні. Чому?);
• показ помилок, до яких призводить незнання певної теми. Виникає трудність, коли писати ьо, а коли йо: льотчик, район, сьомий, майонез;
• постановка проблемного питання на основі створення елементів дискусії;
• спонукання учнів до узагальнення фактів. Придивіться уважно до слова. Порівняйте слова: бур’ян – буряк, пір’я – буря. Сформулюйте певне правило на основі цього порівняння.

Створення проблемно-пошукових ситуацій дає змогу працювати весь урок зацікавлено, активно. Діти переживають радість творчості, відчуття перемоги.

З метою розвитку творчих можливостей у кожної дитини вчителеві необхідно на кожному уроці застосовувати пізнавальні завдання. Такі завдання мають складати систему, яка дасть змогу сформувати і розвинути всю різноманітність інтелектуальної і творчої діяльності учнів та забезпечити перехід від репродуктивних, формально-логічних дій до творчих. Слід пам’ятати, що творчі здібності забезпечують швидке набуття знань та умінь, закріплення й ефективне застосування їх на практиці. А це означає, що для розвитку творчих здібностей велике значення має розвиток психічних процесів – пам’яті, уваги, уяви тощо. Саме ці якості, за даними психологів, - основа для розвитку продуктивного мислення і творчих здібностей учнів.

7.Створення комфортних умов на уроці (ситуації успіху).

8.Формування вміння і бажання самостійного оперування інформацією.

9.Організація проблемно-пошукових ситуацій на уроках як мотиваційний компонент [13, c. 11-15].

 

2.6. Формування творчих та пізнавальних здібностей учнів з використанням технології розвитку критичного мислення

Найвиразнішою ознакою українського освітнього сьогодення є вихід на цінності компетентнісно орієнтованої освіти. Основна мета реформування початкової мовної освіти полягає в запровадженні компетентнісного підходу до навчання мови, який передбачає формування її молодших школярів комунікативної компетентності. Сьогодні у теорії та практиці навчання мови в початкових класах особливо гостро стоять проблеми розвитку зв'язного мовлення, творчих здібностей школярів.

Упровадження нових освітніх технологій особистісно орієнтованого навчання на уроках читання, на мою думку, - це передумова активної пізнавальної діяльності учнів нестандартна, цікава, творча робота, що пробуджує у дітей інтерес до знань і сприяє емоційному, духовному та інтелектуальному розвитку школярів. Однією з інноваційних технологій, що допомагає учневі не тільки засвоїти певний обсяг знань, а й сприяє розвитку його особистісних якостей, є технологія формування та розвитку критичного мислення.

Розвиток критичного мислення стає дуже актуальним під час інтенсивних соціальних змін, коли неможливо діяти без постійного пристосування до нових політичних, економічних та інших обставин, без ефективного розв'язання проблем, значну частину яких неможливо передбачити. Саме тому очевидною є життєва необхідність критичного мислення для вітчизняної освітньої системи.

Лише таким чином можна міркувати про розвиток демократії відповідно до вимог світового суспільства.

Сьогодні вже неможливо навчати традиційно: у центрі навчально-виховного процесу має перебувати учень. Від його творчої активності на уроці, вміння доказово міркувати, обґрунтовувати свої думки, вміння спілкуватися з учителем, учнями класу залежить успіх у свідомому опануванні шкільної програми.

Розвиток критичного мислення - це дуже важливий аспект не лише у навчанні, а й у повсякденному житті, де герої є реальними, а їхні вчинки - це твої дії та дії твоїх дітей. Навчити дітей мислити критично - означає правильно поставити запитання, спрямувати увагу в правильне русло, вчити робити висновки та знаходити рішення. Для того щоб кожна дитина могла розвинути свої творчі можливості, необхідним є розумне керівництво з боку вчителя.

Мета вчителя: створити ситуацію успіху для розвитку особистості дитини; надати можливість кожному вихованцеві відчути радість досягнення, усвідомлення своїх здібностей, віру у власні сили; допомогти дитині зрости в умовах успіху; дати відчути радість від здолання труднощів; допомогти зрозуміти, що задарма в житті нічого не дається, завжди необхідно докласти зусиль. І тоді успіх супроводжується відчуттям радості та задоволення від діяльності, виникає почуття компетентності.

Наведу деякі прийоми створення «ситуації успіху»:

1. «Радість класу» - емоційний відгук оточуючих на успіх учня класу, констатація будь-якого, навіть незначного, позитивного результату діяльності, навіювання дитині віри у себе.
2. «Ліній горизонту» - перший успіх дитини одразу підхоплюється вчителем, пропонується повторити завдання на складнішому рівні, наче «відсуваючи» лінію горизонту.
3. «Авансування» - учитель підчас індивідуальної роботи виконує з учнем завдання, пояснюючи йому складні місця, а потім у класі дає аналогічне завдання, що самостійно виконується учнем, і він відчуває успіх.

Кожна дитина має до чогось певні здібності. Наше завдання - відшукати найменші пагінці таланту, розвивати їх. Адже в майбутньому трудовому житті стануть у пригоді міцна пам'ять, гостре око, гарний смак, образне мислення. На уроці важливо використовувати проблемні завдання, що викликають дискусію, спонукають до роздумів, пошуків певних висновків. «Роби, як ми, роби краще нас!» - ось девіз уроків із використанням технології критичного мислення. Створення ситуації успіху, віра в дитину та врахування її індивідуального стилю діяльності найпродуктивніше впливає на мотивацію навчальної діяльності учнів, які згодом діють за сценарієм «переможця». А саме: «Я сьогодні кращий, ніж учора!» Лише таким чином можна забезпечити умови для повноцінного розвитку особистості, формування в неї творчого критичного мислення.

Навчання - основна форма розвитку пізнавальної активності школярів. З одного боку, під час навчального пронесу школярі здобувають нові знання, які розширюють їхній світогляд, а з другого боку - у процесі активної пізнавальної діяльності розвиваються навчальні можливості учня, завдяки яким він може самостійно і творчо не лише використовувати запас знань, а й шукати нові, задовольняючи свої потреби в пізнанні. Роботу з виховання пізнавальних інтересів на уроках я будую у такій послідовності: цікаво - знаю - вмію. Слід намагатися зробити навчання не простішим, а зрозумілішим. «Важких наук немає. Є лише важке викладання».

Дитині має бути зрозумілою мета завдання, і тоді вона зможе з інтересом виконувати дуже багато нецікавої, але потрібної роботи. Чим молодший вік, тим цікавіші слід давати завдання. Найцікавішим є те, що максимально розвиває самостійність дитини, збуджує її думку. Викладання повинно бути захоплюючим - таким є один із принципів методики сучасного уроку. Однак, інтерес не має нічого спільного з розважальністю, що не містить пізнавальної мети. Кожне заняття повинно мати пізнавальний характер і водночас захоплювали як своїм змістом, так і способом викладання. За роки навчання в школі у дітей виробляється звичка задовольнятися матеріалом підручника, а це недостатньо забезпечує розвиток пізнавальної діяльності учнів. Матеріал підручника не може постійно стимулювати самостійну творчу діяльність та осмислення певних явищ, оскільки не асоціюється з реальними життєвими враженнями.

Критичне мислення починається з питань й з'ясовування проблем, які необхідно розв'язати. Складність навчання критичного мислення полягає в тому, щоб допомогти учням роздивитися безкінечну різноманітність проблем, що нас оточують. «Лише коли б'єшся з конкретною проблемою, відшукуючи власний вихід зі складної ситуації, учень дійсно мислить».

Дуже важливим є стимулювання пізнавальної діяльності учнів на уроках математики. Пріоритетним напрямом у роботі має бути розвиток логічного мислення й математичного мовлення. Для вдосконалення обчислювальних навичок треба добирати цікавий і пов'язаний із життям матеріал, що спрямований на формування життєвих компетенцій учнів, а саме:

• дидактичні та сюжетні ігри;
• задачі у віршах;
• задачі-жарти;
• ребуси;
• ігрові та цікаві ситуації;
• корисні вправи «Цікава математика в царстві геометричних фігур».

Усі ці нестандартні завдання передбачають оригінальне розв'язування, вибір раціональних способів дослідження, порівняння, а також потребують від кожного учня вищого ступеня творчої активності, гнучкості мислення.

Критичне мислення прагне до переконливої аргументації. Кожна аргументація містить у собі три основних елемента:

• твердження;
• доводи;
• докази.

Це мислення соціальне. Коли ми дискутуємо, читаємо, обмірковуємо, обмінюємося думками, ми уточнюємо і поглиблюємо свою класну позицію.

 

Щоб мати можливість знайти своє місце в житті, учень повинен володіти певними якостями:

• гнучко адаптуватися у мінливих життєвих ситуаціях;
• самостійно і критично мислити;
• уміти бачити і формулювати проблему, знаходити шляхи раціонального розв'язання;
• усвідомлювати, де і яким чином здобуті знання можуть бути використані в навколишньому середовищі;
• бути здатним генерувати нові ідеї;
• творчо мислити;
• уміти працювати з інформацією;
• бути комунікабельним, контактним, уміти працювати у колективі, різних ситуаціях;
• уміти самостійно працювати над розвитком власного інтелекту [2, c. 133].

ВИСНОВКИ

 

Більшість авторів, що досліджують проблему розвитку пізнавальної активності молодших школярів, виділяють чотири ознаки творчої обдарованості, оригінальність ідей, гнучкість словесного і образного мислення, здатність знаходити ідеї в складних і обмежених ситуаціях. Ці ознаки характеризують і дитячу творчість. Щоб привести в рух внутрішні сили дитини, потрібен не лише вчитель, як духовний опікун, а й відповідне середовище. Це таке середовище, яке дає їй змогу активізувати свою життєву енергію та духовне збагачення для реалізації самовизначення, самовдосконалення.

Навчання має будуватися на ідеях його розвивальної функції. Розвиток дитини, її пам'яті, мислення, волі та інших психічних процесів залежить від того, якою є дидактична мета уроку, які відібрано навчальні завдання, як методи навчання забезпечують активність, самостійність та творчість учня в діяльності навчання. Сучасна дидактика рекомендує надавати перевагу тим методам, які передбачають залучення учнів до активного здобування знань. Дослід чи проблемне навчання не можна протиставляти інформаційним методам або репродуктивному засвоєнню знань. Тільки вміле поєднання дає можливість підвищити ефективність навчання. Формування досвіду пошукової діяльності учнів не лише має розвивальне значення, а й об'єднує процеси навчання і виховання, стимулює пізнавальні потреби. Тому важливо, щоб високий навчальний результат поєднувався з розвитком пізнавальних можливостей і потреб особистості дитини, щоб виконавська діяльність підпорядковувалася творчій.

Отже, навчання і виховання ґрунтується на активній позиції учнів, їхній пізнавальній самостійності. Актуальним сьогодні є впровадження у навчальний процес таких засобів активізації, як системи пізнавальних і творчих завдань, застосування різних прийомів співробітництва і навчального діалогу, групової та індивідуальної роботи, що сприяє зміцненню інтересів дітей.

Під час виконання даної роботи нами було досліджено проблему розвитку пізнавальної активності молодших школярів у процесі навчальної діяльності, оскільки в наш час дане питання набуває актуальності. Це пов’язано з тим що в наш час навчанню дітей відводиться провідне місце. Перед вчителями стоїть завдання підготувати підростаюче покоління до життя, до активної участі у науково-технічному і соціальному процесі. А в зв’язку з цим є важливим розвиток пізнавальної активності, оскільки вона є основним важелем навчання учнів.

Під час дослідження ми проаналізували ряд наукових праць та періодичних видань вітчизняних та зарубіжних вчених та педагогів які займалися питанням дослідження пізнавальної активності її розвитку та формування. Також нами було проаналізовано нормативні документи, а саме: «Концепцію початкової освіти» та «Державний стандарт початкової загальної освіти»

В результаті проведення дослідження нами було досягнуто мети, поставленої перед початком виконання дослідження. Нами було з’ясовано особливості розвитку пізнавальної активності молодших школярів у процесі навчальної діяльності; розробити систему роботи вчителя.

Під час виконання курсового дослідження  було вирішено наступні завдання: проаналізовано психологічні та педагогічні джерела з даної проблеми; розкрито особливості розвитку пізнавальної активності; з’ясовано стан досліджуваної проблеми у школі.

У даному курсовому дослідженні ми дізналися, що являє собою пізнавальна активність молодших школярів, її види та форми. Спробували вияснити основні її поняття з психологічної та педагогічної точки зору. Дізналися про шляхи розвитку пізнавальної активності молодших школярів та дібрали різні види роботи  для формування пізнавальної активності молодших школярів.

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

СПИСОК ВИКОРИСТАНИХ ДЖЕРЕЛ

 

1. Артемова Л. Щоб дитина хотіла і вміла вчитися// Дошкільне виховання. – 2000.- №5.- С. 6-7.
2. Вукіна Н.В., Дементієвськаа Н.Л., Суизенко І. М. Критичне мислення: як цього навчити: Науково-методичним посібник / За наук. ред. О. 1. Пометун. -Х„ 2007.-190 с.
3. Державні стандарти початкової загальної освіти / [Електронний ресурс]/ Режим доступу: zakon5.rada.qov.ua/laws/show/462-2011-п 
4. Дичківська І. М. Інноваційні педагогічні технології : навч. посібник / І. М.Дичківська. – К. : Академвидав, 2004. – 352 c.
5. Закон України «Про освіту» / [Електронний ресурс]/osvita.ua/leqis/ation/law/223
6. Замашкіна О. Я.А.Коменський про розвиток дитячої особистості. / О.Замашкіна // Початкова школа. – 2000. - №3. – 47-50
7. Інноваційні технології в початковій школі / К.: «Шкільний світ», 2008.- 110с.
8. Інтерактивні технології навчання у початкових класах / Авт. – упор. І.І.Дівакова – Тернопіль: Мандрівець, 2011. – 180 с.
9. Кузьо О. Пізнавальні інтереси молодших школярів / О. Кузьо // Початкова освіта. − №21. – 2015. – С. 39−55.
10. Лозова В. І. Цілісний підхід до формування пізнавальної активності школярів / Лозова В. І. / Харківський державний педагогічний університет ім. Г.С.Сковороди. – 2-е вид., доп. – Х.: “ОВС”, 2000. – 164 с., с.42
11. Пометун, Олена. Інтерактивні методи та системи навчання.  - К.:Шк. Світ, 2007.-112с.
12. Савченко О. Я. Сучасний урок у початкових класах. - К.: Магістр-5,2007.-255
13.  Сапунова Л. Розвиток пізнавальної активності учнів початкових класів у навчальному процесі / Л. Сапунова // Таврійський вісник освіти. − №1. – 2013. – С. 11−15
14. Цимбалару А. Д. Дидактичні засади розвитку початкової освіти: варіативність програмного забезпечення / Анжелика Цимбалару // Початкова школа. – № 7. – 2018. – С. 51-54.
15. 
    Цимбалару А. Д. Модернізація підручників і навчальних посібників для початкової школи на засадах дитиноцентризму / Анжелика Цимбалару // Проблеми сучасного підручника. – Вип. 21. – 2018. – С. 412-423.
16.  Сухаревська О. О. Освітній проект «На крилах успіху» Початкова школа в авангарді інноваційних змін / Олена Сухаревська // Завуч. – №10. – 2017. – С. 9-12.

Департамент освіти і науки Київської обласної державної адміністрації

Комунальний навчальний заклад Київської обласної ради

Київський обласний інститут післядипломної освіти педагогічних кадрів

 

 

 

 

 

Випускна робота

Організація навчально-пізнавальної діяльності молодших школярів за науково-педагогічним проектом «На крилах успіху»

 

Автор:       слухачка курсів

підвищення            фахової

кваліфікації           вчителів

                                                                                                            початкових              класів

                                                                                                             Даценко                  Оксана

                                                                                                             Олександрівна      вчитель

початкових               класів

                                                                                                               Супоївського  НВК

  «ЗОШ І-ІІІ ступенів – ДНЗ

                                                                                                               (ясла –садок)»

 

 

Біла Церква 2019