ЗМІСТ

ВСТУП

РОЗДІЛ 1  Організаційно методичні засади системи фізичного виховання учнів загальноосвітньої школи

1.1. Стан і перспективи організації роботи з фізичного виховання у загальноосвітніх школах

1. 2 Характеристика урочної форми організації фізичного виховання

РОЗДІЛ 2 Впровадження інноваційних технологій та їх  елементів до уроку фізичної культури в школі

2.1 Характеристика поняття інноваційна технологія

2.2  ІННОВАЦІЙНІ МЕТОДИ ВИКЛАДАННЯ УРОКІВ ФІЗИЧНОЇ КУЛЬТУРИ У ЗАГАЛЬНООСВІТНІХ НАВЧАЛЬНИХ ЗАКЛАДАХ

2.3 Характеристика інтерактивних технологій  навчання на уроках фізичної культури

2.3.1. Інтерактивні технології кооперативного навчання (групового)

2.3.2 Інтерактивні технології колективно-групового навчання

2.4 Характеристика технологій  проектного навчання на уроках фізичної культури

2.5 Характеристика технологій  інформаційних комп'ютерних  технологій (ІКТ) на уроках фізичної культури

ВИСНОВОК

ВИКОРИСТАННА ЛІТЕРАТУРА

ДОДАТКИ

 

 

 

 

 

 

 

ВСТУП

 

Важливість проблеми збереження та зміцнення здоров’я  підростаючого покоління і роль  закладів освіти в її вирішенні визначається національною доктриною розвитку фізичної культури і спорту в Україні та іншими законодавчими документами.

Головним завданням школи є створення умов для гармонійного розвитку особистості і надання можливостей до самореалізації в майбутньому житті.

Фізична культура - це чи не найважливіша навчальна дисципліна, яка є самостійною сферою  діяльності у соціокультурному просторі країни  й викладається в загальноосвітніх навчальних закладах як окремий предмет, сприяє розв’язанню проблеми пошуку нових шляхів удосконалення фізичного виховання підростаючого покоління в умовах демократизації освіти, надання їй національної

Фізичне виховання є головним напрямом впровадження фізичної культури і становить органічну частину загального виховання, покликану забезпечувати розвиток фізичних, морально-вольових, розумових здібностей та професійно-прикладних навичок людини. Фізична культура має на меті формування різнобічно  - розвиненої особистості.

Невід'ємною частиною всього навчально – виховного процесу в загальноосвітній школі є фізичне виховання, а основною його формою – урок. Сьогодні особливого значення набуває пошук ефективних підходів для прищеплення учням інтересу до занять фізичною культурою та впровадження новітніх технологій у систему фізичного виховання. При вступі до школи різні відхилення у стані здоров’я спостерігаються у кожної третьої дитини, а у дев’ятому класі – у кожної другої.

Це пояснюється тим, що навчання у школі супроводжується дефіцитом рухової активності, нервовим перенапруженням, необхідністю засвоєння та переробки школярами великої кількості інформації [ 1 ].

Аналізуючи дані  статистики можна сказати, що  однією з причин зниження рухової активності фахівці називають падіння інтересу до традиційних уроків фізичної культури. Зокрема А. Осадчий, М. Мединський (2000) наголошують, що причиною низької мотивації учнів до уроків фізичною культурою є незадоволеність школярів традиційним змістом шкільної фізкультури [ 2].

Актуальність теми. Проблемі здоров'я суспільства сьогодні приділяється величезна увага – проводяться дослідження щодо можливості збереження здоров'я дітей у сучасних умовах, досліджуються критерії визначення рівня здоров’я та механізмів його зміцнення [3].

У шкільному віці мають закладатися основи здоров’я, однак науковці свідчать про те, що 90 % випускників шкіл мають відхилення у стані здоров’я

( Сухарев О.Г., 1991; Апанасенко Г.А., 1992; Круцевич Т.Ю., 1999; Андреєва О.В., 2002; Благій О.Л., 2005; Гілова Г.В., 2007 ). За даними А.В. Домашенка

 ( 2006 ) та інших авторів, кількість здорових випускників шкіл становить від 5 до 25 %, а понад 50 % мають незадовільну фізичну підготовленість. Протягом останніх років проведено чимало досліджень, присвячених вивченню вдосконалення змісту фізичного виховання. Однією з таких проблем фахівці називають падіння інтересу до традиційних уроків фізичної культури [4].

Метою дослідження є аналіз і узагальнення впровадження інноваційних технологій до уроку фізичної культури в школі.

Завдання дослідження:

1) Вивчити спрямованість фізичного виховання дітей шкільного віку.

2)Визначити та узагальнити впровадження інноваційних технологій до уроку фізичної культури в школі.

3)Визначити ставлення вчителів до впровадження інноваційних технологій до уроку фізичної культури.

Об’єктом дослідження є фізичне виховання учнів в загальноосвітній школі.

 

 

Методи дослідження:

• теоретичний аналіз філософської, психологічної та педагогічної літератури;
• вивчення і аналіз педагогічного досвіду використання інтерактивних методів на уроках;
• вивчення наукових робіт з проблеми формування особистої фізичної культури;
• спостереження (пряме і непряме);
• експертиза освітніх програм, навчальних планів, інноваційних курсів;

Предмет дослідження. Впровадження інноваційних технологій та їх елементів на уроках фізичної культури.

Наукова новизна.  Визначені та узагальнені впровадження інноваційних технологій до уроку фізичної культури. Визначено ставлення вчителів фізичної культури до впровадження інноваційних технологій до уроку фізичної культури.

Практична значущість. Робота може бути корисна для вчителів фізичної культури і спорту які планують впроваджувати інноваційні технології в процес фізичного виховання в школі.

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

РОЗДІЛ 1  Організаційно методичні засади системи фізичного виховання учнів загальноосвітньої школи

1.1. Стан і перспективи організації роботи з фізичного виховання у загальноосвітніх школах

Фізичне     виховання     учнів  загальноосвітніх навчальних  закладів  є невід'ємною  складовою  освіти,  яке забезпечує можливість набуття кожною дитиною необхідних науково обґрунтованих знань про здоров'я і засоби його зміцнення, методики організації змістовного дозвілля і  спрямоване  на  формування  в  них  фізичного,  соціального  та духовного здоров'я, вдосконалення фізичної та психічної підготовки до  ведення  активного   довготривалого життя та професійної діяльності.

Головним та визначальним напрямом впровадження фізичної культури є фізичне виховання і саме воно становить органічну частину загального виховання загалом, покликану забезпечувати розвиток всіх складових людського організму, зокрема, фізичних, морально-вольових, розумових здібностей та професійно-прикладних навичок людини. Варто зазначити, що фізичне виховання завжди відігравало важливу роль у житті людини. Так, у первісному суспільстві громадське фізичне виховання залишало значне місце самостійності дитини, її майже ніколи не били. Тому з раннього віку, як свідчать історико - педагогічні дослідження, діти, особливо хлопчики, стають значною мірою самостійними: з 3-4 років починають ставити капкани на птахів, вміють керувати човном, у 6-8 – ловлять рибу, полюють, проявляючи при цьому чудову витримку і винахідливість (лежачи на спині, на долоні руки тримають годинами кілька зерен, доки не прилетить птах, аби в цей момент затиснути його в руці). Велике значення в той час мають ігри [5; с.235].

Важливим завданням школи є зміцнення здоров’я та сприяння правильному фізичному розвитку учнів є. Фізичний стан дитини, його здоров’я є тією базою, на якій розвиваються всі його сили і можливості, в тому числі і розумові. Необхідною умовою нормального розвитку всього організму є правильне фізичне виховання учнів. Завдяки рухової активності забезпечується розвиток серцево-судинної системи та органів дихання, поліпшується обмін речовин, підвищується загальний тонус життєдіяльності. Відомо, що коли діти мало рухаються, вони відстають у розвитку від своїх ровесників, які мають правильний руховий режим. Видатний педагог В. О. Сухомлинський велике значення надавав діяльності школи, вчителів, спрямованої на поліпшення здоров’я школярів, особливо учнів молодших класів. Він вважав, що дбати про здоров’я дітей – найважливіше завдання вчителя» [6; с.34].

Велику увагу фізичному вихованню приділяв Х.А.Гельвецій. Його основними завданнями він вважав: зміцнити тіло і дух, зробити людину сильнішою, міцнішою, здоровшою, а, отже, щасливішою. Учні щоденно декілька годин повинні приділяти таким фізичним вправам, як біг, боротьба, стрибки, плавання, заняття гирями, їзда верхи тощо.

Багато цінного для сучасної практики фізичного виховання можна почерпнути з методики Д.Локка. Метою виховання він вважав підготовку джентльмена, який уміє розумно і прибутково вести свої справи, має здоровий дух у здоровому тілі і вміє поводитись у товаристві. Джентльмен — це людина фізично сильна і загартована. Звідси три завдання: виховання тіла, характеру, розуму і комплексний підхід до їх розв'язання — єдність фізичного, психічного і розумового.

Згідно з «Положенням про фізичне виховання учнів загальноосвітньої школи», система занять школярів фізкультурою і спортом включає такі, пов’язані між собою форми:

- уроки фізичної культури;

- фізкультурно-оздоровчі заходи протягом шкільного дня (гімнастика перед уроками, фізкультурні хвилинки під час уроків, ігри й фізичні вправи на перервах і в режимі продовженого дня);

- позакласна спортивно-масова робота (заняття в гуртках фізичної культури і спортивних секціях, спортивні змагання);

- позашкільна спортивно-масова робота та фізкультурно-оздоровчі заходи за місцем проживання учнів (заняття в дитячо-юнацьких спортивних школах, туристичних гуртках і т.д.);

- самостійні заняття учнів фізичними вправами вдома, на пришкільних і дворових майданчиках, стадіонах та інше.

Відомо, що навіть при якісному проведенні уроків їх безпосередній вплив на фізичний розвиток учнів недостатній. Науковими дослідженнями встановлено, що урок фізкультури забезпечує в середньому лише 11% гігієнічної норми рухової активності школяра. У зв’язку з цим, необхідно збагачувати і правильно поєднувати різні форми фізичного виховання учнів і фізкультурно-оздоровчої роботи.

Головна мета позакласної фізкультурно-спортивної роботи полягає в тому, щоб залучити кожного школяра до самостійного, щоденного виконання фізичних вправ [7].

Організувати щоденну фізкультурно-масову роботу слід усіма педагогічними засобами, привчати учнів до самостійних занять фізичними вправами за місцем проживання.  У сучасних умовах учитель фізкультури навчає в середньому 200-300 учнів. Однак, як засвідчили спеціальні дослідження, для правильного фізичного розвитку підлітків двох уроків фізичної культури на тиждень є замало. Встановлено, що хорошу фізичну підготовку мають лише ті школярі, які, окрім уроків фізичного виховання, регулярно займаються ще два-три рази на тиждень в спортивних секціях чи в дитячо-юнацьких спортивних школах. Однак із 89% школярів з основної медичної групи в спортивних секціях шкіл займається в межах України не більше 40% дітей молодшого шкільного віку, причому з них майже половина займається фізкультурою нерегулярно. Діти, які не займаються систематично фізичними вправами, відстають в рості і розвитку. Брак руху (гіпокінезія), якщо він незначний, призводить лише до призупинення або зниження зросту і дієздатності організму, а якщо більший - навіть до поступової атрофії мязів, ожиріння та інших серйозних наслідків. Фізичні вправи є засобом профілактики можливих порушень нормального фізичного розвитку.

Послаблення рухової активності не лише призводить до порушення нормального перебігу метаболічних процесів, тобто процесів росту і розвитку, але і є причиною невротичного стану школярів, що виявляється в легкій збуджуваності, дратівливості, розсіяності, неуважності, неадекватній реакції тощо [8].

Отже, фізичне виховання здійснюється з допомогою фізичного вправляння для одержання бажаних адаптаційних змін у стані учнів. Але якщо розглядати у цьому процесі лише ті зміни, що відбуваються в організмі, а не в особистості загалом, то це може призвести до викривленого, надто вузького розуміння фізичного виховання.

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

1. 2 Характеристика урочної форми організації фізичного виховання

Організація занять у фізичному виховання займає важливе місце в теорії фізичного виховання, тому, що успішне вирішення завдань фізичного виховання у значній мірі залежить від того як буде організовано навчальний процес.

Процес фізичного виховання здійснюється шляхом послідовного проведення занять. Кожне заняття є відносно самостійною ланкою цього процесу, пов'язаних з подібними ж попередніми і наступними ланками. Будь-яке заняття повинен вносити певний внесок, який відповідає наміченим цілям, в фізичний розвиток, освіта та виховання, що займаються.

Це стає можливим лише при проведенні занять за певною системою. Проте організація занять не може бути незмінною, встановленою раз і назавжди. Залежно від віку, статі, фізичного стану і підготовленості людей, характеру їх основної діяльності, особистих інтересів, здібностей і нахилів, а також від багатьох інших факторів, неминуче змінюються приватні завдання, а отже, засоби і методи навчально-виховної роботи. Організація занять набуває найрізноманітніших форм.

Урок з фізичної культури – основна форма фізичного виховання учнів. Це найбільш поширена форма реалізації програми з фізичного виховання для здійснення загального фізкультурного виховання. Він забезпечує фізкультурну освіту, загальну фізичну підготовленість до будь-якої діяльності і відрізняються найбільшим багатством змісту. Вони грають вагому роль в створені передумов для організації та успішного розгортання спортивної підготовки учнів. Діти в ході уроку знайомляться з типовими видами спортивних вправ, оволодівають основами техніки, досягають більш високого рівня розвитку рухових якостей, знайомляться з різними видами  спорту. [19, 20].

Фактори, які визначають специфіку уроку з фізичної культури в школі:

• основна направленість та конкретні задачі;
• вікові особливості та можливості дітей;
• багаточисельність та неоднорідність складу класів;
•  предметно – просторове середовище;
•  тривалість уроку;
•  місце уроку в загальному розкладі;

В уроці як в основній формі організації занять створюються всі умови для вирішення задач виховання, оздоровлення та освіти. На основі знань, рухових умінь і навичок, фізичної підготовленості, отриманих в процесі уроків, успішно здійснюється педагогічний процес в позаурочних формах занять, які проводяться в системі позакласних та позашкільних занять фізичними вправами. Шкільні уроки фізичної культури з’єднують задачі формування або вдосконаленню специфічних знань  вмінь та навичок; вирішують завдання вдосконалення фізичного розвитку та зміцнення здоров’я, розвиток рухових, інтелектуальних, вольових та емоційних якостей. Ефективність уроку залежить від правильності постановки та формулювання конкретних задач ( освітніх, оздоровчіх, виховних) [ 21,22]

Характерними рисами уроку, що відрізняють його від інших форм фізичного виховання, є те, що:

• на уроках фізичної культури вчитель створює найкращі умови для розв'язання усіх завдань фізичного виховання та спрямовує самостійну роботу;
•  уроки визначають основний зміст інших форм фізичного виховання школярів;
•  на уроках яскраво виражена дидактична спрямованість, зумовлена вирішенням   освітніх завдань;
•  керівна роль належить вчителю, який викладає предмет і здійснює виховання учнів;
•  діяльність учнів чітко регламентується, а навантаження строго дозується згідно з їхніми індивідуальними можливостями;
•  на уроках присутній постійний склад учнів, яким притаманна вікова однорідність;

Ці риси підносять урок фізичної культури до рівня основної форми занять і створюють сприятливі умови для досягнення мети навчання у школі - підготовки всіх учнів до самостійного життя, праці, формування в них потреби та вміння регулярно займатися фізичними вправами, зміцнювати здоров'я і підтримувати належний рівень фізичної підготовки протягом усього життя. Це вимагає такої побудови навчального процесу, коли учні під керівництвом педагога опановують систему знань і способи діяльності, виховуються та розвиваються [ 20], [22].

Отже, головне призначення уроку фізичної культури — забезпечити учням сприятливі умови для успішного засвоєння навчальної програми. При цьому уроки є лише формою організації навчальної діяльності вчителя та учнів, у рамках якої здійснюється їх взаємоузгоджена діяльність, спрямована на оволодіння знаннями, вміннями і навичками, підвищення рівня розвитку фізичних якостей школярів.

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

РОЗДІЛ 2 Впровадження інноваційних технологій та їх  елементів до уроку фізичної культури в школі

2.1 Характеристика поняття інноваційна технологія

 

Оновлення сучасного змісту шкільної освіти, зокрема фізкультурної, спрямоване на підвищення вимог до рівня загальної і спеціальної теоретичної та практичної підготовки фахівців, які організовують рухову діяльність дітей у шкільних навчальних закладах різного типу. Педагогічний процес фізичного виховання здійснюється через використання різних форм занять, на яких учні оволодівають предметом фізичної культури, роблячи його своїм надбанням, формуючи і збагачуючи особисту фізичну культуру.

Сьогодні традиційний урок фізичної культури забезпечує, в середньому, до 20% необхідної тижневої рухової активності, близько 50% дітей не мають стійкого інтересу до уроків з фізичної культури (Г.В. Безверхня, 2004). Особливої уваги набуває проблема пошуку інноваційних підходів для свідомого ставлення до занять фізичною культурою і спортом школярів.

   Модернізація освіти спонукає до пошуку нових освітніх і виховних технологій, до впровадження нетрадиційних форм і методів навчання та виховання.  Ці технології та методи навчання спрямовують учнів на краще розуміння навчального матеріалу з предмета «Фізична культура», а також бажання поліпшити свої спортивні досягнення.

У сучасному світі освіта є соціальною і духовною опорою життєдіяльності людей. Для сучасного суспільства впровадження інноваційних технологій в освіту має не стільки теоретичне, скільки практичне значення, оскільки в умовах глобалізації воно стосується його історичного розвитку та перспектив, які пов’язані з так званими «високими технологіями».

«Інноваційні технології» - відносно нове поняття для сфери освіти, включаючи фізичне виховання. У останніх 10-12 років у зв'язку із зміною соціально-економічних умов в країні інтелектуалізацією багатьох видів діяльності людини, розвитком наукових досліджень в області освіти, різко зросла актуальність пошуку нових, ефективніших форм засобів, методів і технологій вчення і виховання. Це передбачає системне використання наукових досягнень для соціального і економічного розвитку суспільства, інтелектуального розвитку індивіда, вимагає створення стимул-реакцій для поширення і придбання знань, вдосконалення системи освіти. Модернізація фізкультурної освіти заснована на теоретичному і експериментальному обґрунтуванні організаційно-методичних підходів, дозволяючи визначити цільову спрямованість фізичного виховання, оздоровчої, адаптивної фізичної культури і масового спорту. Вживання сучасних інноваційних технологій, зміна змістовній суті фізичного вдосконалення учнів засновані на використанні комплексної інформації, що дозволяє враховувати вікові відмінності школярів і їх індивідуальні особливості. Особисто - орієнтований вміст фізкультурно-спортивної активності визначається структурними компонентами мотиваційних установок школярів. Основним інструментом для задоволення фізкультурно-спортивних потреб і мотивів служить комплексне використання інноваційних технологій базового і профільного фізичного виховання, оздоровчої фізичної підготовки, адаптивної фізичної культури спортивного тренування в різних видах фізичної активності [ 1], [ 2], [ 9].

  Під інноваційною діяльністю розуміється діяльність, направлена на реалізацію накопичених досягнень (знань, технологій, устаткування) з метою здобуття нових або додаткових послуг з новими якостями. Інновації, в рамках яких розвиваються педагогічні технології, самі по собі не виникають, вони є результатом наукових пошуків, передового педагогічного досвіду. Стосовно педагогічного процесу поняття «інновація» означає введення нового в цілі, вміст, методи і форми вчення і виховання, організацію спільної діяльності вчителя і що вчиться. [ 10], [11].

Система або елемент педагогічної системи, що дає змогу ефективно вирішувати поставленні завдання, які відповідають прогресивним тенденціям розвитку суспільства – це інновація. Інноваційна діяльність учителя спрямована на перетворення існуючих форм і методів виховання, створення нових цілей і засобів її реалізації, тому вона є одним з видів продуктивної, творчої діяльності людей. Технологію навчання та виховання в школі, але це недоцільно розглядати як окремий процес, тому-що основною формою організації навчально-виховного процесу є урок. Класифікація уроків раціональна і дає змогу чіткіше визначити цілі та завдання, структуру кожного уроку, мобілізацію учнів для успішного вирішення поставлених завдань. Інноваційний педагогічний процес - цілісний навчально-виховний процес, що відображає єдність і взаємозв’язок виховання та навчання, який характеризує спільну діяльність співпрацею та спільною творчістю цих суб’єктів , сприяючи найбільш повному розвитку і самореалізації особистості учня [ 12], [ 13].

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

2.2  ІННОВАЦІЙНІ МЕТОДИ ВИКЛАДАННЯ УРОКІВ ФІЗИЧНОЇ КУЛЬТУРИ У ЗАГАЛЬНООСВІТНІХ НАВЧАЛЬНИХ ЗАКЛАДАХ

 

 У сучасних умовах соціально-економічних перетворень в Україні загальна середня освіта під впливом науково-технічного прогресу, комунікативного максималізму,інформаційного «штурму»  вже тривалий час перебуває в стані неперервного організаційного реформування та переосмислення усталених психолого-педагогічних цінностей. Водночас реальні психологічні процеси в житті нинішніх поколінь, особливо учнівської молоді, свідчать про те, що освіта відстає від потреб сьогодення [14,15].

Педагогічний процес фізичного виховання здійснюється через різноманітні форми занять, на яких учні оволодівають предметом фізичної культури, роблячи його своїм надбанням, формуючи і збагачуючи особисту фізичну культуру. Структура занять із фізичної культури передбачає їхню загальну педагогічну спрямованість і специфічний зміст, який забезпечує вирішення завдань фізичного виховання. Аналіз педагогічної суті різних форм організації фізичного виховання школярів

Глобалізація, неперервна інформаційна змінність спонукає педагога до нестандартних,  інноваційних рішень. Саме інноваційна освіта покликана виховувати учнівську молодь

Інноваційні педагогічні технології можна класифікувати за основними групами, це:

- традиційні педагогічні технології;

- педагогічні технології на основі особистісно - орієнтованого педагогічного процесу;

- педагогічні технології на основі активізації та інтенсифікації діяльності учнів;

- педагогічні технології на основі підвищення ефективності управління та організації навчального процесу;

- педагогічні технології на основі дидактичного вдосконалення та реконструювання матеріалу;

- окремі предметні педагогічні технології;

- альтернативні педагогічні технології;

- вроджені педагогічні технології;

- педагогічні технології розвиваючого навчання.

Найбільш повною класифікацією педагогічних технологій є така класифікація, що виділяє такі педагогічні технології:

- за рівнем застосування: загальтнопедагогічні, власнепредметні, галузеві, локальні, модульні, вузькометодичні;

- за ведучим фактором психічного розвитку: біогенні, соціогенні, психогенні;

- за орієнтацією на особистісні структури: інформаційні (знання, уміння, навички), операційні (способи навчальної діяльності), формування (сфера дійово-практична);

-за характером змісту та структури:  навчльні/виховні; загальноосвітні/професійні; гуманістичні/технократичні;

- за організаційними формами: класно-урочні/альтернативні; індивідуальні/групові; диференційоване навчання;

- за підходом до дитини: авторитарні, особистісно орієнтовані, технології співробітництва;

- за переважаючим (домінуючим) методом: пояснювально-ілюстративні; розвиваюче навчання; проблемно-пошукові; інформаційні (комп’ютерні);

- за напрямом модернізації існуючої системи:

1. на основі гуманізації та демократизації відносин;

2. на основі активізації та інтенсифікації навчальної діяльності;

3. на основі ефективності організації та управління;

4. на основі методичного та дидактичного реконструювання матеріалу;

5. цілісні технології авторських шкіл;

- за категорією учнів: масова технологія, компенсуючи, технології роботи з обдарованими та ін. [16].

 

Інновацiйнi педагогiчнi технології підпорядковані конкретній меті, дають позитивний результат при спiльнiй роботі педагогів (викладачів) та учнів (студентів), спрямовані на впровадження нововведень у зміст, методи, форми та засоби навчально-виховної роботи.

Ознаками інноваційних технологій є:

1. Концептуальність (опора на конкретну наукову концепцію або систему уявлень).

2. Інноваційність (створення, сприйняття, освоєння і оцінювання нововведень; упровадження та розповсюдження педагогічних інновацій).

3. Проектованість (гарантоване досягнення цілей; проектування навчально-виховного процесу, його алгоритмізація).

4. Системність (наявність ознак системи: логіка процесу, взаємозв’язок усіх його складових, цілісність).

5. Керованість (наявність цілепокладання, можливість постійного зворотного зв’язку; поетапність діагностики; корекція результатів).

6. Ефективність (ефективність за результатами та оптимальність за затратами, гарантованість досягнення визначеного стандарту навчання).

7. Можливість відтворення (можливість використання інноваційної технології в інших однотипних навчальних закладах)

Основні цілі вчителя при використанні інноваційних технологій – це добір форм та напрямів роботи, які будуть спрямовані на формування в учнів свідомого ставлення до свого здоров’я, стану фізичної підготовленості, а саме:

· урок фізичної культури;

· фізкультурно-оздоровчі заходи в режимі навчального дня;

· позакласні спортивно-масові заходи;

· змагання з різних видів спорту у режимі дня школяра;

· використання самостійних завдань.

    Впровадження та використання інноваційних технологій дає можливість встановити різні форми взаємодії «учитель-учень», що дає можливість вчителеві спрогнозувати позитивне ставлення школярів до уроку фізичної культури та спорту [17].

Майстерність учителя на уроці проявляється головним чином у вдалому володінні методикою навчання і виховання, творчому застосуванні новітніх досягнень педагогіки та передового педагогічного досвіду, раціональному керівництві пізнавально-практичної діяльності учнів, їхнім інтелектуальним розвитком.

До інноваційних технологій навчання відносять: інтерактивні технології навчання, технологію проектного навчання і комп'ютерні технології. 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

2.3 Характеристика інтерактивних технологій  навчання на уроках фізичної культури

 

Сучасна школа велику увагу приділяє вихованню в учнів різних вікових категорій свідомого ставлення до особистого фізичного розвитку, стану свого здоров’я, адже людина, яка знає і розуміє користь від регулярних занять фізичною культурою та спортом і вміє на практиці реалізувати ці знання, здатна на творчу, ефективну суспільно-громадську діяльність. Отже, навчання можна організувати таким чином, що джерелом знань виступатиме не тільки вчитель, а й комп’ютер, радіо, телевізор, відео. Учень повинен вміти осмислювати отриману інформацію, аналізувати її, застосовувати в конкретних умовах; водночас думати, вміти висловити свою власну думку. Саме цьому сприяють інтерактивні технології. Наприкінці ХХ ст. інтерактивні технології набули поширення в теорії та практиці американської школи. В останні роки в нашій школі стали широко використовувати їх при викладанні різних навчальних предметів. Українські учителі останнім часом через публікації і через систему додаткової освіти поступово усвідомлюють, що інтерактивні методи навчання створюють необхідні умови для:

• створення й розвитку компетентності учнів;
• різнобічного розвитку особистості;
• виховання активних громадян з відповідною системою цінностей

Інтерактивні технологій необхідно впроваджувати на уроках фізичної культури. Залежно від мети уроку та форм організації навчальної діяльності учнів, їх розподіляють на чотири групи: інтерактивні технології кооперативного навчання; інтерактивні технології колективно-групового навчання; технологія ситуативного моделювання; технології опрацювання дискусійних питань.

2.3.1. Інтерактивні технології кооперативного навчання (групового)  

Парна й групова робота організовується як на уроках засвоєння, так і на уроках застосування знань, умінь та навичок. Це може відбуватися одразу ж після викладу вчителем нового матеріалу, на початку нового уроку замість опитування, на спеціальному уроці, присвяченому застосуванню знань, умінь та навичок, або бути частиною повторювально-узагальнюючого уроку. 

Під час групової роботи бажано не застосовувати слово «розподілятись», «розподіляти» дітей на пари, на трійки, на групи тощо. Потрібно пам'ятати, учні об'єднуються! З об'єднаних учнів виростають дорослі, здатні об'єднуватися й працювати разом, виростає об'єднана країна, держава або нація. Усе, що пропонують учні, має бути прийняте й обговорене. Не слід казати їм, що це «правильна чи неправильна відповідь», треба лише допомогти опрацювати інформацію й прийняти власні рішення. Спостерігати, щоб ніхто з учнів не залишався поза обговоренням (виконанням). Рішення учнів повинні сприйматися серйозно, для налагодження процесу навчання, взаємодії й розвитку навичок критичного мислення. Деякі учні одразу готові активно працювати й в більшій групі, але дійсно ефективною групова робота буде в колективі не більше 5-6 осіб.

«Робота в парах, трійках». Технологія особливо ефективна на початкових етапах навчання учнів. Її можна використовувати для засвоєння, закріплення, перевірки знань, умінь тощо. Використання такого виду співпраці сприяє тому, що учні не можуть ухилитись від виконання завдання, можна швидко виконувати вправи, які за інших умов потребують більшої затрати часу. Ця технологія дозволяє: проаналізувати разом проблему або вправу; протестувати та оцінити один одного; страхувати, допомагати та виправляти помилки при виконання вправ; ускладнювати чи полегшувати умови виконання (наприклад, змінюючи місце).

 «Робота в малих групах». Робота в малих групах використовується, коли завдання вимагає спільної, а не індивідуальної роботи для вирішення проблеми, що потребують колективної роботи, розуму.

Організація роботи:

• Переконатися, що учні володіють знаннями та вміннями, необхідними для виконання завдання.
• Об’єднати учнів у групи так, щоб усі члени груп бачили один одного.
• Запропонувати їм ролі, які вони будуть виконувати в роботі: керівник, командир – організовує порядок виконання завдання, заохочує групу; помічник, посередник – стежить за часом, заохочує групу до роботи допомагає групі; доповідач – доповідає про результати, веде короткі записи.

 «Спільний проект». Суть його полягає в спільному пошуку групами узгодженого рішення. У результаті складається спільний проект.

«Коло ідей» (колова система). Вирішення проблеми здійснюється шляхом організації станції, створення ідеї з залученням усіх учнів до роботи або обговорення поставленої задачі, питання. Технологія застосовується у випадку, коли всі групи мають виконувати одночасно різне завдання, чи навпаки одне й те саме завдання, але представлять його по черзі.

Коло ідей доцільно застосовувати:

• у підготовчій частині уроку для розминки по схемі «колове» тренування;

                                                                                                          ( Додаток 2)

•  в інтерактивній вправі (в основній частині уроку), де будуть організовані станції, групи чи робота за картками при вирішенні основного завдання з гімнастики, легкої атлетики, спортивних ігор;
•  як варіант можуть подаватись по колу результати групової та індивідуальної роботи.

 Ця технологія в мовах жорсткого ліміту навчального часу дає змогу індивідуалізувати навантаження кожного учня з рахуванням досягнутого їм рівня фізичного розвитку, привчає до самостійної, творчої участі в засвоєнні навчальної програми. При цьому ефективно використовується весь арсенал стандартного й нестандартного обладнання, встановленого як у спортивному залі, так і на спортивному майданчику.

2.3.2 Інтерактивні технології колективно-групового навчання

До цієї групи належать інтерактивні технології, що передбачають одночасну спільну (фронтальну) роботу всього класу. Наприклад, фронтальний метод є раціональною формою організації учнів при освоєнні таких розділів програми, як акробатика, легка атлетика (метання малого м’яча, низький і високий старти, спеціальні бігові та стрибкові вправи) тощо.

«Обговорення проблеми в загальному колі». Це технологія, яка застосовується, як правило, у комбінації з іншими. Ії метою є прояснення певних положень, привертання уваги учнів до складних або проблемних питань у навчальному матеріалі, мотивація пізнавальної діяльності, актуалізація опорних знань тощо. Учитель має заохочувати всіх до рівної участі та дискусії. Ключем до ефективного обговорення великою групою є те, як учитель ставить запитання. Уникати закритих запитань, тобто таких, на які можна відповісти коротко («так» або «ні»). Вживати відкриті запитання, які починаються з «як», «чому», «який». Заохочувати всіх учасників до висловлення своїх ідей. Те, як учитель реагує на запитання та коментарі, є вирішальним у створенні навчальної атмосфери. Демонструвати увагу до всіх, дякуючи кожному учневі за запитання та висловлювання. Це стимулюватиме присутніх продовжувати ділитися цінною інформацією, яку в іншому випадку вони відкинули б як нудну, нетипову, недоцільну та зайву. Не дозволяти будь-кому домінувати над групою під час дискусії. Не слід забувати, що велика кількість загально класних обговорень втомлює. Зловживання цією методикою призводить до втоми й нудьгування.

«Мікрофон». Ця технологія надає можливість кожному сказати (або виконати) щось швидко, по черзі, відповідаючи на запитання або висловлюючи свою думку чи позицію. «Незакінчені речення». Цей прийом поєднується з «Мікрофоном» і дає можливість ґрунтовніше висловлювати власні ідеї, відповіді, порівняти їх з іншими.

Організація роботи:

1. Ставиться запитання до класу.

2. Пропонується класу якийсь предмет (ручка, олівець тощо), який виконуватиме роль уявного мікрофона.

3. Надається слово тільки тому, хто має мікрофон.

 4. Пропонується говорити лаконічно, швидко.

 5. Подані відповіді не коментуються й не оцінюються. На уроці фізичної культури доцільно використовувати ці технології при поясненні правил техніки безпеки, історії виду спорту, техніки виконання вправ, елементів тощо.

«Мозковий штурм». Відома інтерактивна технологія колективного обговорення й виконання вправ, яка використовується для вироблення кількох рішень конкретного завдання, проблеми. Мозковий штурм спонукає учнів проявляти уяву та творчість, дає можливість їм вільно висловлювати свої думки, виконувати вправи. Мета «мозкового штурму» чи «мозкової атаки» в тому, щоб протягом обмеженого періоду часу зібрати якомога більше ідей, вправ щодо вирішення задачі або проблеми. Умови використання: змусити працювати свою уяву, не відкидаючи ніяких ідей; розвивати ідеї інших учасників; не критикувати дії інших, не давати оцінку запропонованим ідеям. Організація роботи:

• після презентації проблеми та чіткого формування питання, завдання не пропускайте жодної «висунутої ідеї»;
•  – необхідно заохочувати всіх до висування якомога більшої кількості ідей, тоді в остаточному підсумку кількість породжує якість;
•  спонукайте всіх учнів розвивати або змінювати ідеї інших.

 Практичне застосування цієї технології: комплекс ранкової гігієнічної гімнастики, де учні можуть самі підбирати та створювати вправи; комплекс вправ з розвитку фізичних здібностей, удосконалення технічних прийомів тощо.

Наприклад, у темі «Рухливі і спортивні ігри», можна поставити такі проблемні питання:

« Чи потрібна безпека під час занять рухливими і спортивними іграми?»

«Які правила безпеки ти застосував би під час ігор?»

«Навіщо нам ігри?!

« Що ми розвиваємо під час ігор?»

Тема «Гімнастика».
«Що краще: бути сильним чи слабким?»
«Навіщо потрібна гнучкість?»
«Значущість сили та гнучкості у повсякденному житті людини?»
«Що вам дає мистецтво володіння власним тілом?» (Додаток 1)

 Метод «навчаючи – учусь» використовується при вивчені блоку інформації або при узагальнені та повторенні вивченого. Він дає можливість учням узяти участь у передачі своїх знань та вмінь однокласникам. Використання цього методу підвищує інтерес до навчання. Використовувати цей метод можна при навчанні елементів акробатики, гімнастики, рівноваги, елементів страхування, технічним та тактичним елементам спортивних ігор. «Дерево рішень». Ця технологія допомагає дітям проаналізувати та краще зрозуміти механізм прийняття важливих, складних рішень. Це може бути проблема, дилема, що не має однозначного рішення. Викладена у формі історії, ситуації з життя, літературного епізоду.

Технологія ситуативного моделювання

Модель навчання в грі – це побудова навчального процесу за допомогою включення учня в гру (передусім ігрове моделювання явищ, що вивчаються). Використання гри в навчальному процесі завжди стикається з протиріччям: навчання є завжди процесом цілеспрямованим, а гра за своєю природою має невизначений результат (інтригу). Тому завдання педагога при застосуванні гри в навчанні полягає в підпорядкуванні гри визначеній дидактичній меті. Ігрова модель навчання покликана реалізовувати, крім основної дидактичної, ще й комплекс інших цілей: забезпечити контроль виведення емоцій; надати дитині можливості самовизначення; надихати й допомагати розвитку творчої уяви; надавати можливості зростання навичок співробітництва в соціальному аспекті, висловлювати свої думки [18].

 «Імітаційні ігри» – це процедури з виконання певних простих відомих дій, які відтворюють, імітують будь-які явища навколишньої дійсності. Імітаційні ігри розвивають уяву та навички критичного мислення, сприяють застосуванню на практиці вміння вирішити проблему.

«Рольова гра» – імітує реальність з призначенням ролей учасникам і наданням їм можливостей діяти «наче насправді». Кожна особа в рольовій грі має чітко знати зміст її ролі та мету гри взагалі. Завдання: визначити ставлення до конкретної життєвої ситуації, набути досвіду шляхом гри, допомогти навчитися через досвід та почуття. Вона використовується для отримання конкретних навичок, наприклад, безпечної поведінки в певній ситуації тощо, вироблення власного ставлення до конкретної життєвої ситуації, розвиток уяви й навичок критичного мислення, виховання спроможності знаходити й розглядати альтернативні можливості дій, співчуття іншим.

Використовувати ці технології можна на сюжетно-рольовому уроці для вивчення техніки будь-якої вправи, тактики, при виконанні імітаційних вправ, спортивних, позакласно-виховних заходів. (Додаток 2)

 Технології опрацювання дискусійних питань

 Дискусії є важливим засобом пізнавальної діяльності учнів у процесі навчання. Дискусія – це широке публічне обговорення будь-якого спірного питання. Вона значною мірою сприяє розвитку критичного мислення, дає можливість визначити власну позицію, формує навички відстоювати свою думку, поглиблює знання з обговорюваної проблеми, що повністю відповідає завданням сучасної школи [18].

«Займи позицію» та «Зміни позицію». Ці методи корисні на початку роботи з дискусійними питаннями та проблемами, а також на початку уроку для демонстрації розмаїття поглядів на проблему (вправу). Слід використовувати дві протилежні думки, які не мають однієї (правильної) відповіді. Метод дозволяє прийняти (підтримати) точку зору іншої людини, розвивати навички аргументації, активного слухання, відстоювати власну позицію.

 «Дискусія». Вона є важливим засобом пізнавальної діяльності. Дискусію можна організувати в умовах застосування змагального методу навчання (це змагання чи навчальна двостороння гра з будь-якого виду спорту, спортивне свято), де є завдання команди з обговорення правильної відповіді, виправлення помилок тощо.

У результаті аналізу літературних джерел та власного досвіду необхідно зазначити, що за умов впровадження інтерактивних технологій навчання стає можливим розвиток підростаючої особистості, здатної визнавати й поважати цінності іншої людини; розвиток навичок спілкування та співпраці з іншими учнями; взаєморозуміння та взаємоповага до кожного індивідуума; виховання таких якостей, як толерантність, співчуття, доброзичливість і піклування, почуття солідарності й рівності; формування загальнолюдських цінностей та загальноприйнятих норм поведінки; уміння об’єднуватися з іншими учнями класу задля розв’язання спільної проблеми; уміння робити вільний та незалежний вибір, що ґрунтується на власних судженнях та аналізі дійсності; усвідомлення особистої відповідальності.

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

2.4 Характеристика технологій  проектного навчання на уроках фізичної культури

В ході модернізації освіти, одному з основних завдань у викладанні предмету «фізична культура» стає освоєння знань про фізичну культуру і спорт, їх історію і сучасний розвиток, роль у формуванні здорового способу життя.

Позбавлення дітей необхідної рухової активності на користь вивчення теорії, або вивчення теоретичної частини, не акцентуючи на цьому великої уваги, заставляє вчителя шукати нові стратегії у викладанні саме теоретичної частини фізичної культури.

Практика показує, що найбільш раціональним є впровадження методу проектів. Це дозволяє вирішувати відразу декілька завдань:

• розвиток особових компетентностей учнів;
• інтегрованість процесу навчання;
• заощадження часу на самому уроці.

     Проектна технологія на уроці фізичної культури дозволяє будувати навчання на активній основі, через цілеспрямовану діяльність учня, погодившись з його особистим інтересом.

Складаючи проект, він перетворюється з об'єкту в суб'єкт навчання, самостійно вчиться і активно впливає на вміст власної освіти. Така робота дає можливість усвідомити, що уроки фізичної культури розвивають не лише фізично, але і інтелектуально.

Проектна діяльність – це створення проблемних ситуацій, активізація пізнавальної діяльності учнів в пошуку і вирішенні складних питань, що вимагають актуалізації знань, побудови гіпотез. Метод проектів завжди орієнтований на самостійну діяльність учнів (індивідуальну, парну, групову), яку вони виконують у відведений для цієї роботи час (від декількох хвилин уроку до декількох тижнів, а інколи і місяців).

Види проектів всілякі. Виділяють чотири основні категорії:

• інформаційний і дослідницький проект;
• оглядовий проект;
• продукційний проект;
• проекти інсценування.

Проекти на уроках фізкультури - це проекти по дослідженню впливів ФК на організм людини, по дослідженню історії спорту, підготовці і проведенню змагань і спортивних свят і так далі. Вживання технології проектного навчання зробить учбовий процес більш захопливим для учнів: самостійний збір учнями матеріалу по темі, теоретичне обґрунтування необхідності виконання того або іншого комплексу фізичних вправ або опанування тих або інших фізичних умінь і навиків для власного вдосконалення, виховання вольових якостей.

В учнів при розробці власного проекту закладатимуться основи знань у вживанні всіляких методик підтримки здоров'я і фізичного вдосконалення. Інформація, самостійно здобута учнями для власних проектів, дозволить усвідомити життєву необхідність рухових умінь, що набувають на уроках.

Учні, таким чином, стануть компетентними і в теорії предмету, що необхідне як умова грамотного виконання фізичних вправ.

 Проектні технології дозволяють зробити з уроку рухової активності в урок освітнього напряму. У кожній школі є учні,що мають обмеження в руховій активності, для яких такий вид діяльності дає можливість проявити себе.

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

2.5 Характеристика технологій  інформаційних комп'ютерних  технологій (ІКТ) на уроках фізичної культури

 

Використання інформаційних комп'ютерних технологій (ІКТ) в позаурочній діяльності і на уроках робить предмет фізична культура сучасним. Складовими частинами ІКТ є електронний, програмний і інформаційний компоненти, спільне функціонування яких дозволяє вирішувати завдання, суспільства, що поставляються розвитком.

Не дивлячись на те, що урок фізкультури - це практика, тут є місце і теорії. Вчителеві необхідно знаходити і використовувати такі методи вчення, які дозволили б кожному учневі проявити свою активність, свою творчість, активізувати рухову і пізнавальну діяльність. Сучасні педагогічні технології, а так само використання Інтернет – ресурсів, нових інформаційних технологій, дають можливість педагогові досягти максимальних результатів.

ІКТ дозволяють організувати учбовий процес на новому, вищому рівні, забезпечувати повніше засвоєння учбового матеріалу. Інформаційно -комунікативні технології дозволяють вирішити проблему пошуку і зберігання інформації, управління заняттями фізичною культурою, діагностику стану здоров'я і рівня фізичної підготовленості тих, що займаються.

Використання презентацій на уроках дозволяє детальніше і наочно надавати теоретичний матеріал, що робить процес освіти найбільш ефективним. Цей вигляд роботи може бути використаний при вивченні техніки виконання розучуваних рухів, оскільки за допомогою наочної картинки даний рух можна розбивати не лише на етапи виконання, але і коротші фрагменти і створити правильне представлення рухових дій, що виучуються про техніку.

За допомогою презентації також можна доступно пояснити правила спортивних ігор, тактичні дії гравців, барвисто піднести історичні події, біографії спортсменів. Наявність візуального ряду інформації дозволяє закріпити в пам'яті.

Створення флеш-презентацій і відеороликів з комплексами загальнорозвиваючих вправ можуть стати помічниками вчителеві. Такий матеріал може бути використаний також вчителями – предметниками при проведенні ранкової зарядки.

Одним з видів домашнього завдання може бути створення презентації по темах «Здоровий спосіб життя і я», «Способи гартування», «Шкідливі звички» «Гімнастика» і так далі. Діти можуть виконувати такі завдання як самостійно, так і в групах, що дозволяє переходити їм до виконання проектів, проявляючи свою творчість.

На уроках також можливе проведення тестування з метою перевірки і закріплення знань учнів.

У позакласній роботі також можна використовувати ІКТ: представлення команд, оформлення змагань, опис конкурсів і так далі.

Електронні освітні ресурси, також дозволяють учням удома детальніше познайомитися з вивченою темою на уроці, знайти необхідні вправи для вдосконалення своїх фізичних якостей і поповнити багаж своїх знань в області фізичної культури і здорового способу життя.

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

ВИСНОВОК

 

   Впровадження та використання інноваційних технологій дає можливість встановити в своїй роботі різні форми взаємодії «учитель-учень», що дає можливість вчителеві з прогнозувати позитивне ставлення учнів до уроку фізичної культури та спорту.

Використовуючи вище названі інноваційні технології вчитель дозволить учням по-новому поглянути на світ фізичної культури і спорту та змінити своє ставлення до власного фізичного розвитку та здоров’я.

У порівнянні зі стандартними програмами й підходами, використання інноваційних технологій має деякі переваги, а саме:

• підвищує інтерес до уроків фізичної культури, рейтинг занять фізичними вправами з боку учнів та їх батьків;
• зменшується кількість учнів, які мають спеціальну групу здоров’я, або зовсім звільнені від занять;
• підвищує емоційність та насиченість та мотивація учнів, щодо фізичного виховання в школі, відповідно зростає відвідування учнів уроків з фізичної культури.

 Мета роботи та успіх обраного напрямку роботи, з використанням інноваційних технологій в системі фізичного виховання безперечно залежить від самого вчителя його професіоналізму творчості й майстерності, і безперечно – бажання впроваджувати цей напрямок, розвитку дитини в практику своєї професійної діяльності.

Спостереження за учнями у процесі інноваційної форми діяльності на уроці дозволило визначити такі позитивні ознаки:у всіх учнів підвищується рівень свідомої активності під час виконання вправ;кожен учасник групи може обирати власний темп виконання вправи, що дозволяє індивідуалізувати процес вправляння;під час такої форми діяльності власний вклад у колективну справу може внести учень у будь-якому стані здоров’я; означене особливо важливо для тих, хто має психофізичні обмеження;подібна форма діяльності учнів дозволяє вчителю визначити рівень авторитета кожного серед своїх однолітків, та у наступному – сприяти його підтримці або підвищенню.

Отже, на підставі представленого матеріалу можна стверджувати, що використання інноваційних технологій які впроваджуються на уроках фізичної культури  сприяє формуванню стійкої мотивації щодо збереження здоров’я, фізичного розвитку та фізичної підготовки, розширює руховий досвід, вдосконалює навички життєво необхідних рухових дій, використання їх у повсякденній та ігровій діяльності. Формує практичні навички для самостійних занять фізичними вправами та проведення активного відпочинку. Допомагає розвитку творчої особистості, удосконаленню та підвищенню особистого результату. Поетапно організована інноваційна система фізичного виховання з використанням нетрадиційних форм та методів фізичного виховання, та різних технологій забезпечує ефективне формування у школярів позитивної мотивації до здорового способу життя.

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

ВИКОРИСТАННА ЛІТЕРАТУРА

 

1. Гільова І. Впровадження інноваційниах технологій та їх елементів на уроках фізичної культури / І. Гільова // Фізичне виховання в школі. – 2007. № 3 – С. 22 – 24.

2. Заклюжний В. Л. Впровадження інноваційних технологій в системі роботи фізкультурно – оздоровчого комплексу / В. Л. Заключний // Фізичне виховання в школі. – 2006. - №3. – С. 9 – 12.

3. Гнітецький Л.В. Формування потреби займатися фізичними вправами у дітей молодшого шкільного віку: Автореф. дис. … канд. наук з фіз. вих. і спорту. 24.00.02 / Волинський держ. ун-т ім. Лесі Українки.  –  Луцьк, 2000. – 23 с.

4. Солопчук Д. В. Проблеми формування здорового способу життя в учнів ЗОШ / Д. В. Солопчук // Зб. наук. статей з галузі фізичної культури та спорту. – 2003. - №7. – С. 99 – 102.

5. Волков Л.В. Теория, методика детского и юношеского спорта / Л.В. Волков – К. : Олимпийская литература, 2002. – 294 с. 3. Єрмолова В.М.. Фізична культура. Підручник для 9 класу 12-річної загальноосвітньої школи / Єрмол

6. Присяжнюк С.І. Фізичне виховання молоді / Присяжнюк С.І. – К. : Центр учбової літератури, 2008. – 504 с.

7.  Ведмеденко Б.Ф. Теорія і методика виховання інтересу в учнів до занять фізичною культурою.  –  Дис...докт.пед.наук.  –  К., АПН України, 2005. – 701 с.

8. Віндюк А.В. Основи технології самостійних занять фізичними вправами учнів молодших класів  // Автореф. к. н. ф. в. с. – Запоріжжя. ГУ: 2002. – 24 с.

9. Копшова Л. Застосування особистісно – орієнтованого підходу на уроках фізичної культури і в позаурочних формах навчання / Л. Коршова // Фізичне виховання в школі. – 2009. - №2 – С. 17 – 21.

10. Краснова Н. П. Мотивація інноваційної діяльності в підготовці вчителя / Краснова Н. П. – Луганськ : вісник Луганського держ. педагог. універ., 2000. – 236 с.

11. Модернизация физического воспитания и физкультурно – спортивной работы в общеобразовательной школе / [ В. И. Столяров, В. К. Болькевич, В. П. Меченов, Л. И. Лубышева.]. – М. : Научно – издательский центр теория и практика физической культуры, 2009. – 320 c.

12. Черепанова А. В. Історія становлення поняття інноваційна педагогічна технологія / А. В. Черепанова // Науковий вісник південноукраїнського державного педагогічного університету. – 1999. - №2. – С. 32 – 35.

13. Чещейко С. Інноваційні підходи до організації процесу фізичного виховання / С. Чешейко // Фізичне виховання в школі. – 2005. - №2. – С. 46 – 49.

14. Химинець В.В.      Інновації в сучасній школі. – Ужгород, 2004. – 168 с.

15. Химинець В.В., Сивохоп Я.М., Петрус В.В.  Психолого-педагогічні аспекти інноваційних технологій. – Ужгород, 2006. – 148 с.

 16.Методичні рекомендації інноваційні-педагогічні технології та організація навчально-виховного і методичного процесів у школі / Смоліна О.С. – Кіровоград. 2012 – 54с.

17. Столярів В.І. Концепція фізичної культури і фізкультурного виховання (інноваційний підхід) / В.І.Столярів, І.М.Биховська, Л.І.Лубишева // Теорія і практика фізичної культури. – 1998. – № 5. – С. 11-15

18. Пометун О. І. Сучасний урок. Інтерактивні технології навчання: наук.-метод. посібн. / О. І. Пометун, Л. В. Пироженко – К.: А.С.К., 2004. – 192 с.

19. Гужасовский А. А. Основы теории и методики физической культуры / Гужаковский А. А. – М. : Физкультура и спорт, 1989. – 366 c.

20. Шиян Б. М. Теорія і методика фізичного виховання школярів / Шиян Б. М. – Т.: Навчальна книга, 2001. – 272 с.

21. Шандригось В. І. Аналіз змісту програм з фізичного виховання в загальноосвітніх школах та можливості його удосконалення / В. Д. Шандригось // Фізичне виховання в школі. – 2004. – №2. – С. 28 – 31.

22. Матвеев Л. П. Теория и методика физической культуры / Матвеев Л. П. – М. : Физкультура и спорт, 1991. – 544 c.

 

Інтернет ресурси:

http://osvita.ua/school/lessons_summary/edu_technology/48360/

http://www.ippo.if.ua/index.php/2012-10-23-11-51-07/82-uncategorised/735-111

https://fizkulturamo.at.ua/publ/robota_mo/vistupi_na_mo/udoskonalennja_suchasnogo_uroku_fizichnoji_kulturi

http://klasnaocinka.com.ua/uk/article/innovatsiini-tekhnologiyi-na-urokakh-fizichnoyi-ku.html

http://selydove- k.dn.sch.in.ua/Files/downloadcenter/metod_rozrobka_fizkultura.pdf

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

ДОДАТКИ

 

ДОДАТОК 1

 

Конспект уроку з волейболу у 9 класі.

Мета уроку:

• Поглибити знання учнів з історії виникнення й розвитку волейболу.
• Повторити правила гри у волейбол.
• Закріпити отримані дітьми навички й уміння з техніки виконання стійки гравця, переміщення гравців, розміщення їх на майданчику.
• Розвиток в учнів загальної витривалості.
• Оновлення рухової пам'яті шляхом повторення отриманих навичок і умінь, створення умов для самостійного розвитку фізичних якостей. 

Завдання уроку:

1. Провести інструктаж з безпеки життєдіяльності на уроках з волейболу.
2. Поглибити знання учнів з історії виникнення й розвитку волейболу.
3. Повторити правила гри у волейбол.
4. Розвиток в учнів загальної витривалості засобами спеціальних вправ й гри у Волейбол.
5. Формування в учнів навичок здорового способу життя.
6. Виховання морально-вольових якостей: дружби, взаємодопомоги, відповідальності за свою команду за допомогою гри у Волейбол.

 Тип уроку:

Повторення та закріплення навчального вивченого матеріалу.

Обладнання:

волейбольні м’ячі,секундомір засоби для презентації уроку,ноутбук ,мультимедійна дошка.

Методи навчання:

Інтегрований, ігровий,метод змагання,наочний,метод вправи,робота в групах,мозковий штурм.

Місце проведення:Спортивний зал школи.          

 Дата проведення:

        

№	Зміст уроку	Дозування	Організаційно-методичні вказівки
1. Підготовча частина. 15 хв.
	1. Організація учнів до уроку: Шикування за рівнем фізичної підготовленості. Перевірка правильної постави. Привітання. Мотивація діяльності учнів, пояснення сутності діяльності школярів на уроці. Учитель: «Діти! Сьогодні  ми продовжуємо тему: «Волейбол»». З цим видом спорту ви звичайно знайомі, добре його знаєте та вмієте грати у цю цікаву гру. Сьогодні ми згадаємо як з’явилася на світ та розвивалася ця цікава гра. Повторимо правила гри у волейбол. Вимірювання ЧСС Теоретична частина уроку. Діти  слухають уважно інструктаж з безпеки життєдіяльності на уроках з волейболу. 2. Клас слухає учителя. На екрані з’являються слайди з історії виникнення та розвитку волейболу, правила гри тощо. 3.Комплекс ЗРВ 3.Учні які звільнені або у СМГ розвзують кросворди та Тестові завдання. 4.Вправи з кістьової гімнастики. 3.Перешикування « виступом» для ЗРВ в парах №1.    Піднімання рук через сторони вгору.  В.п. - основна стійка, діти стоять обличчям одне до одного, тримаючись за кисті рук. 1-2 - підняти руки вгору (вдих); 3-4 - опустити руки у в.п. (видих №2.    Нахили тулуба в сторони. В.п. - стійка ноги нарізно, руки на плечах партнера. - нахил тулуба в сторону (видих); - повернутися у в.п. (вдих); 3-4 - те саме в інший бік. №3.    Чергові згинання рук.  В.п. - основна стійка, руки зігнуті у ліктях, долоні рук партнерів з'єднані. 1-4 - чергові згинання та розгинання рук, дихання довільне. №4.    Присідання.  В.п. - основна стійка, триматися за руки одне одного. 1-2 - присідання на носках (видих); 3-4 - стати у в.п. (вдих).. №5.    Нахили тулуба вперед. В.п. - стояти на відстані кроку від партнера, руки на його плечах. - нахил тулуба вперед (видих); - повернутися у в.п. (вдих). №6. Стрибки зі зміною положення ніг.  В.п. - основна стійка, долоні рук партнерів з'єднані. - стрибком ноги нарізно; - стрибком ноги разом.	30 сек.. 30 сек. 1 хв. 1 хв. 3хв 3хв 7хв 8-10р. 8р 10-12р 8-10р 8-10р 8-10р	Слайд №1 Фронтальний метод Звернути увагу  на зовнішній вигляд учнів і  самопочуття Слайд№2 і 3 Слайд№5 Слайд  № 4 і 6 Слайд №7,8,9,10 Кросворди про волейбол та тестові завдання Слідкувати за правильністю виконання Слідкувати за диханням  та виконанням. . Нахили пружні. Правильність дихання. Присіди повні,спина пряма. Пружні нахили та правильне дихання. Вистрибувати високо.
2.Основна частина. 25 хв.
	Практична частина уроку. А зараз для практичної частини уроку нам треба розім’яти свої м’язи. 1. Різновиди ходьби: на шпиньках; на п’ятах; на внутрішньому та зовнішньому боці стопи; у напівприсіді, в повному присіді; стрибками в широкому кроці, з підскоками. спортивна ходьба. 2. Різновиди бігу: з високим підняттям стегна; з захлестом гомілки назад; приставними кроками лівим і правим боком; з прискореннями, із зупинкою по свистку і зміною напряму руху. рівномірний біг. Спортивна естафета з футбольними м’ячами: Виконання стійки гравця Пересуванню у стійці приставними кроками Передача м’яча зверху Навчальна гра у піонербол. Підбиття підсумків гри.	3-4 хв.	Стежити за правильною поставою учнів Учні з низькою фізичною підготовленістю переходять на ходьбу по маленькому колу (коли заморяться). (Презентація № 4 Слайди № 22-31)
3.Заключна частина.10 хв.
	1.Шикування. 2.Вправи на розслаблення зі стретчингу. З.Підбиття підсумків уроку 4. Виставлення оцінок за урок: 5. Домашнє завдання: перегляд волейбольних сайтів Інтернету наприклад:http://www.krugosvet.ru/articles/97/1009745/1009745a1 та підготовка реферату або творчого завдання для інших класів. 6. Вихід із спортивного залу.	30 сек. 1 хв. 5 хв. 1 хв. 30 сек. 30 сек.	Вправи на відновлення дихання

 

 

 

 

 

 

ДОДАТОК 2

 

План-конспект уроку фізичної культури у 5 класі

 

Тема: Баскетбол

Мета уроку:

Познайомити учнів з різними видами м'ячів, закріпити їх назви, дати можливість порівняти, з'ясувати схожість і відмінності; навчити правильно тримати руки при кидках і ловлі м’яча; розвивати увагу, швидкість реакції, витривалість, гнучкість.

Завдання:

2. Закріпити навички ходьби на носках, п'ятах, на зовнішньому боці стопи.

3. Вчити правильному положенню рук при кидках і лові м'яча, хвату м'яча збоку, стійці баскетболіста.

4. Удосконалювати біг приставними кроками, руху, який формує почуття м'яча при передачі м'яча від грудей в парах.

5. Розвивати увагу, швидкість реакції, витривалість, гнучкість, силу рук.

6. Виховувати почуття взаємодопомоги, товариства, бажання дізнатися нове про навколишні предмети.

Інвентар та обладнання: волейбольна сітка, великі масажні м'ячі, великі гумові м'ячі, середні і набивні м'ячі, обручі для м'ячів, кошики.

Місце проведення:

Спортивний зал у прикрасах. На центральній стінці - обриси королівства чарівних м'ячів. Дітей біля входу зустрічає хлопчик Спортік.

Спортік:

   -Увага! Увага!Поспішаю вам повідомити:сьогодні запрошую вас у королівство чарівних м'ячів.

      Спортік під музику веде хлопців по залу у колону по одному. Всі зупиняються й перебудовуються в шеренгу. З'являється Володар чарівних м'ячів.

Володар:     Добрий день, діти! Я дуже радий вас бачити у Королівстві чарівних м'ячів. Спасибі, Спортік, що ти допоміг дітлахам знайти дорогу. Ах, так! Я забув привітатися.

Я Володар чарівних м'ячів, а це мої вірні піддані. Я познайомлю вас з ними. У кожного є своє ім'я.

Ось живе у кошику м'яч «Баскетбол»,

Відпочиває в сітці м'яч «Волейбол».

Ось забитий у ворота чудовий гол!

Це зробив улюблений «Футбол».

Ну а зараз я запрошую вас у подорож до нашого Королівства. Спортік, показуй дорогу дітям.

• Ходьба по одному (10 ").

• Ходьба на носках, руки на пояс - руки вгору (10 ").

• Ходьба на п'ятах, руки на голову (10 ").

• Ходьба з елементами симетричної гімнастики (8 ").

• Ходьба на зовнішньому боці стопи (5-8 ").

• Біг «змійкою» в чергуванні з бігом приставними кроками, зі зміною напрямку руху (30 ").

• Біг звичайним кроком (10 ").

• Ходьба звичайна з побудовою в коло (10-12 ").

Володар: Молодці! Але врахуйте, що в Королівстві чарівних м'ячів дуже багато важких шляхів. Щоб пройти ними, потрібно добре постаратися. Почали!

   Гра на увагу «Стежина»

     Гравці утворюють коло і на відповідні сигнали виконують певні рухи. «Стежина» - ходьба приставними кроками ліворуч  або праворуч, «дорога» - ходьба в повному присіді один за одним, «купини» - зробити два кроки і зупинитися в полуприсіді. За свистом змінювати напрямок руху. Виграє той, хто менше за всіх помиляється.

Володар: Щоб  м'ячами володіти,

                  Треба пальці розводити.

                  А допоможе нам,  друзі, ось ця чудова родина.

(Роздає дітям маленькі м'ячі)

    Масаж пальців та кисті рук: стискання і розжимання правої і лівої рук з м'ячем, катання м'яча між долонями за годинниковою стрілкою і проти неї, здавлювання м'яча між долонями, здавлювання м'яча кінчиками пальців правої і лівої руки, обертання кистей м'ячем. Кожна вправа виконується до 5 разів.

Володар:

 А ось родина великих м'ячів,

Розбирайте мерщій.

Виходьте на майданчик,

Починайте фіззарядку:

Ми ногами топ-топ,

Ми руками хлоп-хлоп,

Ми очима мить-мить,

Ми плечима чик-чик.

Раз - сюди, два - туди.

Повернись навколо.

Раз - присіли, два - устали,

Сіли, встали, сіли, встали.

Руки до верху всі підняли,

Сіли, встали, сіли, встали.

Ванькою - встанькою немов стали.

Руки до тіла притиснули

І підскоки робити стали,

А потім пустилися навскач,

Наче мій пружний м'яч.

Знову вишикувалися в ряд,

Немов вийшли на парад.

Раз-два, раз-два.

Нам рости, рости, рости

М'яч допомагає.

Він летить, летить, летить,

Втоми не знає.

Дихальна гімнастика «Летять м'ячі»

Стоячи, руки з м'ячем підняті вгору. Кинувши м'яч від грудей вперед, вимовте

«У-у-у-х» - 6 разів.

Володар: А тепер пограйте з м'ячами, хто як хоче.

Вільна гра з м'ячами. У залі з'являється учитель Бол.

Учитель Бол:   Що за шум? Що за гам?

                          Ось питання вам задам.

                          Школу юних чемпіонів

                          Я збираюся я відкрити.

                          Хотіли бив и, діти,

                          В цю школу поступити?

Діти: Так!

Учитель Бол: Я працюю вчителем у цій незвичайній Донецькій загальноосвітній школі I-III ступенів № 97. Звати мене Бол. По-англійськи це слово означає м'яч. Ми вчимося грати в баскетбол (м'яч в корзину), волейбол (летить м'яч), футбол (ножний м'яч).

Починаю готування.

   Виходь на тренування!

          Діти виконують основні види рухів: хват м'яча - «чашка», «кришечка», збоку; стійку баскетболіста; рухливу гру «Грай, грай, м'яч не втрачай»; кидок угору і ловля м'яча обома руками; кидок вниз і ловля м'яча після відскоку ( до 4разів).

Учитель Бол: М'ячик новий є у нас,

                          Ми граємо цілу годину,

                          Він кидає - ти злови,

                          А упустиш - підійми.

-У парах передача м'яча від грудей.

Учитель Бол: Наступне завдання - гра «Карусель». Протягом однієї хвилини діти передають м'яч з рук в руки з положення стоячи спиною один до одного і повертаються лише по свистку  і навпаки,  зі зміною темпу рухів.

Учитель Бол: А зараз виконуємо  «карусель очима». Гімнастика для очей. Рух очима ліворуч, праворуч із зупинкою у центрі; кругові рухи очима по «вісімці» з фіксацією у центрі.

Учитель Бол: Діти, тренування провели ви дуже швидко!  Щоб вам поставити «дванадцять», треба нам ще зіграти у рухливу гру.

Рухлива гра на техніку володіння м'ячем «Тунель».

      Гравці розділяться на команди по 5 чоловік у кожній, стають в колони на відстань витягнутої руки, ноги на ширині плечей. Гравець, що стоїть останній в колоні, прокатує вперед невеликий м'яч між ногами партнерів, а гравець, який стоїть першим, повинен швидко відреагувати на м'яч, підняти його, спрямуватися в кінець колони, оббігши гравців «змійкою», та в свою чергу прокотити м'яч вперед. І так, поки всі гравці не виконають те ж саме завдання. Перемагає команда, яка швидше виконала завдання.

Учитель Бол: Урок наш закінчується,

                          Але подорож триває!

Діти встають в колону за Спортіком і виконують ходьбу (40).

У залі з'являється громадянка Ракетка.

Ракетка: Я весела ракетка,

                 Я м'ячі кидаю влучно.

                 Щоб зі мною пограти,

                 Потрібно у дві колони встати.

                 Ви скоріш м'ячі беріть,

                 Та на місця своі біжить.

Рухлива гра «У кого менше м'ячів»

     Гравці діляться на дві команди і стають по обидва боки майданчика. У кожного в руках м'яч. По свистку необхідно перекидати м'ячі через волейбольну сітку на бік суперника. Перемагає команда, у якої на майданчику після заключного свистка виявилося менше м'ячів. Гра повторюється 2-3 рази.

Ракетка: Ну а наступна гра

                 Вимагає від гравця

                 Спритності, уміння,

                 Великого натхнення.

Рухлива гра «Обжени м'яч»

   Гравці діляться на команди по 5-6 учнів і стають в коло. Починає гру капітан. Він стрибає по колу із затиснутим між ніг м'ячем до свого місця, потім передає м'яч наступному гравцеві і т.д. Перемагає команда, яка закінчила стрибки раніше за всіх.

Ракетка: Знову дихальна гімнастика, але дещо інша. Усі дихайте (вільне дихання через ніс), не дихайте (затримка дихання). Усе в порядку, відпочиньте. Разом руки підніміть (вдих). Чудово! Опустіть (видих). Нахиліться, розігніться. Встаньте прямо, посміхніться!

Чудово! Тепер...

Ось важкі м'ячі,

Відразу видно - силачі.

Будемо руки розвивати,

М'яч один одному віддавати.

Гра «Передай швидше»

Гравці стоять в загальному колі і під музику передають один одному набивні м'ячі. У момент зупинки музики гравець, у якого в руках опинився м'яч, повинен «виплатити фант»: назвати будь-який вид спорту, рухливу гру з м'ячем. Гру можна ускладнити: ввести 2-3 м'ячі. Гра продовжується 3 рази.

Ракетка: Ось ми з вами пограли.

                 Ви трішечки втомилися.

                 Щоб сили нам набратися

                  Будемо разом розслаблятися.

Розслаблення, лежачи на підлозі з закритими очима (1)

До залу входить Володар чарівних м'ячів

Володар: Діти, у нашому Королівстві починається улюблений феєрверк.

На дітей з усіх боків летять мильні бульбашки, які вони ловлять, сидячи на підлозі.

Володар: Вам сподобалося у нашому Королівстві? Ви встигли потоваришувати з деякими його мешканцями? З іншими мешканцями познайомитеся  наступного разу. А щоб ви швидко знайшли дорогу в королівство чарівних м'ячів, я подарую вам ці м'ячики.

Володар прощається з дітлахами. Вони під музику виходять

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

ДОДАТОК 3

 

Картки - завдання до колового тренування.

 

КАРТКА – ЗАВДАННЯ №1 Задача:            укріпити м'язові групи опорно-рухового апарату.     Засоби:            стрибки через скакалку в швидкому  темпі.                                                                                                                                       Кількість:        40-50 разів.

 

 

 

 

 

 

 

 

КАРТКА – ЗАВДАННЯ №2 Задача:            укріпити м'язові групи опорно-рухового апарату.     Засоби:           виконання поворотів тулуба на диску «Здоров'я». Кількість:        3-5 хв.

 

 

КАРТКА – ЗАВДАННЯ №3 Задача:      укріпити м'язи живота. Засоби:      підняття тулуба в сід. Кількість:    2х 20 разів.

 

 

КАРТКА-ЗАВДАННЯ №4 Задача:         укріпити м'язи ніг. Засоби:        стрибки через гімнастичну лаву. Кількість:      2х 20 раз.