Департамент освіти і науки Київської ОДА

КВНЗ КОР «Богуславський гуманітарний коледж імені І.С.Нечуя-Левицького»

 

 

 

 

 

 

 

 

КУРСОВА РОБОТА

з педагогіки

Інтегровані уроки в освітньому процесі на сучасному етапі розвитку національної школи

 

 

 

 

 

 

 

Виконав

студент 41 групи

спеціальності 5.01010201

«Початкова освіта. Інформатика»

денної форми навчання

Куцовол Назарій Вікторович

Керівник: Колесніченко С.В.

 

 

 

 

 

 

Богуслав – 2019

ЗМІСТ

ВСТУП

РОЗДІЛ 1. Теоретичний аспект проблеми використання інтегрованих уроків у процесі навчання на сучасному етапі розвитку національної школи

1.1. Історичний аспект проблеми інтегрованого навчання

1.2. Поняття інтергації. Механізми процесу інтеграції

1.3. Інтегрований урок як одна з нетрадиційних форм організації навчання молодших школярів

1.4. Розвивальна сутність інтегрованих уроків

РОЗДІЛ 2. Практичне дослідження ефективності використання  інтегрованих уроків у початковій школі

2.1. Інтегрований урок на тему: «Як техніка допомагає в побуті, і якою вона буде в майбутньому?»

2.2. Інтегрований урок на тему: «Складання творів на тему: «Зима- чарівниця»

2.3. Інтегрований урок на тему: «Повторення і закріплення дії додавання і віднімання в межах 10. Перевірити вміння складати та розв’язувати задачі, розпізнавати геометричні фігури»

ВИСНОВКИ

СПИСОК ВИКОРИСТАНИХ ДЖЕРЕЛ

ДОДАТКИ

 

 

 

 

 

 

 

 

 

ВСТУП

За останні роки освіта в Україні значно змінилася. Такі зміни мають безпосередній вплив на вчителів та на учнів. Основна засада, на якій грунтується загальна орієнтація навчальної роботи – скерованість на розвиток особистості. Це означає, що центром педагогічних проблематик є не школа як навчальний заклад, не навчальні програми і навіть не вчитель, а учень. Система навчальної та виховної роботи спрямовується на те, щоб виявити потенціал учня, створити сприятливі умови для його розвитку в школі та подальшому самостійному житті, створити умови для задоволення базових потреб дитини в активності, інформації, розвитку її індивідуальності, формувати в кожної дитини відчуття психологічної захищеності, надати кожній дитині можливості самоствердитися у найважливіших для неї сферах життєдіяльності.

Для сучасного етапу розвитку початкової школи характерним є ускладнення змісту освіти, зростання обсягу необхідної інформації та зменшення часу, необхідного на її засвоєння, а також формування у дітей цілісної картини світу. Скерованість нинішньої освітньої системи на розвиток особистості передбачає повагу до індивідуальної самобутності кожної дитини і змушує вчителів використовувати особистісно орієнтовані освітні технології. Це дасть змогу наблизити освіту до потреб сьогодення. Чи достатньо для цього самого лише вдосконалення існуючих предметів за рахунок доповнення програм елементами нових знань? Можливо, є необхідність у створенні нових курсів, здатних задовольнити потребу дитини в адекватному освоєнні навколишньої дійсності, яка безперервно змінюється й оновлюється.

Така необхідність особливо гостро відчувається в початковій ланці освіти. І не тільки тому, що це визначальний період формування учнівських вмінь, а й важливий етап організованого і цілеспрямованого впливу на особистість дитини. Для молодшого школяра характерна сила актуальних потреб, загострена сприйнятливість навколишнього, прагнення пізнати реальний мінливий світ у його зв’язках і взаємозалежностях. Водночас пізнавальні можливості в цьому віці обмежені. Адже дитина слабо володіє такими важливими мислительними операціями, як осмислення побаченого, диференціювання суттєвого й несуттєвого, класифікація, доведення істини, судження тощо.

У такій ситуації надзвичайно цінними й продуктивними видаються спільні пошуки педагогічної науки й практики щодо розробки інтегрованих курсів і уроків. Саме вивчення шляхів удосконалення системи освіти сприяли відродженню такого методичного явища, як інтеграція навчання. Тому дослідження правильності побудови інтегрованих уроків дуже важливе та актуальне в наш час. Урок в сучасних умовах повинен носити творчий характер. Потрібно запозичувати все найкраще в досвіді вчителів, шукати можливі більш ефективні підходи пояснення нового і повторення вивченого матеріалу. [4, с.25]

Засвоєння знань, формування умінь і навичок на уроці – це нелегкий процес. Виникають різні задачі, шляхи, способи і форми вивчення навчального матеріалу, щоб призводить до багатогранності видів уроку, до різних його варіантів. Одним із засобів вирішення цієї проблеми стало поєднання основ наук з інтегрованими курсами, які можуть будуватися на основі повного злиття предметів, широкої міждисциплінарної інтеграції, поєднання блоків знань з окремих предметів. Саме тому, обєктом дослідження курсової роботи є процес організації інтегрованого уроку  як одного із сучасних видів уроків. Предметом дослідження є педагогічні умови застосування інтегрованих уроків, їх прийоми проведення та значення.

Мета даної курсової роботи: вивчити основні вимоги до проведення інтегрованих уроків на сучасному етапі розвитку освіти.

Завдання курсової роботи:

• вивчити інтеграційні процеси в освіті;

• визначити механізм процесу інтеграції;

• здійснити дослідження основних вимог до інтегрованих уроків;

• вивчити рівні інтеграції;

• описати етапи підготовки вчителя до проведення інтегрованого уроку;

• визначити доцільність використання інтегрованих уроків в практиці сучасної школи.

РОЗДІЛ 1. Теоретичний аспект проблеми використання інтегрованих уроків у процесі навчання на сучасному етапі розвитку національної школи

1.1. Історичний аспект проблеми інтегрованого навчання

Аналізуючи стан сучасної освітньої системи в Україні, важливо розглянути історію становлення і розвитку української національної школи. Лише за умов обєктивного, неупередженого аналізу історії освіти України ми зможемо водночас вийти на виявлення сучасних тенденцій її розвитку, їх теоретичне осмислення й, отже, на сучасні завдання розвитку української школи, освіти і педагогіки.

Історичний шлях розвитку інтеграції поділяється на два періоди:

1. Виділення категорії «інтеграція» з науки і філософії.

2. Формування концепції «Інтеграція».

Вперше поняття «інтеграція» було використано в ХVII столітті Я.-А. Коменським у праці «Велика дидактика»: «Все, що знаходиться у взаємозвязку, повинно викладатися у такому ж взаємозвязку». [17, с.14]

Його наступником був Й.-Г. Песталоцці. У його творі «Лінгард і Гертруда» інтеграція розглядалась як метод навчання.

Німецький вчений і педагог Й.Ф. Гербарт виділив основні етапи навчання ХVIII століття:

1) ясність (зрозумілість);

2) асоціація;

3) система (інтеграція) – можливість самостійно скласти картину світу.

У ХІХ столітті К.Д. Ушинський зробив найбільший внесок у розробку інтегрованих курсів. Він розробив модель, структуру, напрямки інтеграції. Інтеграцією письма і читання вченому вдалося створити аналітико-синтетичний метод навчання грамоти. Перші практичні спроби створення системної освіти на проблемно-комплексній інтегрованій основі були зроблені Д. Дьюї, С. Шацьким. Комплексний метод передбачав інтеграцію знань з різних предметних галузей навколо загальної проблеми.

Другий період припадає на ХХ століття. Вчені російської школи Каптерєв, Блонський заперечували багатопредметність у школі. Вони розмежували інтеграцію і міжпредметні звязки. На початку ХХ століття зявляється «Концепція праці». Головна ідея її – навчити працювати, комплексно підходячи до навчання. У 1907 році виникає «Концепція звязку з мистецтвом».

В середині ХХ століття з усіх можливих концепцій виділено такі напрямки інтеграції:

1) інтеграція на основі праці;

2) інтеграція на основі взаємозвязку загального і спеціального;

3) інтеграція на основі мистецтва та культурознавства;

4) інтеграція на основі центрів за інтересами.

Інтеграцію було покладено в основу комплексних програм 20-х років. У другій половині ХХ століття на перший план виходить питання взаємовикористання навчального матеріалу, координації та систематизації знань, встановлення міжпредметних звязків (І. Звєрєв, В. Максимова, В. Невєров, І. Петрова). Побудовані на основі широкої міждисциплінарної інтеграції ці уроки, на жаль, виявилися непродуктивними для навчання й розвитку учнів, бо не давали синтетичних, ґрунтовних знань і вмінь.

У 60-х роках В.О. Сухомлинський проводив «уроки мислення в природі». Це один з найбільш вдалих прикладів інтеграції різних видів діяльності з однією метою.

Нині ідея інтеграції змісту навчання приваблює багатьох учених і вчителів у нашій країні та за кордоном. В останні роки водночас з розвитком теорії та практики  використання міжпредметних звязків як одного з найдоступніших рівнів інтеграції знань, все більш актуальною стає теорія інтеграції знань з описом педагогічних еквівалентів усіх її видів та рівнів.

У змісті навчання інтеграція знань здійснюється злиттям в одному предметі (курсі, темі) елементів різних навчальних предметів шляхом широкого міждисциплінарного підходу, який передбачає визначення інтегративних принципів загальноосвітнього значення. [18, с.4]

Сучасні підходи до реформування Нової української школи передусім базуються на формуванні в учнів ключових компетентностей. У світовому досвіді під сформованими компетентностями розуміють інтегрований результат освіти, який передбачає зміщення акцентів із накопичення знань, умінь і навичок на вироблення та розвиток в учнів умінь, ставлень, цінностей.

1.2. Поняття інтергації. Механізми процесу інтеграції

Ідея інтеграції знань є надзвичайно популярною в освіті. Її освоєння, як показує практика зарубіжних країн (Угорщина, Фінляндія, Німеччина) та науки вітчизняної педагогіки, дає можливість формувати в учнів якісно нові знання, що характеризуються вищим рівнем мислення, динамічністю застосування в нових ситуаціях, підвищення їх дієвості й систематичності. Таким чином, інтегрування є якісно відмінним способом структурування, презентації та засвоєння програмного змісту, що уможливлює системний виклад знань у нових органічних взаємозвязках.

З метою чіткого однозначного використання терміна «інтеграція» І. Козловською проаналізовано походження однокореневих слів і розрізнено терміни:

• інтегральний – цілісний, єдиний, неподільний стан (повязаний  з інтегралом або інтеграцією, специфічний спосіб пізнання);
• інтегративний – процес, у якому реалізується зовнішня та внутрішня, змістовна та процесуальна сторони інтеграції;
• інтегрований – цілісний, без внутрішніх суперечностей стан, що задається ззовні;
• інтеграційний – процес, який реалізується за допомогою інтегративних засобів [13, с.49].

У широкому розумінні під інтеграцією розуміють процес взаємопроникнення структурних елементів різних галузей навчання, який супроводжується узагальненням та комплексністю знань. Інтегративний підхід не порушує логіки кожного навчального предмету і, в той же час, забезпечує потенційну можливу взаємодію між ними.

Інтеграція (від лат. «повний, цілісний») – це створення нового цілого на основі виявлення однотипних елементів і частин із кількох раніше розрізнених одиниць (навчальних предметів, видів діяльності тощо).

 Отже, під інтеграцією розуміється процес та результат поєднання окремих елементів навчання та виховання в єдину цілісну систему з метою одержання якісно нового результату шкільної освіти.

Інтегрований освітній процес повинен конструюватися за принципами:

• доступності;
• науковості;
• послідовності;
• системності;
• цілісності;
• логічності;
• вертикального тематизму [10, с.10].

Природно, що можна виділити і «принцип інтеграції», який використовується науковцями як для побудови змісту, так і для розробки методики та технологій навчання і виховання. Цей принцип тісно повязаний із принципом розвивального навчання.

Проблема інтегрованого навчання в школах різних типів є предметом наукового інтересу багатьох дослідників. На думку Т. Усатенка, «реалізація ідей інтеграції і гуманітаризації передбачає докорінну перебудову не лише педагогічного мислення, а й усієї системи освіти – вихід учителя за межі власного предмета. Настав час осмислювати фактичний матеріал з позиції філософії, здійснювати міжпредметні зв’язки, усвідомивши місце своєї дисципліни в загальній системі культури». [16, с.34]

Словосполучення «інтеграція навчання» у Педагогічному словнику тлумачиться як «відбір та обєднання навчального матеріалу з різних предметів з метою цілісного, системного й різнобічного вивчення важливих наскрізних тем; це створення інтегрованого змісту навчання – предметів, які обєднували б у єдине ціле знання з різних галузей». [14]

Якісно новий рівень синтезу знань дітей – це інтегровані заняття, які обєднують навколо певного заняття чи теми різнорідні знання. Синтез цих знань дозволяє досягти різнобічного розгляду об’єкта, показати взаємозвязок явищ, інтенсивно формувати у дитини розумові операції аналізу, порівняння, узагальнення тощо. Особливо це важливо для розвитку світоглядних, людинознавчих, екологічних, комунікативних умінь, понять. Інтегрованим є таке заняття, яке має за мету синтез змісту (способів пізнання) з декількох тем, розділів програми або видів діяльності навколо однієї теми, тобто правильніше визначити, що це серія (цикл, система) занять, проведення яких зумовлено пошуками шляхів формування у дитини цілісного світогляду, який важко розвивати в умовах предметної системи навчання.

Інтеграція – це процес пристосування і обєднання розрізнених елементів в єдине ціле при умові їх цільової та функціональної однотипності.

В перекладі з латинської «інтеграція» означає «відтворення». Виникла інтеграція як явище фундаментальних наук на фоні своєї протилежності – диференціації.

Першим кроком до інтеграції знань учнів можна вважати міжпредметні звязки. Трактування поняття «міжпредметні звязки» в педагогічній літературі не є однозначними. В таблиці 1.1. наведено основні підходи до тлумачення поняття «міжпредметні звязки».

Таблиця 1.1

Визначення поняття «міжпредметні звязки»

Автори	Трактування поняття
Ф. Соколова, В. Федорова, Д. Кірюшкін, П. Новиков	Дидактична умова навчання.
К. Корольова, І. Звєрев	Виявлення принципу систематичності.
Н. Лошкарьова, В. Максимова, С. Рашкова	Дидактичний принцип навчання.
Н. Лошкарьова	Дидактична форма відображення в навчально-виховному процесі зв'язків об'єктивної дійсності.
Педагогічні словники	Взаємне узгодження навчальних програм, зумовлене системою наук і дидактичною метою.
І. Козловська	Процес взаємопроникнення, уніфікації знань, який проявляється через єдність із протилежним йому процесом розчленування, розмежування (диференціації).

 

Міжпредметні зв’язки відображають комплексний підхід до виховання й навчання, який дає можливість виділити як  головні елементи змісту освіти, так і взаємозв’язки між навчальними предметами. [15, с.34] На думку авторів словника, міжпредметні звязки на будь-якому етапі навчання виконують виховну, розвивальну й детермінуючу функції завдяки інтеграції знань, оскільки підвищують продуктивність перебігу психічних процесів.

Міжпредметні звязки розглядалися в різних аспектах:

• як дидактичний засіб підвищення ефективності навчання;
• як умова розвитку пізнавальної активності та самостійності учнів у навчальній діяльності;
• як засіб реалізації принципів науковості.

Аналіз літературних джерел показав, що у XX столітті багато вчених працювало над проблемою міжпредметних звязків.

Найбільш повною класифікацією міжпредметних звязків є класифікація, у якій виділено три їхні основні типи ( І.Д. Звєрєва, В.М.Максимова):

• змістово-інформаційні;
• операційно-діяльні;
• організаційно-методичні.

Певну систему реалізації міжпредметних зв'язків пропонує П.Г. Кулагін:

• побудова взаємозвязків між навчальними предметами;
• узгоджена система використання на уроках знань, умінь і навичок, набутих учнями на заняттях із суміжних дисциплін;
• специфічні прийоми здійснення міжпредметних звязків на уроках.

Одним із факторів оптимізації навчання, який викликає в учителів найбільші труднощі, є організація навчальної діяльності з використанням міжпредметних звязків. Причини труднощів практичного здійснення міжпредметних звязків носять як обєктивний, так і субєктивний характер. Обєктивна причина – це недостатність методичних рекомендацій у цій галузі, координації діяльності вчителів-предметників. Субєктивні причини – це необізнаність у змісті програм із суміжних предметів, недостатність знань та умінь, відсутність досвіду в реалізації звязків між предметами, здійснення міжпредметних звязків у шкільній практиці не в повній мірі.

У рекомендаціях педагогів виділяється перелік уроків, на яких можна реалізувати міжпредметні звязки:

• так звані «фрагментарні» – з елементами міжпредметних звязків, які використовуються для розкриття окремих питань теми уроку;

• «вузлові», що включають міжпредметні звязки як органічну складову частину всього змісту теми уроку;

• «синтезовані» – спеціально організовані, підсумкові, на яких концентруються знання учнів із метою розкриття загальних законів і принципів.

Особливого значення міжпредметні звязки набувають у процесі проблемного навчання, хоч вони можуть реалізовуватися і на рівні передачі вже набутих знань. Міжпредметний і проблемний підходи до організації навчального процесу стали розглядатися у взаємозвязку. Обєктами пізнавальної діяльності учнів стають питання суміжного характеру: загальні для ряду предметів ідеї, теорії, закони, факти, комплексні проблеми.

На основі експериментальних даних педагоги дійшли висновку, що систематичне використання міжпредметних звязків виробляє в учнів уміння критично осмислювати матеріал, що вивчається. Новий матеріал школярі порівнюють із тими знаннями, які їм відомі, зіставляють їх, аналізують, додають із відомого раніше, і ця активна розумова діяльність по узагальненню нового під впливом раніше відомого із суміжних дисциплін сприяє більш міцному засвоєнню програмного матеріалу. Крім того, систематичне використання в навчальному процесі міжпредметних звязків позитивно змінює діапазон застосування знань та умінь, сприяє формуванню в дітей широких пізнавальних інтересів.

Педагоги ставлять питання про необхідність інтеграції навчальних предметів у навчанні, роблять спроби обґрунтувати поняття «дидактична інтеграція». Так, у статті І. Козловської та Я. Собко «Принципи дидактики в контексті інтегративного навчання» зазначено: «Центральна ідея концепції дидактичної інтеграції – можливість побудови моделі навчання на базі одного з профільних загальноосвітніх предметів». [13, с.48] Варто, однак, врахувати застереження С. Гончаренко та І. Козловської: «… найболючішою є проблема ізольованості вивчення окремих дисциплін та протилежна їй тенденція інтегрувати все підряд, що призводить до повної відміни предметного навчання». [8, с.23]

Отже, методичними принципами об’єднання предметів є:

1. опора на знання з багатьох предметів;
2. взаємозвязок в змісті окремих дисциплін;
3. зближення однорідних предметів;
4. розвиток загальних рис для ряду предметів.

Для інтегрування окремих навчальних курсів у початковій школі існують обєктивні причини й передумови. Однією з причин є необхідність усунути перевантаження дітей, скоротити кількість навчальних годин протягом тижня, вилучити їх для предметів розвивально-виховного циклу. Обєктивною передумовою цього є те, що інтегрований курс зможе вести сам учитель початкових класів, оскільки йому доводиться навчати дітей цих предметів у традиційній ізоляції. Натомість у старших класах інтегрування окремих предметів, навіть споріднених в один, створює труднощі у підготовці вчителя, який би вів цей курс. Адже це вимагає від нього не тільки високої кваліфікації, а й відповідної наукової ерудиції в методах наук, на основі яких створено інтегрований предмет. Тому нерідко на одному уроці, інтегрованому за змістом, доводиться працювати двом, а то й трьом учителям: один, наприклад з літературною частиною матеріалу, другий – з історичною, третій – з образотворчою, четвертий – з музичною тощо. За таких умов інтеграція перетворюється в реалізацію на одному уроці фрагментів різних предметів, що призводить до випадкового зрощення одиниць інформації, штучного поєднання змісту різних шкільних дисциплін.

Безумовно, говорити сьогодні про повну інтеграцію тих чи інших предметів у рамках початкового навчання поки ще рано, оскільки для цього необхідні спеціальні дослідження, в яких мають взяти участь і вчителі, і психологи, і методисти. Особливо продуктивно можна буде застосувати такі інтегровані курси у системі диференційованого навчання, у класах з підвищеним рівнем і темпом засвоєння програм.

У концепціях створення національної школи інтеграція змісту освіти розглядається як важлива умова повноцінної реалізації усіх її функцій, на основі інтеграції усіх її навчальних курсів уже створені окремі програми. До них слід віднести художню працю, оскільки художньо-трудова діяльність учнів на заняттях безпосередньо пов’язана з розвитком зору, координацією рухів, мовленням і мисленням. Ознайомлення з навколишнім світом синтезує не менш природничі знання, а й елементи історії, фольклору, суспільствознавства, етики тощо.

Одним з напрямів методичного збагачення уроків є проведення їх на основі інтеграції змісту, відібраного з кількох предметів і обєднаного навколо однієї теми. Це обєднання має на меті інформаційне й емоційне збагачення сприймання, мислення і почуттів учнів завдяки залученню цікавого матеріалу, що дає змогу з різних сторін пізнати якесь явище, поняття, досягти цілісності знань.

 

 

 

 

 

 

 

Механізм процесу інтеграції представлений у схемі 1.1.

Схема 1.1

Механізм процесу інтеграції

 

 

 

 

 

 

 

 

Міжпредметні звязки – це необхідність відображення у навчальному процесі взаємозвязку явищ природи і суспільства. Вони розвиваються завдяки функціонуванню паралельних понять та категорій різних предметів. В педагогічному процесі вони являються необхідною умовою процесу інтеграції і можуть бути горизонтальними або вертикальними. Для горизонтальних властиве вивчення поняття на уроках різних предметів упродовж певного часу (неодночасно). Наприклад, на уроках природознавства досліджують, як виготовляють папір, на уроках української мови проводять словникову роботу зі словом папір, на уроках трудового навчання створюють різні іграшки з паперу. Для вертикальних звязків властиве вивчення поняття на одному уроці або в один часовий проміжок на різних уроках із використанням навчального матеріалу з різних предметів. Наприлад, на уроці з літературного читання учні вивчають вірш про річку, на уроці образотворчого мистецтва – малюють водні рослини, на уроках української мови опрацьовують правопис власних назв і на уроках природознавства досліджують тему про водойми України.

Комплексний підхід – поняття, яке виникло на початку ХХ століття як досвід використання навчальних дисциплін з практичною діяльністю. Він виступає наслідком інтеграційного процесу.

Інтеграційні процеси включають в себе три підходи:

• методологічний;
• психологічний;
• дидактичний.

Методологічний підхід – це використання різних прийомів та методів як системи роботи. Психологічний підхід – це врахування індивідуальних особливостей дитини. Даний підхід характерезує якість засвоєння знань. Дидактичний підхід – це система теоретичних і практичних підходів до процесу навчання.

Можливі різні форми інтеграції навчання (табл. 1.2).

В літературі виділяють рівні інтеграції. І. Козловська виділяє три рівні інтеграції (табл. 1.3). [19, с. 73] Л. Масол влучно зауважив, що в педагогічній галузі має панувати «золота середина», яка дасть змогу уникнути  крайнощів і традиційного предметоцентризму, і механічного, стихійного обєднання різних предметів без конкретної дидактичної мети та відповідного науково-методичного обгрунтування. [16, с.224]

Таблиця 1.2

Форми інтеграції

Форма інтеграції	Опис форми
Інтеграція за змістом (тематичний підхід)	Повне злиття навчального матеріалу в єдиному предметі.
Інтеграція на рівні способів дій (діяльнісний підхід)	Надає можливість поєднати зміст двох або більше предметів у межах однієї теми дослідження.  Учні вчаться критично мислити, в них формуються соціальні, комунікативні, організаційні навички, розуміння художніх та інформаційних текстів, використовуючи знання та вміння діяти в нестандартних умовах.

 

 

 

 

Таблиця 1.3

Рівні інтеграції

Рівень інтеграції	Опис рівня інтеграції
І рівень (низький)	Зміни у вихідному змісті навчання, матеріалі й процесі навчання мають частковий характер і не впливають суттєво на загальний стан. На цьому рівні склад елементів залишається без змін, структура зберігає свої основні риси, але зявляються комплексні поняття, цілісні явища, узагальнення тощо. Разом з цим, вони дають можливість упорядкувати взаємодію такого навчального предмета з іншими.
ІІ рівень (середній)	Передбачає появу певного комплексу елементів, які перебувають у взаємодії.
ІІІ рівень (високий)	Призводить до того, що інтегровані процеси супроводжуються докорінною перебудовою наявного змісту, синтезом нового змісту, який виходить за межі навчального предмета.

 

Отже, для реалізації формування ключових компетентностей учнів важливим стає впровадження інтегрованих підходів в освітній процес. Перехід від традиційного вивчення предметів до навчання на засадах інтеграції – це шлях до реалізації багатьох принципів освіти: від формування цілісної картини світу, уміння обєднати в цілісну систему вузькі галузеві проблеми, до реалізації принципу національної спрямованості освіти, який передбачає інтеграцію освіти з національною історією, традиціями, українською культурою, відкритість освіти, що зумовлює інтеграцію у світовий освітній контекст. [22, с. 70]

1.3. Інтегрований урок як одна з нетрадиційних форм організації навчання молодших школярів

Інтегровані уроки – це уроки, які обєднують блоки знань із різних навчальних предметів, що за навчальним планом викладаються як окремі, навколо однієї теми з метою інформаційного та емоційного збагачення, сприймання, мислення, почуттів учня, що дає змогу пізнавати нове з різних сторін, досягати цілісності знань. [16, с.109]

Насамперед, це урок, який розвязує конкретні перспективні завдання. Якщо інтегрований урок один із певної теми, він розвязує коло завдань, які можна виконувати тільки завдяки інтегруванню. Але в будь-якому випадку інтегрований урок не може бути ізольованим, «випадати з теми». Він органічно поєднаний із попереднім та наступним уроками, є складовою всього навчально-виховного процесу. [16, с.120]

Мета інтегрованих уроків:

1. формування в учнів цілісного світогляду про навколишній світ, активізація їх пізнавальної діяльності;
2. підвищення якості засвоєння сприйнятого матеріалу;
3. створення творчої атмосфери у колективі учнів;
4. виявлення здібностей учнів та їх особливостей;
5. формування навичок самостійної роботи школярів з додатковою довідковою літературою, таблицями міжпредметних звязків, опорними схемами;
6. підвищення інтересу учнів до матеріалу, що вивчається;
7. ефективна реалізація розвивально-виховної функції навчання. [10, с.49]

Елементами змісту інтегрованих уроків є:

1. знання, уміння і навички – лінійні та пересічні;
2. досвід творчої діяльності;
3. досвід емоційно-ціннісного ставлення до дійсності – світу, суспільства, людини.

Інтегровані уроки, подібно до традиційних, можна класифікувати за наступними ознаками (табл. 1.4). Кожен тип уроку має внутрішній зміст – методику вирішення окремих дидактичних задач на кожному етапі уроку. Методика – це найбільш мобільна частина кожного уроку, тому що методи, прийоми і засоби навчання використовуються на уроці в різних співвідношеннях, послідовності і взаємозв’язку. [ 12, с.152]

Таблиця 1.4

Класифікація інтегрованих уроків

Ознака	Вид уроку
За дидактичною метою	Уроки засвоєння нових знань Уроки формування практичних умінь і навичок Уроки узагальнення і систематизації знань Контрольні уроки
За етапами навчальної діяльності	Вступні уроки Уроки первинного ознайомлення з матеріалом Уроки формування понять, вивчення законів і правил Уроки застосування знань на практиці Уроки формування практичних умінь і навичок Уроки повторення і узагальнення матеріалу

 

Для ефективного проведення інтегрованих уроків необхідні наступні умови:

1. правильне визначення обєкта вивчення, ретельний відбір змісту уроку;
2. високі професійні якості педагогів, що забезпечують творче співробітництво вчителів і учнів під час підготовки уроку;
3. включення самоосвіти учнів в навчальний процес;
4. використання методів проблемного навчання, активізація розумової діяльності учнів на всіх етапах уроку;
5. продумане сполучення індивідуальних і групових форм роботи;
6. обовязкове врахування вікових психологічних особливостей учнів. [12, с.219]

Щоб успішно підготуватися до проведення інтегрованого уроку, вчитель повинен:

1. проаналізувати річне календарне планування;
2. зіставити матеріал навчальних програм з предметів для виявлення можливих варіантів побудови інтегрованих уроків;
3. обдумати загальні понять, узгодити час їх вивчення;
4. вибрати форми та методи реалізації навчального матеріалу, здійснити планування тематики, «конструювання» заняття;
5. визначити завдання уроку;
6. ретельно обрати оптимальне навантаження учнів різноманітними видами діяльності під час уроку;
7. здійснити добір дидактичного матеріалу; [5, с.73]
8. підібрати і використовувати нові досягнення науки, передової педагогічної практики;
9. забезпечити належні умови для продуктивної пізнавальної діяльності учнів з врахуванням їх інтересів, здібностей і потреб;
10. встановити звязок з раніше засвоєними знаннями і вміннями, опираючись на досягнутий рівень розвитку учнів;
11. проводити мотивацію і активізацію розвитку всіх сфер особистості;
12. дотримуватися логічності і емоційності всіх етапів навчально-виховної діяльності;
13. встановлювати звязок з життям, особистим досвідом учнів;
14. формувати вміння вчитися, потреби постійно поповнювати обєм знань;
15. ретельно спланувати свою діяльність щодо прогнозування, проектування і планування кожного уроку. [12, с. 225]

У процесі спостереження та аналізу інтегрованого уроку слід сконцентрувати увагу на таких параметрах:

1. визначення педагогічно доцільної теми інтегрованого уроку з урахуванням обєктивно існуючої основи змісту вивченого матеріалу з різних навчальних предметів;
2. постановка й реалізація мети та завдань уроку, мотивація навчально-пізнавальної діяльності учнів;
3. раціональність вибору змісту навчального матеріалу вчителями різних предметів, що забезпечує інтеграцію навчальних досягнень учнів, системність і глибину їх знань;
4. раціональний вибір методів і засобів організації навчально-пізнавальної діяльності учнів;
5. раціональність технології проведення інтегрованого уроку;
6. інтеграція зусиль «активних» і «пасивних» учасників у процесі реалізації поставлених цілей та завдань інтегрованого уроку;
7. реалізація функціональних обовязків ведучого вчителя у процесі уроку;
8. підбиття підсумків інтегрованого уроку та оцінка його ефективності.

Інтегровані уроки відрізняються чіткістю, компактністю, стислістю, логічною взаємообумовленістю навчального матеріалу на кожному етапі заняття, великою інформативною місткістю тематичної інформації, що використовується на уроці. Структура інтегрованого уроку зумовлюється поставленою метою і завданнями, детермінується змістом навчання, особливостями діяльності вчителів та учнів.

Оскільки інтегрований урок — це здебільшого урок повторення та узагальнення, то його структура має такі етапи.

I. Організація класу.

1. Привітання.

2. Перевірка готовності учнів до уроку.

Учитель під час уроку забезпечує високу організацію та дисципліну дітей, підтримує їх активність, ініціативність, стежить за етикою спілкування молодших школярів. Новизна і послідовність повідомлень, своєчасне коригування навчально-пізнавальної діяльності сприяють реалізації поставлених мети та завдань інтегрованого уроку.

II. Повідомлення теми, мети та завдання уроку.

III. Мотивація навчальної діяльності учнів.

IV. Актуалізація та коригування опорних знань з усіх інтегрованих предметів.

Цей етап доцільно провести у формі змістовної, лаконічної, чіткої бесіди (8–10 хв.), підготовка якої потребує особливої уваги вчителя. Під час проведення однотемних уроків вступна бесіда займає вдвічі (втричі) більше часу. Саме тому обєднання змісту навчальних дисциплін значно скорочує час і забезпечує емоційність, різносторонність, системність сприймання молодшими школярами предметів чи явищ, що є безперечною перевагою інтеграції.

V. Повторення та аналіз основних фактів, подій, явищ.

VI. Творче перенесення знань і навичок учнів у нові ситуації.

VII. Узагальнення та систематизація навчальних досягнень дітей.

VIII. Підбиття підсумків інтегрованого уроку.

Учитель разом зі своїми вихованцями співвідносять досягнуті результати з поставленими метою та завданнями уроку, аналізують недоліки у діяльності учнів (якщо такі є) і виявляють резерви підвищення ефективності даного уроку. Учитель також повідомляє про рівень навчальних досягнень молодших школярів.

IX. Домашнє завдання.

Дається окремо для кожного із предметів, що зінтегровані в даному уроці. Слід зазначити, що дана структура є типовою, учитель може внести у неї свої корективи залежно від особливостей навчальних предметів, що інтегруються, та конкретних завдань даного уроку. [17, с.30]

Потрібно зауважити, що інколи навчальний матеріал такий обємний, що всі завдання неможливо виконати протягом 45 хвилин (коли інтегруються 3–4 предмети), тоді інтегроване заняття проводять на 2–3 уроках. До інтегрованих уроків вчитель готує заздалегідь і своїх учнів, придумавши, що вони повинні повторити, які завдання виконати. Часто пропонують дітям попередньо попрацювати в парах, групах, або дають індивідуальні завдання кожній дитині. Вчитель повинен намагатись максимально задіяти кожного, але так, щоби не перевантажити дітей.

Про ефективність інтегрованого уроку можна зробити висновки за рівнем засвоєння учнями понять, за їх враженнями від уроку. Для вчителя емоційний стан вихованців повинен бути важливим «каталізатором» визначення ефективності проведеного заняття. Бо вдало проведений урок – це велика праця сучасного педагога, тим більше, якщо цей урок – нестандартний, інтегрований.

1.4. Розвивальна сутність інтегрованих уроків

Уроки інтегрованого змісту вчитель проводить, здебільшого, як вступні до теми або узагальнюючі. До них заздалегідь готують учнів, насичуючи їх сприймання відповідними враженнями, активізуючи словник, інтерес до певної теми. Такі уроки емоційно збагачують навчально-виховний процес, допомагають учителю різнобічно і системно сформувати необхідні уявлення та поняття. Різні види діяльності (художньо-трудова, малювання, читання, слухання), які притаманні урокам інтегрованого змісту, роблять їх цікавими, запобігають стомлюванню дітей, посилюють інтерес до навчання та школи в цілому.

У чому ж полягає розвивальна сутність інтегрованих видів діяльності?

В.О. Сухомлинський порівнював думку дитини з ніжною трояндою, що не може квітнути без сонця. І бажання вчитися в емоційному забарвленні думки, в почутті радісної схвильованості. Без цього емоційно-естетичного струменя не може повноцінно розвиватися думка дитини, йти від наочних образів до абстрактних узагальнень. Саме інтеграція словесної творчості з різними видами діяльності дитини і грою, спілкуванням з природою, музикою, малюванням, драматизацією, дає можливість оволодіння граматичними уміннями і правописними навичками через розвязння мовленнєвих завдань, глибоко індивідуалізованого пізнання.

Виховуючи культуру споглядання, школярі навчаються розглядати і відкривати в навчанні щось нове, виявляти ознаки і властивості. Це перші сходинки розумової діяльності. Суть цих процесів полягає у:

1) баченні реального предмета;

2) створенні образу в уяві.

Під час колективного споглядання учитель системою спонукальних запитань загострює увагу на виділенні істотного, характерного у предметі, що досліджується, а далі – вчить зображувати ціле через подачу характерних ознак.

Під час підготовки до уроку, вчитель може планувати систему уроків, у якій раціонально поєднуються різні їх види:

• вступні з використанням міжпредметних звязків та інтегрованих видів діяльності;
• уроки, на яких не застосовується інтеграція навчання, але вони готують до наступних узагальнюючих;
• узагальнюючі уроки із широким застосуванням інтегрованих видів діяльності, притаманних тим дисциплінам, які вивчаються як самостійні предмети.

Тематична єдність дидактичного матеріалу створює мотив діяльності, дає змогу поєднати процес пізнання з духовним життям дитини. Завдяки такій організації пізнання кожній дитині програмується шлях від дій спільних з учителем, ознайомленням, до самостійних, від діяльності за наслідуванням до творчої діяльності.

Керуючись сукупністю дидактичних цілей кожного уроку, зокрема на вивчення того чи іншого розділу програми, вчитель знаходить найоптимальніше поєднання інтегрованих засобів навчання, уникаючи небажаного нагромадження видів діяльності, що тільки стомлює дітей.

Інтегровані уроки в початковій школі поступово зменшують кількість обовязкових навчальних предметів і, таким чином, запобігають перевантаженню учнів. Уроки, побудовані за змістом інтегрованих курсів, передбачають включення ігрових форм, методів, проблемних ситуацій, що сприяє активізації мисленнєвої, пізнавальної діяльності учнів і розширенню їхніх знань, розвитку зорового і слухового сприйняття, естетичному вихованню. Вчитель, на свій розсуд, може використовувати на уроці твори живопису, літератури, музики, що сприяє зняттю напруженості, перевантаженості, втомлюваності за рахунок переходу на різні види діяльності. [21]

Проте, існують певні складності у підготовці інтегрованих навчальних занять. По-перше, слід визначити, яким чином методично подавати дитині цілісну картину світу. Тут необхідно зясувати, перш за все, її межі, рівні, складові компоненти, структуру, оскільки вікові психологічні можливості школярів досить обмежені. По-друге, відповідно до мети уроку необхідно скоригувати форму подання системи наукових знань в інтегрованих навчальних курсах. По-третє, у будь-якій темі необхідно виділити ключові поняття для більш кращого її засвоєння.

Інтегровані уроки мають забезпечити у психологічно єдиному для школяра часовому діапазоні наукове відображення того чи іншого предмета, або явища у субєктивну пізнавальну цілісність. [2]

Отже, основними первагами інтегрованих уроків є:

• розвиток вміння бачити взаємозвязки між різними явищами природи;
• допомагають глибше розуміти будь-яку тему завдяки її дослідженню через різні погляди та підходи;
• сприяють більш чіткому визначенню мети кожного предмету в різних контекстах;
• сприяють усвідомленню комплексного підходу: предмети, навички, ідеї та різні погляди повязані з реальним світом;
• надають можливість удосконалювати компетентності.

Таким чином, використання інтегрованих уроків в початковій освіті сприяє формуванню в молодших школярів цілісної картини світу, розвитку системного мислення, здатності сприймати предмети і явища різнобічно, системно, дає можливість формувати в учнів якісно нові знання вищого рівня мислення, динамічність застосування їх в нових ситуаціях, гнучкість розуму, уміння узагальнювати знання з різних предметів, зявляється творче ставлення до праці, здатність вирішувати складні практичні завдання, що вимагають синтезу знань із різних наукових галузей. [22, с.69]

 

РОЗДІЛ 2. Практичне дослідження ефективності використання
інтегрованих уроків у початковій школі

Сучасний етап розвитку освіти характеризують полярні тенденції – диференціація й інтеграція різних сторін освітньої системи. Ці два, на перший погляд, протилежних процеси на практиці є діалектичною єдністю, що взаємно доповнюють і супроводжують один одного. Поняття інтеграції – це процес такого усвідомлення субєктом будь-яких предметів чи явищ, за якого він не лише констатує на емпіричному рівні їх певні властивості, але й встановлює з одного боку ієрархію між ними, з іншого – типи взаємозвязків, які при цьому виникають, що дозволяє йому універсально предметно-перетворювально діяти на основі такого мислення.

Під інтегрованим підходом до навчання розуміють таку глобальну і системну організацію дидактичного процесу, що включає всі компоненти цього процесу і, перш за все, субєктів педагогічної взаємодії, орієнтуючи їх на продуктивний розвиток особистості дитини, підвищення її розвивального потенціалу та соціально-психологічної адаптації в сучасному динамічному суспільстві.

У світі майбутнього люди потребують різних умінь та навичок. Найбільш акутуальними є: критичне мислення, прогнозування, порівняння та зіставлення, узагальнення, оцінка суперечностей, вибір альтернативи, прийняття обґрунтованих рішень, повага та розуміння думок інших, уміння співпрацювати, логічне конструювання висловлювань, використання засвоєної інформації в нових ситуаціях. Тож особливої значущості набувають аспекти інтеграції навчального матеріалу саме в початковій загальній освіті.

Інтеграція вирішує основні суперечності освіти – протиріччя між безмежністю знань й обмеженими людськими ресурсами. Зміст сучасної початкової освіти розроблено на основі компетентнісного підходу: не знання заради знань, а вміння їх застосовувати в реальному житті. [19, с.72]

Методично правильна побудова і проведення інтегрованих уроків впливають на результативність процесу навчання: знання набувають системності, уміння стають узагальненими, комплексними, посилюється світоглядна спрямованість пізнавальних інтересів учнів, ефективніше формуються їхні переконання і досягається всебічний розвиток особистості. Такі уроки сприяють підвищенню зростання професійної майстерності вчителя, тому що вимагають від нього володіння методикою сучасних технологій освітнього процесу.

Вивчаючи можливості інтегрованого навчання, можна зробити висновок, що за цією методикою – майбутнє. Змістовні та цілеспрямовані інтегровані уроки вносять у звичайну структуру шкільної освіти новизну, оригінальність, сприяють формуванню цілісної картини світу, розгляду предмета з кількох сторін, дозволяють систематизувати знання.

Безумовно, говорити сьогодні про повну інтеграцію тих чи інших предметів у рамках початкового навчання поки це рано, оскільки для цього необхідні спеціальні дослідження, в яких мають взяти участь і дидакти, і психологи, і методисти. Особливо продуктивно можна буде застосувати такі інтегровані курси у системі диференційованого навчання, у класах з підвищеним рівнем і темпом засвоєння програм. У концепціях створення національної школи інтеграція змісту освіти розглядається як важлива умова повноцінної реалізації усіх її функцій, на основі інтеграції усіх її навчальних курсів уже створені окремі програми.

При підготовці до інтегрованого уроку вчитель має враховувати перелік вимог до його проведення. Головне місце на таких уроках відводиться елементам творчого пошуку. Творчість учителя породжує й творчість учня. Найефективніший той урок, на якому на всіх і на все вистачає часу й уваги, коли всім цікаво вчитись. Інтегровані уроки розвивають мислення і мовлення школярів, їхню увагу, память, спостережливість, кмітливість, ініціативу, самостійність, наполегливість, працьовитість, чуйне, уважне ставлення один до одного та багато інших позитивних якостей особистості, які так важливо закладати якомога швидше.

Яскравим прикладом інтегрованих уроків є уроки з предмету «Я досліджую світ» на тему: «Хто такий дослідник», які представлені в курсовій роботі. Їхньою метою є навчити учнів спостерігати за обєктами і процесами навколишнього світу, робити висновки та узагальнення за результатами власних спостережень, розвивати вміння дослідника. Для їх проведення учні повинні володіти знаннями з української мови (завдання: «Складіть звукову схему слова «Дослідник»), природознавства або географії («Земля – куля», «Дослідник – це...»).

Важливим етапом уроку є проведення фізкультхвилинки, адже для учнів початкових класів важливе комбінування інтелектуального та фізичного навантеження. Також, у змісті уроку представлені загадки, ребуси, за допомогою яких розвиваються розумові та логічні здібності людини.

Під час проходження безперервної педагогічної практики на базі Богуславського НВК "ЗОШ І-ІІІ ступенів №3 - гімназія" я мав змогу провести серію інтегрованих уроків з предмету «Я досліджую світ» з метою дослідження ефективності використання інтегрованих уроків у практиці сучасної школи; можливостей для розвитку творчого мислення, активності та ініціативності учнів; стимулювання нових якісних змін у саморозвитку учасників освітнього процесу.

2.1. Інтегрований урок на тему: «Як техніка допомагає в побуті, і якою вона буде в майбутньому?»

Тема: Як техніка допомагає в побуті, і якою вона буде в майбутньому?

Мета: на основі досвіду учнів та їхніх потреб допомогти проаналізувати, як техніка та технічне обладнання допомагає в побуті; навчати безпечної поведінки та безпечного використання найпростіших видів побутової техніки; продемонструвати покращення умов життя людини за допомогою техніки; спонукати до ефективної взаємодії між учнями, а також між учнями і технікою; навчати зображувати почуту інформацію у вигляді моделей.

Обладнання: план – конспект, роздатковий матеріал, конструктор LEGO.

Хід уроку

І. Ранкова зустріч.

•   Доброго дня, мене звати Назар Вікторович і сьогодні урок проведу у вас я.
•   А зараз давайте станемо у коло для ранкової зустрічі.
•   Давайте дізнаємось, з яким настроєм ви прийшли сьогодні до нашої школи.
•   Ми зробимо вправу долонька. Будь ласка, покажіть мені всі свої долоньки.
•   А тепер зігніть перший пальчик ті дітки, яких сьогодні збудила рідна вам людина.
•   А тепер зігніть пальчик ті дітки, які сьогодні бачили хоча б одну посмішку.
•   А тепер зігніть третій пальчик ті дітки, які сьогодні прокинулись в гарному настрої.
•   Зігніть останній пальчик якщо ви сьогодні бачили хоча б одного друга.
•   Що в нас вийшло?
•   То з яким настроєм ми сьогодні будем з вами працювати? 

ІІ. Розгадування ребусів для визначення теми заняття

•   Давайте спробуємо з вам розгадувати ребуси. Відгадки будуть темою нашого уроку.

1. (Телевізор)

 

 

 

 

 

2. (Годинник)

 

 

 

 

 

3. (Кран)

 

 

 

 

 

 

 

4. 
   (Машина)

 

У процесі розгадування ребусів прошу дітейназивати звуків условах – відгадках, поділити їх на голосні та приголосні, тверді – м’які, визначити кількість складів.

•   Діти, яким одним словом можна назвати слова-відгадки ребусів.
•   Отже, на сьогоднішньому уроці ми будемо говорити про техніку.

ІІІ. Розпізнавання технічних засобів, створених людиною, за їх словесним

описом.

Об’єдную дітей в групи по 4 особи. Кожній групі даю картки з зображенням побутової техніки. Я зачитую опис техніки, а учням потрібно з цих карток вибрати той пристрій, про якого йде мова.

Електричний чайник — прилад для нагрівання питної води, що працює завдяки електриці.

Праска — елемент побутової техніки для вирівнювання складок і заминів на одягу.

Ваги — пристрій для зважування предметів, визначення маси тіла.

Телевізор— пристрій, який призначено для демонстрації нерухомих і рухомих зображень із звуковим супроводом.

Швейна машина— технічний пристрій для виконання процесів з'єднання, скріплення або обробки деталей швейних виробів.

М'ясорубка — ручна машинка або спеціальний пристрій для розмелювання м'яса на фарш.

Тостер — пристрій з живленням від електромережі, призначений для швидкого підсмажування плоских шматків хліба (тостів). 

IV. Демонстрування вміння оперувати грошима. Сюжетно-рольова гра «Украмниці техніки»

•   Уявіть, ви зайшли в магазин побутової техніки і вам потрібно додому купити якийсь із цих приладів на 10 грн. Під кожним товаром вказана ціна.

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

V. Бесіда на тему: «Як техніка допомагає у побуті?»

Пропоную дітям висловити свої думки з приводу того, що конкретного вони купили і як ця техніка їм допоможе. Я наголошую на правилах безпеки під час використання кожного виду техніки.

VІ. Фантазування щодо техніки майбутнього. Гра «Я – конструктор»

•   Діти, розгляньте зображення можливої техніки майбутнього і висловіть припущення, в яких випадках можна використати цю техніку.
•   Діти, давайте уявимо себе конструкторами техніки майбутнього і створимо «диво-техніку» з конструктора «LEGO».

Після того як учні створили свою «диво-техніку», вони презентують свої вироби на виставці «Техніка майбутнього».

 

VІІ. Підсумок уроку

•   Діти, чи сподобалася вам зустріч із технікою?
•   Що найважливішого з цієї зустрічі ви запам’ятали?

Висновок: при проведенні даного уроку поставлена мета була досягнута. На основі досвіду учнів та їхніх потреб, було проаналізовано як техніка та яке технічне  обладнання допомагає в побуті; було навчено дітей безпечної поведінки та безпечного використання найпростіших видів побутової техніки; продемонстровано покращення умов життя людини за допомогою техніки; спонукав учнів до ефективної взаємодії між один одним, а також між учнями і технікою; навчав зображувати почуту інформацію у вигляді моделей; Тема даного інтегрованого уроку відповідала змісту вивченого матеріалу з таких предметів як природознавство, математика і українська мова.

2.2. Інтегрований урок на тему: «Складання творів на тему: «Зима- чарівниця»

Інтегрований урок. Українська мова, трудове навчання

Тема: Складання творів на тему «Зима- чарівниця».

Мета: вчити зіставляти зовні схожі мовні явища, розпізнавати їх; розвивати уміння добирати влучне слово для передачі власних спостережень, вражень, почуттів при написанні творів. Удосконалювати навички викладати думки в логічній послідовності, робити самостійні висновки на основі знань; каліграфічного, грамотного письма; творити композиції, використовуючи різні матеріали; виховувати любов до природи, рідного краю, вчити помічати прекрасне.

Обладнання: картини, картки із завданнями, аплікації, презентація.

Хід уроку

І. Організаційний момент

ІІ. Актуалізація опорних знань

2.1. Вправа “Мікрофон”

•   Подумайте і скажіть, яким має бути наш урок? (цікавим, навчальним, проблемним, казковим)
•   А ви на уроці повинні бути якими?

(дисциплінованими, уважними, активними).

•   Отже, все залежить від вашої активності, уважності, творчості.
•   А працюватимемо під гаслом:

Добре того навчати,

хто хоче все знати.

2.2. Бесіда

•   Чим цікавий сьогоднішній день?
•   Про що говорить вам назва місяця?
•   Чи підходять ці слова до того, що відбувається за вікном?
•   Куди поділися птахи?
•   Чи змінилось життя тварин; рослин?
•   З якими словами у вашій уяві звучить слово зима?

3. Вправа  “Павутинка”

•   Яку картину можна скласти із ваших слів ? (Демонстрація картин художників).

ІІІ. Оголошення теми, мети уроку

•   На сьогоднішньому уроці ми будемо створювати на основі ваших   спостережень, прочитаних віршів та оповідань про зиму свої твори,  оповідання. Тексти будуть із різними завданнями. Вам потрібно використати  уважність і влучні слова для створення оповідань.

 

 

ІV. Мовленнєва підготовка до написання твору

4.1. Розгляд картин про зиму

4.2. Вправа “Добери влучне слово”

•   Назвіть ознаки іменників до теми “Зима-чарівниця”.

Ліс – чарівний, сріблястий, дивовижний, мовчазний, зачарований, замріяний.

Сніг – іскристий, білосніжний, лапатий.

Вітер – свище, гуляє, співає, гуде.

Холод – пекучий, колючий.

Мороз – кипить, рипить, тріщить.

Сніжинки – кришталеві, сріблясті, діамантові, загадкові.

Дерева – дуб, як вартовий; берізка, як наречена.

•   Ці слова можна використовувати при складанні тексту.

4.3. Робота в зошитах

 а) запишіть число, класна робота.

 б) пропишіть каліграфічно рядок.

Зз Мм Аа Чч зм ма мч

4.4. Робота з реченням

Зима-чарівниця вкрила землю білою скатертиною.

•   Підкресліть  основу речення. Усно встановіть зв'язок слів у реченні.

V. Складання творів

5.1. Робота з картками

Картка №1

За малюнком і поданим планом складіть і запишіть оповідання. Дайте йому заголовок.

1. Яка пора року ?
2. Які стоять дерева ?
3. Яка ялинка взимку ?
4. Хто сидить на дереві ?
5. Де живуть білочки ?
6. Чим вони живляться ?

Картка №2

Напишіть текст за словесно-графічними моделями.

Ліс взимку

   Ліс вкрився __________ковдрою. М’який __________сніг безшумно сідає на кудлаті ___________сосон.  ________ навкруги. Білочка ___________ у своєму дуплі. Це __________ створила таку красу. Я так _________ зимовий ліс.

 

Картка №3

Запишіть текст, дібравши з дужок потрібні за змістом слова. Придумайте заголовок.

 Прийшла _________зима. Річки й озера ___________.  Поля вкрились ________снігом. Тепер можна кататись на лижах. Діти граються в ________. Зачарований  ліс заснув до ___________.           

(холодна, замерзли, лапатим, сніжки, весни)

 

Картка №4

Замініть закінчення за логічною думкою. Запишіть вірш.

Зима

Надійшл_ морози, рік_ закували.

         І берез_ коси інеєм прибрали.

         Пухова перин_  очі убирає.

         Біла скатертин_ – ні кінця, ні краю.

         Під серпанком білим трав_  і листочки.

         Рік_  оніміли, не дзюрчать струмочки.

         Омертвіли лоз_  ледь гіллям хитають,

         А в полях мороз_  та вітри гуляють. 

 

 

 

Картка №5

Із поданих слів складіть речення. Запишіть текст, дібравши до нього заголовок

1. Осінь, минула
2. Листопад, сумний, пішов
3. ось, та, грудень, прийшов
4. поля, і, луки, заморозив
5. невеликі, льодок, вкрив, озерця
6. хмари, принесли, сірі, сніги
7. безшумно, він, сідає, на, ялин, гілки
8. кришталем, ліс, сяє.

 

Картка №6

Запишіть текст, розставляючи розділові знаки. Придумайте заголовок.

1. тихий зимовий вечір сонце сховалось за обрій рожевіє сніговий килим мерехтять зорі в глибокому небі раптом з півночі насунула чорна хмара потемніло я прислухаюсь у нічній тиші чую дзвін сніжинок
2. тиша оповила землю повітря застигло від холоду заколисаний хуртовинами спить ліс ніщо не порушує його спокою сняться деревам білі сни дрімають ялини й сосни

Картка №7

Складіть і запишіть невеликий за обсягом твір про зиму, що має довільну будову (есе).

Прийшла зима. Морози закували ріки. Зима-чарівниця вкрила все навколо білою скатертиною. По полях гуляють холодні вітри. Тварини шукають їжу під товстим шаром снігу. Не чути пташиного співу. Ліс заснув спокійним сном. Я люблю зиму за її неповторну красу!

VІ. Фізкультхвилинка

VІІ. Перевірка творів

Учні зачитують свої твори.

VIII. Виготовлення аплікації.

Учні виконують роботу в парах, використовуючи різні матеріали.

Х. Демонстрування кращих робіт.

XІ. Підсумок уроку

•   Що нового ви дізналися?
•   Яку тему повторили?
•   Що було цікавим?

Висновок: провівши інтегрований урок української мови та трудового навчання  можу сказати, що учні навчились зіставляти зовні схожі мовні явища та розпізнавати їх; на протязі уроку розвивав уміння добирати влучне слово для передачі власних спостережень, вражень, почуттів при написанні творів; удосконалював навички викладати думки в логічній послідовності, робити самостійні висновки на основі знань; слідкував за каліграфічним, грамотним письмом дітей; допомагав учням творити композиції, використовуючи різні матеріали; виховував любов до природи, рідного краю, вчив помічати прекрасне. Інтеграція цього уроку дозволила учням здійснити засвоєння знань з української мови та набути навичок роботи з папером.

2.3. Інтегрований урок на тему: «Повторення і закріплення дії додавання і віднімання в межах 10. Перевірити вміння складати та розв’язувати задачі, розпізнавати геометричні фігури»

Інтегрований урок. Математика, трудове навчання

Тема. Повторення і закріплення дії додавання і віднімання в межах 10. Перевірення вміння складати та розв’язувати задачі, розпізнавати геометричні фігури.

Мета. Закріпити вміння та навички обчислювати вирази, застосовувати різні способи обчислень. Продовжувати формувати вміння і навички складати задачі за малюнком, вчити аналізувати умову, виділяти головне і другорядне.

Розвивати допитливість, обчислювальні навички, логічне мислення, увагу, математичне мовлення, вміння працювати самостійно, прагнення більше знати.

Вчити створювати аплікації, використовуючи різні види геометричних фігур, розвивати вміння розміщувати їх при створенні виробу.

Обладнання. Підручник для 1 класу “Математика” (автор М. В. Богданович,                Г.П. Лишенко), картки “Доміно” для перевірки складу числа, картки, ігри, цікаві задачі, малюнки.

Хід уроку

І. Організація учнів до уроку

Всі сідайте  тихо, діти,

Домовляймось не шуміти,

Руку гарно піднімати,

На уроці не дрімати,

А знання мерщій хапати.

•   А тепер проведемо автотренінг і налаштуємося на урок.

Я – учень.

Я ходжу до школи.

Мене навчають вчитися.

Я все розумію.

Я все хочу знати.

ІІ.  Мотивація навчальної діяльності учнів 

2.1. Вправа «Мікрофон»

•   Подумайте і скажіть, яким має бути наш урок. (цікавим, навчальним, проблемним, продуктивним…)
•   А ви на уроці якими повинні бути? (дисциплінованими, уважними, активними, наполегливими …)
•   Отже, якщо ви будете такими, то ми разом створимо цікавий, творчий, продуктивний урок. А він у нас сьогодні дійсно незвичайний. Адже на ньому ми будемо рахувати, складати і розв’язувати задачі, порівнювати числа, клеїти, вирізати. Чи цікавий буде урок? Отже, все залежить від вашої активності, уважності, творчості.
•   А працюватимемо під гаслом

Щоб робота в нас кипіла,

Працювати будемо: Швидко! Дружно! Вміло!    

 

ІІІ. Оголошення теми і мети

IV. Сприйняття й усвідомлення навчального матеріалу

1.  Гра «Будь уважний»

• Скільки лапок у котів? (Чотири).
• Скільки в песика хвостів? (Один).
• Скільки вушок у зайців? (Два).
• Скільки пальців на руці? (П’ять).
• Скільки крил є у лисиці? (Нуль).
  2.   Математичний диктант

• Запишіть сусідів числа 7;
• Запишіть число, наступне за числом 3;
• Запишіть число, яке при лічбі стоїть між числами 5 і 3;
• Запишіть число, яке передує числу 2;
• Запишіть найбільше одноцифрове число;
• Запишіть суму чисел 9 і 1;
• Запишіть число яке на 1 більше числа 5;
  3.   Пригадай склад чисел 1- 10

Гра «Доміно»

• Постав крапки так, щоб при додаванні отримати подане число

   

4.   Обчисли вирази

Гра «Знайди пару» (Учні роботу виконують в парах.) 

• Підбери до вагончиків потяг з потрібним номером.

 

5.   Робота біля дошки. Зв'язок дій додавання і віднімання

• Що відбувається, коли між двома числами з’являється плюс? (Дія додавання).
• Що відбувається, коли між двома числами з’являється мінус? (Дія віднімання).
• Що одержимо, якщо від суми двох доданків віднімемо один із них? (Другий доданок).   

5 + 2 = 7  6 + 3 = ?  4 + 3 =7 

7. – 5 = ? 9 – 6 = 3  ? – 4 = 3

7– 2 = ?      9 - ? = 6  ? – 3 = 4

5. Фізкультхвилинка

Руки вгору, руки вниз,

До сусіда посміхнись,

Як ведмедик покрутись,

Птахом в небо піднімись,

Як зайчисько пострибай,

І тихесенько сідай.

 

VI. Робота над задачами

•   Коли складають задачу?

(Якщо на малюнку не можна перелічити предмети).

•          З яких частин складається задача?

(Умова, запитання, розв'язання, відповідь).

•          Склади і розв’яжи  задачу на додавання за малюнком.

 

Було                     Купили

 

                             

                                                               ?

4 + 2 = 6

Відповідь. 6 м’ячів стало

Склади і розв’яжи  задачу на віднімання за малюнком.

 

Було                                                                               З’їли

 

     

 

  5 - ? =  ?

Відповідь. 2 вишні залишилось.

6.1. Робота з геометричним матеріалом

Гра «Знайдіть чужинця»

(Чужинець круг – не має кутів)

•   На що схожий круг?

(Сонечко, колобок, смайлик).

 

6.2. Бесіда 

•   Якщо в людини хороший настрій і вона задоволена своїми успіхами в роботі та навчанні – завжди посміхається. Адже посміхаючись ми ділимося своїм теплом, добром з однокласниками. Чим більше посміхаються люди, тим більше навколо позитивних емоцій, тож давайте поділимося посмішкою один з одним.

VII. Виготовлення аплікації «Смайлик». Робота в парах.

Роботу діти виконують поетапно:

1. аналіз зразка;
2. інструктаж;
3. практична робота;
4. виставка робіт;

VIII. Підсумок уроку

•   Які завдання були для вас найцікавіші?
•   Що нового дізналися?

Висновок: протягом уроку були закріпленні вміння та навички обчислювати вирази, застосовувати різні способи обчислень. Також продовжував формувати вміння і навички складати задачі за малюнком, вчив аналізувати умову, виділяти головне і другорядне; розвивав в учнів допитливість, обчислювальні навички, логічне мислення, увагу, математичне мовлення, вміння працювати самостійно, прагнення більше знати, а також вчив створювати аплікації, використовуючи різні види геометричних фігур, розвивав вміння розміщувати їх при створенні виробу. Важливу роль у підвищенні ефективності інтегрованого уроку відіграло навчально-матеріальне та технічне оснащення, а саме: демонстраційні матеріали, таблиці та схеми. Мета уроку була досягнута.

Отже, інтегрований підхід до навчання дає можливість ширше використати потенційні можливості змісту навчального матеріалу та сприяти розвитку здібностей учнів, у цілому забезпечити високу якість освіти, адже застосування інтегрованих форм навчання сприяє налагодженню взаєморозуміння і поліпшенню співпраці вчителя та учнів у процесі навчання. 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

ВИСНОВКИ

Інтеграція навчальних предметів – це вимога часу, це творчість, самобутність, мистецтво педагога .

Інтегрований урок стимулює пізнавальну самостійність, творчу активність та ініціативу учнів, такий урок дає можливість підводити дітей до усвідомленої і емоційно пережитої потреби міркувати і висловлювати свої думки. Тому наша мета була розробити вимоги до проведення уроків у початковій школі.

З метою покращення якості проведення інтегрованих уроків, підвищення рівня знань учнів пропонуємо вимоги до проведення інтегрованих уроків.

Серед загальних вимог, яким повинен відповідати якісний інтегрований урок, виділяють наступні:

1.  Використання нових досягнень науки, передової педагогічної практики, побудови уроку на основі закономірностей навчально-виховного процесу.
2. Подання інформації на уроці в оптимальному співвідношенні всіх дидактичних принципів і правил.
3. Забезпечення належних умов для продуктивної пізнавальної діяльності учнів з врахуванням їх інтересів здібностей і потреб.
4. Зв’язок з раніше засвоєними знаннями і вміннями, опора на досягнутий рівень розвитку учнів.
5. Мотивація і активізація розвитку всіх сфер особистості.
6. Логічність і емоційність всіх етапів освітньої діяльності.
7. Ефективність використання педагогічних засобів.
8. Зв’язок з життям, особистим досвідом учнів.
9. Формування практично необхідних знань, умінь, навичок, раціональних прийомів мислення і діяльності.
10. Формування вміння вчитися, потреби постійно поповнювати об’єм знань.
11. Ретельна діяльність, прогнозування, проектування і планування кожного уроку.

Інтегрований урок, як і звичайний традиційний урок, направлений на досягнення триєдиної мети. З урахуванням цього загальні вимоги до уроку конкретизуються в дидактичних, виховних і розвиваючих вимогах.

До дидактичних (навчальних) вимог відносяться:

• чітке визначення задач кожного предмета, що інтегруються на уроці;
• раціоналізація інформаційного наповнення уроку, оптимізація інтегрованого змісту з урахуванням соціальних і особистих потреб;
• раціональне поєднання різноманітних форм і методів;
• творчий підхід до формування структури уроку;
• забезпечення оперативного зворотного зв’язку.

Виховні вимоги до інтегрованого уроку включають:

• визначення виховних можливостей навчального матеріалу, діяльності на урок;
• постановку тільки тих виховних завдань, які органічно витікають із цілей і змісту навчальної роботи;
• формування життєво необхідних якостей: охайності, відповідальності, самостійності, уважності, чесності, колективізму та ін;
• увага і гуманне відношення до учнів, дотримання вимог педагогічного такту, співробітництво зі школярами і зацікавленість у інших успіхах.

До розвивальних вимог відносяться:

• формування і розвиток в учнів позитивних мотивів навчально-пізнавальної діяльності, інтересів, творчої ініціативи і активності;
• вивчення та врахування рівня розвитку і психологічних особливостей учнів, проектування «зони найближчого розвитку»;
• проведення інтегрованого уроку на випереджаючому рівні, стимулювання нових якісних змін у розвитку.

Таким чином, ми переконалися, що внаслідок врахування класифікації, дотримання технології проведення інтегрованих уроків забезпечується висока ефективність освітнього процесу.

 

 

 

 

СПИСОК ВИКОРИСТАНИХ ДЖЕРЕЛ

1. Биков В.Ю. Моделі організаційних систем відкритої освіти – Київ: Атіка, 2009 – 684с.

2. Большакова І. Інтегроване навчання: тематичний та діяльнісний підходи. НВК «Новопечерська школа» [Електронний ресурс]. – Режим доступу: https://www. youtube.com/watch?v=f2kvqQdQp54.

3. Вашуленко М.С. Інтегрування завдань з рідної мови й читання // Початкова школа. – 1994. – № 6. – С. 13-16.

4. Вашуленко М.С. Програма інтегрованого курсу (навчання грамоти, математики, навколишній світ) // Початкова школа. – 2001. - № 8 – С. 24-30.

5. Інтегровані уроки в початковій школі / Упоряд. Н. С. Вегера — Тернопіль–Харків: Ранок, 2010. — 160 с. — (Серія «Відкритий урок»).

6. Великий тлумачний словник сучасної української мови [Електронний ресурс]. – Режим доступу: http://www.Eduwiki.uran.net.ua.

7. Вембер В.П. Навчально-методичні вимоги до електронного підручника // Компютерно-орієнтовані системи навчання: Зб. наук. праць. – 2006. - № 4, С. 50-56.

8. Гончаренко С.У. Формування наукової картини світу в дорослих: метод. посібник – Київ: Інститут педагогічної освіти і освіти дорослих НАПН України. – С.123.

9. Жалдак М.І. Компютерно-орієнтовані засоби навчання математики, фізики, інформатики. – Київ: Дініт, 2004. – С.7.

10. Жук Ю.О., Шишкіна М.П. Електронний підручник та проблема систематики компютерно-орієнтованих засобів навчання // Нові технології навчання. – 2000. - № 25. – С. 44-49.

11. Іванчук М.Г. Інтегрований урок як специфічна форма організації навчання // Початкова школа. – 2004. - № 5. – С. 10-13.

12. Іванчук М.Г. Інтегроване навчання: сутність та виховний потенціал. (Виховання особистості молодшого школяра в умовах інтегрованого підходу до навчання). – Чернівці: Рута, 2004. – 359 с.

13. Козловська І.М., Собко Я.М. Принципи дидактики в контексті інтегративного навчання // Педагогіка і психологія. – 1998. - № 4, - С. 48-51.

14. Короткий термінологічний словник з педагогіки. ‒ Кіровоград : Алмі, 2016. ‒ 287 с.

15. Ю.І. Машбиць. Проектування експертної навчальної системи: (Пошук оптимальної реалізації психологічних механізмів навчання). – Київ: Ранок 2003. – 80 с.

16. Масол Л.М. Загальна мистецька освіта: теорія і практика: монографія. – Київ: Промінь, 2006. – 432 с.

17. Михайлюк Т.В. Особливості проведення інтегрованих уроків з використанням електронних засобів навчання у початковій школі. – Біла Церква, 2014. – С.47.

18. Національна доктрина розитку освіти України в ХХІ ст. // Освіта України.– 2002. - № 33, С. 4.

19. Ніколенко Л. Нова українська школа: інтеграційний підхід у початковій загальній освіті // Методист. – 2018. - № 2, С. 72-74.

20. Нова українська школа: порадник для вчителя / Під заг. ред. Бібік Н.М. – Київ: ТОВ «Видавничий дім «Плеади», 2017. – 206 с.

21. Нова українська школа. Концептуальні засади реформування середньої школи. МОН 27.10.2016 р. [Електронний ресурс]. – Режим доступу: https://www.kmu.gov.ua/storage/app/media/reforms/ukrainska-shola-compressed.pdf.

22. Просіна О. Інтеграція в НУШ. Інтегрований підхід в освітньому процесі // Методист. – 2018 ‒ № 2, - С. 68-71.

 

 

 

 

 

 

 

 

ДОДАТКИ

Додаток А

Фотоматеріали до

 інтегрованого уроку на

тему: «Хто такий дослідник?»

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

РЕЦЕНЗІЯ

на курсову роботу студента КВНЗ КОР «Богуславський гуманітарний коледж імені І.С.Нечуя-Левицького»

 

Студент   ________________________________________________________           (прізвище, ім’я по батькові)

Спеціальності _______________________________________________________

На тему  ____________________________________________________________

____________________________________________________________________

 Рецензент____________________________________________________________

(прізвище, ім’я по батькові)

Зміст рецензії

________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________

 

Оцінка роботи   

 

«____»____________ 20__ р.                                           _______________________

                                                                                                            (підпис)