“Квест-технологія як каталізатор змін у системі виховної роботи”

Про матеріал

“Квест-технологія як каталізатор змін у системі виховної роботи” Що таке квест? 2. Осoбливості використання квест – технології в освітньому процесі 3. Види квестів 4. Основні завдання для квестів 5. Алгоритм створення квестів. Організаційно-підготовчий етап 6. Алгоритм створення квестів. Реалізація 7. Алгоритм створення квестів.

Перегляд файлу

осподарсь

“Квест-технологія як каталізатор змін

у системі виховної роботи”

Дата проведення:

Категорія учасників: заступники директорів з виховної роботи.

Форма проведення: квест

Мета: ознайомлення із теоретичними та практичними аспектами впровадження в систему виховної роботи квест-технології.

Завдання: розкрити сутність застосування технології у виховній роботі, залучити педагогів до участі в квесті.

ВСТУП

У кожного з нас є бажання розгадати загадку, проявити свої вміння, перевірити себе… Ми теж були дітьми, мріяли про будиночок на дереві, про скарби в саду. Тому ми спробуємо зіграти в цю гру зараз, провівши квест про квест.

На дорожній карті позначені локації, які необхідно пройти кожній групі протягом квесту. Однією з умов є доповнення дорожньої карти власними доробками. На кожній локації за виконане завдання Ви отримуватимете ключове слово. По завершенню квесту ви сформуєте фразу. Враховуватиметься час виконання завдань на локаціях.

ЛОКАЦІЯ «АСОЦІАТИВНА»

Пропонуємо кожному учаснику записати по 1 асоціації до слова «квест» і розташувати на місці локації.

ЛОКАЦІЯ «ІНФОРМАЦІЙНА»

Сьогодні все частіше і частіше стали використовувати квести. Проте, гортаючи науково-педагогічну літературу, не можливо знайти єдиного визначення «квест».

Питання для обговорення: Що це таке? Опрацювавши інформаційний матеріал, яке визначення більш повніше розкриває поняття «квест»?

За допомогою теги слів, сформувати повне і правильне визначення цього поняття.

Квест – це ігрова технологія, яка має чітко поставлене дидактичне завдання, ігровий задум, обов’язково має керівника (наставника), чіткі правила, та реалізується з метою підвищення в особистості знань та вмінь ХХІ століття.

Різні визначення поняття «квест»

Автор	Визначення
Я. С. Биховський	«…освітній веб-квест – це сайт в Інтернеті, з яким працюють учні, виконуючи ту чи іншу навчальну задачу».
М. С. Гриневич	розглядає медіаосвітні квести, як нову й перспективну технологію в медіадидактиці.
А. В. Федоров А. О. Новікова В. Л Колесніченко І. О. Каруна	у монографії «Медиаобразование в США, Канаде и Великобритании» розглядають веб-квест як освітній сайт, присвячений самостійній дослідницькій роботі учнів (зазвичай у групах) з певної теми з гіперпосиланнями на різні веб-сторінки.
В. В. Шмідт	«…це міні-проекти, засновані на пошуку інформації в Інтернеті. Завдяки такому конструктивному підходу до навчання, учні не тільки добирають і упорядковують інформацію, отриману з Інтернету, але й скеровують свою діяльність на поставлене перед ними завдання, пов’язане з їх майбутньою професією».
Т. О. Кузнєцова	розглядає квест як приклад організації інтерактивного освітнього середовища.
А. В. Яковенко	у статті «Використання технології веб-квест у мовній освіті» розкриває поняття квесту як проблемне завдання з елементами рольової гри, для виконання якого застосовуються інформаційні ресурси Інтернету.
О. Г. Шевцова	«…орієнтована на вирішення проблеми діяльність».
Філіп Бенц	«це конструктивний підхід до навчання... Учні не тільки збирають і організують інформацію, отриману з Інтернету, вони спрямовують свою діяльність на поставлене перед ними завдання, часто пов’язану з їх майбутньою професією».
Н. Ю. Гончарова	«…це сценарій організації проектної діяльності учнів з будь-якої теми з використанням ресурсів мережі Інтернет».

Спочатку назва «квест» (англ. quest) використовувалася в назві комп'ютерних ігор, розроблених компанією Sierra On-Line: King's Quest, Space Quest, Police Quest.

Пізніше квестом почали називати активні екстремальні та інтелектуальні ігри. У 1995 році модель веб-квесту була представлена викладачем університету Сан-Дієго Берні Доджем як метод для найбільш вдалого використання Інтернету на уроках.

За джерелами Вікіпедії, квест (від англ. quest – пошук, пошук щастя / знання / істини, пошук пригод) – інтелектуальне змагання з елементами рольової гри, основою якого є послідовне виконання заздалегідь підготовлених завдань командами або окремими учасниками.

Упровадження квесту дозволяє:

активізувати розумову діяльність шляхом створення спеціальних умов для виконання завдань, які потребують достатньої свідомості й зрілості учнів, здатності до подолання спеціально створених перешкод;
формувати стійкий інтерес учнів до вивченння різних предметів;
активізувати сприйняття матеріалу засобами наочності (реальних предметів, макетів, моделей, зображень кінофрагментів, фотографій, малюнків, умовних графічних знаків, символіки);
поєднати новітні та традиційні дидактичні засоби навчання;
розвинути універсальні форми розумової діяльності.

ЛОКАЦІЯ «ПЛЮС/МІНУС»

Ви уже знаєте що таке квест і вже, напевно, розумієте які проблеми можуть виникнути при організації данного виду роботи.

Отож, питання для обговорення:

Чи багато плюсів у квестів? З якими мінусами ми можемо зіткнутися при організації даної технології?

Пропонуємо із даного переліку обрати найважливіші переваги та недоліки квест-технології та продовжити список своїми варіантами.

Плюси і мінуси квестів

Плюси	Мінуси
дозволяє дітям пізнати одне одного в умовах необхідності прийняття швидких рішень;	підготовка завдань квесту є трудомісткою справою;
виявляє приховані якості особистості, потенційних лідерів, інтелектуалів, дітей-логістів, які вміють прорахувати на декілька ходів уперед;	отримання травматизму при проведенні квестів на вулиці
розвиває логічне мислення, інтуїцію, уміння швидко знаходити вихід із складної ситуації, знайти спільну мову з різними людьми;	велика підготовка учителя до підготовки та проведення квесту;
дозволяє дітям краще ознайомитися з темою, бо всі сценарії носять тематичний характер;	недостатня матеріально-технічна забезпеченість шкіл;
проводить аналогії й асоціації між явищами;	неправильно придуманий сюжет може відштовхнути учнів від подальшої участі в квесті;
швидка актуалізація інформації;
інтелектуальні етапи розвивають ерудицію і виявляють спритність;
ігрові етапи дозволяють спільно пережити емоційні сплески, що психологічно зближує дітей, викликають масу позитивних емоцій і радісних спогадів, сприяють розвитку комунікабельності;

ЛОКАЦІЯ «ВІДПОВІДНІСТЬ»

Ви вирішили провести квест у школі.

Питання для обговорення: На які елементи, складові потрібно звернути увагу?

Встановити відповідність між поняттям та змістовною складовою.

Час проходження	час, що витрачається на проходження всієї гри
Завдання	етап сценарію гри, що складається з одного або декількох завдань
Капітан	обов'язковий учасник команди, який представляє її інтереси перед організаторами
Мапа	мапа місцевості
Квестер	гравець в один з видів квеста
Код	буквено-цифрова інформація, яка служить для підтвердження проходження завдання та отримання наступного, або фіксації часу його проходження
Команда	добровільне об'єднання, зареєстроване для участі у грі
Рейтинг	кількісний показник (або показники) участі команди в грі протягом певного періоду часу
Сценарій	сукупність всіх завдань, послідовність вирішення яких заздалегідь невідома учасникам і визначається в ході проходження рівнів гри
Чек-пойнт	пункт перевірки присутності команди на відповідному завданні

ЛОКАЦІЯ «АЛГОРИТМ»

Питання для обговорення: Яким чином необхідно побудувати квест, щоб зацікавити учнів та досягнути запланованої мети?

Обрати компоненти етапу квесту.

Етап 1. Організаційно-підготовчий

Визначення навчальних потреб дітей.

Придивіться до своїх школярів, зокрема: чим вони займаються під час перерви, про що говорять між собою? Можливо, вони постійно обговорюють новинки кінематографу, чи то обмінюються враженнями про секрети проходження нового рівня комп’ютерної гри. Тоді варто скористатися результатами спостережень і взяти цю тему за основу під час створення квесту (звичайно, вам теж доведеться «бути в темі»).

Окреслення теми, мети, типу квесту.

Ви можете обрати тему, яка засвоюється учнями з труднощами. Так ви матимете можливість в ігровій формі мотивувати учнів до вивчення нового матеріалу. Під час вибору типу квесту беріть до уваги вік дітей: початкова школа — живий квест-руханка; середня школа — квест-змагання; старша школа — квест за типом наукових пошуків та розгадування таємниць.

Вибір сюжету і визначення кола завдань.

Сюжет має бути ігровим, містити інтригу, пробуджувати цікавість. Завдання мають передбачати пошук, що здійснюється більш ніж за 2 кроки. Завдання пропонуються в незвичайній формі — загадки, зашифровані послання, які вимагають «приміряння» ролей. Після складання завдань попросіть колегу або близьких пройти їх. У такий спосіб ви зможете виявити прогалини чи проблеми, що можуть виникнути.

Визначення термінів реалізації та тривалості квесту.

Не робіть квест надто довгим (надмірна тривалість квесту може призводити до втрати в учнів інтересу). Тим паче, якщо ви впроваджуєте квест як форму навчання, його активна фаза (етап виконання учнями завдань та проходження маршруту) має визначатися межами уроку.

Розробка і створення додаткових необхідних документів (пам’ятки, рекомендації тощо).

Вам необхідно створити різноманітні підказки. Що доцільніше вони будуть поділені за тематикою, то більше учасників матимуть бажання долучитися до участі у квесті. Наприклад, якщо учасники квесту вирушили на пошуки старовинних артефактів, зробіть підказки у вигляді багатовікових пергаментів («зістарити» звичайний папір не важко, а виглядає дуже ефектно), а для шукачів піратських скарбів розробіть маршрут квесту у вигляді карти.

Розробка критеріїв оцінювання діяльності дітей.

Квест, як і будь яка навчальна діяльність, має бути належно оцінений. Критерії доцільно розробити відповідно до чинної системи оцінювання (для ЗЗСО — це 12-бальна система). До того ж за участь у квесті не варто ставити низькі бали, адже в такому разі учні не лише не засвоять матеріал, а й утратять інтерес до участі в ньому. Те ж саме стосується й школярів із низьким рівнем навчальних досягнень та заниженою самооцінкою.

Етап 2. Реалізація

Ознайомлення дітей із сюжетом, основними питаннями, організаційними моментами.

Сюжет квесту має викликати в учнів захоплення. Тож ознайомлюючи їх із сюжетом, максимально створіть відповідну атмосферу: ввімкніть відповідну музику, приглушіть світло, вдягніть костюм чарівника тощо.

Об’єднання дітей у групи (за необхідності) і розподіл завдань.

Часто учні не в змозі самостійно об’єднатися в команди, адже бояться когось образити або, навпаки, вередують через членство у команді конкурента. У такому разі ви можете застосувати розподіл на команди методом сліпого жеребкування (однак у такому випадку неможливо простежити за дотриманням інтелектуальної та гендерної рівності команд).

Ознайомлення учнів із платформою (місцем) для проведення квесту.

Квест можна проводити де завгодно: у межах класу, на шкільному подвір’ї, в усьому приміщенні школи чи лише в деяких кабінетах, однак ви маєте одразу попередити учнів про межі платформи квесту. Для цього, наприклад, ви можете зробити спеціальні наліпки на кабінетах, що задіяні у квесті, заходити ж у приміщення без спеціальних наліпок суворо заборонено (за це навіть можна передбачити штрафні бали).

Ознайомлення дітей із критеріями оцінювання.

Учасники квесту мають бути ознайомлені із критеріями оцінювання на початку квесту. У такому випадку, наприклад, розуміючи, що прихід до фінішу іншими оцінюється лише на бал менше, ніж перемога, школярі виявлятимуть більше ентузіазму.

Ознайомлення з правилами квесту.

Роздайте кожному учаснику квесту (якщо форма його проведення індивідуальна) чи на команду правила квесту (більшість учнів може бути візуалами та погано засвоювати інформацію на слух). Це дасть змогу уникнути ексцесів і непорозумінь.

Супровід проходження дітьми квесту.

На кожній локації квесту має бути відповідальна особа (контролер чи куратор), що видаватиме учасникам завдання, стежитиме за поведінкою учасників, фіксуватиме порушення тощо. Один учитель, звичайно, не зможе бути на усіх локаціях одночасно, тож варто залучити на допомогу колег чи учнів, які не задіяні у квесті.

Перевірка й оцінювання проміжних етапів.

Зазвичай навчальний квест передбачає не лише проходження маршруту, а й виконання певних завдань, які формують чи перевіряють рівень знань учнів. У ході квесту учні можуть обмінюватися бланками із виконаним завданням на наступну підказку, тож подальший рух маршрутом можливий лише в разі правильного виконання завдань.

Етап 3. Завершальний

Оцінювання діяльності дітей відповідно до розроблених критеріїв.

Цей етап не потребує громіздких рекомендацій. У разі розробки об’єктивних критеріїв оцінювання та їх доступного роз’яснення учасникам квесту цей етап минає швидко й легко. У разі ж, якщо учасники квесту апелюють до результатів оцінювання, доведеться звернути увагу на їхні аргументи, адже не допустимо залишати учнів у стані напруженості чи невдоволення.

Представлення результатів діяльності дітей.

Якщо учасники квесту мандрували в пошуках скарбу (мається на увазі певна матеріальна річ), дозвольте тим, кому не пощастило стати переможцями, теж помилуватися чи ознайомитися з ним.

Формулювання висновків та рефлексія.

Покажіть дітям, чого вони навчилися в процесі проходження квесту, з якими ресурсами вони навчилися працювати, які факти дізналися, адже знання за плечима не носити, і якщо цього разу їм не вдалося здобути перемогу, наступного — фортуна обов’язково їм усміхнеться.

Нагородження переможців.

Нагороджуйте дітей не лише високими балами за квест, а підготуйте, наприклад, грамоти / дипломи, зробіть переможне фото, купіть солодкі призи тощо. Можна зробити приклад тамтамарезки, на якій вже написано «Переможці квесту».

ЛОКАЦІЯ «ПРАКТИЧНА»

Ваше завдання змоделювати квест.

Загальна інформація
Назва квесту
Категорія учасників
Мета квесту
Організаційні моменти
Термін проведення
Необхідне обладнання (матеріали, ресурси)
Основна частина
Сюжет
Перелік завдань