МЕТА: Ознайомити дітей з особливостями плетіння традиційного українського віночка, з його значенням та місцем у народних обрядах, традиціях, звичаях. Виховувати повагу до історичного минулого свого народу, до національної культури. Розвивати естетичний смак, пам’ять, вміння чітко й правильно відповідати на поставленні питання. Показати дітям нескінченну глибину і красу української духовної скарбниці. Виробляти прагнення до наслідування духовного спадку.
ОБЛАДНАННЯ: квіти, виготовлені з різнокольорового паперу, з магнітами, український віночок, музичне супроводження.
Вихователь: Сьогодні ми поговоримо про один елементів українського національного одягу, а точніше про головний убір – який являється національним та народним символом українців. Мабуть ви вже здогадались, що розмова піде про український віночок, про його велику роль, значення та місце, яке він займає в народних традиціях, звичаях, обрядах. Тема нашої виховної години «Хто вміє віночки вити, той вміє і життя любити»
З історичних джерел відомо, що без віночків не проходило жодне свято у нас на Україні.
- А чи знаєте ви, що вінок – не просто краса, а й оберіг, це «знахар душі», бо в ньому така чаклунська сила, що болі знімає, волосся береже.
- А хто може назвати квіти та рослини з яких плели традиційний український віночок? (діти називають квіти)
А зараз давайте з допомогою дівчат сплетемо віночок, і дізнаємось, з яких же квітів він плететься, та що означає кожна квітка.
1 дівчина: Найпочесніше місце належало деревію. Бо хоч би де проросла ця невтомна рослина, вона завжди цвіте, тому являється символом нескореності.
2 дівчина: а барвінок до людської оселі плететься, цілий рік має зелений колір, тому вважають його символом життя.
3 дівчина: Безсмертник дарує здоров*я нашому роду.
4 дівчина: Квіт вишні та яблуні – символ материнської любові.
1 дівчина: Калина – символ краси та дівочої вроди, символ України.
2 дівчина: Мальва, півонія, ружа – це символи віри, надії, любові, Існує легенда, що колись вони були гарними дівчатами і всіх лікували. А коли відмовилися вилікувати злий вітер, то він їх перетворив на квіти.
3 дівчина: Ромашка у вінку – наймолодша за віком і являється символом жіночності. Її вплітають разом з гронами калини та цвітом яблуні і вишні, а переплітають батіжком хмелю, символом гнучкості й розуму.
4 дівчина: Цвіт маку додавали у вінок лише ті дівчата, у чиїх родинах хтось загинув у боротьбі з ворогами. Мак є символом печалі й туги.
Вихователь: Ось такі квіти-рослини входять до складу українського віночка. Але у віночку не тільки квіти мали символічне значення, а й стрічки. Люди вірили у силу стрічок. Стрічки оберігали волосся від чужих очей; відмірювалися вони по довженні довгої коси, і відрізалися трохи нижче коси, щоб її сховати. В’язалися вони у певній послідовності. Тож будьте уважні і запам’ятовуйте.
2 дівчина: Найпершу у віночку по середині в’яжуть світло-коричневу – символ землі-годувальниці.
3 дівчина: З боків жовті – символи сонця.
4 дівчина: За ними зелені – символи краси і молодості.
1 дівчина: Блакитні – символи води, що дають силу і здоров’я.
2 дівчина: Оранжеві – символ хліба.
3 дівчина: Фіолетові – символ мудрості.
4 дівчина: Малинові – символ душевності, щирості.
1 дівчина: Рожеві – символ достатку.
Вихователь: В’язали і білу, але щоб її кінці були розшиті сріблом і золотом, зліва – сонце, права – місяць. Якщо біла стрічка не була вишита то її не пов’язували, бо це символ пам’яті про померлих.
Ось погляньте, діти, якими кольорами виграє наш віночок, який створюється святковий настрій.
Звучить пісня «Заплету я віночок»
Плести віночок, то ціла наука. Наші бабусі знали всі секрети, як вити, зберігати квіти, в чому замочувати, щоб вони якнайдовше зберігалися.
Носити віночок починали з 3-х років. Перший віночок з чорнобривців, незабудок, барвінку плела мати. В 4-6 років інші вінки, додаючи в них безсмертник, волошки, для семирічної доні плели віночок з 7 квітів.
Крім вікових, в Україні існували ритуальні, звичаєві, магічні вінки. Всього їх налічувалось 77 видів.
Коли розцвітали перші квіти, дівчата плели віночки з першоцвітів і закликали весну, водили хороводи промовляючи:
Ой ти весна – красна
Що ти, весна, нам принесла.
Принесла вам літечко, зеленеє жито!
Хлопцям по кий очку, худобу гонити,
Дівчатам по віночку, хоровод водити.
Одягали віночки на Благовіщення і водили перший весняний танок. А от на Трійцю одягати вінок можна тільки після того, як хата та двір були прибрані і зеленю уквітчані. В цей день дівчата, котрі хотіли більш поприятелювати, обмінювались вінками.
1 дівчина: А ще в цей день плели вінки з вербових гілочок, щоб доля не лінивою була і не відразу ті віночки одягали, лише після того, як віночок цілу ніч на вербі переночує.
2 дівчина: Ще дівчата плели вінок надії. Щоб привернути увагу парубка, якого покохала. Дівчина плела вінок з волошок і польового маку, і одягала його на голову обранця.
3 дівчина: Буває ще вінок кичальний, його виплітали з полину за тиждень до зелених свят. Потім всю зиму він висів над дверима, оберігаючи оселю від всього злого.
4 дівчина: Виплітали ще чернечий вінок з білих лілій тій дівчині, яка йшла в черниці.
Вихователь: Вінок кохання – плели дівчата віком від 13 років і до заміжжя. Основу вінка складали ромашки – символи юності, доброти й ніжності. Вінок відданості – його основою є волошки і квітучий любисток. Зелена неділя відкривала ворота красному літу, починалися роботи в полі, люди готувались до найпрекраснішого з усіх світ – Івана Купала.
Дівчата плели вінки, бо на Купала вінок ставав чарівним і допомагав знайти свого судженого.
(Під музику дівчата плели вінки «На Івана, на Купала»)
4 дівчина: Заплету віночок, заплету шовковий. На щастя, на долю, на чорнії брови. Та пущу віночок на биструю воду. На щастя, на долю, на милого вроду. Ти плеви віночок тихо за водою. На щастя, на долю, милому зі мною.
Звучить пісня «Ой до на Івана»
Вихователь: Так свято за святом і приходила пора жнив. Робота була важка, люди хотіли швидше впоратись, щоб їх не застав час дощів у полі. Тому й плели віночки з колосків пшениці та жита, він був схожий на сонце, яке так необхідне людям в жнива. Після жнив сплетений віночок одягали кращій жниці.
Після робіт у полі приходила пора відпочинку, пора весіль. І знов важливу роль у проведенні обряду належала віночку.
Мати нареченої збирала квіти для віночка промовляючи:
Благослови Боже,
В добрий час
Своїй дитині
Віночок сплести.
А коли цей віночок одягала на голову донці, казала:
Не рік і не два я, доню чекала
Щоб тобі на голову вінчик поклала.
Сплітали й віночки на другу Пречисту, яка припадає на 21 вересня. У цей день народилася Мати Божа і діти вітали матерів, а найбільше бабусь. Робили віночки з калини, яка є символом материнства і біля хати бабусі казали:
2 дівчина: А хто в цім домі живе?
Сива голубка. Вона рано вставала
Своїх діток збирала й у дорогу виряджала,
Крилом сивеньким сльозу витирала,
Та й у віконце визирала.
3 дівчина: Не плач, голубко, та не журися, по східцях з ганку йди на стежину.
Стрічай свою велику родину
Стрічай родину, та дякуй Богу
Що їм вказав він до тебе дорогу.
Вихователь: З останніх осінніх квітів плели віночки на воздвиження Чесного Хреста і одягали, щоб не боліла голова.
П и т а н н я
Вихователь: Тож сьогодні ми сплітали віночки, із мальвів, ромашок і калини. З барвінку та жита, із м’яти та рути, з безсмертника й волошки. З півонії, чебрецю й барвінку. Бо вінчики – то наші обереги, наша історія, то пісня землі, її кольори.
Б Е С І Д А
Тема: «Квіти українського віночка»