Квітка - видозмінений пагін. Будова і різноманітність квітів. Їх значення в природі та житті людини.

Про матеріал

Мета.

Освітня. ознайомити учнів з будовою та різноманітністю квітів; розширити знання учнів про значення квітів у природі й житті людини;

Розвиваюча. Розвивати комунікативність та вміння аналізувати і робити висновки, біологічне та логічне мислення.
Виховна. Виховувати естетичні смаки та бережливе ставлення до рослин рідного краю; виховувати шанобливе ставлення до надбань селекціонера В.Д.Ярмоленка.
Перегляд файлу

Квітка  - видозмінений пагін.

Будова і різноманітність квітів.

Їх значення в природі  та житті людини.

 

 
Мета.
Освітня.  ознайомити  учнів з будовою та різноманітністю квітів; розширити знання учнів про  значення квітів у природі й житті людини;

Розвиваюча. Розвивати комунікативність та  вміння аналізувати і робити висновки, біологічне та логічне мислення.
Виховна. Виховувати естетичні смаки та бережливе ставлення до рослин рідного краю; виховувати шанобливе ставлення до надбань селекціонера В.Д.Ярмоленка.
Тип уроку. Комбінований.
Форма уроку. Синтетична.
Місце уроку в навчальній темі. Поточний.


Методи і методичні прийоми:
1. Інформаційно - рецептивний:
а) словесний: розповідь-пояснення, опис, бесіда, повідомлення учнів, робота з підручником, проектор.
б) наочний: ілюстрація, демонстрація, ТЗН;
в) практичний: виконання лабораторної роботи.
Прийоми навчання: виклад інформації, пояснення, одержання з тексту та ілюстрацій нових знань, робота з роздатковим матеріалом.
2. Репродуктивний.
Прийоми навчання: подання матеріалу в готовому вигляді, конкретизація і закріплення вже набутих знань.
3. Проблемно - пошуковий: постановка проблемного питання.
Прийоми навчання: постановка взаємопов’язаних проблемних запитань, активізація уваги та мислення.
4. Візуальний: складання схем.
5. Сугестивний: застосування різних видів мистецтва вірші, музика.
6. Релаксопедичний: психологічне розвантаження, руханка.

Матеріали та обладнання: схеми, малюнки, таблиці, проектор.
Основні поняття та терміни: статеве розмноження, маточка, тичинка, зав’язь, спермії, пилок, насінний зачаток.

 

                                                                                            Епіграф уроку:

Мідь і граніт, земля і океани
Не вистоять під натиском часу,
Тож як твою оборонить красу,
Тендітна Квітко, витворе весняний?
В.Шекспір.
 


ХІД УРОКУ

І. Психологічна хвилинка

- Діти давайте звернемо увагу на рослину, яка стоїть у мене на столі. Як вона називається? Це остання квітуча рослина, яка квітне  восени. Яка ж таки вона красуня? Зверніть увагу на її химерні квіти, а її запах з чим асоціює?

  (З осінню з останньою порою року, а запах її викликає хороший настрій,і асоціює з чимось хорошим.)


ІІ. Актуалізація опорних знань та чуттєвого досвіду учнів.
 

Тести «Вегетативні органи» - самоперевірка

1. До вегетативних органів рослин належить

а) корінь б) квітка в) плід

2. До генеративних органів рослин належить

а) корінь б) квітка в) стебло

3. В статевому розмноженні приймає участь

а) корінь; б) стебло в) яйцеклітина

4. В вегетативному розмноженні приймає участь

а) кореневище; б) сперматозоїд в) яйцеклітина

5. В нестатевому розмноженні приймає участь

а) корінь; б) спори  в) яйцеклітина

6. Мінеральне живлення рослин забезпечує

а) корінь б) квітка в) стебло

7. Рослина поглинає вуглекислий газ під час:

а) дихання  б) фотосинтезу  в) випаровування води

8. Рослини, листки яких живуть кілька років, називаються

а) листопадними б) вічнозеленими в) квітковими

9. Які пластиди містяться в листку?

а) хлоропласти б) лейкопласти в) хромопласти

10. Які пластиди містяться у квітці ?

а) хлоропласти б) лейкопласти в) хромопласти

Відповіді: 1а,2б,3в,4а,5б, 6а, 7б, 8б, 9а, 10в.

….
ІІІ. Тема, мета уроку та мотивація навчально-пізнавальної діяльності учнів.

    Девізом нашого уроку будуть слова давнього мислителя Конфуція.

«…Те, що я чую, я забуваю. Те, що я бачу й чую, я трохи пам’ятаю.  Те, що я чую, бачу й обговорюю, я починаю розуміти.  Коли я чую, бачу, обговорюю й роблю, я набуваю знань і навичок.»

Лиш сонце вранці взолотить блакить,

Тендітна ця і світла квітка

До сонця пне тичинки і лелітки

І вперто бореться за право жить.

 

Як ви гадаєте про, що піде розмова на сьогоднішньому уроці?

 


1.Тема нашого сьоднішнього уроку: « Квітка  - видозмінений пагін. Будова і різноманітність квітів. Їх значення в природі  та житті людини.

Відкрили зошити записали число класна робота та тему уроку.

2.Мозковий штурм
Поміркуйте! Білі, жовті, фіолетові, рожеві, червоні – яких тільки не побачиш у природі. Але квіток із зеленим забарвленням пелюсток майже немає, чому це так?

ІV. Вивчення  нового матеріалу.
Вчитель: Ви проходите повз квітку! Нагніться, подивіться на диво, яке ви раніше бачити не могли. Вона вміє таке, що ніхто на землі не вміє!
Це проблемне запитання, що ж вміють квіти на планеті, яке їх значення в природі  та житті людини ?
(Демонстрація моделей) Квітка – це видозмінений пагін рослин, а в той же час,  квітка – орган насінного розмноження рослин. Вона складається з квітконіжки, квітколожа, оцвітини, тичинок та маточок.

Записуємо формулу квітки Ч П Т М.
Розповідь про просту та подвійну оцвітини;

 Про одностатеві та двостатеві квітки;(Демонстрація)
Розповідь про однодомні та дводомні рослини. (Демонстрація)

Складання схеми симетрії квітів

Симетрія квітів (Демонстрація)

Робота з зошитом

Вчитель. Рослини, як і всі живі організми мають свою історію. Діти  об’єдналися в групи та отримали завдання. Запрошуємо до слова групу: «Аналітиків», які підготували інформаційне  повідомлення "Гіганти і карлики квіткового світу".

Учень 4. В 1818 р. натураліст Жозеф Арнольд подорожував по тропічних лісах Суматри.

Він побачив величезну квітку, що ніби була приклеєна до землі. Від неї відходив сильний неприємний трупний запах. Квітка мала діаметр 1 м і масу 5 кг. У неї було 5 пелюсток, злегка загнутих на кінцях, червоного кольору з плямами. Посередині квітки знаходилась впадина з великою кількістю тичинок і маточок.

В честь вченого, що вперше побачив і описав цю квітку, її назвали рафлезія Арнольда.

Листки у даної рослини відсутні. Вона паразитує виключно на дикому винограді.

Найменшою квіткою є  — натотея, що росте на острові Корсіка в Середземному морі. Її квіти   діаметром  всього 2 - З мм. А на Україні – найменша квітка орхідея, її цвіт завбільшки з сірникову головку.

Вчитель. Ми знаємо, що рослини не вміють говорити. Але чи завжди? На це запитання нам дасть  відповідь наступна група : «Синоптики».

Учень 1. Жоден із нас не байдужий до квітів. І люди, спостерігаючи за ними, зазначають, що квіти говорять. Так, наприклад, квіти прогнозують погоду.

Учень 2. З давніх-давен наші далекі пращури, не маючи ні радіо, ні телебачення, а  лише будучи уважними спостерігачами, точно могли передбачити зміни у погоді.

Учень 1. Перед дощем розкриваються, виділяють багато нектару квіти акації, бузку, і жасмину, буркуну та інших рослин.

Учень 2. О сьомій - восьмій годині ранку з води піднімається і розкривається лілія - буде ясно, коли ні - вдень буде дощ. Взагалі не піднімається - затяжна негода, похолодання.

Учень 1. Перед дощем квіти мати-й-мачухи, козельця, мальви, фіалки, берізки, латаття закриваються.

Учень 2. У передчутті дощу не розкривають свої бутони троянди, шипшина. Учень 1. Квіти льону зі сходом сонця розкриваються і голубіють — день буде ясний, не розкриваються — день буде сирий і похмурий.

Учень 2. Лимонно-жовті квіти купальниці закриваються вдень — буде дощ.

Вчитель.  А про естетичне значення квітів нам розповість фотокореспондент.

- Я пропонує вам переглянути фотоколаж і запрошую в чарівний світ квітки (Під мелодію пісні « Волшебний цветок» учні по черзі відривають листочки від квітки)

- Про що повідали вам пелюстки? (учні  по черзі зачитують символіку кольору)

Символіка кольору:

 Моя пелюстка червона -  вона символізує життя, свободу, урочистість;

А моя жовта -  це світло, життя, радість, повага до старості;

А моя зеленувато-жовта -  це символ зради, ревнощів, заздрості;

А моя жовтогаряча - це влада, розкіш, сонце, радість, марнославство;

А моя зелена - це злагода, спокій, надія, сум;

А моя блакитна – це ніжність, вірність, легкий сум, далечінь;

А моя синя це довіра, безкінечність, сум;

А моя пелюстка  фіалкова – це дружба, довіра, гідність;

А моя біла це символ невинності і чистоти.
Фотокореспондент: Зверніть увагу на те, щоб подарувати квіти треба знати їх значення.

   Дівчаткам можна подарувати проліски, як символ ніжності та вірності, лілії як символ чистоти, троянди як символ кохання і здоров’я, тюльпани також символ кохання.

     А мамі чи бабусі доречніше подарувати піони, тому,що вони символізують    довголіття.

  Шановні дівчатка, а чи не підкажете, яка кількість пелюсток у ромашки (парна чи не парна)… Що ви ніколи не гадали на ромашці?... адже ромашка також символізує кохання і мир.

Дівчинка 1: А які квіти краще подарувати хлопчикові або татові?

Фотокореспондент: Дарувати хлопчикам чи татові доречно гвоздики, так як це символ мужності й стійкості, а переможців завжди вітають лавром.

Дівчинка 2: А які квіти можна використати при сервіровці столу?

Фотокореспондент: Сервіруючи стіл можна поставити букетик дзвоників та волошок, які символізують вдячність та простоту

  Вчитель: Ми дякуємо, фотокореспонденту, який  нам розповів скільки цікавого про  квіти, але вони мають ще і цілющі властивості.

  Українці здавна були добре зналися на  травах. Майже в кожному селі були люди, що  займався лікуванням травами. При цьому важливо  знати час їх цвітіння , дозрівання, пору збирання, коли трави мали найбільші цілющі властивості. Понад  350 видів рослин, мають  лікувальні властивості. Слово надаємо слідкуючій групі «Травознавців»

Учениця: Лікарські рослини

Інформація потрібна для кожної людини:

Від хвороб усіх врятують лікарські рослини.

Цих рослин багато дуже в долинах й пустелях,

На лугах і у степах, у лісах і селах.

І у нашій місцевості їх росте чимало

Та збирати ці рослини тре ба вміло й вдало.

Бо коли ми захворієм на кашель й нежить,

Ми заваримо чай з калини, й з липи, як належить.

Коли ж біль ми відчуваєм в печінці чи нирках,

То шипшину й хвощ заварим за одну хвилинку.

А коли ночами ми не будемо спати,

То  мелісу й материнку будемо вживати.

 

 Всіх рослин не перелічиш

Підбіл, ромашка, нагідки…

Якщо не хочете хворіти –

Збирайте лікарські квітки.

Цей вірш  написала Наталія Зінченко, яка була ученицею нашої школи.

Учень 6. Колись був звичай починати збирати трави 10 травня, коли вони зацвітали, і продовжувати збирати протягом червня і особливо на Івана Купана. Від своєї бабусі я дізнався, що в цей день пахощі квітів і трав — найп'янкіші. Є рослини, які народ особливо шанує і вони є обов'язково біля хати дбайливої господині. Це м'ята, любисток, нагідки, рута, мальви.

Любистком лікують нервові хвороби. З квіток нагідок роблять відвари, що використовують при ранах, опіках, хворобах очей та лікують запальні хвороби горла. А ось відвар із м'яти використовують для лікування шлунка, кишечника, печінки, жовчного міхура.

Посадила м 'яту мати.

 Пахне м 'ята біля хати.

 Буду м 'яту поливати

 Хай росте пахуча м 'ята.

Учень 7.  Лікарські рослини ми зустрінемо і на городі, і в лісі, і в саду.

Але ми завжди повинні знати такі правила для збирання лікарських рослин :

  1. Всі надземні частини збираємо при гарній сухій погоді.
  2.   Листки зривають нижні.
  3. Підземні частини викопують, миють, а потім сушать.
  4. Способи сушки різні — і природні, і штучні.
  5.  Заготівлю проводити в точно визначений час. Для збору є певний календар. Крім того, на якість лікарської сировини впливає і час доби.

Вчитель. До речі про час… Пропонуємо вашій увазі "Квітковий годинник".

 Вперше такий "квітковий годинник" влаштував визначний натураліст Карл Лінней в 20-тих роках XVIII ст. Він точно показував час лише в ясну і сонячну погоду, тому, що принцип його дії базується на основі чого створено "квітковий годинник"? На основі точної  періодичності закривання і відкривання квітів протягом доби. Кожна рослина  "прокидається" і "засинає" в певний час доби.

Рано, в 5 год, відкриває свої квітки мак, а закриває о 14 год.

6 год — 16 год - льон, картопля.

  1. год — 15 год - кульбаба.
  2. год— 13 год-безсмертник.
  1.             год—20 год - нагідки.
  2.             год— 17 год-кислиця.

    20 год — 2 год - нічна фіалка.

 Влаштувують і  на клумбах "живий" годинник. Для цього необхідно посадити квітучі рослини в порядку розкривання чи закривання квітів.

Вчитель: А зараз надаємо слово групі «Дослідників» , які збирали матеріал  про земляка селекціонера Василя Дмитровича Ярмоленка . Народився  1926 році в с. Кибинці Миргородського р-ну, Полтавської обл. З 50 років почав займатися квітникарством. Василь Дмитрович вивів нові сорти жоржин та ірисів. Свої досягнення неодноразово представляв у Москві  на виставці Досягнень народного господарства. За виведену велику колекцію жоржин: «Лимон Кибинець», «Іван Корж», «Щорс», «Ангера» він отримав високу оцінку експертної комісії, є атестат І ступеня (1960).

   Його внутрішній світ яскравий і багатогранний склався з вікової мудрості й духовності, у якій перепліталися слова пісні, світ малюнка, мова квітів.

 До цього часу його квіти милують око на квітниках односельців.

Руханка

  Вчитель пропонує дітям перетворитися на маленьку насінинку (присісти, сховати головку, прикрити її руками).

 З весняним сонечком насіння починає проростати (діти повільно піднімаються).

 Віти тягнуться до сонечка (руки підняти вгору)

росте стовбур (тіло випрямити, стають на пальчиках),

з’являються бутони (руки в боки).

Проходить літо, квітка милується собою (повороти в різні боки),

посміхається своїм сусідам – квіточкам,

легенько торкається своїми пелюстками до них (кінчиками пальців торкаються сусідів).

Ось вже осінь прийшла, квіточка гойдається у повітрі в різні боки (руки підняти вгору і робити повороти вліво, вправо).

Вітерець зриває пелюстки, листочки (опустили руки, голову)

Квітки знову перетворюються на насіння (сідають за парти

V. Осмислення об‘єктивних зв’язків та взаємозалежностей у вивченому матеріалі.

Виконання учнями лабораторної роботи

 (__________________________)

                                                                                                                                  прізвище

Тема:"Будова і різноманітність квіток"

Мета: Вивчити будову та різноманітність квіток.

Обладнання: кімнатні квіти, гербарій, муляж квітки.

Хід роботи

І. Скласти  будову квітки з підписами (конструктор).

ІІ. Полічіть кількість елементів кожної із частин квітки. Та запишіть у формулу

Ч П Т М

ІІІ. Яка оцвітина - проста чи подвійна?

ІV. Яка чашечка - роздільнолиста чи зрослолиста?

 V. Який віночок - вільнопелюстковий чи зрослопелюстковий?

VІ. Доведіть, що тичинки і маточки — головні частини квітки.

VII. Зробіть висновок.

______________________________________________________________________________________________________________________________________

  VІ. Узагальнення та систематизація знань.

Розгадування ребусів та кросворда.

 

Метод «Лови помилку».
1. Квітка – це видозмінений корінь
2. В центрі квітки знаходяться  маточка та тичинки
3. Головні частини квітки – це чашолистики
4. Навколо головних частин розміщена  оцвітина
5. Подвійна оцвітина – це наявність у квітки віночка
6. Квітки розвиваються на стеблі
7. Квітконіжка розширяється в квітколоже
8. Кожна тичинка складається з приймочки та стовпчика
9. Маточка складається з пиляка
10. Всередині зав’язі знаходяться насінний зачаток
11. Двостатевими називаються квіти, що мають маточку
12. Одностатевими називаються квіти, що мають тичинки та маточки

13. Основними функціями квітки є утворення гамет, запилення, запліднення, формування насіння та плодів.
1 – так, 2- так, 3 – ні, 4 – так, 5 – ні, 6 – так, 7 – так, 8- ні, 9 – ні, 10 – так, 11 – ні,

12 – ні, 13 –так.

 Квітка    це вкорочений, видозмінений і обмежений у рості пагін, який пристосований для статевого розмноження рослин. Основними функціями квітки є утворення гамет, запилення, запліднення, формування насіння та плодів.

  Подумайте, чому квіти відрізняються між собою? Яке їх значення?

Вчитель: у природі ще є багато – багато цікавого. І багато квітів які на грані зникнення і занесені до Червоної книги України. Тому

           Пам’ятайте!

Щоб сади у нас цвіли,

Щоб літали журавлі,

Щоб пташки у нас співали.

І дерева підростали,

Щоб земля була у квітах, -

Бережіть природу, діти!

VІІ. Надання та пояснення домашнього завдання.
Опрацювати §27  підручника.

Приготувати прислів’я, приказки, загадки про квіти

  VІІІ. Підведення підсумків уроку.

Робота біля дошки

  • Діти, ви успішно подолали східці на гору, до знань. Тож нехай зацвіте «Дерево пізнання»! На стікерах напишіть про те, що ви зрозуміли, дослідили, запам’ятали, дізналися про квіти. Яке значення квітів у природі і житті людини?  Свою думку озвучте, прикріплюючи квіточку на дерево.
  • Отже, ми відповіли з вами на поставлене запитання.

Вчитель:

Які дивовижні ці квіти,

У кожній чарівність своя.

Усі різні, та й  що говорити –

У квіти закохана я

                Дивитись годинами можна

               На ніжні  пелюстки в росі.

               Дивує і радує кожна,

              А щастя дарують усі.

 

Ось і підходить до завершення наш урок.

 А ми запрошуємо Вас до нашої фітовітальні.

(Учні роздають фіточай)

 

Завантаження...
docx
Додано
4 лютого 2018
Переглядів
3492
Оцінка розробки
Відгуки відсутні
Безкоштовний сертифікат
про публікацію авторської розробки
Щоб отримати, додайте розробку

Додати розробку