Театралізоване дійство «Квітка папороті, квітка щастя»
(свято Івана Купала)
Мета:- ознайомити здобувачів освіти з традиціями купальських свят;
- виховувати в учнів пошану до народної культури та історії, любов до
рідного краю, національну свідомість, розуміння своєї причетності до
усіх подій;
-
зробити екскурс в історичне минуле нашої держави та розширити
знайомство з її символами.
На фоні пісні «Купала, Івана Купала» за кулісами звучать слова:
Як жили і як живемо тепер?
Коли весною повертаються лелеки, коли в хмарах губляться холод і зима, здається, що саме так і виглядає повергнення до нашої вітчизняної скарбниці цінностей: І нам треба не продати, не проміняти, не загубити, не приховати і не забути українських обрядів і звичаїв.
-
Хто забуде минуле, гірко каятиметься у майбутньому.
(Виходять дівчата….)
-
Найбільше молодь любила свято Івана Купала, свято літнього сонцестояння. свято тепла, молодості та кохання. Відзначається воно в ніч з 6 на 7 липня.
( на галявині…)
-
Кажуть у цей день відбуваються різні дива.
-
Збуваються бажання, дерева ходять, звірі говорять.
-
А я чула, що трави і квіти мають магічну силу.
-
Сонечко спускається з небес, щоб скупатися у воді.
-
Дівчата і хлопці можуть знайти свою половинку.
-
У ніч на Івана Купала, рівно опівночі розцвітає квітка папороті.
-
І хто її знайде, той усе на світі знатиме, без труднощів дістане із землі усі скарби.
(підбігає хлопець до дівчат)
-
І той щасливець причарує найкращу дівчину. І буде щасливим.
(інші хлопці)
-
Дівчата ідуть.
-
Кидайте квіти, на ті стежки, де ходять дівчата. (кидають квіти)
(Підходять до деревця)
-
Дивіться, тут і деревце є.
-
Нехай буде за Марену.
-
Дівчата, а давайте нашу Марену задобримо, стрічками, віночками прикрасимо. (намисто, польові квіти…)
-
А навіщо?
-
Вона - богиня темної ночі, страшних сновидінь, привидів, хвороб.
-
За легендою Мара сіє на землі чвари, брехні, недуги.
-
Треба її задобрити, а потім водою окропити, у купальському вогнищі спалити!
-
Ходімо,дівчата, будемо Мариноньку наряджати, купальські пісні співати.
-
Будь, Маринонька, вродлива, рум'яна та жартівлива.
-
Гарна, як квіточка, весела, як пташечка.
-
Вплели у віночок пахучої м’яти, щоб батька і матір завжди пам’ятати.
-
З барвінку тобі зеленого листочки, щоб були веселі твої дівочі рочки.
-
Ми часу не втрачали, Марену заквітчали.
-
Тож за руки беріться у коло ставайте, та в хороводі Марену заквітчайте.
( Беруться за руки, співають пісню «Стороною дощик іде…»)
( Розбирають Марену)
-
Дам вам гілочку, киньте її у воду, щоб дощ пішов.
-
А цю, щоб огірки вродили.
-
А цю можна запхнути під дах, щоб у хаті багатство велося.
-
А цю на міцний і здоровий сон.
(Ходили дівочки коло Мареночки)
-
Не помітили, як стемніло.
(Хлопці назбирали гілочок для вогнища)
-
Зараз будемо стрибати через вогнище, буде перевірка і для хлопців, і для дівчат.
Хл.- Перевіремо дівчат, які вони вірні.
Дівч. – А хлопців - на відповідальність.
Хл.- Щоб пройти «очищення» треба тричі перестрибнути через вогнище.
Дівч. – Хто найвище стрибне, у того високою виросте пшениця.
Хл.- Треба так перестрибувати, щоб не потрапити у вогнище, бо будуть неприємності.
-
Тоді хай дівчата он з малими через кропиву стрибають.
( Діти молодших класів перестрибують через кропиву)
Дівч. – А ми спробуємо.
(Дівчата перестрибують через імітоване вогнище)
Хл.- Кажуть, якщо стрибати парами через вогонь і не розімкнуться руки то вони одружаться.
-
Пора нам, хлопці, пару собі шукати, з ким через купальське вогнище стрибати
(Дівчата розбігаються, хлопці їх доганяють)
Дівч. – Якщо упіймаєте!
Хл.- Хлопці, дівчата, до гурту ставайте, гру «Шукай пару» починайте!»
(Хлопці і дівчата стають у пари. Залишається одна дівчина, їй пов'язують хустку на очі. Вона шукає собі пару і приказує:)
Дівч. – Понеділок із вівторком ,
Середа із четвергом,
П'ятниця із суботою,
Неділенька ж удовиця.
Який мені цієї ночі сон присниться?
Коли б того повидати, з ким вік маю вікувати.
(Ловить хлопця)
(Виходить хлопець із смолоскипом)
Хл.- Несу жар до вогнища,
Щоб горіло довго ще.
Щоб поганців спалило.
Молодого тіла не в'ялило.
Згинь, нечиста сила, згинь.
(Запалюють вогнище, освячують водою)
-
Спалимо весь непотріб, мотлох, щоб у хаті злидні не водилися - чвари, плітки, заздрощі.
-
Купальське вогнище, загорись на радість людям. Нехай згорить усе погане.
Хл.- Дівка на Купала, на вогонь скакала, як була нечиста, то чистою стала! Дівч. (разом) – Цур йому!
Пек йому!
Пропалю сорочку, як піду додому?
(Хлопці беруть дівчат за руки, перестрибують вогнище, під веселу музику, підтримуючи голосними криками ті пари, які не розімкнуть руки)
Дівч. – Дівчата, липнева ніч маленька, збирайтеся швиденько!
-
Гайда до річки, пустимо наші віночки на воду, щоб стала вона цілющою, та дізнаємося, у якій стороні жених живе!
(Фонограма «Ой, пливи, вінок!»)
-
Свята водице, люба сестрице, на вінку поворожи, мені долю підкажи.
(До віночків прикріплюють свічки, запалюють)
( Хореографічна композиція «На Івана, на Купала» у виконанні учасників зразкового танцювального колективу «Вікторія», у кінці дівчата пускають віночки)
Дівчата говорять:
-
Твій пливе добре і свічка горить, значить заміж вийдеш.
-
А твій крутиться на місці – значши ще дівуватимеш!
-
А твій відплив далеко і пристає до берега зі сторони Тарасівки.
-
Значить одружишся із Тарасівським хлопцем!
-
Дівчата а ми як? За своїх треба заміж виходити! (Сміються)
-
Нам Таврійських не треба – своїх вистачає!
-
Ой, що це?
( На проекторі зацвітає квітка папороті)
-
Та це ж цвіт папороті!
-
А кажуть, що це неможливо!
-
Не існує щастя!
-
Щастя є! І в кожного воно своє!
-
І все залежить не від квітки щастя, квітки папороті.
(Виходять усі на сцену…)
Усі учасники:
-
А від нас самих.
-
Тож будьмо здорові, кохані, щасливі!
-
Зі святом Вас!