Лабораторна робота №3

1.Основні поняття про пристрої комп’ютера, що виносяться на опрацювання у початковій школі. 

 

2.Основні та додаткові програмні засоби з теми.

 

3. Описати та показати на комп‘ютері методику ознайомлення учнів зі складовими комп‘ютера.

Учні повинні знати:

●       призначення та функції основних складових комп'ютера;

●       додакові пристрої, їх призначення;

●       пристрої введення-виведення інформації;

●       назви сучасних носіїв інформації; Учні повинні вміти:

●       користувались основними складовими комп'ютера: клавіатурою, "мишкою";

●       розрізняти додаткові пристрої ПК;

●       користуватись дисководом;

●       зберігати документи на дисках;

●       завантажувати і відкривати файли, збережені на дисках.

Вивчення клавіатури - найважливіший крок в освоєнні роботи на ПК. Клавіатура призначена для введення символьної інформації до ПК та для управління роботою ПК.

За своїм призначенням всі клавіші поділяються на 5 полів:

●       основна клавіатура;

●       функціональна клавіатура;

●       цифрова клавіатура;

●       клавіатура керування курсором і редагування;

●       поле індикації.

Основними компонентами, що входять до конфігурації основних типів комп'ютерів, є:

●       центральний процесор;

●       материнська плата;

●       оперативна пам'ять;

●       накопичувані на твердих магнітних дисках;

●       накопичувані на змінних магнітних і оптичних дисках;

●       відеокарта чи відеоприскорювач;

●       порти для периферійних пристроїв.

4.Основні складові комп'ютера.

Мета:

Навчальна: розглянути будову комп'ютера, ознайомити учнів зі складовими комп'ютера та їх призначенням; учити розрізняти пристрої введення, зберігання, виведення даних та наводити приклади;

Розвивальна: розвивати творчу уяву, пізнавальну активність, сприяти розвитку логічного мислення, пам'яті, уваги, спостережливості;

Виховна: виховувати в учнів прагнення до пізнання нового, організованість та дисципліну, дбайливе ставлення до свого здоров'я. Виховувати культуру користувача ПК

Тип уроку: засвоєння нових знань, формування вмінь і навичок.

Хід уроку

1.  Організаційний єтап.

2.  Вивчення нового матеріалу.

 

Функції комп'ютера: зберігають, опрацьовують і передають інформацію.

Тому всі пристрої, з яких складається комп'ютер, можна поділити на пристрої введення, виведення, зберігання та опрацювання інформації.

 

1. Системний блок.	«Мозок» комп’ютера (містяться основні компоненти комп'ютера: пам'ять, процесор, блок живлення, диск, плати).
2. Монітор.	Пристрій, на екрані якого відображається інформація, з якою працює комп'ютер.
3. Клавіатура	Пристрій введення інформації у комп'ютер
4. Миша.	Пристрій введення інформації в комп'ютер (допомагає вводити команди та обирати значки на екрані монітора). У ноутбуці замість миші використовують тачпад.
Принтер	Пристрій виведення інформації, друкує текстову та графічну інформацію (різні тексти та малюнки).
Сканер	Пристрій для введення в комп’ютер графічних зображень.
Модем	Пристрій для передавання інформації між комп’ютерами.

 

Складові комп'ютера (системний блок, пристрої введення, зберігання, виведення даних).

Пристрої обробки даних (процесор).

Пристрої введення (клавіатура, миша, сканер, мікрофон).

Пристрої зберігання (жорсткий магнітний диск, оптичний диск, флеи.-\ пам'ять).

Пристрої виведення даних (монітор, принтер, звукові колонки).

Групи клавіш клавіатури.

Призначення основних клавіш клавіатури.

Розповідь вчителя з демонструванням пристроїв, що вивчаються

   Комп’ютер складається з багатьох частин і пристроїв.

Можна виділити основні пристрої, тобто такі, без яких комп’ютер працювати не може:

1) системний блок;

2) монітор;

3) миша;

4) клавіатура.

Розглянемо їх детальніше.

Системний блок

      Системний блок можна назвати найголовнішим пристроєм комп’ютера. Від його характеристик залежить швидкодія комп’ютера,  його надійність та інші властивості. Зазвичай системний блок є найдорожчою частиною комп’ютера. Системний  блок  зовні  схожий  на  металевий  ящик. У ньому містяться процесор, пам’ять, вінчестер  (жорсткий  магнітний  диск),  DWD-привід (пристрій для роботи з лазерними дисками).

Отже, в корпусі системного блока розташовані:

■  блок електричного живлення;

■  материнська плата, на якій знаходяться процесор, оператив­на пам’ять, звукова, відео- та мережна карти;

■  допоміжні  відділення,  в  яких  знаходяться  вінчестер,  пристрій для читання та запису дисків;

■  передня панель,  на якій  знаходяться кнопки  ввімкнення та перезавантаження,  світлові  індикатори  (лампочки),  порти для USB підключень, навушників, мікрофона та ін. Слід зауважити, що порти (гнізда) для під’єднання кабелю живлення та більшості пристроїв знаходяться на задній стінці системного блоку.

Розглянемо деякі пристрої окремо.

Процесор —  це  «мозок»  комп’ютера.  Саме  процесор  керує роботою всіх пристроїв. У ньому відбуваються всі операції, які виконує комп’ютер.

Пам'ять комп'ютера, або, точніше, оперативна пам'ять — це місце для інформації, з якою працює комп’ютер. У пам’яті зберігаються програми,  вхідні дані,  результати роботи. Після вимкнення комп’ютера інформація з пам’яті зникає. Тому інформацію для зберігання записують на вінчестер, на компакт-диск (лазерний диск).

Вінчестер (інша назва — жорсткий магнітний диск) — місце на комп’ютері, де зберігається вся інформація (музика, фільми, текстові документи тощо).

Монітор.  На  екрані  монітора  з’являється  інформація про роботу,  яку виконує комп’ютер. Можна сказати, що монітор —  це пристрій для виведення інформації.

      Існують монітори  різних  типів:  на  основі  електропроменевої трубки (схожі за формою на телевізор), LCD, плазмові. Головною характеристикою для більшості користувачів є розмір  екрана по діагоналі. Проте не слід забувати, що кольоропередача, яскравість, частота і навіть зовнішній вигляд є досить важливими факторами.

Клавіатура. На ній  є клавіші  із  зображеннями цифр,  букв та інших символів.  За допомогою клавіатури в комп’ютер вводять інформацію. Клавіатури розрізняють за різноманітними характеристиками: зручність, кольорове оформлення, наявність додаткових мультиме­дійних можливостей тощо.

Миша

Миша (точніше маніпулятор типу  «миша») слугує для керування комп’ютером. Миші бувають з різною роздільною здатністю,  різних типів та форм. Багато сучасних мишей, особливо ігрових, обладнані додатковими кнопками.

      Пристрої, що розташовані поза  системним  блоком, ще називають периферійними.  Окрім  вже  описаних,  є  багато  пристроїв  та приладів. Часто  їх  об’єднують у групи для  зручності  вивчення  та класифікації. Звичайно, описати навіть частину пристроїв за урок неможливо.  Тому розглянемо найголовніші.

Пристрої введення інформації

      Пристрій введення — пристрій для внесення даних до комп’ютера під час його роботи. До пристроїв введення належать миша та клавіатура. Саме  клавіатура  є  основним  пристроєм  введення  символів  та команд у комп’ютер.

Клавіатура складається з 5 груп клавіш:

 Спеціальні клавіші використовуються для подачі різних команд самостійно і в комбінації з іншими.(CTRL, ALT, ESC….)
Призначення деяких клавіш і їх комбінацій:
ESC – скасування дії або команди, вихід із програми.
ТАВ – переміщує курсор вправо на 8 символів.
DELETE – стирає символ справа від курсора.
(BS) – стирає символ зліва від курсора.
CAPS LOCK – увімкнення/вимкнення великих літер.
CTRL + SHIFT або ALT + SHIFT – перемикання мов.
HOME – перемістить курсор на початок рядка.
END – перемістить курсор в кінець рядка.
PAGE UP – перейти на попередній лист екрана.
PAGE DOWN – перейти на наступний лист екрана.
SHIFT +  – кома.
SHIFT + буква – велика буква.
SHIFT + цифри – знак зверху цифри.

      Мишу здебільшого використовують для введення команд.

Пристрої виведення інформації

      Щоб  користувач  міг  побачити  результати  роботи  комп’ютера,  їх потрібно подати у вигляді візуальної та звукової інформації. Для цього призначені пристрої виведення, серед яких найпоширеніші — монітор, звукові колонки та принтер.

Призначення монітора ми вже розглянули.

      Принтер дає змогу віддрукувати результати роботи комп’ютера на папері. Сьогодні найпоширенішими є принтери двох типів: струменеві (як правило,  їх використовують для кольорового друку) та лазерні (використовують для чорно-білого друку).

Пристрої зберігання інформації

      Усі комп’ютери потребують певного місця для запуску програм і збереження файлів.  Існують різні типи пам’яті та пристроїв для зберігання даних, кожен з яких використовують з певною метою.

Жорсткі диски

      У кожному комп’ютері є один або кілька дисків  (їх називають вінчестерами). На жорстких дисках може зберігатися велика кількість  інформації,  зокрема фотографії,  відео,  музика,  документи, програми тощо. На жорсткому диску комп’ютера інформація зберігається навіть тоді, коли комп’ютер вимкнено. Існують  також  зовнішні жорсткі  диски.  Найпростіший  спосіб збільшення обсягу вільного місця на ПК — під’єднання зовнішнього жорсткого диска. Він може доповнювати обсяг внутрішнього жорсткого диска комп’ютера, особливо якщо внутрішній диск функціонує повільніше через брак місця. На зовнішньому жорсткому диску можна зберігати резервну копію важливих файлів.

      Існують  також  зовнішні жорсткі  диски.  Найпростіший  спосіб збільшення обсягу вільного місця на ПК — під’єднання зовнішнього жорсткого диска. Він може доповнювати обсяг внутрішнього жорсткого диска комп’ютера, особливо якщо внутрішній диск функціонує повільніше через брак місця. На зовнішньому жорсткому диску можна зберігати резервну копію важливих файлів. Більшість таких жорстких дисків під’єднується до USB-порту. Пристрої читання СD і  DWD-дисків.

      Майже всі комп’ютери сьогодні обладнано пристроями читання СD і DWD-дисків (приводами), які зазвичай розташовано на передній панелі системного блоку. За допомогою лазерів пристрої зчитують (отримують)  дані  з  диска.  Ці  пристрої можуть  також  записувати інформацію на диски.

Завдяки  наявності  в  комп’ютері  пристрою  читання  оптичних дисків,  можна переглядати  фільми  або  прослуховувати  музичні  DWD-диски.

      Флеш-пам'ять  або  просто флешка —  це маленький  портативний  пристрій  у  вигляді  брелока,  який  підключається  до USВ-порту  комп’ютера.  Подібно  до  жорсткого  диска,    флеш-пам’ять використовується для зберігання  інформації, проте зазвичай її обсяг значно менший порівняно з більшістю жорстких дисків.   Флеш-пам’ять може  мати  різний  розмір,  форму  та  зберігати гігабайти даних. Такі пристрої зручно носити із собою, що дає змогу використовувати їх для перенесення інформації з одного комп’ютера на  інший.  Флеш-пам’ять  також  називають флешкою,  флеш-брелоком, флеш-накопичувачем.

      У цифрових фотокамерах, телефонах інформація зберігається на картах пам’яті (флеш-пам’яті). Інформацію на картах пам’яті можна стирати та використовувати їх знову. Ноутбуки та деякі комп’ютери обладнано вбудованими пристроями читання карт пам’яті.