План-конспект лекції на тему:
Голод 1946-1947 рр. в Україні
Лекція з курсу: історія України
Групи: ІІ курсу (11 клас)
Вид лекції: Інформаційна.
Тип лекції: Тематична
Мета лекції – дати систематизовані знання про події в Україні у 1946–1947 рр.
Завдання
Навчальні: узагальнити знання студентів про причини й масштаби голоду 1946-1947 рр.; продовжувати формувати у здобувачів освіти навички критичного мислення через дослідження джерел інформації.
Розвивальні: розвивати аналітичні вміння та навички у студентів,
Виховні: виховувати почуття патріотизму та громадянської свідомості.
Практичні: формувати комунікативну, соціальну та самоосвітню компетентності, закріплювати знання в колективі.
Об’єкт лекції – Україна у повоєнний період
Предмет лекції – Голод 1946-1947 рр. в Україні.
Методи, прийоми, засоби навчальної діяльності – розповідь; бесіда (репродуктивна), дискусія; апеляція до висловлювань відомих людей; проведення доказів; діагностичне питання; аналіз; синтез; порівняння; розрізнення; аналогія; узагальнення; дедукція; індукція.
Наочність, обладнання – комп’ютерна презентація навчального матеріалу, підручник, відеоматеріали.
План:
Література
Основні поняття і терміни: відбудова, голод, карткова система, грошова реформа.
Основні події та дати: 1945–1950-і рр. –період відбудови;
1946–1947 рр. – голод;
1947 р. – грошова реформа, скасування карткової системи.
Історичні постаті: Й. Сталін, М. Хрущов.
Хід лекції:
І. Вступна частина (до 10 хв.)
1) привітання викладача зі здобувачами освіти;
2) повідомлення теми лекції, створення у освітян позитивної установки на її вивчення.
II. Основна частина (70-75 хв.)
У повоєнний період виняткове значення доля населення України мав стан сільського господарства, але в цей час, як і в 30-ті роки на селі склалися несприятливі обставини. Це становище було спричинене не насильницькою колективізацією, а війною: скоротились посівні площі, зменшилось поголів’я худоби, не вистачало техніки, а особливо робочих рук.
Сталінське керівництво не передбачало кардинальних змін на селі, навпаки – село мало стати одним з головних джерел ресурсів для проведення відбудови. Знову як і в 30-ті переважно фінансувалась важка промисловість, виробництво товарів “А”. В цих складних умовах, під тиском Москви уряд УРСР та ЦК КП(б)У планував на 1946 р. форсовано збільшити посівні площі, врожайність і хлібозаготівлю, скоротити присадибні ділянки.
Ті роки для центральних і південних областей України виявилися несприятливими: зима малосніжна, весна і літо – най посушливіші за кілька останніх десятиліть. В результаті – недорід зернових. Але не це було головною причиною голоду, а позиція держави, яка не вжила заходів, аби запобігти голоду, відкривши державні резерви, зменшивши хлібозаготівлі. Центральне керівництво замовчувало реальні цифри урожаю попередніх років і посилалось на те, що держрезерви недостатньо поповнювались, тому допомоги не буде.
Отже, серед причин виділяють:
На весну 1947 р. становище ще більше погіршується. Президія ВР СРСР видає кілька указів «Про кримінальну відповідальність за розкрадання держмайна», «Про посилення охорони особистої власності громадян». Покарання передбачало від 7 до 10 р. таборів з конфіскацією майна. До кримінальної відповідальності було притягнуто 15 тис. голів колгоспів. Микита Хрущов був усунутий з поста секретаря ЦК КП(б)У за зрив постачання хліба та поширення так званої неправдивої інформації про розгортання трагедії на Україні. Хрущов залишається Головою Уряду, а секретарем ЦК призначено Кагановича.
Найгіршим становище було в південних областях України, найуразливішою верствою населення були діти. місцеве керівництво змушене було приймати хоч якісь міри і організувало пункти одноразового харчування. Наша область теж не була виключенням.
Весною, влітку 1946 р. 16 областей України у тому числі Київська, Полтавська, Вінницька, Ровенська, Житомирська, Кіровоградська, Одеська, Херсонська, Запорізька, Миколаївська та інші вразила посуха.
Зимові і ярі культури загинули, а там де вони залишилися становила 2-3 ц з гектара, а в 1940 – 14,6 ц /га, 1944 – 10,8 ц/га. Колгоспники в деяких колгоспах на трудодень могли отримати 50-100 гр. зерна. Місцеве керівництво просило центральне керівництво скоротити плани хлібозаготівель, а інколи робили це самостійно, за що сталінське керівництво їх карало. Замість допомоги прийшли вказівки з Москви про збільшення здачі хліба з 340 до 360 млн пудів, мотивуючи тим, що селяни приховали хліб як і в 30-ті роки.
Посуха загострила ще одну проблему – корми для худоби. Почався масовий падіж худоби, селяни здавали племінну худобу на м’ясо, в цей період плани заготівлі м’яса були перевиконані вдвічі більше запланованого.
Маючи гіркий досвід 30-х, селяни почали тікати в міста, на новобудови, але їх швидко повертали назад через відсутність паспортів та довідок від сільрад про переїзд селянина. Водночас відновив свою дію закон від 7 серпня 1932 р. «Закон про 5 колосків» за яким можна було отримати до 10 років ув’язнення в таборах.
Весною 1947 р. становище ще більше погіршилося. Президія ВР СРСР видала кілька указів. Попри це, заготівля хліба була виконана лише на 60 %.
Голод було подолано лише на 2 половину 1947 р. коли зібрали урожай 1 млрд пудів хліба, але скасування карткової системи в місті, і введення грошової реформи підняло ціни на продукти. Все це погіршило становище селян, рівень життя населення катастрофічно падав.
III. Заключна частина (5-10 хв.)
Український народ нині може винести для себе такі уроки:
В останню суботу листопада відзначається День пам’яті жертв Голодомору (1921–1923; 1932–1933; 1946–1947). У 2021 році День пам’яті жертв голодомору припадає на 27 листопада.
Пам’ятай про історію свого народу…