Лекція "Голод 1946-1947 рр. в Україні"

Про матеріал
Лекція створення, щоб узагальнити знання студентів про причини й масштаби голоду 1946-1947 рр.
Перегляд файлу

        План-конспект лекції на тему:

Голод 1946-1947 рр. в Україні

 

Лекція з курсу: історія України

Групи: ІІ курсу (11 клас)

Вид лекції: Інформаційна.

Тип лекції: Тематична

Мета лекції – дати систематизовані знання про події в Україні у 1946–1947 рр.

Завдання

Навчальні: узагальнити знання студентів про причини й масштаби голоду 1946-1947 рр.; продовжувати формувати у здобувачів освіти навички критичного мислення через дослідження джерел інформації.

Розвивальні: розвивати аналітичні вміння та навички у студентів,

Виховні: виховувати почуття патріотизму та громадянської свідомості.

Практичні: формувати комунікативну, соціальну та самоосвітню компетентності, закріплювати знання в колективі.

Об’єкт лекції – Україна у повоєнний період

Предмет лекції – Голод 1946-1947 рр. в Україні.

Методи, прийоми, засоби навчальної діяльності – розповідь; бесіда (репродуктивна), дискусія; апеляція до висловлювань відомих людей; проведення доказів; діагностичне питання; аналіз; синтез; порівняння; розрізнення; аналогія; узагальнення; дедукція; індукція.

Наочність, обладнання – комп’ютерна презентація навчального матеріалу, підручник, відеоматеріали.

 

 

План:

  1. Причини голоду 1946-1947 рр.
  2. Заходи влади.
  3. Масштаби й наслідки голоду.

 

Література

 

  1. 1946 – 1947. Голод в Україні. Збірник спогадів / Національний музей історії України у Другій світовій війні. Меморіальний комплекс. Київ, 2016. 128 с.
  2. Голодомор 1946-1947. URL: https://old.uinp.gov.ua/publication/golodomor-1946-1947-vstup
  3. Павлів О.В. Голодомор 1946-1947 років. Реґіони західної України та Бессарабії. URL: http://molodyvcheny.in.ua/files/journal/2016/5/119.pdf

 

Основні поняття і терміни: відбудова, голод, карткова система, грошова реформа.

 

Основні події та дати: 1945–1950-і рр. –період відбудови;

1946–1947 рр. –  голод;

1947 р. – грошова реформа, скасування карткової системи.

 

Історичні постаті: Й. Сталін, М. Хрущов.

Хід лекції:

 

І. Вступна частина (до 10 хв.)

1) привітання викладача зі здобувачами освіти;

2) повідомлення теми лекції, створення у освітян позитивної установки на її вивчення.

II. Основна частина (70-75 хв.)

  1. Причини голоду 1946-1947 рр.

У повоєнний період виняткове значення доля населення України мав стан сільського господарства, але в цей час, як і в 30-ті роки на селі склалися несприятливі обставини. Це становище було спричинене не насильницькою колективізацією, а війною: скоротились посівні площі, зменшилось поголів’я худоби, не вистачало техніки, а особливо робочих рук.

Сталінське керівництво не передбачало кардинальних змін на селі, навпаки – село мало стати одним з головних джерел ресурсів для проведення відбудови. Знову як і в 30-ті переважно фінансувалась важка промисловість, виробництво товарів “А”. В цих складних умовах, під тиском Москви уряд УРСР та ЦК КП(б)У планував на 1946 р. форсовано збільшити посівні площі, врожайність і хлібозаготівлю, скоротити присадибні ділянки.

Ті роки для центральних і південних областей України виявилися несприятливими: зима малосніжна, весна і літо – най посушливіші за кілька останніх десятиліть. В результаті – недорід зернових. Але не це було головною причиною голоду, а позиція держави, яка не вжила заходів, аби запобігти голоду, відкривши державні резерви, зменшивши хлібозаготівлі. Центральне керівництво замовчувало реальні цифри урожаю попередніх років і посилалось на те, що держрезерви недостатньо поповнювались, тому допомоги не буде.

Отже, серед причин виділяють:

  • Спустошення країни внаслідок війни;
  • Розширення посівних площ;
  • Завищення союзним урядом плану хлібозаготівель для України;
  • Посуха 1946 р.;
  • Відбудова промисловості завдяки сільському господарству;
  • Продаж хліба за кордон та безоплатна передача його іноземним державам у формі «братерської» допомоги.
  1. Заходи влади.

На весну 1947 р. становище ще більше погіршується. Президія ВР СРСР видає кілька указів «Про кримінальну відповідальність за розкрадання держмайна», «Про посилення охорони особистої власності громадян». Покарання передбачало від 7 до 10 р. таборів з конфіскацією майна. До кримінальної відповідальності було притягнуто 15 тис. голів колгоспів. Микита Хрущов був усунутий з поста секретаря ЦК КП(б)У за зрив постачання хліба та поширення так званої неправдивої інформації про розгортання трагедії на Україні. Хрущов залишається Головою Уряду, а секретарем ЦК призначено Кагановича.

Найгіршим становище було в південних областях України, найуразливішою верствою населення були діти. місцеве керівництво змушене було приймати хоч якісь міри і організувало пункти одноразового харчування. Наша область теж не була виключенням.

  1. Масштаби й наслідки голоду.

Весною, влітку 1946 р. 16 областей України у тому числі Київська, Полтавська, Вінницька, Ровенська, Житомирська, Кіровоградська, Одеська, Херсонська, Запорізька, Миколаївська та інші вразила посуха.

Зимові і ярі культури загинули, а там де вони залишилися становила 2-3 ц з гектара, а в 1940 – 14,6 ц /га, 1944 – 10,8 ц/га. Колгоспники в деяких колгоспах на трудодень могли отримати 50-100 гр. зерна.  Місцеве керівництво просило центральне керівництво скоротити плани хлібозаготівель, а інколи робили це самостійно, за що сталінське керівництво їх карало. Замість допомоги прийшли вказівки з Москви про збільшення здачі хліба з 340 до 360 млн пудів, мотивуючи тим, що селяни приховали хліб як і в 30-ті роки.

Посуха загострила ще одну проблему – корми для худоби. Почався масовий падіж худоби, селяни здавали племінну худобу на м’ясо, в цей період плани заготівлі м’яса були перевиконані вдвічі більше запланованого.

Маючи гіркий досвід 30-х, селяни почали тікати в міста, на новобудови, але їх швидко повертали назад через відсутність паспортів та довідок від сільрад про переїзд селянина. Водночас відновив свою дію закон від 7 серпня 1932 р. «Закон про 5 колосків» за яким можна було отримати до 10 років ув’язнення в таборах.

Весною 1947 р. становище ще більше погіршилося. Президія ВР СРСР видала кілька указів. Попри це, заготівля хліба була виконана лише на 60 %.

Голод було подолано лише на 2 половину 1947 р. коли зібрали урожай 1 млрд пудів хліба, але скасування карткової системи в місті,  і введення грошової реформи підняло ціни на продукти. Все це погіршило становище селян, рівень життя населення катастрофічно падав.

III. Заключна частина (5-10 хв.)

Український народ нині може винести для себе такі уроки:

  1. Політичний – керівництво держави несе повну відповідальність за життя свого народу, адже життя людини це найбільша цінність для держави, ніхто не має права відібрати життя людини, використовувати голод, як засіб розв’язання проблем.
  2. Історичний – попри важкі випробування в радянський період українцям вдалося добитися свої  мети – зберегти рідну землю від пограбування, зберегти себе як націю, здобути незалежну державу.
  3. Урок совісті – урок пам’яті наш обов’язок пам’ятати й згадувати тих, хто загинув під час трьох українських голодів, щоб не допустити такої трагедії в майбутньому.

В останню суботу листопада відзначається День пам’яті жертв Голодомору (1921–1923; 1932–1933; 1946–1947). У 2021 році День пам’яті жертв голодомору припадає на 27 листопада.

Пам’ятай про історію свого народу…

 

 

 

docx
Додано
20 листопада 2021
Переглядів
2604
Оцінка розробки
Відгуки відсутні
Безкоштовний сертифікат
про публікацію авторської розробки
Щоб отримати, додайте розробку

Додати розробку