Лекція "Класифікація легкої атлетики та суддівство змагань"

Лекція №1

Тема: Класифікація з легкої атлетики  та суддівство змагань.

Мета: поглиблення знань студентів про суддівство змагань з легкої атлетики; ознайомити з класифікацією легкої атлетики; сприяти розвитку моральних та етичних якостей студентів.

План

1. Класифікація з легкої атлетики.
2. Суддівство змагань з легкої атлетики.

Література

1. Ахметов Р. Ф., Максименко Г. М., Кутек Т. Б. Легка атлетика: Підручник. – Житомир: Вид-во ЖДУ ім. І. Франка, 2013. – 340 с.

2. Белова Т.Ю., Ковальчук О.Г., Семенова Ю.В. Легкая атлетика. Техника и методика обучения / Учебное пособие. – Омск: ОмГТУ, 2008. – 132 с.

1. Класифікація з легкої атлетики.

Легка атлетика - вид спорту, що поєднує такі дисципліни як: ходьба, біг, стрибки (у довжину, висоту, потрійний, з жердиною), метання (диск, спис, молот, і штовхання ядра) і легкоатлетичні багатоборства. Один з основних і найбільш масових видів спорту.

Програма чемпіонатів у приміщенні складається з 26 видів (13 чоловічих і 13 жіночих).

Легка атлетика – вид спорту, який об’єднує вправи в ходьбі, бігу, стрибках і метаннях і складених з цих видів багатоборств. В програмах спеціальних вищих навчальних закладів легка атлетика є обов’язковим навчальним предметом і посідає важливе місце в загальній підготовці спеціалістів.

Давньогрецьке слово “атлетика” означає “вправа, двобій, боротьба”. В стародавній Греції атлетами називали тих, хто змагався в силі та спритності.

Назва “легка атлетика” – умовна, яка ґрунтується на зовнішньому враженні легкості виконання легкоатлетичних вправ у противагу важкій атлетиці.

В таких країнах, як США, Англія, Австрія, Нова Зеландія, Франція, Румунія, країнах Південної Америки легку атлетику називають “атлетикою”, або “вправами на доріжці і в полі”.

 Легкоатлетичні вправи поділяють на п’ять розділів: ходьба, біг, стрибки, метання і багатоборства, які в свою чергу поділяються на види і їх різновиди.

Спортивна ходьба проводиться як на бігових доріжках стадіонів, так і на звичайних автотрасах, на дистанціях від 3 км до 50 км включно. До програми Олімпійських Ігор і інших офіційних міжнародних змагань включено дистанції 20 і 50 км для чоловіків та 10 і 20 км для жінок.

Біг. В легкій атлетиці біг поділяють на гладкий, з перешкодами, естафетний і кросовий.

Гладкий біг – це біг по біговій доріжці стадіону (по колу, проти годинникової стрілки) на дистанції від 30 м до 30000 м; сюди відноситься також біг на певну тривалість часу – годинний біг. Гладкий біг розрізняється в залежності від довжини дистанції.

Короткі дистанції – до 500 м включно. Олімпійські види – 100 м, 200 м, 400 м. Взимку, у закритих приміщеннях (легкоатлетичних манежах), розігрується також чемпіонське звання у бігу на 60 м.

Середні дистанції – до 2000 м включно. Олімпійські дистанції–800 та 1500 м.

Довгі дистанції – від 3000 до 15000 м включно. Олімпійські–5000 та 10000 м.

Наддовгі дистанції – від 15 км до 100 км і біг на час. Олімпійською є лише дистанція так званого «марафонського» бігу – 42 км 195 м.

Біг з перешкодами має два різновиди:

Біг з бар’єрами на дистанціях від 60 до 400 м, на яких рівномірно розташовані штучні однотипні перешкоди. Олімпійські дисципліни: у чоловіків 110 і 400 м, у жінок – 100 і 400 м;

Біг з перешкодами на 2000 м і 3000 м проводиться через важкі (не перекидаються) бар’єри, рівномірно розташовані по дистанції; за однією з перешкод знаходиться яма з водою, що обладнується в одному з секторів стадіону. Олімпійський вид – 3000 м.

Естафетний біг є єдиним командним видом з усієї легкоатлетичної програми змагань: дистанція естафетного бігу поділена на кілька відрізків (етапів) і кожен спортсмен пробігає лише один свій етап. В естафетному бігу етапи можуть складатися з однакових коротких або середніх дистанцій, або із змішаних. За умовами проведення естафети можуть бути традиційними, коли всі учасники рухаються в одному напряму, або зустрічними, коли спортсмени однієї команди передають естафету, рухаючись назустріч один одному. Естафети можуть проводитися по біговій доріжці стадіону, а також на вулицях, майданах міста. Олімпійські дисципліни: 4 х 100, 4 х 400 м.

Крос - біг по пересіченій місцевості - проводиться на різні дистанції, залежно від віку спортсменів та рівня змагань, від 500 м до 14 км. До програми Олімпійських ігор кросовий біг не входить.

Стрибки. В сучасній легкій атлетиці практикуються виключно стрибки з розбігу; вони поділяються на два види: вертикальні - стрибки у висоту та стрибки з жердиною і горизонтальні – стрибки у довжину та потрійний стрибок.

Стрибки у висоту можна виконувати п’ятьма різними способами: “переступанням”, “хвилею”, “перекатом”, “перекидним” і “фосбері-флопом”.

Стрибки у довжину виконуються чотирма способами: “зігнувши ноги”, “прогнувшись” та “ножиці”, або комбінованим способом, що поєднує в собі елементи стрибків способами «ножиці» та «прогнувшись».

Метання. Всі легкоатлетичні метання умовно поділяються на «довгі» метання, до яких належать метання спису, диску та молоту і «коротке» метання – штовхання ядра. Всі перелічені види метань входять до програми Олімпійських ігор та інших офіційних стартів. Крім того, до легкоатлетичних метань відноситься також метання малого м’яча, яке практикується на уроках фізичної культури у загальноосвітніх навчальних закладах, а також в тренуваннях та змаганнях легкоатлетів-початківців.

Всі метання в легкій атлетиці виконуються на дальність. В залежності від форми і ваги приладу застосовується різна техніка метання: списа - з прямолінійного розбігу кидком з-за голови; диска і молота – з поворотів. Штовхання ядра може виконуватися двома різними способами – зі скачка або з повороту.

Багатоборства. Легкоатлетичні багатоборства складаються з різних видів бігу, стрибків і метань. Кількість видів і визначає назву багатоборств. Олімпійськими видами є семиборство для жінок і десятиборство для чоловіків. Змагання в них проводяться в два дні.

Семиборство складається з бігу на 100 м з бар’єрами, стрибків у висоту, штовхання ядра та бігу на 200 м у перший день змагань; стрибків у довжину, метання списа та бігу на 800 м у другий день.

Десятиборство включає біг на 100 м, стрибки у довжину, штовхання ядра, стрибки у висоту (перший день); біг на 110 м з бар’єрами, метання диска, стрибки з жердиною, метання списа, біг на 1500 м (другий день).

2. Суддівство змагань з легкої атлетики.

В системi фiзичного виховання i спорту сформувалася злагоджена система спортивних змагань.

В залежностi вiд цiльового призначення змагання пiдроздiляються:

1) першостi, в яких визначаэться чемпiон; 2) вiдбiрні змагання з метою виявлення сильнiших спортсменiв для комплектування збiрної команди; з) контрольнi змагання пiд час проведення навчально-тренувального процесу, мета їх - педагогiчний контроль за станом тренованостi i спортивними досягненнями тих, хто займаються; 4) масовi змагання з метою здати державнi тести і нормативи пiдготовленостi населения України;

5) показовi змагання для популяризацiї рiзних видiв спорту, у тому числi і легкої атлетики.

За формою органiзацiї розрiзняють такi види змагань: 1) закритi змагання, у яких пряймають участь спортсмени тiльки одного колективу; 2) вiдкритi змагання, в яких можуть приймати участь команди, або окремi спортсмени iнших колективiв, повноправно змагаючись за призовi місця, медалi та iнше; З) товариськi (матчевi) зустрiчi — змагання за попередньою домовленiстю між командами; 4) заочнi змагання між класами, школами, спортивними клубами, мiстами та iнше.

За умовами залiку змагання пiдроздiляються на особистi, команднi, особисто-команднi. 1) В особистих змаганнях технiчнi результати зараховухоться кожному учаснику i визначається його мiсце в змаганнях. 2) В командних змаганнях технiчнi результати окремих учасникiв i естафетних команд зараховуються командi в цiлому i визначають її мiсце у змаганнях. З) В особисто-командних змаганнях технiчнi результати зараховуються як кожному учасниковi, так i командi.

В залежностi вiд масштабу змагання дiляться на районнi, мiськi, обласнi, республiканськi, мiжнароднi. В залежностi вiд вiку учасникiв — дитячi, юнацькi, юнiорськi, для молодi, для дорослих, для ветеранiв.

Положення про змагання мiстить наступнi роздiли: а) цiль і завдання; б) мiсце i час проведення; в) керiвництво змагаянням; г) органiзацiї, якi беруть участь у змаганнях, i учасники змагання; д) програма змагання (бажано за днями i часами); е) порядок i умови визначення особистої i командної першостi (система залiку i оцiнки); ж) нагородження переможцiв; з) умови прийому органiзацiй i учасникiв; й) строки i умови представлення заявок.

Основнi правила змагань з ходьби.

Ходьба повинна проводитися по колу стадiону у напрямку проти годинникової стрiлки (окрім ходьби по шосе). Кількiсть стартуючих у одному забiгу не повинна перебiльшувати: у дiвчат на 1км - 15 осiб; у жiнок та дiвчат на 1,5 - 3км - 20 осiб; у чоловікiв, юнакiв та хлолцiв 1км, 2км - 15 осiб, 3км - 20 осiб. При ходьбi на 6км та бiльше - 25 осiб. В суддівську бригаду призначаються реферi та необхідна кiлькiсть суддiв. Всi суддi здiйснюють свої функцiї iндивiдуально та їх суддiвство засновується на результатах вiзуального спостереження.

Основнi правила змагань в бiговi.

 Бiг на дистанцiї довжиною до 110м включно повинен проводитися по прямiй бiговiй дорiжцi. При проведеннi бiгу до 400м включно на всьому протязi дистанцiї кожний спортсмен повинен бiгти по окремiй дорiжцi. На протязi одного дня змагань учасник має право бiгти тiльки двi короткi дистанцiї або одну коротку i одну довгу дистанцiю.

Загальнi правила змагань у стрибках та метаннях 1. Кожний спортсмен може зробити пробнi спроби у секторi для змагань до їх початку. У метаннi вони повиннi виконуватися пiд наглядом суддiв у порядку, визначеному жеребкуванням. 2. В усiх технiчних видах, де використовуються зони розбiгу, вiдмiтки розташовуються вздовж них, виключення складають стрибки у висоту, де 59 вiдмiтки можуть знаходитися у зонi розбiгу. Спортсмен може використовувати 1 або 2 колишки, клейку стрiчку, але не крейду, яка не змивається. 3. Довжина розбiгу не обмежується. 4. Учасники змагаються у порядку, визначеному жеребкуванням. Якщо є вiдбiрне коло, повинно проводитися нове жеребкування для фiналу. В квалiфiкацiйних попереднiх змаганнях і фiналах учасники виконують кожну спробу по черзi. 5. В усiх технiчних видах, виключно стрибки у висоту та з жердиною, якщо змагаються бiльш 8 учасникiв, то кожному надається 3 спроби, а восьми учасникам, якi показали кращi результати - З фiнальнi спроби. Якщо учасникiв 8 або менш, кожному з них надається 6 спроб. 6. У стрибках у висоту та з жердиною на подолання кожної висоти надається 3 спроби. 7. Якщо з якоїсь причини виконанню спортсменом спроби перешкодили, реферi має право надати спробу натомiсть. 8. Учасник виконуе спробу тiльки за викликом суддi. На виконання чергової спроби учасникам вiдводиться не бiльш певного часу з моменту виклику. Якщо на момент виклику учасник не готовий до виконання спроби або затримує виконання чергової спроби, вiн може бути її позбавлений, а при повторному затягуванні часу - дисквалiфiкований. Час, який надається на одну спробу: а) 1 хвилина у стрибках у висоту, довжину, потрiйним, штовханнi ядра, метаннi диску, молоту, списа; б) 1,5 хвилини у стрибках з жердиною. Вiдлiк починається з митi встановлення стiйок вiдповiдно бажанню спортсмена; 60 в) у фiналах в стрибках у висоту та з жердиною (але не в багатоборствах), коли залишаються 2 або З учасника, час може бути збiльшено до 2 хвилин у стрибках у висоту та до З хвилин у стрибках з жердиною. Якщо залишається один учасник, час збiльшується до 5 та б хвилин вiдповiдно. Годинник, який показує час до кiнця спроби, повинен розтошовутися таким чином, щоб його мiг бачити учасник. Якщо годинника немає, суддя пiдiймає жовтий стяг за 15 секунд до кiнца часу, вiдведеного на спробу. 9. Усi спроби зараховуються пiсля команди старшого суддi «Є!», яку вiн подає пiсля завердження стрибку. 11. При рiвностi результатiв (виключно висота та жердина) на мiсце має впляв друтий кращiй результат, показаний у ходi змагань далi, якщо це потрiбно, то третiй кращiй i т. д. Якщо рiвнiсть зберiгається та стосується визначення першого мiсця, спортсмени якi мають однаковi результати, будуть знов змагатися у порядку запису в протоколi, поки не буде визначено переможця. 12. Кожному спортсмену зараховуються всi зафiксовани спроби. 13. Спроба не зараховується, якщо спортсмен у процесi виконання: - невiрно випустив ядро (спис); - доторкнувся будь-якою частиною тіла заборонених частин кола. 14. Щоб спроба була зарахована, ядро, куля молота, диск та наконечник списа повиннi повнiстю приземлятися у межах внутрiшньої зони сектора приземлення.

Питання для самоконтролю

1. На які види поділяються легкоатлетичні вправи?
2. Скільки видів бігу існує?
3. Назвіть легкоатлетичні снаряди.
4. Охарактеризуйте марафонський біг?
5. Назвіть суддів бігу ка короткі дистанції?