Лекція "КуЛекція «Інформатична освіта у початковій школі за новим стандартом освіти».

Інформаційні потреби є одним з різновидів нематеріальних потреб людини. Виникає через брак  інформації для здійснення людської діяльності і є характерною особливістю, притаманною  людині, що відрізняє її від решти живих організмів, які хоч і відчувають потребу в інформації, але  винятково для задоволення відносно простих вітальних потреб. Інформаційні потреби людини  значно складніші. Процес задоволення інформаційних потреб має ту принципову відмінність  порівняно з іншими, що у цьому разі об'єкт споживання — інформація — не тільки не знищується,  а, навпаки, на її основі формуються нові інформаційні масиви, призначені для споживання

Курс підвищення кваліфікації «Інформатична освіта у початковій школі за новим стандартом освіти».

Конспект практичного заняття га тему: «Людина та інформація.  Поняття та можливості глобальної мережі Інтернет. Пошук та аналіз  інформації. Відповідальність та безпека в інформаційному суспільстві».

Вступ.

^{Інформа}_́ція — абстрактне судження, що має різні значення залежно від  контексту. Cпроби формального визначення інформації перераховано нижче — їх багато, і вони відмінні в різних областях людської діяльності. На  інтуїтивному рівні інформація означає зміст того, про що отримувач довідався. На початку XXI століття інформація посідає дедалі значніше місце в житті  людини як члена суспільства. Засоби масової інформації поширюють її,  інформаційні технології переймаються її обробкою. Висувається ідея  інформаційного суспільства, до якого, можливо, прямує людство. Основою  такого суспільства було б виробництво й споживання не товарів і послуг, а  інформації.

Слово «інформація» походить від лат. informatio, яке має декілька значень:

• роз'яснення; виклад фактів, подій; витлумачення;

• представлення, поняття;

• ознайомлення, просвіта.

Саме слово «informatio» складається з префікса «in-» («в-, на-, при-») і  дієслова «form» («надаю форму, створюю»), пов'язаного з іменником «forma»  («форма»). З середини XX століття «інформація» стала загальнонауковим  твердженням, але досі у науковій сфері воно залишається вкрай дискусійним.  Загальноприйнятого визначення інформації не існує, і воно використовується  головним чином на інтуїтивному рівні.

Інформаційні потреби є одним з різновидів нематеріальних потреб  людини. Виникає через брак інформації для здійснення людської діяльності і є  характерною особливістю, притаманною людині, що відрізняє її від решти  живих організмів, які хоч і відчувають потребу в інформації, але винятково для  задоволення відносно простих вітальних потреб. Інформаційні потреби людини

Інформаційні потреби є одним з різновидів нематеріальних потреб людини. Виникає через брак  інформації для здійснення людської діяльності і є характерною особливістю, притаманною  людині, що відрізняє її від решти живих організмів, які хоч і відчувають потребу в інформації, але  винятково для задоволення відносно простих вітальних потреб. Інформаційні потреби людини  значно складніші. Процес задоволення інформаційних потреб має ту принципову відмінність  порівняно з іншими, що у цьому разі об'єкт споживання — інформація — не тільки не знищується,  а, навпаки, на її основі формуються нові інформаційні масиви, призначені для споживання значно складніші. Процес задоволення інформаційних потреб має ту  принципову відмінність порівняно з іншими, що у цьому разі об'єкт  споживання — інформація — не тільки не знищується, а, навпаки, на її основі  формуються нові інформаційні масиви, призначені для споживання. Інформація  може бути товаром, тобто купуватися й продаватися як будь-який інший товар. 

Поняття та можливості глобальної мережі Інтернет.

Можливості Інтернету безмежні. Його ресурси зростають з кожним днем,  постійно з'являються нові сайти і величезна кількість інформації. На  сьогоднішній день за допомогою Інтернету можна виконувати більшість  операцій необхідних у повсякденному житті.

В даний час інтернет використовують більше 2,5 млрд осіб і ця кількість  постійно зростає. До всесвітньої мережі вже підключено більшість розвинених  держав, а можливості супутникового зв’язку показують, що у найближчому  майбутньому інтернет буде проведений навіть у важкодоступні регіони. У світі,  де глобалізація виходить на перші позиції в економічних, соціальних і  політичних відносинах, неможливо уявити собі життя без цього універсального  засобу зв’язку.

Головною можливістю, яку надає інтернет, є спілкування. Всесвітня  павутина пов’язує між собою всіх власників мережі. У якому б місці ви не  знаходилися, можна зайти на будь-який дозволений ресурс, ознайомитися з  інформацією, знайти нових людей зі схожими інтересами. Сайти в інтернеті  теж є різні, тому можна вибирати, які вам більше підходить: текстові, сайти з  відео, аудіо, малюнками або фотографіями. Такого доступного джерела  інформації, яким є інтернет, ще не знало людство. Тепер знання не обмежені  стінами бібліотек, не розділені відстанню, навіть мови не стають перешкодою,  так як створено безліч перекладачів, що працюють в онлайн-режимі.

 Все це надає основні переваги інтернету: у ньому можна знайти  практично будь-яку інформацію. А це відкриває можливості для спілкування та  навчання без кордонів. Форуми, чати, соціальні мережі, месенджери — все це  створено для того, щоб будь-яка людина в світі мігла знайти собі друзів,  партнерів, вчителів та учнів, співрозмовників. У глобальній мережі багато  наукових та освітніх порталів, бібліотек і сховищ різноманітних відомостей про  людство, які можуть задовольнити цікавість і спрагу знань будь-якої людини. З  подібними ресурсами шкільна й університетська освіта в звичному значенні  слова можуть незабаром втратити свою значущість. Не дарма вже сьогодні виникають онлайн-курси, семінари, дистанційна форма навчання в школі та  університеті, щоб кожен учень мав доступ до знань у зручному для нього місці.

 

Інформаційні потреби є одним з різновидів нематеріальних потреб людини. Виникає через брак  інформації для здійснення людської діяльності і є характерною особливістю, притаманною  людині, що відрізняє її від решти живих організмів, які хоч і відчувають потребу в інформації, але  винятково для задоволення відносно простих вітальних потреб. Інформаційні потреби людини  значно складніші. Процес задоволення інформаційних потреб має ту принципову відмінність  порівняно з іншими, що у цьому разі об'єкт споживання — інформація — не тільки не знищується,  а, навпаки, на її основі формуються нові інформаційні масиви, призначені для споживання

Інтернет володіє практично безмежними можливостями повідомляти нову  інформацію кожен день і дуже швидко. Швидкість поширення інформації ще  ніколи не була настільки висока: як тільки в світі відбувається якась гучна  подія, згадка про неї тут же з’являється в інтернеті, а потім блискавично  розходиться по інших сайтах і може вже через пару хвилин стати відомою  величезній кількості користувачів. 

 Практично безмежні можливості інтернету у сфері бізнесу, здійснення  покупок, фріланса. На просторах глобальної мережі можна знайти і придбати  майже будь-який товар, замовити і оплатити, не виходячи з дому. Тут же можна  знайти замовників на роботу, клієнтів, партнерів, вибудовувати ділові  відносини на відстані. З кожним роком рівень грошового обороту мережі  зростає, а це значить, що все більше компаній розуміють переваги онлайн

бізнесу і хоча б частково виводять свої компанії в інтернет-доступ. Так  з’являються тисячі магазинів, сайтів і ресурсів в соціальних мережах, які  продають товари і послуги. Крім цього, глобальна павутина поширює свій  вплив і на сектор розваг: з’являються ігри, фільми, серіали, розважальні  програми, навіть телевізійні канали відтепер транслюються не тільки по  телевізору, але і в інтернеті.

Пошук та аналіз інформації.

Інформаційний пошук — це процес пошуку інформації з певної теми.  Основним його завданням є швидке і точне знаходження необхідної інформації. 

Пошук інформації — завдання, яке найчастіше доводиться виконувати  користувачу глобальної мережі. Але знайти у великій кількості сайтів і веб сторінок потрібне джерело — дуже непросто. Для цього потрібно вміти  використовувати різні способи пошуку інформації, правильно формулювати  запити й критично оцінювати знайдену інформацію.

Звичайно, існує певна структура: сервери, сторінки. Але на одному сервері  ви можна знайти інформацію стосовно мільйону тем, про які не обізнаний  навіть господар цього сервера.

Основні способи пошуку у глобальній мережі такі:

Вказання адреси веб-сторінки. Це найшвидший спосіб пошуку. Його  викорис­товують, якщо точно відома адреса сторінки.

Переміщення за допомогою гіперпосилань: можна переходити зі сторінки  на сторінку, шукаючи потрібну інформацію. Недолік очевидний: так можна  довго і безрезультатно подорожувати мільйонами сторінок Інтернету.

Інформаційні потреби є одним з різновидів нематеріальних потреб людини. Виникає через брак  інформації для здійснення людської діяльності і є характерною особливістю, притаманною  людині, що відрізняє її від решти живих організмів, які хоч і відчувають потребу в інформації, але  винятково для задоволення відносно простих вітальних потреб. Інформаційні потреби людини  значно складніші. Процес задоволення інформаційних потреб має ту принципову відмінність  порівняно з іншими, що у цьому разі об'єкт споживання — інформація — не тільки не знищується,  а, навпаки, на її основі формуються нові інформаційні масиви, призначені для споживання

Використання спеціальних інструментів пошуку: добірок посилань,  пошукових каталогів та систем метапошуку. Ці інструменти мають спеціальні  засоби організації пошуку, що забезпечує ефективний пошук потрібної  інформації в Інтернеті.

Знайдену в результаті пошуку інформацію обов'язково потрібно  проаналізувати. Публікації у глобальній мережі можуть містити застарілу  інформацію або навіть помилки. Тому до використання знайденої інформації  потрібно з'ясувати: коли було створено сайт і як часто поновлюють  повідомлення на ньому; кому належить сайт — приватній особі чи організації;

чи є посилання на джерела інформації; чи є зворотній зв'язок з адміністратором  сайту або авторами статей.

При використанні матеріалів з Інтернету потрібно дотримуватися вимог  авторського права: вказувати персональні дані автора, повну назву й адресу  публікації.

Пошукові системи Інтернету використовують такі алгоритми пошуку:  простий пошук, розширений пошук та контекстний пошук.

Простий пошук. Під час цього пошуку у поле запиту вводять одне або  декілька слів, які можуть характеризувати зміст документа. Під час введення  одного слова машина видає, як правило, велику кількість посилань, з яких  обрати потрібну інформацію буває досить складно. Тому простий пошук  використовують для знаходження нескладних, однозначних питань чи  теоретичних положень.

Розширений пошук. Такий пошук завжди включає запит із групи слів. Під  час розширеного пошуку рекомендують зв’язувати ключові слова логічними  операторами and (і), or (або), not (ні) тощо. Зазвичай записи ключових слів і  логічних операторів у різних пошукових системах або однакові, або досить  схожі. Тому, засвоївши один раз прийоми розширеного пошуку, можна ним  користуватися де завгодно, переключивши машину в потрібний режим  розширеного пошуку.

Контекстний пошук. Пошукові машини, що підтримують цей вид пошуку,  видають посилання на інформацію, яка точно відповідає ключовим словам у  пошуковому вікні. Для цього у більшості випадків ключову фразу потрібно  взяти в лапки.

Для пошуку інформації потрібно ввести ключове слово (слово, яке  найповніше відображає інформацію, яку потрібно знайти) або створити запит (набір ключових слів, за якими здійснюють пошук і відбір необхідних  документів).

Інформаційні потреби є одним з різновидів нематеріальних потреб людини. Виникає через брак  інформації для здійснення людської діяльності і є характерною особливістю, притаманною  людині, що відрізняє її від решти живих організмів, які хоч і відчувають потребу в інформації, але  винятково для задоволення відносно простих вітальних потреб. Інформаційні потреби людини  значно складніші. Процес задоволення інформаційних потреб має ту принципову відмінність  порівняно з іншими, що у цьому разі об'єкт споживання — інформація — не тільки не знищується,  а, навпаки, на її основі формуються нові інформаційні масиви, призначені для споживання

Всю інформацію ми шукаємо через пошукові системи (комплекс програм і  потужних комп'ютерів, здатних приймати, аналізувати й обслуговувати запити  користувачів з пошуку інформації у глобальній мережі).

Першою пошуковою системою стала Web Crawler, створена в 1994 році.  На відміну від того, що були створено раніше, ця система дозволяла  користувачам здійснювати пошук за будь-якими ключовими словами на будь якій веб-сторінці. Це стало стандартом для всіх сучасних пошукових систем.

Сьогодні до основних пошукових систем які використовуються в усьому  світі можна віднести: Google (google.com), Bing (bing.com) , Baidu (baidu.com),  Yahoo! (yahoo.com), Yandex (yandex.ru) , Shenma (sm.cn), DuckDuckGo  (duckduckgo.com), Naver (naver.com), Haosou (so.com), Sogou (sogou.com), Daum  (daum.net), Seznam (seznam.cz). Адреси пошукових систем добре відомі всім,  хто працює в Інтернеті.

Пошук потрібної інформації здійснюють у 3 етапи:

Спочатку необхідно продумати тему запиту та проаналізувати, що ви  хочете отримати в результаті пошуку. Правильно визначена тема пошуку  допоможе вам при доборі ключових слів.

Другий етап — вибір пошукової системи — залежить переважно від  уподобань користувача. Перед тим, як вибрати конкретну пошукову систему,  потрібно ознайомитися з можливостями кожної з них. Вікна всіх пошукових  систем виглядають по-різному, але містять однакові за призначенням об'єкти.

На третьому етапі треба визначити, які саме слова є характерними  (ключовими) для шуканого документа. Правильно підібрані ключові слова і  правильно сформульований запит значно розширять область пошуку й  підвищать його ефективність.

Після того, як визначено тему пошуку, вибрано конкретну систему  пошуку, підібрано ключові слова та виконано опрацювання запиту, саме час  перейти до аналізу отриманого списку посилань. Якщо знайдені документи вас  не задовольняють, варто звузити область пошуку. Для цього можна вказати  додаткові ключові слова, терміни, визначення, які будуть включені до  наступного пошукового запиту. У деяких пошукових системах для звуження  області пошуку можна також встановити позначку прапорця «Шукати у  знайденому» та ввести додаткові ключові слова.

Відповідальність та безпека в інформаційному суспільстві

Інформаційні потреби є одним з різновидів нематеріальних потреб людини. Виникає через брак  інформації для здійснення людської діяльності і є характерною особливістю, притаманною  людині, що відрізняє її від решти живих організмів, які хоч і відчувають потребу в інформації, але  винятково для задоволення відносно простих вітальних потреб. Інформаційні потреби людини  значно складніші. Процес задоволення інформаційних потреб має ту принципову відмінність  порівняно з іншими, що у цьому разі об'єкт споживання — інформація — не тільки не знищується,  а, навпаки, на її основі формуються нові інформаційні масиви, призначені для споживання

Інформаційна безпека – стан захищеності життєво важливих інтересів  людини і громадянина, суспільства і держави, при якому запобігається завдання  шкоди через неповноту, несвоєчасність і недостовірність поширюваної  інформації, порушення цілісності та доступності інформації, несанкціонований  обіг інформації з обмеженим доступом, а також через негативний  інформаційно-психологічний вплив та умисне спричинення негативних  наслідків застосування інформаційних технологій.

До основних понять інформаційної безпеки можна віднести:

загрози інформаційній безпеці – наявні та потенційно можливі явища і  чинники, які створюють небезпеку життєво важливим інтересам людини і  громадянина, суспільства і держави в інформаційній сфері;

стратегічний контент – це національний інформаційний продукт, який має  на меті забезпечити політичну, культурну та духовну цілісність і розвиток  політичної нації; 

національний інформаційний продукт – це аудіовізуальний, друкований чи  інший продукт, призначений для задоволення інформаційно-комунікативних  потреб громадян України, суспільства і держави, створений громадянами або  юридичними особами України згідно з чинним законодавством; 

державна інформаційна політика – це діяльність держави, спрямована на  формування та регулювання середовища, в якому задовольняються  інформаційно-комунікативні потреби громадян України, суспільства і держави;

сталий розвиток національного інформаційного простору – такий стан  національного інформаційного простору, за якого забезпечується достатній  рівень основних потреб та життєво важливих інтересів громадянина,  суспільства і держави в інформаційній сфері; 

національний інформаційний простір – сукупність всіх інформаційних  потоків як національного, так й іноземного походження, які доступні на  території держави;

інформаційна сфера – сукупність інформаційних технологій, ресурсів,  продукції і послуг, інформаційної інфраструктури, суб’єктів інформаційної  діяльності та системи регулювання суспільних інформаційних відносин;

Інформаційні потреби є одним з різновидів нематеріальних потреб людини. Виникає через брак  інформації для здійснення людської діяльності і є характерною особливістю, притаманною  людині, що відрізняє її від решти живих організмів, які хоч і відчувають потребу в інформації, але  винятково для задоволення відносно простих вітальних потреб. Інформаційні потреби людини  значно складніші. Процес задоволення інформаційних потреб має ту принципову відмінність  порівняно з іншими, що у цьому разі об'єкт споживання — інформація — не тільки не знищується,  а, навпаки, на її основі формуються нові інформаційні масиви, призначені для споживання

інформаційний суверенітет України – це виключне право України  відповідно до Конституції і законодавства України та норм міжнародного права  самостійно і незалежно з додержанням балансу інтересів особи, суспільства і  держави визначати й здійснювати внутрішні й геополітичні національні  інтереси в інформаційній сфері, державну внутрішню й зовнішню  інформаційну політику, розпоряджатися власними інформаційними ресурсами,  формувати інфраструктуру національного інформаційного простору,  створювати умови для його інтегрування у світовий інформаційний простір та  гарантувати інформаційну безпеку держави; 

інформаційна інфраструктура – сукупність організаційних структур і  систем, які забезпечують функціонування та розвиток інформаційного  простору, засобів інформаційної взаємодії та доступу користувачів до  інформаційних ресурсів; забезпечення інформаційної безпеки – діяльність,  спрямована на запобігання, своєчасне виявлення, припинення чи нейтралізацію  реальних і потенційних загроз інформаційній безпеці України;

кібернетична безпека (кібербезпека) – стан захищеності життєво важливих  інтересів людини і громадянина, суспільства та держави в кіберпросторі;  кіберпростір – середовище, яке виникає в результаті функціонування на основі  єдиних принципів і за загальними правилами інформаційних  (автоматизованих), телекомунікаційних та інформаційно-телекомунікаційних  систем;

кіберзлочин – суспільно небезпечне винне діяння у кіберпросторі,  передбачене чинним законодавством України про кримінальну  відповідальність;

кібертероризм – терористична діяльність у кіберпросторі або з його  використанням. 

Інформаційна безпека стосується захисту життєво важливих інтересів держави, але і конкретної людини. Будь-яка неправдива, неповна, невчасна  інформація може нанести шкоду громадянину. Особливо вразливі у цьому  контексті діти. Вони можуть не знати, яку інформацію можна викладати в  мережу, а яку не варто. Інколи школярі не можуть правильно зреагувати на  матеріали з мережі з різних причин. Робота у цьому напрямку для вчителів та  батьків дуже важлива. Безконтрольний доступ до інтернету може мати  негативні наслідки для дитини.

Нижче перелічені основні загрози сучасного інтернет-простору, що  стосуються особистої безпеки громадян та безпеки інших користувачів мережі:

1. Стосуються особистої безпеки:

Інформаційні потреби є одним з різновидів нематеріальних потреб людини. Виникає через брак  інформації для здійснення людської діяльності і є характерною особливістю, притаманною  людині, що відрізняє її від решти живих організмів, які хоч і відчувають потребу в інформації, але  винятково для задоволення відносно простих вітальних потреб. Інформаційні потреби людини  значно складніші. Процес задоволення інформаційних потреб має ту принципову відмінність  порівняно з іншими, що у цьому разі об'єкт споживання — інформація — не тільки не знищується,  а, навпаки, на її основі формуються нові інформаційні масиви, призначені для споживання • Ознайомлення з порнографічними матеріалами, ненормативною лексикою,  

інформацією суїцидального характеру, расистського, ненависницького чи  сектантського змісту.

• Загроза отримання недостовірної чи неправдивої інформації. • Формування залежності (ігрової, комп’ютерної, інтернет). • Спілкування з небезпечними людьми (збоченці, шахраї, грифери). • Залучення до виконання протиправних дій (хакерство, порушення прав та  свобод інших).

2. Стосуються безпеки інших.

• Матеріали, існування та використання яких може стати причиною посягання  на безпеку оточуючих (наприклад, інформація про створення вибухівки). • Свідоме та несвідоме введення в оману інших.

• Вчинення протиправних дій, що тягнуть за собою відповідальність згідно з  чинним законодавством.

• Кібербулінг — свідоме цькування та приниження, передусім однолітків. 3. Стосуються загрози витоку персональної інформації:

• Розголошення персональної та конфіденційної інформації (прізвища, імена,  контакти, секретні дані кредитних карток, номери телефонів). • Загроза зараження ПК вірусами різної категорії.

• Небезпека завантаження програм зі шкідливими функціями. Це найбільш поширені типи загроз, з якими може зіштовхнутися дитина в  інтернеті, викладаючи чи переглядаючи сумнівну інформацію.

Основні правила безпечної роботи в інтернеті, про які варто сказати дітям 1. Не давайте нікому своїх паролів.

2. Не надавайте особистої інформації поштою чи в чатах без гострої на те  потреби.

3. Не реагуйте на непристойні та грубі коментарі, адресовані вам. 4. Повідомляйте про ситуації в інтернеті, які вас непокоять (погрози, файли  певного місту, пропозиції).

5. Відмовляйтесь від зустрічей з випадковими людьми, з якими познайомились  в онлайні.

6. Не діліться своїми фото з незнайомцями.

7. Не повідомляйте інформацію про кредитки батьків (номер картки, термін дії  та таємний код).

8. Не викладайте фото квитків, на яких видно штрих-код чи QR-код. 9. Не скачуйте та не встановлюйте невідомі програми за посиланнями, навіть  якщо їх надали друзі.

10.Встановлюючи перевірені програми, контролюйте, щоб на ПК не додались  небажані програми.

Інформаційні потреби є одним з різновидів нематеріальних потреб людини. Виникає через брак  інформації для здійснення людської діяльності і є характерною особливістю, притаманною  людині, що відрізняє її від решти живих організмів, які хоч і відчувають потребу в інформації, але  винятково для задоволення відносно простих вітальних потреб. Інформаційні потреби людини  значно складніші. Процес задоволення інформаційних потреб має ту принципову відмінність  порівняно з іншими, що у цьому разі об'єкт споживання — інформація — не тільки не знищується,  а, навпаки, на її основі формуються нові інформаційні масиви, призначені для споживання 11.Не переглядайте інформацію за невідомими посиланнями (друзі, які ними  діляться можуть не підозрювати про загрозу).

12.Не відкривайте листи-спам, вони можуть містити віруси.

Контрольні запитання

1. Що Ви розумієте під поняттям «інформація»?

2. Яким терміном характеризують сучасне суспільство більшість  дослідників?

3. Яку головну можливість надає інтернет?

4. Що таке інформаційний пошук?

5. Перерелічіть основні способи пошуку у глобальній мережі? 6. Назвіть основні пошукові системи?

7. Із яких основних етапів складається пошук інформації в інтернет? 8. Що Ви розумієте під поняттям «інформаційна безпека»?

9. Перелічіть основні загрози для особистості в сучасному інтернет просторі?

10. Назвіть найбільш поширені типи загроз, з якими може зіштовхнутися  дитина в інтернеті?

Список використаних джерел:

1. Діти в Інтернеті: як навчити безпеці у віртуальному світі: посібник для  батьків / І. Литовченко, С. Максименко, С Болтівець [та ін.]. – К.: ТОВ  “Видавничий будинок «Аванпост-Прим»”, 2010. – 48 с.

2. Виховання культури користувача Інтернету. Безпека у всесвітній мережі:  навчально-методичний посібник / А. Кочарян, Н. Гущина. – К., 2011. – 100 с.

2. Безпечне користування сучасними інформаційно-комунікативними  технологіями / О. Удалова, О. Швед, О. Кузнєцова [та ін.]. – К.: Україна, 2010. – 72 с.

3. Пам’ятка для батьків «Діти. Інтернет. Мобільний зв’язок», розроблена  Національною експертною комісією України з питань захисту суспільної  моралі.

4. https://uk.wikipedia.org/